Golosnovinua.com

Позначка: спецтехніка

  • Пожежні авто за пів мільярда і штраф на 90 млн: АМКУ викрив тендерну змову, але схема може вижити через «фірми-клони»

    Пожежні авто за пів мільярда і штраф на 90 млн: АМКУ викрив тендерну змову, але схема може вижити через «фірми-клони»

    Антимонопольний комітет України викрив масштабну змову на закупівлі пожежних автоцистерн для ДСНС. Йдеться про тендер 2024 року з очікуваною вартістю понад 500 млн грн, у якому, за висновками АМКУ, дві компанії — ТОВ «Київський республіканський автоцентр» та ТОВ «Компанія Тітал» — не конкурували між собою, а узгоджували дії. У результаті Комітет оштрафував їх загалом на 90 млн грн.

    Рішення АМКУ ухвалив 28 травня 2026 року. У Комітеті встановили, що компанії координували поведінку на різних етапах закупівлі: під час підготовки документів, формування цінових пропозицій та навіть під час виконання договорів із виробництва техніки для потреб ДСНС. На думку регулятора, це свідчить про відсутність реальної конкуренції між учасниками торгів.

    Закупівлю проводило Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС. Предметом торгів були пожежні автоцистерни з ємністю цистерни для води не менше 5 тонн. Ще у травні 2025 року АМКУ офіційно розпочав розгляд справи №145-26.13/58-25 щодо можливих антиконкурентних узгоджених дій цих двох товариств.

    За результатами розслідування дії компаній кваліфікували як порушення законодавства про захист економічної конкуренції — антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів. Загальна сума штрафу становить 90 млн грн. За даними «Телеграфу», «Київський республіканський автоцентр» отримав 50 млн грн штрафу, а «Компанія Тітал» — 40 млн грн.

    Однак грошовий штраф — не єдиний наслідок. Відповідно до законодавства про публічні закупівлі, компанії, яких протягом останніх трьох років притягнули до відповідальності за спотворення результатів тендерів, не можуть брати участь у процедурах закупівель. Це означає, що фігуранти рішення АМКУ ризикують втратити доступ до державних торгів на три роки.

    На перший погляд, таке покарання виглядає серйозним ударом по бізнесу. Але журналістське розслідування «Телеграфу» звертає увагу на іншу проблему: навіть якщо конкретні юридичні особи потрапляють під обмеження, пов’язані з ними власники можуть продовжувати працювати через інші компанії зі схожим профілем. Саме тому ризик продовження тендерної «естафети» через пов’язані структури залишається високим.

    За даними матеріалу, обидві компанії роками працювали у вузькій, але дуже прибутковій ніші постачання спеціальної техніки для державних структур — ДСНС, Нацгвардії, підприємств паливно-енергетичного комплексу та комунальних замовників. «Компанія Тітал», як зазначає «Телеграф», за час роботи отримала державних контрактів на мільярди гривень, а «Київський республіканський автоцентр» також має величезний портфель держзамовлень.

    Окрему увагу журналісти звертають на пов’язані компанії родини Затхеїв, які фігурують у контексті «Київського республіканського автоцентру». У матеріалі згадуються, зокрема, ТОВ «ВК “Автотранспортник”», ТОВ «УКР ТРАК», ТОВ «КАТЕКС ЛТД», ТОВ ФТКП «ТРАНСКОМ», ТОВ «АВТОЕКСПО», а також компанії з назвою «КАМАЗ». Саме такі структури, за припущенням авторів розслідування, можуть продовжити участь у тендерах, навіть якщо основну компанію заблокують.

    Історія з АМКУ — не перший скандальний епізод навколо цих постачальників. Конфлікт «Київського республіканського автоцентру» з «Укргазвидобуванням» щодо тендеру 2018 року на постачання автомобільних кранів. За версією журналістів, компанія мала поставити техніку, яка відповідала б екологічному стандарту Євро-5 та могла б пересуватися дорогами загального користування, але згодом виник судовий конфлікт щодо виконання умов договору.

    Ще один резонансний епізод стосується закупівлі російських КамАЗів для Національної гвардії у 2014 році — вже після анексії Криму та початку війни на Донбасі. За даними розслідування, через пов’язану компанію було продано 29 автомобілів російського виробництва на суму 27,7 млн грн. Цей епізод викликав суспільний резонанс через походження техніки.

    Не менш проблемним виглядає і бекграунд «Компанії Тітал». У відкритих джерелах є згадки про значні контракти компанії з ДСНС: наприклад, у 2019 році вона виграла тендер на постачання трьох пожежних автомобілів із телескопічними підйомниками для ДСНС Києва на 49,42 млн грн.

    Також ідеться про судові та податкові претензії до компанії, зокрема про справи, пов’язані з ПДВ та можливим ухиленням від сплати податків. Водночас остаточні висновки щодо кримінальної відповідальності можуть робити лише суди, тому ці епізоди потребують юридично обережної оцінки.

    Ситуація навколо «пожежного» тендеру демонструє системну проблему державних закупівель: формальна конкуренція не завжди означає реальне змагання між постачальниками. Якщо учасники торгів пов’язані між собою або узгоджують поведінку, держава фактично втрачає шанс отримати найкращу ціну та якісну техніку на чесних умовах.

    Особливо небезпечно це виглядає у сфері спецтехніки для ДСНС. Пожежні автоцистерни, підйомники, аварійно-рятувальні машини та інша техніка — це не просто дорогі закупівлі. Від їхньої якості, своєчасного постачання та реальної вартості залежить здатність рятувальників реагувати на пожежі, обстріли, руйнування та надзвичайні ситуації.

    Тому рішення АМКУ може стати важливим прецедентом, але лише за однієї умови: якщо покарання торкнеться не тільки назв компаній, а й реальних механізмів, через які пов’язані бізнес-групи можуть продовжувати освоювати бюджетні кошти. Інакше штраф у 90 млн грн ризикує стати просто дорогою, але не смертельною платою за участь у багатомільярдному ринку державних закупівель.

  • Аудит КМДА виявив порушення в «Київзеленбуді» майже на 1 млрд гривень

    Аудит КМДА виявив порушення в «Київзеленбуді» майже на 1 млрд гривень

    Аудит Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА виявив масштабні порушення в діяльності комунального об’єднання «Київзеленбуд», які у 2022–2024 роках призвели до проблем і ризиків на загальну суму майже 985 млн гривень. З них понад 826 млн грн аудитори прямо віднесли до операцій із ризиком втрат бюджетних коштів.

    Відповідний звіт датований 14 жовтня 2025 року, однак оприлюднений із затримкою — вже після того, як стало зрозуміло, що більшість рекомендацій ревізорів керівництво «Київзеленбуду» фактично проігнорувало. Перевірка охоплювала період з 2022 по 2024 рік і тривала майже рік — з серпня 2024-го до червня 2025-го.

    За висновками аудиторів, у різних сегментах діяльності комунального об’єднання були зафіксовані порушення фінансової дисципліни, неефективне використання майна та системні управлінські збої. Йдеться як про прямі втрати бюджету, так і про ситуації, які створювали умови для зловживань і подальшого розкрадання коштів.

    Окремий блок зауважень стосувався закупівель. Аудитори встановили, що тендерна документація «Київзеленбуду» нерідко містила непрозорі та дискримінаційні вимоги до учасників, але при цьому не визначала чітких критеріїв якості товарів і робіт. У низці випадків пропозиції, які не відповідали технічній специфікації, не відхилялися, а більш вигідні за ціною учасники усувалися з формальних причин.

    Також фіксувалися договори, у яких не було чітко визначено вимоги до якості товарів або обсягів робіт. Це створювало ризики неналежного виконання зобов’язань і фактично позбавляло замовника інструментів контролю. В окремих випадках «Київзеленбуд» не стягував штрафні санкції з підрядників за порушення умов договорів, що, за оцінками аудиторів, призвело до ризику втрат бюджету щонайменше на 1,64 млн грн.

    У звіті наведено і приклади конкретних договорів. Зокрема, при закупівлі дизельного палива у 2023 році комунальне об’єднання погодило підвищення ціни за одиницю товару непропорційно реальному коливанню цін на ринку. Інший договір, укладений для хімічної ліквідації карантинних бур’янів, не містив чіткої інформації про місця і площі обробки, що створювало ризики фіктивного виконання робіт.

    Аудитори також звернули увагу на практику підписання актів приймання виконаних робіт раніше, ніж ці роботи фактично були виконані. Частину таких робіт у реальності виконували районні управління зелених насаджень за договорами субпідряду, хоча саме вони і так є балансоутримувачами парків і скверів. За 2023 рік та десять місяців 2024-го було укладено 32 договори субпідряду на суму понад 12 млн грн.

    Окрема критика стосувалася використання посадкового матеріалу. Попри наявність у міському декоративному розсаднику «Теремки» понад 50 тисяч саджанців, районні КП забезпечувалися ними лише частково. Водночас за бюджетні кошти закуповувалися аналогічні саджанці на десятки мільйонів гривень. Лише за вибірковими підрахунками аудитори встановили зайві витрати щонайменше на 5,4 млн грн, а під час капітальних ремонтів і реконструкцій — ще на понад 1,3 млн грн.

    Крім того, «Київзеленбуд» реалізовував власний посадковий матеріал за цінами, значно нижчими за ринкові, а потім оплачував схожі саджанці за завищеними цінами у межах підрядних договорів. Це, на думку ревізорів, призвело до упущеної вигоди майже на 1 млн грн.

    Аудит зафіксував і серйозні проблеми з управлінням майном та землею. Комунальне об’єднання роками не реєструвало право постійного користування низкою земельних ділянок, що створило ризик їх втрати. У звіті прямо вказано на випадки, коли частина таких земель була передана в оренду або забудована сторонніми структурами.

    Ситуацію ускладнює зникнення великого масиву документації. Аудитори не змогли ідентифікувати понад 200 договорів з додатками та актами виконаних робіт, укладених у 2021–2023 роках. Частина документів була вилучена правоохоронцями під час десятків обшуків і тимчасових доступів у межах кримінальних проваджень, що, за оцінкою ревізорів, унеможливило повне встановлення реальних масштабів порушень.

    Загалом аудитори надали керівництву «Київзеленбуду» 58 рекомендацій. Станом на момент оприлюднення звіту лише 9 з них були виконані повністю, ще 2 — частково, а 47 залишилися без реагування. Зокрема, комунальне об’єднання проігнорувало рекомендації щодо звернення до суду та правоохоронних органів для недопущення втрати земельних ділянок і впровадження чіткої системи обліку та архівування первинної документації.

    На тлі цього аудит КМДА фактично підтвердив те, про що правоохоронці заявляють уже кілька років: «Київзеленбуд» є одним із лідерів серед столичних комунальних підприємств за кількістю кримінальних проваджень, підозр і підстав для перевірок. І попри зміну керівників, управлінська модель, яка створює умови для розпилу бюджету та втрати майна, продовжує працювати.

  • У Києві новий корупційний скандал у КМДА: директор департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук отримав уже п’яту підозру

    У Києві новий корупційний скандал у КМДА: директор департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук отримав уже п’яту підозру

    Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук, який працює у структурі столичної влади з грудня 2018 року та є депутатом Київради від “УДАРу”, продовжує фігурувати у кримінальних провадженнях. 8 жовтня йому повідомили про чергову підозру — цього разу у службовій недбалості під час закупівлі спеціальної техніки для столичного управління ДСНС у 2022 році. Збитки міського бюджету правоохоронці оцінили у 10,9 мільйона гривень. Про це пише видання КВ.

    Справу розслідують у межах кримінального провадження №12023100000001338. За версією слідчих, Ткачук мав проконтролювати визначення реальної ринкової вартості спецтехніки, яку планували закупити за кошти міського резервного фонду. Йдеться про шість автомобілів на суму 29,5 млн грн.

    Однак, як зазначається у матеріалах справи, підлеглі Ткачука не звернулися ані до виробників, ані до дилерів, не провели аналізу ринку та не перевірили ціни на додаткове обладнання. Усе це суперечить «Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженій Мінекономіки.

    Проведені експертизи встановили: через завищення вартості закупівлі бюджет Києва недоотримав 10,9 млн грн.

    13 жовтня Голосіївський райсуд столиці обрав Ткачуку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяці. Чиновника зобов’язано з’являтися за викликом слідчих і прокурорів та утримуватися від контактів зі свідками. Того ж дня суд відсторонив його від посади директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

    Санкція інкримінованої статті — ч.2 ст. 367 ККУ — передбачає до п’яти років ув’язнення.

    Переможцем закупівлі стала компанія ТОВ “Валідус Спецавто”, що належить киянину Андрію Нагорному. За понад 10 років роботи фірма уклала державних контрактів на загальну суму 2,6 млрд грн.

    Попри це, слідство стверджує: техніка була закуплена з істотним завищенням вартості.

    Ця підозра стала вже п’ятою для очільника департаменту муніципальної безпеки КМДА.

    Ткачук фігурує одразу у кількох кримінальних провадженнях:

    • справа про генератори від “Епіцентру” — йому інкримінують розтрату 1,8 млн грн через включення ПДВ, який не підлягав сплаті;

    • справа щодо системи оповіщення в Деснянському районі — за версією слідства, переплата становила 377,2 тис. грн;

    • справа про закупівлю генераторів у 2023 році — збитки оцінені у 4,8 млн грн;

    • справа про неналежне функціонування укриттів у Києві — одне з найбільш резонансних розслідувань, у якому Ткачук є підозрюваним з червня 2023 року.

    Саме ця трагедія зумовила масштабне слідство: 1 червня 2023 року під час ракетної атаки в Деснянському районі загинули троє людей, які не змогли потрапити до укриття, двері якого були зачинені.

    Роман Ткачук — один із найдовше працюючих керівників у команді мера Віталія Кличка. До приходу у КМДА він багато років очолював аварійно-рятувальні служби. Попри численні кримінальні провадження, він залишався на посаді аж до відсторонення судом у жовтні 2025 року.

    За масштабом кримінальних справ чиновник фактично є “рекордсменом” серед керівників підрозділів КМДА.

    Найближчим часом суди мають розглянути кілька обвинувальних актів щодо діяльності Романа Ткачука. У разі доведення вини йому загрожують реальні строки ув’язнення — від 5 до 12 років залежно від конкретного епізоду.

  • Сучасна техніка для вимогливих умов: українські інженери розробили потужний автопаливозаправник

    Сучасна техніка для вимогливих умов: українські інженери розробили потужний автопаливозаправник

    Україна активно працює над створенням сучасної техніки, яка забезпечить безперебійну роботу в умовах суворої експлуатації. Недавно на одному з вітчизняних заводів був зібраний автопаливозаправник для бездоріжжя, який має потужний потенціал.

    Використовуючи шасі від Renault Trucks серії K з шести колісною формулою 6×6, українські інженери створили техніку, обладнану цистерною об’ємом 15 кубічних метрів. Вибір шасі Renault Trucks серії K був обумовлений його здатністю працювати важких умовах.

    Рама з лонжеронами завтовшки 8 мм із вставками-підсилювачами (5 мм), а також задня підвіска, розрахована на навантаження від 26 до 32 тонн, відповідає високим стандартам надійності. В посиленому виконанні Extreme вона комплектується чотирма параболічними ресорами, що забезпечує ще більшу стабільність.

    Цей автопаливозаправник пропонується з турбодизелями двох моделей: DTI11 з робочим об’ємом 10,8 л і потужністю 380, 430 та 460 к. с., або DTI13 з робочим об’ємом 12,8 л і потужністю 440, 480 та 520 к. с. Двигун працює у поєднанні з 12-ступеневою роботизованою коробкою передач Optidriver.