Позначка: службова недбалість

  • Колишній мер Одеси відповідатиме за бездіяльність під час стихійного лиха

    Колишній мер Одеси відповідатиме за бездіяльність під час стихійного лиха

    Колишній міський голова Одеси Геннадій Труханов отримав підозру у службовій недбалості через неналежну реакцію міської влади на повінь, що сталася 30 вересня 2025 року. Внаслідок стихійного лиха тоді загинули щонайменше десятеро людей, ще десятки мешканців міста зазнали значних матеріальних втрат.

    Як повідомляє «Українська правда» з посиланням на власні джерела, Труханову інкримінують невжиття заходів, необхідних для запобігання наслідкам негоди. Через бездіяльність міських служб Одеса опинилася фактично паралізованою — затопленими виявилися вулиці, будинки, лікарні та транспорт.

    Окрім Труханова, підозри отримали ще семеро посадовців, серед яких двоє його колишніх заступників та керівники комунальних підприємств. Правоохоронці вручили також клопотання про обрання запобіжних заходів для підозрюваних.

    За даними Національної поліції України, службовці Одеської міськради та одного з комунальних підприємств не забезпечили належного функціонування системи водовідведення та не здійснили своєчасної координації аварійних служб. Саме ці дії, на думку слідства, спричинили тяжкі наслідки для життя та здоров’я людей.

    Колишньому меру Одеси інкримінують правопорушення, передбачене статтею 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Якщо провину доведуть, йому та його колишнім підлеглим загрожує до восьми років позбавлення волі.

  • Ексдиректора дептрансу КМДА Руслана Кандибора перевіряють на можливе незаконне збагачення

    Ексдиректора дептрансу КМДА Руслана Кандибора перевіряють на можливе незаконне збагачення

    Антикорупційні органи почали перевірку способу життя та фінансових активів колишнього директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА) Руслана Кандибора. Йдеться про комплексний моніторинг походження майна, банківських рахунків і готівкових заощаджень не тільки самого посадовця, а й його дружини Ольги Кандибор, доньки Дарини Кандибор та інших пов’язаних родичів. Перевірку запустили у вересні 2025 року після того, як Кандибора звільнили з посади «за згодою сторін».

    За інформацією слідства, мета моніторингу — встановити, чи відповідають задекларовані доходи реальним витратам родини. Детективи витребували у банків розкриття банківської таємниці: списки всіх рахунків і рух коштів від моменту їх відкриття до 22 вересня 2025 року. Таким чином правоохоронці намагаються простежити походження коштів, операції з готівкою, а також можливі перекази між членами родини.

    Руслан Кандибор очолював Департамент транспортної інфраструктури КМДА з серпня 2021 року. У липні 2025 року йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) у зв’язку з аварійною ситуацією в київському метрополітені взимку 2023 року. За версією слідства, Кандибор та підпорядковані йому структури проігнорували загрозу руйнування тунелю на «синій» гілці метро (ділянка між станціями «Деміївська» – «Либідська»), що призвело до зупинки руху, багатомісячного обмеження роботи лінії і збитків бюджету столиці більш як на 164 млн грн. Сам Кандибор свою провину заперечує і називає претензії маніпулятивними, стверджуючи, що причини аварійного стану — у проєктних помилках ще часів будівництва.

    Після оголошення підозри суд відсторонив Кандибора від посади і відправив під нічний домашній арешт. Прокуратура наполягала на цілодобовому арешті з електронним браслетом і заявила, що оскаржуватиме м’якіший запобіжний захід. У вересні 2025 року мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Кандибора з КМДА «за згодою сторін».

    Попри офіційні доходи, задекларовані Кандибором, питання виникли саме до рівня життя його сім’ї. Річна зарплата посадовця становила близько 1,15 млн грн (у середньому приблизно 96 тис. грн на місяць), однак родина, за наявними даними, володіє кількома квартирами, земельними ділянками на Львівщині, тримає значні суми готівкою — понад 70 тисяч доларів США і 25 тисяч євро — та має великий автопарк.

    У переліку автівок фігурують одразу кілька ретро-автомобілів і два сучасні Mercedes-Benz. Один із них — Mercedes-Benz GLC 300 2018 року випуску, придбаний у 2024 році, тобто вже під час повномасштабної війни. Саме такі активи — рухоме майно, що оформлене на членів сім’ї або пов’язаних осіб — зараз і цікавлять антикорупційні органи, оскільки вони можуть бути ознакою так званого «непояснюваного збагачення» (коли стиль життя не відповідає офіційним доходам). Цей блок перевірки стосується не лише самого Кандибора, а й дружини та доньки, які, за версією слідства, могли виступати номінальними власниками.

    Детективи вимагають від банків повні виписки щодо руху коштів по рахунках усіх членів сім’ї та родичів Кандибора, щоб відстежити перекази, великі готівкові внесення, купівлю нерухомості й автомобілів, а також можливі конвертаційні операції. Такі запити стандартні для перевірок активів місцевих чиновників, але в цьому випадку масштаби запиту явно виходять за межі однієї лише зарплатної картки ексчиновника — перевіряють фактично весь сімейний контур.

    Розслідування рівня життя Кандибора має одразу два виміри. Перший — публічний: ідеться про чиновника, якого вже підозрюють у службовій недбалості, що коштувала місту сотні мільйонів гривень і паралізувала одну з ключових гілок метро Києва. Другий — системний: це тест на те, чи готові антикорупційні органи копати не лише «технічну вину» за аварію, а й можливе незаконне збагачення, що могло накопичуватися роками, поки він працював у департаменті.

    Тепер слідчі намагаються встановити, чи не є майно родини Кандибора, включно з нерухомістю, готівкою і дорогими авто, прихованими активами, сформованими за рахунок зловживання службовим становищем. Якщо цю невідповідність буде доведено, наступним кроком може стати не лише справа про недбалість, а й окремі підозри щодо незаконного збагачення або декларування недостовірних відомостей.

  • Посадовицю КП у Києві підозрюють у збитках на 2 млн грн через закупівлю солі

    Посадовицю КП у Києві підозрюють у збитках на 2 млн грн через закупівлю солі

    Правоохоронні органи повідомили про підозру посадовиці комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління Солом’янського району» у Києві. Про це стало відомо за матеріалами Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке виявило ознаки корупційного правопорушення під час моніторингу діяльності підприємства.

    За інформацією НАЗК, посадові особи КП могли допустити порушення під час закупівлі технічної солі у 2023 році. З’ясувалося, що сіль для посипання доріг була придбана у приватної компанії за суттєво завищеною ціною, що призвело до збитків для міського бюджету на понад 2 мільйони гривень.

    Матеріали НАЗК стали підставою для відкриття досудового розслідування. Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань підтвердили факти порушень та оголосили посадовиці підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість.

    Санкція цієї статті передбачає до п’яти років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися діяльністю строком до трьох років. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх причетних до схеми закупівель.

  • До суду скеровано справу про розтрату бюджету в КП «Київтелесервіс»

    До суду скеровано справу про розтрату бюджету в КП «Київтелесервіс»

    Справу про службову недбалість у КП «Київтелесервіс» скеровано до суду. Слідчі Печерського управління поліції завершили досудове розслідування щодо начальника одного з управлінь комунального підприємства, якого звинувачують у суттєвих порушеннях під час закупівель у 2023 році.

    За даними слідства, посадовець не провів належний моніторинг ринку та цін перед придбанням обладнання для бездротового доступу до Інтернету. У результаті комунальне підприємство закупило засоби зв’язку за значно завищеною вартістю. Загальна сума контракту склала 144 мільйони гривень, причому переплата постачальнику, за підрахунками правоохоронців, перевищила 20 мільйонів гривень — кошти, які були виділені з бюджету київської громади.

    Поліція наголошує, що такі дії призвели до нераціонального використання публічних коштів та завдали збитків громаді. Обвинувальний акт уже передано до суду. Чиновнику інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

    Йому загрожує до п’яти років позбавлення волі з можливим додатковим покаранням — забороною обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю строком до трьох років. Суд має визначити, чи винен посадовець у неналежному виконанні службових обов’язків.

    Суспільний резонанс навколо справи зростає, адже йдеться про значні бюджетні кошти, які могли бути використані на потреби громади, зокрема інфраструктуру або соціальні програми. Громадськість очікує на прозорий розгляд справи та справедливе рішення.

  • Прокуратура звинувачує посадовців Києва у знищенні зеленої зони

    Прокуратура звинувачує посадовців Києва у знищенні зеленої зони

    У Києві високопосадовці з комунальної сфери постануть перед судом через грубе порушення екологічного законодавства. Солом’янська окружна прокуратура скерувала обвинувальний акт проти керівника Комунальної корпорації «Київавтодор» та колишнього очільника КП ШЕУ Солом’янського району, дії яких призвели до забруднення зеленої зони — парку «Балка Проня».

    Йдеться про земельну ділянку поблизу вулиці Кадетський Гай, що за функціональним призначенням згідно з детальним планом території належить до парку. Замість збереження природоохоронного простору, комунальні служби використовували її як нелегальне сміттєзвалище, зокрема вивозячи туди будівельне сміття, дорожні конструкції, бетонні блоки та інші відходи.

    Фахівці Державної екологічної інспекції зафіксували факт забруднення та засмічення небезпечними для довкілля матеріалами. Як наслідок, прокуратура не лише винесла обвинувачення у службовій недбалості, а й подала позов із вимогою зобов’язати посадовців відшкодувати збитки, завдані природному середовищу та громаді Києва.

    Апеляційний господарський суд Північного округу вже залишив у силі рішення першої інстанції, яким КП «ШЕУ Солом’янського району» зобов’язали ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище та усунути порушення природоохоронного законодавства. Однак кримінальна відповідальність за службову недбалість може стати черговим етапом у справі.

    Скандал із «Балкою Проня» оголив системну проблему — безкарне використання комунальними підприємствами столичних зелених зон як полігонів для відходів. Попри офіційний статус парку, замість рекреаційного простору мешканці району роками спостерігали накопичення сміття. Нині прокуратура наполягає: відповідальні за шкоду мають відповісти не лише відновленням території, а й фінансовою компенсацією.

    Ця справа може стати прецедентом для інших екологічних порушень у столиці, де території, призначені для відпочинку, перетворюються на технічні звалища руками тих, хто мав би їх захищати.

  • Посадовицю КП «ШЕУ Солом’янського району» повідомили про підозру через завищені закупівлі технічної солі

    Посадовицю КП «ШЕУ Солом’янського району» повідомили про підозру через завищені закупівлі технічної солі

    Правоохоронці повідомили про підозру посадовиці комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління Солом’янського району» у службовій недбалості під час витрачання міських коштів. Розслідування розпочате на підставі результатів моніторингу та контролю, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції.

    За встановленими слідством обставинами, у 2023 році КП уклало угоду на закупівлю технічної солі для посипання асфальту з приватною компанією за завищеною ціною. Дії посадовців призвели до завдання бюджетові міста збитків на суму понад 2 млн гривень. Матеріали НАЗК лягли в основу обґрунтованого висновку, після чого правоохоронці розпочали досудове розслідування.

    Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань у м. Києві повідомили підозру посадовиці КП за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    Розслідування триває: слідчі проводитимуть всі необхідні процесуальні дії для встановлення обставин справи, ролі інших посадовців та причетності контрагентів до укладення договорів за завищеними цінами. Міські служби підтримують готовність сприяти слідству для повернення втрачених коштів та приведення закупівельної практики у відповідність до антикорупційних вимог.

  • Депутат Київради Ткачук залишив посаду через службову недбалість і збитки у 11 млн грн

    Депутат Київради Ткачук залишив посаду через службову недбалість і збитки у 11 млн грн

    Директора департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука відсторонили від посади. Це сталося після того, як посадовець отримав уже шосту підозру у службовій недбалості, пов’язаній із розтратою бюджетних коштів та неналежним виконанням обов’язків у сфері цивільного захисту.

    Останню підозру Ткачуку повідомили 6 жовтня, про що заявив Офіс Генерального прокурора. За даними слідства, у 2022 році під керівництвом Ткачука департамент закупив спеціалізовані автомобілі та обладнання для рятувальників за завищеними цінами. У результаті збитки для бюджету столиці склали близько 11 мільйонів гривень.

    Попри всі попередні звинувачення, чиновник продовжував працювати до середини вересня 2025 року. Спочатку дистанційно, за розпорядженням міського голови Києва, а після 13 вересня Ткачук знову особисто відвідував роботу.

    Загалом, за даними слідства, Роман Ткачук має шість підозр, які стосуються службової недбалості, розтрати коштів та інших зловживань. Один із найгучніших епізодів – трагедія у Деснянському районі, коли через зачинені укриття під час обстрілу загинули люди.

    Попри кримінальні провадження, Ткачук отримував заробітну плату. Згідно з декларацією, за 2024 рік він заробив понад 1,3 мільйона гривень, а його дружина — понад 2 мільйони гривень, працюючи у приватній компанії.

    Роман Ткачук є депутатом Київради від партії «Удар». Його департамент відповідав за організацію системи цивільного захисту у столиці, зокрема за готовність укриттів і реагування під час надзвичайних ситуацій.

    Наразі правоохоронці продовжують слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини можливих зловживань та встановити коло осіб, причетних до порушень.

  • ДБР передало до суду справу екссекретаря Київради: ексчиновнику загрожує до 10 років в’язниці

    ДБР передало до суду справу екссекретаря Київради: ексчиновнику загрожує до 10 років в’язниці

    Державне бюро розслідувань завершило кримінальне провадження щодо колишнього заступника мера Києва — секретаря міської ради Володимира Бондаренка, який сприяв колезі-посадовцю ухилитися від служби в армії. Справу передано до суду для розгляду.

    За даними слідства, у 2022–2023 роках екссекретар незаконно нараховував заробітну плату керуючому справами секретаріату Київради, який мав проходити службу у Збройних силах України. Колишній посадовець направив до КМДА лист із проханням «відрядити» військового до міськради, хоча в структурі міськради не передбачено посад для військовослужбовців.

    У результаті підлеглий не прибув до військової частини та не проходив службу, проте отримував кошти з бюджету — загальна сума становила понад 690 тисяч гривень. Екссекретарю інкримінують службову недбалість та пособництво в ухиленні від військової служби під час воєнного стану.

    Наразі йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Судовий процес триває, правоохоронці продовжують документувати всі обставини справи.

  • Київська прокуратура звинуватила посадовця у службовій недбалості та збитках на 11 млн грн

    Київська прокуратура звинуватила посадовця у службовій недбалості та збитках на 11 млн грн

    У Києві прокуратура повідомила про підозру директору Департаменту муніципальної безпеки КМДА у службовій недбалості під час закупівлі спеціальних аварійно-рятувальних машин та додаткового обладнання для них. За даними Київської міської прокуратури, дії посадовця кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України — неналежне виконання службових обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки.

    Правоохоронці встановили, що у 2022 році Департамент закупив шість спеціалізованих автомобілів та обладнання для них за завищеною вартістю. Ці дії завдали територіальній громаді столиці збитків на суму майже 11 мільйонів гривень.

    Посадовцю загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років та обмеження права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    Раніше Роману Ткачуку вже вручали підозру за фактом розтрати бюджетних коштів, призначених для встановлення систем оповіщення в Деснянському районі, а також через порушення, пов’язані із закритим укриттям.

  • Київпастранс переплатив за електроенергію — слідство називає суму 47,2 млн грн

    Київпастранс переплатив за електроенергію — слідство називає суму 47,2 млн грн

    За даними столичної прокуратури, 3 жовтня правоохоронці повідомили про підозри 14 особам у зв’язку з багатомільйонними зловживаннями в комунальній сфері Києва; загальні збитки бюджету, за висновками слідства, сягають майже 73 млн грн. Серед підозрюваних — 12 посадовців комунальних підприємств та районних адміністрацій і два керівники підрядних організацій.

    Найбільші збитки, як повідомляють у відомстві, зафіксовані в КП «Київпастранс»: начальниця управління цього підприємства нібито не провела моніторинг цін перед закупівлею електроенергії, унаслідок чого місто переплатило 47,2 млн грн. Другий за масштабами епізод пов’язаний із Департаментом муніципальної безпеки КМДА — його директору інкримінують недбале невиконання контролю при закупівлі спецавтомобілів і обладнання, що спричинило переплату майже 11 млн грн.

    У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

    У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

    У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

    Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

    Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.