Позначка: соціологічне опитування

  • Зеленський четвертий у рейтингу довіри: хто його випередив

    Зеленський четвертий у рейтингу довіри: хто його випередив

    Президент України Володимир Зеленський посів четверте місце у рейтингу довіри українців. За даними лютневого дослідження міжнародної компанії Ipsos, рівень довіри до глави держави становить 49%.

    Перше місце у рейтингу займає колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний — йому довіряють 63% опитаних. Другу позицію посів чемпіон світу з боксу Олександр Усик із показником 56%.

    Третє місце займає керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов — його рівень довіри лише на один відсоток нижчий за показник Усика.

    Таким чином, за результатами опитування, Зеленський поступається трьом фігурам, які нині не обіймають посаду президента. Водночас інші нещодавні соціологічні дослідження також фіксували вищий рівень довіри до Залужного та Буданова порівняно з чинним главою держави.

    На тлі публікації лютневого рейтингу довіри журналісти арабського медіа «Аль-Модон» поцікавилися у керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова, чи можливе проведення президентських виборів в Україні у разі 60-денного припинення вогню та чи планує він балотуватися на посаду глави держави.

    У відповідь Буданов уникнув прямої відповіді щодо власних політичних амбіцій. За його словами, нині його основне завдання — забезпечення ефективного переговорного процесу, а говорити про вибори в теперішніх умовах недоцільно.

    Ця заява пролунала на фоні результатів дослідження компанії Ipsos, згідно з якими Буданов посідає третє місце у рейтингу довіри українців, випереджаючи чинного президента Володимира Зеленського. Лідером рейтингу залишається Валерій Залужний, а друге місце посідає Олександр Усик.

  • Довіра до Володимира Зеленського: Результати соціологічного опитування в грудні 2024 року

    Довіра до Володимира Зеленського: Результати соціологічного опитування в грудні 2024 року

    Станом на грудень 2024 року рівень довіри до президента України Володимира Зеленського залишається стабільно високим, згідно з результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). Дослідження, яке тривало з 2 по 17 грудня 2024 року, показало, що 52% українців висловлюють довіру президенту, тоді як 39% не довіряють його політичним рішенням та діям.

    За даними соціологів, у кінці 2023 року 77% довіряли президенту, але до лютого 2024 року довіра знизилася до 64%, а до травня 2024 року – до 59% (водночас частка тих, хто не довіряє, зросла за вказаний період з 22% до 36%).

    “До жовтня 2024 року ситуація стабілізувалася, проте між жовтнем і груднем 2024 рівень довіри знов почав знижуватися, хоча за рахунок не стільки тих, хто не довіряє, а тих, хто має невизначене ставлення до президента (тобто між жовтнем і груднем зросла насамперед невизначеність, а не недовіра). Станом на грудень 2024 року 52% українців довіряли президенту Зеленському, не довіряли – 39%. Решта 9% відповіли, що не можуть визначитися із своїм ставленням. Хоча показники довіри за рік погіршилися, проте баланс довіри-недовіри лишається позитивним – +13%”, – йдеться у результатах опитування.

    Також зазначається, що у всіх регіонах України ситуація досить подібна і баланс довіри-недовіри – позитивний. Так, дещо краще ставлення до президента на Заході (баланс довіри-недовіри +27%) і в Центрі (+13%). На Півдні і Сході показники довіри також досить високі, але трохи нижчі і баланс довіри-недовіри в цих регіонах близький до 0 (тобто приблизно однакова частка довіряють і не довіряють).

    Як проводилося опитування

    Загалом було опитано 2000 респондентів (половині респондентів запитання ставилося в одному формулюванні, половині – в іншому формулюванні). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

    Опитування українців

    Частка українців, готових до територіальних поступок агресору заради завершення війни, помітно зросла. Так, якщо упродовж травня-жовтня 2024 року частка українців, готових до поступок, залишалася стабільною, то з початку жовтня по грудень простежується зростання кількості таких людей – з 32% до 38%.

    При цьому частка тих, хто категорично проти жодних поступок, знизилася. Утім, попри всі складні обставини станом на грудень 51% українців виступали проти жодних територіальних поступок (на початку жовтня було 58%).

  • Соціологічне дослідження: українці розповіли кого б обрали президентом

    Соціологічне дослідження: українці розповіли кого б обрали президентом

    Українці розпочали 2025 рік із виразними змінами в настроях, які стали результатом соціологічного опитування, проведеного ВГО “Передові Правові Ініціативи”. Дані свідчать про глибоке невдоволення загальним напрямком розвитку країни, але також показують, що українці готові до компромісів заради миру.

    Економічний контекст: як живуть українці?

    Фінансове становище громадян є ключовою проблемою:

    • 9.3% зазначають, що їм не вистачає коштів навіть на їжу.
    • 42% можуть дозволити собі лише продукти харчування, але не побутові витрати.
    • Тільки 2.9% живуть без фінансових обмежень.

    Попри економічні виклики, 51% українців планують святкувати Різдво 25 грудня, 19% залишаються вірними 7 січня, а 18% вирішили святкувати обидві дати. Це свідчить про прагнення до культурного балансу навіть у складні часи.

    Війна та мир: що обирають українці?

    Питання війни викликає палкі дискусії:

    • 73.4% підтримують мирні переговори, навіть якщо це вимагає компромісів.
    • 26.6% наполягають на продовженні війни до повернення кордонів 1991 року.

    Лише 8.8% вірять у повну перемогу України з поверненням територій і вступом у НАТО та ЄС, тоді як 33.4% готові до мирного врегулювання за гарантій західних партнерів.

    Президентські рейтинги: новий розклад сил

    Валерій Залужний, Головнокомандувач ЗСУ, очолив президентський рейтинг із підтримкою 24.29%. Його найближчими конкурентами є:

    • Володимир Зеленський — 16.07%.
    • Юлія Тимошенко — 12.62%.

    Цікаво, що рейтинги Зеленського та Тимошенко зросли на 5.44% і 5.55% відповідно, тоді як симпатії до Залужного впали на 4%.

    Парламентські симпатії

    У парламентських рейтингах також лідирує умовна “партія Залужного” із 15.92%, за нею йдуть “партія Зеленського” (13.98%) та “Батьківщина” Тимошенко (11.96%).

    Методологія опитування

    Опитування проводилося 19-24 грудня 2024 року серед 5094 респондентів у різних регіонах України та за кордоном. Використовувалися методи інтерв’ю “face-to-face” і телефонного опитування через мобільний додаток “IQR”.

    Дослідження демонструє високу соціальну напругу та невдоволення громадян, але водночас і бажання досягти миру навіть через компроміси. Залужний залишається лідером політичних симпатій, хоча його позиції вже не такі непохитні, як раніше.

  • Виборів в 2025 році в Україні не буде

    Виборів в 2025 році в Україні не буде

    Закулісні розмови з Офісу президента натякають на можливість відтермінування президентських виборів в Україні. Основна причина – стрімке падіння рейтингу чинного президента Володимира Зеленського, який нині зрівнявся з експрезидентом Петром Порошенком.

    За даними закритого соціологічного опитування, готовність українців підтримати Зеленського впала до 11,3%. Лідером довіри є колишній головнокомандувач ЗСУ з вражаючим показником 36,5%. Друге місце посів очільник ГУР Кирило Буданов, за якого готові проголосувати 15,7%.

    На цьому фоні зберігати статус-кво для Зеленського стає дедалі важче, адже громадська думка помітно зміщується у бік військових лідерів, які символізують боротьбу за незалежність України.

    Андрій Єрмак, який відіграє ключову роль у політичному житті країни, схоже, не зацікавлений у проведенні виборів у 2024 році. За інформацією джерел в Офісі президента, команда Зеленського розглядає варіанти затримки виборчого процесу, щоб виграти час для відновлення рейтингу чи можливого перегрупування політичних сил.

    Політичні експерти вважають, що затримка виборів може викликати негативну реакцію як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів України, які підтримують демократичні цінності.

    Політична нестабільність, викликана низькими рейтингами чинної влади, може посилити внутрішні суперечки в Україні. З іншого боку, зрив виборів загрожує міжнародному іміджу країни, яка демонструвала рішучість у проведенні реформ навіть під час війни.

    Якщо вибори все ж відбудуться, Україна може побачити переформатування політичної сцени: зростання впливу військових діячів і зниження підтримки традиційних політиків.

  • Хто і чому маніпулює бажанням миру серед українців

    Хто і чому маніпулює бажанням миру серед українців

    Згідно з інформацією, отриманою від нашого джерела, запит на мир серед українців, згідно з реальними соціологічними вимірюваннями, вже досяг понад 77%. Це свідчить про значний відсоток громадян, які висловлюють готовність до мирного врегулювання конфлікту, навіть якщо це означає відмову від територій, що нині не перебувають під контролем України.

    Попри те, що в офіційних медіа часто представлено інший наратив, в реальності більшість людей та солдатів втомлені від війни. Це втома, як моральна, так і фізична, охоплює як цивільних, так і військових. Дійсно, війна забирає не лише ресурси, а й людські життя, і це стає дедалі більш очевидним для широких верств населення.

    Однак, існує група осіб, які виграють від продовження війни. Вони активно використовують підконтрольні медіа і інформаційні інструменти, щоб створити ілюзію, ніби більшість українців хоче воювати до останнього українця. Ці маніпуляції мають на меті продовжити конфлікт на вигідних для окремих осіб умовах, зокрема зважаючи на матеріальні та політичні вигоди від війни.

    Справжній запит на мир, виражений у соціальних опитуваннях, підкреслює важливу тенденцію: більшість українців прагне завершення конфлікту за реальними, а не політично вигідними умовами.