Європейська комісія закликає держави-члени Європейського Союзу розпочати поступове скасування тимчасового прикордонного контролю на внутрішніх кордонах Шенгенської зони, зокрема в Німеччині та інших країнах, які нині зберігають такі обмеження. У Брюсселі наголошують, що чинна практика дедалі більше суперечить базовим принципам вільного пересування, закладеним у Шенгенській угоді, і має бути поетапно згортана.
Про це повідомляє німецьке видання Spiegel із посиланням на позицію Єврокомісії та заяви європейських посадовців.
Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер заявив, що, на думку Єврокомісії, поступове скорочення прикордонного контролю в дев’яти країнах ЄС, де він наразі продовжує діяти, є «як можливим, так і доцільним», зокрема і для Німеччини. За його словами, нинішня ситуація більше не виправдовує тривале збереження внутрішніх бар’єрів у межах Шенгенської зони, оскільки міграційний тиск у Європі зменшується, а спільні механізми контролю поступово посилюються.
Бруннер наголосив, що однією з причин для перегляду політики є суттєве скорочення кількості біженців, які прибувають до ЄС у порівнянні з попередніми періодами. На його думку, це створює передумови для повернення до нормального функціонування Шенгенської системи без постійних перевірок на внутрішніх кордонах.
Водночас єврокомісар визнав, що держави-члени мають право враховувати безпекові ризики, однак підкреслив, що такі ризики вже значною мірою компенсуються іншими інструментами на рівні ЄС. Йдеться, зокрема, про посилення контролю на зовнішніх кордонах Союзу та впровадження єдиної європейської системи в’їзду та виїзду, яка має забезпечити більш ефективний облік перетину кордонів громадянами третіх країн.
Попри позицію Брюсселя, внутрішньополітичні дебати в країнах-членах ЄС залишаються напруженими. Уряди низки держав, включно з Німеччиною, Австрією та деякими іншими країнами, останніми роками неодноразово відновлювали або продовжували дію прикордонного контролю, посилаючись на необхідність боротьби з нелегальною міграцією, контрабандою та потенційними безпековими загрозами.
Особливо активно такі заходи застосовує Німеччина, яка зберігає контроль на окремих ділянках кордону вже тривалий час. Це викликає дискусії як усередині країни, так і на рівні Європейського Союзу, оскільки критики вказують на поступове розмивання принципу Шенгенської зони без внутрішніх кордонів.
Додаткового юридичного виміру ситуації надали рішення німецьких судів. У квітні адміністративний суд міста Кобленц визнав незаконними окремі прикордонні перевірки між Німеччиною та Люксембургом. Це рішення стало черговим у серії судових постанов у Німеччині, які ставлять під сумнів відповідність тривалого внутрішнього контролю нормам європейського права. Раніше аналогічні рішення також стосувалися перевірок на кордоні з Австрією, що посилило тиск на уряд у Берліні.
У відповідь на заклик Єврокомісії міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт 4 червня заявив, що Берлін не підтримує ідею швидкого скасування внутрішніх прикордонних перевірок. Він наголосив, що чинні заходи залишаються необхідними для забезпечення національної безпеки та ефективного контролю міграційних потоків, а їх передчасне скасування може створити додаткові ризики для країни.
Таким чином, між Європейською комісією та урядами окремих держав-членів ЄС формується чітке розходження у підходах до майбутнього Шенгенської зони. Брюссель наполягає на відновленні повної свободи пересування, тоді як національні уряди зберігають обережну позицію, ставлячи у пріоритет питання безпеки та внутрішньої стабільності.
Експерти відзначають, що подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи вдасться ЄС знайти компроміс між ідеєю єдиної безкордонної Європи та прагненням окремих держав посилити контроль над міграцією і внутрішньою безпекою. У разі відсутності такого компромісу Шенгенська система може зіткнутися з подальшим розширенням практики тимчасових внутрішніх кордонів, що поступово змінюватиме її первісну концепцію.
