Golosnovinua.com

Позначка: штучний інтелект

  • Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України офіційно презентувало нову цифрову екосистему ринку праці «Обрій», яка має стати одним із наймасштабніших проєктів цифровізації сфери зайнятості за всю історію незалежної України. Платформа покликана об’єднати вакансії, професійне навчання, перекваліфікацію, електронне працевлаштування та аналіз ринку праці в єдиному цифровому середовищі. Про запуск системи повідомило Мінекономіки під час презентації 8 червня у Києві.

    Уряд розраховує, що новий інструмент допоможе вирішити одну з найгостріших проблем української економіки — дефіцит кадрів. За оцінками Мінекономіки, сьогодні Україні бракує близько 4,5 млн працівників, а понад 12,5 млн громадян залишаються економічно неактивними. До цієї категорії входять ветерани, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, молодь, жінки з маленькими дітьми та громадяни віком понад 50 років. Саме ці групи стануть головною цільовою аудиторією нової системи.

    За задумом розробників, «Обрій» працюватиме як цифровий супровід людини протягом усього професійного життя. Система допомагатиме визначити здібності та професійні інтереси ще на етапі навчання, рекомендуватиме освітні програми, підбиратиме вакансії, пропонуватиме можливості перекваліфікації та супроводжуватиме процес працевлаштування. У перспективі весь трудовий шлях громадянина буде інтегрований із цифровими сервісами держави, зокрема через застосунок «Дія».

    Однією з головних особливостей «Обрію» стане використання штучного інтелекту. Алгоритми аналізуватимуть професійний досвід людини, її навички, освіту та ситуацію на ринку праці для формування персональних рекомендацій. Фактично система працюватиме як кар’єрний консультант, здатний запропонувати найбільш перспективні професії або напрями розвитку залежно від потреб економіки.

    Міністр економіки Олексій Соболев під час презентації наголосив, що вперше держава отримує можливість бачити ринок праці комплексно, а не через окремі бази даних різних установ. За його словами, це дозволить оперативніше реагувати на зміни в економіці, прогнозувати кадрові потреби бізнесу та формувати державну політику зайнятості на основі актуальних даних.

    Першими сервісами, які стануть доступними українцям, будуть інструменти пошуку роботи та професійного розвитку. До кінця червня триватиме їх бета-тестування, а вже в липні вони мають з’явитися для широкого кола користувачів через застосунок «Дія».

    У подальшому функціонал екосистеми суттєво розширюватиметься. У 2026–2027 роках планується запуск реєстру працездатних осіб, електронного працевлаштування, цифрових трудових відносин, автоматичного підбору вакансій за допомогою ШІ та механізмів проактивної підтримки громадян, які залишилися без роботи.

    Особлива увага приділятиметься інтеграції українського ринку праці до європейського простору. Для цього «Обрій» використовуватиме класифікатор ESCO — європейську систему професій, навичок і кваліфікацій. Це дозволить забезпечити сумісність українських даних із європейськими платформами працевлаштування та наблизити Україну до мережі EURES, яка об’єднує ринки праці країн Європейського Союзу.

    Запуск «Обрію» є частиною реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року. Уряд ставить амбітну мету — повернути до економічної активності близько 4,5 млн громадян та суттєво скоротити структурне безробіття. За словами розробників, нова система дозволить швидше зводити роботодавців і кандидатів, скоротити час пошуку роботи та зробити професійне навчання більш відповідним до реальних потреб бізнесу.

    Експерти зазначають, що кадровий дефіцит залишається одним із головних викликів для української економіки в умовах війни. Через мобілізацію, міграцію та демографічні зміни підприємства відчувають гостру нестачу працівників у виробництві, будівництві, транспорті, медицині, освіті та сфері послуг. Саме тому уряд розглядає «Обрій» не лише як черговий цифровий сервіс, а як стратегічний інструмент відновлення економіки та розвитку людського капіталу країни.

    За планами Мінекономіки, вже до кінця 2026 року завдяки новій платформі до ринку праці планують залучити щонайменше 100 000 українців. Якщо проєкт покаже ефективність, він може стати основою нової моделі взаємодії між державою, бізнесом та громадянами на ринку праці.

  • Путін у паніці відключав власні камери: штучний інтелект відкрив несподівану «дірку» в безпеці Кремля

    Путін у паніці відключав власні камери: штучний інтелект відкрив несподівану «дірку» в безпеці Кремля

    Російські спецслужби були змушені тимчасово відключити частину спеціальної системи відеоспостереження, яка використовується для охорони Володимира Путіна та найближчого оточення. Причиною стала нова загроза, яка налякала Кремль більше, ніж традиційні кібератаки чи диверсійні операції. Йдеться про стрімкий розвиток штучного інтелекту, здатного перетворювати звичайні камери спостереження на потужний інструмент розвідки. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з ситуацією.

    За даними видання, тривогу в Москві викликала нещодавня операція проти вищого керівництва Ірану, під час якої ізраїльська розвідка використала масиви відеоданих із дорожніх камер Тегерана для відстеження пересувань високопоставлених чиновників. Саме після цього російські силовики почали термінову перевірку власних систем безпеки.

    Financial Times стверджує, що російські спецслужби навіть тимчасово зупинили роботу окремої спеціальної системи відеоспостереження, яка не пов’язана із загальноміською мережею камер Москви. Повернути її до роботи дозволили лише після додаткового аудиту та спроб максимально ізолювати систему від зовнішніх мереж і потенційного несанкціонованого доступу.

    Особливий страх у Кремлі викликав саме спосіб проведення операції проти іранського керівництва. За інформацією FT, ізраїльські спецслужби роками збирали інформацію з міської мережі камер Тегерана. Отримані дані дозволили створити так званий «патерн життя» — детальну карту переміщень, звичок, маршрутів охорони та контактів високопосадовців. У результаті розвідка змогла визначити точний час і місце проведення закритої наради за участю верхівки іранського режиму.

    Фахівці пояснюють, що сучасні алгоритми штучного інтелекту кардинально змінили можливості аналізу відеоінформації. Якщо раніше співробітникам спецслужб доводилося вручну переглядати години записів або використовувати обмежені системи розпізнавання облич, то нині алгоритми можуть аналізувати мільйони годин відео практично в реальному часі.

    Ба більше, нові технології здатні знаходити не лише конкретних людей або автомобілі. ШІ навчився визначати моделі поведінки. Наприклад, алгоритм може виявити людину, яка регулярно змінює зовнішність, користується різними транспортними засобами або часто з’являється поруч із певними об’єктами. Саме такі поведінкові закономірності дозволяють спецслужбам встановлювати зв’язки між людьми та прогнозувати їхні подальші дії.

    Financial Times зазначає, що новітні системи вже дозволяють працювати з відео майже так само, як із пошуковими системами. Аналітик може поставити текстовий запит на кшталт: «знайти всіх людей, які передавали пакети в певному районі протягом останнього місяця» або «показати автомобілі, які регулярно супроводжували конкретний кортеж». Раніше виконання подібного завдання могло займати тижні, тепер — лічені хвилини.

    Для Росії ця проблема має особливе значення. Країна створила одну з найбільших систем відеоспостереження у світі. Лише в Москві працюють сотні тисяч камер, багато з яких інтегровані з технологіями розпізнавання облич. Російська влада активно використовувала ці інструменти для контролю протестів, пошуку підозрюваних та стеження за громадянами. Тепер же виявилося, що ця ж система потенційно може стати джерелом інформації для іноземних спецслужб.

    Додатковим фактором занепокоєння стали численні випадки проникнення у російські цифрові системи. Західні медіа та аналітичні центри неодноразово повідомляли про успішні операції українських кіберфахівців та хакерських груп, які отримували доступ до внутрішніх російських ресурсів. На цьому тлі навіть добре захищені мережі відеоспостереження почали розглядатися як потенційна вразливість.

    Експерти вважають, що історія з Кремлем демонструє глобальну зміну правил гри у сфері безпеки. Ще кілька років тому масове відеоспостереження сприймалося як перевага держави над громадянами. Сьогодні ж величезні мережі камер можуть обертатися проти самих урядів, якщо доступ до них отримують професійні розвідки або кібероператори, оснащені сучасними інструментами штучного інтелекту.

    Втім, аналітики наголошують, що навіть найсучасніші системи мають свої обмеження. Технології не гарантують стовідсоткової точності та можуть помилятися через зміну зовнішності, погану якість відео або використання елементарних засобів маскування. Однак швидкість обробки даних та можливість автоматичного аналізу величезних масивів інформації вже зараз роблять штучний інтелект одним із найпотужніших інструментів сучасної розвідки.

    Саме тому історія з тимчасовим відключенням систем охорони Путіна стала показовим сигналом для всіх спецслужб світу. Кремль, який роками будував одну з наймасштабніших систем цифрового контролю, раптом усвідомив, що в епоху штучного інтелекту навіть власні камери можуть стати небезпечними.

  • «Чат мертвий»: OpenAI готує радикальне перезавантаження ChatGPT

    «Чат мертвий»: OpenAI готує радикальне перезавантаження ChatGPT

    Американська технологічна компанія OpenAI готує найбільшу трансформацію ChatGPT з моменту запуску сервісу наприкінці 2022 року. Згідно з інформацією Financial Times, компанія планує радикально змінити концепцію свого найвідомішого продукту, перетворивши його з популярного чат-бота на повноцінну платформу цифрових помічників та агентів штучного інтелекту, які зможуть виконувати реальні завдання від імені користувачів. Цей крок розглядається як ключовий елемент нової стратегії OpenAI, яка прагне забезпечити довгострокове зростання доходів, зміцнити свої позиції на ринку та підготуватися до можливого виходу на фондову біржу.

    За останні кілька років ChatGPT став одним із найвідоміших технологічних продуктів у світі. Після запуску у листопаді 2022 року сервіс буквально змінив ставлення суспільства до штучного інтелекту. Якщо раніше технології ШІ залишалися переважно інструментами для вузького кола фахівців, то ChatGPT зробив їх масовими та доступними для сотень мільйонів людей. Саме OpenAI стала компанією, яка фактично запустила глобальний бум генеративного штучного інтелекту, змусивши технологічних гігантів по всьому світу вкладати мільярди доларів у розвиток аналогічних систем.

    Однак успіх ChatGPT приніс компанії не лише популярність, а й нові виклики. Попри величезну аудиторію, яка, за даними видання, вже наближається до одного мільярда користувачів, OpenAI продовжує витрачати колосальні кошти на розвиток своїх моделей. Навчання сучасних систем штучного інтелекту вимагає величезних обчислювальних потужностей, дорогих графічних процесорів, будівництва центрів обробки даних та постійного вдосконалення інфраструктури. На цьому тлі інвестори дедалі частіше очікують від компанії не лише технологічних проривів, а й чіткої стратегії виходу на стабільну прибутковість.

    Саме тому керівництво OpenAI почало переглядати роль ChatGPT у власній екосистемі. Якщо раніше продукт сприймався як інструмент для спілкування зі штучним інтелектом, то тепер його дедалі більше розглядають як своєрідний вхідний портал до ширшого набору сервісів. Усередині компанії формується бачення ChatGPT як універсального цифрового центру, який поєднуватиме різноманітні інструменти для роботи, навчання, програмування, управління завданнями та автоматизації бізнес-процесів.

    Одним із головних напрямків майбутньої трансформації стане розвиток агентів штучного інтелекту. На відміну від звичайних чат-ботів, які переважно відповідають на запити користувачів, агенти здатні самостійно виконувати складні багатокрокові дії. Вони можуть аналізувати інформацію, ухвалювати проміжні рішення, взаємодіяти з іншими сервісами та завершувати поставлені завдання без постійного контролю людини. Саме цей напрямок у OpenAI дедалі частіше називають наступною великою еволюцією індустрії штучного інтелекту.

    У майбутньому такі системи можуть самостійно бронювати авіаквитки та готелі, координувати зустрічі, вести календарі, створювати презентації, працювати з електронною поштою, проводити аналіз документів, готувати звіти або виконувати складні робочі процеси у корпоративному середовищі. Іншими словами, йдеться про перехід від формату «запитання-відповідь» до формату «поставив завдання — отримав готовий результат».

    Особливе місце у новій стратегії відводиться продукту OpenAI Codex. Компанія має намір суттєво збільшити інвестиції в його розвиток, оскільки програмування вважається одним із найбільш перспективних напрямків застосування штучного інтелекту. В останні роки інструменти генерації коду стали одним із найшвидше зростаючих сегментів ринку ШІ. Великі корпорації дедалі активніше впроваджують такі рішення для автоматизації розробки програмного забезпечення, скорочення витрат та підвищення продуктивності команд.

    Саме тому OpenAI поступово зміщує акценти від універсального чат-бота до систем, які здатні виконувати реальну роботу. Показовою стала заява одного зі старших співробітників компанії, якого цитує Financial Times: «Чат мертвий». Ця фраза стала відображенням настроїв усередині OpenAI, де все більше фахівців переконані, що традиційна модель спілкування з чат-ботом уже досягла своєї природної межі розвитку. Наступний етап полягає в тому, щоб штучний інтелект не просто надавав інформацію, а діяв самостійно та приносив практичну користь.

    Такі зміни відбуваються на тлі дедалі жорсткішої конкуренції в галузі. Одним із головних суперників OpenAI залишається Anthropic, яка активно розвиває власну модель Claude та поступово завойовує дедалі більшу частку корпоративного ринку. Водночас значні ресурси у сферу штучного інтелекту вкладають також Google, Microsoft, Meta та інші технологічні гіганти. Конкуренція між ними вже давно вийшла за межі створення найпотужнішої мовної моделі й дедалі більше концентрується навколо побудови цілих екосистем продуктів та сервісів.

    Ще кілька років тому головним завданням OpenAI було переконати людей у можливостях генеративного штучного інтелекту. Сьогодні ж перед компанією стоїть інша мета — перетворити ці технології на стабільний бізнес із прогнозованими доходами. Для цього необхідно створювати продукти, за які готові регулярно платити не лише окремі користувачі, а й великі компанії.

    Саме корпоративний сегмент розглядається як ключове джерело майбутніх прибутків. Бізнес-клієнти потребують інструментів для автоматизації процесів, роботи з великими масивами даних, управління документацією та підвищення ефективності співробітників. Агенти штучного інтелекту, здатні виконувати комплексні завдання без участі людини, потенційно можуть стати одним із найдорожчих і найприбутковіших продуктів на ринку.

    Аналітики зазначають, що якщо OpenAI реалізує свої плани, це може стати найбільшою зміною в історії ChatGPT та одним із найважливіших етапів розвитку всієї індустрії штучного інтелекту. Фактично компанія прагне створити універсального цифрового помічника, який стане невід’ємною частиною повсякденного життя мільйонів людей та робочих процесів тисяч компаній. Якщо раніше користувачі зверталися до ChatGPT за відповідями на запитання, то в майбутньому вони можуть доручати йому виконання повноцінних завдань, залишаючи штучному інтелекту дедалі більше функцій.

    Таким чином OpenAI готує не просто оновлення свого найпопулярнішого продукту, а масштабну трансформацію всієї концепції взаємодії людини зі штучним інтелектом. І саме від успішності цієї стратегії може залежати не лише майбутнє компанії, а й подальший розвиток глобального ринку ШІ, який уже зараз оцінюється у сотні мільярдів доларів і продовжує зростати рекордними темпами.

  • «Дія» готує велике літнє оновлення: українці зможуть розлучатися онлайн, оформлювати ДТП і показувати документи в ЄС

    «Дія» готує велике літнє оновлення: українці зможуть розлучатися онлайн, оформлювати ДТП і показувати документи в ЄС

    У застосунку «Дія» вже цього літа мають з’явитися одразу кілька нових сервісів, які раніше вимагали паперової тяганини, особистих візитів до держустанов і тривалого очікування. Йдеться про онлайн-розлучення, оформлення європротоколу після ДТП, програму «єЯсла» для батьків, розвиток ШІ-помічника Дія.AI та подальшу інтеграцію українських цифрових документів із європейськими системами. Водночас у Міністерстві цифрової трансформації наголошують: виборів у «Дії» не буде, адже голосування через смартфон наразі не відповідає вимогам щодо таємниці волевиявлення.

    Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль. За її словами, літо 2026 року має стати одним із найактивніших періодів для запуску нових сервісів у «Дії». Частина з них уже перебуває на фінальній стадії розробки або готується до бета-тестування.

    Одним із найбільш очікуваних сервісів стане онлайн-розлучення. Бета-тестування послуги планують розпочати наприкінці червня або на початку липня, а повноцінний запуск орієнтовно очікується до кінця літа. Скористатися сервісом зможуть лише ті пари, які не мають спільних неповнолітніх дітей і розлучаються за взаємною згодою. Уся процедура відбуватиметься у застосунку за участі обох партнерів, а рішення ухвалюватиме відділ ДРАЦС. Зазвичай це триватиме до 30 днів. Заяву можна буде відкликати до моменту ухвалення рішення.

    Ще один важливий запуск — електронний європротокол. У Мінцифрі орієнтуються на середину літа. Новий сервіс дозволить водіям оформити ДТП без виклику поліції, якщо немає постраждалих, у пригоді брали участь лише два автомобілі, обидва водії тверезі, мають чинні страхові поліси та погоджуються з обставинами аварії. Один із водіїв формуватиме повідомлення в «Дії», застосунок автоматично підтягуватиме частину даних, після чого потрібно буде додати фото з місця події, схему ДТП і час. Другий учасник підтверджуватиме інформацію зі свого телефону, а обидва водії підписуватимуть заяву через «Дія.Підпис».

    Окремий блок новинок стосується батьків. У першій половині літа в «Дії» планують запустити оформлення програми «єЯсла». Послугою зможуть скористатися мати, батько або законний опікун дитини віком від одного до трьох років, якщо вони офіційно працевлаштовані та працюють повний робочий день. Розмір допомоги становитиме 8 тисяч гривень щомісяця на кожну дитину. Для дитини з інвалідністю сума збільшуватиметься до 12 тисяч гривень. Виплати надходитимуть на спеціальний рахунок «Дія.Картки» і матимуть цільове призначення.

    Також у Мінцифрі продовжують розвивати Дія.AI — штучного інтелектуального помічника в екосистемі державних послуг. За словами Валерії Коваль, лише за першу добу після запуску новим помічником скористалися 100 тисяч українців, а за два тижні кількість користувачів зросла майже до 2 мільйонів. Наразі Дія.AI може консультувати щодо послуг, допомагати з оплатою штрафів та формуванням окремих документів. У найближчих планах — голосовий функціонал, завдяки якому користувачі зможуть ставити запитання голосом і отримувати відповідь у такому ж форматі.

    Мінцифра також розвиває концепцію так званої агентивної держави. Її суть полягає в тому, що держава має не змушувати людину шукати потрібну послугу, а сама пропонувати рішення залежно від життєвої ситуації. Наприклад, після народження дитини система може автоматично запропонувати батькам комплексний сервіс «єМалятко», соціальні виплати або інші доступні послуги без необхідності самостійно вивчати десятки сайтів і процедур.

    Важливим напрямом залишається і міжнародне визнання українських електронних документів. Україна інтегрується в європейський цифровий гаманець European Digital Identity Wallet. За даними Мінцифри, наразі тестуються чотири документи: електронне посвідчення водія, цифрова довідка про місце проживання, картка платника податків та електронне посвідчення ідентифікаційних даних. Найімовірнішим першим документом для повноцінного використання в ЄС може стати цифрове водійське посвідчення, адже воно має зрозумілі міжнародні стандарти та високий попит серед українців за кордоном.

    Окремо в Мінцифрі спростували популярний міф про можливі вибори у «Дії». Валерія Коваль наголосила, що такі плани не розглядаються. По-перше, для цього немає законодавчої бази. По-друге, Конституція України гарантує таємницю голосування, а в умовах голосування через смартфон неможливо забезпечити той самий рівень захисту волевиявлення, який існує у фізичній кабінці для голосування. Тому станом на зараз вибори через «Дію» є неможливими.

    У Мінцифрі також пояснюють, що цифрові документи не можна перевіряти «на око». Зображення на екрані смартфона теоретично можна підробити, тому справжність документа має підтверджуватися через QR-код або вбудовані механізми перевірки в застосунку «Дія». Саме це робить цифровий документ юридично значущим і захищеним від фальсифікацій.

    До кінця року в «Дії» очікують понад десять нових сервісів. Серед них — ветеранські та соціальні послуги, електронна черга перетину кордону легковими авто, виконавчий документ суду, нові категорії Міжнародного реєстру збитків, інструменти для ведення військового обліку працівників підприємств, а також окремий функціонал для іноземців, які зможуть користуватися частиною державних послуг в Україні.

    «Дія» продовжує перетворюватися з цифрового гаманця документів на повноцінну платформу взаємодії громадянина з державою. Найближчі місяці мають показати, наскільки швидко українці зможуть перейти від паперових процедур до послуг, які оформлюються просто зі смартфона — без черг, кабінетів і зайвої бюрократії.

  • ШІ, рідкісноземельні метали і мільярди: як діти еліти ділять технологічну Росію

    ШІ, рідкісноземельні метали і мільярди: як діти еліти ділять технологічну Росію

    Російська влада дедалі активніше передає контроль над стратегічними галузями економіки та високих технологій представникам найближчого оточення Володимира Путіна та членам їхніх сімей. Одним із найяскравіших прикладів цієї тенденції став розвиток штучного інтелекту, який Кремль називає одним із ключових напрямів майбутнього розвитку держави. Як повідомляє Bloomberg, центральну роль у цьому процесі сьогодні відіграє молодша донька російського президента Катерина Тихонова.

    За даними агентства, Тихонова стала однією з головних фігур російської програми так званого «технологічного суверенітету» — концепції, яку Кремль активно просуває після масштабних західних санкцій та фактичного розриву технологічних зв’язків із багатьма країнами світу. Російська влада декларує прагнення замістити імпортні технології власними розробками та створити незалежну цифрову екосистему, однак дедалі більше проєктів у цій сфері концентруються навколо осіб із найближчого оточення президента.

    Катерина Тихонова очолює фонд «Іннопрактика», який вважається одним із ключових інструментів реалізації науково-технологічної політики Кремля. Через цю структуру проходять проєкти у сфері штучного інтелекту, біотехнологій, генетики, безпілотних систем та імпортозаміщення. Фонд активно співпрацює з великими державними корпораціями, університетами та оборонними підприємствами.

    Крім того, донька президента керує Інститутом перспективних досліджень штучного інтелекту та інтелектуальних систем Московського державного університету. Саме цей центр відповідає за низку найбільших російських проєктів у сфері ШІ, включно з розвитком потужних обчислювальних систем та суперкомп’ютерів для роботи з алгоритмами штучного інтелекту.

    Таким чином, одна з найбільш пріоритетних технологічних сфер сучасної Росії фактично перебуває під контролем члена родини Володимира Путіна. Bloomberg зазначає, що роль Тихонової в російському технологічному секторі суттєво зросла після початку повномасштабної війни проти України та запровадження масштабних санкцій Заходу.

    Водночас Катерина Тихонова є далеко не єдиною представницею так званої «нової генерації» російської еліти, яка отримала доступ до стратегічних державних проєктів. Значний вплив також має Ксенія Шойгу — донька секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу та колишнього міністра оборони Росії.

    За інформацією Bloomberg, Ксенія Шойгу очолює фонд, який координує масштабний державний проєкт із розвитку видобутку та переробки рідкісноземельних металів у Сибіру. Саме ці ресурси мають критичне значення для виробництва сучасної електроніки, акумуляторів, військової техніки, напівпровідників та систем штучного інтелекту.

    Аналітики звертають увагу, що останніми роками Кремль дедалі активніше залучає до управління великими державними активами дітей високопосадовців. Ключові позиції у державних корпораціях, технологічних компаніях та інвестиційних структурах займають представники родин Сергія Кирієнка, Миколи Патрушева, Сергія Шойгу та інших впливових чиновників.

    Серед найбільш відомих прикладів називають Володимира Кирієнка — сина першого заступника керівника адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка. Він очолює найбільший російський інтернет-холдинг VK, який Кремль розглядає як альтернативу західним цифровим платформам. Водночас компанія залишається збитковою вже шостий рік поспіль, незважаючи на державну підтримку та фактичне домінування на внутрішньому ринку.

    Старший науковий співробітник Центру нових євразійських стратегій Микола Петров зазначає, що Кремль поступово формує нову модель управління країною, в якій доступ до стратегічних ресурсів та фінансових потоків отримують не професійні менеджери чи незалежні експерти, а представники вузького кола наближених сімей.

    На його думку, головне завдання такої системи полягає не лише в управлінні економікою, а й у забезпеченні політичної лояльності та збереженні контролю над найважливішими активами держави.

    Політолог Катерина Шульман також звертає увагу на те, що вплив дітей російської еліти безпосередньо залежить від політичної ваги їхніх батьків. Вона нагадує, що російська історія неодноразово демонструвала приклади швидкої втрати впливу після зміни політичної кон’юнктури.

    Попри масштабні амбіції Кремля щодо розвитку штучного інтелекту, експерти сумніваються, що Росія зможе швидко скоротити технологічне відставання від США, Китаю та провідних країн Європи. Західні санкції обмежують доступ до сучасних чипів, програмного забезпечення та високопродуктивного обладнання, без якого створення конкурентоспроможних систем ШІ стає значно складнішим.

    Однак Кремль продовжує вкладати значні ресурси у цей напрямок, розглядаючи штучний інтелект як один із ключових інструментів майбутньої економічної та військової конкуренції. І дедалі більше ознак свідчить про те, що контроль над цією сферою концентрується в руках родинного та політичного оточення Володимира Путіна.

    Навіть одна з найперспективніших технологій XXI століття в Росії поступово перетворюється на елемент системи, де стратегічні рішення та фінансові потоки контролюються вузьким колом наближених до Кремля сімей.

  • «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ та Вашингтон досі не уклали масштабної двосторонньої угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, хоча такий документ може стати одним із найважливіших оборонних проєктів між двома країнами за всю історію партнерства.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американському телеканалу CBS News у програмі Face the Nation.

    За словами Зеленського, Україна вже веде активну міжнародну співпрацю у сфері виробництва та розвитку безпілотних систем. Подібні угоди вже укладені з окремими державами Європи та Близького Сходу, а також триває підготовка великої рамкової Drone Deal із Європейським Союзом.

    Водночас саме співпраця зі Сполученими Штатами, на думку українського президента, може стати найпотужнішою у світі.

    «Ми вже маємо домовленості з деякими країнами Близького Сходу та Європи. Зараз готуємо велику Drone Deal з Європейським Союзом. Але угода зі США могла б стати найсильнішою у світі у своєму роді», — наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що Україна та США мають взаємодоповнювальні можливості. Американська сторона володіє передовими технологіями штучного інтелекту, системами обробки даних та програмним забезпеченням, тоді як Україна отримала унікальний бойовий досвід використання безпілотників у реальних умовах сучасної війни.

    Саме завдяки повномасштабній війні Україна стала одним із глобальних лідерів у розробці та застосуванні дронів різного типу — від FPV-апаратів до морських безпілотників та далекобійних ударних систем.

    За словами Зеленського, американські партнери висловили зацікавленість у випробуванні українських технологій та вивченні практичного досвіду їх застосування.

    «Сполучені Штати хотіли протестувати всі типи українських дронів. Ми погодилися на те, як вони хотіли використовувати наші системи для навчання та застосування в повітрі, на землі та на морі», — розповів президент.

    Втім, попри тривалі консультації, сторони досі не підписали рамковий документ, який би визначав параметри стратегічного партнерства у сфері безпілотних технологій.

    «Нам потрібно вести переговори, а не просто говорити про це. Зробити необхідні кроки й зробити це якнайшвидше. Для цього нам потрібно, щоб президент Трамп сказав “так”», — заявив Зеленський.

    Тема майбутньої Drone Deal активно обговорюється вже кілька місяців. Ще навесні президент України повідомляв, що розраховує укласти зі США довгострокову угоду у сфері виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів. Йдеться не лише про закупівлю готових систем, а й про створення спільних підприємств, обмін технологіями та розвиток виробничих потужностей.

    Американські медіа також повідомляли про активну підготовку такого партнерства. Зокрема CBS News із посиланням на власні джерела писав, що Київ і Вашингтон вже підготували проєкт меморандуму про співпрацю в оборонній сфері. Документ передбачає створення спільних виробництв безпілотників, а також можливість виходу українських військових технологій на американський ринок.

    За інформацією журналістів, сторони також обговорюють механізми передачі технологій та спільного розвитку перспективних систем озброєння.

    Водночас агентство Bloomberg повідомляло, що США зацікавлені в отриманні доступу до українських розробок та прав інтелектуальної власності на окремі безпілотні системи. Після трьох років повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс накопичив величезний досвід у створенні дешевих і ефективних засобів ураження, які вже привертають увагу провідних армій світу.

    Останніми місяцями американські законодавці та військові делегації неодноразово відвідували українські виробництва безпілотників. Представники Конгресу США після таких візитів заявляли, що темпи розвитку українських технологій вражають навіть фахівців Пентагону.

    Особливий інтерес викликають українські FPV-дрони, ударні системи великої дальності, морські безпілотники та програмне забезпечення для координації роїв дронів.

    Експерти зазначають, що потенційна Drone Deal може стати для США можливістю швидко інтегрувати бойовий досвід України у власні військові програми. Для України ж така угода означатиме додаткові інвестиції, доступ до американських технологій штучного інтелекту, розширення виробництва та посилення обороноздатності.

    На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій саме дрони дедалі більше визначають перебіг сучасних воєн. Україна вже продемонструвала здатність використовувати їх для ударів по військових об’єктах у глибокому тилу противника, ураження кораблів Чорноморського флоту РФ та знищення стратегічної інфраструктури.

    Саме тому потенційна угода між Києвом і Вашингтоном розглядається не лише як комерційний контракт, а як стратегічне партнерство, здатне змінити баланс технологічної переваги у сфері сучасної війни на роки вперед.

  • КамАЗи-зебри на фронті: росіяни вигадали дивний захист від українських дронів, але експерти побачили проблему

    КамАЗи-зебри на фронті: росіяни вигадали дивний захист від українських дронів, але експерти побачили проблему

    Російська армія продовжує шукати способи захистити свою техніку від українських безпілотників, які дедалі ефективніше знищують логістику окупантів на фронті та в глибокому тилу. Цього разу в мережі з’явилися фото російських військових вантажівок, пофарбованих у дивний чорно-білий смугастий камуфляж, що нагадує забарвлення зебри. За версією військових аналітиків, окупанти намагаються адаптувати стару військову технологію часів Першої світової війни для боротьби з сучасними українськими дронами, однак експерти переконані: така ідея майже не має практичного сенсу.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    Перші фотографії незвичної техніки опублікував український моніторинговий паблік Exilenova+, який регулярно відстежує пересування та стан російської техніки на окупованих територіях. На знімках видно вантажний КамАЗ, кузов і навіть колеса якого вкриті контрастними чорними та білими смугами. Саме через це користувачі соцмереж одразу охрестили машину «КамАЗом-зеброю».

    Аналітики Defense Express вважають, що росіяни намагалися відтворити так званий «сліпучий камуфляж» або dazzle camouflage — систему маскування, яку активно використовували під час Першої світової війни для військових кораблів Великої Британії, США та інших держав. На відміну від традиційного камуфляжу, який має приховувати об’єкт від спостереження, сліпучий камуфляж був створений для іншої мети — спотворювати контури цілі та ускладнювати визначення її швидкості, напрямку руху й відстані до неї за допомогою оптичних приладів.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    У той час кораблі розфарбовували складними асиметричними геометричними фігурами різних кольорів. Такі візерунки створювали візуальну ілюзію та збивали з пантелику екіпажі ворожих кораблів і підводних човнів, які визначали параметри цілі через оптичні далекоміри. Через незвичне поєднання ліній і кольорів противнику було важче правильно розрахувати траєкторію артилерійського чи торпедного удару.

    Однак уже після Першої світової війни ефективність такого маскування почали ставити під сумнів. У Другу світову війну розвиток радарів фактично зробив оптичні камуфляжі застарілими. Спроби використовувати подібні принципи на літаках також не дали помітного результату. Саме тому сьогодні більшість військових експертів сприймає появу російських «зебр» скоріше як прояв пошуку будь-яких рішень на тлі серйозних проблем із захистом логістики від українських безпілотників.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    У Defense Express наголошують, що сучасні FPV-дрони та безпілотники із системами машинного зору працюють за зовсім іншими принципами, ніж оптичні далекоміри сторічної давності. Алгоритми штучного інтелекту аналізують форму об’єкта, теплові сигнатури, контури, рух та інші параметри. Тому чорно-білі смуги навряд чи здатні серйозно вплинути на точність наведення дронів. Особливо якщо оператор використовує тепловізійну камеру, яка фактично ігнорує зовнішнє фарбування техніки.

    «Поява такого КамАЗа-зебри у прицілі українського оператора дрона може викликати хіба що психологічний ефект. А може навіть залишитися непоміченою, якщо використовується тепловізійне наведення», — пояснюють аналітики.

    Водночас сама поява таких експериментів свідчить про зростання проблем російської логістики. За останні місяці українські сили значно наростили використання дронів середньої дальності, які регулярно атакують військові колони, склади, командні пункти та транспортні маршрути окупантів. Особливо складною ситуація стала на півдні України. Українські безпілотники дедалі частіше працюють по трасі Р-280 «Новоросія», яка з’єднує Ростовську область РФ з окупованими територіями Запорізької та Херсонської областей і далі веде до Криму. Саме цей маршрут вважається головною артерією так званого сухопутного коридору до півострова.

    Через постійні удари українських дронів окупаційна влада вже змушена обмежувати рух вантажного транспорту окремими ділянками окупованої Херсонщини. Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України також оприлюднило кадри ураження російської логістики на маршрутах між окупованим Кримом і Донецькою областю. За оцінками експертів, саме постійні атаки безпілотників дедалі більше ускладнюють постачання російських військ на фронті.

    Додатково привертає увагу ще одна деталь. За інформацією Exilenova+, російським підрозділам рекомендують не лише перефарбовувати техніку у «нейтральні кольори», а й наносити символіку різних цивільних або громадських організацій, щоб ускладнити ідентифікацію військових машин. Також екіпажам радять частіше пересуватися в негоду, використовувати другорядні дороги та призначати окремих спостерігачів для контролю повітряної обстановки.

    На думку аналітиків, усе це демонструє, наскільки серйозною загрозою для російської армії стали українські безпілотні системи. Якщо ще два роки тому основний акцент робився на артилерії та ракетних ударах, то зараз саме дрони дедалі частіше визначають ситуацію на полі бою та впливають на можливості постачання військ.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    Поки що незрозуміло, чи стане «зебровий камуфляж» масовим явищем у російській армії. Однак уже зараз військові експерти називають цей підхід радше інформаційним курйозом, ніж реальною технологією захисту. На тлі розвитку українських FPV-дронів, автоматизованих систем наведення та тепловізійного спостереження спроби повернутися до принципів маскування часів Першої світової виглядають радше як ознака пошуку відчаєм будь-яких рішень для збереження техніки на фронті.

  • Кожен шостий айтівець залишився без роботи: кого скорочують найчастіше та чому ШІ поки не винен

    Кожен шостий айтівець залишився без роботи: кого скорочують найчастіше та чому ШІ поки не винен

    Попри поступову стабілізацію українського ІТ-ринку, проблема скорочень персоналу залишається актуальною. За останній рік роботу втратив майже кожен шостий український ІТ-фахівець. Водночас поширене припущення про те, що причиною масових звільнень стає штучний інтелект, поки що не знаходить підтвердження у статистиці. Лише 5% звільнених спеціалістів заявили, що їхні функції були замінені AI-рішеннями.

    Про це свідчать результати масштабного дослідження DOU, у якому взяли участь понад 3800 українських ІТ-фахівців різних спеціалізацій та рівнів, а також понад 650 початківців, які перебувають у пошуку першої роботи в галузі.

    Згідно з результатами опитування, у 2025 році під скорочення потрапили 17% українських айтівців. Для порівняння, роком раніше цей показник становив 19%. Хоча ситуація дещо покращилася, ринок праці продовжує перебувати під тиском економічних викликів, зниження інвестиційної активності та зміни структури попиту на спеціалістів.

    Дослідження показало, що за кордоном українських ІТ-фахівців звільняли навіть частіше, ніж в Україні. Серед спеціалістів, які працюють за межами країни, про втрату роботи повідомили 20% респондентів. Це свідчить про те, що глобальна технологічна галузь також переживає період трансформації та оптимізації витрат.

    Найчастіше під скорочення потрапляли досвідчені фахівці. Серед звільнених за кордоном понад половину становлять Senior-спеціалісти. В Україні їхня частка також залишається високою — 43%. Крім того, помітно зросла кількість скорочень серед фахівців рівня Lead та вище. Якщо у попередньому дослідженні вони становили 9% серед звільнених, то нині цей показник досяг 15%.

    Експерти DOU відзначають, що компанії дедалі частіше оптимізують управлінські та висококваліфіковані позиції, прагнучи скоротити витрати в умовах нестабільного ринку. Водночас частка звільнених Middle-спеціалістів поступово зменшується.

    Скорочення торкнулися практично всіх професійних напрямів. Серед технічних спеціалістів основними причинами звільнення стали завершення проєктів, відсутність нових замовлень або припинення фінансування. Нетехнічні працівники частіше повідомляли про оптимізацію штатів та реструктуризацію бізнесу.

    Особливо помітними скорочення були в компаніях середнього розміру, де працюють від 50 до 200 співробітників. Водночас звільнення фіксувалися як у невеликих стартапах, так і у великих міжнародних корпораціях.

    Головними причинами втрати роботи залишаються оптимізація бізнес-процесів та фінансові труднощі компаній. Саме ці фактори назвали 38% та 32% опитаних відповідно. Це свідчить про те, що ІТ-ринок все ще відчуває наслідки глобального уповільнення економіки та скорочення інвестицій у технологічний сектор.

    Окрему увагу дослідники приділили впливу штучного інтелекту на зайнятість. Попри численні прогнози щодо масового витіснення працівників алгоритмами, наразі цей процес залишається обмеженим. Лише 5% звільнених респондентів повідомили, що втратили роботу через впровадження AI-рішень або автоматизацію своїх функцій.

    Фахівці зазначають, що штучний інтелект поки що радше змінює характер роботи спеціалістів, ніж повністю замінює їх. Більшість компаній використовують AI як інструмент підвищення продуктивності, а не як повноцінну альтернативу працівникам.

    Цікаво, що майже половина звільнених айтівців не очікувала скорочення. Для 44% респондентів новина про втрату роботи стала повною несподіванкою. В Україні таких випадків навіть побільшало — з 38% до 45% за рік. Лише 41% працівників отримали попередження про звільнення за кілька днів або тижнів до припинення співпраці.

    Щодо фінансових розрахунків, більшість роботодавців виконували свої зобов’язання перед працівниками. Повний розрахунок отримали 66% звільнених спеціалістів в Україні та 64% за кордоном. Водночас понад чверть працівників отримали лише заробітну плату без додаткових компенсацій або виплат за невикористану відпустку.

    Найбільш проблемною залишається тема підтримки працівників після звільнення. За даними DOU, 66% айтівців не отримали від роботодавця жодної додаткової допомоги. Лише 12% компаній виплачували додаткову зарплату після скорочення, 9% надавали компенсацію в розмірі двох-трьох окладів, а ще 9% допомагали зі пошуком нової роботи.

    Експерти зазначають, що найменше підтримки отримують молоді спеціалісти та працівники середнього рівня. Натомість фахівці рівня Lead і вище частіше можуть розраховувати на компенсаційні пакети та додаткові виплати.

    Попри складну ситуацію, деякі показники свідчать про поступове оздоровлення ринку. Частка спеціалістів на так званому «бенчі» — коли працівник залишається в компанії без активного проєкту — знизилася до менш ніж 2%. Для порівняння, у 2023 році цей показник досягав 4%.

    Аналітики вважають, що український ІТ-сектор продовжує адаптуватися до нових умов. Основними викликами залишаються пошук нових замовлень, конкуренція за міжнародні контракти, кадровий дефіцит у деяких напрямках та поступова інтеграція інструментів штучного інтелекту у робочі процеси. Водночас результати дослідження демонструють, що головною причиною скорочень поки залишаються економічні фактори, а не технологічна революція, про яку часто говорять останніми роками.

  • Uklon тестує дистанційно керовані авто в «Борисполі»: в Україні готуються до епохи роботаксі

    Uklon тестує дистанційно керовані авто в «Борисполі»: в Україні готуються до епохи роботаксі

    Українська IT-компанія Uklon вперше в Україні розпочала тестування технології дистанційного керування автомобілями. Пілотний проєкт стартував на території міжнародного аеропорту «Бориспіль» і може стати одним із перших кроків до появи в країні повноцінних безпілотних автомобілів та сервісів роботаксі.

    Про запуск тестування компанія повідомила на своєму офіційному сайті.

    Йдеться про технологію teleoperation — систему віддаленого управління автомобілем у режимі реального часу. Машина обладнана комплексом камер, сенсорів, систем зв’язку та спеціальним програмним забезпеченням, що дозволяє оператору керувати транспортом дистанційно зі спеціальної станції.

    У компанії пояснюють, що на першому етапі проєкту дистанційний водій фактично дублює функції звичайного кермувальника, але фізично перебуває не в авто, а в окремому центрі управління.

    Тестування проводять на закритій території аеропорту «Бориспіль», що дозволяє відпрацьовувати сценарії руху в контрольованих умовах без ризиків для цивільного трафіку.

    У компанії наголошують, що цей проєкт є частиною довгострокової стратегії розвитку автономного транспорту в Україні.

    «Це місток до безпілотних автомобілів та роботаксі», — заявили в Uklon.

    У тестуванні беруть участь водії-партнери сервісу, серед яких — ветеран російсько-української війни, який пересувається на кріслі колісному.

    У компанії зазначають, що технологія дистанційного управління відкриває нові можливості для людей з ампутаціями нижніх кінцівок та іншими порушеннями мобільності.

    Завдяки системам ручного управління люди з інвалідністю можуть працювати операторами дистанційного керування автомобілями без необхідності фізично перебувати за кермом.

    У Uklon вважають, що це може стати новим напрямком працевлаштування ветеранів та людей з інвалідністю.

    Технологія teleoperation активно розвивається у світі останні кілька років, особливо в галузі автономного транспорту.

    На відміну від повністю безпілотних автомобілів, які самостійно ухвалюють рішення за допомогою штучного інтелекту, дистанційне керування передбачає, що контроль за транспортом залишається за людиною-оператором.

    Саме такий формат багато компаній розглядають як проміжний етап перед масовим запуском роботаксі.

    У США, Китаї та країнах Європи teleoperation уже використовують для тестування безпілотних вантажівок, міських шатлів та сервісів автономного таксі.

    Одним із найвідоміших прикладів є американська компанія Waymo, яка тестує роботаксі у кількох містах США. Також активно розвивають подібні технології Tesla, Baidu, Cruise та Uber.

    Нещодавно компанія Uber оголосила про інвестиції понад 100 мільйонів доларів у будівництво мережі швидкісних зарядних станцій для безпілотних таксі у США.

    Український Uklon поки не говорить про строки запуску автономних таксі, однак у компанії зазначають, що тестування у «Борисполі» — це лише перший етап великого технологічного проєкту.

    Фахівці галузі зазначають, що розвиток подібних технологій в Україні може суттєво змінити ринок перевезень у найближчі роки.

    Водночас впровадження автономного транспорту потребуватиме не лише технологічної готовності, а й змін у законодавстві, сертифікації транспортних систем та розвитку цифрової інфраструктури.

    Особливо важливими залишаються питання безпеки та кіберзахисту таких систем.

    Експерти наголошують, що дистанційне керування автомобілями критично залежить від стабільного інтернет-з’єднання, систем передачі даних із мінімальною затримкою та захищених каналів зв’язку.

    Попри це, український ринок технологій продовжує демонструвати готовність до складних інновацій навіть в умовах війни.

    Після початку повномасштабного вторгнення українські IT-компанії активно працюють над рішеннями у сфері безпеки, логістики, дронів, штучного інтелекту та автоматизації транспорту.

    Участь ветеранів у технологічних проєктах також стає окремим напрямком розвитку українського бізнесу.

    У компанії Uklon підкреслюють, що хочуть не лише створювати нові сервіси, а й робити технології інклюзивними.

    Тестування у «Борисполі» може стати одним із перших реальних прикладів того, як автономні транспортні технології інтегруються в українську інфраструктуру.

    Поки що проєкт перебуває на ранній стадії, однак сам факт запуску подібного тестування свідчить про намір українських компаній конкурувати у сфері майбутнього транспорту не лише на локальному, а й на глобальному ринку.

  • ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    Європейський центральний банк попередив про серйозну загрозу глобальній фінансовій стабільності через політику адміністрації президента США Дональда Трампа. У ЄЦБ вважають, що війна з Іраном, нестабільна тарифна політика Вашингтона та ослаблення міжнародної співпраці можуть спровокувати нову масштабну економічну кризу.

    Про це йдеться у піврічному огляді фінансової стабільності Європейського центрального банку.

    Регулятор наголошує, що світова економіка входить у період підвищеної турбулентності, а інвестори можуть недооцінювати реальний масштаб ризиків. Особливе занепокоєння у Франкфурті викликає загострення конфлікту на Близькому Сході, зокрема війна між США, Ізраїлем та Іраном.

    У документі зазначається, що геополітичні потрясіння можуть спровокувати різке падіння ринків на тлі вже “перегрітих” оцінок активів, високого державного боргу та слабкої стійкості фінансової системи до нових шоків.

    У ЄЦБ попереджають: чим довше триватиме конфлікт із Іраном, тим серйознішими можуть бути наслідки для глобальної економіки.

    Окремо регулятор звернув увагу на політику адміністрації Дональда Трампа щодо міжнародної торгівлі. У Європейському центральному банку вважають, що постійні оголошення нових мит, їхні перегляди, призупинення та зміни фактично стали “структурною особливістю глобального економічного середовища”.

    На думку аналітиків ЄЦБ, така непередбачуваність створює додатковий тиск на світові ринки, бізнес та інвесторів.

    У документі також йдеться про ризики відступу США від багатосторонньої міжнародної співпраці. У ЄЦБ побоюються, що це може призвести до фрагментації глобального економічного порядку та руйнування звичних механізмів регулювання міжнародної торгівлі й фінансових ринків.

    Серед інших загроз регулятор називає кібератаки, гібридні операції та ризики для критичної інфраструктури, які посилюються через стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту.

    ЄЦБ також звертає увагу на стрімке зростання кредитування поза традиційною банківською системою, зокрема у сфері private credit — приватного фінансування компаній без участі класичних банків. У регуляторі вважають, що в умовах високих відсоткових ставок це може призвести до проблем із поверненням боргів і стати каталізатором фінансових потрясінь.

    Ще одним фактором ризику в Європейському центральному банку називають можливі проблеми з енергопостачанням та уповільнення світового економічного зростання. У такому разі інвестори можуть почати переглядати оцінки державного боргу різних країн, що здатне викликати нові боргові кризи.

    У ЄЦБ переконані, що фінансові ринки наразі залишаються занадто оптимістичними. Регулятор вважає, що акції багатьох компаній переоцінені, а премії за ризик на ринку облігацій залишаються неприродно низькими.

    Додаткове занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з головних маршрутів світового нафтового експорту. Через неї проходить близько 20% глобальних поставок нафти.

    Раніше консалтингова компанія Rapidan Energy Group попередила, що тривале блокування Ормузької протоки через конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном може спричинити глобальний економічний спад, співставний із кризою 2008 року.

    У базовому сценарії аналітики прогнозують зростання ціни на нафту Brent майже до 130 доларів за барель уже цього літа. Це може спровокувати новий виток інфляції, проблеми в промисловості та різке уповільнення світової економіки.

    На тлі цих попереджень міжнародні інвестори дедалі уважніше стежать за політикою США, ситуацією на Близькому Сході та рішеннями центральних банків найбільших економік світу.