Golosnovinua.com

Позначка: СІЗО

  • «Плати або втратиш бронь»: у київській лікарні викрили побори з хірургів

    «Плати або втратиш бронь»: у київській лікарні викрили побори з хірургів

    У Києві правоохоронці викрили керівників одного з медичних закладів, яких підозрюють у систематичному вимаганні грошей із хірургів за проведені операції. За версією слідства, схема діяла роками, а лікарям, які відмовлялися платити, погрожували надмірними чергуваннями, дисциплінарними провадженнями та скасуванням бронювання від мобілізації.

    За даними поліції Києва, до схеми могли бути причетні медичний директор та двоє завідувачів відділень. Із кожної операції хірурги мали передавати керівництву від тисячі гривень. Сума залежала від кількості втручань, а гроші нібито збирали щотижня або раз на місяць.

    Особливо жорстким важелем тиску, за даними слідства, була загроза втрати бронювання. У такому разі військовозобов’язаний медик потенційно міг підлягати мобілізації.

    Оперативники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції та слідчі столичної поліції задокументували кілька епізодів передачі коштів.

    Трьом посадовцям повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище.

    Медичному директору суд обрав нічний домашній арешт строком на два місяці. Двох завідувачів відділень взяли під варту на 60 діб із можливістю внесення застави.

    Остаточної вини фігурантів суд ще не встановив.

    Правоохоронці продовжують розслідування та перевіряють, скільки саме лікарів могли стати жертвами такої схеми і яку загальну суму керівництво закладу могло отримати.

  • За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    За колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру, яку Вищий антикорупційний суд напередодні відправив під варту з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень, уже внесли частину необхідної суми. Водночас ані розмір уже сплачених коштів, ані особи заставодавців поки не розкриваються.

    Про це 26 серпня повідомив адвокат Мудрої Артем Крикун-Труш у коментарі Суспільному. За словами захисника, гроші внесли кілька заставодавців, однак хто саме погодився профінансувати звільнення колишньої високопосадовиці з-під варти, він не уточнив. Також адвокат не назвав суму, якої зараз бракує до визначених судом 20 мільйонів гривень.

    Напередодні, 25 серпня, Вищий антикорупційний суд обрав Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Суд водночас передбачив можливість внесення 20 мільйонів гривень застави. Після внесення повної суми підозрювана може бути звільнена з-під варти з покладенням на неї визначених судом процесуальних обов’язків.

    Сторона обвинувачення просила значно жорсткіші умови. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наполягав на заставі у 150 мільйонів гривень. Під час засідання він заявляв, що Мудра нібито може мати активи загальною вартістю понад 250 мільйонів гривень. Суд, однак, визначив заставу у понад сім разів меншому розмірі — 20 мільйонів.

    Гучна справа стала частиною операції, яку в публічному просторі називають «Форест Гамп». НАБУ і САП заявляють про викриття злочинної організації, до діяльності якої, за версією слідства, могли бути причетні посадовці, бізнесмени та інші особи.

    Правоохоронці підозрюють Мудру в участі у злочинній організації, яка, за матеріалами слідства, могла встановити контроль над державним Sense Bank та використовувати його у приватних інтересах. Серед іншого НАБУ та САП досліджують схему легалізації приблизно 150 мільйонів гривень готівки. Слідство вважає, що кошти могли бути отримані злочинним шляхом, проведені через рахунки підконтрольних компаній та надалі використані, зокрема, для внесення застави за одного з фігурантів іншої резонансної справи — «Мідас».

    Саме ця деталь надає нинішній ситуації із заставою за Мудру додаткового резонансу: одна з ліній слідства стосується ймовірної легалізації грошей для внесення застави, тоді як тепер уже за саму ексзаступницю керівника Офісу президента кілька осіб почали вносити визначені судом 20 мільйонів гривень.

    Втім, сам по собі факт внесення застави сторонньою особою не свідчить про порушення закону. Українське кримінальне процесуальне законодавство дозволяє внести заставу як самому підозрюваному чи обвинуваченому, так і іншій фізичній або юридичній особі. Питання походження коштів може окремо перевірятися правоохоронцями, якщо для цього виникають відповідні підстави.

    Під час розгляду запобіжного заходу за Мудру також пропонували особисту поруку. Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович повідомляв про готовність поручитися за неї. За його словами, вони знайомі протягом кількох років, а Мудра відвідувала громаду. Загалом, за даними медіа, готовність узяти колишню посадовицю на поруки висловлювали двоє людей.

    Події навколо Мудрої розгорнулися стрімко. Вранці 19 серпня НАБУ та САП провели серію обшуків у межах масштабної спецоперації. Слідчі дії, зокрема, відбувалися у Мудрої та народного депутата Вадима Столара. Правоохоронці заявили про викриття організації, яка, за їхньою версією, діяла за участі високопосадовців і бізнесменів.

    Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента.

    Згодом стало відомо, що під час приходу детективів до помешкання Мудрої там перебував бізнесмен та колишній народний депутат Максим Микитась, який також фігурує у матеріалах справи. ВАКС окремо відправив його під варту з можливістю внесення 30 мільйонів гривень застави.

    За версією НАБУ, до структури ймовірної злочинної організації могли входити люди, пов’язані з великим бізнесом і державними структурами. У матеріалах слідства фігурує, зокрема, народний депутат Вадим Столар. Сам Столар після обшуків заявляв, що співпрацює зі слідством.

    Мудра, зі свого боку, публічно заперечує протиправну діяльність. Усі твердження НАБУ та САП щодо її можливої участі в злочинній організації наразі є позицією слідства і мають бути доведені в суді. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    Президент Зеленський, коментуючи антикорупційні справи щодо колишніх представників ОП, заявляв, що не має додаткової інформації поза тією, яка вже є у публічному просторі. Він також наголошував, що антикорупційні органи мають самостійно виконувати свою роботу.

    Тепер головне питання полягає у тому, чи буде найближчим часом внесена решта застави.

    Зі слів адвоката відомо лише, що процес уже почався і кошти надходять від кількох осіб. Імена заставодавців та розподіл внесків між ними наразі не оприлюднені.

    Якщо загальна сума досягне визначених ВАКС 20 мільйонів гривень і будуть виконані необхідні формальності, Мудра зможе залишити слідчий ізолятор. Проте це не означатиме закриття справи або скасування підозри — розслідування триватиме, а на колишню чиновницю діятимуть процесуальні обмеження, визначені судом.

    Уже через добу після рішення ВАКС справа отримала новий поворот: необхідну для звільнення Мудрої суму почали збирати, однак головна інтрига — хто саме платить 20 мільйонів гривень за її вихід із СІЗО — поки залишається без відповіді.

  • 150 мільйонів за свободу: Галущенко залишає СІЗО у справі «Мідас»

    150 мільйонів за свободу: Галущенко залишає СІЗО у справі «Мідас»

    Колишній міністр енергетики України Герман Галущенко, який є одним із фігурантів гучної антикорупційної справи «Мідас», найближчим часом має вийти із слідчого ізолятора. За нього повністю внесли заставу у розмірі 150 млн грн, визначену Вищим антикорупційним судом. Після майже чотирьох місяців перебування під вартою ексміністр зможе залишити СІЗО, однак залишатиметься під дією визначених судом процесуальних обов’язків.

    Інформацію про повне внесення застави підтвердили у ВАКС, а також повідомили журналісти проєкту «Схеми» з посиланням на джерела у правоохоронних органах. За даними розслідувачів, останній платіж надійшов 29 червня, після чого необхідна сума була зібрана повністю.

    Ще 26 червня на рахунок суду надійшло 105 млн грн, які перерахували три приватні компанії. У понеділок, 29 червня, ще дві юридичні особи внесли решту 45 млн грн. Загалом кошти на заставу забезпечили чотири компанії. Найбільшу суму — 87 млн грн — перерахувало ТОВ «Гіран Констракт». Ще 54 млн грн внесло ТОВ «Тетрас Оптіма», 5 млн грн — ТОВ «Скайт Рітейл», а останні 4 млн грн надійшли від компанії «Пелет Сервіс».

    За даними журналістів, окремі компанії, які профінансували заставу, мають відносно невеликі фінансові показники або були створені нещодавно, що вже викликало додаткову увагу до джерел походження коштів. Зокрема, «Гіран Констракт» раніше вже фігурувала серед юридичних осіб, які вносили частину застави, а компанія «Пелет Сервіс» спеціалізується на лісозаготівельних роботах.

    Германа Галущенка затримали 15 лютого під час спроби залишити територію України. Наступного дня детективи НАБУ та прокурори САП повідомили йому про підозру у справі «Мідас». Слідство інкримінує колишньому урядовцю участь у злочинній організації та легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом. За версією правоохоронців, через довірених осіб учасники схеми могли отримати понад 112 млн доларів незаконних доходів у сфері енергетики, які надалі легалізували за допомогою різних фінансових інструментів, зокрема криптовалюти та офшорного інвестиційного фонду.

    17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 200 млн грн. Протягом наступних місяців суд неодноразово продовжував строк тримання під вартою, а 12 червня погодився частково задовольнити клопотання сторони захисту та зменшив суму застави до 150 млн грн. Саме після цього розпочався збір коштів для звільнення ексміністра.

    Справа «Мідас» є одним із найрезонансніших антикорупційних розслідувань останнього часу. За інформацією НАБУ та САП, злочинна організація діяла у сфері енергетики, впливаючи на державні закупівлі, кадрові рішення та укладення контрактів. Організатором схеми слідство вважає бізнесмена Тимура Міндіча. У межах цього провадження підозри отримали низка колишніх високопосадовців та підприємців.

    Після внесення застави Герман Галущенко має бути звільнений із СІЗО, однак це не означає завершення кримінального провадження. Він залишиться під дією визначених судом обмежень, зобов’язаний прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду, а також виконувати інші покладені процесуальні обов’язки. Досудове розслідування у справі «Мідас» триває, а остаточну оцінку діям усіх фігурантів має надати суд під час розгляду справи по суті.

  • Змушували носити капці в зубах і «гавкати»: гучний скандал в Одеському СІЗО обернувся відстороненням керівництва

    Змушували носити капці в зубах і «гавкати»: гучний скандал в Одеському СІЗО обернувся відстороненням керівництва

    У центрі гучного скандалу опинився Одеський слідчий ізолятор після того, як у мережі з’явилося відео, на якому чоловіка змушують виконувати принизливі дії, поводячись як собака. Резонансний запис викликав хвилю обурення в суспільстві та став підставою для службової перевірки. За даними, Державної кримінально-виконавчої служби України, на час розслідування керівництво установи вже відсторонили від виконання службових обов’язків.

    Інцидент набув широкого розголосу після публікації відео, яке, за даними низки українських медіа, було зняте в одному з корпусів Одеського СІЗО приблизно тиждень тому. На кадрах видно чоловіка, який на колінах переносить капці зубами та виконує команди, що імітують дресирування тварини. Автори публікацій стверджують, що потерпілим може бути колишній співробітник територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    За інформацією одеського видання «Думська», яку цитують інші медіа, до інциденту нібито може бути причетний так званий «смотрящий» одного з корпусів ізолятора на прізвисько Спортик. Саме він, за даними журналістів, змушував ув’язненого виконувати принизливі дії перед іншими арештантами. Водночас офіційного підтвердження цих обставин наразі немає, а всі факти перевіряються правоохоронцями.

    Після появи відео Державна кримінально-виконавча служба України повідомила про початок службової перевірки. У відомстві наголосили, що наразі ще не отримано експертного висновку щодо автентичності відеозапису, однак суспільний резонанс та серйозність можливих порушень змусили оперативно реагувати. Саме тому керівництво Одеського СІЗО було відсторонене на період проведення перевірки.

    У ДКВС заявили, що до установи направили спеціальну групу з числа керівного складу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. Її завданням є з’ясування всіх обставин події, перевірка інформації про можливе порушення прав людини та встановлення ролі співробітників ізолятора в інциденті. Перевірка проводиться спільно з іншими правоохоронними органами.

    У відомстві підкреслили, що особливу увагу приділять питанню можливого потурання кримінальній субкультурі всередині установи. Якщо буде встановлено, що співробітники СІЗО знали про подібні випадки або не вживали заходів для їхнього припинення, це може спричинити не лише дисциплінарну, а й кримінальну відповідальність.

    Скандал знову привернув увагу до давньої проблеми української пенітенціарної системи — впливу неформальних кримінальних структур у місцях позбавлення волі. Правозахисники неодноразово заявляли про існування в окремих установах так званих «смотрящих», які фактично контролюють частину внутрішнього життя ув’язнених та можуть впливати на інших арештантів. У випадку з Одеським СІЗО саме ця версія зараз активно обговорюється в інформаційному просторі, хоча офіційних висновків розслідування поки що немає.

    Додаткової уваги ситуації додає імовірна особа потерпілого. Через суспільно чутливу тему діяльності ТЦК відео швидко поширилося соціальними мережами та викликало тисячі коментарів. Водночас правоохоронці поки офіційно не підтвердили, що чоловік на відео дійсно є колишнім працівником територіального центру комплектування. Ця інформація наразі залишається на рівні повідомлень медіа та джерел журналістів.

    У Міністерстві юстиції та Державній кримінально-виконавчій службі наголосили, що результати перевірки будуть оприлюднені після її завершення. Там запевняють, що будь-які факти порушення прав людини в місцях несвободи отримають належну правову оцінку. Також у відомстві заявили про намір максимально об’єктивно встановити всі обставини події та осіб, які могли бути причетними до знущань.

    Експерти зазначають, що історія може мати далекосяжні наслідки для всієї пенітенціарної системи. Якщо факти, зафіксовані на відео, підтвердяться, це стане одним із найгучніших скандалів у сфері виконання покарань за останній час. У такому разі перевірка може перерости у масштабне службове розслідування з кадровими рішеннями не лише на рівні Одеського СІЗО, а й у вищих структурах системи виконання покарань.

    Поки що головним питанням залишається автентичність відео та роль адміністрації ізолятора в подіях, які могли відбуватися за стінами установи. Від відповіді на нього залежатиме подальша доля посадовців, відсторонених від роботи, а також можливі кримінальні провадження щодо осіб, причетних до приниження ув’язненого. Українське суспільство вже очікує від правоохоронців та Міністерства юстиції швидкої та прозорої відповіді на те, що насправді сталося в Одеському СІЗО.

  • Єрмак після СІЗО: подякував за заставу і заявив, що не виїжджатиме з України

    Єрмак після СІЗО: подякував за заставу і заявив, що не виїжджатиме з України

    Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак прокоментував своє звільнення з-під варти після внесення застави, подякувавши всім, хто долучився до збору необхідної суми, та наголосивши, що не має наміру залишати Україну.

    Відповідну заяву він оприлюднив після виходу із СІЗО, підкресливши, що отримана підтримка стала для нього важливою у період, який він назвав складним і випробувальним. За його словами, як люди з близького оточення, так і ті, з ким він не знайомий особисто, допомогли зібрати кошти для внесення застави, визначеної судом.

    “Щиро вдячний кожному, хто долучився до збору необхідної суми застави — як людям, з якими я знайомий особисто, так і тим, кого поки що не знаю. Дякую всім, хто підтримує мене в цей непростий момент. Справедливість варта того, щоб за неї боротися”, — зазначив Єрмак у своєму зверненні.

    Він також наголосив, що й надалі категорично заперечує всі висунуті проти нього звинувачення та вважає їх безпідставними. За словами колишнього посадовця, він має намір відстоювати свою позицію виключно у правовий спосіб, співпрацюючи з адвокатами та використовуючи всі передбачені законом механізми захисту.

    Окремо Єрмак підкреслив, що поважає судову систему та правоохоронні органи, але водночас наполягає на своїй невинуватості. Він заявив, що не планує ухилятися від слідчих дій і готовий брати участь у всіх процесуальних процедурах, які можуть бути призначені у межах кримінального провадження.

    Найбільший акцент у його заяві був зроблений на запевненні, що він не має наміру залишати Україну.

    “Я нікуди не тікав і не збираюся. Я залишаюся в Україні та продовжу робити те, що робив увесь цей час — працювати на користь моєї держави, допомагати військовим, полоненим і людям, які потребують підтримки”, — заявив Єрмак.

    Після виходу з-під варти на нього, згідно з рішенням суду, продовжують діяти процесуальні обмеження, пов’язані з кримінальним провадженням. Серед них — обов’язок з’являтися за викликом слідства та суду, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, а також обмеження на виїзд за межі України без відповідного дозволу.

    Нагадаємо, 18 травня Єрмак вийшов із СІЗО після внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Рішення про тримання під вартою з альтернативою застави ухвалив Вищий антикорупційний суд 14 травня.

    За матеріалами слідства, колишнього керівника Офісу президента підозрюють у причетності до схеми легалізації коштів, яка могла бути пов’язана з будівництвом елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. Правоохоронці також перевіряють можливі джерела походження коштів, які, за версією слідства, могли надходити з корупційних схем у сфері енергетики.

    Єрмак своєї вини не визнає та називає всі звинувачення політично мотивованими й безпідставними. Розслідування у справі триває.

  • 140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

    140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

    Ексголова Офісу президента України Андрій Єрмак вийшов із слідчого ізолятора після того, як за нього була внесена повна сума застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Про це повідомляє “Суспільне”. Після оформлення всіх процесуальних процедур колишній високопосадовець залишив СІЗО, однак фактично перебуває під жорстким контролем слідства і суду в межах визначених запобіжних заходів.

    Після звільнення на Єрмака покладено широкий перелік обов’язків, які фактично обмежують його пересування, контакти та публічну діяльність. Зокрема, він зобов’язаний регулярно з’являтися за кожним викликом детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суду. Йому заборонено залишати межі Києва без окремого погодження зі слідством або судовими органами, а також необхідно повідомляти про будь-які зміни місця проживання чи роботи.

    Крім того, одним із ключових елементів контролю є заборона будь-яких контактів із можливими свідками та іншими фігурантами кримінального провадження. Окремо передбачено обов’язкову здачу всіх закордонних паспортів, а також дипломатичних документів, що могли б дозволити виїзд за кордон. Також на нього накладено обов’язок постійно носити електронний засіб контролю, що дозволяє правоохоронним органам відстежувати його місцеперебування в режимі реального часу.

    Рішення про арешт із альтернативою застави ухвалив Вищий антикорупційний суд 14 травня 2026 року. Тоді Єрмака було взято під варту безпосередньо в залі суду строком на два місяці. Суд визначив заставу у 140 млн грн як альтернативу утриманню під вартою, і саме після внесення цієї суми він отримав можливість вийти із СІЗО.

    Справу розслідують Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. За матеріалами слідства, Андрій Єрмак підозрюється у причетності до організованої схеми відмивання коштів у великих розмірах — орієнтовно близько 460 мільйонів гривень. Правоохоронці вважають, що ця схема могла діяти через низку посередницьких структур і охоплювати фінансові операції в різних секторах економіки, зокрема в енергетичному.

    У межах розслідування також фігурують інші відомі особи. Серед них — колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Слідство вважає, що вони могли бути залучені до фінансових операцій, пов’язаних із виведенням і легалізацією коштів.

    Окрему увагу правоохоронців привернуло будівництво елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти, отримані внаслідок ймовірних махінацій в енергетичному секторі, могли бути інвестовані у цей проєкт. Йдеться про суми понад 8 мільйонів доларів, спрямованих безпосередньо на забудову, а також приблизно 1,9 мільйона доларів на інші пов’язані об’єкти. Цей епізод розглядається як один із ключових у справі щодо можливого відмивання коштів.

    Слідчі також заявляють, що у внутрішніх документах і робочих матеріалах фігурантів Андрій Єрмак міг згадуватися під умовними позначеннями або вигаданими іменами, зокрема “Хірург” або “Андрій”. Окрім цього, виявлені під час обшуків матеріали містили інформацію щодо можливих кадрових рішень у структурі Служби безпеки України, що, на думку слідства, може свідчити про ширший масштаб впливу або контактів фігурантів справи.

    Також окремо перевіряється роль членів родини у можливих фінансових або будівельних проєктах, пов’язаних із фігурантами справи. Слідство аналізує рух коштів, документи власності та можливі зв’язки між різними учасниками ймовірної схеми.

    Сам Андрій Єрмак категорично заперечує всі звинувачення і заявляє про їхню безпідставність. Його захист наполягає на політичній вмотивованості переслідування та відсутності достатніх доказів причетності до інкримінованих дій. Підозру йому було вручено 11 травня 2026 року, а саме кримінальне провадження триває з листопада 2025 року, коли у нього відбулися перші слідчі дії та обшуки, після яких він був звільнений з посади в Офісі президента.

    Наразі справа перебуває на стадії активного досудового розслідування, а слідчі дії продовжуються. Правоохоронні органи не виключають розширення кола фігурантів та нові епізоди у межах провадження, яке вже стало одним із найрезонансніших політичних кримінальних розслідувань останнього часу в Україні.

  • Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Печерський районний суд Києва 14 травня обрав новий запобіжний захід народному депутату Олександру Дубінському у межах кримінального провадження щодо державної зради та поширення антиукраїнської пропаганди. Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та постановив взяти депутата під варту строком на 60 днів без права внесення застави.

    Про рішення суду повідомили Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань, які здійснюють процесуальне керівництво та досудове розслідування у справі.

    За даними слідства, навіть перебуваючи у слідчому ізоляторі, Дубінський продовжував вести активну інформаційну діяльність через соціальні мережі та месенджери. Правоохоронці стверджують, що народний депутат поширював у Telegram, Facebook та Instagram матеріали, які були спрямовані на просування вигідних Російській Федерації наративів, дискредитацію української влади та державної політики, а також на створення передумов для зриву мобілізаційних процесів в Україні.

    У матеріалах слідства йдеться про те, що контент, який публікував депутат, мав ознаки системної інформаційної діяльності, що збігалася з російською пропагандистською риторикою в умовах повномасштабної війни. Серед іншого, правоохоронці вказують на спроби формування недовіри до військово-політичного керівництва держави, дискредитацію мобілізації та поширення тез, які, на думку слідства, могли бути використані в інтересах РФ.

    У ДБР наголошують, що досудове розслідування проводиться щодо народного депутата IX скликання, якого підозрюють у державній зраді. Йдеться про злочин, вчинений в умовах воєнного стану, що належить до категорії особливо тяжких.

    Слідчі також вважають, що перебування під вартою без можливості внесення застави є необхідним для запобігання подальшому поширенню інформаційних матеріалів, які можуть шкодити національній безпеці України, а також для недопущення впливу на хід слідства.

    Нова підозра у державній зраді була вручена Олександру Дубінському 5 травня. За версією слідства, депутат продовжував інформаційну діяльність навіть під час перебування у СІЗО.

    Це не перше кримінальне провадження щодо Дубінського. Раніше правоохоронні органи вже повідомляли про розслідування його можливої участі в інформаційних операціях, пов’язаних із впливом РФ. У попередніх справах фігурували підозри щодо співпраці з російськими структурами та участі у кампаніях із дискредитації України на міжнародному рівні.

    Раніше Служба безпеки України заявляла, що Дубінський міг бути частиною мережі інформаційного впливу, яку пов’язували з російськими спецслужбами. Сам депутат публічно заперечував усі звинувачення, заявляючи про політичний характер переслідування.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці продовжують збір доказів та аналіз діяльності підозрюваного в інформаційному просторі під час повномасштабної війни.

  • В Одесі судять громадянина Молдови за спробу продажу великої партії кокаїну

    В Одесі судять громадянина Молдови за спробу продажу великої партії кокаїну

    В Одесі триває судовий розгляд справи щодо громадянина Республіки Молдова Олександра Гладішева, якого обвинувачують у незаконному обігу кокаїну в особливо великих розмірах. За даними слідства, підприємець намагався організувати збут наркотиків на суму близько 40 тисяч доларів.

    За матеріалами слідства, Гладішев є уродженцем російського Оренбурга та громадянином Молдови. Раніше він обіймав посаду директора компанії «Укргруз консалтінг», однак підтвердження діяльності такого підприємства у відкритих реєстрах знайти не вдалося. Йому інкримінують злочини за ч.1 та ч.3 ст.307, а також ч.3 ст.309 Кримінального кодексу України — незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів.

    За версією правоохоронців, у грудні 2023 року підозрюваний придбав кокаїн, який зберігав за місцем проживання в Одесі, після чого запропонував знайомому знайти покупця на партію наркотиків вагою близько 750 грамів. Вартість такої кількості, за оцінками слідства, становила приблизно 40 тисяч доларів.

    9 грудня підозрюваний передав посереднику невелику кількість речовини для демонстрації потенційному покупцю. Однак той співпрацював із правоохоронними органами та добровільно передав наркотик поліції. Проведений експрес-тест підтвердив, що вилучена речовина є кокаїном.

    Того ж дня правоохоронці задокументували передачу пакета зі скляними банками різного об’єму, заповненими порошкоподібною речовиною білого кольору. Під час обшуку автомобіля Hyundai, яким користувався обвинувачений, вилучили наркотики, а результати експрес-аналізу також підтвердили наявність кокаїну.

    Олександра Гладішева затримали 9 грудня 2023 року, а вже наступного дня йому повідомили про підозру. Слідство наполягало на триманні під вартою, посилаючись на ризики втечі, знищення доказів та можливого впливу на свідків. Суд врахував, що обвинувачений є іноземцем, не має постійного місця проживання та офіційної роботи в Україні, а також заперечує свою провину.

    Санкція найтяжчої інкримінованої статті передбачає від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Попри неодноразові клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, суд залишив підозрюваного під вартою. Наразі він перебуває в Одеському слідчому ізоляторі щонайменше до 10 квітня.

  • Викрали іноземця та катували три дні: у столиці викрито злочинну організацію

    Викрали іноземця та катували три дні: у столиці викрито злочинну організацію

    Правоохоронці знешкодили злочинну організацію, яку створили двоє колишніх «смотрящих» столичного слідчого ізолятора. Після звільнення з місць позбавлення волі вони разом із десятьма спільниками розгорнули діяльність на території Київської та Житомирської областей.

    Про викриття угруповання повідомила пресслужба Національної поліції України. За даними слідства, організатори ще під час перебування за ґратами налагодили канали постачання заборонених речей до ізолятора та контролювали внутрішню кримінальну ієрархію. Після звільнення вони масштабували свою діяльність.

    Найрезонанснішим епізодом стало викрадення громадянина Китаю. За версією слідства, зловмисники запросили іноземця до України нібито для інвестування у бізнес, зустріли його у Львові, після чого силоміць вивезли до орендованого будинку на Житомирщині. Там потерпілого утримували протягом трьох днів, домагаючись доступу до його банківських рахунків. У результаті було перераховано 28 тисяч доларів США.

    Крім цього, за інформацією поліції, учасники угруповання незаконно заволоділи автомобілем BMW X7 із застосуванням насильства, вчиняли розбійні напади та грабежі у Києві та області, вимагали гроші під виглядом неіснуючих боргів, втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність та використовували вогнепальну зброю, зокрема автомат АК-74.

    Під час понад 20 обшуків правоохоронці вилучили автоматичну зброю, пістолети, ножі та більше 90 набоїв. Один із організаторів намагався залишити територію України, однак його затримали за кілька кілометрів від кордону з Молдовою.

    Наразі більшість фігурантів перебувають під вартою без права внесення застави. Їм інкримінують створення злочинної організації, викрадення людей, розбої, вимагання та поширення злочинного впливу. Санкції статей передбачають до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У поліції зазначають, що ця спецоперація є частиною системної роботи з протидії організованій злочинності. Раніше правоохоронці повідомили про викриття міжрегіональної банди, яку підозрюють у вимаганні 800 тисяч доларів у подружжя з Івано-Франківщини, а також про ліквідацію масштабного каналу контрабанди заборонених речовин.

    Силовики наголошують, що боротьба з кримінальними угрупованнями триває у різних регіонах країни.

  • Директора лікарні на Одещині відправили до СІЗО через схему з «білими квитками»

    Директора лікарні на Одещині відправили до СІЗО через схему з «білими квитками»

    В Одеській області суд обрав запобіжний захід керівнику Березівської центральної міської лікарні та депутату міської ради Геворгу Бзнуні, якого підозрюють у вимаганні хабаря за вплив на рішення військово-лікарської комісії.

    За даними слідства, посадовець вимагав 10 тисяч доларів за «вирішення питання» з ВЛК. Йдеться про сприяння у визнанні чоловіка непридатним до військової служби. Правоохоронці стверджують, що підозрюваний обіцяв вплинути на рішення комісії.

    Слідчі повідомляють, що кошти передавалися частинами. Спочатку — 50 тисяч гривень, пізніше — понад 1,6 тисячі доларів. Під час обшуків у службовому кабінеті та за місцем проживання вилучили значні суми готівки у різних валютах. Загальна сума вилучених коштів, за інформацією правоохоронців, перевищує 5 мільйонів гривень.

    Суд визначив запобіжний захід — 59 днів тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі майже 2 мільйонів гривень.

    Підозрюваний своєї вини не визнає. Слідство триває.