Кабінет міністрів України готується представити концепцію однієї з наймасштабніших пенсійних реформ за останні десятиліття. Уже 8 липня уряд має презентувати Раді коаліції бачення майбутніх змін, які передбачають повне оновлення підходів до нарахування пенсій, запуск накопичувальної системи, реформування спеціальних пенсій та зміну принципів фінансування Пенсійного фонду. Головна мета реформи — зробити систему більш справедливою, прозорою та фінансово стійкою, а також ліквідувати дисбаланси, через які сьогодні українці з однаковим трудовим стажем і заробітною платою можуть отримувати зовсім різні пенсії.
Пенсійна реформа є одним із ключових напрямків соціально-економічної політики уряду. Необхідність її проведення пояснюють тим, що чинна модель формувалася багато років тому й більше не відповідає сучасним економічним та демографічним умовам. Україна продовжує стикатися зі старінням населення, скороченням кількості офіційно працевлаштованих громадян, масштабною трудовою міграцією та значним навантаженням на державний бюджет, який щороку змушений покривати дефіцит Пенсійного фонду.
Урядовці визнають, що без комплексних змін система не зможе гарантувати стабільні та справедливі виплати майбутнім поколінням пенсіонерів. Саме тому концепція реформи передбачає комплексне оновлення всіх ключових елементів пенсійного забезпечення.
Однією з головних особливостей майбутньої моделі стане її трирівнева структура. Перший рівень залишиться солідарним і надалі фінансуватиметься за рахунок єдиного соціального внеску, який сплачують працюючі громадяни. Саме цей рівень забезпечуватиме базову пенсію більшості українців.
Другий рівень стосуватиметься професійних пенсій для окремих категорій працівників, які мають право на достроковий вихід на пенсію або працюють у шкідливих чи небезпечних умовах.
Третім елементом стане накопичувальна система, яка дозволить громадянам самостійно формувати частину майбутньої пенсії протягом усього трудового життя.
За словами міністра соціальної політики Дениса Улютіна, основою нової системи має стати принцип: «пенсія — це те, що ти заробив».
Саме цей підхід, за задумом уряду, має стати фундаментом нової пенсійної моделі. Розмір майбутніх виплат буде значно тісніше пов’язаний із сумою внесків, які людина сплачувала протягом усього періоду офіційної роботи.
Фактично держава прагне перейти до моделі, у якій пенсія максимально відображатиме реальний внесок людини до системи соціального страхування.
Одночасно уряд планує зробити формулу розрахунку максимально зрозумілою для громадян. Очікується, що кожен українець зможе значно простіше прогнозувати розмір своєї майбутньої пенсії, виходячи з рівня офіційної заробітної плати та суми сплачених внесків.
Ще одним важливим напрямком стане усунення нинішніх несправедливостей.
Зараз в Україні нерідко виникають ситуації, коли двоє людей із практично однаковим стажем роботи та схожими зарплатами отримують абсолютно різні пенсії лише через те, що вийшли на заслужений відпочинок у різний час. Такі диспропорції накопичувалися роками внаслідок численних змін законодавства, індексацій та різних механізмів перерахунку виплат.
Міністр соціальної політики Денис Улютін наголошує, що саме ліквідація такого дисбалансу є одним із ключових завдань реформи.
«Сьогодні ми бачимо, що при ідентичному стажі та заробітній платі люди отримують зовсім різні виплати через різницю в часі виходу на пенсію. Мета реформи — усунути цей дисбаланс і забезпечити рівні умови для всіх поколінь», — пояснив він.
Окремий акцент робиться на мінімальних пенсіях.
Уряд має намір забезпечити, щоб мінімальний рівень пенсійних виплат був не нижчим за реальний прожитковий мінімум. Як один із орієнтирів у концепції називають суму близько 6 тисяч гривень.
Водночас чиновники підкреслюють, що остаточний розмір мінімальної пенсії залежатиме від фінансових можливостей державного бюджету, економічної ситуації та рівня доходів Пенсійного фонду.
Для громадян, які не змогли накопичити достатній страховий стаж, планується запровадити гарантовану базову виплату. Вона дозволить уникнути ситуацій, коли люди похилого віку залишаються без мінімального рівня соціального захисту.
Паралельно уряд планує встановити верхню межу солідарної пенсії. Максимальний розмір виплат пропонується обмежити десятьма прожитковими мінімумами, що наразі становить приблизно 26 тисяч гривень. Таке рішення пояснюють необхідністю зробити систему більш збалансованою та пов’язати максимальні пенсії із максимальною базою нарахування єдиного соціального внеску.
Суттєвих змін зазнає і система спеціальних пенсій.
Сьогодні дострокові пенсії та пільгові виплати окремим професіям фінансуються із загального бюджету Пенсійного фонду. Після реформи цей механізм планують поступово змінити.
Для професій, які мають право на достроковий вихід на пенсію, створять окремі професійні пенсійні програми. Вони фінансуватимуться або за рахунок підвищених ставок єдиного соціального внеску, які сплачуватимуть роботодавці, або через спеціальні накопичувальні фонди.
Перехід на нову модель планують здійснювати поступово протягом тринадцяти років, щоб уникнути різких змін для нинішніх працівників і роботодавців.
Одним із найважливіших нововведень стане накопичувальна система.
Вона працюватиме за принципом автоматичного приєднання. Усі офіційно працевлаштовані українці автоматично стануть її учасниками, однак кожен матиме право добровільно відмовитися.
Такий механізм широко використовується у багатьох європейських країнах і вважається одним із найефективніших способів залучення громадян до довгострокових пенсійних накопичень.
У Міністерстві соціальної політики наголошують, що відмова від участі у накопичувальній системі не матиме жодних штрафних санкцій, однак у майбутньому така людина отримуватиме нижчу загальну пенсію порівняно з тими, хто братиме участь у накопиченні коштів.
Окрему увагу уряд приділяє фінансовій незалежності Пенсійного фонду.
Планується, що фонд поступово стане самодостатнім і розподілятиме лише ті кошти, які реально надійшли у вигляді страхових внесків. Це має суттєво скоротити навантаження на державний бюджет та зменшити дефіцит пенсійної системи.
Реформа також передбачає стимулювання тривалішої офіційної роботи.
За попередніми розрахунками, громадяни, які матимуть понад 40 років страхового стажу, зможуть отримувати пенсії, що будуть у півтора-два рази вищими, ніж за чинною моделлю.
Попри численні дискусії, уряд наразі не планує підвищувати пенсійний вік.
Він, як і раніше, залишиться на рівні 60 років.
Водночас продовжиться реалізація вже чинної стратегії щодо поступового збільшення необхідного страхового стажу.
Так, у 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно буде мати щонайменше 33 роки страхового стажу, у 2027 році — 34 роки, а з 2028 року — вже 35 років.
Якщо людина не матиме необхідної кількості років офіційної роботи, вона зможе або вийти на пенсію пізніше, або офіційно докупити страховий стаж.
Голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев також наголошує, що реформа має ліквідувати так звані «кланові пенсії», коли окремі категорії громадян отримують суттєво більші виплати без достатнього економічного обґрунтування.
«Маємо забезпечити, аби пенсійна система була змінена докорінно. Формула нарахування та індексація були справедливими, кланові пенсії скасовані, а мінімальна пенсія була не меншою за реальний прожитковий рівень», — заявив він.
За словами народного депутата, реформа давно назріла, хоча реалізувати її необхідно було ще кілька років тому.
«Звичайно, реформа запізніла. Але краще пізно, ніж ніколи», — зазначив Гетманцев.
Після презентації концепції уряд планує розпочати її обговорення з народними депутатами, профільними експертами, представниками роботодавців, профспілок та міжнародними партнерами України. Лише після цього буде підготовлено пакет законопроєктів, які визначать остаточний механізм роботи нової пенсійної системи та строки її поетапного впровадження.
