Позначка: слідчі дії

  • Шокуючий злочин на Полтавщині: двох матерів підозрюють у виготовленні порнографії за участю власних малолітніх доньок

    Шокуючий злочин на Полтавщині: двох матерів підозрюють у виготовленні порнографії за участю власних малолітніх доньок

    Правоохоронці викрили резонансний та цинічний злочин на Полтавщині: двом жінкам офіційно повідомлено про підозру у виготовленні та поширенні дитячої порнографії. За даними слідства Полтавської обласної прокуратури, фігурантки створювали порнографічний контент за участю власних дітей.

    Головні деталі розслідування:

    • Вік підозрюваних та потерпілих: У скоєнні злочину підозрюють мешканок однієї з громад Кременчуцького району віком 33 та 43 роки. Вони знімали на відео та фотографували оголеними власних малолітніх доньок (8 та 10 років).
    • Як викрили злочин: Про можливі протиправні дії та загрозу для дітей правоохоронцям оперативно сигналізували пильні педагоги та працівники місцевої служби у справах дітей.
    • Вилучення доказів та врятування дітей: Під час санкціонованих обшуків за місцем проживання жінок поліція вилучила мобільні телефони із прямими доказами — файлами, що містять дитячу порнографію. Наразі обох дівчаток негайно вилучили з небезпечного середовища та помістили до медичного закладу під нагляд фахівців. Їхньому здоров’ю та безпеці нічого не загрожує.

    Слідчі дії тривають, вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

  • НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    Увечері 11 травня в українському інформаційному просторі з’явилися повідомлення про можливі слідчі дії Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Інформацію першим оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

    За словами депутата, наразі немає офіційного підтвердження вручення підозри, однак співрозмовники повідомляють про ймовірне проведення обшуків або інших процесуальних заходів.

    “Одразу зроблю ремарку, що поки немає підтвердження про підозру. Можливо, це просто обшук. Поки ряд джерел говорять саме про це. Що робить ситуацію звичайно теж цікавою, але залишається відчуття незакінченого процесу”, — написав Железняк.

    Згодом інформацію про слідчі дії підтвердили джерела “Української правди”. За даними видання, НАБУ та САП проводять процесуальні заходи щодо колишнього очільника Офісу президента, однак офіційних деталей справи правоохоронці станом на вечір 11 травня не оприлюднили.

    За інформацією окремих медіа, одним із головних об’єктів інтересу слідства може бути мобільний телефон Андрія Єрмака. Саме доступ до електронних комунікацій та переписок, за даними журналістів, може становити важливу частину слідчих дій.

    Наразі залишається невідомим, у межах якого саме кримінального провадження проводяться можливі обшуки або процесуальні заходи. Також офіційно не повідомлялося про процесуальний статус самого Єрмака — чи йдеться про свідка, фігуранта провадження або потенційного підозрюваного.

    Антикорупційні органи — НАБУ та САП — станом на момент появи інформації публічно не коментували ситуацію. Відсутні й офіційні заяви самого Андрія Єрмака або його представників.

    Ім’я колишнього глави Офісу президента вже не вперше опиняється у центрі гучних політичних та антикорупційних подій. Наприкінці листопада 2025 року українські медіа повідомили про проведення обшуків у тодішнього керівника ОП. Згодом НАБУ офіційно підтвердило факт проведення слідчих дій.

    Тоді Андрій Єрмак заявляв, що не чинить жодних перешкод слідству та готовий співпрацювати з правоохоронними органами.

    У медіа повідомлялося, що можливі претензії правоохоронців могли стосуватися діяльності кооперативу “Династія”, однак деталі можливого провадження офіційно так і не були розкриті. Правоохоронці тоді уникали публічних коментарів щодо суті підозр або кваліфікації можливих правопорушень.

    Політичний резонанс навколо ситуації значно посилився після того, як президент Володимир Зеленський у спеціальному зверненні повідомив, що Андрій Єрмак подав заяву про відставку з посади керівника Офісу президента. Це стало однією з найгучніших кадрових подій в українській владі за останні роки.

    Після звільнення навколо Єрмака продовжували виникати нові інформаційні приводи. Зокрема, українські медіа повідомляли, що 5 грудня 2025 року він відвідував центральний офіс Служби зовнішньої розвідки України. У публікаціях журналісти припускали, що мова могла йти про питання оформлення документів для можливого виїзду за кордон, однак жодних офіційних підтверджень цієї інформації не було.

    Крім того, медіа звертали увагу на те, що навіть після звільнення з посади колишній глава ОП продовжував користуватися державною охороною. Повідомлялося, що йому надалі надавали послуги Управління державної охорони, хоча офіційні причини такого рішення не пояснювалися.

    Пізніше також стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Це рішення викликало окремі дискусії у медіа та політичному середовищі з огляду на попередні антикорупційні скандали.

    На цьому тлі нова інформація про можливі слідчі дії НАБУ та САП знову привернула значну увагу політичних кіл і суспільства. Водночас відсутність офіційних коментарів та підтверджених деталей поки не дозволяє однозначно оцінити масштаби або юридичні наслідки ситуації.

    Станом на зараз залишається невідомим, чи завершилися процесуальні дії, чи вручено комусь підозру та чи планують антикорупційні органи робити офіційні заяви найближчим часом.

  • У Львівській міськраді проходять обшуки, силовики працюють в одному з управлінь

    У Львівській міськраді проходять обшуки, силовики працюють в одному з управлінь

    У Львові вранці 12 березня співробітники Служби безпеки України проводять слідчі дії у Львівській міській раді. Інформацію про роботу правоохоронців підтвердили у самій мерії.

    За попередніми даними, силовики працюють в одному з управлінь міської ради. Деталі слідчих дій офіційно поки не розголошуються.

    Журналіст Віталій Глагола повідомив, що, за його інформацією, слідчі дії можуть бути пов’язані з питанням бронювання військовозобов’язаних. Йдеться про перевірку можливих рішень або документів, які стосуються надання відстрочки від мобілізації.

    У Львівській міській раді зазначили, що співпрацюють із правоохоронними органами та надають усі необхідні документи для проведення перевірки.

    Наразі офіційні структури СБУ або прокуратури не оприлюднювали детальні коментарі щодо підстав проведення слідчих дій. Очікується, що більше інформації з’явиться після завершення процесуальних заходів.

    Оновлено. СБУ проводить серію обшуків у Львові в межах кримінального провадження щодо можливої схеми ухилення від мобілізації через фіктивне працевлаштування.

    За даними слідства, посадовців Львівської міської ради та одного з підпорядкованих комунальних підприємств підозрюють у створенні механізму незаконного “бронювання” військовозобовʼязаних.

    Слідчі вважають, що з 2023 року діяла організована група, яка оформлювала чоловіків на фіктивні посади у комунальному підприємстві. Після цього для них запускали процедуру отримання статусу “заброньованих”, що давало можливість уникнути мобілізації.

    Наразі правоохоронці вже встановили понад 20 військовозобовʼязаних, які, за версією слідства, були оформлені на роботу за винагороду, але фактично не виконували жодних обов’язків.

    Крім того, у справі перевіряють можливе привласнення бюджетних коштів. Слідчі припускають, що ці люди могли отримувати зарплату з комунального підприємства, не виконуючи реальної роботи.

    У межах розслідування планується провести 24 обшуки, а також затримати щонайменше двох фігурантів кримінального провадження.

    Підозрюваним можуть інкримінувати перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та привласнення державних коштів, вчинене організованою групою.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Львівська обласна прокуратура.

  • ДБР провело обшук у квартирі ексглави Служби зовнішньої розвідки Кондратюка

    ДБР провело обшук у квартирі ексглави Служби зовнішньої розвідки Кондратюка

    Державне бюро розслідувань провело обшук у квартирі генерал-лейтенанта, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки України Валерія Кондратюка.

    Як повідомляє видання «Бабель» із посиланням на власні джерела, слідчі прийшли з обшуком у вівторок. Самого Кондратюка вдома не було — правоохоронці застали лише його дружину.

    Наразі немає офіційної інформації, у межах якого саме провадження проводяться слідчі дії. Журналісти звернулися до ДБР за коментарем, але відповіді поки що немає.

    Валерій Кондратюк очолював Службу зовнішньої розвідки України у 2020–2021 роках. До цього він працював заступником глави Адміністрації президента України (2016–2019), а також керував Головним управлінням розвідки Міністерства оборони. Раніше він обіймав посаду керівника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України.

    Ім’я Кондратюка неодноразово згадувалося у зв’язку з реформами у сфері розвідки та нацбезпеки. Однак наразі невідомо, чи пов’язані дії ДБР саме з його попередньою службовою діяльністю.

  • У Києві посадовця державної установи підозрюють у розтраті понад 2 млн гривень

    У Києві посадовця державної установи підозрюють у розтраті понад 2 млн гривень

    Шевченківська окружна прокуратура міста Києва повідомила про підозру посадовцю Державної інноваційної фінансово-кредитної установи у справі про розтрату майна в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України).

    За даними досудового розслідування, йдеться про виконувача обов’язків голови правління установи, який, порушуючи урядові нормативи, протягом майже двох років незаконно погоджував виплати заробітної плати працівникам, які перебували за межами України.

    Згідно з чинною урядовою постановою, державні службовці можуть отримувати зарплатню під час перебування за кордоном лише в разі офіційного відрядження. В інших випадках — їхній робочий час не обліковується, а відповідно, оплата праці має бути припинена.

    Однак, незважаючи на ці вимоги, у період із червня 2022 року по березень 2024 року трьом працівникам, які не перебували у службовому відрядженні, регулярно нараховували зарплату. Загальна сума виплат склала понад 2,2 млн гривень, з яких також було сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Ці дії, на думку слідства, завдали державній установі збитків на всю зазначену суму.

    Наразі прокуратура проводить подальші слідчі дії з метою встановлення всіх обставин правопорушення, а також перевіряє, чи не були подібні незаконні нарахування системними в інших держустановах.

    Санкція статті, за якою висунуто підозру, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна.

  • Правоохоронці знову в «Київводоканалі»: третій обшук за місяць

    Правоохоронці знову в «Київводоканалі»: третій обшук за місяць

    25 квітня в адміністративних будівлях ПрАТ «АК «Київводоканал» знову проводяться слідчі дії. Про це повідомила Київська міська державна адміністрація, наголосивши, що це вже третій обшук протягом останнього місяця.

    До підприємства завітали працівники Головного слідчого управління Національної поліції України. Причини обшуків офіційно не розголошуються, однак у КМДА зазначили, що працівники «Київводоканалу» надають слідству повну підтримку.

    «Київводоканал» співпрацює з правоохоронцями, оперативно надаючи запитувані документи та інформацію в межах компетенції.

    У КМДА наголошують, що забезпечення водопостачання та водовідведення в місті відбувається у штатному режимі, а проведення слідчих дій не впливає на безперебійну роботу підприємства.

    Станом на зараз деталі слідства не розкриваються, однак КМДА обіцяє інформувати громадськість про розвиток ситуації.

  • У банківській комірці голови Одеської облради знайшли мішки з грошима, золото і документи ГУР

    У банківській комірці голови Одеської облради знайшли мішки з грошима, золото і документи ГУР

    Голові Одеської обласної ради Григорію Діденку оголошено підозру в незаконному збагаченні. Під час слідчих дій правоохоронці виявили у його банківській комірці великі суми готівки, ювелірні прикраси, годинники, а також документи з ознаками фіктивного обліку майна.

    Як зазначає видання «Думська» з посиланням на матеріали Вищого антикорупційного суду, частину знайденого майна заарештовано у межах кримінального провадження.

    Що виявили слідчі

    Згідно з даними слідства, банківська скринька Григорія Діденка містила:

    • $142 тисячі доларів,

    • €42 тисячі в мішку з написом Baby pay please,

    • ще один мішок — $60 тисяч та €8 тисяч,

    • золоті злитки (вагою по 100 грамів),

    • $4700 у мішку DolceGabbana,

    • $14 тисяч у пакеті з магазину «Єва»,

    • $3955 та €100 у поліетиленовому пакеті,

    • ключ від авто Mercedes.

    Крім того, серед вилученого — елітні годинники марок Romain Jerome та Hublot, а також десятки прикрас із золота та дорогоцінних металів.

    Також слідчі виявили документи, зокрема — накази ГУР щодо нагородження зброєю та нотатки про доходи і витрати.

    Частина майна заарештована

    НАБУ звернулося до суду з вимогою накласти арешт на все знайдене майно. Водночас сторона захисту наполягала, що речі належать не лише Діденку, а й його родині: дружині, дочкам, тещі, родичам дружини тощо.

    Суд задовольнив вимогу частково — заарештував лише частину майна, яке безпосередньо може бути пов’язане з підозрюваним.

    Інші активи родини

    У справі також фігурує автомобіль Audi SQ8 орієнтовною вартістю 5 млн грн, записаний на матір Юлії Діденко. Раніше сама нардепка у коментарі «Страні» підтверджувала, що користується цим авто, однак інтерв’ю згодом було видалено з сайту.

    У березні 2023 року мати-пенсіонерка депутатки стала співвласницею компанії «Мартен груп», яка пов’язана зі скандальною забудовою в центрі Одеси — на місці історичних будівель.

    Ще один родич депутатки, брат Костянтин Сирота, працює в комунальному підприємстві облради. Йому належить автомобіль, який у 2022 році підпалили невідомі.

  • Фінансовий скандал у КНДІСЕ: виконувач обов’язків директора Максим Кисельов під слідством

    Фінансовий скандал у КНДІСЕ: виконувач обов’язків директора Максим Кисельов під слідством

    Виконувач обов’язків директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Максим Кисельов опинився в центрі масштабного фінансового розслідування. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило у його декларації недостовірні відомості на 2,7 млн грн, а слідство встановило, що чиновник нібито втратив криптовалюту на 700 тисяч доларів у сумнівній схемі з офшорами та підозрілими транзакціями.

    За результатами перевірки НАЗК у виправленій декларації Кисельова за 2023 рік зафіксовано низку порушень, зокрема:

    • занижена площа квартири дружини в Києві (77,6 замість 82,3 кв. м);
    • прихована вартість садового будинку в Обухівському районі Київської області (426,6 тис. грн);
    • непідтверджений дохід від продажу криптовалюти на 2,7 млн грн, який не знайшли у департаменті кіберполіції та компанії Nest Services Limited.

    Крім того, дружина Кисельова, Олександра Горяєва, має корпоративні права в адвокатському об’єднанні «КМ Практик» та володіє двома офшорними компаніями – британською Hengestone Development LTD та сейшельською Ammilo Commerce Ltd.

    Окремий інтерес викликала історія зникнення криптоактивів Кисельова. Він задекларував 647 065 USDT (23,66 млн грн), 3190 PALA (233 грн), 7853 UTRON (23 789 грн) і 0,507 USDT (19 грн). Однак кіберполіція не виявила жодних доказів існування цих активів на зазначених публічних адресах. Сам Кисельов заявив, що його ошукали, і кошти зникли через шахрайство.

    Слідство встановило, що у 2022 році чиновник накопичив криптовалюту на 700 тисяч доларів і здійснював операції через знайоме подружжя – Олега Громова та Віту Єфімчук. Вони познайомилися ще у 2021 році під час польоту з Сейшельських островів, де Кисельов відпочивав із дружиною. У лютому 2022 року його родина виїхала до Іспанії, де, за попередніми даними, придбала елітний маєток вартістю 1,5 млн євро. Через банківські обмеження Кисельов не міг переказати кошти офіційно, тому звернувся до Громова, який допоміг перевести заощадження у криптовалюту.

    Проте у лютому 2023 року гроші несподівано зникли. Транзакції з гаманця Кисельова свідчать, що 647 тис. USDT були переведені через низку рахунків, зокрема громадян України та Росії:

    • 60 000 USDT отримав Дмитро Джиоєв (Україна) на рахунок Binance;
    • 184 329 USDT пішли на гаманець Олександра Михайлова (РФ);
    • 100 000 USDT – на рахунок Кирила Зотова (РФ);
    • 407 088 USDT конвертовано у Bitcoin і виведено на гаманці, підконтрольні Даніїлу Броніхіну (РФ).

    Слідство вважає, що у справі можуть бути причетні Громов, Єфімчук та Джиоєв. Кримінальне провадження відкрито за ч. 3 ст. 190 (шахрайство) та ч. 1 ст. 358 (підробка документів) Кримінального кодексу України.

    Попри заяви Кисельова про втрату криптовалютних активів, слідчі не виключають, що схема могла бути створена для приховування коштів та ухилення від фінансових зобов’язань. Чиновник не надав жодних документів, які б підтверджували його версію подій, а НАЗК відхилило пояснення як безпідставні. У зв’язку з цим йому загрожує кримінальна відповідальність за декларування недостовірних даних та можливу участь у фінансових махінаціях.

  • НАБУ оприлюднило фрагменти телефонних розмов у справі Комарницького

    НАБУ оприлюднило фрагменти телефонних розмов у справі Комарницького

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило фрагменти телефонних розмов учасників скандальної справи Дениса Комарницького, ексдепутата Київради, який, за даними слідства, був причетний до земельних схем і корупційних дій у Київраді. Записи показують низку шокуючих фактів і зв’язків Комарницького з високопосадовцями міста, а також з депутатами Київради.

    За словами детективів НАБУ, на записах фігурують не лише сам Комарницький, але й його спільники, серед яких депутати Київради, зокрема Олена Марченко, яка нещодавно вийшла під заставу в 50 млн грн, та Петро Оленич, чия застава становила 15 млн грн. Найцікавіші моменти стосуються фігурантів, що займаються земельними питаннями. Зокрема, на аудіо зафіксовані розмови Комарницького, який неодноразово наголошує на своєму фінансуванні трьох політичних партій на центральному рівні, включаючи участь у розподілі ключових посад у Київраді.

    Одним з найбільш скандальних моментів є пропозиція хабара депутатці Олені Марченко у вигляді квартири вартістю 100 тис. доларів США. Відповідаючи на цю пропозицію, Марченко зазначає, що вона б краще продала квартиру, оскільки їй не потрібна нерухомість у Києві через обов’язкове декларування. Це розмови прямо вказують на масштаби корупційних схем, у яких беруть участь високопосадовці.

    Найгучніший момент — це участь секретаря Київради Володимира Бондаренка. У записах чути, як Комарницький критикує Бондаренка за затримку закриття сесії Київради, вимагаючи від нього завершити її швидше, і застосовуючи грубу лексику. Це підтверджує наявність значного політичного впливу Комарницького в місцевій владі, а також його безпосередній контакт з іншими ключовими особами в Києві.

    Завдяки цим записам НАБУ мають достатньо доказів для подальших розслідувань і можливого притягнення до відповідальності інших учасників земельних схем. Можливо, це лише початок великого корупційного розслідування, яке зачепить ще більше високопосадовців, зокрема тих, хто безпосередньо пов’язаний з київським міським головою Віталієм Кличком. Зокрема, інформатор повідомляє, що справа може зачіпати і топпосадовців центральної влади.

    Слідчі НАБУ мають намір продовжувати розслідування і виявляти нові факти щодо масштабів корупційних схем у Київраді. Записи, які вони оприлюднили, є лише частиною більшого розслідування, яке може суттєво змінити політичну ситуацію в місті.

  • Напад на працівника ДБР: 28-річний чоловік напав з ножем та втік, затримання провели із залученням КОРД

    Напад на працівника ДБР: 28-річний чоловік напав з ножем та втік, затримання провели із залученням КОРД

    У Києві під час слідчих дій 28-річний чоловік здійснив напад на працівника Державного бюро розслідувань (ДБР) та намагався втекти з місця події. Завдяки оперативним діям поліції та залученню бійців спецпідрозділу КОРД нападника вдалося затримати.

    Як повідомляється, співробітники Державного бюро розслідувань проводили слідчі дії за місцем мешкання 28-річного киянина, який підозрюється у вчиненні злочину.

    “Під час спілкування зловмисник схопив кухонний ніж і раптово напав на слідчого ДБР, завдавши йому ножових поранень, та втік”, – вказали у поліції.

    Згодом працівники поліції, з залученням спецпризначенців КОРД, як вказано, затримали чоловіка за замах на вбивство працівника ДБР, а пораненого правоохоронця госпіталізували до лікарні.

    Нападнику повідомлено про підозру за ст. 348 КК України – замах на вбивство працівника правоохоронного органу, він перебуває під вартою.

    Санкція статті передбачає до 15 років ув’язнення, або довічне позбавлення волі.