Позначка: соц мережі

  • Як Андрій Шевченко став більше, ніж просто футболіст

    Як Андрій Шевченко став більше, ніж просто футболіст

    29 вересня свій день народження відзначає Андрій Шевченко — видатний український футболіст, а нині голова Української асоціації футболу. Його біографія — це не лише історія спортивних досягнень, а й приклад особистого зростання, громадської активності та щирої любові до своєї країни.

    Ім’я Шевченка стало символом професіоналізму на футбольних полях Європи. Утім, за межами стадіонів він продовжує залишатися лідером думок, який використовує свій авторитет у боротьбі за майбутнє України.

    Кар’єра футболіста почалася в київському «Динамо» у сезоні 1992/93. Молодий нападник швидко заявив про себе і невдовзі перейшов до «Мілана». Саме з цим італійським клубом Шевченко здобув найвищі нагороди: у 2003 році став переможцем Ліги чемпіонів, а в 2004-му — володарем «Золотого м’яча» як найкращий футболіст Європи. Також двічі ставав найкращим бомбардиром італійської Серії А. У 2006 році він перейшов до лондонського «Челсі» за рекордну на той час суму — 30 мільйонів фунтів. Проте англійський період не став визначальним у його кар’єрі: через травми й конкуренцію Шевченко більше часу проводив на лавці запасних. Після нетривалого повернення в «Мілан» він завершив кар’єру у рідному «Динамо» в 2009 році. Завершивши ігрову кар’єру, Шевченко здобув тренерську ліцензію і очолив збірну України. Під його керівництвом національна команда досягла історичних результатів, зокрема вийшла до чвертьфіналу Євро-2020. Він став наймолодшим головним тренером збірної в її історії. Андрій Шевченко є заслуженим майстром спорту України та має низку державних нагород, включаючи звання Героя України. Його внесок у спорт та імідж країни визнано на найвищому рівні.

    Життя за межами футболу стало не менш яскравим. Андрій активно долучився до гуманітарної та громадської діяльності. У 2025 році він виступив на 80-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, закликаючи світову спільноту до рішучих дій задля встановлення миру в Україні. Як голова УАФ, Шевченко ініціював аудит діяльності організації за попередні роки та передав результати відповідним органам. Окрім спортивної кар’єри, він також відомий своєю моделлює життям — знімався у фотосесіях, брав участь у модних показах. Одружений з американською моделлю Крістен Пазік, разом виховують чотирьох синів. За словами Шевченка, саме родина є для нього джерелом сили та натхнення. Політична діяльність спортсмена розпочалася ще наприкінці 1990-х, коли він був членом СДПУ(о) та підтримував Віктора Януковича на виборах 2004 року. У 2012-му балотувався до парламенту в списку партії «Україна — Вперед!», проте кампанія виявилася невдалою. Згодом він переорієнтувався на гуманітарну діяльність. У 2018 році підписав звернення на підтримку Олега Сенцова, а після початку повномасштабної війни активно допомагає біженцям та виступає на міжнародних платформах. У травні 2022 року Андрій став першим амбасадором проєкту United24, створеного для збору коштів на потреби України. Того ж року його обрали віцепрезидентом НОК України, проте він залишив посаду через незгоду з кадровим складом організації. У 2023 році його було призначено позаштатним радником Президента України.

    Сьогодні Андрій Шевченко продовжує надихати не лише як футболіст, а й як приклад відповідального громадянина. Його участь у благодійних ініціативах, виступи на міжнародних заходах та активна позиція в умовах війни доводять, що справжній лідер — це не тільки той, хто веде за собою на полі, а й той, хто бере на себе відповідальність у складні часи. Він неодноразово наголошував, що футбол дав йому все, але найцінніше — можливість допомагати людям. І саме цим Шевченко продовжує жити й ділитися з іншими.

  • Оксфордський словник обрав слово року: що таке “гниль мозку” і чому воно перемогло

    Оксфордський словник обрав слово року: що таке “гниль мозку” і чому воно перемогло

    Термін brain rot , що перекладається як “гниття мозку”, став словом 2024 року за версією Оксфордського словника англійської мови. Цей вибір базувався на онлайн-голосуванні, в якому взяли участь понад 37 тисяч людей. Термін, який користується популярністю серед користувачів Інтернету, відображає сучасні виклики цифрової епохи.

    “Brain rot” став надзвичайно популярним у 2024 році. Його почали вживати на 230% частіше порівняно з минулим роком. Хоча вперше його використали ще в 1854 році в книзі Генрі Девіда Торо “Walden” (Волден, або Життя в лісах). А в епоху цифрових технологій, особливо серед поколінь Z та Alpha, “гниття мозку” набуло нової значущості.

    Цей термін став символом занепокоєння щодо впливу низькоякісного контенту в Інтернеті на ментальне здоров’я, особливо серед молоді. Від мемів до серйозних обговорень про наслідки надмірного споживання онлайн-контенту — “brain rot” став частиною більш широкої дискусії про те, як цифрові технології впливають на наше життя.

    Каспер Гратволь, президент Oxford Languages, зазначив, що вибір цього терміну відображає загальне занепокоєння суспільства щодо технологій та їхнього впливу на повсякденне життя.

    Цікаво, що термін “brain rot”був прийнятий саме тими поколіннями, які створюють цей самий контент. Це є свідомим визнанням шкоди, яку вони самі можуть спричиняти через соціальні мережі

    – підсумував він.

    Image

    Розважальний контент став популярнішим за новини в українському інформаційному просторі.

    Згідно з дослідженням, 79% опитаних надають перевагу художнім фільмам і серіалам, що займають перше місце серед категорій контенту. На другому місці — новини та соціально-політичні програми (68%), а за ними йдуть музичні шоу (63%).

    Ці зміни відображають настрої українців на третій рік повномасштабної війни, коли люди з меншою надією очікують на швидке завершення бойових дій, і накопичена втома від новин призводить до зменшення інтересу до подій у реальному часі.

    Новини переважно споживаються через месенджери.

    Інстаграм травмує підлітків?

    Данські вчені стверджують, що Instagram активно сприяє поширенню контенту про самоушкодження, не видаляючи шокуючих зображень і навіть заохочуючи користувачів до спілкування з авторами таких публікацій.