Президент України Володимир Зеленський підписав низку указів, якими провів кадрові зміни у структурі Служби безпеки України. Рішення стосуються як центрального апарату спецслужби, так і керівництва низки регіональних управлінь. Відповідні документи вже оприлюднені на офіційному сайті глави держави.
Згідно з указами президента, одним із ключових кадрових рішень стало призначення нового начальника Центру спеціальних операцій “А” СБУ. Цю посаду обійняв Олег Федоров. Центр спеціальних операцій “А” є одним із найважливіших підрозділів Служби безпеки України, який виконує спеціальні завдання, бере участь у контртерористичних операціях, боротьбі з диверсійними загрозами та виконує інші операції, пов’язані із забезпеченням державної безпеки.
Також кадрові зміни торкнулися внутрішньої структури відомства. Президент призначив Олену Воронову начальницею Управління з роботи з особовим складом Служби безпеки України. Цей підрозділ відповідає за кадрову політику, організацію роботи з персоналом, підготовку співробітників та інші питання, пов’язані з проходженням служби.
Окрім призначень до центрального апарату, глава держави провів кадрові перестановки у територіальних органах СБУ. Відповідними указами були перепризначені керівники управлінь Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, а також у Житомирській, Миколаївській, Тернопільській, Львівській, Черкаській, Полтавській, Сумській і Чернівецькій областях. Усі кадрові рішення оформлені окремими президентськими указами.
У Офісі президента не деталізували причин таких кадрових змін, однак вони відбуваються на тлі триваючої війни та посилення вимог до роботи силових структур і спецслужб. У воєнний час Служба безпеки України виконує широкий спектр завдань, серед яких протидія диверсійній діяльності, боротьба зі шпигунством, захист критичної інфраструктури, контррозвідувальна діяльність, а також документування воєнних злочинів і виявлення агентурних мереж противника.
Останнім часом президент України регулярно проводить кадрові зміни в органах державної влади та секторі безпеки. Зокрема, цього ж дня Володимир Зеленський підписав указ про призначення Тимура Ткаченка головою Київської обласної військової адміністрації. Кадрові рішення є частиною оновлення управлінської вертикалі в умовах повномасштабної війни та спрямовані на підвищення ефективності роботи державних інституцій.
За матеріалами Служби безпеки України суд визнав винною мешканку Хмельниччини, яка працювала на російську Федеральну службу безпеки та передавала окупантам інформацію про українські військові об’єкти. За державну зраду, підготовку до теракту та низку інших злочинів жінку засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За даними слідства, вона не лише збирала розвідувальні дані для російських спецслужб, а й передавала координати підрозділу Збройних сил України, в якому проходив службу її власний син. Вирок ухвалено на підставі доказової бази, зібраної кіберфахівцями та слідчими СБУ. Про це повідомила Служба безпеки України.
Як встановило слідство, співробітники СБУ викрили агентку ще у червні 2025 року під час проведення контррозвідувальних заходів на території Хмельницької області. На момент затримання вона виконувала чергове завдання російської спецслужби. Правоохоронці затримали її безпосередньо під час вибору місця для закладання саморобного вибухового пристрою неподалік однієї з військових частин на заході України. За матеріалами справи, після встановлення вибухівки російські куратори планували дистанційно активувати її, що могло призвести до загибелі українських військовослужбовців та інших тяжких наслідків.
У ході розслідування було встановлено, що засуджена працювала в охоронній фірмі в одному з населених пунктів Хмельницької області. За інформацією СБУ, увагу російських спецслужб вона привернула після того, як почала систематично залишати проросійські коментарі та публікації у Telegram-каналах, які поширювали прокремлівську пропаганду. Саме через ці інтернет-ресурси представники ФСБ встановили з нею контакт і згодом завербували для виконання розвідувально-диверсійних завдань на території України.
Після вербування жінка отримала перші інструкції щодо збору інформації про українських військових. За даними СБУ, вона передавала російським спецслужбам відомості про місця тимчасової дислокації підрозділу Збройних сил України, в якому проходив службу її син. Правоохоронці наголошують, що агентка усвідомлювала характер своїх дій та їх можливі наслідки, однак продовжувала співпрацю з представниками держави-агресора.
Згодом коло її завдань розширилося. За інформацією слідства, жінка почала збирати відомості про місця розташування мобільних вогневих груп, навчальних центрів, запасних командних пунктів та інших військових об’єктів Сил оборони України. Для збору інформації вона обходила територію обласного центру та прилеглих районів, фотографуючи потрібні об’єкти. Щоб не викликати підозри, агентка імітувала телефонні розмови, роблячи вигляд, що просто користується мобільним телефоном.
Окрім розвідувальної діяльності, слідство встановило, що жінка розпочала підготовку до вчинення терористичного акту. За вказівкою кураторів із ФСБ вона придбала комплектуючі для виготовлення саморобного вибухового пристрою. Надалі цей пристрій планувалося встановити поблизу військової бази та дистанційно підірвати у момент, визначений російською спецслужбою.
Під час санкціонованих обшуків співробітники СБУ вилучили у затриманої мобільний телефон із доказами листування з представниками ФСБ, матеріали щодо виконаних завдань, а також комплектуючі, необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою. Ці речові докази стали однією з ключових складових обвинувачення під час судового розгляду.
За результатами судового розгляду жінку визнано винною одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їй інкримінували частину 3 статті 109 (розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади), частину 2 статті 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), частину 1 статті 14 та частину 1 статті 263-1 (готування до незаконного виготовлення вибухового пристрою), а також частину 3 статті 436-2 (виправдовування, визнання правомірною або заперечення збройної агресії РФ проти України та глорифікація її учасників).
Суд погодився з доводами сторони обвинувачення та призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна. Вирок набрав законної сили відповідно до процесуальних норм, якщо не буде оскаржений у встановленому порядку.
У Службі безпеки України наголошують, що російські спецслужби продовжують активно використовувати соціальні мережі та месенджери для пошуку потенційних агентів серед громадян України. За інформацією СБУ, вербування нерідко починається саме з контактів у Telegram, де представники російських спецслужб знаходять людей із проросійськими поглядами або тих, хто поширює антиукраїнський контент. Надалі таким особам пропонують виконувати спочатку нескладні завдання зі збору інформації, після чого поступово залучають до диверсійної діяльності.
Розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювали співробітники Управління СБУ в Хмельницькій області під процесуальним керівництвом Хмельницької обласної прокуратури. У спецслужбі підкреслюють, що робота з виявлення агентурної мережі російських спецслужб триває, а всі особи, які співпрацюють із державою-агресором, нестимуть відповідальність відповідно до українського законодавства.
Служба безпеки України викрила посадовців енергетичного сектору на привласненні понад 8 мільйонів гривень бюджетних коштів під час реалізації проєкту з будівництва захисних споруд для Зміївської теплової електростанції на Харківщині. Про це повідомили в СБУ, зазначивши, що схему вдалося заблокувати у взаємодії з Національною поліцією в межах системної роботи з протидії корупції в критичній інфраструктурі.
За даними слідства, йдеться про кошти, які були виділені на посилення інженерного захисту одного з ключових енергетичних об’єктів регіону, що має стратегічне значення для стабільного енергозабезпечення Харківщини. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні представники комерційних структур, які виконували підрядні роботи на об’єкті.
Фігурантами справи стали 54-річний начальник дільниці одного з підприємств енергетичного сектору та 60-річний директор приватної компанії-підрядника. Саме цю компанію було залучено до виконання робіт із будівництва системи захисту ТЕС. Слідство встановило, що між теплоелектростанцією та підрядною організацією у грудні 2024 року було укладено договір на виконання робіт загальною вартістю понад 245 мільйонів гривень.
Правоохоронці з’ясували, що під час реалізації проєкту учасники схеми вносили завідомо недостовірні дані до технічної та виконавчої документації. Крім того, вони організували використання будівельних матеріалів, які не відповідали встановленим проєктним та технічним вимогам. Зокрема, йдеться про бетонну суміш неналежної якості, що дозволило штучно завищити витрати та вивести частину бюджетних коштів у тіньовий обіг.
Унаслідок таких дій, за висновками судової будівельно-технічної експертизи, державному бюджету було завдано збитків на суму 8,1 мільйона гривень. Експерти підтвердили як факт порушення технологічних і будівельних норм, так і фінансовий розмір завданої шкоди.
Для документування злочинної діяльності правоохоронці провели 11 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів, а також у службових приміщеннях підприємств, які були залучені до реалізації проєкту. Під час слідчих дій вилучено значний обсяг фінансово-господарської документації, технічні матеріали, електронні носії інформації та інші докази, які, за версією слідства, підтверджують механізм реалізації схеми.
На підставі зібраних доказів обом фігурантам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У СБУ наголошують, що нині тривають подальші слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, які могли бути причетні до організації та реалізації корупційної схеми. Не виключається розширення кола підозрюваних у межах цього кримінального провадження.
Правоохоронці підкреслюють, що викриття відбулося в умовах підвищеної уваги до об’єктів енергетичної інфраструктури, які залишаються пріоритетними цілями російських атак. У зв’язку з цим питання ефективного та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, набуває особливого значення для національної безпеки.
Схожі справи, за словами правоохоронців, демонструють, що сфера відновлення та захисту енергетичних об’єктів залишається вразливою до зловживань, а контроль за використанням державних ресурсів у цій галузі буде посилюватися і надалі.
Українському бізнесмену Ігорю Коломойському повідомили про нову підозру у справі, пов’язаній із заволодінням коштами одного з найбільших банків країни — ПриватБанку. За даними слідства, йдеться про суму понад 100 мільйонів гривень, яку, за версією правоохоронців, було виведено через фінансові схеми ще у 2014 році.
Про нові епізоди кримінального провадження повідомили Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора. У відомствах заявили, що задокументували додаткові факти діяльності колишнього бенефіціарного власника фінансової установи. Хоча ім’я підозрюваного офіційно не називається, за даними медіа, йдеться саме про Ігоря Коломойського.
Слідство вважає, що у 2014 році було реалізовано схему незаконного заволодіння коштами банку через механізм кредитування підконтрольних компаній. За версією правоохоронців, підприємства отримували значні кредити без належного забезпечення і без реальної господарської діяльності. Надалі ці кошти проходили через розгалужену мережу юридичних і фізичних осіб, що дозволяло створювати видимість законних фінансових операцій.
У Службі безпеки України зазначають, що кінцевою метою таких дій було виведення коштів на рахунки осіб, які могли бути організаторами схеми. Зокрема, за матеріалами справи, частина фінансових ресурсів була перерахована на особисті рахунки під виглядом виконання договірних зобов’язань. Один із таких епізодів стосується переказу значної суми коштів у грудні 2014 року з підконтрольного підприємства.
Правоохоронці також повідомляють, що джерелом коштів були кредитні ресурси банку, які використовувалися у схемі так званого перекредитування. Такий механізм дозволяв не лише виводити гроші, а й маскувати їхній рух через фінансову систему. До реалізації схеми, за попередніми даними, могли бути залучені службові особи банку, керівники підприємств та інші учасники, які забезпечували транзит активів і оформлення документів.
Слідчі кваліфікують дії за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайське заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене у складі організованої групи. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.
У правоохоронних органах наголошують, що досудове розслідування триває, а всі обставини справи мають бути встановлені в межах законної процедури. Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді.
Це не перша підозра, висунута Ігорю Коломойському. Із вересня 2023 року він перебуває під вартою в межах іншого кримінального провадження, пов’язаного з підозрами у шахрайстві та легалізації коштів. Крім того, у травні 2024 року йому також було оголошено підозру у справі про можливу причетність до організації замовного вбивства.
Справи, пов’язані з ПриватБанком, залишаються одними з найрезонансніших в історії українського фінансового сектору. Після націоналізації банку держава неодноразово заявляла про необхідність розслідування схем, які могли призвести до значних збитків. Нові епізоди, про які повідомляють правоохоронці, свідчать про те, що слідство продовжує виявляти додаткові факти та розширювати обсяг обвинувачень.
Експерти зазначають, що подібні справи мають не лише юридичне, а й економічне значення, адже йдеться про довіру до банківської системи та ефективність боротьби з фінансовими злочинами. Водночас остаточні висновки щодо вини чи невинуватості підозрюваного може зробити лише суд.
Нова підозра у справі про можливе заволодіння коштами ПриватБанку стала черговим етапом у тривалому розслідуванні діяльності колишнього власника фінансової установи. Слідство триває, а подальший розвиток подій залежатиме від зібраних доказів і рішень судових органів.
Мережа Ябко опинилася в центрі гучного розслідування після повідомлень про обшуки, проведені правоохоронцями на Львівщині. За інсайдерською інформацією, співробітники Бюро економічної безпеки здійснили слідчі дії в офісах і логістичних центрах компанії та вилучили техніку, яка, за попередніми даними, має ознаки контрабандного походження.
За твердженнями джерел, обсяг вилученого товару може перевищувати понад сто мільйонів доларів. Також повідомляється про використання складної схеми з залученням понад ста фіктивних фізичних осіб-підприємців, що могло дозволити мінімізувати податкові зобов’язання та виводити кошти через готівкові операції й криптовалютні розрахунки.
У матеріалах, що поширюються в публічному просторі, йдеться про можливе ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень. За наявною інформацією, відомості про провадження внесено до ЄРДР за відповідними статтями Кримінального кодексу, а розслідування здійснюють територіальні підрозділи поліції та прокуратури.
У контексті справи згадуються різні правоохоронні органи, зокрема Служба безпеки України та митні структури. Офіційні коментарі від усіх сторін щодо деталей розслідування на момент публікації можуть бути обмеженими через таємницю слідства.
Ситуація викликала дискусію щодо прозорості ринку електроніки та ефективності контролю за імпортними операціями. Експерти наголошують, що системні порушення можливі лише за наявності прогалин у митному та податковому адмініструванні, а також потребують комплексного реагування держави.
Наразі остаточні висновки можна буде робити лише після завершення слідчих дій та рішення суду.
У Вінницькому районі правоохоронці викрили схему незаконного встановлення інвалідності. Про підозру повідомлено двом лікарям — 47-річній жінці та її 27-річному сину, які працюють у різних відділеннях одного з комунальних медичних закладів.
За даними слідства, восени 2025 року медики запропонували чоловікові оформити ІІІ групу інвалідності строком на один рік за 3000 доларів США. Щоб надати процедурі вигляду законності, вони організували фіктивне стаціонарне лікування та провели формальні медичні обстеження. Після підготовки пакета документів для передачі на розгляд експертної комісії «клієнт» мав передати обумовлену суму.
Під час передачі коштів лікарів затримали, гроші вилучили як речові докази.
Крім того, під час санкціонованих обшуків у фігурантів вилучили понад 200 тисяч доларів США, 350 тисяч гривень і більше 1700 євро готівкою. Наразі слідство встановлює походження цих коштів та перевіряє можливу причетність інших осіб до схеми.
Медикам інкримінують вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення щодо встановлення інвалідності, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Слідчі готують клопотання до суду про обрання запобіжних заходів і відсторонення підозрюваних від займаних посад.
Оперативний супровід у кримінальному провадженні здійснювало Служба безпеки України у Вінницькій області.
Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос заявив, що фігурантам справи Міндича могла передаватися інформація про їхнє можливе спостереження з боку інших правоохоронних органів. За його словами, НАБУ намагається встановити джерело витоку даних щодо переміщення службових автомобілів бюро та з’ясувати, як ця інформація потрапила до окремих осіб.
Кривонос наголосив, що, за даними слідства, фігуранти заздалегідь знали про проведення щодо них оперативних заходів. Він припустив, що інформація могла бути передана співробітниками одного з правоохоронних органів, і підкреслив необхідність встановлення конкретних осіб та мотивів таких дій.
Окремо директор НАБУ повідомив про труднощі з отриманням даних із системи «Безпечне місто». За його словами, щодо частини автомобілів бюро не отримало логів доступу, що може свідчити про можливе втручання в систему або використання прав адміністратора для видалення записів. У НАБУ зазначили, що мають дані про перегляд певних транспортних засобів у внутрішніх матеріалах справи, однак офіційна відповідь свідчить про відсутність таких переглядів у системі.
Раніше в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомляли, що учасники справи Міндича могли обговорювати питання неправомірних платежів у правоохоронних органах. Державне бюро розслідувань підтверджувало контакти з фігурантами до оголошення підозр.
Також у НАБУ заявили про виявлення можливого технічного засобу для прослуховування в помешканні співробітниці бюро, яка займалася розслідуванням цієї справи. Керівництво підрозділу детективів повідомило, що обставинам буде надано юридичну оцінку. Глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури припустив, що обладнання могло належати одному з правоохоронних органів і було встановлене без належного дозволу.
Представників Служби безпеки України запрошували на відповідне засідання парламентського комітету, однак вони не були присутні. Розслідування триває, а правоохоронні органи заявляють про намір встановити всі обставини можливих витоків інформації та технічного втручання.
За інформацією джерел видання 360ua.news, Головою Служби безпеки України стане Олександр Поклад. Водночас Василь Малюк піде на посаду голови Служби зовнішньої розвідки.
За оцінками джерела, ймовірність даного сценарію складає 90%.
Нагадаємо, Указом Президента від 5 січня 2026 року Олександр Поклад був призначений першим заступником Голови Служби безпеки України.
Олександр Поклад обіймав посаду начальника департаменту контррозвідки СБУ з листопада 2021 року.
У 2023 році Поклад обійняв посаду заступника голови СБУ.
Поклад також входив до складу української делегації на переговорах із Росією, які відбулися у Стамбулі 16 травня 2025 року.
З 28 листопада 2025 року Олександр Поклад є членом переговорної групи України.
Незважаючи на низку гучних корупційних скандалів та інформацію про неформальні контакти з ворогом, Лариса Родченко (Усаченко) надалі успішно просувається по службі в Міноборони та була призначена головним спеціалістом з питань реінтеграції та післяізоляційного супроводу Управління психологічного забезпечення.
На цей раз Лариса Родчеко знайшла покровителя в особі заступника міністра оборони Євгена Мойсюка, якого розглядають як одного з претендентів на заміну Олександру Сирському.
Необхідність у новому “високому покровителю” в особі Євгена Мойсюка для Лариси Родченко очевидна, адже Родченко готується “освоїти” близько двох мільярдів гривень бюджетних грошей на психологічну допомогу у наступному році.
Водночас, за інформацією джерела, частина високопосадовців Міноборони, яких умовно можна віднести до “людей Дениса Шмигаля” вкрай здивовані карєрним ростом Лариси Родченко та стурбовані можливими репутаційними ризиками, пов’язаними з кримінальним минулим Лариси Родченко.
Нагадаємо, Лариса Родченко більше відома широкому загалу як Лариса Усаченко, або, як її прозвали у Верховній Раді – “Золота рибка”.
Лариса Усаченко-Родченко – екс-нардеп з команди Віктора Ющенка, а нині фігурантка безлічі звинувачень у шахрайстві в особливо великих розмірах.
Лариса Усаченко-Родченко причетна до доведення до банкрутства та розкрадання земельного фонду аграрного підприємства ДП “Пуща водиця” – землі якого через шахрайські схеми були виведені під багатоповерхову забудову на Софіївській Борщагівці. За інформацією журналістів, за доведення до банкрутства та оборудки із землею державного агрохолдингу Лариса Усаченко отримала 6 мільйонів доларів США.
Також є об’єктивні підозри у причетності Лариси Родченко до розкрадання земель Національного університету біоресурсів і природокористування України, для приховування яких був організований підпал в головному корпусі університету.
З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, Лариса Усаченко-Родченко змінила вишиванку на військову форму та прийнялась за розкрадання уже військових бюджетів.
ФОТО: Лариса Родченко Усаченко змінює вишиванку на військову форму щоб отримати доступ до бюджетів під час воєнного стану
Для початку Лариса Родченко менш як за 3 роки отримує звання майора ЗСУ, що для аферистки її рівня не така складна задача (достатньо згадати скандал з купівлею Ларисою Родченко-Усаченко звання “професора” у Львові).
За інформацією ЗМІ, Лариса Родченко потрапляє в систему Міноборони через шпиталь НВМКЦ «ГВКГ». Все це відбувалося за мовчазної згоди або й активної участі ключових фігур медичного командування ЗСУ. Найбільш помітною серед них є генерал-майор медичної служби Анатолій Казмірчук — чинний начальник військової медичної служби України. Саме за часів його керівництва і «стрімкого реформування» медичної вертикалі такі як Усаченко-Родченко отримали зелене світло: звання, поранення, нагороди – все оформлювалося блискавично.
Водночас клініку наповнили родичі Лариси Родченко: чоловік, брат, зять, племінник, навіть невістка з купленим дипломом. Усі – військовослужбовці, всі – з посвідченням УБД, деякі – з інвалідністю й виплатами. Все це – під «дахом» психіатричного відділення.
За інформацією ЗМІ, сприяв аферам Родченко по працевлаштуванню всіх її родичів з підробленими дипломами безпосередньо керівник медичної служби ЗСУ генерал-майор Анатолій Петрович Казмірчук.
Так, чоловік Лариси Родченко за 3 місяці служби отримав УБД, групу інвалідності та грошові виплати. Брат був працевлаштований у клініку та звільнений за хворобою. Зять, племінник — переведені до тилових частин у Закарпатті. Невістка Яна Вельган – без належної освіти отримала посаду військового психолога, а потім і статус УБД, перебуваючи у декретній відпустці.
Усі названі вище родичі Лариси Родченко отримали державні відзнаки, звання, статуси УБД.
Проведемо дати кар’єрного росту Лариси Усаченко-Родченко та її сім’ї на військовій службі:
– Січень 2022
З’являється у військовому шпиталі НВМКЦ «ГВКГ» як санітарка.
– Лютий 2022
Початок повномасштабної війни — вона вже всередині системи.
– Лютий 2023
Отримує звання лейтенанта.
– Квітень 2024
Отримує звання капітана медичної служби.
– 2024
Директорка психіатричного центру Тетяна Пономаренко залишає посаду після обшуків.
– Травень 2024
Оформлює поранення живота — фактично шрами після пластики.
– Березень 2025
Отримує звання майора.
– Квітень 2025
Держава виплачує 700 000 грн. компенсації за пластику живота, яку Родченко видає за “бойове поранення”.
– Протягом 2023–2025
Родичі оформлені до психіатрії як військові: чоловік, брат, зять, племінник, невістка. Частина отримує статус УБД, інші – інвалідність та виплати.
Окремо варто відмітити гучну справу про арешт головного психіатра ЗСУ Олега Друзя.
За інформацією наших джерел, саме Лариса Родченко стояла за організацією схем, в яких звинувачують екс-головного психіатра ЗСУ Олега Друзя.
“Для для аферистки зі стажем Лариси Родченко кандидатура Олега Друзя як цапа-відбувайла була ідеальна, адже він раніше уже фігурував у корупційних скандалах. Власне кажучи, у Друзя проблеми через корупційні схеми побудовані Родченко” – зазначає джерело.
Доповненням до портрету Лариси Родченко мають слугувати її “неформальні контакти” з росіянами, які стали предметом дослідження українських ЗМІ.
Так, за інформацією видання Наша ВЕРСІЯ, Лариса Родченко неодноразово відвідувала передову в Херсонській області, прикриваючи це нібито службовими справами. Водночас свідки стверджують, що метою цих поїздок був контакт із бізнес-партнерами, які залишилися на тимчасово окупованій території.
Цю версію підтверджують документи, зокрема витяги з держреєстрів на землю, що належить її родичам або фірмам, пов’язаним із нею, та розташована в зоні окупації.
Ба більше, за словами колег Родченко, вона відкрито розповідала, що «перебігала на той бік», маючи на увазі перетин лінії фронту для зустрічей із людьми, які залишилися під контролем РФ. Це викликає закономірне запитання — чи були ці контакти санкціоновані командуванням або Службою безпеки України?
Окрему увагу привертає історія матері Родченко, яка, попри статус мешканки тимчасово окупованої території, якимось чином вільно потрапила на підконтрольну Україні територію. Жодного публічного пояснення цього факту не було надано. У контексті загальнодержавної політики до ВПО та ризиків шпигунства така «мобільність» виглядає вкрай підозрілою.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що заступник міністра оборони Євген Мойсюк дав вказівку підлеглим “зібрати і систематизувати інформацію про всі провальні рішення головнокомандуючого ЗСУ Олександра Сирського та його ставлеників, з прицілом зайняти його місце.
