Позначка: США та Україна

  • Зеленський назвав зустріч із Трампом у Ватикані моментом, який змінив їхні стосунки

    Зеленський назвав зустріч із Трампом у Ватикані моментом, який змінив їхні стосунки

    Український президент Володимир Зеленський заявив, що коротка особиста зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Ватикані навесні 2025 року стала переломним моментом у їхніх взаєминах. За словами глави держави, саме після 15–20-хвилинної розмови тет-а-тет вдалося кардинально змінити характер діалогу між двома лідерами.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю американській ультраправій блогерці та прихильниці Дональда Трампа Лорі Лумер. Під час розмови журналістка нагадала президентові України про резонансну суперечку в Овальному кабінеті Білого дому, яка сталася в лютому 2025 року. Тоді між Зеленським, Дональдом Трампом та віцепрезидентом США Джей Ді Венсом виникла гостра дискусія щодо шляхів завершення війни. Венс закликав українську сторону дати шанс дипломатичному врегулюванню, однак Зеленський відповів, що попередній досвід переговорів із Росією довів їхню неефективність.

    У відповідь на запитання про те, коли вдалося відновити взаєморозуміння з американським президентом після того інциденту, Зеленський зазначив, що вирішальним стала саме зустріч у Ватикані під час церемоній, пов’язаних із похованням Папи Римського. Президент наголосив, що ця розмова тривала лише близько 15–20 хвилин, однак її значення було набагато більшим.

    «У нас був перший переломний момент у Римі, у Ватикані. Це була недовга зустріч, але я завжди казав, що, на мою думку, це був історичний момент, тому що за 15–20 хвилин ми змінили наші взаємини», — заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що бесіда проходила без сторонніх осіб, лише віч-на-віч. Саме такий формат, за його словами, дозволив відверто обговорити ключові питання та закласти основу для нової якості співпраці між Києвом і Вашингтоном. Президент висловив задоволення тим, що вдалося налагодити конструктивний діалог, адже від взаєморозуміння між Україною та США, за його словами, залежить безпека і життя великої кількості людей.

    «Я дуже щасливий, тому що від таких відносин і такого діалогу залежить життя дуже багатьох людей», — наголосив Зеленський.

    Останніми днями український президент також повідомив про намір найближчим часом здійснити візит до Сполучених Штатів. Крім того, він провів переговори зі спецпредставниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Паралельно американська сторона заявляє про готовність запропонувати нові підходи до переговорного процесу щодо припинення війни між Росією та Україною.

  • “Разом точно досягнемо миру”: Зеленський привітав США з 250-річчям незалежності

    “Разом точно досягнемо миру”: Зеленський привітав США з 250-річчям незалежності

    Президент України Володимир Зеленський привітав Сполучені Штати Америки з 250-ю річницею проголошення незалежності, наголосивши на історичній ролі США у боротьбі за свободу, демократію та права людини. У своєму зверненні глава держави подякував американському народу за багаторічну підтримку України, окремо відзначив військову допомогу Вашингтона та висловив переконання, що саме спільні дії союзників здатні наблизити завершення війни й забезпечити справедливий мир.

    Про це президент повідомив у своєму офіційному зверненні, оприлюдненому з нагоди національного свята США.

    У своєму привітанні Зеленський підкреслив, що чверть тисячоліття історії Сполучених Штатів стала прикладом для багатьох народів світу. За його словами, саме американська боротьба за незалежність, принципи свободи та демократії стали основою для розвитку сучасного демократичного світу й надихнули мільйони людей у різних країнах відстоювати право самостійно визначати власне майбутнє.

    Президент зазначив, що протягом своєї історії Сполучені Штати неодноразово відігравали ключову роль у захисті свободи та міжнародної безпеки. Особливо це проявилося у ХХ столітті, коли Америка зробила вагомий внесок у перемогу над тоталітарними режимами та допомогла сформувати сучасну систему міжнародної безпеки.

    Водночас, за словами Зеленського, значення США не стало меншим і в XXI столітті. Навпаки, сьогодні роль Вашингтона залишається визначальною для багатьох країн, які змушені захищати свою незалежність і демократичний вибір.

    Президент наголосив, що українці особливо добре розуміють цінність американської підтримки, адже вже понад три роки ведуть повномасштабну війну проти російської агресії. За його словами, боротьба України сьогодні багато в чому нагадує боротьбу американського народу за власну державність понад два століття тому.

    “Зараз, у XXI столітті, вплив і значення Америки точно не менші. І особливо ми це бачимо в Україні, яка бореться за свою незалежність, свободу і право на щастя для наших людей фактично з тими ж надіями, з тим же сенсом, з тією ж енергією, з якими американці вибороли і захистили свою незалежність”, – наголосив глава держави.

    Окрему частину звернення Зеленський присвятив військовій допомозі, яку Сполучені Штати надали Україні після початку російської агресії. Він підкреслив, що американська підтримка стала одним із найважливіших факторів зміцнення обороноздатності України та захисту мирного населення від російських атак.

    Президент нагадав, що саме адміністрація Дональда Трампа першою погодила передачу Україні протитанкових ракетних комплексів Javelin. Це рішення, за словами Зеленського, мало не лише військове, а й символічне значення, адже продемонструвало готовність США підтримати Україну у боротьбі з російською агресією.

    Він також відзначив ефективність американських систем протиповітряної оборони Patriot, які сьогодні залишаються одним із найважливіших елементів захисту українського неба. Саме ці комплекси, зазначив президент, найкраще перехоплюють російські балістичні ракети та щодня рятують життя українців.

    “Американська зброя – від “Джавелінів”, які президент Трамп вирішив передати Україні, до “Петріотів”, які найбільш надійно бережуть життя наших людей, – усе те, чим Сполучені Штати допомогли нам у захисті нашої країни, доводить силу американського духу, американської рішучості, американських технологій”, – зазначив Зеленський.

    Президент також звернув увагу, що Україна й надалі потребує американських систем ППО для захисту своїх міст від масованих ракетних ударів Росії. За його словами, коли Київ звертається до Вашингтона із проханням про додаткові комплекси Patriot, то розраховує не лише на сучасні технології, а й на ті цінності, які лежать в основі американської державності.

    “Коли ми звертаємось до Америки по “Петріоти”, ми віримо, що цінності поваги до життя і людей, які 250 років тому спрацювали, спрацюють і зараз. Світ потребує такого лідерства, яке гарантує свободі й життю захист”, – наголосив глава держави.

    У завершальній частині свого звернення Зеленський процитував один із найвідоміших уривків Декларації незалежності США, в якому зазначається, що всі люди створені рівними та наділені невід’ємними правами, серед яких життя, свобода і прагнення до щастя.

    Президент підкреслив, що саме ці принципи сьогодні об’єднують український та американський народи. За його словами, прагнення до свободи, незалежності та справедливості є спільною цінністю демократичних держав.

    “Ми вважаємо за самоочевидні істини, що всі люди створені рівними; що Творець наділив їх певними невід’ємними правами, серед яких є життя, свобода і прагнення до щастя – ось що всіх нас об’єднує, усіх, хто Америку поважає і сьогодні Америці дякує. Хай мрії вільних людей завжди перемагають зло і ненависть від тих, хто хотів би знищити свободу. Америко, дякую! Впевнений: якщо разом, то точно досягнемо миру!”, – підсумував Зеленський.

    Привітання українського президента прозвучало на тлі урочистостей із нагоди 250-річчя незалежності США. Святкування цього року мають особливий символізм, адже ювілей відзначається в умовах складної міжнародної ситуації, коли Сполучені Штати залишаються одним із головних союзників України у протидії російській агресії.

    Напередодні президент США Дональд Трамп також виступив із промовою до американців, у якій заявив про необхідність захищати традиційні американські цінності та попередив про, за його словами, відродження “комуністичної загрози”, що може становити небезпеку для майбутнього країни.

    Водночас частину святкових заходів у Вашингтоні довелося скасувати через аномальну спеку. Національна метеорологічна служба США попередила про небезпечні погодні умови, оскільки температура повітря у столиці могла сягати понад 43–46 градусів за Цельсієм. Через це організатори ухвалили рішення скасувати традиційний парад до Дня незалежності, наголосивши, що головним пріоритетом залишається безпека учасників святкувань і глядачів.

  • Путін уникає зустрічі із Зеленським не просто так: висновок ISW

    Путін уникає зустрічі із Зеленським не просто так: висновок ISW

    Росія продовжує демонструвати небажання вести прямі переговори з Україною на найвищому рівні, а послідовні відмови Кремля від зустрічі президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним свідчать про відсутність реальної зацікавленості Москви у припиненні війни. Саме такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму новому звіті.

    Експерти вважають, що дії Кремля демонструють незмінність стратегічної мети Росії — домогтися умов, які фактично означатимуть капітуляцію України, а не пошук взаємоприйнятного мирного врегулювання.

    Новий етап дипломатичних зусиль України розгорнувся під час саміту G7, де президент України Volodymyr Zelenskyy провів переговори з президентом США Donald Trump.

    Під час зустрічі сторони обговорили можливість створення нового переговорного формату за участю України, Росії та Сполучених Штатів. Однією з ідей, яку просуває Київ, стало проведення переговорів на території США.

    За словами Зеленського, такий формат може значно ускладнити для Кремля можливість уникати діалогу.

    Український президент повідомив, що ще 14 червня обговорював із Трампом перспективу організації прямої зустрічі на американській території. На переконання Києва, проведення переговорів у США може створити додатковий міжнародний тиск на Москву та зменшити простір для дипломатичних маневрів Кремля.

    Особливу увагу привернула заява Дональда Трампа, який під час саміту наголосив, що Росія повинна укласти угоду з Україною для завершення війни.

    Ця позиція пролунала на тлі активізації міжнародних дипломатичних зусиль щодо пошуку можливих шляхів врегулювання найбільшого збройного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни.

    У Києві вважають, що до початку наступної зими існує можливість сформувати новий переговорний майданчик, який дозволить просунутися до політичного врегулювання.

    Втім, головною проблемою залишається позиція Кремля.

    Аналітики ISW нагадують, що нинішня ініціатива не є першою спробою України організувати особисту зустріч між Зеленським і Путіним.

    Зокрема, 4 червня президент України направив відкритий лист російському лідеру із пропозицією розпочати прямі переговори між главами держав.

    Однак Москва фактично проігнорувала цю пропозицію.

    Крім того, раніше українська сторона пропонувала провести переговори на полях міжнародних заходів, зокрема під час саміту G7. Проте і ці ініціативи не отримали позитивної відповіді з боку Кремля.

    В Інституті вивчення війни вважають, що така поведінка не є випадковою.

    На думку аналітиків, систематичні відмови від зустрічей на найвищому рівні свідчать про небажання Росії розглядати компромісні варіанти завершення війни.

    Експерти наголошують, що Кремль продовжує демонструвати прихильність до максималістських цілей, які включають суттєве обмеження суверенітету України та реалізацію політичних вимог Москви.

    У своєму звіті ISW прямо зазначає, що регулярне уникнення переговорів із Зеленським демонструє відсутність готовності Росії припиняти війну на умовах, відмінних від фактичної капітуляції України.

    Водночас українська сторона продовжує наполягати на необхідності прямого діалогу між лідерами держав.

    У Києві переконані, що лише переговори на найвищому рівні можуть створити умови для реального політичного врегулювання та припинення бойових дій.

    На цьому тлі важливу роль може відігравати позиція США.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому міжнародні партнери уважно стежать за тим, якою буде американська стратегія щодо війни в Україні.

    Останні заяви президента США про необхідність укладення угоди між Києвом і Москвою були позитивно сприйняті європейськими союзниками України.

    Втім, аналітики зазначають, що будь-який переговорний процес матиме шанси на успіх лише за умови готовності обох сторін брати в ньому участь.

    Поки що дії Кремля демонструють протилежне.

    На думку ISW, Росія продовжує використовувати дипломатію переважно як інструмент політичного тиску, не демонструючи реальної готовності до компромісів.

    Саме тому чергові відмови Москви від зустрічі Зеленського та Путіна експерти розглядають як ще одне підтвердження того, що Кремль не відмовився від своїх початкових стратегічних цілей у війні проти України.

    У таких умовах міжнародні посередницькі зусилля, зокрема з боку США та європейських партнерів, залишаються важливими для підтримки дипломатичного каналу комунікації. Однак, як зазначають аналітики, ключовим фактором залишається готовність Росії перейти від ультиматумів до реальних переговорів, чого наразі не спостерігається.

  • У США розгорівся конфлікт через Україну: розвідка опублікувала спірні дані

    У США розгорівся конфлікт через Україну: розвідка опублікувала спірні дані

    Директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард оприлюднила матеріали, які, за її словами, свідчать про багаторічне фінансування американським урядом понад 120 біологічних лабораторій у більш ніж 30 країнах світу. Серед держав, згаданих у розсекречених документах, фігурує й Україна. Публікація матеріалів уже спричинила гостру дискусію у США, а низка журналістів та експертів попередила про ризик використання цих заяв російською пропагандою.

    Відповідні матеріали були оприлюднені Офісом директора Національної розвідки США напередодні відставки Габбард. У заяві стверджується, що американські платники податків десятиліттями фінансували діяльність понад 120 біологічних лабораторій за межами США. Частина цих установ, за версією американської розвідки, працювала з небезпечними патогенами та перебувала під недостатнім контролем.

    Окремо в документах згадується Україна. В оприлюднених матеріалах йдеться про те, що одна з лабораторій, яка отримувала американське фінансування, могла зберігати небезпечні патогени та залишалася вразливою до ризику захоплення або пошкодження внаслідок війни Росії проти України. При цьому жодних доказів створення біологічної зброї або проведення заборонених досліджень у документах не наведено.

    Публікація викликала значний резонанс через те, що тема так званих «американських біолабораторій в Україні» протягом останніх років активно використовувалася російською пропагандою як один із ключових наративів для виправдання агресії проти України. Раніше міжнародні організації, незалежні фактчекери та західні уряди неодноразово спростовували твердження про існування в Україні програм зі створення біологічної зброї.

    На оприлюднені матеріали відреагували журналісти та аналітики, які спеціалізуються на тематиці дезінформації. Журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв заявив, що такі дії фактично можуть стати «подарунком Кремлю», оскільки дозволяють знову оживити старі пропагандистські наративи про Україну. Подібну думку висловив і журналіст Financial Times Крістофер Міллер, який зауважив, що Габбард давно демонструє інтерес до цієї теми та фактично скористалася нагодою повернути її в інформаційний простір.

    Варто зазначити, що мова йде не про секретні військові об’єкти, а про мережу лабораторій, які в різні роки брали участь у міжнародних програмах біобезпеки. Значна частина цих проєктів реалізовувалася в рамках Програми зі зменшення біологічних загроз Міністерства оборони США. Її метою було запобігання поширенню небезпечних інфекцій, моніторинг епідемій, модернізація лабораторної бази та підвищення рівня біологічної безпеки після розпаду СРСР.

    Експерти з біобезпеки наголошують, що українські лабораторії не були секретними. Вони співпрацювали з міжнародними організаціями та займалися діагностикою інфекційних захворювань, ветеринарними дослідженнями та епідеміологічним моніторингом. Саме через це низка науковців критично поставилася до спроб подати існування таких установ як сенсаційне відкриття.

    Сама тема лабораторій в Україні вперше набула широкого розголосу навесні 2022 року. Тоді заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд під час слухань у Конгресі підтвердила наявність в Україні біологічних дослідницьких установ і висловила занепокоєння, що російські війська можуть отримати до них доступ. Після цього її слова почали активно використовуватися прихильниками теорій змови як нібито доказ існування програм зі створення біологічної зброї. Водночас американська адміністрація неодноразово пояснювала, що йдеться про цивільні наукові установи, які займаються питаннями біобезпеки та громадського здоров’я.

    Додаткову увагу до нинішньої ситуації привертає те, що Габбард незабаром залишає посаду директора Національної розвідки США. За повідомленнями американських ЗМІ, її відставка пов’язана з особистими обставинами. Однак оприлюднення таких матеріалів напередодні завершення каденції вже стало предметом політичних дискусій у Вашингтоні.

    На цей момент офіційної реакції української влади на нову публікацію американської розвідки не оприлюднено. Водночас експерти наголошують, що розсекречені документи не містять доказів створення біологічної зброї в Україні, а сама інформація про співпрацю США та українських лабораторій у сфері біобезпеки була відома й раніше.

    Скандал навколо заяв Тулсі Габбард вкотре продемонстрував, наскільки чутливою залишається тема біологічних досліджень в умовах війни та глобального протистояння інформаційних наративів. Для України ж ця історія є черговим прикладом того, як давно спростовані твердження можуть повертатися до міжнародного порядку денного та використовуватися у політичних суперечках далеко за межами країни.