Golosnovinua.com

Позначка: Сіверськодонецьк

  • Рік без оплати — і квартира вже не твоя: окупанти вигадали нову схему відбирання житла

    Рік без оплати — і квартира вже не твоя: окупанти вигадали нову схему відбирання житла

    На тимчасово окупованій території Луганської області російська влада використовує заборгованість за комунальні послуги як підставу для вилучення квартир і приватних будинків українців. Під загрозою опинилися навіть ті власники, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії та евакуюватися разом із дітьми. Для потрапляння нерухомості до списків так званої націоналізації достатньо боргу за комунальні послуги протягом 12 місяців.

    Про це повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко. Відповідну інформацію 24 жовтня опублікували на офіційному сайті Луганської ОВА.

    За словами посадовця, окупаційні адміністрації фактично перетворили комунальну заборгованість на інструмент привласнення нерухомості.

    Причини виникнення боргу при цьому не враховують. Людина могла втратити роботу, залишитися без стабільного доходу або виїхати з небезпечного населеного пункту, рятуючи родину від обстрілів.

    «Є накопичений за останній рік борг — нерухомість росіяни “віджимають”», — наголосив Харченко.

    Така практика особливо небезпечна для українців, які залишили окуповані міста, але продовжують вважати квартири та будинки своєю власністю.

    Люди, які перебувають на підконтрольній Україні території або за кордоном, не завжди мають можливість оплачувати комунальні послуги в окупації, перевіряти нарахування та особисто звертатися до місцевих установ.

    Водночас окупаційна влада використовує відсутність власників як додатковий аргумент для визнання нерухомості так званим безхазяйним майном.

    Масштаби кампанії вже вимірюються тисячами квартир.

    Ще 21 жовтня Луганська ОВА повідомляла, що від минулого року окупанти виявили на захопленій території понад 2000 порожніх квартир, які розглядають для подальшої «націоналізації».

    Однією з підстав для внесення житла до відповідних списків стала несплата комунальних послуг.

    За інформацією обласної адміністрації, після виявлення багатомісячної заборгованості місцеві комісії можуть запускати 30-денну процедуру вилучення.

    Формально власникові надають час для підтвердження своїх прав, проте українська влада ставить під сумнів реальну можливість захистити нерухомість у таких умовах.

    Зокрема, раніше повідомлялося про наміри окупаційних адміністрацій привласнити понад 30 квартир у трьох багатоповерхових будинках Сіверськодонецька.

    Однак вилучення житла — не єдина проблема мешканців окупованого міста.

    Паралельно російські адміністрації продовжують демонтувати багатоповерхівки, пошкоджені під час штурму Сіверськодонецька у 2022 році.

    Протягом кількох років окупанти обіцяли відновити зруйновані будівлі, але значну частину об’єктів тепер розбирають замість ремонту.

    За повідомленням Луганської ОВА, у жовтні до демонтажу додали ще дві багатоповерхівки, розташовані поруч в одному зі старих районів міста.

    Власникам квартир у цих будинках нового житла не надали.

    Раніше обласна адміністрація також повідомляла, що окупаційна влада відмовилася від відновлення приблизно 80 пошкоджених багатоквартирних будинків у Сіверськодонецьку.

    При цьому мешканці інших будинків скаржаться на низьку якість ремонтів. За словами Харченка, трапляються випадки, коли нове покриття фасадів не витримує дощу, а через неякісно відремонтовані дахи затоплює квартири.

    Таким чином, власники нерухомості на окупованій Луганщині стикаються одразу з кількома загрозами: вилученням квартир через комунальні борги, неможливістю захистити майнові права та знесенням пошкоджених будинків без надання альтернативного житла.

    Водночас рішення окупаційних адміністрацій про «націоналізацію» не означають законного припинення права власності українців. Натомість фактичний контроль Росії над захопленими територіями створює серйозні перешкоди для користування та розпорядження таким майном.

  • Склади дронів, боєприпасів і вузол зв’язку: ЗСУ накрили одразу кілька важливих цілей РФ

    Склади дронів, боєприпасів і вузол зв’язку: ЗСУ накрили одразу кілька важливих цілей РФ

    Сили оборони України протягом 5 жовтня та в ніч проти 6 жовтня завдали серії ударів по військових об’єктах російських військ на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської та Херсонської областей.

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, серед уражених цілей — телекомунікаційний вузол, пункт управління російського підрозділу, склад безпілотників, склад боєприпасів, а також райони зосередження живої сили противника.

    У районі тимчасово окупованого Донецька Сили оборони завдали удару по телекомунікаційному вузлу російських військ. Такі об’єкти використовуються для забезпечення зв’язку та управління між підрозділами, тому їх ураження може ускладнювати координацію дій окупаційних сил.

    На Херсонщині, в районі Щасливцевого, українські військові атакували пункт управління одного з підрозділів російської армії.

    Окремо удари були завдані по районах зосередження особового складу РФ. Йдеться про Сокологірськ у Луганській області та Бурлацьке на Донеччині.

    На Луганщині Сили оборони також уразили два важливі тилові об’єкти. У районі Сіверськодонецька атаковано склад безпілотних літальних апаратів, а поблизу Хрустального — склад боєприпасів російських військ.

    У Генеральному штабі наголосили, що українські сили продовжують системно завдавати ударів по військовій інфраструктурі противника та об’єктах, які забезпечують його бойові дії.

    Ураження тилових об’єктів залишається одним із важливих напрямів української тактики. Склади БпЛА та боєприпасів безпосередньо впливають на здатність російських підрозділів вести бойові дії, а удари по пунктах управління та комунікаційній інфраструктурі можуть порушувати їхню взаємодію та передачу команд.

    Ситуація особливо актуальна для Донеччини та Луганщини, де бойові дії залишаються інтенсивними. «Ненька інфо» раніше писала про ситуацію на півночі Донеччини, де українські війська у межах операції «Вівальді» заявляли про удари по російських логістичних маршрутах і ліквідацію центрів інфільтрації. 

    Окремий ризик для прифронтових районів становить масове використання російських безпілотників. У Святогірській громаді на Донеччині місцева влада описувала ситуацію так, що на окремих ділянках дрони фактично постійно присутні в небі та контролюють логістичні дороги. Детальніше про це «Ненька інфо» писала в матеріалі «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту.

    Серія ударів відбулася одночасно з активними бойовими діями і повітряними атаками РФ. У ніч проти 6 жовтня Росія, за даними Повітряних сил, застосувала проти України 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних, а ППО збила або подавила більшість цілей. «Ненька інфо» вже писала про цю атаку та її наслідки.

    Таким чином, удари 5–6 жовтня були спрямовані не на одну конкретну ділянку фронту, а одразу на кілька елементів російської військової системи — зв’язок, управління, запаси боєприпасів, дрони та особовий склад.

  • Посадовець прокуратури задекларував понад 1,3 млн грн доходів і кілька квартир

    Посадовець прокуратури задекларував понад 1,3 млн грн доходів і кілька квартир

    Начальник відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Кіровоградської обласної прокуратури Денис Куцелепа оприлюднив декларацію про доходи за 2025 рік.

    Згідно з поданими даними, упродовж року він отримав 820,5 тис. грн заробітної плати в Харківській обласній прокуратурі та 503,3 тис. грн у Кіровоградській обласній прокуратурі після переведення. Загальна сума його доходів від основного місця роботи перевищила 1,3 млн гривень.

    Дружина посадовця, Ганна Куцелепа, працює в управлінні Пенсійного фонду Луганської області та отримала 317 тис. грн заробітної плати. Крім того, у декларації зазначені соціальні виплати, благодійна допомога, кешбек та інші незначні надходження.

    Окремо вказано аліменти на сина Богдана Длінного у розмірі 162 тис. грн за рік.

    Грошові активи родини становлять 6 тис. доларів США та 2 тис. євро готівкою, які задекларовані як спільна сумісна власність подружжя.

    У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Серед них квартира площею 48,4 м², набута у 1996 році, яка перебуває у спільній сумісній власності з батьками та, ймовірно, іншими родичами.

    Також задекларована квартира площею 64,8 м² (2007 рік) у спільній частковій власності з дружиною та іншими особами.

    Окрім цього, вказані дві квартири меншої площі — 35,8 м² у Кропивницькому та 35 м² у Харкові, які використовуються для фактичного проживання.

    Посадовець зазначив у декларації автомобіль Volkswagen Passat B6 2010 року випуску вартістю 240 тис. грн. Право користування належить декларанту, водночас власницею транспортного засобу є його мати.

    Денис Куцелепа офіційно зареєстрований у Сіверськодонецьку Луганської області. Раніше він працював у Харківській обласній прокуратурі, а згодом був переведений до Кіровоградської області, де наразі обіймає керівну посаду у відділі нагляду за додержанням законів органами БЕБ.

  • «Паперові дрони» за 5,5 млн: як евакуйована влада Сєвєродонецька виводила оборонні кошти

    «Паперові дрони» за 5,5 млн: як евакуйована влада Сєвєродонецька виводила оборонні кошти

    У 2024 році евакуйована місцева влада окупованого Сіверськодонецька Луганської області публічно звітувала про закупівлі для фронту: FPV-дрони, станції радіоелектронної боротьби, обладнання протидії ворожим безпілотникам. Загальна сума – понад 5,5 млн грн. На папері все виглядало правильно: «допомога військовим частинам», оперативне укладання контрактів, акти приймання-передачі. Але, як встановили детективи й журналісти-розслідувачі, значна частина цієї техніки до війська так і не дійшла. Гроші – так, дрони – ні. Це зараз вивчають детективи Головного підрозділу Бюро економічної безпеки за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

    Як працювала схема

    Механізм завели через комунальне підприємство «Сєвєродонецьке тролейбусне управління». Саме через нього чиновники спрямували понад 5,5 млн грн нібито на закупівлю FPV-дронів та станцій РЕБ. Формально все проводили в межах Програми шефської допомоги військовим частинам — це легальна ініціатива, створена ще у перші місяці повномасштабного вторгнення, щоб громади могли напряму і швидко закривати потреби підрозділів, не чекаючи тендерів і бюрократії. Ідея полягала в тому, щоб скоротити шлях від бюджету до окопу.

    У випадку Сіверськодонецька ця ж схема стала прикриттям для виведення коштів.

    За даними слідства, посадовці місцевої військової адміністрації разом із керівництвом КП фактично імітували постачання оборонної техніки. Під конкретні «потреби військової частини» оформлювали листи-запити, миттєво отримували «комерційну пропозицію» від заздалегідь визначеного постачальника, підписували договір і одразу складали акт приймання. У Prozorro з’являлися вже готові контракти — без оголошень, без конкуренції, без порівняння ринку. На папері — ідеально. На фронті — порожньо.

    У квітні 2024 року КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» придбало (за документами) 20 багатоканальних станцій РЕБ «для протидії FPV-дронам» на суму 2 млн 960 тис. грн. У липні було укладено ще один контракт — на 150 FPV-дронів і три наземні станції управління загальною вартістю 2 млн 574 тис. грн. Сукупно – 5,53 млн грн. Самі закупівлі оголосили як «термінову оборонну необхідність», тобто без відкритих торгів.

    Далі задіювався другий поверх схеми. Кошти переказувалися на рахунки обраних приватних компаній, після чого «прокачувалися» через низку пов’язаних ФОПів, конвертувалися в готівку та розподілялися між учасниками. За даними слідства, ці документи — договори, накладні, акти приймання, договори «відповідального зберігання» — мали одну мету: створити ілюзію, що техніка нібито є і вже передана військовим.

    Досудове розслідування відкрите за ч. 4 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах, у тому числі за попередньою змовою групою осіб. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати посади. Тобто слідчі БЕБ уже кваліфікують історію не як «управлінську недбалість», а як організоване виведення бюджетних коштів під час війни.

    Хто постачав «дрони»

    Ключовими виконавцями виступили дві компанії, які формально не мають жодного відношення до виробництва або постачання військової техніки.

    • ТОВ «Промислова група А.С.Д.» отримало контракт на постачання 150 FPV-дронів і трьох наземних станцій управління на суму близько 2,57 млн грн. На папері компанія займається спецодягом, меблями, деревиною, технікою для офісу, металами — список видів діяльності розкиданий від текстилю до хімії. У відкритих реєстрах компанія фігурує у кримінальних провадженнях за ст. 191 ККУ («розтрата майна»), неодноразово змінювала керівництво й зареєстрована за адресою масової реєстрації, де існують десятки інших фірм. Нинішнім власником і директором називають Дмитра Добровольського із Запоріжжя. Раніше бенефіціаром був Максим Карпов.

    • ТОВ «НВО “Металіт”» отримало замовлення на 20 багатоканальних станцій РЕБ на суму майже 2,96 млн грн. Ця фірма формально торгує господарськими товарами, займається будматеріалами, меблями та дрібними підрядами — від встановлення поручнів до поставок мікрофонів і гучномовців. Вона також фігурує у кримінальних провадженнях за розтрату майна й так само змінювала власників і директорів у прискореному режимі: нині нею керує запоріжець Олександр Латій.

    Обидві фірми пов’язані між собою через ту саму людину — Максима Карпова. Він фігурує як колишній бенефіціар «Промислової групи А.С.Д.» і водночас як керівник «Металіту» в попередні періоди. Така «перекличка» менеджменту виглядає як ознака контрольованої мережі компаній, через яку можна обслуговувати схеми з бюджетом: сьогодні — «робочий одяг», завтра — «системи РЕБ для фронту».

    Чому ця справа важлива не тільки для Луганщини

    По-перше, масштаби. Йдеться не про один сумнівний договір на кілька сотень тисяч гривень, а про понад 5,5 млн грн «оборонки» у прифронтовому регіоні, де кожен робочий FPV-дрон — це збережене життя на позиції. Це гроші, які мали перетворитись на очі й зброю для штурмових груп, а не на готівку в кишенях місцевих «менеджерів війни».

    По-друге, модель. Програма шефської допомоги військовим частинам створювалася як інструмент швидкої підтримки армії без бюрократії. Але відсутність відкритих торгів, мінімум контролю та можливість проводити закупівлі через комунальні підприємства перетворюють її на ідеальний канал для відпрацьованих схем. У випадку Сіверськодонецька ми бачимо типові маркери корупційної мережі: фіктивне постачання, підставні фірми з десятком випадкових КВЕДів, «збіги» в менеджменті, переведення коштів у готівку через підконтрольних ФОПів. Це не випадковий збій – це бізнес-модель.

    По-третє, повторюваність. Ті самі компанії з’являються не тільки у «дронових» контрактах. Журналісти нагадують: після угод про FPV і РЕБ «Промислова група А.С.Д.» та «Металіт» почали отримувати інші бюджетні підряди від структур, пов’язаних із Сіверськодонецькою громадою — наприклад, від «Сєвєродонецькводоканалу» (контракти більш ніж на 2 млн грн) та КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (навіть «інформаційні послуги»). Це вказує, що мова йде не про разову оборудку «під фронт», а про розгалужену мережу отримувачів бюджетних грошей.

    Розслідування триває. БЕБ і Спеціалізована прокуратура у сфері оборони працюють за статтею про розтрату в особливо великих розмірах, що передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією. Публічно детективи поки не називають прізвища конкретних фігурантів, але фіксують, що в схемі були задіяні посадовці місцевої військової адміністрації, керівництво комунального підприємства та директори компаній-постачальників.

    Важливий аспект — те, що оборонні кошти витягувалися в тилу, при цьому Сили оборони саме в цей період масово просили FPV-дрони і станції РЕБ як критичний інструмент на передовій. Тобто історія не просто про «економічні злочини», а буквально про те, що частина заявленої для війська зброї існувала тільки у вигляді підписаних актів.

    Це справа не про бюрократію. Це справа про життя на нулі.

  • Події 22 липня: День мозку, гамака і пам’яті визволення Сіверськодонецька

    Події 22 липня: День мозку, гамака і пам’яті визволення Сіверськодонецька

    Сьогодні у світі відзначають низку подій, що мають як наукове, так і культурне та історичне значення. Зокрема, це Всесвітній день мозку — нагода замислитися над здоров’ям найважливішого органу людини, а також День гамака, що символізує відпочинок і неспішне життя. Крім того, цього дня святкують День літнього відпочинку та День наближеного значення числа Пі — 22/7 в європейському форматі дати нагадує знамените 3.14.

    В Україні ця дата має ще й глибоке духовне значення: Православна церква вшановує пам’ять рівноапостольної Марії Магдалини.

    Пам’ять героїв: звільнення Сіверськодонецька

    22 липня 2014 року українські війська звільнили Сіверськодонецьк від незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Цей день став символом повернення до української державності для міста та його мешканців. Подія відбулася в рамках активної фази антитерористичної операції та є важливою віхою у сучасній історії України.

    Видатні ювілеї

    Цього дня світ згадує про постаті, які зробили внесок у науку, культуру та мистецтво:

    • 230 років із дня народження Ґабрієля Ламе (1795–1870) — французького математика, інженера й механіка. Його роботи в галузі теорії пружності та числових методів вплинули на розвиток технічних наук у ХІХ столітті.

    • 130 років із дня народження Бориса Шаповала (1895–1968) — українського графіка та карикатуриста, чиї сатиричні малюнки увійшли до культурної спадщини України.

    • 130 років із дня народження Кирила Гвоздика (1895–1981) — українського живописця та монументаліста, відомого масштабними творами, що прикрашали публічні простори.

    • 125 років із дня народження Милиці Симашкевич (1900–1976) — художниці театру й кіно, яка працювала над сценографією для багатьох постановок, формуючи візуальну мову українського театру XX століття.

    Цей день в історії

    22 липня увійшло в історію як день яскравих і доленосних подій:

    • 1819 — відбулася прем’єра «Наталки Полтавки» Івана Котляревського, що стала класикою української сцени.

    • 1921 — у газеті «Селянська правда» надруковано перший фейлетон Остапа Вишні, започаткувавши славетну сатиричну кар’єру письменника.

    • 1922 — створено курінь старших пластунів «Лісові Чорти» — перший і найбільший підрозділ такого типу в «Пласті».

    • 1944 — офіційно створено Міжнародний валютний фонд, який і сьогодні відіграє ключову роль у глобальній економічній стабільності.

    • 1960 — Куба націоналізувала американські цукрові заводи, що стало початком великої економічної конфронтації з США.

    • 1969 — Хуан Карлос I був проголошений спадкоємцем іспанського диктатора Франсіско Франко.

    • 1979 — японська компанія Sony запустила у продаж перший портативний аудіоплеєр Walkman, змінивши спосіб споживання музики у всьому світі.

    • 1983 — американець Дік Сміт першим у світі облетів Землю на гвинтокрилі, встановивши рекорд.

    • 1983 — у Польщі скасували воєнний стан, запроваджений у відповідь на діяльність опозиційного руху «Солідарність».

    • 1986 — британський парламент проголосував за скасування тілесних покарань у державних школах.

    • 2001 — до України з офіційним візитом прибув голова КНР Цзян Цземінь, що стало важливим кроком у зміцненні двосторонніх відносин.