Golosnovinua.com

Позначка: службове підроблення

  • Мільярд за неіснуючі послуги: НАБУ викрило масштабну схему на експорті української зброї

    Мільярд за неіснуючі послуги: НАБУ викрило масштабну схему на експорті української зброї

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили ймовірну корупційну схему, через яку державне підприємство оборонної галузі могло втратити понад 1,1 мільярда гривень. Гроші перераховували іноземній компанії за посередництво у продажі української військової продукції, хоча, за версією слідства, жодних послуг вона фактично не надавала.

    Про це 30 жовтня повідомило НАБУ. Підозру оголосили колишньому керівнику державного підприємства, що входить до складу державної компанії «Укрспецекспорт» і має виключні повноваження на експорт та імпорт товарів військового призначення.

    За даними слідства, історія розпочалася ще у 2015 році. Тоді керівник держпідприємства уклав договір з іноземною компанією, яка мала виступати посередником під час продажу українського озброєння за кордон. За свої послуги фірма повинна була отримувати агентську винагороду.

    Однак, як встановили детективи, реальної участі у виконанні контракту іноземний посередник не брав. Переговори із замовником з однієї з країн Близького Сходу українське підприємство проводило самостійно, без залучення сторонньої компанії.

    Попри це, протягом 2018–2019 років колишній керівник підписував документи, які нібито підтверджували надання агентських послуг. На підставі цих актів іноземній компанії перераховували значні суми коштів.

    За підрахунками слідства, загальні збитки державного підприємства перевищили 43 мільйони доларів, або понад 1,1 мільярда гривень. Це становило 30% від загальної вартості контракту на постачання військової продукції.

    Таким чином, майже третина суми масштабної оборонної угоди, за версією правоохоронців, була витрачена на послуги, яких насправді не існувало.

    Колишньому посадовцю інкримінують розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, а також службове підроблення. Йдеться про частину 5 статті 191 та частину 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

    У НАБУ зазначили, що встановленню обставин можливого злочину сприяли фахівці Державної аудиторської служби України.

    Це не перше антикорупційне розслідування, пов’язане з експортом української військової продукції. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про схему в оборонній галузі, у якій іноземні компанії отримували мільйони за фіктивні посередницькі послуги. Тоді йшлося про ймовірне заволодіння понад 32 мільйонами гривень упродовж 2014–2019 років.

    Наразі у справі про розтрату понад 1,1 мільярда гривень триває досудове розслідування. Оголошення підозри не означає доведення вини колишнього керівника підприємства. Остаточне рішення щодо його винуватості може ухвалити лише суд.

  • «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    Правоохоронці повідомили про підозру вісьмом чинним та колишнім посадовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у різних регіонах України. За версією слідства, вони вносили неправдиві відомості до державної інформаційної системи «Оберіг», штучно завищуючи показники мобілізації.

    У межах чотирьох кримінальних проваджень правоохоронці встановили щонайменше 276 неправдивих записів. У системі громадян могли позначати як взятих на військовий облік, призваних та направлених до військових частин, хоча фактично цього не відбувалося.

    Серед людей, які в реєстрі значилися мобілізованими, слідство виявило тих, хто вже проходив військову службу, самовільно залишив військові частини, зник безвісти або загинув. В інших випадках громадяни взагалі не прибували до ТЦК, не проходили ВЛК та не були зараховані до військових частин.

    Як могли змінювати дані в «Оберезі»

    За даними Офісу генерального прокурора, фігуранти мали законний службовий доступ до інформаційно-комунікаційної системи та використовували власні кваліфіковані електронні підписи.

    Саме через цей доступ, за версією слідства, вони змінювали облікові картки військовозобов’язаних.

    Йшлося не про злам системи ззовні, а про можливе зловживання легальними повноваженнями людей, які мали право працювати з реєстром.

    Дії фігурантів залежно від конкретного епізоду кваліфікували за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України — несанкціонована зміна інформації в автоматизованій системі особами, які мають право доступу до неї, а також за ч. 1 ст. 366 КК України — службове підроблення.

    Найбільше записів виявили у Львові та Ужгороді

    Наймасштабніший епізод стосується Львова та Ужгорода.

    Там слідчі встановили щонайменше 239 неправдивих записів. За цим епізодом підозри отримали троє посадовців ТЦК та СП — виконувач обов’язків начальника та двоє колишніх керівників.

    За версією слідства, у реєстр вносили неправдиві відомості про постановку людей на військовий облік та їхню мобілізацію.

    Серед тих, кого могли відображати в системі як призваних, були військовослужбовці, особи, які самовільно залишили військові частини, а також загиблі.

    На Вінниччині йдеться про п’ятьох громадян

    У Вінницькій області колишнього керівника одного з ТЦК та СП підозрюють у внесенні неправдивих даних щодо п’ятьох людей.

    В «Оберезі» їх зазначили як направлених на військову службу.

    Однак, за даними слідства, фактично до відповідних військових частин вони не зараховувалися.

    На Луганщині — 28 записів

    Ще троє колишніх керівників районних ТЦК та СП фігурують у справі на Луганщині.

    Правоохоронці стверджують, що вони внесли неправдиві відомості щодо 28 військовозобов’язаних.

    Частина цих людей уже проходила службу, одна людина мала статус зниклої безвісти за особливих обставин.

    Окремий епізод, за версією слідства, стосується зміни облікових даних, за допомогою яких могли приховати військовозобов’язаного від призову після закінчення строку його бронювання.

    На Чернігівщині чотирьох людей записали до бойової частини

    Ще одну підозру отримав начальник одного з ТЦК та СП Чернігівської області.

    Йому інкримінують внесення неправдивих відомостей щодо чотирьох військовозобов’язаних.

    У реєстрі їх нібито зазначили як призваних і направлених до бойової військової частини, хоча, за даними слідства, фактично вони там службу не проходили.

    Навіщо могла бути потрібна «паперова мобілізація»

    Одна з версій правоохоронців — штучне покращення показників виконання мобілізаційних завдань.

    Подібні випадки ДБР виявляло й раніше.

    Наприклад, у серпні на Тернопільщині посадовця ТЦК підозрювали у тому, що він вносив до «Оберегу» інформацію про нібито мобілізацію громадян та їх направлення до військових частин, хоча фактичного призову не було. ДБР прямо пов’язувало це зі спробою штучно покращити статистику виконання мобілізаційного плану.

    Схожу справу розслідували й на Івано-Франківщині, де посадовцю ТЦК закидають внесення неправдивих даних про нібито проходження військової служби 21 військовозобов’язаним.

    Це вже не перша хвиля справ навколо «Оберега»

    Проблеми із внесенням неправдивих даних до реєстру правоохоронці фіксують не вперше.

    Ще у червні ДБР повідомляло про трьох керівників районних ТЦК Тернопільської області, які, за даними слідства, повторно «мобілізували» в реєстрі понад 100 військовослужбовців, які вже фактично проходили службу.

    У липні ДБР також повідомило про підозру керівнику Могилів-Подільського РТЦК та СП. За версією слідства, він змінював дані військовозобов’язаних у «Оберезі» для штучного завищення показників мобілізації.

    Тобто нинішні вісім підозр — не окремий епізод, а частина значно ширшого масиву кримінальних проваджень довкола військового обліку та роботи ТЦК.

    Правоохоронці вже проводять масштабну перевірку ТЦК

    30 липня Державне бюро розслідувань разом із Генеральним штабом ЗСУ розпочало масштабну операцію «Чесний призов».

    Обшуки та інші слідчі дії проходили більш ніж у 100 ТЦК та СП у більшості регіонів України.

    ДБР повідомляло, що перевіряє можливі схеми ухилення від мобілізації за гроші, неправомірні зміни даних у реєстрах, перевищення повноважень та інші порушення.

    Раніше Nenka.info також писала, що майже 80 керівників ТЦК отримали підозри у справах, пов’язаних із можливими схемами навколо ВЛК, бронювання та мобілізації. За даними Нацполіції, слідчі також перевіряли тисячі випадків бронювання та десятки тисяч постанов ВЛК.

    Nenka.info вже писала про маніпуляції з «Оберегом»

    Схожі справи траплялися й раніше.

    У 2025 році Nenka.info повідомляла про офіцера ТЦК у Харкові, якого підозрювали у маніпуляціях із системою «Оберіг».

    За версією слідства, він міг ставити військовозобов’язаних на облік без їхньої фактичної присутності у ТЦК та незаконно змінювати статус людей, які перебували в розшуку. Правоохоронці тоді говорили щонайменше про 29 осіб.

    Також Nenka.info писала про справу в Одесі, де офіцера ТЦК обвинувачували у внесенні недостовірних відомостей до державних реєстрів та оформленні фіктивних відстрочок. У справі фігурували дані щодо 138 осіб.

    Чому махінації з «Оберегом» особливо небезпечні

    «Оберіг» — ключовий державний реєстр, у якому міститься інформація про призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

    Відомості з нього використовуються під час військового обліку, перевірки статусу громадянина, бронювання, оформлення відстрочок та проведення мобілізаційних заходів.

    Тому навіть одна неправомірна зміна може мати практичні наслідки для конкретної людини.

    А коли йдеться про сотні записів і посадовців, які мають службові ключі доступу до системи, правоохоронці фактично перевіряють не просто окремі помилки, а можливе системне використання державного реєстру всупереч його призначенню.

    Підозра ще не означає доведену вину

    Наразі йдеться саме про підозри та версію слідства.

    Вину кожного з восьми фігурантів може встановити лише суд після дослідження доказів.

    Водночас масштаб уже задокументованих епізодів значний: у чотирьох кримінальних провадженнях правоохоронці говорять щонайменше про 276 неправдивих записів у «Оберезі», а географія справ охоплює Львів, Ужгород, Вінницьку, Луганську та Чернігівську області.

    Розслідування тривають, тому кількість епізодів та фігурантів ще може змінитися.

  • Закупівля зарядних станцій для університету: слідство вважає документи сфальсифікованими

    Закупівля зарядних станцій для університету: слідство вважає документи сфальсифікованими

    На Хмельниччині виконувачці обов’язків ректора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка оголосили підозру у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні. Справу пов’язують із закупівлею зарядних станцій за кошти державного бюджету на суму понад 1,26 млн грн. Про це йдеться в ухвалі Хмельницький міськрайонний суд.

    За даними досудового розслідування, у грудні 2025 року навчальний заклад отримав державне фінансування для придбання генераторів, інверторів і зарядних станцій з метою забезпечення освітнього процесу. Оскільки відкриті торги не відбулися через відсутність учасників, було ухвалено рішення укласти прямий договір із фізичною особою-підприємцем.

    Слідство вважає, що виконувачка обов’язків ректора уклала договір на постачання 12 зарядних станцій загальною вартістю 1 261 992 грн, хоча постачальник фактично не мав цього обладнання. За версією правоохоронців, посадовиця підписала видаткові документи та інші офіційні папери з недостовірними відомостями про поставку товару.

    У матеріалах справи зазначено, що на підставі цих документів кошти були перераховані з рахунків через систему Державна казначейська служба України. Слідчі вважають, що такі дії спричинили збитки державному бюджету на суму понад 1,26 млн грн.

    11 лютого 2026 року Наталії Бахмат повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення). Правоохоронці також звернулися до суду з клопотанням про її відсторонення від посади, аргументуючи це ризиком впливу на свідків і можливим перешкоджанням слідству.

    Однак суд відмовив у задоволенні клопотання, зазначивши недостатність підстав для такого рішення. Захист підозрюваної не погоджується з висунутими звинуваченнями. Досудове розслідування триває.

  • П’яне ДТП і фальшиві документи: ДБР передало до суду справу на Львівщині

    П’яне ДТП і фальшиві документи: ДБР передало до суду справу на Львівщині

    На Львівщині до суду скерували обвинувальний акт щодо правоохоронця та цивільної особи, які, за версією слідства, намагалися приховати п’яне ДТП за участю працівника митниці. Про завершення розслідування повідомило Державне бюро розслідувань.

    Інцидент стався 24 червня 2025 року у Шептицькому районі. За даними слідства, співробітник митного органу, керуючи автомобілем Citroen у стані алкогольного сп’яніння, не впорався з керуванням і врізався у відбійник. На місце аварії прибув працівник поліції, який мав зафіксувати обставини ДТП та оформити адміністративні матеріали.

    Втім, як встановили слідчі, правоохоронець вирішив допомогти митнику уникнути відповідальності. Замість фактичного водія він оформив протокол на іншу особу — кума порушника, який також приїхав на місце події. Таким чином, у документах саме цивільного чоловіка вказали як водія автомобіля.

    За інформацією ДБР, поліцейський підробив щонайменше два документи: протокол про порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження майна, а також протокол про пошкодження об’єктів дорожньої інфраструктури. Такі дії кваліфікували як службове підроблення.

    Про підозру правоохоронцю повідомили у жовтні 2025 року за участі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції. Йому інкримінують ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Цивільній особі оголосили підозру у пособництві в цьому злочині — за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

    Обвинувальний акт уже передано до суду. Санкції статей передбачають до трьох років обмеження волі.

    Водночас, як зазначають у ДБР, працівнику митниці повністю уникнути відповідальності не вдалося. На нього склали адміністративний протокол за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна.

    Справу розглядають як черговий приклад спроб використати службове становище та особисті зв’язки для уникнення покарання. Остаточну оцінку діям фігурантів надасть суд.

  • Через аптечні мережі в Україні відмили понад 2 млрд грн — прокуратура

    Через аптечні мережі в Україні відмили понад 2 млрд грн — прокуратура

    В Україні припинили багаторічну схему відмивання коштів, до якої були залучені аптечні мережі по всій країні. Підприємства штучно занижували податок на прибуток, внаслідок чого в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

    Про викриття схеми повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. Розслідування здійснюють прокуратура міста Києва спільно з Державною податковою службою.

    За даними слідства, організатор схеми ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень і боротьбу з гризунами за допомогою ультразвукового випромінювання. Надалі ці патенти стали ключовим елементом податкових маніпуляцій.

    Упродовж 2022–2025 років до схеми залучили близько десяти аптечних мереж, які об’єднують 183 підприємства по всій території України. Компанії системно перераховували кошти на користь іноземного представництва під виглядом сплати роялті за користування патентами.

    У прокуратурі наголошують, що такі платежі не мали жодного реального економічного змісту. Йшлося про фіктивні послуги, зокрема інструкції з дезінфекції приміщень у спосіб, який фактично не існує. Жодних реальних господарських операцій або наданих послуг слідство не встановило.

    Для легалізації фіктивних операцій організатор залучив підконтрольних осіб, призначив лояльних директора та головного бухгалтера, укладав фіктивні ліцензійні договори і підписував акти «наданих послуг», достеменно знаючи, що ці послуги не виконувалися.

    За результатами досудового розслідування та податкових досліджень правоохоронці встановили, що лише у 2022–2025 роках завдяки цій схемі в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

    Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони вже надали покази слідству. Організатору схеми оголошено підозру за фактами службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Досудове розслідування триває.

  • ДБР викрило схему підробки військово-лікарських довідок в Одесі

    ДБР викрило схему підробки військово-лікарських довідок в Одесі

    Державне бюро розслідувань повідомило про викриття масштабної корупційної схеми, пов’язаної з ухиленням від військової служби. За даними слідства, четверо членів військово-лікарської комісії (ВЛК) Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеси підозрюються у службовому підробленні документів.

    За версією ДБР, лікарі разом з місцевим мешканцем та іншими учасниками організували незаконне оформлення «липових» висновків про проходження ВЛК для військовозобов’язаних з різних регіонів України без їх фактичної присутності. Один лікар міг ставити підпис за себе та інших членів комісії, що давало змогу призовникам отримати незаконну відстрочку від служби.

    За даними слідства, послуги обходилися охочим уникнути мобілізації у 16 тисяч доларів США. Обмін документами та грошима здійснювався через поштові відправлення. Раніше ДБР вже викрило частину учасників цієї схеми, а обвинувальні акти стосовно нових епізодів уже скеровано до суду.

    Чотирьом лікарям повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання до трьох років обмеження волі. Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

    Слідство наголошує, що викриття таких схем є пріоритетом ДБР для захисту мобілізаційної та оборонної спроможності держави.

  • Фіктивні вагони: як підрядник «Укрнафти» вкрав понад 16 млн гривень

    Фіктивні вагони: як підрядник «Укрнафти» вкрав понад 16 млн гривень

    У розпал повномасштабної війни, коли державні компанії працювали в режимі екстреної логістики, переміщуючи стратегічні запаси пального у безпечніші регіони, поряд із «Укрнафтою» опинився підрядник, який побачив у війні не загрозу, а можливість для збагачення. Тепер ця історія дійшла до суду.

    Прокурори Офісу Генерального прокурора передали обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, якого обвинувачують у заволодінні коштами державної нафтової компанії, ухиленні від сплати податків та службовому підробленні.

    У 2023 році «Укрнафта» уклала договір із приватним підприємством на транспортування та експедиційний супровід нафтопродуктів із використанням під’їзного залізничного шляху. Воєнні умови — нестабільні маршрути, постійні переміщення, дефіцит часу й обмежені можливості контролю — створили середовище, у якому паперові зловживання могли залишатися непоміченими.

    Саме на це, за версією слідства, і розраховував директор компанії-підрядника. Схема була максимально простою й водночас ефективною. Обвинувачений систематично подавав «Укрнафті» акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів із пальним на залізничній станції.

    Насправді ж ці вагони туди ніколи не прибували. Дані залізничного обліку та матеріали кримінального провадження підтверджують: значна частина зазначених у документах перевезень існувала виключно на папері. Послуги були фікцією, а акти — інструментом легалізації списання коштів.

    Попри це, державна компанія перераховувала гроші за «надані» транспортно-експедиційні послуги. Платежі проходили у звичайному режимі — формально документи виглядали коректними, а в умовах війни їхній зміст не завжди можна було оперативно перевірити. У результаті сума завданих «Укрнафті» збитків перевищила 16 мільйонів гривень.

    Паралельно з цією схемою директор приватної компанії, за даними слідства, реалізував ще один напрям зловживань — ухилення від сплати податків. Для цього укладалися фіктивні договори з підконтрольними підприємствами, що дозволяло штучно формувати податковий кредит з ПДВ без реального здійснення господарських операцій. Документообіг створював ілюзію активної діяльності, тоді як фактично йшлося про банальне заниження податкових зобов’язань.

    У підсумку правоохоронці описують цю історію як класичний приклад тилового мародерства: війна використовується як прикриття, стратегічне пальне — як ресурс для збагачення, а бухгалтерія та фіктивні акти — як основний інструмент злочину. Без складних фінансових конструкцій, але з точним розрахунком на перевантаженість системи у воєнний час.

    Тепер справа вийшла за межі кабінетів і бухгалтерських звітів та перейшла до зали суду. Ключове питання — не лише в сумі збитків, а в тому, чи стане цей процес сигналом для інших, хто намагався або намагається заробляти на війні, прикриваючись «логістикою» і паперовими схемами.

  • Призовники платили 16 тисяч доларів за «липові» довідки – ДБР

    Призовники платили 16 тисяч доларів за «липові» довідки – ДБР

    Державне бюро розслідувань викрило чергову масштабну схему підриву мобілізації в Україні та повідомило про підозри членам військово-лікарської комісії Приморського РТЦК та СП Одеси. За даними ДБР, лікарі діяли у змові з організаторами корупційної схеми, яка раніше була викрита правоохоронцями.

    За даними слідства, місцевий мешканець залучив до оборудки співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міноборони та Генштабу ЗСУ, працівника Приморського РТЦК та СП, а також двох знайомих. Ділки пропонували військовозобов’язаним уникнути служби за 16 тисяч доларів США, обмінюючи документи та гроші через поштові відправлення.

    Слідство встановило, що лікарі оформлювали «липові» висновки про проходження військово-лікарської комісії без фактичної присутності призовників. Один з медиків підписував документи за себе та за інших членів комісії, що дозволяло незаконно оформлювати відстрочки від служби.

    Наразі чотирьом членам військово-лікарської комісії повідомлено про підозру у службовому підробленні за ч. 1 ст. 366 КК України. Досудове розслідування завершене, обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція статті передбачає покарання до трьох років обмеження волі. Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

  • Підрядника підозрюють у привласненні майже 700 тис. грн під час ремонту аеропорту

    Підрядника підозрюють у привласненні майже 700 тис. грн під час ремонту аеропорту

    Ужгородська окружна прокуратура повідомила про підозру приватному підприємцю, який виконував підрядні роботи на території міжнародного аеропорту в Ужгороді та, за даними слідства, заволодів майже 700 тисячами гривень державних коштів.

    Слідством встановлено, що у листопаді 2022 року підприємець взяв на себе зобов’язання провести капітальний ремонт близько 600 метрів дороги по периметру аеропорту. Однак проведена експертиза підтвердила: значна частина робіт фактично не була виконана, а реальний стан дорожнього покриття не відповідав даним, зазначеним у звітній документації.

    Попри це підрядник підписав і завірив печаткою офіційні акти та довідки з завищеними обсягами виконаних робіт. Саме на підставі цих документів бюджетні кошти були перераховані на його рахунок у повному обсязі. Загальна сума завданих державі збитків склала майже 700 тисяч гривень.

    Дії підприємця кваліфіковано як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а також службове підроблення. За інкримінованими статтями Кримінального кодексу України йому загрожує кримінальна відповідальність.

    Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського районного управління поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури. Оперативний супровід забезпечують підрозділи СБУ та УСР у Закарпатській області.

  • Можливе кримінальне провадження: НАЗК перевіряє мільйонні перекази ексмитника

    Можливе кримінальне провадження: НАЗК перевіряє мільйонні перекази ексмитника

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило значні невідповідності у декларації колишнього заступника Закарпатської митниці Леоніда Негріча. Протягом 2024 року на рахунки ексмитника надходили мільйонні перекази від невстановлених осіб, які не були відображені у декларації.

    Загальний обсяг неправдивої інформації сягає 2,54 млн грн, що суттєво перевищує законодавчо встановлений ліміт у 750 прожиткових мінімумів. Такі дії Негріча кваліфікують як можливе кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України — службове підроблення.

    Окрім цього, у декларації на кінець 2024 року ексмитник вказав понад 300 тисяч доларів грошових активів, що ще більше підкреслює масштаб невідповідностей.

    НАЗК продовжує аналізувати джерела походження коштів та перевіряти законність їх надходження, а результати можуть стати підставою для початку кримінального провадження.