Golosnovinua.com

Позначка: справа Мідас

  • Обшуки у голови НБУ: антикорупційники взялися за Пишного на тлі скандалу з «плівками Мідаса»

    Обшуки у голови НБУ: антикорупційники взялися за Пишного на тлі скандалу з «плівками Мідаса»

    У середу, 21 жовтня 2026 року, з’явилася інформація про проведення обшуків у голови Національного банку України Андрія Пишного. За даними журналістських джерел, слідчі дії здійснюють представники Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Повідомлення з’явилося на тлі масштабного корупційного розслідування, пов’язаного з державним Sense Bank, можливими схемами легалізації коштів та неформальним впливом на керівництво фінансової установи.

    Про обшуки повідомила «Економічна правда» о 09:41 21 жовтня з посиланням на власних співрозмовників у політичних колах. За інформацією видання, слідчі дії стосуються очільника Нацбанку Андрія Пишного.

    Водночас на момент підготовки матеріалу офіційного підтвердження саме цих обшуків від НАБУ, САП або Національного банку знайти не вдалося. Також залишається невідомим, де саме проводяться слідчі дії, які документи чи інші матеріали можуть цікавити детективів і який процесуальний статус має Пишний у відповідному кримінальному провадженні.

    Інформації про оголошення голові НБУ підозри, його затримання або вилучення майна немає. Тому наразі йдеться саме про повідомлення журналістських джерел, а не про офіційно встановлену причетність посадовця до будь-якого злочину.

    Однак новина привернула особливу увагу через попередні розслідування антикорупційних органів, у яких неодноразово згадувався державний Sense Bank, а також через публічні свідчення колишніх керівників банку щодо можливого впливу сторонніх осіб на його діяльність.

    Центральним епізодом цієї історії стала масштабна операція НАБУ і САП під кодовими назвами «Форест Гамп» та «Феміда». Про її результати правоохоронці повідомили в серпні 2026 року.

    Згідно з офіційними матеріалами НАБУ, антикорупційні органи викрили організацію, діяльність якої, за версією слідства, охоплювала незаконне заволодіння дороговартісною нерухомістю, рейдерські захоплення підприємств і легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом.

    Слідство заявляло про можливу участь у схемі чинного та колишнього народних депутатів, посадовців Офісу президента, представників бізнесу та керівництва одного з державних банків.

    Особливу увагу детективи приділили фінансовим операціям, пов’язаним із внесенням застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. За матеріалами розслідування, для проведення відповідних платежів учасники ймовірної схеми використовували банківську інфраструктуру та механізми, які мали приховати походження грошей.

    Ішлося про 150 мільйонів гривень, які, за версією НАБУ, легалізували через рахунки компаній, залучених до фінансових операцій. Одним із ключових питань для слідства стало те, як такі транзакції проходили банківські процедури контролю та чи могли посадові особи фінансової установи сприяти їхньому проведенню.

    У серпні НАБУ повідомило, що серед підозрюваних у межах операцій були, зокрема, голова наглядової ради, голова правління та керівник підрозділу фінансового моніторингу Sense Bank. Водночас у відповідному повідомленні правоохоронців не всі фігуранти були названі поіменно.

    Ще один напрям розслідування стосувався можливого незаконного заволодіння майном у Києві. За версією детективів, восени 2025 року учасники організації здійснили рейдерське захоплення двох підприємств із загальною вартістю активів 248 мільйонів гривень.

    При цьому один з епізодів, за даними слідства, був пов’язаний із наміром отримати контроль над нерухомістю в центрі столиці вартістю понад 500 мільйонів гривень.

    Крім того, у травні 2026 року, як заявляли правоохоронці, організатори схеми намагалися заволодіти київською нерухомістю вартістю понад 207 мільйонів гривень, однак не змогли реалізувати цей план до кінця.

    Таким чином, розслідування вийшло далеко за межі окремих фінансових транзакцій і охопило питання управління державними активами, банківського контролю та можливих зв’язків між політиками, бізнесом і посадовцями фінансових установ.

    Однією з найпомітніших постатей у цій історії став бізнесмен Василь Веселий, який раніше працював радником наглядової ради державного Sense Bank.

    Саме його роль у банку неодноразово викликала запитання у журналістів та членів парламентської Тимчасової слідчої комісії. Особливий інтерес становили обставини його появи у фінансовій установі та характер взаємодії з Національним банком.

    Як раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі про роль Веселого в Sense Bank, 10 вересня колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер під час засідання парламентської ТСК заявив, що саме Андрій Пишний свого часу познайомив його з Василем Веселим.

    За словами Аджунера, після переходу Sense Bank у державну власність виникла потреба покращити взаємодію установи з державними органами та іншими зацікавленими сторонами. У цьому контексті й обговорювалося залучення окремого радника.

    Аджунер стверджував, що кандидатуру Веселого йому представив очільник НБУ. Також колишній керівник наглядової ради заявляв, що після початку роботи радника проблем у комунікації з регулятором стало менше.

    Проте ці твердження залишаються свідченнями самого Аджунера. Публічно доступних документів, які б доводили, що Андрій Пишний особисто вимагав призначення Веселого або втручався в рішення наглядової ради, не представлено.

    Сам Пишний раніше заперечував, що рекомендував наглядовій раді Sense Bank призначити Василя Веселого.

    Національний банк також повідомляв, що протягом 2024 року Веселий двічі відвідував регулятора як представник Sense Bank, але зустрічався з працівниками наглядового блоку. Особистих візитів до голови НБУ, за твердженням регулятора, не було.

    Важливим елементом історії стали й так звані «плівки Мідаса» — оприлюднені записи розмов фігурантів масштабного антикорупційного розслідування.

    За повідомленнями журналістів, на одному з записів особи, яких ідентифікували як Василя Веселого та Олександра Цукермана, обговорювали майбутній склад наглядової ради державного Sense Bank.

    Особливої уваги набув той факт, що відповідні розмови, згідно з оприлюдненою інформацією, відбувалися ще до офіційного призначення нового складу наглядової ради в червні 2025 року.

    Збіг окремих кандидатур, які згадувалися в розмовах, із подальшими кадровими рішеннями став підставою для нових запитань щодо можливого неформального впливу на управління банком.

    Ситуацію додатково загострили свідчення, оприлюднені під час парламентських слухань. Зокрема, представники рекрутингової компанії, залученої до відбору незалежних членів наглядової ради, розповідали про перебіг конкурсу та обставини перегляду окремих кандидатур.

    Детальніше про ці події «Ненька інфо» повідомляла в публікації «Стало очевидним, як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank». У матеріалі йшлося про свідчення директора рекрутингової компанії Віестурса Ліегіса щодо конкурсного відбору та кандидатури Миколи Гладишенка.

    Окремий розвиток отримала й історія Василя Веселого. Ще в червні 2026 року правоохоронці проводили обшуки, пов’язані з бізнесменом. Тоді Київська міська прокуратура підтвердила проведення слідчих дій у межах розслідування можливої легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    Водночас прокуратура наголошувала, що Веселого не затримували й на момент відповідного повідомлення підозру йому не оголошували.

    Раніше «Ненька інфо» вже звертала увагу на можливі наслідки цих розслідувань для керівництва Нацбанку. Зокрема, у публікації «Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний» від 12 червня 2026 року видання повідомляло про припущення джерел щодо можливого розширення уваги правоохоронців до голови НБУ.

    Тоді йшлося про політичні та кадрові зв’язки, які могли становити інтерес для антикорупційних органів. Однак матеріал не був доказом причетності Пишного до злочинної діяльності.

    Не менш важливим є те, що розслідування навколо Sense Bank уже спричинило низку кадрових та управлінських рішень.

    Зокрема, 2 вересня Національний банк визнав голову правління Sense Bank Олексія Ступака таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, та направив вимогу про його заміну.

    Це рішення стало частиною ширшого розвитку ситуації навколо державного банку, діяльність якого опинилася під особливою увагою регулятора, антикорупційних органів та парламентської ТСК.

    Водночас принципово важливо розмежовувати регуляторні рішення НБУ, кадрові конфлікти, журналістські розслідування та кримінальні провадження. Наявність зв’язків між окремими посадовцями чи факт професійного знайомства самі собою не доводять участі у злочинній схемі.

    Для фінансового ринку ситуація має особливе значення через посаду Андрія Пишного. Національний банк відповідає за монетарну політику, стабільність банківської системи, регулювання фінансового сектору та банківський нагляд.

    Саме тому будь-які слідчі дії щодо очільника регулятора викликають значний суспільний інтерес. При цьому з повідомлення про обшуки не випливає, що НБУ припиняє виконувати свої функції або що виникла безпосередня загроза коштам вкладників.

    Окремо слід зазначити, що ще у квітні 2026 року Андрій Пишний публічно заперечував вплив на себе з боку осіб, яких згадували у контексті «Міндічгейту». Зокрема, він заявляв про відсутність комунікацій щодо допомоги з фінансуванням оборонних підприємств. Про його відповідь повідомляв «Інтерфакс-Україна».

    Тепер ключовими залишаються питання про те, чи підтвердять НАБУ та САП проведення обшуків у Пишного, у межах якого кримінального провадження вони могли відбутися та чи пов’язані ці дії безпосередньо зі справами «Форест Гамп», «Феміда» або іншими епізодами.

    Також важливою буде офіційна позиція самого очільника НБУ, оскільки попередні заяви Пишного щодо ролі Василя Веселого відрізняються від свідчень колишнього голови наглядової ради Sense Bank.

    Наразі головний підтверджений інформаційний факт полягає в тому, що «Економічна правда» з посиланням на джерела повідомила про обшуки у голови НБУ. Офіційного підтвердження цих слідчих дій у перевірених джерелах поки немає.

    Подальший розвиток подій залежатиме від повідомлень правоохоронних органів, можливої процесуальної оцінки встановлених обставин та оприлюднення документів, які дозволять з’ясувати, чи існує юридично значущий зв’язок між нинішньою інформацією про обшуки та попередніми розслідуваннями навколо Sense Bank.

  • 150 млн, «пральня» і обхід фінмоніторингу: НАБУ розкрило нові деталі гучної справи «Форест Гамп»

    150 млн, «пральня» і обхід фінмоніторингу: НАБУ розкрило нові деталі гучної справи «Форест Гамп»

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили деталі масштабної спецоперації «Форест Гамп», яка стосується легалізації 150 млн грн готівки для внесення застави за одного з фігурантів резонансної справи «Мідас». За версією слідства, гроші передавали кількома траншами, частину спрямовували до так званої «пральні», а для введення коштів у легальний обіг використовували рахунки підконтрольних компаній та можливості державного Sense Bank.

    У матеріалах розслідування фігурують високопосадовець Офісу президента, чинний і колишній народні депутати, довірені особи та представники керівництва банку. Детективи оприлюднили записи розмов, під час яких, як стверджує НАБУ, обговорювали рух коштів, проведення платежів та питання фінансового моніторингу.

    Після слідчих дій справа вже спричинила політичні наслідки. Ірина Мудра 19 серпня була звільнена з посади заступниці керівника Офісу президента, а згодом сама підтвердила, що в неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Водночас Мудра наголосила, що її не затримували і вона разом із захистом готується до суду.

    Що таке операція «Форест Гамп»

    Про масштабні слідчі дії НАБУ та САП стало відомо вранці 19 серпня 2026 року. Антикорупційні органи повідомили про проведення спецоперації з викриття ймовірної злочинної організації, до якої, за даними слідства, могли бути причетні представники високого політичного та державного рівня.

    Пізніше НАБУ розкрило ключову частину справи. За версією детективів, група осіб організувала та забезпечила легалізацію 150 млн грн, отриманих злочинним шляхом.

    Це була готівка, яку через низку рахунків підконтрольних компаній нібито ввели в легальний фінансовий обіг. Кінцевою метою операції, стверджує слідство, було внесення застави за одного з учасників злочинної організації, що проходить у справі «Мідас».

    Саме рух цих 150 млн грн став центральним епізодом «Форест Гамп».

    50 млн: перший транш і «конвертаційний центр»

    НАБУ детально відтворило маршрут грошей. За даними слідства, спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн готівкою. Після цього гроші розділили. 15 млн грн, як стверджують правоохоронці, отримала довірена особа колишнього парламентаря. Ще 35 млн грн спрямували до так званого конвертаційного центру.

    Після отримання першої партії готівки учасники схеми, за даними НАБУ, почали обговорювати подальший розподіл коштів і механізм їхнього проведення через фінансову систему.

    Фактично слідство описує багатоступеневу операцію: готівка мала змінити форму, пройти через юридичних осіб і зрештою опинитися на рахунку, з якого її вже можна було офіційно використати для застави.

    Ще 10 млн того самого дня

    На першому транші схема, за версією НАБУ, не завершилася. Того ж дня до того самого офісу нібито привезли ще 10 млн грн. Учасники операції підтверджували отримання коштів та обговорювали подальші дії. Таким чином, після перших двох передач загальна сума готівки вже становила 60 млн грн.

    Однак найбільша одноразова партія була ще попереду.

    70 млн і «пральня»

    Наступний транш становив одразу 70 млн грн.

    За матеріалами НАБУ, його також доставили до офісу колишнього народного депутата. Після цього гроші знову розділили.

    20 млн грн отримала довірена особа. Ще 50 млн грн, за формулюванням, наведеним у матеріалах слідства, передали до «пральні».

    Цей епізод став одним із найрезонансніших у всій історії, оскільки йдеться вже не просто про передачу великих сум готівки, а про ймовірно організований механізм їх легалізації.

    Останній транш становив ще 20 млн грн і, за даними слідства, був проведений за аналогічною схемою.

    У підсумку чотири партії — 50 млн + 10 млн + 70 млн + 20 млн = 150 млн грн.

    Саме така сума згодом була використана для внесення застави.

    Чому у справі з’явився Sense Bank

    Окремий і потенційно найбільш небезпечний для держави епізод розслідування стосується Sense Bank.

    Це принципово важливо, адже банк перебуває у державній власності.

    За версією НАБУ, для проведення операцій використовувалися рахунки підконтрольних підприємств і банківська інфраструктура. На оприлюднених записах фігуранти, як повідомляють медіа з посиланням на матеріали Бюро, обговорюють фінансовий моніторинг, проведення платежів та погодження операцій.

    Саме тому «Форест Гамп» виходить далеко за межі історії про походження застави.

    Слідство фактично перевіряє, чи могла інфраструктура державного банку використовуватися для введення великої суми готівки сумнівного походження в легальний фінансовий обіг.

    Водночас до остаточних судових рішень твердження НАБУ залишаються версією сторони обвинувачення, а причетність конкретних осіб має бути доведена в суді.

    Фінмоніторинг став одним із центральних питань

    Окрему увагу привернули розмови про фінансовий моніторинг.

    Для банків операції на десятки мільйонів гривень не є звичайними побутовими транзакціями. Фінансові установи мають перевіряти ризикові операції, джерела походження коштів та низку інших обставин.

    У матеріалах «Форест Гамп» питання фінмоніторингу, за даними оприлюднених НАБУ записів, обговорюється безпосередньо учасниками операцій. Саме цей фрагмент породив гостру політичну дискусію щодо того, хто і на якому рівні міг знати про рух грошей.

    Утім, на цьому етапі важливо не ототожнювати саме проведення платежу з доведеною участю банку як установи у злочині. Предметом розслідування є дії конкретних людей та механізм операцій, а остаточні юридичні висновки має зробити суд.

    Застава веде до справи «Мідас»

    НАБУ офіційно не назвало у своєму первинному повідомленні ім’я людини, для якої були призначені 150 млн грн, зазначивши лише, що йдеться про одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».

    Водночас сума практично одразу привернула увагу журналістів.

    У червні Вищий антикорупційний суд зменшив альтернативну заставу для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка з 200 млн до 150 млн грн. Згодом журналісти повідомили, що всю суму за нього внесли.

    За інформацією «Схем», повні 150 млн грн застави за Галущенка були внесені коштами від чотирьох компаній.

    Апеляційна палата ВАКС наприкінці липня залишила розмір застави без змін.

    Низка українських медіа та політиків прямо пов’язали гроші з «Форест Гамп» саме із заставою Галущенка. Однак для юридичної точності слід розмежовувати ці дані: НАБУ говорить про заставу за фігуранта «Мідаса», тоді як ідентифікація Галущенка спочатку з’явилася в медіа та заявах політиків.

    Обшуки дійшли до Офісу президента

    Особливого політичного резонансу операція набула через появу в матеріалах високопосадовця Офісу президента.

    19 серпня стало відомо про слідчі дії у тодішньої заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.

    Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив її з посади.

    ФОТО: Ірина Мудра

    Пізніше ситуацію прокоментувала сама Мудра.

    За її словами, вранці у неї провели обшуки, після чого повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу.

    При цьому вона окремо спростувала інформацію про затримання.

    Ексзаступниця керівника ОП заявила, що разом з адвокатами готується до судового засідання та має намір захищати свою позицію у правовий спосіб.

    Це важливе уточнення: обшуки та повідомлення про підозру не означають доведення вини. Відповідно до презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановить обвинувальний вирок суду.

    У фігурантів знайшли план «антикризової комунікації»

    Але на 150 млн грн історія не закінчилася.

    Під час обшуків детективи НАБУ та прокурори САП виявили ще один документ, який може стати окремим напрямом розслідування.

    Йдеться про план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

    НАБУ повідомило про знахідку окремо.

    Сам факт існування такого документа не доводить злочину. Однак для слідства він може мати значення у встановленні того, як фігуранти реагували на парламентський контроль та чи координували інформаційні дії навколо ситуації.

    Цей епізод додав «Форест Гамп» ще один вимір: справа тепер стосується не лише походження грошей і банківських операцій, але й можливого політичного та комунікаційного супроводу подій.

    Хто ще фігурує в інформації про справу

    НАБУ спочатку не розкрило повного переліку прізвищ.

    У повідомленнях Бюро йшлося про групу, до якої входили або могли бути причетними чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента, довірені особи та представники банківського менеджменту.

    У медіа серед можливих фігурантів називали народного депутата Вадима Столара, а також колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася.

    ФОТО: з ліва на право народний депутат Вадим Столар, колишній народний депутат та забудовник Максим Микитась, Ірина Мудра.

    Проте тут також принципово важливо відокремлювати офіційні повідомлення правоохоронців від журналістських даних і політичних заяв. Сам факт згадування людини в медіа або проведення обшуку не є доказом її вини.

    Що відбувається навколо керівництва Sense Bank

    Після появи матеріалів НАБУ справа отримала й управлінське продовження.

    Увечері 19 серпня з’явилася інформація про рішення влади щодо відсторонення представників керівництва державного Sense Bank на тлі спецоперації.

    Пізно ввечері 19 серпня Кабмін відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради державного Sense Bank Миколу Гладишенка та ініціював відсторонення голови правління Олексія Ступака

    Це особливо чутливий момент, оскільки банк належить державі, а будь-які підозри щодо можливого використання його інфраструктури у схемі легалізації коштів створюють не тільки кримінально-правові, а й репутаційні ризики.

    Водночас сама поява банку у матеріалах слідства не означає проблем із коштами клієнтів чи автоматичного встановлення порушень усією фінансовою установою. Розслідування стосується конкретних операцій і дій конкретних посадових осіб.

    Чому справа може стати однією з найгучніших у 2026 році

    «Форест Гамп» об’єднала одразу кілька надзвичайно чутливих для української політики тем.

    По-перше, це 150 млн грн готівки, походження якої НАБУ вважає злочинним.

    По-друге, гроші пов’язують із заставою за фігуранта іншого масштабного антикорупційного розслідування — «Мідас».

    По-третє, у матеріалах з’являється державний банк.

    По-четверте, слідчі дії торкнулися Офісу президента.

    По-п’яте, серед згаданих у контексті справи людей є чинні та колишні народні депутати.

    Нарешті, детективи отримали документ щодо антикризової комунікації навколо парламентської ТСК.

    Саме поєднання цих факторів перетворює «Форест Гамп» із чергового кримінального провадження на потенційно велику політичну справу.

    Що буде далі

    Найближчим важливим етапом стане розгляд клопотань про запобіжні заходи підозрюваним. Зокрема, Мудра вже підтвердила отримання відповідного клопотання та підготовку до судового засідання.

    Не менш важливо, чи оприлюднять НАБУ та САП нові фрагменти записів, повний перелік підозрюваних і докладнішу інформацію про роль посадовців державного банку.

    Також залишається питання, яким саме був механізм перетворення готівкових 150 млн грн на кошти чотирьох компаній, якими в червні була сплачена застава, і чи доведе слідство прямий зв’язок між цими операціями.

    Якщо версія НАБУ отримає достатню доказову базу в суді, «Форест Гамп» може стати однією з найбільш резонансних антикорупційних справ року — через масштаб суми, рівень можливих фігурантів та використання державної фінансової інфраструктури.

    Наразі ж ключове формулювання залишається незмінним: описана схема є версією НАБУ і САП, а винуватість кожного з підозрюваних може бути встановлена виключно судом.

  • НАБУ і САП викрили схему легалізації 150 млн грн для застави за фігуранта справи «Мідас»

    НАБУ і САП викрили схему легалізації 150 млн грн для застави за фігуранта справи «Мідас»

    НАБУ та САП заявили про викриття масштабної схеми легалізації 150 млн грн готівки, які, за версією слідства, мали використати для внесення застави за одного з учасників справи «Мідас». У схемі, за даними антикорупційних органів, використовували державний Sense Bank, підконтрольні підприємства та конвертаційний центр.

    Про нові деталі спецоперації НАБУ і САП стало відомо 19 серпня. На оприлюднених матеріалах правоохоронців фігуранта, для якого готували кошти на заставу, називають «Германом».

    За даними слідства, до групи були залучені високопосадовець Офісу президента, колишній народний депутат, голова правління та голова наглядової ради державного банку, а також інші особи.

    Як легалізували 150 млн грн

    НАБУ стверджує, що йшлося про 150 млн грн готівкою, які необхідно було ввести в легальний обіг. Для цього кошти проводили через рахунки підконтрольних компаній.

    За версією слідства, на початку червня організатори отримали фактичний контроль над державним Sense Bank, після чого залучили до реалізації схеми його топменеджмент.

    Гроші передавали кількома траншами.

    Спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн. Із них 15 млн грн, за матеріалами слідства, отримала довірена особа екснардепа, а ще 35 млн грн передали до конвертаційного центру, який фігуранти називали «пральнею».

    Після цього надійшов другий транш у 10 млн грн.

    Третя партія становила 70 млн грн: 20 млн грн передали довіреній особі, а ще 50 млн грн спрямували до «пральні».

    Останній транш становив 20 млн грн. Таким чином, загальна сума сягнула 150 млн грн.

    За твердженням НАБУ, операції проводили в «ручному режимі», щоб уникнути блокування фінансовим моніторингом.

    НАБУ говорить про «головного куратора»

    Окрему увагу слідство приділяє особі, яка могла контролювати реалізацію всієї схеми.

    Ім’я цієї людини НАБУ наразі офіційно не назвало. У Бюро лише зазначили, що кожен етап плану узгоджувався та контролювався головним куратором.

    На оприлюднених записах також згадуються людина на ім’я Давид, неназваний голова одного з комітетів Верховної Ради та «ізраїльський біженець Тімур». Водночас робити висновки про особи цих людей лише на підставі оприлюднених розмов передчасно.

    Слідство заявило про спроби впливати на НАБУ

    Ще один епізод розслідування стосується можливих спроб отримати вплив усередині правоохоронної системи.

    За даними НАБУ, детективи зафіксували факти втручання з метою просування підконтрольних людей до самого Бюро та інших правоохоронних органів.

    В оприлюднених розмовах фігуранти також обговорювали керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка та перспективу його роботи на посаді протягом наступного терміну.

    Хто може фігурувати у справі

    19 серпня НАБУ та САП повідомили про проведення масштабної спецоперації щодо ймовірної злочинної організації, до діяльності якої, за даними правоохоронців, причетні чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента та інші особи.

    За інформацією ZN.UA, серед фігурантів можуть бути колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, народний депутат Вадим Столар, екснардеп Максим Микитась та бізнесмен Василь Астіон.

    При цьому важливо, що наведені імена щодо окремих епізодів походять із повідомлень ЗМІ. Остаточну роль кожного з можливих фігурантів має встановити слідство, а винуватість особи може визначити лише суд.

  • Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Тимчасовий керівник однієї з найбільших державних енергетичних компаній України Павло Ковтонюк за неповний рік роботи на чолі АТ «НАЕК «Енергоатом» отримав понад 9,6 млн грн. Лише за перші шість місяців 2026 року йому нарахували 5,86 млн грн, що в середньому становить близько 977 тис. грн на місяць.

    Такі дані «Енергоатом» надав у відповідь на інформаційний запит «Главкома». При цьому окремо за перше півріччя поточного року вказано ще 767 тис. грн «додаткового блага». Із відповіді компанії не випливає, чи входили до загальної суми зарплати премії та інші стимулюючі виплати.

    Павло Ковтонюк зараз офіційно залишається тимчасово виконуючим обов’язки голови правління «Енергоатома». Саме такий статус зазначений на офіційному сайті компанії.

    За п’ять місяців 2025 року після переходу на нову посаду — із серпня до грудня — Ковтонюку нарахували ще 3,76 млн грн. Додаткове благо за цей період становило близько 488,7 тис. грн.

    Таким чином, сукупно менш ніж за 12 місяців роботи на чолі державної атомної компанії йому було нараховано приблизно 9,62 млн грн основних доходів.

    При цьому раніше оприлюднені помісячні дані показують, що після переходу з Рівненської АЕС до центрального керівництва «Енергоатома» доходи Ковтонюка різко зросли. У вересні–листопаді 2025 року він отримував приблизно по 849,1 тис. грн на місяць, у грудні — близько 934 тис. грн, а в січні 2026-го — вже приблизно 949 тис. грн. Для порівняння, у серпні 2025 року, коли Ковтонюк ще працював на Рівненській атомній електростанції, його дохід становив близько 283 тис. грн.

    Як Ковтонюк очолив «Енергоатом»

    Павло Ковтонюк прийшов на чолі компанії 21 серпня 2025 року після припинення повноважень Петра Котіна, який керував «Енергоатомом» близько п’яти років. Наглядова рада задовольнила заяву Котіна про припинення повноважень, а виконання обов’язків голови правління поклала на Ковтонюка, який на той момент був генеральним директором Рівненської АЕС.

    Тут важлива хронологічна деталь. Ковтонюк був призначений ще до публічного викриття операції «Мідас» у листопаді 2025 року, тому називати його керівником, «призначеним після Міндічгейту», некоректно. Корупційне розслідування стало публічним майже через три місяці після його призначення.

    Кар’єра Ковтонюка багато років була пов’язана з атомною енергетикою. До переходу в центральний офіс компанії він очолював Рівненську АЕС, а ще раніше працював на інженерних та управлінських посадах у галузі.

    Станом на серпень 2026 року Ковтонюк продовжує фактично керувати компанією. Зокрема, 14 серпня він головував на засіданні комісії, яка оцінювала фінансово-господарську діяльність «Енергоатома» за перші шість місяців року. За результатами засідання роботу підприємства за півріччя визнали задовільною.

    У компанії також повідомили, що від початку повномасштабного російського вторгнення на потреби Сил оборони було спрямовано понад 22,9 млрд грн, а майже тисяча працівників «Енергоатома» зараз захищають Україну.

    «Мідас» став одним із найбільших корупційних скандалів війни

    Особливої уваги доходи керівництва державної атомної компанії набули на тлі масштабного антикорупційного розслідування, яке безпосередньо стосується схем навколо «Енергоатома».

    У листопаді 2025 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про результати операції «Мідас». За даними антикорупційних органів, спецоперація тривала понад 15 місяців — із літа 2024 року. Детективи стверджують, що задокументували діяльність високорівневої злочинної організації в енергетичній сфері.

    Одним із ключових елементів схеми, за версією слідства, був механізм отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатома».

    Правоохоронці заявляли про так званий «шлагбаум»: постачальникам та підрядникам нібито доводилося віддавати 10–15% від вартості контрактів, щоб уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника. Через окрему систему легалізації коштів, яку слідчі назвали «пральнею», за час документування могло пройти близько $100 млн.

    Згодом розслідування значно розширилося.

    У лютому 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру енергетики України, який очолював відомство у 2021–2025 роках. Йдеться про Германа Галущенка. Антикорупційні органи інкримінують йому участь у злочинній організації та легалізації коштів.

    Сам Галущенко заперечував протиправні дії. Reuters у липні зазначав, що справа «Мідас», яку слідство пов’язує зі схемою відкатів приблизно на $100 млн навколо «Енергоатома», стала одним із найбільших антикорупційних розслідувань воєнного часу.

    У медіа скандал також отримав неформальну назву «Міндічгейт» через згадки бізнесмена Тимура Міндіча. Водночас юридично коректніше говорити саме про справу або операцію «Мідас», оскільки це офіційна назва розслідування НАБУ та САП.

    У травні детективи повідомили й про новий епізод, пов’язаний із легалізацією приблизно 460 млн грн через елітне будівництво під Києвом. За даними НАБУ, майже $9 млн із коштів, використаних для фінансування відповідних об’єктів, могли походити зі схем в «Енергоатомі».

    А вже 10 липня НАБУ і САП оголосили про чергову підозру в межах «Мідаса». Антикорупційне бюро наголошує, що розслідування триває.

    Після скандалу змінили систему нагляду

    Корупційне розслідування стало серйозним викликом і для корпоративного управління «Енергоатома».

    На початку 2026 року запрацювала нова наглядова рада державної компанії. Перше засідання нового складу відбулося 26 лютого. Компанія заявила, що серед ключових завдань — посилення корпоративного управління, контролю та прозорості.

    У березні наглядова рада повідомляла про подальше посилення системи контролю та реформування корпоративного управління. Окремим пріоритетом залишаються ядерна й промислова безпека.

    На цьому тлі майже мільйонна середньомісячна винагорода тимчасового керівника найбільшої атомної компанії країни неминуче привертає увагу.

    Водночас сама по собі висока зарплата керівника державного підприємства не є свідченням порушення. Ключовими питаннями залишаються умови контракту, структура виплат, преміювання, затверджені показники ефективності та те, наскільки винагорода керівництва відповідає реальним результатам роботи компанії.

    Наразі відомо, що тільки за перше півріччя 2026 року Ковтонюку нарахували 5,86 млн грн, а з початку його роботи на чолі компанії — понад 9,6 млн грн. І ця цифра звучить особливо помітно в момент, коли одна з найважливіших державних компаній України одночасно проходить через реформу корпоративного управління та наслідки одного з найгучніших корупційних розслідувань останніх років.

  • Олег Татаров виступав на стороні Юри Єнакіївського в конфлікті довкола ринку “Столичний”

    Олег Татаров виступав на стороні Юри Єнакіївського в конфлікті довкола ринку “Столичний”

    Видання Судовий репортер опублікував великий лонгрід на базі даних отриманих під час негласних слідчих дій проведених НАБУ у справі конфлікту довкола ринку “Столичний” між відомою підприємицею Владою Молчановою та екс-нардепом Юрієм Іванющенком.

    За інформацією журналістів, заступник керівника ОП Олег Татаров, якого також називають “куратором судів та силового блоку” в конфлікті довкола ринку “Столичний” зайняв сторону Юрія Іванющенко (Юрія Єнакіївського).

    Зокрема, в журналістському розслідуванні Судового репортеру зазначається, що під час комунікацій Влади Молчанової з її оточенням стверджується, що Олег Татаров використав свій вплив на Шевченківський районний суд Києва, який у лютому 2021 року скасував підозру Стельмаху, який вважається довіреною особою Іванющенка.

    Зокрема, Влада Молчанова обурювалась у переписці:

    “Пидозру Стельмаху отменили. Татаров сам лично звонил в суд, давил на судью и угрожал. Президенту это вообще неинтересно?! Судья напишет заяву?!».

    Водночас, на телефоні адвоката Іванющенка Костянтина Баландіна НАБУ знайшли переписку про реакцію в таборі Єнакіївських на дії Молчанової.

    14 липня 2020 року Аврамов писав Баландіну:

    — На втором этаже такое репетируют против нас…

    Баландін відповідав, що це відбувається в рамках кримінальної справи по Стельмаху, яку “веде людина Татарова”.

    У травні 2021-го Молчанова переписувалась із юристом Богданом Прокопенком із компанії «Атлас Лігал» і правила складену ним довідку про ситуацію на ринку «Столичний»

    Прокопенко: Татарова в абзац вставлять?

    Молчанова: Сделаешь два. С ним и без.

    Після того Прокопенко надіслав їй два варіанти довідки, які відрізнялися одним абзацом такого змісту:

    «За наявною інформацією юридичну підтримку та адміністративний ресурс єнакіївському угрупованню надає Татаров Олег Юрійович».

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що на плівках НАБУ у справі “Мідас” також згадується Олег Татаров в контексті обговорень кому з яких органів і скільки заносити”.

    Зокрема, в одній з розмов фігурантів, де обговорювалися розмір “відкатів” прозвучала фраза: “його (Татарова – ред.) краще не дратувати, а то буде вдвічі дорожче вирішувати проблеми і маски шоу, і обличчям в підлогу, і застава в суді космічна”.

  • 150 мільйонів за свободу: Галущенко залишає СІЗО у справі «Мідас»

    150 мільйонів за свободу: Галущенко залишає СІЗО у справі «Мідас»

    Колишній міністр енергетики України Герман Галущенко, який є одним із фігурантів гучної антикорупційної справи «Мідас», найближчим часом має вийти із слідчого ізолятора. За нього повністю внесли заставу у розмірі 150 млн грн, визначену Вищим антикорупційним судом. Після майже чотирьох місяців перебування під вартою ексміністр зможе залишити СІЗО, однак залишатиметься під дією визначених судом процесуальних обов’язків.

    Інформацію про повне внесення застави підтвердили у ВАКС, а також повідомили журналісти проєкту «Схеми» з посиланням на джерела у правоохоронних органах. За даними розслідувачів, останній платіж надійшов 29 червня, після чого необхідна сума була зібрана повністю.

    Ще 26 червня на рахунок суду надійшло 105 млн грн, які перерахували три приватні компанії. У понеділок, 29 червня, ще дві юридичні особи внесли решту 45 млн грн. Загалом кошти на заставу забезпечили чотири компанії. Найбільшу суму — 87 млн грн — перерахувало ТОВ «Гіран Констракт». Ще 54 млн грн внесло ТОВ «Тетрас Оптіма», 5 млн грн — ТОВ «Скайт Рітейл», а останні 4 млн грн надійшли від компанії «Пелет Сервіс».

    За даними журналістів, окремі компанії, які профінансували заставу, мають відносно невеликі фінансові показники або були створені нещодавно, що вже викликало додаткову увагу до джерел походження коштів. Зокрема, «Гіран Констракт» раніше вже фігурувала серед юридичних осіб, які вносили частину застави, а компанія «Пелет Сервіс» спеціалізується на лісозаготівельних роботах.

    Германа Галущенка затримали 15 лютого під час спроби залишити територію України. Наступного дня детективи НАБУ та прокурори САП повідомили йому про підозру у справі «Мідас». Слідство інкримінує колишньому урядовцю участь у злочинній організації та легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом. За версією правоохоронців, через довірених осіб учасники схеми могли отримати понад 112 млн доларів незаконних доходів у сфері енергетики, які надалі легалізували за допомогою різних фінансових інструментів, зокрема криптовалюти та офшорного інвестиційного фонду.

    17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 200 млн грн. Протягом наступних місяців суд неодноразово продовжував строк тримання під вартою, а 12 червня погодився частково задовольнити клопотання сторони захисту та зменшив суму застави до 150 млн грн. Саме після цього розпочався збір коштів для звільнення ексміністра.

    Справа «Мідас» є одним із найрезонансніших антикорупційних розслідувань останнього часу. За інформацією НАБУ та САП, злочинна організація діяла у сфері енергетики, впливаючи на державні закупівлі, кадрові рішення та укладення контрактів. Організатором схеми слідство вважає бізнесмена Тимура Міндіча. У межах цього провадження підозри отримали низка колишніх високопосадовців та підприємців.

    Після внесення застави Герман Галущенко має бути звільнений із СІЗО, однак це не означає завершення кримінального провадження. Він залишиться під дією визначених судом обмежень, зобов’язаний прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду, а також виконувати інші покладені процесуальні обов’язки. Досудове розслідування у справі «Мідас» триває, а остаточну оцінку діям усіх фігурантів має надати суд під час розгляду справи по суті.

  • Мінус 50 мільйонів: суд пішов назустріч ексміністру енергетики Галущенку

    Мінус 50 мільйонів: суд пішов назустріч ексміністру енергетики Галущенку

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення застави для колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка. Відтепер сума застави становить 150 мільйонів гривень замість раніше визначених 200 мільйонів. Рішення стало черговим етапом у резонансній справі, яка останніми місяцями перебуває в центрі уваги українського суспільства та міжнародних спостерігачів.

    Про зміну запобіжного заходу повідомила адвокатка ексміністра Сусанна Тірзікян. За її словами, захист розцінює рішення суду як позитивний сигнал, однак наголошує, що боротьба за повне виправдання підозрюваного триває.

    «Це важливий проміжний результат. Водночас ми розглядаємо це рішення лише як перший крок на шляху до справедливості. Попереду ще багато роботи, і ми продовжимо використовувати всі передбачені законом механізми для захисту прав нашого клієнта», – заявила адвокатка.

    У команді захисту переконані, що звинувачення проти Галущенка не мають достатнього підґрунтя. Саме тому адвокати планують і надалі оскаржувати позицію сторони обвинувачення та доводити невинуватість свого підзахисного.

    Справа Галущенка стала однією з найгучніших антикорупційних справ останнього часу. Колишнього міністра енергетики затримали детективи Національного антикорупційного бюро України в межах так званої справи «Мідас». Після затримання ВАКС обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень.

    Така сума одразу привернула значну увагу експертів та громадськості, оскільки стала однією з найбільших застав, призначених українськими судами для колишніх високопосадовців. У захисті неодноразово заявляли, що розмір застави є надмірним і не відповідає ані ризикам, ані фактичним обставинам справи.

    Додатковий резонанс ситуації надало втручання міжнародних правозахисних структур. Зокрема, раніше повідомлялося, що за перебігом процесу почала спостерігати міжнародна організація IAC ISHR. Після аналізу судового розгляду її представники заявили про низку зауважень щодо дотримання прав підозрюваного.

    У своєму попередньому висновку експерти організації звернули увагу на окремі процедурні моменти та висловили сумніви щодо достатності доказової бази, представленої стороною обвинувачення. Водночас офіційних юридичних наслідків такі висновки не мають, однак можуть використовуватися стороною захисту як додатковий аргумент під час подальших судових засідань.

    На цей момент деталі обвинувачень у межах справи «Мідас» продовжують досліджуватися судом. Остаточного рішення щодо винуватості або невинуватості Германа Галущенка не ухвалено. Відповідно до Конституції України та норм кримінального процесуального законодавства, він вважається невинуватим, доки його провину не буде доведено в законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

    Експерти зазначають, що рішення про зменшення застави не означає зміни суті обвинувачень або перегляду позиції слідства. Йдеться лише про коригування запобіжного заходу з урахуванням аргументів сторін та оцінки ризиків, які аналізує суд.

    Водночас сама справа залишається важливою не лише для енергетичної галузі, а й для всієї антикорупційної системи України. В умовах війни та масштабної міжнародної фінансової підтримки питання прозорості управління державними ресурсами перебувають під особливою увагою як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Подальший перебіг процесу може мати значний вплив на суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів, стандартів доказування у справах проти високопосадовців та практики застосування застав як альтернативи триманню під вартою.

    Наразі Герман Галущенко та його захист продовжують відстоювати свою позицію в суді. Водночас слідство наполягає на обґрунтованості висунутих підозр. Остаточну крапку в резонансній справі має поставити суд після повного дослідження всіх доказів та аргументів сторін.

  • Міндіч подав позов проти Железняка через заяви про корупцію

    Міндіч подав позов проти Железняка через заяви про корупцію

    Підсанкційний український бізнесмен Тимур Міндіч, якого правоохоронці пов’язують із корупційними схемами у сфері енергетики, подав позов до народного депутата Ярослава Железняка про захист честі, гідності та ділової репутації. Про це повідомив сам парламентар, а також керуючий партнер юридичної компанії «Міллер» Масі Найєм у Facebook.

    Позов стосується публічних висловлювань депутата, які, за твердженням сторони позивача, нібито порушують права Міндіча та містять неправдиві або недоведені звинувачення.

    Ярослав Железняк заявив, що офіційно отримав позов і вже передав його своїм адвокатам.

    «Нарешті, офіційно отримав судовий позов Тимура Міндіча. Так, той самий — “про честь, гідність і ділову репутацію”))) Матеріали вже передані моїм адвокатам з Miller Law Firm», — написав він.

    За словами депутата, справа стосується його публічних заяв у відеоматеріалах на YouTube, де він коментував діяльність Міндіча в контексті антикорупційних розслідувань.

    Железняк наголосив, що цей процес має ширший характер, ніж звичайний спір між сторонами.

    «Насправді кейс значно ширший. Це про те, чи може народний депутат називати речі своїми іменами. Я вважаю — може. І буду це доводити, в тому числі в суді», — зазначив він.

    Адвокат Масі Найєм повідомив, що позов Міндіча стосується тверджень про його можливу причетність до діяльності так званої «злочинної організації», які раніше озвучувалися в публічному просторі.

    За його словами, подібні формулювання вже фігурували не лише у політичних заявах, а й у медіа, експертних оцінках та коментарях представників державних і правоохоронних органів.

    «Я б назвав цей спір за право говорити те, що пан Тимур Міндіч не хоче визнавати. З командою будемо захищати Ярослава і вже вивчаємо позовну заяву, аргументацію та процесуальні документи», — заявив Найєм.

    Юристи зазначають, що подібні справи зазвичай стосуються балансу між свободою слова та захистом репутації, особливо коли мова йде про публічних осіб і політичні коментарі.

    Ім’я Тимура Міндіча останніми місяцями неодноразово фігурувало у низці публічних та правоохоронних розслідувань.

    За інформацією, яку раніше оприлюднювали ЗМІ, зокрема «Українська правда», 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводило обшуки у бізнесмена, а також у тодішнього міністра юстиції Германа Галущенка. Того ж дня повідомлялося, що Міндіч залишив територію України за кілька годин до слідчих дій.

    13 листопада 2025 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.

    Згодом, 22 листопада 2025 року, українські правоохоронні органи оголосили обох фігурантів у розшук у межах справи «Мідас», яка стосується підозр у корупційних злочинах у різних секторах економіки.

    Наприкінці 2025 року Міндіч в інтерв’ю заявляв, що не має наміру повертатися до України, а розслідування проти нього називав «маніпуляціями» та політизованими звинуваченнями.

    Також повідомлялося, що «Українська правда» оприлюднила частину матеріалів, задокументованих НАБУ в межах справи «Мідас», де фігурували різні публічні особи, зокрема політики та представники влади.

    Фахівці з медіа- та конституційного права зазначають, що позови про захист честі та гідності проти народних депутатів часто стають тестом для судової практики щодо меж політичної критики.

    Ключовим у таких справах зазвичай є питання:

    • чи мали висловлювання фактичну основу
    • чи йдеться про оціночні судження, які захищаються свободою слова
    • чи можна вважати позивача публічною особою з підвищеним рівнем критики

    У випадку політичних коментарів суди зазвичай враховують суспільний інтерес до теми, особливо якщо йдеться про можливі корупційні злочини або діяльність у стратегічних секторах економіки.

    Експерти не виключають, що справа може стати резонансною і вплинути на практику публічних заяв українських політиків щодо фігурантів кримінальних розслідувань.

    Якщо суд стане на бік позивача, це може посилити обмеження для публічних коментарів щодо корупційних справ. У разі ж перемоги відповідача — навпаки, може бути закріплена ширша свобода політичної критики щодо осіб, які фігурують у розслідуваннях.

    Наразі сторони готуються до судового процесу. Адвокати Железняка вивчають матеріали позову, тоді як сторона Міндіча наполягає на захисті його репутації в судовому порядку.

    Очікується, що перші процесуальні рішення у справі можуть бути ухвалені найближчим часом після відкриття провадження.

  • “Плівки Міндіча” у Раді: Умєрова та Шефіра викликають на допит ТСК

    “Плівки Міндіча” у Раді: Умєрова та Шефіра викликають на допит ТСК

    Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України продовжує розслідування справи, відомої як “Мідас”, і викликає на засідання 13 травня низку високопосадовців та колишніх посадовців для надання свідчень. Серед них — секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров та колишній перший помічник президента Сергій Шефір.

    Ініціатором виклику виступив голова ТСК, народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко, який оприлюднив відповідні заяви у соціальних мережах.

    Рішення про виклик посадовців було ухвалене на тлі публікації нових матеріалів, які оприлюднило видання “Українська правда”. Йдеться про першу частину так званих “плівок Міндіча” — аудіозаписів, які, за даними журналістів, були отримані Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) у межах розслідування справи “Мідас”.

    Матеріали стосуються розмов у квартирі бізнесмена Тимура Міндіча, якого в медіа пов’язують із корупційними схемами в енергетичному секторі та який перебуває під санкційним тиском. У записах, за даними журналістів, фігурують різні особи, зокрема політичні та бізнесові фігури, а також обговорення чутливих питань державного рівня.

    Окремо увагу ТСК привернули згадки про Сергія Шефіра. За словами голови комісії, у оприлюднених матеріалах нібито зафіксовано його візит до квартири на вулиці Грушевського, де відбувалися зустрічі з Тимуром Міндічем.

    Гончаренко заявив, що під час цих розмов могли обговорюватися питання, пов’язані зі справою колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова та можливими фінансовими домовленостями щодо застави.

    Він наголосив, що Шефір має надати офіційні пояснення щодо характеру своїх контактів із фігурантами справи та змісту розмов, які могли відбуватися у згаданому контексті.

    Окремий блок запитань ТСК стосується чинного секретаря РНБО Рустема Умєрова. За словами голови комісії, нові матеріали містять згадки про його контакти з Тимуром Міндічем у період, коли він обіймав посаду міністра оборони України.

    Гончаренко заявив, що у публікаціях містяться твердження про можливі розмови та “вказівки”, які нібито могли передаватися через Міндіча, однак ці дані наразі не підтверджені офіційними слідчими матеріалами у відкритому доступі.

    Він підкреслив, що ТСК прагне отримати пояснення щодо характеру зустрічей, їхнього змісту та можливих наслідків для роботи Міністерства оборони у період повномасштабної війни.

    Раніше Рустем Умєров вже виступав у Верховній Раді, коментуючи запити депутатів щодо його фігурування у справі “Мідас”. Тоді він заявив, що всі необхідні пояснення вже надані правоохоронним органам, і відмовився від додаткового публічного звітування перед парламентом.

    За його словами, подальші публічні обговорення можуть мати ознаки політизації розслідування, що, на його думку, є недоречним під час воєнного стану.

    Справу “Мідас” у медіа пов’язують із розслідуванням корупційних схем у сфері енергетики та можливими зловживаннями за участі посадових осіб і бізнесу. Офіційні деталі провадження частково залишаються закритими, однак окремі матеріали періодично з’являються у медіа.

    Оприлюднені “плівки Міндіча”, за інформацією журналістів, є частиною слідчих матеріалів НАБУ. Вони містять записи розмов, які можуть мати значення для встановлення обставин можливих корупційних дій.

    Ситуація навколо справи вже викликала політичний резонанс у парламенті. Частина депутатів вимагає повного розкриття обставин, тоді як інші застерігають від використання розслідування у політичній боротьбі.

    Водночас у Верховній Раді вже відбувалися попередні обговорення участі Рустема Умєрова у цій справі. Тоді він заявляв, що не бачить підстав для додаткових пояснень перед депутатами.

    Засідання Тимчасової слідчої комісії призначене на 13 травня. Очікується, що на ньому будуть заслухані пояснення запрошених осіб, а також розглянуті нові матеріали, оприлюднені журналістами.

    Результати засідання можуть стати підставою для подальших парламентських або правоохоронних рішень, однак наразі офіційні висновки ТСК не оприлюднювалися.

  • Понад $100 млн готівкою: нові факти у гучній антикорупційній справі «Мідас»

    Понад $100 млн готівкою: нові факти у гучній антикорупційній справі «Мідас»

    У новій частині розслідування Національне антикорупційне бюро України у справі «Мідас» йдеться про можливе відмивання 12,9 млн доларів корупційних коштів в інтересах колишнього міністра енергетики Герман Галущенко. У матеріалах слідства фігурує кодове ім’я «Сигизмунд».

    Безпосередньо прізвище ексміністра у відеоматеріалах не називається, однак, як зазначають розслідувачі, з контексту записів випливає, що йдеться саме про посадовця, який очолював Міністерство енергетики у 2021–2025 роках та обіймав посаду міністра юстиції у 2025 році. 16 лютого НАБУ повідомило про підозру колишньому міністру в участі у злочинній організації та легалізації незаконних доходів.

    За версією слідства, схема, що отримала назву «Шлагбаум», стосувалася розрахунків із контрагентами державного підприємства НАЕК «Енергоатом». Йдеться про можливі «відкати», які підрядники нібито сплачували за своєчасне погашення заборгованостей за виконані роботи. За даними НАБУ, розмір неправомірної вигоди міг становити від 10% до 15% суми контрактів.

    У розслідуванні зазначається, що частину коштів легалізували через фінансові інструменти, зокрема операції з криптовалютами (ймовірно, стейблкоїном USDT), а також через інвестування у фонд, зареєстрований у лютому 2021 року на острові Ангілья. Структуру, за даними слідства, очолював іноземний громадянин, який міг надавати послуги з управління активами.

    За інформацією НАБУ, кошти надходили на рахунки фонду у швейцарських банках, де їх розміщували на депозитах. Під час перебування на посаді міністра, як стверджується, понад 7,4 млн доларів було перераховано на рахунки двох компаній на Маршаллових островах. Ще близько 4 млн доларів, за даними слідства, отримано готівкою у Швейцарії.

    У матеріалах справи також зазначено, що частину коштів могли спрямувати на оплату навчання дітей у швейцарських закладах, медичні послуги та інші особисті витрати. Для приховування участі посадовця, за версією слідства, на Маршаллових островах створили дві компанії, інтегровані в структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невіс. Бенефіціарами вказували колишню дружину та дітей.

    Крім того, НАБУ повідомляє, що через довірену особу з кодовим ім’ям «Рокет» організація могла отримати понад 112 млн доларів готівкою від протиправної діяльності у сфері енергетики у 2021–2025 роках. Передача коштів, за даними слідства, здійснювалася в офісі на Софійській площі або через посередників. Облік вівся у так званій «чорній бухгалтерії» під назвою «Комплекс».

    Наразі триває досудове розслідування. Остаточну правову оцінку викладеним фактам надасть суд.