Позначка: справа

  • Глава НБУ Андрій Пишний дав зелене світло банку Український капітал та групі Блек Аудит

    Глава НБУ Андрій Пишний дав зелене світло банку Український капітал та групі Блек Аудит

    За інформацією фінансових кіл, глава Нацбанку Андрій Пишний разом із заступником Дмитром Олійником вчергове допомогли банку Український капітал, через який проходять операції по відмиванню коштів так званої групи “Блек Аудит”.

    Так, за повідомленням наших джерел, Дмитро Олійник, який курує блок пруденційного нагляду НБУ, на фоні резонансу в ЗМІ застосовує захід впливу до Українського капіталу, простими словами виписує штраф у розмірі 42,5 млн грн, при цьому знімає інший захід впливу у вигляді “проблемного статусу”, який був накладений на 180 днів, через порушення нормативів.

    За інформацією джерел, за проявлену “лояльність” до Українського Капіталу Андрій Пишний та його заступник Дмитро Олійник отримали 1,0 м $.

    Але ситуація з банком Український Капітал цікава не так розміром “відкатів” які отримує  Нацбанк з кожної сумнівної операції (нагадаємо, раніше ми повідомляли, що розмір відкатів за кожну таку операцію складає 0,3% від суми, що виводиться), а тим фактом, що після розслідування НАБУ навколо Sense Bank, ряду фігурантів плівок НАБУ потрібно мати інфраструктуру для виведення коштів отриманих корупційним шляхом за кордон.

    Хто стоїть за тіньовим офісом “Блек Аудит”, який надає послуги податкової мінімізації, “обналу” та виведення капіталу за кордон

    “Блек Аудит” – це неформальна назва тіньового фінансового офісу, який надає повний спектр незаконних послуг для бізнесу в тіні: від “обналу” до виведення коштів за кордон.

    За інформацією з фінансових кіл, в Блек Аудит загалом “трудяться” близько 80 осіб, а левова частка операцій проходить через банк “Український капітал”.

    Адреса офісу Black Audit добре відома як рядовим українським корупціонерам та бізнесменам, так і главі НБУ Андрію Пишному та знаходиться на печерських пагорбах по вулиці Мала Шияновська.

    ЗМІ пов’язують роботу “Блек Аудиту” з колишніми працівниками податкової та митниці Василем Сандулом та Євгеном Кулібабою.

    Василь Сандул до 2019 року працював у Слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області, а до того – у львівській податковій. Його номер у спеціальних сервісах підписували як “Василь Рябошапка Син”, “Вася схеми від Соловйова”, “Вася Рябошапки новий податкова Сандул”.

    Зараз на нього оформлено низку компаній, зокрема “СК Партнери”, у якій його повноправний партнер – Євген Кулібаба, колишній опер відділу викриття кримінальних правопорушень у митній сфері ГУ ДФС у Львівській області.

    Структура пропонує повний спектр послуг для тіньової економіки від “скруток” ПДВ, створення фіктивного податкового кредиту, обготівкування, виведення валюти через зовнішньоекономічні контракти до офшорних схем та розрахунків в криптовалюті. Для реалізації цих операцій використовується мережа юридичних осіб, переважно зареєстрованих у Харківській області, через які вибудовуються ланцюжки поставок і оформляються документи для фіктивних угод.

    Одним із найприбутковіших напрямів називають імпорт автомобілів через Львівську та Волинську митниці. Після призначення керівником митниці Ореста Мандзія, якого Сандул називає своїм близьким другом, багатьох імпортерів, за словами учасників ринку, фактично змусили проводити оформлення через пов’язані з Black Audit компанії.

    Автомобілі ввозяться на підконтрольних юросіб, оформляються митні декларації та валютні платежі за кордон, хоча фактично більшість машин уже продана фізособам. Схема працює виключно для виведення валюти під прикриттям легальної зовнішньоекономічної діяльності.

    Коштовності валізами, а кошти через банк Український Капітал: історія відносин Ірини Мудрої та Андрія Пишного

    Під час спецоперації антикорупційних органів під кодовою назвою “Форест Гамп”, детективи НАБУ зафіксували цікаву фразу близької соратниці Андрія Пишного та уже екс-заступниці глави ОП Ірини Мудрої про те, що вона збиралась “вивозити свої коштовності валізами”, щоб сховати від правоохоронців. 

    Варто відзначити, що Ірині Мудрій таки було що “ховати” від детективів НАБУ, так як  тільки “за десяток виходів у світ, Мудра показала люксових речей на 70 тис дол”. І це під час війни, коли Україна  активно залучає  міжнародне фінансування, якого за словами Володимира Зеленського “не вистачає”.

    Водночас, якщо коштовності Ірина Мудра вирішила вивозити валізами, то інші кошти отримані ймовірно корупційним шляхом, будуть виводитись з країни скоріш за все через главу Нацбанку Андрія Пишного та банк Український Капітал.

    Нагадаємо, Ірина Мудра довго була “правою рукою” Андрія Пишного, яку він у свій час вигідно прилаштував у команду Андрія Єрмака.

    Варто відмітити, що Андрій Пишний також тісно пов’язаний з потрапившим у скандал  Sense Bank.

    Зокрема, за словами нардепа Данила Гетманцева, шість топ-посадовців Sense Bank особисто повʼязані з Пишним. “Широко закриті очі Пишного на виявлені в ході перевірки Нацбанком Сенс Банку мільярдні порушення фінмону, поряд із наджорсткою реакцією НБУ на значно дрібніші порушення з картками простих людей. Розумію, що Андрій – майстер відкидати хвости, аби врятуватися. Але не цього разу. Вимагаю відставку”, – додав Гетманцев.

    Варто відмітити, що Андрій Пишний також тісно пов’язаний з потрапившим у скандал  Sense Bank.

    Зокрема, за словами нардепа Данила Гетманцева, шість топ-посадовців Sense Bank особисто повʼязані з Пишним. “Широко закриті очі Пишного на виявлені в ході перевірки Нацбанком Сенс Банку мільярдні порушення фінмону, поряд із наджорсткою реакцією НБУ на значно дрібніші порушення з картками простих людей. Розумію, що Андрій – майстер відкидати хвости, аби врятуватися. Але не цього разу. Вимагаю відставку”, – додав Гетманцев.

  • ВАКС закрив справу “Роттердам+” щодо двох колишніх членів НКРЕКП

    ВАКС закрив справу “Роттердам+” щодо двох колишніх членів НКРЕКП

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення закрити провадження у справі “Роттердам+” щодо колишніх членів НКРЕКП Олександра Формагея та Дмитра Коваленка. Про це повідомили Transparency International Ukraine та Центр протидії корупції.

    Обох посадовців обвинувачували у службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 КК України) під час голосування за постанову комісії, яка діяла до 1 липня 2019 року. Однак строк давності у п’ять років сплив, тому суд припинив провадження. Як уточнюють у ЦПК, після цього не розглядатимуть і цивільні позови про відшкодування збитків.

    Попри це, справа “Роттердам+” продовжує розглядатися щодо інших дев’яти фігурантів — колишніх топменеджерів ДТЕК та НКРЕКП. Їх обвинувачують у запровадженні та застосуванні формули ціноутворення на вугілля для ТЕС, що у 2016–2019 роках призвело до переплат споживачів на понад 39 млрд грн.

  • Суд розглядає справу військового Тараненка, поверненого з полону в травні 2025 року

    Суд розглядає справу військового Тараненка, поверненого з полону в травні 2025 року

    Чечелівський районний суд міста Дніпро розпочав розгляд по суті кримінального провадження щодо Анатолія Тараненка — військового, який обвинувачується у дезертирстві та привласненні військового майна. Тараненко був повернений в Україну у травні 2025 року в межах обміну військовополоненими.

    За даними слідства, кримінальне провадження проти нього було порушено 29 січня 2021 року — одразу після того, як він, за версією слідчих, залишив українську сторону і перейшов на бік російських сил. Відтоді Тараненко фігурував у сюжетах російської пропаганди, де звинувачував ЗСУ в обстрілах Донеччини і заявляв про намір не повертатися в Україну. Після лютого 2021 року його сліди в інформаційному просторі зникли.

    24 травня 2025 року, під час другого етапу обміну військовополоненими за формулою «1000 на 1000», Тараненко повернувся в Україну. Відеозаписи з місця обміну показали чоловіка, схожого на нього, з українським прапором на плечах. Проте з журналістами військовий не спілкувався.

    Як повідомив заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов, ім’я Тараненка було внесено до списків обміну з боку Росії.

    У грудні 2024 року Чечелівський райсуд Дніпра відновив матеріали кримінальної справи, які раніше були втрачені у Волноваському суді. 4 червня 2025 року було сформовано склад суддів для слухання справи по суті.

    Тараненка звинувачують за частиною 3 статті 408 Кримінального кодексу України (дезертирство) та частиною 3 статті 410 ККУ (привласнення військового майна). Зокрема, за словами колишнього командира відділення 1 танкової бригади Дмитра Терещенка, Тараненко забрав із місця дислокації прилади нічного бачення і втік у бік ворога. Хоч у пропагандистських сюжетах військовий казав, що спалив бойову машину піхоти, його командир зазначив, що машина була пошкоджена, але не знищена.

    5 червня Анатолій Тараненко не з’явився на судове засідання, через що суд відмовився застосувати до нього запобіжний захід у вигляді арешту. За інформацією прокурорки Ірини Ленкевич, після повернення з полону Тараненко проходить реабілітацію у військовому шпиталі у Вінниці.

  • Колишні прокурори перетворили ЄДРСР на приватну базу даних

    Колишні прокурори перетворили ЄДРСР на приватну базу даних

    Троє адвокатів з юридичної компанії «Гарантія ваших прав» отримали підозру від НАБУ через втручання в роботу Єдиного держреєстру судових рішень. Серед них – Дмитро Борзих, колишній помічник головного військового прокурора Анатолія Матіоса. За даними слідства, адвокати мали несанкціонований доступ щонайменше до 100 кримінальних справ, зокрема – понад 30 проваджень НАБУ, пов’язаних із топкорупцією.

    До 2022 року адвокати, більшість із яких — ексспівробітники військової прокуратури, залучили до схеми хакера Костянтина Сайбеля. Той через спеціальний бот і скрипт BAS отримував повні тексти судових рішень у режимі реального часу. Авторизація відбувалась за логіном одного з київських суддів, імовірно — Василя Волошина. Сам суддя заперечує свою участь, а слідство встановлює, чи ключ був переданий добровільно чи викрадений.

    У розпорядженні адвокатів опинилось понад 7500 рішень. Система дозволяла шукати справи за ключовими словами, прізвищами й номерами, щодня обробляючи до тисячі запитів. У пріоритеті були провадження про обшуки, арешти та справи, які могли вплинути на бізнес-інтереси впливових осіб.

    Серед фігурантів — Ігор Коломойський, Вадим Новинський, Кирило Шевченко, Борис Кауфман, Олександр Грановський, Олександр Насіковський та інші.

    Слідство тривало півтора року. НАБУ встановило прослуховування в офісі фірми, однак було змушене достроково припинити операцію після скандалу навколо кабінету Валерія Залужного. Попри це, вдалося вилучити комп’ютери, телефони, ноутбуки й сервери. Дані вказують, що кожен користувач мав повний доступ до реєстру, а записані розмови дали підстави для офіційних підозр.

    У січні 2025 року експерти Львівського НДІ підтвердили автентичність записів. Це дозволило продовжити розслідування та розпочати нові провадження — зокрема щодо підкупу суддів і експертів. Також з’явилась інформація, що Борзих і його команда продовжували «торгівлю експертизами» у КНДІСЕ навіть після звільнення його лояльного керівника.

    Попри оголошені підозри, компанія «Гарантія ваших прав» продовжує роботу. Адвокати мають зв’язки у судах, а сам Борзих вийшов під заставу 10 млн грн. За словами джерел, він публічно хизується підтримкою «на горі» та зв’язками у НАБУ й Офісі президента.

    Національна асоціація адвокатів України не тільки не ініціювала дисциплінарних справ, а й стала на захист підозрюваних, розпочавши справу проти самих детективів НАБУ. Аналогічна ситуація була і з Олегом Татаровим, якого захищала НААУ після появи підозри в хабарництві у справі Микитася.

    Борзих також зберігає тісні зв’язки з представниками Банкової, зокрема — Олегом Татаровим, ексзаступниками голови ОПУ Кулебою та Смирновим. Видання нагадує: ще у 2017 році з Реєстру НАЗК зникли декларації самого Борзих, Матіоса та інших співробітників військової прокуратури — саме в той момент, коли зламувалися й закривалися персональні дані родин прокурорів.

  • До суду передали справу про вбивство Ірини Фаріон

    До суду передали справу про вбивство Ірини Фаріон

    Прокуратура завершила досудове розслідування та передала до суду справу щодо вбивства громадської діячки Ірини Фаріон. Підозрюваним у цій резонансній справі є 18-річний житель Дніпра, якому інкримінують умисне вбивство через мовне питання.

    “Прокурори Львівської обласної прокуратури завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальний акт стосовно 18-річного жителя міста Дніпра за обвинуваченням у вбивстві громадської діячки, народної депутатки України VII скликання Ірини Фаріон”, – ідеться у повідомленні.

    На підставі зібраних доказів дії обвинуваченого перекваліфіковано.

    Йому інкримінують умисне вбивство особи, пов’язане з виконанням нею громадського обов’язку, з мотивів національної нетерпимості, а також незаконне володіння вогнепальною зброєю (п. 8, 14 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України).

    Слідством встановлено, що 19 липня 2024 року у Львові обвинувачений з відстані близько двох метрів вистрелив у потерпілу з пістолета і втік з місця події. Жінка померла того ж дня від проникаючого вогнепального поранення у голову у лікарні.

    “Докази підтверджують, що вбивство було скоєно через виконання потерпілою громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Обвинувачений виявив переконання в “національній дискримінації громадян України, які спілкуються російською мовою”. Ірина Фаріон, яка була відома своєю позицією щодо захисту української мови та культури, своїми діями нібито розколювала народну єдність. На підставі чого у фігуранта виник умисел на її вбивство”, – повідомили в Офісі Генпрокурора.

    За клопотанням прокуратури йому раніше було обрано запобіжний захід – тримання під вартою без можливості застави, який продовжено до 12 січня 2025 року.

  • ДБР і СБУ ведуть розслідування щодо народного депутата Євгена Шевченка

    ДБР і СБУ ведуть розслідування щодо народного депутата Євгена Шевченка

    Відповідно до інформації з обізнаних джерел, щодо народного депутата України Євгена Шевченка наразі активно працюють у ДБР та СБУ. Причини посилення уваги з боку правоохоронців поки що офіційно не розголошуються, але експерти припускають, що справа може мати серйозний характер.

    Як розповів наш співрозмовник, формальну частину виконують детективи ДБР, а СБУ зайняті «практичною частиною» справи.

    Як привід буде обрано висловлювання Шевченка, які можуть трактуватися як заклики до миру. І від цього вже будуть розкручувати справу, аж до держзради.

  • Суд розкрив деталі справи Кудрицького

    Суд розкрив деталі справи Кудрицького

    У серпні 2024 року виявлено нові деталі в справі про махінації з закупівлею бронежилетів у державному підприємстві «Укренерго». Ухвала Вищого антикорупційного суду від 13 серпня містить інформацію про те, що екскерівник підприємства Володимир Кудрицький проігнорував прохання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) сприяти розслідуванню справи щодо його підлеглого, підозрюваного у махінаціях.

    Згідно з матеріалами апеляційного провадження, прокурор САП звернувся до Кудрицького з пропозицією подати заяву про залучення «Укренерго» у якості потерпілого або письмову згоду на визнання підприємства потерпілим у кримінальному провадженні №62022100130000251. На момент здійснення апеляційного перегляду, 13 серпня 2024 року, «Укренерго» не було залучено до справи як потерпілий, і цивільний позов не було подано.

    Володимир Кудрицький в даній справі проходить як свідок, тоді як основним підозрюваним є начальник Департаменту безпеки «Укренерго», який був затриманий детективами НАБУ та слідчими СБУ у червні 2024 року.

    Згідно з даними слідства, у березні 2022 року «Укренерго» закупило 1225 бронежилетів за ціною, що була більш ніж удвічі вищою за середню пропозицію на ринку. Слідство оцінює збитки, завдані державним інтересам, у 10,3 млн грн.

    Суд вже арештував підозрюваного топменеджера «Укренерго» та зобов’язав слідчих НАБУ перевірити можливу причетність самого Кудрицького до цих махінацій.

     

  • САП просить конфіскувати активи Євгена Жука, начальника відділу Нацполіції

    САП просить конфіскувати активи Євгена Жука, начальника відділу Нацполіції

    Антикорупційна прокуратура України ініціює процедуру конфіскації майна Євгена Жука, керівника 3-го відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції, зазначаючи, що його активи є необґрунтованими. Ця інформація стала відомою в контексті звернення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яка вирішила розпочати правові процедури щодо майна високопосадовця.

    Про це йдеться в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 17 липня.

    15 липня до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Євген Жук і Тетяна Кіндер про визнання необґрунтованими активів на суму 4 470 868,17 грн. САП просить визнати необґрунтованими та конфіскувати наступне майно: п’ять нежитлових приміщень (площами 3,3, 4,1, 4,9, 5,2 і 7,1 квадратних метрів), квартиру площею 73,4 квадратних метри і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску. Також САП попросила накласти арешт на це майно як на забезпечення позову.

    «Заяву прокурора САП про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Жука, Кіндер про визнання необґрунтованими активів, задовольнити. Накласти арешт на майно: квартиру, п’ять нежитлових приміщень і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску», – йдеться в рішенні.

  • НАБУ завершило досудове розслідування справи з участю екс-керівника Держспецзв’язку Юрія Щиголя

    НАБУ завершило досудове розслідування справи з участю екс-керівника Держспецзв’язку Юрія Щиголя

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про завершення досудового розслідування у справі про організовану злочинну групу, до складу якої входив колишній керівник Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь.

    «Слідство встановило, що впродовж 2020-2022 років власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладанання та програмного забезпечення», – зазначено в повідомленні.

    Так, відомство уклало контракти на постачання відповідного ПЗ та послуг та перерахувало у 2021-2022 роках кошти на суму понад 285 млн грн. Проте реальна вартість ПЗ склала 223 млн грн, а різницею більш ніж 62 млн грн і заволоділи учасники злочину.

    Серед підозрюваних:

    • голова Держспецзв’язку та його заступник;
    • гендиректор та співробітник держпідприємства;
    • Власник групи компаній (організатор схеми) та один його працівник.

    Нагадаємо, у листопаді минулого року НАБУ та САП повідомили про підозру голові Держспецзв’язку Юрію Щиголю, його заступнику та іншим у заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн.

    Щиголю визначили запобіжний захід у вигляді взяття під варту з альтернативою у вигляді застави у розмірі 25 млн грн. Через день після обрання запобіжного заходу він вийшов з-під варти.