Golosnovinua.com

Позначка: снаряди

  • Ситуація на фронті зі снарядами і спорядженням просто жахлива

    Ситуація на фронті зі снарядами і спорядженням просто жахлива

    Західні поставки зброї ЗСУ закінчуються – “рік тому це була важка ситуація, а сьогодні проблема зі снарядами і спорядженням просто жахлива”. Про це заявив підполковник ЗСУ, командир окремого батальйону спеціального призначення Павло Куриленко в розмові з The Telegraph.

    За його словами, без нових поставок західної допомоги українським військам незабаром доведеться відступити до річки Дніпро.

    “Ближче до літа російські війська будуть готові атакувати район на стику Запорізької та Донецької областей і намагатися просунутися в напрямку з харківської на Полтавську. Після цього бойову лінію буде розширено, а також збільшиться глибина лінії фронту”, – каже Куриленко, додаючи, що ця лінія “замерзне” і обернеться для України втратою територій аж до Дніпра.

    “Я отримую по 20 снарядів на міномет на тиждень, тоді як один російський міномет випускає по одній українській позиції 50-60 снарядів на день. Уявіть: на вас насувається колона російської бронетехніки. Вони атакують. Якщо ми будемо стріляти по них із міномета, то наступного дня в нас будуть тільки кулемети, щоб обстрілювати наступну колону танків…”, – підкреслив підполковник ЗСУ.

    А ми зазначимо, що через беззаперечну перевагу ЗС РФ у вогневій потужності ЗСУ втрачають величезну кількість особового складу і техніки, змушені вводити дедалі більше резервів. Водночас втрати унеможливлюють наступальні дії ЗСУ крім дрібних контратак.

  • Ситуація з БК настільки критична, що солдати змушені їх шукати в полях

    Ситуація з БК настільки критична, що солдати змушені їх шукати в полях

    Західні ЗМІ про це пишуть як про диво, але чим це відрізняється від формату радянської армії, коли давали одну гвинтівку на трьох? Причому стаття просякнута наративами ЦІПСО і пропагандою, але головна суть у тому, що нам нічим захищатися, не те що йти в наступ.

    The Wall Street Journal “Український “Божевільний Макс” прочісує болота і мінні поля в пошуках снарядів”. На березі струмка в цьому зруйнованому селі Макс Полюхович копався в багнюці руками в пошуках невловимого Грааля. За кілька хвилин він витягнув гладкий сірий шматок металу завдовжки в кілька футів – нерозірваний російський артилерійський снаряд.

    Україна відчуває таку нестачу боєприпасів, що Полюхович, 36-річний солдат, став важливим джерелом снарядів для бригад на східному фронті. Наполовину сміттяр, наполовину виготовлювач бомб на задньому дворі, Полюхович йде в болота і проходить кілька миль мінними полями в пошуках невикористаних боєприпасів, які російські війська залишили після відступу. Частина того, що він знаходить, може бути негайно використана українською артилерією. Іншу частину Макс забирає у свою імпровізовану лабораторію, де перетворює вибухівку на боєприпаси для ударних дронів.

    Відомий під позивним “Божевільний Макс”, він передав щонайменше 14 000 снарядів бригадам на сході України, а також 4000 боєприпасів для безпілотників, згідно з його оцінками.

    Велетенський, з непокірною темною бородою і яскраво-зеленими очима, Полюхович уже вісім років воює на сході України. Минулого літа він був поранений. Бронежилет врятував Макса від серйозних поранень, і під час одужання він став свідком зростання снарядного голоду. Відтоді пошук і виготовлення боєприпасів стали його постійною роботою.

    Він концентрує зусилля на територіях, які Москва займала на початку конфлікту. За словами Макса, тільки в болотах навколо Ізюма на північному сході Харківської області він знайшов 2500 придатних до використання снарядів, які росіяни викинули у воду перед втечею у вересні 2022 року.

    “Коли звільняєш територію, потрібно перевірити болота”, – сказав Полюхович, зазначивши, що це була звичайна стратегія росіян, які намагалися завадити українцям використовувати свої боєприпаси.

  • Україна може отримати першу партію боєприпасів вже у квітні

    Україна може отримати першу партію боєприпасів вже у квітні

    Учасники ініціативи Чехії із закупівлі артилерійських снарядів для України за межами Європи підписали угоду, в рамках якої Київ отримає мільйон боєприпасів.

    Про це повідомило італійське видання Corriere della Sera, посилаючись на власні джерела.

    Спочатку передбачалося, що буде закуплено 800 тисяч снарядів: 500 тисяч для найбільше калібру 155 мм і ще 300 тисяч для 122 мм, але чеські чиновники знайшли ще 200 тисяч снарядів.

    “Невідомо, до яких саме підприємств було направлено звернення, хоча чутки вказують зокрема на Південну Корею, Туреччину і, можливо, Південну Африку”, – пише газета.

    Крім того, за даними Corriere della Sera, Україна може отримати перші партії боєприпасів не в червні, як раніше публічно заявляли в чеському уряді, а вже у квітні.

    Загалом до чеської ініціативи долучилися 15 країн, стверджується в матеріалі, зокрема Німеччина, Франція, Голландія, Норвегія, Швеція, Португалія, Бельгія, Польща та Канада. Не всі з них публічно оголосили, яку саме суму внесли для закупівлі снарядів.

  • Виробництво дефіцитних 155-мм снарядів в Україні розпочнеться не раніше “другої половини цього року”, – представник “Укроборонпрому”

    Виробництво дефіцитних 155-мм снарядів в Україні розпочнеться не раніше “другої половини цього року”, – представник “Укроборонпрому”

    Україна практично не виробляла зброї до того, як Росія вторглася в лютому 2022 року, але місцева промисловість зброї зараз процвітає.

    Заводи викидають снаряди, міномети, військові машини, ракети та інші предмети, важливі для військових зусиль. У 2023 році виробництво зросло втричі, цього року очікується збільшення в шість разів, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду в січні.

    Місцевого виробництва недостатньо, щоб компенсувати втрату міжнародної підтримки, особливо зброї зі Сполучених Штатів. Але оскільки пакет допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів США зупинився в Конгресі, вітчизняне виробництво є критичним, ніж будь-коли.

    На деяких важливих предметах, таких як безпілотники, які змінили спосіб ведення війни, Україна вже виробляє 90 відсотків того, що їй потрібно, заявив Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації, на конференції минулого місяця.

    Серед цих предметів – безпілотні літальні апарати далекого польоту, які завдали ударів по нафтових об’єктах у глибині Росії останніми тижнями, а також морські безпілотники, які завдали серйозної шкоди Чорноморському флоту Росії та допомогли відновити морські шляхи для експорту українського зерна. Україна також створює власні міномети та артилерійські снаряди радянського зразка калібру 122 і 152 мм.

    Українські оборонні компанії також намагаються задовольнити найбільшу потребу військових, створюючи власні 155-міліметрові снаряди за стандартом НАТО, необхідні для артилерійських систем, що постачаються західними сторонами України.

    Цих снарядів на фронті вкрай не вистачає, але офіційний представник державного оборонного підприємства «Укроборонпром» сказав, що виробництво почнеться не раніше «другої половини цього року». Чиновник, який говорив на умовах анонімності через делікатність питань національної безпеки, не надав додаткових подробиць.

    Але президент Володимир Зеленський заявив, що вітчизняне виробництво є ключовим для того, щоб Україна могла забезпечити свою обороноздатність.

    «Це вихід», — сказав Зеленський Associated Press у грудні, обговорюючи надію на те, що Україна зможе повністю розвинути свою збройову промисловість. За його словами, якщо ці прагнення будуть реалізовані, російські плани «дестабілізації, експансії та окупації України припинять».

    Незважаючи на те, що в Україні є виробничі потужності та певна сировина, особливо сталь, військові зараз терміново потребують зброї.

    «На жаль, можу сказати, що без допомоги наших західних партнерів, наших друзів, у тому числі зі Сполучених Штатів, ми не зможемо повною мірою забезпечити потреби Збройних Сил України», – сказав заступник генерального директора Максим Полив’яний. «Українська Бронетехника», найбільший приватний виробник зброї в країні.

    Після розпаду Радянського Союзу зброєва промисловість в Україні фактично розпалася. Роки безгосподарності та корупції в поєднанні з тим фактом, що велика частина промисловості була зосереджена на російських покупцях, означали, що Україні довелося шукати за кордоном все, від куль до винищувачів.

    Україна також здала свій ядерний арсенал в обмін на гарантії, в тому числі з боку Росії, щодо дотримання територіального суверенітету країни.

    Зараз, після більш ніж двох років повномасштабної війни, Україні потрібне все: від основних засобів, таких як кулі, до складної зброї, такої як ракетні системи великої дальності, винищувачі та бомбардувальники.

    На горизонті видно зброю. Міністр стратегічної промисловості України Олександр Камишин заявив минулого місяця, що Україна розгорнула ракету місцевого виробництва з дальністю понад 400 миль. Подробиць він не повідомив. За словами офіційних осіб, також розробляються системи протиповітряної оборони з високоточними ракетами, подібними до передової системи наземних ракет (NASAMS) виробництва США та Норвегії.

    Але високотехнологічні системи, які потрібні Україні для відсічі російським загарбникам, ще дуже далекі від виробництва в Україні. «Щоб освоїти таке виробництво, щоб таке виробництво побудувати, потрібні десятиліття», — сказав Полив’яний, який також є директором Національної асоціації оборонно-промислового комплексу України, до якої входять понад 50 приватних підрядників.

    Останніми тижнями українські війська втратили позиції на сході, оскільки вони борються зі зменшенням кількості снарядів, куль і навіть солдатів. І незабаром ситуація може значно погіршитися. Розвідка США спрогнозувала, що Україна може залишитися без ракет ППО до кінця місяця.

    Поки Білий дім працює над тим, щоб через Конгрес отримати 60 мільярдів доларів допомоги, для України з’явилися проблиски надії.

    Минулого тижня Європейський Союз схвалив військовий пакет на 5 мільярдів доларів, а адміністрація Байдена оголосила, що надішле 300 мільйонів доларів допомоги, що стало можливим завдяки «неочікуваній економії коштів» у контрактах Пентагону для України. І чеська ініціатива сподівається розпочати надсилання близько 800 000 снарядів у найближчі тижні.

    Проте все це поки що далеко не відповідає потребам країни.

    Українські чиновники кажуть, що не можуть оприлюднити точні цифри свого виробництва через міркування безпеки. Але перелік обмежень — від відсутності належного фінансування до пошуку достатньої кількості пороху — заважає українській промисловості нарощувати виробництво.

    «Нашого держбюджету не вистачає», – заявив голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України Олександр Завітневич.

    Здатність України фінансувати внутрішнє виробництво зброї обмежена інвестиційним капіталом, який вона може виділити, оскільки фінансова підтримка Заходу зазвичай спрямовується на невійськові витрати. Цього року Україна витратить близько 5 мільярдів доларів на виробництво внутрішньої зброї, кажуть чиновники, але всі погоджуються, що цього недостатньо.

    «Головний оборонний ресурс – це гроші», – сказав Завітневич.

    Підвищення податків є політично ризикованим, якщо не економічно недоцільним, враховуючи, що економіка країни вже живе, оскільки значна частина працездатного населення живе за кордоном, воює на війні або безробітна.

    Українські чиновники виступають за використання деяких із заморожених Заходом активів російського Центрального банку на суму близько 300 мільярдів доларів. У п’ятницю канцлер Німеччини Олаф Шольц вперше заявив, що підтримує цю ідею.

    Але навіть якщо гроші знайдуться, Україна має протистояти світовій нестачі вибухонебезпечних хімікатів.

    Вузькі місця в ланцюзі поставок і різке зростання міжнародного попиту, частково спричинене війнами в Україні та секторі Газа, призвели до виснаження запасів пороху та ракетного палива. В Україні це призвело до періодичних зупинок виробництва, зазначив Полив’яний з “Української бронетехніки”.

    «Ми дійдемо до того етапу, коли скільки знайдемо пороху, стільки й боєприпасів виготовимо», – сказав представник «Укроборонпрому».

    Методи закупівель українського уряду також заважають виробництву, кажуть оборонні підрядники, оскільки багато міністерств підписують контракти, а єдиної системи немає.

    «Дурне запитання кожного разу, коли ми отримуємо від різних міністерств: «Скільки ви можете виробити цього місяця?», — сказав Артем В’юнник, керівник компанії Athlon Avia, яка виробляє «Фурію», головний український розвідувальний дрон для виявлення артилерії. «Вони повинні розуміти, що виробництво так не працює».

    До війни Athlon випускав 100 безпілотників на рік, сказав Віюнник. Зараз це 150 на місяць. Але контракти вимагають місяців планування закупівлі сировини.

    Віюнник сказав, що дає чиновникам таку ж відповідь — він не може збільшити видобуток одразу, але може побудувати більше наступного року з підготовкою. «Я можу це зробити, але розкажіть мені про це прямо зараз», — сказав він.

    Українські чиновники кажуть, що вони спрощують процес під керівництвом Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил.

    Україна також співпрацює із західними компаніями, такими як німецька Rheinmetall, британська BAE Systems і турецька Baykar. Минулого місяця Rheinmetall домовився про спільне підприємство з виробництва 155-мм снарядів і пороху.

    Зрештою, Зеленський сподівається отримати дешеві кредити та ліцензії на виробництво та ремонт американської зброї.

    Оскільки Україна нарощує виробництво зброї, Росія почала атакувати збройові заводи. Багато ракет перехоплено, але, як повідомляється, кілька знайшли свою ціль.

    Україна не розголошує, коли фабрика потрапила під удар. Нещодавню поїздку журналістів Washington Post на завод з виробництва мінометів Ukrainian Armour двічі переривали авіаційні сигнали. Однак поблизу не було помічено жодних російських ракет чи вибухових безпілотників.

    “Українська броня” та інші фірми перенесли частину виробництва за межі України, сказав Полив’яний.

    В якості захисного заходу компанії розбивають етапи виробництва або дублюють їх і розміщують у різних місцях. Деякі критичні процеси відбуваються під землею. Все це зменшує вихід.

    В’юнник з Athlon Avia сказав, що він розділив свою діяльність у Києві та переніс частину до Львова на заході України. Після вибухового страху у Львові він розділив виробництво і там. “Це знижує нашу ефективність”, – сказав він. «Але ми повинні це зробити, тому що якщо ми цього не зробимо, у нас можуть виникнути великі проблеми».

  • Збільшення атак російської авіації: українська оборона стикається з новими викликами

    Збільшення атак російської авіації: українська оборона стикається з новими викликами

    За даними наших джерел в Генштабі, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%. Головною причиною є широкомасштабне використання противником авіаційних бомб. У 2023 році серйозних ліній оборони не було збудовано, що стало однією з ключових проблем для української армії, особливо в контексті застосування російською армією касетних боєприпасів.

    Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк повідомив, що з початку 2024 року російська авіація скинула на позиції українських захисників понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році.

    “Російська бойова авіація домінує в небі. Ворожі літаки активно застосовуються над нашими позиціями на лініях фронту та впередових районах, скидаючи керовані авіаційні бомби. З початку цього року (протягом 77 днів) літаки противника скинули на наші позиції понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році”, – зазначив він.

    Заступник міністра оборони також вказав, що з моменту останньої зустрічі у форматі “Рамштайн” (14 лютого) Збройні сили України знищили 12 російських винищувачів-бомбардувальників і один А-50а, проте незважаючи на ці втрати, перевага залишається на боці Росії.

    За словами Гаврилюка, для перелому домінування російських військ у повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, що підвищить можливості Збройних сил України на землі.

    “Проте наразі ми ще не отримали F-16, а запаси боєприпасів деяких видів опускаються до критичного рівня. Ці та інші фактори ускладнюють виконання завдань Збройними силами України щодо відбиття агресора”, – додав він.

    Також за словами Гаврилюка, на фоні домінування в повітрі з початку 2024 року перевага в артилерійському вогні вздовж лінії фронту складає 7:1 на користь російських військ.

    У лютому президент України заявив, що Україні надали лише 30% обіцяного Європейським союзом мільйона снарядів.

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що спроба України відібрати ініціативу на полі бою в Росії має обґрунтовану основу, але затримки у військовій допомозі Заходу, ймовірно, затримають зусилля Києва.

  • ЗСУ відчувають уже не снарядний голод, а тотальний дефіцит озброєнь

    ЗСУ відчувають уже не снарядний голод, а тотальний дефіцит озброєнь

    Наше джерело в ОП розповіло, що Адміністрація Байдена попередила Офіс Президента про складнощі з виділенням фінансування і військової допомоги, нам не варто очікувати прогресу до літа з цього питання. Пентагон вичерпав повністю свої можливості і тепер Україна повинна шукати інші варіанти, як поповнити запаси ракет для ППО і снарядів.

    Тим часом, поставки зброї Україні фактично припинилися ще торік, а зараз Захід створює лише видимість довгострокової підтримки, у США так і “буксує” законопроєкт про виділення допомоги Україні, Ізраїлю та для вирішення питань контролю кордону з Мексикою, який мав би стати компромісом між демократами та республіканцями. І поки цей законопроєкт не ухвалено, грошей для фінансування закупівель озброєнь і військової техніки для ЗСУ в Штатах справді немає. І хоч би як розтягували наявні запаси ЗСУ, на передовій уже сьогодні починає відчуватися нестача і снарядів, і ракет.

    Причому дефіцит озброєнь настільки сильний, що українська влада вже відкрито говорить – ЗСУ мають у своєму розпорядженні запаси озброєнь лише на два місяці бойових дій. Ба більше, The New York Times пише, що досить проблематична ситуація складається і з нестачею боєприпасів для української ППО. Як зазначає американське видання, посилаючись на американських чиновників, за відсутності нових надходжень боєприпасів для ППО, їх вистачить лише до березня. “Українські війська виснажені, їм не вистачає зброї та боєприпасів. Системи ППО неухильно виснажуються через повторювані бомбардування”, – підкреслюють у NYT.

  • У ЗСУ закінчуються снаряди для ППО

    У ЗСУ закінчуються снаряди для ППО

    Наші джерела в Генштабі розповіли, що ЗСУ змушені витрачати дорогі ракети для західних ППО на дешеві російські шахіди, які масово атакують Україну. На жаль, ми повністю залежні від поставок західної військової допомоги, а противник намагається вимотати наші ППО, водночас виснажити запаси, натомість ми не можемо купірувати атаки розумними бомбами, які масово застосовуються на лінії фронту.

    Запасів снарядів для української ППО вистачить до березня.

    Про це також пише The New York Times із посиланням на американських чиновників.

    “Українські війська виснажені, їм не вистачає зброї та боєприпасів. Системи протиповітряної оборони, що мають вирішальне значення для захисту цивільного населення від російських ракет, неухильно виснажуються через повторювані бомбардування”, – також ідеться в статті.

    Зазначимо, що нестача ракет для систем ППО для України буде навіть більшою проблемою, ніж дефіцит снарядів. Бо снаряди певною мірою можна замінити дронами. А от ракети противника, окрім як системами ППО, збивати нічим.

  • Україна будує власну “лінію Мажино”

    Україна будує власну “лінію Мажино”

    Київ перейшов до розробки оборонної стратегії, що імітує тактику, яку Росія використовувала в Запоріжжі, щоб зупинити торішній контрнаступ ЗСУ, пише El Mundo.

    Іспанське видання поспілкувалося в районі Оріхова з українськими військовими, які вже займаються створенням оборонних укріплень. За їхніми словами, триває будівництво вже другої лінії оборони.

    “Це не суцільна лінія, як російська. Ми встановлюємо оборонні точки на височинах”, – заявив виданню один з українських військових.

    При цьому один із саперів поскаржився на те, що в питаннях мінування їхні можливості серйозно поступаються російським.

    “Ми ставимо по одній (міні) через кожні 60 метрів. Вони встановлюють до 10 на квадратний метр”, – заявив він.

    Як підкреслює El Mundo, хоча Зеленський і його радники відмовляються публічно визнавати, що будь-який гіпотетичний план наступу української армії залежить від чергової великої партії допомоги від союзників Києва, виразно можна сказати те, що як на півночі, так і на південному сході війська отримали єдиний наказ: “утримувати лінію”.

    “Ми не можемо продовжувати наступ. Російська армія вже не та, що у 2022 році”, – визнав колишній президент України Петро Порошенко.

    Росія має перевагу не тільки за кількістю військових, а й в авіації, артилерії, засобах РЕБ, а також за кількістю дронів. Комбінація з розвідувальних безпілотників “Орлан-10” і ударних дронів “Ланцет” стала серйозним викликом для Києва. Тим паче що потужності з виробництва безпілотних апаратів у Росії перевищують 100 тис. на місяць, а в Україні, за оцінками експертів, не досягають і половини цього показника.

    Водночас допомога Заходу Україні різко скоротилася. Кільський інститут світової економіки (Німеччина) підрахував, що в період із серпня по жовтень минулого року це скорочення сягнуло 90% порівняно з 2022 роком.

  • Франція постачатиме Україні артснаряди

    Франція постачатиме Україні артснаряди

    Збройні сили України матимуть можливість отримувати від Франції по 3 тисячі снарядів щомісячно, повідомив заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк у інтерв’ю виданню NV.

    Стосовно 155-мм снарядів для французьких артсистем, Гаврилюк зазначив, що Франція зможе надавати українській армії зазначену кількість снарядів щомісяця. Це важливий крок для українських військових, особливо в контексті потреби у поповненні боєприпасів у зв’язку з триваючою війною на сході країни.

    Крім того, Франція планує виготовити для України 78 артилерійських систем “Цезар”, з яких шість будуть поставлені найближчим часом. Це також є важливим етапом у співпраці між двома країнами у сфері оборони.

    Заступник міністра оборони підкреслив, що ці постачання від Франції свідчать про стійку підтримку України з боку паризького уряду. Для України це не лише можливість отримання потрібного обладнання, а й демонстрація міжнародної солідарності та підтримки в умовах викликів, з якими країна стикається на сьогоднішній день.

  • Вкрали 1,5 мільярда гривень на поставках снарядів? Новий корупційний скандал в Україні

    Вкрали 1,5 мільярда гривень на поставках снарядів? Новий корупційний скандал в Україні

    Колишньому та чинному керівникам департаменту Міноборони України, менеджерам компанії “Львівський арсенал” та представнику іноземної компанії у суботу оголосили про підозру у спробі розкрадання на закупівлі снарядів 1,5 млрд гривень (близько 40 млн доларів).

    У СБУ повідомили, що перевіряють п’ятьох високопосадовців Міноборони та постачальників зброї.

    Фігурантів справи підозрюють за статею кримінального кодексу про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

    “Зловмисники намагалися вкрасти майже 1,5 млрд. бюджетних гривень на придбання 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ”, – заявили у службі безпеки.

    Джерела BBC Україна у правоохоронних органах розповіли, що серед фігурантів – скандально відомий Олександр Лієв, який був керівником Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони.

    Також обшуки пройшли і в нинішнього керівника цього департаменту Тоомаса Накхура і у керівника “Львівського арсеналу” Юрія Збітнєва.

    Як заявили у службі безпеки, одного із фігурантів справи затримали під час спроби виїхати за межі України, він зараз перебуває під вартою.

    Йдеться про колишнього керівника департаменту міноборони Олександра Лієва.

    Сам Лієв заперечив як звинувачення силовиків, так і те, що він намагався втекти за кордон.

    У публікації на фейсбуку він пояснив, що їхав у відрядження до Словаччини, щоби оглянути машини для розмінування, і планував повернутися в Україну до 5 лютого.

    За даними слідства, у серпні 2022 року, тобто вже коли йшла війна, чиновники уклали із “Львівським арсеналом” контракт на закупівлю партії артилерійських снарядів.

    Після отримання грошей менеджмент компанії перерахував частину коштів на баланс іноземної компанії, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну.

    Поставки мали розпочатись уже в грудні 2022 року і повністю закінчитись до кінця лютого 2023 року, але станом на кінець липня жодної міни за передплаченим контрактом Міноборони не отримало.

    Компанія не відправила жодного снаряда, а одержані кошти перевела на рахунки афілійованої структури на Балканах, повідомляють слідчі.

    Решта суми залишилася на рахунках в одному з українських банків.

    Підозрюваним загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.

    Раніше цього тижня апеляційний суд підтвердив рішення про стягнення 1,5 млрд. гривень з “Львівського арсеналу” на користь Міноборони України.

    Про те, що Міноборони уклало контракт із маловідомою фірмою “Львівський арсенал”, писала у своєму розслідуванні у липні минулого року “Українська правда”.

    Видання розповідало, що міністр оборони Олексій Резніков, який обіймав цю посаду у 2022 році, дозволив провести передоплату за контрактом (майже 100% суми угоди), але жодної міни за цим контрактом українські військові не отримали.

    Корупція залишається однією з найболючіших проблем України на тлі війни.

    Лише тиждень тому правоохоронці затримали в Одесі сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича Романа. Його вважають п’ятим учасником злочинної організації, яку підозрюють у поставках для ЗСУ неякісного одягу на 1 млрд грн. Інші четверо підозрюваних у цій справі вже перебували під вартою.

    Водночас уряд Сполучених Штатів не може дійти згоди щодо надання військової допомоги Україні.

    У серпні Володимир Зеленський звільнив обласних воєнкомів через значні зловживання і корупцію, виявлені у роботі керівників ТЦ.

    У 2022 році Україна посіла 116 місце зі 180 країн у рейтингу сприйняття корупції за 2022 рік, який проводить організація Transparency International.

    Утім, Україна одна з 10 країн, які за останнє десятиліття стабільно підіймаються у рейтингу Transparency International.