Golosnovinua.com

Позначка: службове розслідування

  • Поліцейський підстрелив собаку в укритті Києва

    Поліцейський підстрелив собаку в укритті Києва

    У Подільському районі Києва спалахнув скандал після того, як патрульний поліцейський застосував табельну вогнепальну зброю проти собаки в укритті житлового будинку. Правоохоронці стверджують, що тварина напала на інспектора та вкусила його за руку. Водночас зоозахисники заявляють, що після пострілу собаку з тяжким пораненням залишили без ветеринарної допомоги. Тварину вдалося доправити до клініки, однак тепер їй потрібна складна операція.

    Про інцидент повідомили Патрульна поліція Києва та зоозахисниця Сніжана Бугрік. Подробиці оприлюднило видання «Наш Київ».

    За інформацією правоохоронців, усе почалося з виклику на спецлінію 112. Мешканці одного з житлових будинків Подільського району повідомили про собаку, який нібито поводився агресивно та створював небезпеку для людей в укритті.

    На місце прибув екіпаж патрульної поліції. За версією правоохоронців, у сховищі перебував чоловік із великим собакою без намордника. Інспектори попросили його заспокоїти тварину, однак під час спроби наблизитися до чоловіка пес раптово накинувся на одного з поліцейських.

    У патрульній поліції заявили, що собака вкусив правоохоронця за руку. Після цього інспектор застосував табельну вогнепальну зброю.

    Свої дії поліцейські пояснили загрозою життю та здоров’ю співробітника. У відомстві послалися на частину 13 статті 46 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає можливість застосування вогнепальної зброї для відбиття нападу тварини, що загрожує життю або здоров’ю людини.

    Постраждалому патрульному надали медичну допомогу.

    Однак після оприлюднення офіційної версії подій з’явилися заяви зоозахисників, які поставили під сумнів дії правоохоронців після застосування зброї.

    Зооволонтерка Сніжана Бугрік повідомила, що внаслідок пострілу собака дістав надзвичайно тяжке поранення. За її словами, куля пройшла через лапу навиліт і розтрощила кістку, спричинивши сильну кровотечу.

     

    Переглянути цей допис в Instagram

     

    Допис, поширений Snizhana zahist tvarin 🍩 (@snizhana_zahist_tvarin)

    Зоозахисниця стверджує, що поліцейські бачили стан пораненої тварини, однак не організували ветеринарної допомоги, не викликали фахівців і залишили собаку на місці інциденту.

    За словами волонтерки, у такій ситуації своєчасне транспортування до ветеринарної клініки мало вирішальне значення, оскільки сильна кровотеча могла загрожувати життю тварини.

    Зрештою собаку забрали активісти, які доставили його до ветеринарної лікарні.

    Після огляду з’ясувалося, що травма потребує складного хірургічного втручання. За інформацією зоозахисників, ветеринари намагаються зберегти пошкоджену лапу.

    Водночас остаточні прогнози щодо одужання тварини та результати майбутнього лікування наразі невідомі.

    Особливе обурення серед активістів викликало те, що стрілянина сталася в укритті — місці, куди люди приходять, щоб захиститися від небезпеки під час повітряних тривог.

    Зоозахисники вимагають перевірити не лише обґрунтованість застосування зброї, а й дії поліцейських після поранення собаки.

    На їхню думку, навіть якщо тварина справді становила небезпеку для людей, це не знімає питання щодо необхідності організації допомоги після припинення загрози.

    Активісти закликають провести службове розслідування та встановити, чи були дотримані вимоги законодавства під час застосування зброї, а також чи могли правоохоронці вжити інших заходів для врегулювання ситуації.

    При цьому офіційного підтвердження того, що поліцейські умисно відмовилися допомагати пораненій тварині, наразі немає. Ці обставини відомі зі слів зооволонтерки та потребують додаткової перевірки.

    Закон України «Про Національну поліцію» дозволяє застосовувати зброю проти тварини в передбачених законом випадках. Однак законність конкретного пострілу залежить від фактичних обставин, зокрема характеру загрози, поведінки тварини та можливості застосування інших заходів.

    Тому сам факт укусу поліцейського не дає змоги без окремої перевірки оцінити всі обставини інциденту.

    Наразі сторони по-різному описують те, що відбувалося в укритті. Поліція наголошує на нападі собаки та необхідності захистити інспектора. Зоозахисники зосереджують увагу на тяжкості поранення й діях правоохоронців після пострілу.

    Станом на 29 жовтня відомо, що собака вижив, його доправили до ветеринарної клініки, де він потребує складної операції. Зоозахисники домагаються службової перевірки, однак про офіційне рішення щодо її проведення та можливі результати поки не повідомлялося.

    Інцидент знову порушив питання безпеки людей і тварин у громадських укриттях, відповідальності власників собак та меж застосування сили правоохоронцями.

  • Скандал «Карфаген» розростається: вісім звільнень, 24 поліграфи та загадковий виїзд Кравченка

    Скандал «Карфаген» розростається: вісім звільнень, 24 поліграфи та загадковий виїзд Кравченка

    В Офісі генерального прокурора України тривають кадрові перевірки та службові розслідування після гучної антикорупційної операції «Карфаген». Уже звільнено вісьмох працівників прокуратури, 24 прокурори пройшли поліграф, а обставини виїзду за кордон колишнього генпрокурора Руслана Кравченка досі перевіряють.

    Про це 9 жовтня повідомив виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський на своїй сторінці у Facebook. Деталі кадрових рішень також оприлюднили «Главком» та Chas News.

    За словами Ковальського, після викриття ймовірної злочинної організації, яку пов’язують із прикриттям шахрайських колцентрів, з органів прокуратури звільнили вісьмох осіб. Семеро з них працювали безпосередньо в Офісі генпрокурора.

    Крім того, чотирьох посадовців звільнили з адміністративних посад. Серед них — начальник департаменту інформаційних технологій, начальник управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки та заступник керівника Черкаської обласної прокуратури. Посаду останнього ліквідували.

    Ще 24 прокурори пройшли поліграфічне дослідження. Отримані результати передали комісії, яка проводить службове розслідування.

    Окрему увагу приділяють справі колишнього заступника начальника департаменту ОГП Айдина Худієва. Службове розслідування щодо нього вже завершили, а матеріали планують передати кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів.

    Триває перевірка й щодо Сергія Кропиви — посадовця департаменту міжнародного співробітництва ОГП, затриманого в межах операції «Карфаген». Слід з’ясувати, чи використовував він службові повноваження у приватних інтересах та чи втручався в роботу інших прокурорів. Його посаду також ліквідували.

    Не менш резонансною залишається ситуація з ексгенпрокурором Русланом Кравченком.

    У вересні він оформив службове відрядження до Франції, однак після завершення поїздки, за повідомленнями ЗМІ, на роботу не повернувся. В ОГП перевіряють законність оформлення документів та дотримання встановленої процедури виїзду.

    Раніше «Інтерфакс-Україна» повідомляв, що Кравченко після звільнення з керівної посади залишався прокурором ОГП.

    Ковальський наголосив, що остаточних висновків щодо обставин відрядження поки немає.

    Нагадаємо, 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку на тлі розслідування НАБУ та САП щодо ймовірного прикриття незаконних колцентрів. При цьому він раніше заперечував власну причетність до протиправної діяльності.

    Наразі службові перевірки в прокуратурі тривають, а інформація про нові кадрові рішення може з’явитися після завершення відповідних процедур. Сам факт звільнення чи проходження поліграфа не означає доведеності кримінальної вини конкретної особи.

  • Учителя вивезли за понад 100 км — покарань немає: Гончаренко розкритикував перевірку ТЦК

    Учителя вивезли за понад 100 км — покарань немає: Гончаренко розкритикував перевірку ТЦК

    Кременчуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки завершив службове розслідування щодо ситуації з учителем Володимиром Кирдієм, якого, за словами народного депутата Олексія Гончаренка, вивезли з Полтави на відстань понад 100 кілометрів. Депутат заявив, що за результатами перевірки жодного військовослужбовця не притягнули до дисциплінарної відповідальності. Натомість у РТЦК вирішили провести заняття з правової підготовки. Про це 15 вересня повідомив «Апостроф», посилаючись на допис парламентаря.

    За оприлюдненою інформацією, службове розслідування стосувалося низки можливих порушень під час поводження з педагогом. Зокрема, мали перевірити, чи застосовували представники районного ТЦК кайданки, фізичну силу або побиття. Окремі питання стосувалися можливого вилучення телефону та документів учителя, а також пошкодження чи знищення довідки про відстрочку. Сам факт включення цих обставин до предмета перевірки не означає, що кожну з них установили та підтвердили.

    Гончаренко розкритикував передусім результат розслідування. За його словами, дисциплінарних стягнень до військовослужбовців не застосували. Проведення занять із правової підготовки він представив як захід, обраний після завершення перевірки. Водночас у наведеному матеріалі немає докладного викладу мотивів, на підставі яких ухвалили рішення не притягувати конкретних осіб до відповідальності. Не зазначено й того, які пояснення та документи стали визначальними для такого висновку.

    Однією з головних претензій депутата стало питання переміщення вчителя між містами. Гончаренко наголосив, що Кирдія вивезли саме з Полтави, тоді як перевірку проводив Кременчуцький РТЦК. За твердженням парламентаря, чоловіка перевозили областю, а відстань від Полтави перевищувала 100 кілометрів. Він поставив під сумнів повноту розслідування, оскільки, за його словами, обставини такого переміщення в ньому навіть не розглядалися.

    При цьому точного маршруту, дати та тривалості поїздки в наведеній публікації немає. Так само вона не містить пояснення представників ТЦК, чому вчителя доправляли за межі Полтави та якими підставами це обґрунтовували. Отже, питання, на якому акцентував депутат, залишається без відповіді в доступному викладі цієї історії. Визначати правомірність переміщення лише за відстанню або за коротким переказом конфлікту було б передчасно.

    Інша претензія Гончаренка стосується способу проведення перевірки. Парламентар заявив, що розслідування фактично обмежилося опитуванням людей, чиї дії могли бути предметом скарги. Саме такий підхід він назвав «фарсом». Водночас це оцінка депутата: повний перелік опитаних осіб, досліджених матеріалів і проведених перевірочних дій у тексті публікації не наведений. Тому незалежно встановити, чи справді розслідування зводилося лише до цих опитувань, за наданими відомостями неможливо.

    Сам факт проведення службового розслідування Гончаренко оцінив позитивно, проте наголосив, що не погоджується з його результатами. Таким чином, його критика стосується не відсутності реакції установи як такої, а повноти перевірки та відсутності дисциплінарних наслідків. Оприлюднене повідомлення не містить інформації про призначення повторного розслідування або перегляд уже ухвалених висновків. Про подальші рішення щодо цього випадку в ньому також не йдеться.

    Окремої уваги в цій історії потребує згадка про довідку щодо відстрочки. За словами депутата, перевірка мала охопити можливе пошкодження або знищення цього документа. Проте у публікації немає даних про строк його дії, підставу оформлення чи результати перевірки саме цього епізоду. Тож із наведеного тексту не можна зробити висновок ані про підтверджене знищення довідки, ані про встановлений статус відстрочки на момент події.

    Аналогічна невизначеність залишається щодо можливого застосування сили та вилучення особистих речей. Повідомлення називає ці обставини серед питань, які мали дослідити, але не пояснює, які докази підтвердили або спростували кожну з них. У матеріалі немає викладу медичних документів, свідчень очевидців чи відеозаписів. Це не доводить, що таких матеріалів узагалі не існує, однак не дозволяє посилатися на них як на відомі докази.

    Відсутність дисциплінарного покарання також не варто автоматично переказувати як остаточне встановлення відсутності будь-яких порушень. Із повідомлення депутата випливає конкретний результат: після службового розслідування військовослужбовців не притягнули до дисциплінарної відповідальності. Які саме обставини визнали доведеними, які відхилили та як сформулювали висновки щодо кожного епізоду, у текстовому викладі не розкрито. Саме тому точніше говорити про завершення перевірки без стягнень, посилаючись на Гончаренка.

    Наразі публічна інформація про цей випадок ґрунтується переважно на повідомленні парламентаря та його оцінці відповіді РТЦК. У наданому матеріалі немає окремої розгорнутої позиції самого Володимира Кирдія, а також коментаря установи у відповідь на нову критику. Центральними невирішеними питаннями залишаються підстави вивезення педагога з Полтави, повнота дослідження його скарг і мотиви рішення не застосовувати дисциплінарні стягнення.

  • Загадкова смерть комбрига «Без ознак насильства»: ОК «Південь» повідомило про розслідування

    Загадкова смерть комбрига «Без ознак насильства»: ОК «Південь» повідомило про розслідування

    Командира 154-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України полковника Володимира Кононнікова 28 червня знайшли мертвим. Про це повідомило Оперативне командування «Південь», наголосивши, що обставини смерті офіцера наразі встановлюються, а остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення роботи правоохоронців і службового розслідування.

    За офіційною інформацією командування, полковника виявили без ознак життя у неділю, 28 червня. Попередньо, на тілі офіцера не виявлено ознак насильницької смерті. Водночас військові підкреслюють, що це лише попередні дані, а детальні обставини мають встановити компетентні органи.

    «В неділю, 28 червня, було виявлено без ознак життя командира 154-ї окремої механізованої бригади полковника Володимира Олександровича Кононнікова. Обставини смерті офіцера з’ясовуються», — йдеться у повідомленні ОК «Південь».

    На місці події працюють правоохоронні органи. Також призначено службове розслідування за фактом смерті військового. Командування ОК «Південь» заявило, що всебічно сприяє роботі слідчих та надає необхідну допомогу для встановлення всіх обставин трагедії.

    Військові окремо звернулися до журналістів, блогерів та користувачів соцмереж із проханням не поширювати неперевірену інформацію, не будувати припущень щодо причин смерті та поставитися з повагою до приватності родини загиблого офіцера.

    Це особливо важливо з огляду на те, що в інформаційному просторі подібні трагічні події дуже швидко обростають чутками, а будь-які необережні формулювання можуть завдати додаткового болю близьким військового та бути використані російською пропагандою для дискредитації Збройних сил України.

    Володимир Кононніков був командиром 154-ї окремої механізованої бригади. За відкритими даними, 154-та ОМБр була сформована у 2023 році як одна з механізованих бригад Сухопутних військ ЗСУ. Підрозділ входить до структури українських Сил оборони та бере участь у виконанні завдань в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

    У відкритих військових довідниках Кононнікова також згадували як командира бригади. Military Land вказує 154-ту механізовану бригаду серед підрозділів Збройних сил України та називає Володимира Кононнікова її командиром.

    У квітні 2026 року офіційна сторінка 154-ї бригади в соцмережах публічно вітала Володимира Кононнікова з днем народження, називаючи його командиром підрозділу. У повідомленні військові писали про честь служити під його командуванням.

    154-та окрема механізована бригада останнім часом активно висвітлювала роботу своїх підрозділів, зокрема операторів безпілотних систем. На сторінках бригади публікувалися матеріали про бойову роботу батальйону безпілотних систем «Гремлін», який завдавав ударів по російських окупантах.

    Смерть командира бригади стала важкою новиною для військового середовища, адже в умовах повномасштабної війни командири рівня бригади відіграють ключову роль у плануванні, управлінні підрозділами, організації бойової роботи та взаємодії з іншими частинами Сил оборони.

    Водночас офіційні структури наразі не називають причину смерті Володимира Кононнікова. Відомо лише, що попередньо ознак насильства не виявлено. Саме тому будь-які твердження про причини трагедії до завершення розслідування є передчасними.

    Правоохоронці мають встановити всі обставини події, зокрема час, місце та можливі причини смерті офіцера. Паралельно службове розслідування має дати відповіді на питання, пов’язані з обставинами виявлення тіла та діями посадових осіб.

    ОК «Південь» підкреслює, що остаточні висновки будуть зроблені тільки після завершення всіх необхідних процесуальних дій. До того моменту офіційна позиція залишається обережною: смерть офіцера підтверджена, ознак насильницької смерті попередньо не встановлено, обставини з’ясовуються.

    На тлі великої уваги суспільства до подій у війську, мобілізації, стану підрозділів і втрат серед особового складу ця новина вже викликала широкий резонанс. Проте військове командування закликає не перетворювати трагедію на поле для спекуляцій.

    Збройні сили України нагадують, що в умовах війни інформаційна дисципліна є частиною безпеки. Публікація неперевірених версій, емоційних припущень або непідтверджених деталей може зашкодити як розслідуванню, так і репутації підрозділів, які продовжують виконувати бойові завдання.

    Наразі головне — дочекатися офіційних висновків правоохоронців та службового розслідування. До цього моменту підтвердженими залишаються лише кілька фактів: командир 154-ї ОМБр полковник Володимир Кононніков помер, його виявили без ознак життя 28 червня, попередньо ознак насильства не встановлено, а обставини смерті з’ясовуються.

  • ДБР оголосило підозру ексміністру Омеляну

    ДБР оголосило підозру ексміністру Омеляну

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому міністру інфраструктури України Володимиру Омеляну у справі щодо ймовірного ухилення від виконання обов’язків військової служби шляхом обману. Про це повідомляє ДБР.

    У ДБР зазначають, що фігурант після мобілізації проходив службу на посаді офіцера групи планування штабу однієї з військових частин. Його службові обов’язки, за даними слідства, включали збір та аналіз інформації щодо бойової обстановки, контроль виконання наказів командування, а також підготовку пропозицій для планування бойових дій.

    Утім, як стверджують у Бюро, фактично протягом тривалого часу він не виконував цих завдань. Слідство вважає, що посадовець систематично повідомляв керівництву неправдиву інформацію щодо своєї діяльності, заявляючи, що виконує інші функції, зокрема пов’язані з логістичним забезпеченням роботи військової частини.

    У ДБР наголошують, що, за даними слідства, упродовж окремих періодів 2022–2023 років військовослужбовець проводив службовий час на власний розсуд і не виконував завдань, які були визначені його посадою у штабі частини, що дислокується на території Черкаської області.

    Саме ці обставини стали підставою для оголошення підозри за ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України — ухилення військовослужбовця від несення обов’язків військової служби шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану.

    У правоохоронних органах підкреслюють, що йдеться про підозру, а не про вирок суду. Остаточну оцінку діям фігуранта має надати суд після завершення досудового розслідування та розгляду всіх зібраних доказів стороною обвинувачення і захисту.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.

    Наразі слідчі дії тривають, а процесуальний статус підозрюваного передбачає подальші процесуальні рішення з боку слідства та прокуратури.

  • Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

    Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

    Жінка та чоловік із екіпажу патрульної поліції, який першим прибув на місце стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня, працювали в різних підрозділах і мали різний досвід служби. Про це розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами, коментуючи дії правоохоронців під час інциденту.

    За словами міністра, 44-річна жінка-патрульна розпочала службу в поліції після конкурсу 2015 року та на момент події перебувала у штабному підрозділі Департаменту патрульної поліції. 27-річний чоловік приєднався до служби після навчання в Академії патрульної поліції та працював у підрозділі з початку 2024 року.

    Ігор Клименко зазначив, що первинний виклик до поліції надходив як повідомлення про хуліганські дії. Однак уже під час руху екіпаж отримав уточнену інформацію про стрілянину та наявність поранених.

    Саме в цей момент, за словами міністра, екіпаж опинився в ситуації підвищеного ризику, до якої, як він наголосив, не був достатньо підготовлений.

    «Те, як вони повелися в цей момент, — це великий сором. Дві дорослі людини, які присягали на захист, залишили пораненого та втекли», — заявив Клименко.

    Міністр підкреслив, що, відповідно до протоколів, поліцейські мали зайняти безпечну позицію, оцінити загрозу, підготувати службову зброю та, за можливості, стримувати нападника до прибуття підкріплення.

    Водночас він визнав, що ситуація була надзвичайно складною, а самі правоохоронці могли не мати достатнього рівня психологічної підготовки до таких сценаріїв.

    Очільник МВС наголосив, що дії двох патрульних не можуть бути узагальненням для всієї системи правоохоронних органів.

    «Не можна по двох патрульних оцінювати всю систему. У той же час система повинна робити висновки, щоб такі ситуації не повторювалися», — зазначив він.

    Клименко також звернув увагу на кадровий дефіцит у столиці. За його словами, у Києві фіксується значний некомплект особового складу — понад 20%. Частину співробітників відряджено на фронт, що додатково ускладнює роботу підрозділів.

    Через це, за словами міністра, до чергувань у вихідні залучають навіть співробітників штабних підрозділів, які зазвичай не працюють у прямому патрулюванні.

    Після першої реакції патрульного екіпажу на місце події прибули інші наряди поліції. Вони оперативно евакуювали пораненого та забезпечили безпеку на місці інциденту.

    За словами Клименка, надалі всі підрозділи діяли вже злагоджено та відповідно до протоколів.

    Окремо він відзначив роботу спецпідрозділу КОРД, який був залучений до операції з нейтралізації стрільця.

    За даними МВС, перемовини зі стрільцем тривали близько 40 хвилин. Чоловік перебував у неадекватному стані, не реагував на вимоги правоохоронців і продовжував стріляти всередині приміщення.

    «Він просто стріляв, не висував вимог і не йшов на контакт», — зазначив міністр.

    У результаті спецпризначенці були змушені застосувати силу для нейтралізації загрози. Нападника ліквідували під час штурму.

    Міністр внутрішніх справ повідомив, що щодо дій патрульних, які першими прибули на місце, триває службове розслідування. Воно має встановити всі обставини їхніх рішень та рівень підготовки до реагування в екстремальних умовах.

    Водночас у МВС наголошують, що оцінка ситуації буде комплексною — з урахуванням кадрового дефіциту, навантаження на підрозділи та рівня підготовки особового складу.

    Стрілянина в Голосіївському районі Києва 18 квітня розпочалася як повідомлення про хуліганство, однак швидко переросла у збройний напад із захопленням заручників у приміщенні магазину.

    За офіційними даними, внаслідок інциденту загинули люди, а слідство кваліфікувало подію як терористичний акт. Подія викликала широкий суспільний резонанс і стала приводом для перевірки роботи окремих підрозділів поліції.

  • Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після службового розслідування щодо дій правоохоронців під час теракту в Голосіївському районі ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі патрульної поліції Києва — від командирів взводів до керівництва столичного управління.

    Про це під час пресконференції повідомив глава МВС Ігор Клименко.

    За словами Клименка, рішення ухвалене за підсумками внутрішнього службового розслідування, яке аналізувало дії підрозділів патрульної поліції під час надзвичайної ситуації в столиці.

    Міністр наголосив, що з посад знято всю вертикаль управління — починаючи від командирів взводів і закінчуючи керівником Управління патрульної поліції Києва. Йдеться про найбільш масштабні кадрові зміни у столичній патрульній поліції за останній час.

    Водночас Клименко зазначив, що ухвалені рішення можуть бути не остаточними, а їх подальше уточнення залежить від результатів додаткових перевірок та рішень керівництва Національної поліції.

    Окремо міністр внутрішніх справ наголосив на зміні підходів до призначень у системі поліції.

    За його словами, особливу увагу приділятимуть професійній підготовці керівників підрозділів. Зокрема, заступники зі службової підготовки в кожному підрозділі мають призначатися виключно з числа осіб, які мають бойовий досвід.

    Клименко підкреслив, що в умовах воєнного стану система правоохоронних органів має бути максимально готовою до кризових ситуацій, а управлінські рішення — відповідати реаліям війни.

    Теракт стався 18 квітня. За даними слідства, невідомий відкрив стрілянину по цивільних, після чого зайшов до супермаркету та захопив заручників.

    Подія спричинила масштабну спецоперацію сил безпеки. Зловмисника було ліквідовано під час затримання. За офіційними даними, загинуло 7 людей.

    Подію кваліфіковано як терористичний акт, триває досудове розслідування.

    Після інциденту з’явилися повідомлення про те, що частина поліцейських залишила місце події під час стрілянини, не забезпечивши належної допомоги постраждалим.

    Через це керівництво МВС ініціювало службове розслідування, а окремих працівників було відсторонено від виконання обов’язків.

    Голова Національної поліції Іван Вигівський повідомив про початок внутрішньої перевірки та кадрові рішення щодо окремих співробітників.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про відкриття кримінального провадження щодо можливого факту службової недбалості з боку поліцейських під час теракту.

    Слідство встановлює, чи були порушені протоколи реагування та чи могли дії правоохоронців вплинути на кількість жертв.

    Інцидент у Голосіївському районі став одним із найрезонансніших у столиці за останній час. Він не лише спричинив людські жертви, а й викликав масштабну реакцію всередині системи МВС.

    У відомстві підкреслюють, що кадрові зміни є частиною ширшого перегляду підходів до оперативного реагування, підготовки особового складу та управління в умовах воєнного стану.

    Розслідування триває, остаточні висновки щодо дій усіх учасників подій будуть оприлюднені після завершення всіх експертиз та процесуальних дій.

  • Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Колишнього начальника Департаменту патрульної поліції Євгена Жукова призначили радником керівника Національної поліції України. У новій ролі він відповідатиме за напрям, пов’язаний із залученням поліції до оборонних процесів та взаємодією правоохоронної системи з умовами воєнного часу.

    Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами.

    Євген Жуков подав у відставку з посади керівника патрульної поліції на тлі службового розслідування, яке було розпочате після інциденту під час теракту в Голосіївському районі Києва. За словами міністра, під час події окремі поліцейські допустили серйозні помилки у виконанні службових обов’язків, що вплинуло на оцінку роботи всієї вертикалі патрульної поліції.

    Ігор Клименко наголосив, що ситуація мала не лише оперативний, а й репутаційний вплив на систему МВС, адже порушення службових процедур у критичних обставинах поставили під сумнів ефективність реагування правоохоронців.

    За словами міністра, після обговорення ситуації Жуков самостійно ухвалив рішення про відставку, попри прохання залишитися в команді.

    Попри відставку, Жуков не залишає систему Міністерства внутрішніх справ. Його призначили радником голови Національної поліції, де він зосередиться на стратегічному напрямі — участі поліції у війні та координації силових підрозділів, які працюють у зоні бойових дій або залучаються до оборонних завдань.

    Міністр внутрішніх справ підкреслив, що Жуков має значний бойовий досвід, оскільки раніше брав участь у формуванні та координації підрозділів, які працюють у зоні бойових дій. Зокрема, йдеться про підрозділи, що входять до структури патрульної поліції та виконують завдання на фронті.

    Окремо згадувалося, що зведений підрозділ патрульної поліції «Хижак» продовжує виконувати бойові завдання та бере участь у протидії російській агресії.

    МВС також повідомило про масштабні кадрові зміни в системі патрульної поліції після завершення службового розслідування. За словами Ігоря Клименка, ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі — від командирів взводів до керівника Управління патрульної поліції міста Києва.

    Ці заходи пояснюються необхідністю відновлення дисципліни, перегляду управлінських підходів та підвищення ефективності реагування правоохоронців у кризових ситуаціях.

    Водночас міністр наголосив, що це може бути не остаточний перелік кадрових рішень. Подальші призначення та відсторонення ухвалюватиме голова Національної поліції Іван Вигівський після додаткового аналізу ситуації.

    Фактично нова роль Жукова передбачає перехід від оперативного керівництва до стратегічного рівня. Його завданням стане формування підходів до залучення поліції у воєнний час, включно з координацією взаємодії між підрозділами МВС, військовими структурами та підрозділами, що виконують бойові завдання.

    У МВС підкреслюють, що йдеться про посилення інтеграції поліції у систему національної безпеки, яка функціонує в умовах повномасштабної війни.

    Після 2022 року структура українських правоохоронних органів зазнала суттєвих змін, зокрема через залучення підрозділів поліції до виконання оборонних завдань. Це включає як забезпечення правопорядку в тилу, так і участь у бойових діях окремих спеціалізованих підрозділів.

    У МВС зазначають, що кадрові рішення, ухвалені після службового розслідування, є частиною системного перегляду підходів до управління патрульною поліцією в умовах війни.

    Подальші призначення в системі Національної поліції будуть оголошені після завершення внутрішніх процедур узгодження.

  • Після стрілянини в Києві спалахнула нова дискусія про зброю: військовий Касьянов звинуватив владу в недовірі до суспільства

    Після стрілянини в Києві спалахнула нова дискусія про зброю: військовий Касьянов звинуватив владу в недовірі до суспільства

    Після трагічних подій у Києві 18 квітня 2026 року, коли озброєний чоловік відкрив вогонь по цивільних, захопив заручників і був ліквідований під час спецоперації, в Україні розгорнулася гостра суспільна дискусія щодо обігу цивільної зброї, безпеки та ролі держави у захисті громадян. Одним із найрезонансніших коментарів стала позиція українського військового та експерта з безпілотних систем Юрій Касьянов, який публічно розкритикував підхід влади до цієї теми.

    У своєму дописі Касьянов відреагував на офіційні заяви після теракту, зокрема на інформацію від правоохоронців про те, що зброя, використана нападником, була легальною та зареєстрованою. Він також звернув увагу на риторику щодо необхідності «посилення відповідальності» у сфері обігу зброї, яка прозвучала після трагедії.

    За словами військового, існує ризик, що подію можуть використати як аргумент для посилення обмежень щодо цивільного володіння зброєю. Він припустив, що у фокусі таких рішень можуть опинитися законослухняні громадяни — власники легальної зброї, які не мають жодного відношення до подібних злочинів.

    Касьянов висловив альтернативну позицію, наголосивши, що наявність підготовлених громадян із легальною зброєю могла б потенційно зменшити наслідки трагедії. На його думку, якби серед очевидців була людина, здатна оперативно відреагувати, кількість жертв могла бути меншою або інцидент взагалі міг бути зупинений раніше.

    Окрему увагу він приділив діям правоохоронців, зокрема відео, яке поширилося в мережі та, за словами користувачів, зафіксувало відхід поліцейських із місця події після перших пострілів. Саме цей аспект став додатковим фактором суспільного обурення та предметом службових перевірок.

    Трагічний інцидент у столиці вже призвів до низки кадрових і дисциплінарних рішень. Зокрема, було розпочато службове розслідування щодо дій поліцейських, які першими прибули на виклик, а також відкрито кримінальне провадження за фактом можливої службової недбалості. Паралельно стало відомо про відставку керівника Департаменту патрульної поліції, що додатково підкреслило масштаб резонансу події.

    На цьому тлі питання доступу до зброї знову стало одним із ключових у публічному просторі. В Україні вже тривалий час триває обговорення законодавчого врегулювання цієї сфери. Після початку повномасштабної війни тема набула нового значення: значна частина населення отримала досвід поводження зі зброєю, а питання самозахисту стало більш актуальним.

    Втім, суспільство залишається розділеним у поглядах. Частина експертів підтримує ідею розширення прав громадян на володіння зброєю, вважаючи це елементом національної безпеки та стримування злочинності. Інші ж наголошують на ризиках, зокрема в умовах психологічного стресу, який переживає населення під час війни, і виступають за більш жорсткий контроль.

    Офіційна позиція держави наразі схиляється до посилення контролю за обігом зброї. Представники влади наголошують, що ключовим є не лише доступ до неї, а й відповідальне використання, зберігання та перевірка психічного стану власників. У цьому контексті обговорюються можливі зміни до законодавства, які можуть передбачати жорсткіші умови отримання дозволів.

    Експерти зазначають, що подібні дискусії є типовими для країн, які стикаються з викликами безпеки. Пошук балансу між правом на самозахист і необхідністю забезпечення громадського порядку є складним і потребує комплексного підходу, який враховує як безпекові, так і соціальні фактори.

    Важливим залишається і питання довіри до інституцій. Події в Києві показали, що суспільство очікує не лише ефективної реакції правоохоронців, а й чіткої державної політики у сфері безпеки. Саме тому будь-які рішення щодо обігу зброї, ймовірно, будуть прийматися з урахуванням широкого суспільного резонансу.

    Таким чином, заява Юрія Касьянова стала одним із найгучніших голосів у новій хвилі дискусії про роль цивільної зброї в Україні. Трагічні події в Києві не лише оголили проблеми безпеки, а й змусили суспільство знову поставити складне запитання: як поєднати свободу, безпеку та відповідальність у країні, яка перебуває у стані війни.

    Джерело: Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, засновник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”; сторінка автора у Фейсбук

  • У Закарпатті начальника ТЦК відсторонили після інциденту з мобілізацією працівників на ремонті мосту

    У Закарпатті начальника ТЦК відсторонили після інциденту з мобілізацією працівників на ремонті мосту

    У місті Іршава Закарпатської області стався резонансний інцидент за участю керівника місцевого територіального центру комплектування. Після оприлюднення інформації про подію начальника Іршавського ТЦК Олексія Травова офіційно відсторонили від виконання службових обов’язків.

    Про інцидент повідомив журналіст Віталій Глагола з посиланням на джерела у правоохоронних органах. За його даними, подія сталася на вулиці Шевченка, де триває ремонт мосту. Туди прибули представники ТЦК разом із керівником підрозділу.

    Очевидці стверджують, що між військовими та працівниками будівельного об’єкта виник конфлікт після спроби доставити робітників до територіального центру комплектування. Один із присутніх викликав поліцію, звернувшись на лінію 102. Виклик був офіційно зареєстрований.

    За інформацією журналіста, до прибуття правоохоронців група залишила місце події на мікроавтобусі. Джерела у силових структурах також повідомили про можливе перебування керівника ТЦК у стані алкогольного сп’яніння.

    Після інциденту до Іршави прибули представники Військової служби правопорядку. Начальнику ТЦК запропонували пройти освідчення на стан сп’яніння, однак він відмовився. Факт відмови був зафіксований у протоколі та задокументований на відео.

    Матеріали події передано для правової оцінки, зокрема їх можуть розглянути слідчі Державного бюро розслідувань. Паралельно призначено службове розслідування.

    У Закарпатському обласному ТЦК підтвердили факт інциденту та повідомили про початок перевірки для всебічного з’ясування обставин. На час проведення розслідування керівника Іршавського ТЦК відсторонено від виконання обов’язків.

    Наразі триває перевірка всіх обставин події, після якої буде ухвалено подальші кадрові та правові рішення.