Golosnovinua.com

Позначка: сімейне право

  • Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Повномасштабна війна змінила фінансове становище мільйонів українців: частина людей втратила роботу або бізнес, хтось був мобілізований до лав Сил оборони, інші змушені були переїхати чи залишилися без стабільного доходу. Однак ці обставини самі по собі не звільняють батьків від обов’язку утримувати дитину та сплачувати встановлені аліменти.

    Воєнний стан в Україні не скасував аліментні зобов’язання, а спеціальні обмеження щодо стягнення коштів із доходів боржників, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, зробили виняток саме для аліментів. Тобто рішення про їх стягнення продовжують виконуватися і під час війни.

    Це означає, що просто припинити виплати через складне матеріальне становище, мобілізацію або відсутність роботи не можна. Якщо визначений судом чи домовленістю батьків платіж більше не відповідає реальним фінансовим можливостям людини, закон передбачає інший механізм — звернення до суду з вимогою змінити розмір аліментів.

    Втрата роботи не анулює аліменти

    Одна з найпоширеніших ситуацій під час війни — людина залишається без офіційного працевлаштування та доходу. Проте сама по собі відсутність роботи не означає, що на цей період можна нічого не платити.

    Сімейний кодекс передбачає спеціальний порядок визначення заборгованості для непрацюючих платників. Якщо особа не працювала в період, коли виник борг, розрахунок заборгованості може проводитися виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

    Тому сценарій «офіційної зарплати немає — отже, немає й аліментів» може призвести до протилежного результату: борг продовжуватиме накопичуватися.

    Інша справа, якщо втрата роботи суттєво змінила матеріальне становище платника. Стаття 192 Сімейного кодексу дозволяє за рішенням суду як зменшити, так і збільшити раніше встановлений розмір аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я та в інших передбачених законом випадках.

    Отже, ключове правило просте: розмір виплат можна намагатися змінити через суд, але самостійно припиняти їх через втрату роботи не варто.

    А що з військовослужбовцями

    Проходження військової служби також не є автоматичною підставою для припинення сплати аліментів.

    Після запровадження воєнного стану законодавець дійсно встановлював низку особливостей примусового виконання рішень. Зокрема, було передбачене припинення звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржників. Однак рішення щодо стягнення аліментів прямо виключили з цього правила.

    Тому сам факт мобілізації або служби у ЗСУ не означає припинення аліментного обов’язку.

    Якщо ж через службу, стан здоров’я, нові сімейні обставини або інші причини матеріальний стан платника істотно змінився, він також має право звернутися до суду щодо перегляду розміру платежів. Суд оцінюватиме конкретні обставини справи та докази, а не лише факт перебування людини на військовій службі.

    Борг може обернутися серйозними обмеженнями

    Заборгованість за аліментами в Україні може мати значно серйозніші наслідки, ніж просто необхідність згодом повернути накопичену суму.

    Якщо борг перевищує суму відповідних платежів за встановлений законом період, державний виконавець може застосовувати до боржника додаткові заходи.

    Зокрема, у практиці стягнення аліментів передбачені тимчасові обмеження права:

    • виїжджати за межі України;
    • керувати транспортними засобами;
    • користуватися зброєю;
    • полювати.

    Такі заходи застосовуються у передбачених законом випадках та діють до погашення відповідної заборгованості.

    За даними, які раніше наводило Міністерство юстиції, лише протягом 2025 року органи державної виконавчої служби стягнули 16,24 млрд грн аліментів. На кінець року на виконанні перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів цієї категорії. Про це раніше писала і «Ненька інфо».

    Видання також повідомляло, що ще після початку повномасштабної війни кількість проваджень щодо несплати аліментів почала помітно зростати. Станом на серпень 2024 року в Єдиному реєстрі боржників фіксували понад 187 тисяч відповідних проваджень.

    За прострочення можна отримати ще й пеню

    Окремий ризик для неплатника — фінансова відповідальність за прострочення.

    Сімейне законодавство передбачає можливість стягнення пені у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір такої пені обмежений і не може перевищувати 100% суми заборгованості.

    Тобто тривале ігнорування платежів може не просто збільшити основний борг — до нього за певних умов додається ще й відповідальність за прострочення.

    Крім того, законодавством передбачені додаткові штрафи залежно від тривалості заборгованості. «Ненька інфо» із посиланням на дані Мін’юсту раніше повідомляла: якщо борг перевищує суму платежів за один рік, може застосовуватися штраф у розмірі 20% заборгованості, понад два роки — 30%, понад три роки — 50%.

    Чи можна взагалі позбутися накопиченого боргу

    У певних виняткових ситуаціях питання заборгованості можна вирішувати через суд.

    Суд при розгляді таких спорів може враховувати матеріальне та сімейне становище особи та конкретні причини виникнення боргу. Тяжка хвороба або інші істотні обставини можуть мати значення під час вирішення питання щодо заборгованості.

    Але важливо розрізняти дві ситуації: наявність складних життєвих обставин і автоматичне припинення аліментів — не одне й те саме. Війна сама по собі не списує борг. Так само його автоматично не анулюють мобілізація, звільнення з роботи або різке падіння доходів.

    За необхідності платник має звертатися до суду та доводити зміну обставин.

    Несплата може дійти і до відповідальності

    Законодавство передбачає для злісних неплатників не лише фінансові санкції або обмеження прав. Залежно від розміру та тривалості заборгованості можуть застосовуватися адміністративні заходи, зокрема суспільно корисні роботи, а злісне ухилення від виконання встановленого законом обов’язку може мати й кримінально-правові наслідки.

    Резонансні історії з великими боргами трапляються й серед колишніх високопосадовців. Раніше «Ненька інфо» писала про справу колишнього заступника голови ДБР Олександра Бабікова, щодо якого повідомлялося про тривалу несплату аліментів на трьох дітей. За даними джерела видання, у 2023 році накопичений борг був погашений у розмірі 2,1 млн грн.

    Воєнний стан не дає права просто перестати сплачувати аліменти. Те саме стосується мобілізації та втрати роботи. Якщо доходи суттєво скоротилися або змінилися інші життєві обставини, законним шляхом є звернення до суду щодо перегляду розміру виплат.

    Інакше заборгованість може продовжувати накопичуватися, а разом із нею — пеня, штрафи та ризик додаткових обмежень для боржника.

  • Розлучення онлайн: в Україні тестують розірвання шлюбу через «Дію»

    Розлучення онлайн: в Україні тестують розірвання шлюбу через «Дію»

    В Україні стартувало бета-тестування нової цифрової послуги — розірвання шлюбу в онлайн-форматі через державний застосунок «Дія», що є черговим етапом розширення цифровізації сервісів у сфері цивільного стану громадян. Про це повідомили в Міністерстві юстиції України, зазначивши, що новий сервіс покликаний зробити процедуру розлучення простішою, швидшою та менш бюрократизованою у тих випадках, коли між подружжям відсутні спірні питання.

    У відомстві наголошують, що послуга доступна виключно для пар, які взаємно погоджуються на розірвання шлюбу та не мають спільних неповнолітніх дітей, оскільки саме такі випадки не потребують судового втручання і можуть бути врегульовані адміністративно. Таким чином, держава фактично переносить частину процедур, які раніше вимагали особистої присутності в органах державної реєстрації актів цивільного стану, у цифровий простір, мінімізуючи необхідність фізичних візитів і паперових документів.

    Процес розірвання шлюбу в межах нової послуги передбачає повністю онлайн-формат взаємодії. Подружжя має подати спільну заяву через застосунок «Дія», після чого система здійснює перевірку даних у державних реєстрах і пропонує підтвердити намір розлучитися. Наступним етапом є відеоконференція з працівником відділу ДРАЦС, під час якої обидві сторони мають ще раз підтвердити своє рішення, що дозволяє державі переконатися у добровільності та усвідомленості намірів.

    Після цього подружжя підписує відповідні документи за допомогою електронного підпису «Дія.Підпис», що має юридичну силу та прирівнюється до власноручного підпису. У разі успішного завершення всіх етапів у застосунку автоматично формується та з’являється актовий запис про розірвання шлюбу, який фіксується у державних реєстрах. Паралельно паперові документи можуть бути надіслані поштовим зв’язком на території України для тих громадян, які потребують фізичного підтвердження.

    У Міністерстві юстиції підкреслюють, що бета-тестування є важливим етапом перед повноцінним запуском сервісу, оскільки дозволяє перевірити технічну стабільність системи, зручність користування та юридичну коректність усіх процедур. До участі в тестуванні запрошуються громадяни України віком від 18 років, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають взаємну згоду на розлучення, не мають спільних неповнолітніх дітей, а також володіють необхідними електронними інструментами — зокрема ідентифікаційним кодом, ID-карткою або біометричним закордонним паспортом і активованим «Дія.Підписом». Важливо, що заявку мають подавати обидва з подружжя, що підтверджує спільний характер рішення.

    Окремо у відомстві звертають увагу, що нова послуга не змінює базових принципів сімейного законодавства України. У випадках, коли у подружжя є спільні неповнолітні діти або виникає спір щодо майнових чи інших питань, процедура розірвання шлюбу, як і раніше, можлива виключно в судовому порядку. Таким чином, цифровий сервіс охоплює лише ті ситуації, які не потребують судового розгляду.

    Запровадження онлайн-розлучення є логічним продовженням розвитку цифрових послуг у сфері сімейного права. Раніше в Україні вже було впроваджено можливість онлайн-реєстрації шлюбу через «Дію», включно з поданням заяви та проведенням церемонії у форматі відеозв’язку. Тепер держава розширює цей функціонал, охоплюючи і зворотний процес — розірвання шлюбу, що, за задумом розробників, має зробити систему більш цілісною та зручною для громадян.

    У Міністерстві юстиції підсумовують, що результати бета-тестування дозволять удосконалити сервіс перед його масовим запуском, врахувати можливі технічні та юридичні нюанси, а також забезпечити максимальну безпеку персональних даних користувачів.

  • Цивільний кодекс перепишуть із боями: Тарас Качка попередив про складні дебати перед фінальним голосуванням

    Цивільний кодекс перепишуть із боями: Тарас Качка попередив про складні дебати перед фінальним голосуванням

    В Україні триває підготовка до одного з наймасштабніших оновлень законодавства за останні роки — нової редакції Цивільного кодексу. Документ уже підтримано в першому читанні, однак попереду — тривалий і непростий процес доопрацювання, який може затягнутися на кілька місяців.

    Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час брифінгу у Києві. За його словами, ключовим етапом стане період між першим і другим читанням, коли до документа внесуть критично важливі правки.

    «Перед другим читанням відбудуться справді складні та інклюзивні дебати. Нам знадобиться кілька місяців, щоб підготувати кодекс, адже його легітимність залежить від сприйняття суспільством», — наголосив Тарас Качка.

    За словами урядовця, найбільше дискусій викликають положення, пов’язані із сімейним правом. Саме цей розділ став предметом активної критики з боку експертів, громадськості та правозахисників.

    Зокрема, у суспільстві активно обговорювалися питання регулювання цивільних шлюбів, процедур розлучення, а також потенційні зміни до мінімального віку для укладення шлюбу. Хоча найбільш суперечливі норми — зокрема можливість укладення шлюбу з 14 років у певних випадках — були виключені з версії, ухваленої в першому читанні, дискусії довкола них не вщухають.

    Віцепрем’єр підкреслив, що уряд прагне знайти баланс між модернізацією законодавства та захистом прав громадян. За його словами, обговорення таких чутливих тем, як дискримінація, сімейні відносини та приватне право, є необхідним етапом реформування.

    Оновлення Цивільного кодексу відбувається на тлі загального курсу України на європейську інтеграцію. Чинний документ, який був ухвалений ще на початку 2000-х років, уже не відповідає сучасним реаліям — ані економічним, ані соціальним.

    Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук раніше зазначав, що робота над новою редакцією тривала понад сім років. До її розробки було залучено сотні юристів, науковців і практиків з усієї країни.

    За задумом авторів, новий кодекс має не лише оновити правові норми, а й закласти основу для сучасного приватного права в Україні. Йдеться про врегулювання майнових відносин, цифрових активів, нових форм бізнесу, а також захисту прав людини в умовах цифрової економіки.

    Водночас експерти зазначають, що масштабність змін автоматично означає складність їхнього впровадження. Будь-які новації у сфері цивільного права безпосередньо впливають на життя громадян — від сімейних відносин до ведення бізнесу.

    Саме тому, як наголошує Тарас Качка, головним завданням є досягнення суспільного консенсусу. Без цього документ ризикує стати джерелом нових конфліктів замість їх вирішення.

    У парламенті очікують, що друге читання стане ключовим етапом, під час якого депутати розглянуть усі поправки та визначать остаточну редакцію документа. Не виключено, що обговорення супроводжуватиметься гострими політичними дискусіями.

    Новий Цивільний кодекс України перебуває на етапі глибокого доопрацювання. Його ухвалення може стати однією з найважливіших правових реформ останніх років, однак шлях до фінального голосування обіцяє бути складним і тривалим.