Golosnovinua.com

Позначка: союзники України

  • «Кожна затримка призводить до смертей»: Сибіга після удару по Києву терміново звернувся до союзників

    «Кожна затримка призводить до смертей»: Сибіга після удару по Києву терміново звернувся до союзників

    Після масованої російської атаки на Київ у ніч проти 1 серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів максимально прискорити рішення щодо посилення української протиповітряної та протиракетної оборони. Глава МЗС наголосив: затримки з передачею систем ППО та ракет-перехоплювачів безпосередньо впливають на здатність України захищати цивільне населення.

    Новий удар став одним із масштабних застосувань Росією балістичного озброєння проти української столиці. За словами Сибіги, під час атаки російські війська випустили близько трьох десятків балістичних ракет.

    Міністр звернув увагу, що це вже другий масштабний удар такого характеру протягом двох днів. На його думку, Москва дедалі активніше робить ставку на повітряний терор, намагаючись компенсувати нездатність досягти бажаних результатів на полі бою.

    Сибіга закликав партнерів України не зволікати з передачею додаткових систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також боєприпасів до них. Особливо критичною залишається наявність засобів, здатних перехоплювати балістичні ракети.

    Глава української дипломатії наголосив, що швидкість ухвалення рішень та фактичних поставок має вирішальне значення. За його словами, кожне посилення української ППО означає врятовані життя, тоді як затримки залишають українські міста більш уразливими перед наступними ударами.

    Це не перший випадок, коли глава МЗС останнім часом акцентує увагу союзників саме на балістичній загрозі. Ще 8 липня під час засідання Ради Україна–НАТО в Анкарі Сибіга назвав протиповітряну оборону головним пріоритетом і заявив про термінову потребу України в системах та перехоплювачах. Тоді він зазначив, що Москва робить ставку на «балістичний терор» як одну зі своїх ключових переваг.

    13 липня під час засідання Ради ЄС у закордонних справах Сибіга знову порушив це питання. Він закликав європейських партнерів долучатися до створення антибалістичної коаліції та заявив, що Росія має бути позбавлена своєї балістичної переваги. МЗС тоді наголошувало, що розвиток протиракетних спроможностей важливий не тільки для України, а й для довгострокової безпеки самої Європи.

    Таким чином, нинішнє звернення після атаки на Київ продовжує дипломатичну лінію України, спрямовану на нарощування саме протиракетної складової ППО.

    «Битва за небо» стає ключовою

    Сибіга заявив, що саме здатність України протистояти російським ударам із повітря значною мірою визначатиме подальший перебіг війни.

    Раніше глава МЗС уже використовував формулювання про «битву за небо», наголошуючи, що перевага в повітрі критично важлива для завершення війни. Під час липневого засідання Ради Україна–НАТО він також говорив про необхідність своєчасного надходження перехоплювачів, особливо з огляду на майбутній осінньо-зимовий період.

    Це питання стає особливо гострим на тлі інтенсивного застосування Росією балістичних ракет. На відміну від більшості крилатих ракет та безпілотників, балістичні цілі рухаються з дуже високою швидкістю та залишають значно менше часу для реагування.

    Саме тому Україна регулярно закликає союзників збільшувати кількість систем, здатних працювати проти таких загроз, а також забезпечувати стабільне постачання ракет-перехоплювачів.

    Дев’ятеро загиблих після нічної атаки

    Заклик Сибіги прозвучав після важкої ночі для української столиці. За наведеними станом на ранок даними, внаслідок російського удару по Києву загинули щонайменше дев’ятеро людей, ще 28 отримали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей.

    Найбільше жертв зафіксовано у Дарницькому районі — там загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами атаки у Солом’янському районі.

    Наслідки удару фіксували одразу в кількох частинах столиці. У Солом’янському районі сталося часткове руйнування та займання п’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальникам довелося евакуйовувати людей із верхніх поверхів.

    У Дарницькому районі повідомлялося про пожежі, пошкодження будівель та автомобілів. На відкритій території також утворилася вирва.

    Пожежі та пошкодження фіксували й в інших районах Києва. До ліквідації наслідків атаки залучили рятувальників, медиків, поліцейських та комунальні служби.

    Україна домагається більшого захисту від балістики

    Питання посилення української ППО залишається одним із центральних у переговорах Києва із союзниками. Особливу увагу українська сторона приділяє саме протиракетній обороні.

    У МЗС наголошували, що проблема виходить далеко за межі захисту окремих українських міст. Київ пропонує розглядати накопичений під час війни досвід як основу для майбутньої системи протиракетного захисту Європи. Під час засідання Ради ЄС 13 липня Сибіга прямо закликав партнерів активніше долучатися до антибалістичної коаліції під українським лідерством.

    Міністр також пов’язує посилення ППО з дипломатичними перспективами завершення війни. Логіка української сторони полягає в тому, що позбавлення Москви можливості ефективно застосовувати масовані ракетні удари зменшить один із головних інструментів військового та психологічного тиску Кремля.

    Після нового удару по Києву цей аргумент знову став центральним у зверненні української дипломатії до партнерів. Сибіга наголосив: чим сильнішим буде захист українського неба, тим менше можливостей Росія матиме для терору цивільного населення і тим ближчою стане перспектива завершення війни.

    Україна фактично просить партнерів не лише оголошувати нові пакети підтримки, а максимально скорочувати час між політичним рішенням та реальною появою систем і перехоплювачів в українських підрозділах ППО. Після чергового масованого балістичного удару Київ знову наголошує: у випадку протиповітряної оборони час поставок безпосередньо вимірюється людськими життями.

  • США не встигли використати 910 мільйонів доларів допомоги Україні

    США не встигли використати 910 мільйонів доларів допомоги Україні

    Міністерство оборони США не встигло використати 910 мільйонів доларів, які були виділені на військову допомогу Україні в межах програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI), через завершення встановленого бюджетного періоду для взяття нових фінансових зобов’язань. Внаслідок цього частина коштів втратила можливість бути спрямованою на нові контракти з американськими оборонними виробниками у визначені строки, хоча формально ці ресурси залишаються у системі оборонного фінансування та можуть бути використані за іншими механізмами.

    Про це йдеться у звіті аудиторів Operation Atlantic Resolve за підсумками першого кварталу 2026 року.

    У документі зазначається, що 910 мільйонів доларів більше не доступні для укладання нових контрактів у межах чинного бюджетного циклу, оскільки сплив строк, у межах якого Пентагон міг брати нові фінансові зобов’язання за програмою USAI. Це означає, що ці кошти не були перетворені на нові замовлення для оборонної промисловості США у встановлений період, однак не виключає їх подальшого використання у рамках вже чинних контрактів або довгострокових програм.

    Загалом, за даними звіту, з моменту запуску програми у лютому 2022 року Конгрес США схвалив для USAI фінансування у розмірі 33,51 мільярда доларів. Із цієї суми 19,21 мільярда доларів, що становить близько 57%, уже фактично витрачено на закупівлю озброєння, техніки та послуг, які були передані Україні станом на березень 2026 року. Ще 13,49 мільярда доларів залишаються розподіленими у вигляді контрактів з американськими оборонними компаніями, які перебувають на стадії виробництва або виконання і ще не були повністю профінансовані. Окремо зазначається, що 110 мільйонів доларів формально виділені, але поки не мають конкретного контрактного оформлення і залишаються в резерві для подальшого використання.

    Водночас аудитори підкреслюють, що завершення терміну асигнувань не означає повної втрати або «згоряння» коштів. Відповідно до процедур Міністерства оборони США, такі бюджетні ресурси більше не можуть використовуватися для укладення нових контрактів, однак протягом наступних п’яти років вони можуть бути спрямовані на покриття додаткових витрат за вже підписаними угодами, зокрема у випадку подорожчання виробництва, зміни логістики або розширення обсягів постачання озброєння.

    Програма Ukraine Security Assistance Initiative була створена Конгресом США у 2014 році після початку російської агресії проти України та анексії Криму. На відміну від іншого механізму військової підтримки — Presidential Drawdown Authority, який передбачає пряме вилучення озброєння зі складів американської армії, USAI працює через довгострокові контракти з оборонними підприємствами США на виробництво нового озброєння, боєприпасів та техніки спеціально для потреб України.

    На тлі цього у червні 2026 року під час чергового засідання контактної групи у форматі «Рамштайн» союзники України оголосили про нові пакети військової допомоги загальним обсягом близько 4 мільярдів доларів. Велика Британія заявила про підготовку масштабного пакета, що включатиме системи протиповітряної оборони, ракети та безпілотники власного виробництва, а Бельгія підтвердила плани передати Україні до семи винищувачів F-16 до кінця 2026 року, частину з яких планується використовувати як донори запасних частин.

    Таким чином, попри окремі затримки у фінансовому циклі USAI, загальний рівень міжнародної військової підтримки України залишається стабільним і продовжує формуватися як через американські програми оборонного виробництва, так і через прямі пакети допомоги від союзників у Європі та НАТО.

     

  • Зеленський отримав особливий прийом у Британії: король Чарльз III запросив до Віндзора

    Зеленський отримав особливий прийом у Британії: король Чарльз III запросив до Віндзора

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із королем Великої Британії Чарльзом III під час робочого візиту до Сполученого Королівства. Аудієнція відбулася 8 червня у Віндзорському палаці та стала черговим символом міцної підтримки України з боку британської королівської родини на тлі триваючої російської агресії.

    Про зустріч глава держави повідомив у своїх офіційних соціальних мережах. Президент подякував монарху за постійну підтримку українського народу та наголосив на особливій ролі Великої Британії серед міжнародних партнерів України.

    «Як завжди, хороша аудієнція у Короля Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Чарльза III. Дякую Його Величності, народові та всьому Сполученому Королівству за непохитну підтримку наших людей», – написав Зеленський.

    Зустріч відбулася на завершення насиченої програми президента України у Лондоні. Напередодні Володимир Зеленський провів серію важливих переговорів із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.

    Головною темою переговорів залишалися питання військової допомоги Україні, посилення санкційного тиску на Росію, підтримка української оборонної промисловості та пошук шляхів досягнення справедливого й стійкого миру.

    За підсумками лондонських консультацій лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та України підтвердили спільну позицію щодо необхідності продовження підтримки Києва та окреслили ключові умови для майбутнього мирного врегулювання.

    Зустріч Зеленського з Чарльзом III стала черговим підтвердженням особливих відносин між Україною та Великою Британією. Від початку повномасштабного вторгнення Росії король неодноразово висловлював підтримку українцям, приймав українських військових, представників гуманітарних організацій та особисто зустрічався з Володимиром Зеленським.

    Після сходження на престол у 2022 році Чарльз III зберіг курс підтримки України, який раніше демонструвала королівська родина. Монарх регулярно наголошує на необхідності допомоги українському народу та висловлює співчуття жертвам російської агресії.

    Політичні оглядачі зазначають, що хоча британський монарх не бере участі у формуванні зовнішньої політики уряду, подібні аудієнції мають велике символічне значення. Вони демонструють стабільність підтримки України з боку британських інституцій незалежно від змін у політичному керівництві країни.

    Особливого значення нинішня зустріч набуває на тлі складної міжнародної ситуації та активізації дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Лондон залишається одним із ключових союзників Києва як у військовій, так і в політичній площині.

    Велика Британія входить до числа найбільших донорів військової допомоги Україні та бере активну участь у підготовці українських військовослужбовців, постачанні сучасного озброєння, посиленні санкцій проти Росії та підтримці української економіки.

    Крім того, британська сторона продовжує підтримувати євроатлантичні прагнення України та її інтеграцію до західних безпекових структур.

    Візит Зеленського до Великої Британії вкотре засвідчив, що українське питання залишається одним із пріоритетів європейської політики. А зустріч із Чарльзом III стала ще одним знаком того, що підтримка України у Британії виходить далеко за межі урядових рішень і має широку суспільну та символічну основу.

    На тлі триваючої війни та дипломатичних переговорів навколо майбутнього миру такі контакти залишаються важливим елементом міжнародної підтримки України та сигналом про збереження єдності західних союзників навколо українського питання.

  • Україна та Європа узгоджують позиції: Зеленський прибув до Лондона

    Україна та Європа узгоджують позиції: Зеленський прибув до Лондона

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Великої Британії з офіційним візитом, у межах якого заплановано низку двосторонніх і багатосторонніх переговорів із ключовими європейськими союзниками України. Візит відбувається на тлі активної дипломатичної взаємодії Києва з партнерами щодо безпекових гарантій, військової підтримки та координації політики щодо подальшого перебігу війни.

    Як повідомив сам президент у соціальних мережах, у Лондоні передбачена його зустріч із прем’єр-міністром Великої Британії Кір Стармер, а також участь у форматі переговорів E3+Україна, до якого входять лідери трьох провідних європейських держав — президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та британський прем’єр. Цей формат розглядається як один із ключових майданчиків координації позицій Європи та України щодо безпеки на континенті та майбутніх дипломатичних процесів.

    За словами Зеленського, підготовка до зустрічей тривала заздалегідь на рівні урядових команд, які опрацювали порядок денний і погодили низку стратегічних питань, що потребують політичних рішень лідерів. Йдеться про теми, пов’язані з подальшою підтримкою України, посиленням оборонної співпраці, а також узгодженням спільних підходів до міжнародної дипломатії в умовах триваючої війни.

    Президент підкреслив, що одним із ключових меседжів української сторони є необхідність посилення ролі Європи у всіх процесах, пов’язаних із можливими переговорами щодо завершення війни. За його словами, Європа має бути не спостерігачем, а активним учасником і повноцінним партнером у формуванні майбутніх безпекових рішень, які визначатимуть архітектуру стабільності на континенті.

    Окремо у межах візиту запланована аудієнція Володимира Зеленського з королем Великої Британії Чарльз III, яка має відбутися 8 червня. Очікується, що під час зустрічі сторони обговорять питання міжнародної підтримки України, гуманітарної ситуації, а також довгострокового партнерства між двома країнами.

    Візит українського президента до Лондона відбувається в умовах інтенсивної дипломатичної активності України на європейському напрямку, де останніми місяцями суттєво посилилася координація між Києвом та ключовими столицями ЄС і Великої Британії. Аналітики відзначають, що формат E3+Україна поступово набуває більшої ваги як інструмент узгодження позицій щодо безпекової політики, санкційного тиску на Росію та довгострокових гарантій безпеки для України.

    Таким чином, нинішній візит розглядається як частина ширшої дипломатичної стратегії Києва, спрямованої на зміцнення єдності європейських партнерів та формування спільного підходу до майбутніх переговорних процесів і післявоєнного устрою безпеки в Європі.

  • НАТО готує пакет для України на €70 млрд: союзники шукають нову модель фінансування

    НАТО готує пакет для України на €70 млрд: союзники шукають нову модель фінансування

    Країни НАТО обговорюють можливість формування нового масштабного пакета військової допомоги Україні обсягом близько 70 млрд євро, який може стати одним із ключових політичних рішень найближчого саміту Альянсу. Про це повідомляє Politico з посиланням на чотирьох дипломатів НАТО. За попередніми даними, оголошення щодо нової ініціативи може відбутися вже наступного місяця під час саміту НАТО в Анкарі, де союзники планують узгодити подальші довгострокові механізми підтримки Києва.

    Як зазначається в публікації, ініціатором нової моделі фінансування у травні виступила Німеччина. Її пропозиція передбачає не лише визначення загального обсягу допомоги, а й створення більш прозорого механізму обліку внесків кожної країни-члена Альянсу. Ідея полягає в тому, щоб зробити систему підтримки України більш передбачуваною та рівномірною, зменшивши політичні суперечки щодо розподілу фінансового навантаження між союзниками.

    Обговорення цього питання відбувається на тлі зростаючих розбіжностей у НАТО щодо того, як саме має виглядати довгострокова модель підтримки України. Частина країн висловлює невдоволення тим, що значна частка витрат на військову допомогу Києву припадає на обмежене коло держав, тоді як інші союзники беруть меншу участь у фінансуванні. Саме тому новий підхід розглядається як спроба досягти більш справедливого розподілу внесків.

    За словами одного з високопоставлених дипломатів НАТО, ключовим завданням є забезпечення стабільної та довгострокової підтримки України на основі більш збалансованої системи зобов’язань. Він підкреслив, що Альянс має не лише реагувати на поточні потреби Києва, а й створити механізм, який дозволить планувати допомогу на роки вперед, забезпечуючи прогнозованість постачань озброєнь та фінансування оборонних потреб.

    Згідно з інформацією Politico, загальна сума в 70 млрд євро не буде складатися виключно з нових бюджетних видатків країн НАТО. Близько 30 млрд євро планується залучити з уже погодженого кредитного пакета Європейського Союзу для України, який становить 90 млрд євро на два роки. Ще близько 40 млрд євро можуть бути сформовані за рахунок двосторонніх програм військової та фінансової підтримки з боку окремих держав-членів Альянсу.

    Водночас частина союзників висловлює застереження, що включення коштів ЄС до загальної суми може знизити рівень додаткових національних внесків, оскільки держави можуть розраховувати на вже погоджені європейські фінансові механізми замість збільшення власних витрат. Це створює додаткову дискусію щодо реальної структури майбутнього пакета допомоги та його ефективності.

    Паралельно обговорення відбуваються на тлі загальної політичної дискусії в Альянсі щодо майбутніх моделей фінансування підтримки України. Питання стане одним із ключових на саміті НАТО, який заплановано на 7–8 липня в Анкарі. Очікується, що лідери країн-членів Альянсу розглянуть як короткострокові, так і довгострокові механізми підтримки України, включно з постачанням озброєнь, розвитком оборонної промисловості та інвестиціями у виробництво боєприпасів.

    Посол України при НАТО Альона Гетманчук у коментарі Politico наголосила, що будь-які нові зобов’язання союзників мають відповідати реальним потребам України на полі бою. За її словами, Київ передусім потребує посилення систем протиповітряної оборони, розвитку внутрішнього виробництва озброєнь, інвестицій у дронові та ракетні програми, а також стабільних поставок боєприпасів великої дальності. Вона підкреслила, що ефективність будь-якої допомоги вимірюється її здатністю змінювати ситуацію на фронті.

    Окремо Politico зазначає, що в НАТО тривають складні переговори щодо принципів фінансування допомоги Україні. Частина країн виступає проти ідеї фіксованих внесків у розмірі певного відсотка від ВВП, яку просував генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. Йшлося про пропозицію встановити орієнтир на рівні 0,25% ВВП кожної держави-члена на підтримку України.

    Однак, за даними The Telegraph, ця ініціатива була заблокована низкою країн, серед яких Велика Британія та Франція, а також інші союзники, які виступили проти обов’язкових квот. На цьому тлі німецька пропозиція щодо пакета в 70 млрд євро почала розглядатися як більш гнучка альтернатива, яка дозволяє зберегти обсяг підтримки України без запровадження жорстких фінансових зобов’язань для кожної країни.

    Таким чином, дискусія в НАТО поступово зміщується від принципу фіксованих внесків до моделі комбінованого фінансування, де поєднуються внески ЄС, двостороння допомога та нові спільні механізми Альянсу. Остаточні рішення очікуються вже під час саміту в Анкарі, який може визначити формат підтримки України на найближчі роки.

  • Макрон скликає союзників України: у Парижі готують історичне рішення щодо безпеки Європи

    Макрон скликає союзників України: у Парижі готують історичне рішення щодо безпеки Європи

    Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про проведення нового засідання «коаліції рішучих» у Парижі 13–14 липня. Захід відбудеться напередодні французького національного свята – Дня взяття Бастилії – та може стати одним із ключових міжнародних майданчиків для обговорення майбутніх гарантій безпеки України, подальшої військової підтримки та ролі європейських союзників у завершенні війни, пише “Європейська правда”.

    Про плани проведення саміту французький лідер заявив 5 червня перед початком саміту ЄС – Західні Балкани, який проходить у Чорногорії. Макрон також повідомив, що вже найближчими днями проведе окрему зустріч із президентом України Володимиром Зеленським для координації позицій та підготовки майбутнього засідання коаліції.

    За словами президента Франції, головною метою майбутньої зустрічі стане подальша структуризація роботи «коаліції рішучих» та координація міжнародної підтримки України.

    «Ми зустрінемося з президентом Зеленським через кілька днів для того, щоб одночасно організувати підтримку в рамках коаліції рішучих і структурувати її», – заявив Макрон.

    Французький президент підтвердив, що запросив усіх учасників коаліції прибути до Парижа 13 та 14 липня. Крім робочих засідань, країни-учасниці також отримали запрошення взяти участь у заходах з нагоди Дня взяття Бастилії – одного з головних державних свят Франції.

    Особливу символічність події надає той факт, що військовий парад 14 липня стане останнім для Емманюеля Макрона в статусі президента Франції. Саме тому Єлисейський палац прагне використати цей день для демонстрації єдності союзників та незмінної підтримки України на міжнародній арені.

    Що таке «коаліція рішучих»

    «Коаліція рішучих» (або «коаліція охочих») була створена у 2025 році за ініціативи Великої Британії та Франції як формат держав, готових брати активну участь у гарантуванні безпеки України після завершення бойових дій. До об’єднання входять близько 25 країн Європи та Північної Америки.

    Основна мета коаліції – розробити механізми довгострокових гарантій безпеки для України та підготуватися до можливого розгортання міжнародних сил підтримки після укладення мирної угоди. За словами представників Єлисейського палацу, учасники обговорюють не лише військову допомогу, а й механізми реагування на можливу повторну агресію Росії в майбутньому.

    З листопада 2025 року коаліція перебуває під французьким керівництвом, однак уже в липні цього року головування має перейти до Великої Британії. Саме тому липневий саміт у Парижі розглядається як підбиття підсумків французького етапу роботи коаліції та визначення подальших пріоритетів.

    Які питання обговорюватимуть

    Очікується, що під час зустрічі учасники приділять увагу кільком ключовим напрямкам.

    Перший – продовження військової підтримки України. Попри активізацію дипломатичних контактів, більшість європейських лідерів наголошують, що Росія не демонструє готовності до справедливого миру, тому допомога Києву повинна зберігатися.

    Другий напрямок – гарантії безпеки після завершення війни. Учасники коаліції продовжують обговорювати можливі формати присутності міжнародного контингенту в Україні після досягнення мирної угоди. Йдеться не про бойові підрозділи на лінії фронту, а про сили стримування та підтримки, які можуть стати додатковим фактором безпеки.

    Третій блок питань стосується інтеграції української оборонної системи в європейський безпековий простір та розвитку спільних оборонних програм.

    Чому ця зустріч важлива

    Останні місяці стали визначальними для формування нової архітектури безпеки в Європі. На тлі триваючої війни союзники України дедалі частіше говорять про необхідність створення довгострокових механізмів стримування Росії.

    Франція та Велика Британія залишаються головними рушіями цієї ініціативи. Саме Париж і Лондон у січні 2026 року разом із президентом України Володимиром Зеленським підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання міжнародних сил підтримки в Україні після досягнення мирної угоди.

    На попередніх засіданнях коаліції держави-учасниці вже підтвердили готовність брати участь у створенні багаторівневої системи гарантій безпеки для України за підтримки США та НАТО.

    Очікується, що зустріч Зеленського і Макрона, яка відбудеться до липневого саміту, дозволить узгодити ключові питання порядку денного та визначити конкретні кроки щодо подальшої підтримки України.

    Липневе засідання «коаліції рішучих» може стати одним із найважливіших міжнародних форумів цього літа для України. На тлі продовження війни та пошуку майбутніх гарантій безпеки саме в Парижі союзники Києва спробують визначити, якою буде роль Європи у забезпеченні миру та стримуванні нових загроз на континенті.

  • Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Переважна більшість жителів Естонії продовжує підтримувати Україну у війні проти російської агресії. Як повідомляє ERR, нове загальнонаціональне дослідження, проведене на замовлення Міністерства оборони Естонії, показало, що 67% громадян виступають за подальшу допомогу Україні. Показово, що цей рівень підтримки залишається стабільним уже протягом року, попри затяжний характер війни, економічні виклики та активну російську пропаганду.

    Результати опитування, проведеного соціологічною компанією Kantar Emor у березні 2026 року, свідчать про високий рівень солідарності естонського суспільства з Україною. У дослідженні взяли участь 1372 мешканці країни віком від 15 до 74 років. Опитування охоплювало питання безпеки, оборони, ставлення до НАТО та підтримки України.

    Згідно з результатами, двоє з трьох жителів Естонії вважають, що підтримка України має продовжуватися незалежно від тривалості війни. Особливо високий рівень підтримки зафіксовано серед етнічних естонців – 80% респондентів цієї категорії виступають за подальшу допомогу Києву. Водночас серед представників інших національностей, переважно російськомовного населення, цей показник становить 41%.

    Аналітики зазначають, що розрив у поглядах між різними етнічними групами зберігається з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проте навіть серед неетнічних естонців рівень підтримки України залишається вищим, ніж у багатьох країнах Західної Європи.

    Дослідження також продемонструвало високий рівень усвідомлення безпекових ризиків у самій Естонії. Близько 81% респондентів переконані, що країна повинна чинити збройний опір у випадку військового нападу. Це один із найвищих показників за всю історію подібних соціологічних досліджень у державі.

    Понад 60% опитаних заявили, що готові особисто долучитися до захисту країни відповідно до своїх можливостей та навичок. Йдеться не лише про службу у війську, а й про волонтерську діяльність, цивільну оборону, логістичну підтримку та інші форми спротиву.

    Окремо соціологи дослідили ставлення громадян до оборонного бюджету. Дві третини естонців переконані, що нинішній рівень фінансування оборони потрібно зберегти або навіть збільшити. Така позиція пояснюється зростанням занепокоєння через безпекову ситуацію у Балтійському регіоні та агресивну політику Російської Федерації.

    Ці результати корелюють з іншим дослідженням, оприлюдненим того ж дня. Згідно з ним, 82% громадян підтримують членство Естонії в НАТО. Таким чином, Альянс залишається інституцією з найвищим рівнем суспільної довіри серед естонців.

    Після початку повномасштабної війни Естонія стала одним із найактивніших союзників України серед усіх країн Європи. За часткою допомоги відносно ВВП Таллінн стабільно входить до числа світових лідерів. Естонія передала Україні військову техніку, артилерійські системи, боєприпаси, засоби зв’язку, автомобілі, обладнання для кібербезпеки та гуманітарну допомогу.

    Крім військової підтримки, естонський уряд послідовно виступає за посилення санкцій проти Росії, конфіскацію заморожених російських активів на користь України та прискорення вступу України до Європейського Союзу й НАТО.

    Президент Естонії та представники уряду неодноразово наголошували, що доля України безпосередньо пов’язана з безпекою всієї Європи. На думку естонського керівництва, перемога України є ключовою умовою для стримування подальшої агресії Кремля.

    Експерти відзначають, що стабільний рівень підтримки України серед естонців є особливо показовим на тлі втоми від війни, яка спостерігається в окремих європейських країнах. В Естонії ж переважає переконання, що допомога Україні є не лише актом солідарності, а й інвестицією у власну безпеку.

    Соціологи також звертають увагу на те, що підтримка України в Естонії залишається високою навіть попри економічні труднощі, інфляційний тиск та зростання витрат на оборону. Це свідчить про глибоке розуміння суспільством безпекових викликів, які створює російська агресія для всього регіону Балтійського моря.

    Таким чином, результати нового опитування підтверджують: Естонія залишається одним із найпослідовніших союзників України у Європі. Більшість громадян підтримує продовження допомоги Києву, готова інвестувати більше коштів у власну оборону та вважає необхідним чинити опір будь-якій потенційній агресії. На тлі триваючої війни такі настрої демонструють високий рівень національної єдності та усвідомлення спільних загроз для всієї Європи.

  • Українські союзники не можуть виконати свої обіцянки зі зміцнення ППО

    Українські союзники не можуть виконати свої обіцянки зі зміцнення ППО

    Союзники України, які обіцяли зміцнити систему протиповітряної оборони (ППО) країни на початку цього року, стикаються з труднощами у виконанні своїх зобов’язань. Як повідомляє видання Bloomberg, кілька країн-членів НАТО досі не виконали своїх обіцянок, які були підтверджені на липневому саміті альянсу у Вашингтоні.

    Причина цього – економічна витривалість Росії, яка змогла налагодити виробництво ракет і боєприпасів у темпі, що часто випереджає здатність українських союзників постачати необхідну зброю. Це створює серйозні перешкоди для України у її здатності захищатися від російської агресії.

    Крім того, Україна наразі зазнала значних втрат у своїх енергетичних потужностях. У зв’язку з цим багато громадян змушені все більше покладатися на дизельні генератори, щоб впоратися з тривалими відключеннями електроенергії. Перспектива відновлення електропостачання до початку опалювального сезону стає дедалі менш ймовірною.

    На цьому фоні високий представник ЄС Жозеп Боррель нагадав, що рішення про скасування обмежень на використання західної зброї, яка постачається в Україну для захисту від російської агресії, залишатиметься в компетенції національних урядів країн ЄС. Це рішення підкреслює складність і неоднозначність ситуації, в якій опинилися країни Заходу, підтримуючи Україну у війні з Росією.

  • Україна адаптує літаки для західних плануючих авіабомб під враженням від російських аналогів

    Україна адаптує літаки для західних плануючих авіабомб під враженням від російських аналогів

    Україна активно пристосовує свої військові літаки для використання західних плануючих авіабомб, повідомляє Forbes. Цей крок викликаний враженням від руйнівної сили російських плануючих авіабомб, які завдають значних втрат українським силам.

    Однак партнери не зможуть надати Україні таку саму кількість бомб, яку виробляє Росія, зазначає видання.

    Планувальні бомби КАБ вагою 1100 і 2200 фунтів є «чудодійною зброєю». А контрзаходів в українців «практично немає». Але вони можуть завдати удару у відповідь своїми власними плануючими бомбами. Йдеться про американський боєприпас JDAM-ER і французький AASM, а також так звану бомбу малого діаметру SDB з дальністю планування до 69 миль.

    З цією метою українські ВПС перетворюють свої 40 або 50 уцілілих винищувачів МіГ-29 і, можливо, десятки винищувачів Су-27, які залишилися, на високоточні планувальні бомбардувальники.

    Це важлива подія, оскільки крихітні українські військово-повітряні сили – лише сотня колишніх радянських літаків у кількох бригадах – щосили намагаються відповідати руйнівній кампанії планерних бомбардувань набагато більших російських ВПС, які мають сотні Су-30, Су-34 і Су-35 з чотирма або навіть шістьма КАБами на кожен виліт, пише американське видання.

    З появою цього літа 85 колишніх європейських винищувачів F-16 в українських ВПС буде достатньо літаків, щоб відповідати темпам бомбардувань росіян. Чого в українців явно не вистачатиме, так це бомб.

    На думку Forbes, вкрай малоймовірно, що союзники України пожертвують більш ніж кількома сотнями планерних бомб на місяць – можливо, це всього лише десята частина від того, що необхідно Україні, щоб відповідати повітряній вогневій потужності Росії.