Ініціатива проведення можливої тристоронньої зустрічі між президентом США Дональдом Трампом, лідером Китаю Сі Цзіньпіном та російським диктатором Володимиром Путіним насправді є не дипломатичним тріумфом Кремля, а елементом прагматичної та холодної стратегії Вашингтона. Як зазначив президент громадської організації «Ліберально-демократична ліга України» Артур Харитонов у розмові з журналістами, емоційне сприйняття подібних подій у медіа та дипломатичних колах, де спільне фото трьох лідерів уже вважають перемогою Москви, заважає побачити справжню суть глобальних процесів. На експертному рівні головна стратегічна мета Білого дому полягає у спробі перехопити тотальний вплив Пекіна на Росію та реалізувати класичну схему розриву альянсу між двома авторитарними режимами.
У цій глобальній геополітичній конструкції роль самої Росії є суто вторинною та косметичною. За словами аналітика, Володимир Путін фактично перетворився на інструмент у протистоянні двох справжніх наддержав — США та КНР. Для Пекіна, який наразі надає всебічну ресурсну, економічну та дипломатичну підтримку російській агресії, війна проти України залишається головним важелем тиску на Захід. Торгуючись за будь-яке сприяння зупиненню бойових дій, керівництво Китаю прагне отримати масштабні геополітичні поступки від Вашингтона, насамперед щодо зниження митних і технологічних бар’єрів, послаблення американської підтримки Тайваню та визнання китайської сфери впливу в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Намагання команди Трампа вибудувати прямий діалог із Кремлем в обхід традиційних міжнародних коаліцій є новою реінкарнацією ідеї відірвати Росію від Китаю, проте Москва вже настільки глибоко інтегрована в орбіту інтересів Сі Цзіньпіна, що подібні спроби лише підвищують ціну китайських вимог. Російське керівництво в цьому трикутнику позбавлене суб’єктності й не здатне диктувати умови ані Вашингтону, ані Пекіну, залишаючись залежним від китайських ринків збуту сировини та постачання компонентів подвійного призначення.
