Golosnovinua.com

Позначка: сонячні електростанції

  • Електроенергія дешевша за ринкову: як бізнес може отримати сонячну станцію без інвестицій

    Електроенергія дешевша за ринкову: як бізнес може отримати сонячну станцію без інвестицій

    Українські підприємства отримали можливість встановлювати сонячні електростанції без початкових капітальних вкладень. Енергетична компанія D.Solutions, яка працює під брендом YASNO, пропонує бізнесу модель Power Purchase Agreement (PPA), за якою інвестор фінансує будівництво та обслуговування станції, а підприємство платить лише за електроенергію, яку вона виробляє.

    Про це повідомляє D.Solutions. Компанія вже реалізувала відповідний проєкт для підприємства харчової промисловості, інвестувавши у власну сонячну генерацію клієнта майже дев’ять мільйонів гривень.

    Суть запропонованої моделі полягає в тому, що бізнесу не потрібно самостійно купувати сонячні панелі, інвертори та інше обладнання або витрачати кошти на монтаж електростанції. Усі початкові витрати бере на себе енергетична компанія.

    Натомість підприємство укладає довгостроковий контракт на купівлю електроенергії, виробленої встановленою станцією. Вартість електрики визначають заздалегідь у договорі, що дозволяє компанії прогнозувати майбутні енергетичні витрати.

    За словами представників D.Solutions, такий механізм найбільше підходить підприємствам із високим споживанням електроенергії у денні години. Саме тоді сонячні панелі виробляють найбільше енергії, яку можна безпосередньо використовувати для виробництва, роботи обладнання або забезпечення інших потреб бізнесу.

    Першим прикладом застосування такого підходу став проєкт, реалізований у жовтні 2026 року на підприємстві харчової промисловості.

    Компанія YASNO встановила сонячну електростанцію потужністю 375 кВт за постійним струмом та 350 кВт за змінним. Загальний обсяг інвестицій у будівництво становив майже дев’ять мільйонів гривень, однак підприємство не витрачало власні кошти на придбання та встановлення обладнання.

    За умовами десятирічного договору клієнт купуватиме електроенергію за ціною, нижчою за вартість на ринку «на добу наперед».

    Прогнозується, що станція щороку вироблятиме близько 373 тисяч кВт·год електроенергії та зможе забезпечувати до половини потреб об’єкта за потужністю.

    При цьому YASNO відповідатиме за технічне обслуговування та експлуатацію обладнання. Підприємство також матиме можливість достроково викупити сонячну електростанцію відповідно до умов договору.

    У компанії пояснюють, що модель PPA дозволяє бізнесу уникнути значних одноразових витрат, які зазвичай необхідні для запуску власної генерації.

    Особливо актуальним такий підхід став під час війни, коли українські підприємства стикаються з нестабільним електропостачанням, зростанням витрат на енергоресурси та необхідністю інвестувати у резервні джерела живлення.

    Для багатьох компаній будівництво власної сонячної електростанції залишається фінансово складним завданням. Навіть відносно невеликі промислові установки можуть коштувати мільйони гривень, які бізнес не завжди готовий вилучати з оборотних коштів.

    PPA дозволяє передати витрати на будівництво енергетичному партнеру, зберігши можливість користуватися виробленою електроенергією.

    Водночас важливо розуміти, що встановлення станції без початкових інвестицій не означає безкоштовного електропостачання.

    Підприємство зобов’язується купувати електроенергію за погодженим тарифом протягом визначеного договором періоду. Тому економічна вигода залежатиме від ціни контракту, фактичного виробітку станції та обсягів споживання.

    Крім того, звичайна мережева сонячна електростанція без акумуляторів не гарантує безперервної роботи підприємства під час відключень електроенергії. Для автономного живлення необхідне відповідне технічне рішення, зокрема система накопичення енергії та обладнання, яке підтримує роботу без зовнішньої електромережі.

    У D.Solutions зазначають, що надалі планують розвивати комплексні енергетичні рішення для бізнесу, які поєднуватимуть сонячну генерацію, акумуляторні системи та автоматизоване управління споживанням.

    Зокрема, компанія розвиває платформу YASNO Power, яка допомагає аналізувати виробництво, накопичення та використання електроенергії.

    Раніше в межах платформи представили безкоштовну функцію «Автопілот», яка дозволяє керувати зарядом домашніх акумуляторів з урахуванням тарифів і можливих відключень світла.

    У компанії очікують, що попит на сонячні станції без стартових інвестицій зростатиме, оскільки підприємства прагнуть скоротити витрати та зменшити залежність від коливань цін на електроенергію.

    Водночас кожен такий проєкт потребує індивідуальних розрахунків, адже його ефективність залежить від площі для розміщення обладнання, режиму роботи підприємства та фактичного споживання електроенергії.

    Таким чином, модель PPA відкриває для українського бізнесу можливість запускати власну сонячну генерацію без багатомільйонних початкових витрат. Проте головною умовою залишається довгострокова співпраця з енергетичною компанією та оплата електроенергії за погодженим контрактом.

  • Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

    Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

    У Києві посилюють енергетичну автономність медичних закладів на випадок нових російських атак на критичну інфраструктуру. Столичні лікарні забезпечують резервними джерелами електроенергії, тепла та водопостачання, щоб навіть під час масштабних відключень продовжували працювати операційні, реанімаційні відділення та життєво необхідне медичне обладнання.

    Про це 22 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко після перевірки готовності до зими однієї з найбільших багатопрофільних лікарень на лівому березі Києва.

    За словами мера, у медичному закладі наразі перебувають майже 740 пацієнтів. Більшість із них потребують складних хірургічних втручань або вже перенесли операції, тому стабільна робота інженерних систем має особливе значення.

    «Перевірив готовність до зими однієї з лікарень на лівому березі. Це багатопрофільний комунальний заклад, де надають допомогу пацієнтам із найтяжчими патологіями», — розповів Кличко.

    Лікарня вже отримує опалення від власної котельні, що дозволяє зменшити залежність від централізованого теплопостачання. Для забезпечення водою облаштовано свердловину, а додатковим резервом залишається підключення до мереж «Київводоканалу».

    Окрему увагу приділили електропостачанню. Медзаклад має вісім дизельних генераторів, які можуть використовуватися для підтримання роботи обладнання під час перебоїв у загальній енергомережі.

    Крім того, на території лікарні встановили сонячну електростанцію потужністю 250 кВт. Додатково триває монтаж автономного зовнішнього освітлення на сонячних панелях та вертикальних вітрогенераторів.

    Таке поєднання різних джерел енергії має підвищити стійкість закладу до аварійних відключень. Водночас фактична тривалість автономної роботи залежить від навантаження, запасів пального та технічних характеристик резервних систем.

    Важливою частиною підготовки стало облаштування укриття. У лікарні створили захищений простір із ліжками для пацієнтів та операційною кімнатою, оснащеною необхідним обладнанням.

    Це дозволяє організовувати надання медичної допомоги навіть під час повітряних тривог, коли перебування пацієнтів і персоналу в основних приміщеннях може бути небезпечним.

    Підготовка медичних установ є частиною ширшої програми енергетичної стійкості Києва. Раніше, 14 жовтня, під час виступу у Верховній Раді Кличко заявив, що столичні лікарні загалом мають 480 генераторів.

    За його словами, у 15 медичних закладах облаштовано власні свердловини, ще в шести їх будують. Одинадцять лікарень уже мають автономне опалення від власних котелень, а до кінця 2026 року кількість таких закладів планують збільшити до 21.

    Загалом для об’єктів тепло- та водопостачання столиці підготували майже 700 генераторів і 70 пересувних котелень. Також місто створило три дизельні електростанції та резервний водозабір.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на середину вересня Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    На тлі постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі автономність лікарень залишається одним із ключових напрямів підготовки столиці до зими. Головне завдання — забезпечити безперервну медичну допомогу пацієнтам навіть за умов тривалих перебоїв із централізованим постачанням електроенергії, тепла та води.

  • Українцям обіцяють до 20% річних на енергетиці: хто вже отримав дивіденди, а чиї проєкти досі не запрацювали

    Українцям обіцяють до 20% річних на енергетиці: хто вже отримав дивіденди, а чиї проєкти досі не запрацювали

    Український ринок приватних інвестицій стрімко поповнюється новим напрямом — вкладеннями у сонячні й вітрові електростанції, газопоршневу генерацію та промислові системи накопичення електроенергії. Компанії пропонують інвесторам прогнозовану дохідність від 11% до понад 20% річних, а мінімальний внесок залежно від проєкту може становити від кількох сотень доларів до $300 тисяч.

    Однак за привабливими презентаціями та обіцянками валютної дохідності приховуються суттєві ризики. Частина станцій ще будується, інші не можуть запуститися через судові спори або технічні обмеження, а підтверджені виплати інвесторам наразі є радше винятком, ніж правилом.

    За даними огляду Delo.ua, станом на липень 2026 року лише одна з проаналізованих інвестиційних платформ підтвердила фактичну виплату доходу власникам сертифікатів. Решта компаній або ще не завершили будівництво, або не оприлюднили підтверджень перерахування дивідендів.

    Чому українці почали вкладати в енергетику

    Інтерес приватних інвесторів до енергетичних проєктів посилився після масштабних російських ударів по електростанціях і мережах. Дефіцит генерації змусив державу, бізнес та громади прискорити будівництво децентралізованих джерел живлення.

    Окремим напрямом стали промислові акумуляторні комплекси BESS. Вони дозволяють купувати електроенергію у години низького попиту, накопичувати її, а потім продавати дорожче під час пікових навантажень. Такі системи також допомагають балансувати мережу та швидко реагувати на зміни споживання. У квітні 2026 року представники енергетичного ринку називали накопичувачі одним із ключових елементів майбутньої архітектури української енергосистеми.

    Водночас обіцянка дохідності у 15–20% річних значно перевищує прибутковість багатьох консервативних фінансових інструментів. Саме тому енергетичні проєкти почали позиціонувати як альтернативу купівлі квартири для здавання в оренду, банківським депозитам або державним облігаціям.

    Проте висока прогнозована дохідність безпосередньо пов’язана з підвищеними ризиками — від затримок будівництва і проблем із підключенням до мереж до знищення обладнання внаслідок російських атак.

    Inzhur Energy: гроші залучили, але станція досі не генерує прибуток

    Одним із наймасовіших приватних енергетичних проєктів стала газопоршнева електростанція Inzhur Energy потужністю 34 МВт у Київській області.

    Інвесторам пропонували купувати сертифікати фонду, який мав фінансувати будівництво маневрової генерації для роботи за контрактом із НЕК «Укренерго». Мінімальний внесок становив трохи більше ніж 6,6 тисячі гривень, а прогнозована дохідність — близько 15% річних у доларовому еквіваленті.

    За моделлю фонду інвестори не повинні були отримувати регулярні дивіденди. Дохід мав накопичуватися у вартості сертифіката, який фонд планував викупити після завершення п’ятирічного строку.

    Сертифікати були повністю розпродані, а кількість співвласників перевищила дев’ять тисяч. Однак сама станція тривалий час залишалася предметом судових спорів.

    У вересні 2025 року Київський апеляційний суд забороняв продовжувати будівництво об’єкта. Згодом обмеження скасували, а у березні 2026 року Верховний Суд визнав попередню заборону необґрунтованою та дозволив завершити електростанцію.

    Попри це, за інформацією Delo.ua на початок липня, проєкт ще не вийшов на повноцінну операційну стадію. Відповідно, фактичних виплат від роботи станції інвестори поки не отримували.

    Цей приклад демонструє один із головних ризиків енергетичних інвестицій: навіть фізично збудований об’єкт не гарантує швидкого початку роботи, якщо навколо землі, дозвільних документів або підключення виникає судовий конфлікт.

    Solar Garden: токени під 30%, але залучення інвесторів не відбулося

    Компанія Solar Garden у 2025 році презентувала платформу UENERGY, через яку приватним інвесторам пропонували вкладати кошти у сонячну генерацію та системи зберігання електроенергії.

    Передбачалося, що користувачі купуватимуть токени UNRG за стейблкоїни USDC. Мінімальна інвестиція мала становити $100, а прогнозована дохідність — від 25% до 30% річних.

    Виплати планували формувати за рахунок продажу електроенергії та цінового арбітражу за допомогою накопичувачів.

    Проте фактично проєкт залучення коштів приватних інвесторів не реалізували. За інформацією компанії, систему зберігання вирішили будувати власним коштом, а платформа UENERGY згодом перейшла у режим технічного обслуговування.

    Таким чином, заявлені 25–30% річних залишилися прогнозом, а не підтвердженим результатом.

    Varto: єдина платформа, яка заявила про реальні виплати

    Найбільш помітно серед інших пропозицій вирізняється платформа Varto. Вона пропонує інвестувати не у майбутнє будівництво, а у вже готові об’єкти, які виробляють електроенергію та мають операційний дохід.

    Першим активом став вітропарк у Закарпатській області потужністю 10,4 МВт. Мінімальний внесок становить близько 126 тисяч гривень, або приблизно $3 тисячі.

    Компанія заявляє про прогнозовану дохідність 11–13% річних у євро та щоквартальні виплати. На офіційному сайті Varto зазначено, що платформа працює лише з введеними в експлуатацію активами, а інвестиції оформлюються через регульований фонд.

    За інформацією Delo.ua, інвестори Varto вже отримували перші виплати. Спочатку дохід становив близько 5%, а наступна виплата у липні мала становити 15%. Компанія при цьому не розкрила загальної суми розподілених коштів.

    Varto стала єдиною платформою з огляду, яка підтвердила сам факт виплати дивідендів. Водночас це не означає відсутності ризиків. Горизонт вкладення розрахований приблизно на 11 років, а прогнозована окупність становить близько восьми років.

    Сертифікати можна продати через брокера, однак ліквідність такого інструменту може бути значно нижчою, ніж у державних облігацій або валюти.

    Codex Energy: до 20% річних, але станцію лише будують

    Codex Energy залучає приватних інвесторів до проєкту Bolhrad Energy Park на Одещині. Він має включати сонячну електростанцію потужністю 3,3 МВт, систему накопичення потужністю 3 МВт та ємністю 10 МВт·год, а також зарядну інфраструктуру для електротранспорту.

    Загальний бюджет оцінюється у €4,5 млн. Із цієї суми близько €3 млн компанія планує отримати від приватних інвесторів. Мінімальний внесок становить €20 тисяч, а заявлена дохідність — від 16% до 20% річних у євро.

    Інвестор отримує частку через споживче товариство, а прибуток має формуватися одразу з кількох джерел: продажу сонячної електроенергії, роботи накопичувача та зарядного хабу.

    Офіційний сайт проєкту вказує, що запуск сонячної станції запланований на четвертий квартал 2026 року.

    Отже, станом на липень проєкт ще не генерував операційного доходу та не міг виплачувати дивіденди. Обіцяні 16–20% залишаються розрахунковою дохідністю, яка залежить від своєчасного монтажу, підключення до мережі та майбутніх цін на електроенергію.

    Ecotech Invest: першу чергу запустили, але виплати не підтвердили

    Ecotech Invest пропонує вкладати кошти в установки зберігання енергії у західних областях України.

    Мінімальна інвестиція становить близько $25 тисяч, прогнозована дохідність — до 19% річних, а очікуваний строк окупності — до п’яти років.

    Участь оформлюється через асоційоване членство в кооперативі. Це означає, що інвестор не купує цінні папери чи сертифікати інвестиційного фонду, а отримує пай у спільному проєкті.

    За даними компанії, кошти вже залучили на три черги накопичувачів, а першу з них запустили у травні 2026 року. Проте підтвердженої інформації про виплату доходу вкладникам на момент публікації не було.

    Кооперативна модель може бути гнучкішою, однак вона не передбачає такого самого регуляторного нагляду, як інвестиційний фонд під контролем Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

    Concorde Capital: великий чек і виплати лише з 2027 року

    Concorde Capital залучає інвесторів у комплекс газопоршневої генерації та накопичення електроенергії загальною потужністю 78,4 МВт.

    Модель передбачає заробіток на виробництві електроенергії у години високих цін та на арбітражі за допомогою акумуляторних систем.

    Заявлена дохідність становить близько 16% річних, але виплати планують розпочати не раніше 2027 року. Формально мінімальний поріг називали на рівні $42 тисяч, хоча перші угоди, за інформацією представників компанії, укладалися із внесками близько $300 тисяч.

    Інвестори входять через корпоративний інвестиційний фонд, який володіє компанією-оператором проєкту. Concorde Capital працює на українському фінансовому ринку з 2004 року та заявляє, що за цей період допомогла бізнесу залучити мільярди доларів інвестицій.

    Перша черга комплексу почала продавати електроенергію у лютому 2026 року. Проте інвестори ще не отримували регулярних виплат, оскільки вони заплановані на наступний рік.

    Окремим ризиком залишається відсутність оформленого страхування від воєнних загроз.

    ONESOLAR: обіцяють до 22%, запуск очікується у серпні

    ONESOLAR будує кластерну сонячну електростанцію у Берегівському районі Закарпатської області.

    Інвесторам пропонують купувати окремі кластери потужністю 50 кВт. Орієнтовна вартість одного такого об’єкта становить близько $35 тисяч, а заявлена дохідність — від 15% до 22% річних.

    Компанія зазначає, що має понад 12 років досвіду та реалізувала понад 60 МВт сонячних потужностей. На сайті проєкту також доступна онлайн-трансляція будівництва та юридична документація.

    Будівництво розпочалося восени 2025 року, а запуск запланували на серпень 2026-го. Отже, на момент огляду станція ще не виробляла електроенергію, а інвестори не отримували дивідендів.

    Чому 20% річних не означають гарантований прибуток

    Прогнозована дохідність в інвестиційній презентації не є гарантією фактичного результату. Вона залежить від вартості будівництва, тарифів, цін на електроенергію, сонячної або вітрової генерації, доступності мереж, витрат на ремонт та податків.

    Особливо важливо перевірити юридичну форму вкладення. Інвестиційний сертифікат фонду, частка у товаристві, кооперативний пай, токен або звичайна позика створюють різний рівень захисту.

    Не менш важливими є права на земельну ділянку, дозвіл на будівництво, технічні умови приєднання до мережі, наявність попередніх кредиторів та страхування обладнання.

    Окремий ризик — ліквідність. Навіть якщо на папері частка коштує дорожче, інвестор може не знайти покупця, коли терміново захоче повернути гроші.

    В умовах війни до стандартних комерційних ризиків додаються ракетні атаки, пошкодження мереж, окупація території, дефіцит обладнання та зміни державного регулювання.

    Таким чином, українська енергетика дійсно відкриває нові можливості для приватного капіталу. Проте станом на липень 2026 року більшість представлених проєктів ще не мають тривалої історії стабільних виплат.

    Із розглянутих платформ лише Varto підтвердила, що інвестори вже отримували дивіденди. В інших випадках люди поки вкладають переважно у майбутній запуск, очікуючи, що станція запрацює, підключиться до мережі та досягне прогнозованої прибутковості.

    Тому обіцянку 15–20% річних слід розглядати не як гарантований пасивний дохід, а як прогноз у високоризиковому секторі, де потенційно високий прибуток супроводжується реальною можливістю затримок, нижчих виплат або втрати частини вкладених коштів.

  • Після нових атак РФ: в Укренерго розповіли, чи вистачить електроенергії українцям

    Після нових атак РФ: в Укренерго розповіли, чи вистачить електроенергії українцям

    Національна енергетична компанія “Укренерго” повідомила, що у четвер, 25 червня, не планує застосовувати графіки відключення електроенергії для побутових споживачів та обмеження потужності для бізнесу. Попри стабільну ситуацію в енергосистемі, українців закликали ощадливо користуватися електроенергією та по можливості переносити використання енергоємних приладів на денний час.

    Про це повідомила пресслужба “Укренерго”.

    За даними компанії, станом на вечір 24 червня енергосистема України зберігає достатній баланс потужності для забезпечення потреб споживачів без застосування аварійних чи планових обмежень.

    “Застосування заходів обмеження споживання не планується. Користування потужними електроприладами варто перенести на денний час — з 10:00 до 16:00. Будь ласка, споживайте електроенергію ощадливо у вечірні години”, — наголосили в компанії.

    Енергетики пояснюють, що денний період нині є найбільш сприятливим для споживання завдяки активній роботі сонячних електростанцій. Саме тому громадянам рекомендують у цей проміжок часу вмикати пральні машини, бойлери, кондиціонери та інші потужні електроприлади.

    Водночас ситуація в українській енергосистемі залишається напруженою через постійні російські атаки на об’єкти критичної інфраструктури. Протягом останньої доби ворог завдав нових ударів по енергетичних об’єктах у кількох областях України.

    За інформацією “Укренерго”, внаслідок обстрілів та атак безпілотників на ранок 24 червня були зафіксовані нові знеструмлення у Сумській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

    На пошкоджених об’єктах тривають аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики працюють над якнайшвидшим відновленням обладнання та поверненням електропостачання для споживачів.

    У компанії наголошують, що ремонтні бригади продовжують працювати навіть в умовах постійної загрози повторних атак. Відновлення енергетичної інфраструктури залишається одним із ключових завдань галузі в умовах війни.

    Позитивним фактором для енергосистеми стало зниження рівня споживання електроенергії. За даними “Укренерго”, вранці 24 червня споживання було на 4,2% нижчим, ніж у цей самий час попередньої доби.

    Фахівці пояснюють це сприятливими погодними умовами. Безхмарна погода майже на всій території країни забезпечує ефективну роботу побутових сонячних електростанцій, які дедалі активніше впливають на загальний енергобаланс.

    Сонячна генерація дозволяє частково компенсувати дефіцит потужності в мережі та знижує навантаження на традиційні джерела виробництва електроенергії.

    Водночас енергетики застерігають, що ситуація може оперативно змінюватися залежно від наслідків нових російських атак або аварій на об’єктах інфраструктури.

    Тому українцям рекомендують стежити за офіційними повідомленнями “Укренерго”, операторів систем розподілу та місцевих обленерго.

    У компанії нагадують, що навіть за відсутності графіків відключень важливо зберігати культуру ощадливого споживання електроенергії, особливо у вечірні години, коли навантаження на систему традиційно зростає.

    Протягом останніх місяців енергетична система України регулярно зазнає ударів з боку Росії. Основними цілями ворога залишаються електростанції, підстанції та об’єкти передачі електроенергії.

    Попри це українські енергетики продовжують відновлювати пошкоджені об’єкти та забезпечувати стабільну роботу енергосистеми країни.

    Станом на 25 червня підстав для запровадження графіків відключення електроенергії для населення немає. Водночас громадян закликають не перевантажувати мережу у пікові години та за можливості користуватися енергоємною технікою вдень, коли система має найбільший резерв потужності.

  • Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 2,3 млрд грн на підтримку шкіл, коледжів та університетів. Кошти спрямують на підготовку закладів освіти до опалювального сезону 2026/2027 років, забезпечення енергонезалежності, оплату комунальних послуг, відновлення пошкодженої інфраструктури та облаштування укриттів.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, головна мета рішення — гарантувати безперервний освітній процес навіть в умовах можливих атак на енергетичну інфраструктуру та зберегти стабільну роботу навчальних закладів протягом зимового періоду.

    Найбільшу увагу уряд приділяє підвищенню енергетичної стійкості закладів освіти. Російські атаки на енергетичну систему України у попередні роки показали необхідність створення резервних джерел живлення для шкіл та університетів. Саме тому значна частина фінансування буде спрямована на закупівлю генераторів, акумуляторів, сонячних електростанцій та систем накопичення електроенергії.

    Загалом майже 500 млн грн передбачено для шкіл. За ці кошти планують придбати системи резервного живлення, сонячні панелі, акумуляторні станції та інше обладнання, яке дозволить продовжувати навчальний процес навіть під час аварійних відключень електроенергії.

    Окремий пакет підтримки отримають заклади фахової передвищої освіти. Для коледжів уряд виділив 417 млн грн. Із цієї суми 217 млн грн буде використано для оплати комунальних послуг, а ще 200 млн грн спрямують на підготовку понад 80 найбільших коледжів країни до нового опалювального сезону та посилення їхньої енергетичної автономності.

    Суттєве фінансування передбачене й для закладів вищої освіти. Українські університети отримають 600 млн грн на встановлення когенераційних установок, будівництво сонячних електростанцій та впровадження сучасних систем накопичення енергії. Додатково ще 275 млн грн буде спрямовано на покриття витрат на комунальні послуги.

    Окремим напрямом фінансування стане відновлення освітньої інфраструктури, яка постраждала внаслідок війни. На ці потреби уряд виділив ще 500 млн грн. Кошти підуть на ремонт пошкоджених університетів, облаштування укриттів, закупівлю необхідного обладнання та створення безпечних умов для навчання студентів і викладачів.

    За даними Міністерства освіти і науки, від початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі освітніх об’єктів зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Частина закладів вже відновлена за рахунок державного бюджету та міжнародної допомоги, однак потреба у фінансуванні залишається значною.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що уряд прагне забезпечити стабільну роботу всієї освітньої системи незалежно від безпекових ризиків та можливих проблем в енергосистемі.

    «Усі школи, коледжі та університети мають бути належним чином підготовлені до опалювального сезону 2026/2027 років, щоб забезпечити безперебійний навчальний процес», – зазначила глава уряду.

    Рішення про додаткове фінансування освіти ухвалене на тлі масштабної державної програми посилення енергетичної стійкості соціальної інфраструктури. Останніми роками школи, лікарні та університети активно переходять на альтернативні джерела енергії, що дозволяє зменшувати залежність від централізованих мереж та забезпечувати стабільну роботу навіть під час кризових ситуацій.

    Експерти зазначають, що інвестиції в енергонезалежність освітніх закладів мають довгостроковий ефект. Встановлення сонячних електростанцій і систем накопичення енергії не лише допомагає пережити можливі відключення електроенергії, а й дозволяє скорочувати витрати на комунальні послуги у майбутньому.

    Водночас підтримка коледжів та університетів є важливою складовою державної політики збереження людського капіталу. Саме система освіти забезпечує підготовку майбутніх фахівців для відновлення економіки країни та розвитку ключових галузей після завершення війни.

    Уряд розраховує, що виділені 2,3 млрд грн дозволять суттєво підвищити стійкість освітньої інфраструктури вже до початку опалювального сезону та створити умови для стабільного навчання мільйонів українських школярів і студентів незалежно від викликів воєнного часу.

  • Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Український бізнес готовий вкладати мільярди гривень у власну генерацію електроенергії, енергоефективність та модернізацію критичної інфраструктури, однак розвиток цих проєктів стримується застарілими правилами, тарифними перекосами та бюрократичними перепонами. Про це йдеться у спільній колонці голови економічного експертного напряму Економічної експертної платформи Олега Гетьмана та директора Українського інституту правової політики Єфрема Лащука для 24 Каналу.

    Автори наголошують, що після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру питання енергетичної незалежності для бізнесу перестало бути способом економії коштів і перетворилося на фактор виживання підприємств. Саме тому українські компанії активно інвестують у дахові сонячні електростанції, газові когенераційні установки, системи накопичення енергії та інші об’єкти розподіленої генерації.

    За даними Міністерства енергетики, протягом 2024–2025 років приватний сектор став одним із головних драйверів розвитку малої генерації. Лише за програмами підтримки бізнесу та кредитування під державні гарантії підприємства залучили мільярди гривень на встановлення енергетичного обладнання. Водночас уряд неодноразово заявляв, що децентралізація генерації є одним із ключових напрямів підготовки до наступних опалювальних сезонів.

    Однак, як зазначають експерти, інвестиційний потенціал ринку досі залишається значною мірою заблокованим. Однією з головних проблем називають політику штучного стримування тарифів. Через адміністративне втручання в ціноутворення інвестори не отримують зрозумілих фінансових сигналів щодо окупності своїх проєктів. У результаті строки повернення вкладених коштів часто розтягуються на багато років, що знижує привабливість інвестицій у сектор.

    Ситуацію ускладнює й накопичення боргів на енергетичному ринку. За даними авторів матеріалу, лише на балансуючому ринку електроенергії заборгованість обчислюється десятками мільярдів гривень. НЕК «Укренерго» заборгувала учасникам ринку понад 30,9 млрд грн, тоді як самій компанії ринок винен понад 46,3 млрд грн. Така ситуація створює серйозні ризики для стабільної роботи всієї енергетичної системи та суттєво погіршує інвестиційний клімат.

    Окремою проблемою бізнес називає взаємодію з операторами систем розподілу електроенергії. Підприємці скаржаться на складні процедури підключення об’єктів генерації до мереж, відсутність єдиних стандартів і непрозорі вимоги щодо технічного обладнання. Особливо гостро питання стоїть для компаній, які прагнуть працювати за моделлю net billing — механізмом, який дозволяє продавати надлишки виробленої електроенергії в загальну мережу.

    За словами експертів, у багатьох випадках обленерго вимагають встановлення дорогих смарт-лічильників або додаткових систем комерційного обліку навіть тоді, коли технічної необхідності в цьому немає. Через це витрати на запуск проєктів суттєво зростають.

    Проблеми виникають і в бюджетному секторі. Державні та комунальні установи, які могли б інвестувати у власну генерацію та продавати надлишки електроенергії, ризикують втратити статус неприбуткових організацій через особливості чинного податкового законодавства. Це фактично блокує реалізацію багатьох проєктів енергетичної модернізації.

    Не менш складною залишається ситуація у сфері теплопостачання та водопостачання. Значна частина підприємств теплокомуненерго і водоканалів працює на обладнанні, яке експлуатується десятиліттями. При цьому балансова вартість активів часто не переглядалася роками, а амортизаційні відрахування не дозволяють накопичувати кошти для модернізації. Будь-яка спроба провести переоцінку майна автоматично створює додаткове податкове навантаження.

    Критику викликає і чинна система державних закупівель. Експерти наголошують, що сьогодні Prozorro орієнтована насамперед на найнижчу ціну товару, а не на його довгострокову ефективність. У результаті державні установи нерідко закуповують дешевше, але менш енергоефективне обладнання, що збільшує витрати на його експлуатацію в майбутньому.

    На думку авторів, для вирішення проблем необхідний комплексний перегляд правил функціонування енергетичного ринку. Серед першочергових кроків вони називають поступовий перехід до економічно обґрунтованих тарифів, інтеграцію українського ринку електроенергії з європейським енергетичним простором, скасування цінових обмежень на ринку та створення прозорого механізму погашення накопичених боргів.

    Також пропонується затвердити єдині стандарти підключення об’єктів розподіленої генерації, надати податкові гарантії бюджетним установам, які продають надлишки електроенергії, та спростити правила закупівлі енергії для комунального сектору.

    Важливим напрямом має стати підтримка інвестицій в енергоефективність. Для цього пропонується розширити державні програми страхування воєнних ризиків, запровадити оцінку повної вартості життєвого циклу обладнання під час державних закупівель, а також тимчасово скасувати ПДВ на імпорт і продаж сучасного енергоефективного обладнання, зокрема теплових насосів та інверторних систем.

    Експерти переконані, що саме приватний сектор може стати головним драйвером відновлення української енергетики після руйнувань, спричинених війною. Однак для цього необхідно створити передбачувані правила гри та усунути бар’єри, які сьогодні стримують інвестиції.

    Умови воєнного часу показали, що централізована енергосистема залишається вразливою до атак. Тому розвиток малої генерації, локальних джерел електроенергії та сучасних технологій накопичення енергії стає не лише економічним питанням, а й складовою національної безпеки. Якщо держава оперативно перегляне регуляторну політику та дозволить бізнесу повноцінно інвестувати в енергетику, Україна зможе не лише подолати наслідки нинішньої кризи, а й створити одну з найстійкіших енергосистем у Європі.

  • Лікарні переходять на власну енергію: як сонячні станції змінюють медицину України вже зараз

    Лікарні переходять на власну енергію: як сонячні станції змінюють медицину України вже зараз

    Україна продовжує системно посилювати енергетичну незалежність критичної інфраструктури, і одним із ключових напрямків цього процесу стає забезпечення лікарень власною генерацією електроенергії. Від початку 2026 року в країні вже введено в експлуатацію сонячні електростанції для медичних закладів загальною потужністю 590 кВт. Йдеться про перші результати масштабного проєкту, який має стратегічне значення не лише для енергетики, а й для безпеки системи охорони здоров’я в умовах війни.

    Як повідомили в Міністерстві енергетики України, з січня до кінця квітня цього року сім закладів охорони здоров’я вже розпочали власну генерацію електроенергії. Це означає, що вони можуть частково або повністю забезпечувати себе електрикою незалежно від зовнішніх мереж, що є критично важливим в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру.

    Реалізація цих проєктів відбувається в межах ініціативи «Промінь надії» — спільної програми, яку впроваджують за участі Європейська комісія, українського уряду та міжнародних партнерів. Проєкт стартував ще у 2023 році й став частиною ширшого механізму підтримки енергетичного сектору України. Координацію забезпечує Енергетичне Співтовариство, що об’єднує країни Європи у сфері енергетичної інтеграції.

    Сонячні електростанції для лікарень — це не просто екологічна ініціатива, а відповідь на реальні виклики війни. Протягом останніх років українська енергосистема зазнавала масованих атак, які призводили до перебоїв у постачанні електроенергії. У таких умовах лікарні змушені покладатися на генератори, які потребують пального, мають обмежений ресурс і не завжди можуть забезпечити стабільну роботу обладнання. Власна сонячна генерація дозволяє зменшити ці ризики.

    За даними Міністерства енергетики, наразі роботи зі встановлення сонячних електростанцій тривають ще на 89 об’єктах, причому на трьох із них проєкти вже перебувають на фінальній стадії. Крім того, 126 медичних закладів знаходяться на етапі розробки технічних рішень. Це свідчить про масштабність програми та її поступове розширення по всій країні.

    Експерти підкреслюють, що навіть відносно невеликі потужності, як-от 590 кВт, можуть суттєво вплинути на роботу лікарень. Сонячні панелі забезпечують живлення для базових потреб — освітлення, роботу частини медичного обладнання, систем зв’язку та зберігання даних. У поєднанні з акумуляторами такі системи можуть підтримувати критичні процеси навіть у разі повного знеструмлення.

    Водночас розвиток розподіленої генерації в Україні не обмежується лише медичними закладами. Уряд уже ухвалив рішення про спрямування 3 млрд грн із резервного фонду державного бюджету на встановлення 247 блочно-модульних котелень загальною потужністю 1,3 ГВт. Паралельно запускається механізм державної підтримки для бізнесу, який інвестує у власну генерацію — держава компенсуватиме різницю між ринковою та пільговою ставкою кредитування.

    Ці кроки формують нову модель енергетичної системи України — більш децентралізовану та стійку до зовнішніх загроз. Якщо раніше країна значною мірою залежала від великих електростанцій, то тепер акцент робиться на локальних джерелах енергії, які складніше вивести з ладу одночасно.

    Особливу роль у цьому процесі відіграє міжнародна підтримка. Європейські партнери не лише фінансують проєкти, а й надають технічну допомогу, обладнання та експертну підтримку. Це дозволяє пришвидшити впровадження сучасних технологій і адаптувати їх до українських реалій.

    У довгостроковій перспективі розвиток сонячної генерації для лікарень має ще один важливий ефект — економічний. Зменшення витрат на електроенергію дозволяє медичним закладам спрямовувати більше ресурсів на лікування пацієнтів, закупівлю обладнання та підвищення якості послуг. Крім того, це сприяє зниженню навантаження на загальну енергосистему.

    Водночас залишається низка викликів. Серед них — необхідність інтеграції нових систем у існуючу інфраструктуру, забезпечення стабільної роботи в зимовий період, а також підготовка персоналу для обслуговування обладнання. Проте ці питання поступово вирішуються завдяки комплексному підходу та залученню міжнародних партнерів.

    Встановлення сонячних електростанцій у лікарнях стає не лише технічним рішенням, а частиною ширшої стратегії енергетичної безпеки України. І хоча поточні показники — лише початок, вони вже демонструють напрямок, у якому рухається країна: до більш стійкої, незалежної та сучасної енергетичної системи, здатної забезпечити безперебійну роботу навіть у найскладніших умовах.

  • Дніпровська міськрада замовила 70 сонячних електростанцій для дитсадків майже вдвічі дорожче за ринкову ціну

    Дніпровська міськрада замовила 70 сонячних електростанцій для дитсадків майже вдвічі дорожче за ринкову ціну

    Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради 28 січня уклав договір із ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» на постачання та встановлення 70 сонячних електростанцій для дитячих садків міста на загальну суму 108,71 млн грн. Проєкт передбачає поставку та монтаж обладнання до 30 вересня 2026 року, а оплата здійснюватиметься протягом чотирьох місяців після завершення робіт. Гарантійний термін становить п’ять років.

    Серед замовлених станцій – 16 потужністю 30 кВт, вартість кожної з яких становить 1,96 млн грн. Комплект включає два трифазні гібридні інвертори по 15 кВт від «Deye» (Китай), чотири акумуляторні батареї по 200 А-год від «Aokly» (Китай), 60 фотоелементів від «Jinko Solar» (Китай), кабелі та кріплення європейських виробників, монтажний комплект і мідний кабель. Питома вартість станцій із батареями та монтажем склала 1 519 доларів за кВт, що майже не змінилося порівняно з попередніми тендерами.

    При цьому у відкритих джерелах доступні значно дешевші аналоги: наприклад, у Львівській області гібридна станція на 30 кВт «під ключ» коштує близько 757 доларів за кВт із ПДВ, що майже вдвічі дешевше за тендерну ціну Дніпра.

    Конкуренції на тендері не було – на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі учасники мали надати аналогічний договір на встановлення сонячних електростанцій і відповідати низці кваліфікаційних вимог до штатних спеціалістів.

    ТОВ «МБК Сінергія» належить Батиру Азімову з Дніпра, Володимиру Кошелю з-під Дніпра та Любові Сердюк із Кам’янського, керує компанією Євгеній Вакуленко. Компанія отримала підрядів на 2,32 млрд грн із 2016 року, зокрема від 2024 року всі підряди по сонячних станціях для закладів освіти Дніпра на суму 308,78 млн грн.

  • Дружина екс-лісника стала власницею Porsche та нової нерухомості

    Дружина екс-лісника стала власницею Porsche та нової нерухомості

    Колишній керівник Поліського лісового офісу ДП «Ліси України» Сергій Чуприна, який втратив посаду через кримінальне провадження, пов’язане з торгівлею деревиною, задекларував значні доходи та майно своєї родини. За дев’ять місяців 2025 року він отримав 4,8 млн гривень заробітної плати, що в середньому перевищувало пів мільйона гривень на місяць.

    Окрім цього, Чуприна та його дружина Ірина Лащук отримали понад 300 тис. гривень від продажу електроенергії за зеленим тарифом. Також він отримав подарунок від дружини в негрошовій формі на суму 100 тис. гривень. Дружина Чуприни, окрім зарплати у Рівненському центрі профтехосвіти, отримала 810 тис. гривень від продажу рухомого майна, ймовірно, сонячної електростанції потужністю 39,4 кВт, вартістю близько 800 тис. гривень.

    Сергій Чуприна цього року придбав ще одну сонячну «мережеву» електростанцію потужністю 30 кВт за 600 тис. гривень. Також він позбувся двох власних автомобілів Audi A4 та Audi Q5, один із яких продав за 630 тис. гривень, інший подарував. У власності дружини з’явився кросовер Porsche Macan S вартістю понад 900 тис. гривень.

    Подружжя також суттєво збільшило свої земельні володіння. Сергій Чуприна з 2025 року володіє двома новими ділянками та будинком у селі Грушвиця Перша на Рівненщині, а Ірина Лащук змінила земельну ділянку та будинок на нові площі. Загалом у подружжя майже 27 га землі та кілька житлових об’єктів, а також близько 1,7 млн гривень у готівці та на банківських рахунках.

    Такі декларації підкреслюють значні доходи та активи колишнього керівника державної установи, навіть попри втрату посади через кримінальні справи.