Golosnovinua.com

Позначка: ССО

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Україна, ймовірно, вперше застосувала у бойовій операції нову вітчизняну балістичну ракету Pelican, яку пов’язують із розробкою FP-7 компанії Fire Point. У ніч проти 20 вересня Сили оборони завдали масштабного комбінованого удару по об’єктах у Росії, а президент Володимир Зеленський уперше публічно включив Pelican до переліку засобів, які брали участь в операції. Водночас глава держави не уточнив, яку саме ціль атакувала ця ракета, тому твердження, що саме Pelican ударила по Москві або Московській області, наразі не має окремого офіційного підтвердження.

    За словами Зеленського, у Московському регіоні було уражено одне з ключових підприємств нафтової промисловості Росії та об’єкт логістики. В операції брали участь СБУ, Сили безпілотних систем, Сили спеціальних операцій, Головне управління розвідки та Служба зовнішньої розвідки. Президент назвав одразу десять видів українського далекобійного озброєння: FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляницю», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican.

    Саме поява останньої назви стала одним із найбільш цікавих моментів заяви. До цього FP-7 перебувала на етапі випробувань. Ще 27 лютого Fire Point уперше показала відео випробувальних запусків цієї балістичної ракети, а станом на середину вересня повідомлялося про її перехід до військових випробувань. Тобто згадка Pelican у переліку реально застосованої зброї може означати фактичний перехід від тестової програми до бойового використання.

    При цьому важлива деталь: сама Fire Point на офіційному сайті заявляє для FP-7 дальність до 200 кілометрів, бойове навантаження до 150 кг, максимальну швидкість близько 1500 м/с і висоту польоту до 65 км. В окремих публікаціях представники компанії раніше говорили про можливу дальність до 300 км залежно від конфігурації бойової частини.

    Саме ця характеристика ставить під сумнів припущення, що FP-7 могла безпосередньо вдарити по Москві, якщо пуск здійснювався з підконтрольної Україні території. Відстань значно перевищує офіційно заявлену дальність ракети. Тому Pelican могла бути застосована проти іншої цілі в межах тієї самої масштабної операції, зокрема у Воронезькому регіоні, який Зеленський також окремо згадав у своїй заяві. Де саме використовували цю систему, українська сторона поки не розкриває.

    Водночас удар по Московському регіону мав цілком підтверджені наслідки. Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження Московського нафтопереробного заводу «Газпромнефть-Московский НПЗ» у Капотні. За повідомленням української сторони, на території підприємства виникла масштабна пожежа, а серед пошкодженого обладнання називали установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти та установку ізомеризації.

    Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств у Росії. Його потужність становить близько 11 млн тонн нафти на рік. За відкритими даними, він забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та Московської області, зокрема бензином, дизельним пальним і авіагасом.

    Reuters також підтвердило удар по нафтопереробному об’єкту в Москві під час надзвичайно масштабної атаки. За даними агентства, російська ППО протягом атаки заявляла про сотні перехоплених безпілотників, а лише на московському напрямку йшлося приблизно про 450 дронів. У Московській області були загиблі та постраждалі, а частина уламків пошкодила житлову забудову.

    Таким чином, нічна операція стала показовою не лише через масштаб, а й через різноманітність застосованих систем. Україна дедалі частіше використовує не один тип далекобійної зброї, а комплексний набір засобів — від важких ударних БПЛА до крилатих і балістичних ракет. Такий підхід ускладнює роботу російської ППО, оскільки різні засоби мають різні швидкості, профілі польоту та маршрути.

    FP-7 у цій системі може зайняти окрему нішу. За заявленими характеристиками це тактична балістична ракета малої дальності, розрахована на удари по стаціонарних цілях. Fire Point позиціонує її як мобільну наземну систему, а представники компанії раніше називали її дешевшим українським аналогом американського ATACMS.

    Раніше від України вже надходили сигнали, що FP-7 готують саме до реального бойового застосування. У серпні Defense News писало, що компанія розраховувала довести систему до бойової готовності до кінця вересня. А вже в середині вересня повідомлялося про перехід ракети до військових випробувань. Тож згадка Pelican Зеленським 20 вересня добре вкладається в заявлений раніше графік.

    Водночас поки зарано стверджувати, що це був удар саме FP-7 по Московському НПЗ. Президент назвав усі засоби, які працювали в межах операції, але не розподілив їх за конкретними цілями. Крім того, офіційна дальність FP-7 робить прямий удар по Москві малоймовірним без додаткових обставин, про які публічно не повідомлялося.

    Тому точніше говорити про перше публічно підтверджене бойове застосування Pelican у складі великої української далекобійної операції проти Росії, а не про доведений удар цією ракетою саме по Москві.

    Сам Зеленський пов’язав удари по російській нафтовій і логістичній інфраструктурі з необхідністю скорочувати ресурси, які Росія використовує для фінансування війни. Він також заявив, що Москва має спрямовувати зусилля не на створення нових ешелонів ППО навколо столиці, а на припинення війни.

    Поява Pelican серед реально застосованих систем водночас свідчить про ще один важливий процес: Україна поступово збільшує частку власного озброєння у далекобійних ударах. «Лютий», FP-1, «Паляниця», «Барс», «Фламінго», «Січень» та тепер Pelican демонструють, що українська програма deep strike вже складається не з однієї «чудо-зброї», а з цілої лінійки систем різного класу.

    І саме це може бути головним результатом ночі 20 вересня. Не окрема ракета, а здатність одночасно застосовувати десятки різних платформ проти нафтових, логістичних та інших стратегічно важливих об’єктів у російському тилу.

  • Дрони долетіли до Сибіру: Україна вдарила по стратегічному гіганту російської нафтохімії

    Дрони долетіли до Сибіру: Україна вдарила по стратегічному гіганту російської нафтохімії

    Українські Сили оборони завдали удару по одному з найпотужніших об’єктів російської нафтохімічної промисловості — промисловому майданчику в Тобольську Тюменської області. Операцію провели підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій у взаємодії з рухом «Черная Искра». Для досягнення цілі безпілотники подолали понад 2000 кілометрів, а Генеральний штаб ЗСУ пізніше підтвердив ураження центральної газофракціонуючої установки підприємства.

    Удар стався 10 серпня. Перші повідомлення про безпілотники над Тобольськом почали надходити від російської сторони. Губернатор Тюменської області Олександр Моор підтвердив атаку кількох дронів на промислове підприємство, однак спочатку не назвав конкретний об’єкт. За його інформацією, повідомлень про загиблих або постраждалих не надходило. Водночас відео очевидців та повідомлення українських джерел вказували на район підприємств холдингу «СИБУР». Відстань по прямій від українського кордону до Тобольська перевищує 2200 кілометрів.

    Згодом Сили спеціальних операцій офіційно заявили про удар по «ЗапСибНефтехиму». За інформацією ССО, після атаки на території промислового комплексу були зафіксовані пожежі та руйнування. Українські військові назвали об’єкт найбільшим нафтохімічним комплексом Росії та стратегічним підприємством її хімічної промисловості.

    Важливі деталі пізніше розкрив Генеральний штаб ЗСУ. Там повідомили, що метою операції було зниження військово-економічного потенціалу Росії. За підтвердженими українською стороною даними, ураження зазнала центральна газофракціонуюча установка. Її потужність становить близько 6,6 млн тонн сировини на рік. Остаточні масштаби завданої підприємству шкоди на момент публікації уточнюються.

    Що саме могли уразити в Тобольську

    Центральна газофракціонуюча установка має особливе значення для всього промислового майданчика. За даними Генштабу, підприємство виробляє, серед іншого, бутадієн, ізобутилен, малеїновий ангідрид та МТБЕ — високооктанову кисневмісну добавку. Українська сторона стверджує, що така продукція використовується, зокрема, у виробництві компонентів ракетного та авіаційного палива, композитних матеріалів для безпілотників і високооктанових бензинів. Саме цим у Генштабі пояснюють військово-економічне значення об’єкта.

    OSINT-аналітики також локалізували атаку в районі центральної газофракціонуючої установки промислового комплексу «СИБУР» у Тобольську. Це збігається з інформацією, яку пізніше офіційно оприлюднив український Генштаб.

    Сам «ЗапСибНефтехим» справді має величезні масштаби. Російський «СИБУР» називає його найбільшим нафтохімічним комплексом країни й одним із найбільших у світі. Після виходу на проєктну потужність підприємство отримало можливість щорічно виробляти понад 2,2 млн тонн продукції з високою доданою вартістю, основну частину якої становлять поліетилен і поліпропілен. Запуск комплексу свого часу фактично подвоїв російські можливості з виробництва полімерів.

    Початковий проєкт передбачав установку піролізу потужністю 1,5 млн тонн етилену, близько 500 тисяч тонн пропілену та 100 тисяч тонн бутан-бутиленової фракції на рік. Також були побудовані виробничі лінії для випуску поліетилену й поліпропілену. Одним із ключових завдань проєкту російська сторона називала глибоку переробку побічних продуктів видобутку нафти й газу Західного Сибіру та заміщення імпортних полімерів.

    Росія продовжувала розширювати комплекс навіть під час війни

    Особливо показово, що на момент нинішнього удару промисловий майданчик продовжував розширюватися. У Тобольську будують новий комплекс дегідрування пропану та виробництва поліпропілену ДГП-2.

    У лютому 2026 року «СИБУР» повідомляв, що готовність нового виробництва досягла 82%, а вже у квітні — 85%. Будівельно-монтажні роботи на той момент були виконані більш ніж на 90%, на частині об’єктів розпочалися пусконалагоджувальні роботи. Проєктна потужність нового заводу має становити близько 570 тисяч тонн поліпропілену на рік.

    Після запуску нового виробництва роль Тобольська у російській нафтохімії мала зрости ще більше. За даними місцевої влади, після введення нового заводу в експлуатацію у 2027 році в Тобольську планують виробляти кожну другу тонну російського поліпропілену.

    Таким чином, удар припав не просто по окремому заводу, а по одному з центральних вузлів російської системи глибокої переробки вуглеводневої сировини.

    Понад 2000 км — ключова деталь операції

    Не менш важливою за саму ціль стала відстань. ССО заявили, що безпілотники подолали понад дві тисячі кілометрів. Незалежні повідомлення з російської сторони підтверджують, що Тобольськ розташований більш ніж за 2200 км по прямій від українського кордону.

    Це означає, що географія об’єктів російського військово-промислового та паливно-енергетичного сектору, які потенційно можуть опинятися в зоні дії українських далекобійних засобів, продовжує розширюватися.

    Тюменська область уже стикалася з атаками безпілотників. Зокрема, 20 червня губернатор регіону повідомляв про атаку на Тюменський НПЗ. Тоді російська влада заявляла, що підприємство нібито не постраждало, а персонал був евакуйований.

    Проте операція 10 серпня відрізняється масштабом заявленої цілі. Цього разу українська сторона не лише взяла на себе відповідальність за атаку, а й повідомила про конкретно уражений технологічний об’єкт — центральну газофракціонуючу установку.

    У Силах спеціальних операцій такі операції називають «далекобійними санкціями» проти військово-економічного сектору Росії. При цьому точний масштаб пошкоджень у Тобольську поки залишається невідомим. Український Генштаб повідомляє, що оцінювання наслідків триває. Незалежного підтвердження того, наскільки удар вплинув на виробничий цикл підприємства та чи довелося зупиняти окремі установки, станом на вечір 10 серпня немає.

    Саме тому наразі коректно говорити про підтверджене українською стороною ураження центральної газофракціонуючої установки, пожежі та руйнування, але не про повне знищення чи зупинку всього «ЗапСибНефтехиму». Масштаби наслідків можуть стати зрозумілими після появи нових супутникових знімків, повідомлень підприємства або додаткових даних Сил оборони.

  • «Чи не приховували крадіжки?»: Ар’єв висунув резонансну версію вибухів на полігоні під Хмельницьким

    «Чи не приховували крадіжки?»: Ар’єв висунув резонансну версію вибухів на полігоні під Хмельницьким

    Після масштабної детонації боєприпасів на військовому полігоні у Хмельницькому народний депутат Володимир Ар’єв озвучив кілька можливих версій причин надзвичайної події — від недбалості та ворожої диверсії до спроби приховати можливі крадіжки боєприпасів. Водночас правоохоронці станом на вечір 31 липня офіційно не кваліфікували подію як диверсію, а слідство продовжує встановлювати всі обставини.

    Ар’єв, який очолює Хмельницьку обласну організацію партії «Європейська солідарність», у коментарі «Главкому» заявив, що масштаби вибухів, на його думку, свідчать про детонацію значного обсягу боєприпасів.

    За словами нардепа, «судячи з наслідків, винесло повноцінний склад». Він також заявив, що вибухову хвилю могли відчувати в радіусі до 10 кілометрів, а зона ураження, за його оцінкою, могла сягати приблизно чотирьох кілометрів.

    Ар’єв поставив питання про те, що саме стало причиною події: службова недбалість, ворожа диверсія чи можливе приховування нестачі боєприпасів.

    При цьому важливо, що ці слова є політичною оцінкою та припущенням народного депутата. Правоохоронні органи наразі не повідомляли про встановлення фактів крадіжок або навмисного підриву складу.

    За офіційною інформацією, надзвичайна подія сталася 31 липня на території одного з військових полігонів у Хмельницькій області. Близько полудня там почалася неконтрольована детонація боєприпасів.

    Унаслідок вибухів четверо військовослужбовців отримали поранення. Їх госпіталізували, медики надавали необхідну допомогу. Ще з кількома військовими певний час не було зв’язку.

    За даними Сил спеціальних операцій, йшлося про п’ятьох військовослужбовців, місцезнаходження яких встановлювали після вибухів.

    Через тривалу детонацію рятувальники, військові та слідчі не могли одразу потрапити безпосередньо до епіцентру події. Активні розриви боєприпасів, за наявною інформацією, припинилися приблизно о 19:00 31 липня.

    Лише після цього стало можливим поступове обстеження території та документування наслідків.

    Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 414 Кримінального кодексу України — порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими або іншими небезпечними речовинами, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

    Саме ця попередня кваліфікація наразі залишається офіційною. Версія диверсії окремо правоохоронцями публічно не підтверджена.

    За інформацією «Главкому», полігон належить військовій частині, яка входить до складу Об’єднаних сил швидкого реагування Сухопутних військ ЗСУ. Офіційні структури детальної інформації про підрозділ не розкривали.

    Додаткову увагу до інциденту привернув збіг у часі з кадровими перестановками у військовому керівництві та Службі безпеки України.

    Напередодні, 30 липня, відбулися зміни у керівництві Сухопутних військ. Також президент Володимир Зеленський звільнив низку керівників регіональних управлінь СБУ.

    Втім, прямого зв’язку між цими кадровими рішеннями та вибухами на полігоні наразі не встановлено. Будь-які спроби пов’язувати ці події залишаються припущеннями до появи висновків слідства.

    Ар’єв також згадав попередні випадки вибухів на військових складах в Україні та заявив, що в минулому окремі подібні інциденти були пов’язані з диверсійною діяльністю Росії.

    Водночас кожен такий випадок має окремі обставини, а тому переносити висновки з минулих розслідувань на нинішню подію без доказів некоректно.

    На момент появи перших повідомлень мешканці Хмельницького чули серію дуже потужних вибухів. При цьому повітряну тривогу в місті не оголошували, що одразу викликало багато запитань у місцевих жителів.

    Пізніше військові офіційно повідомили, що вибухи були пов’язані саме з надзвичайною ситуацією на полігоні, а не з російською ракетною чи дроновою атакою.

    Після інциденту почалися допити командування та особового складу військової частини. Слідчі мають встановити, які саме боєприпаси зберігалися на полігоні, чи дотримувалися правила їхнього розміщення та зберігання, що стало первинним джерелом займання або вибуху та чи були порушення з боку відповідальних посадових осіб.

    Окремим питанням залишається масштаб запасів боєприпасів на території полігону. Саме на цьому акцентував увагу Ар’єв, заявивши, що обсяг детонації, на його думку, виглядав нетипово великим.

    Однак без офіційних даних про кількість і тип боєприпасів робити висновок про наявність повноцінного складу поки зарано.

    Таким чином, станом на зараз є три головні версії, які публічно обговорюються: порушення правил поводження з боєприпасами, можлива ворожа диверсія та версія про навмисне приховування нестачі. Але лише перша з них наразі відображена в офіційній правовій кваліфікації слідства.

    Правоохоронці продовжують роботу, а остаточну причину вибухів мають встановити після огляду території, експертиз, допитів військових та аналізу документів щодо зберігання і обліку боєприпасів.

  • Дістали за 2 500 км: Україна вдарила по найбільшому НПЗ Росії

    Дістали за 2 500 км: Україна вдарила по найбільшому НПЗ Росії

    Підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних сил України уразили Омський нафтопереробний завод у Росії, розташований майже за 2 500 кілометрів від державного кордону України. Це один із найпотужніших НПЗ Росії та ключове підприємство компанії «Газпром нафта». У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили удар і повідомили, що на території заводу зафіксовано влучання з подальшою пожежею.

    За попередніми даними Генштабу, унаслідок атаки могла бути уражена установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11. Її проєктна потужність становить 8,4 млн тонн нафти на рік. Саме такі установки є критично важливими для роботи НПЗ, адже з них фактично починається технологічний процес переробки сирої нафти на паливо та інші нафтопродукти. Ступінь пошкоджень підприємства наразі уточнюється.

    У Генштабі зазначили, що Омський НПЗ був задіяний у забезпеченні російської окупаційної армії. Крім того, це останній із 11 найбільших виробників бензину в РФ, який був уражений українськими військовими. Таким чином кампанія далекобійних ударів по російській нафтопереробці вийшла на новий рівень — географічно й технологічно.

    Омський НПЗ вважається найбільшим нафтопереробним заводом Росії. За відкритими даними, його потужність перевищує 21 млн тонн нафти на рік. Підприємство спеціалізується на виробництві автомобільних бензинів, дизельного пального, авіаційного гасу, мастил, нафтохімічної продукції та інших видів пального. Завод має один із найвищих показників глибини переробки в РФ — близько 99–100%, а також виробляє десятки видів нафтопродуктів.

    Саме через масштаби виробництва удар по Омському НПЗ має особливе значення. Це не регіональна нафтобаза і не невеликий завод, а один із головних центрів російської паливної системи. Підприємство забезпечує внутрішній ринок РФ, постачає пальне та інші нафтопродукти, а також має значення для логістики й промисловості. У 2024 році Reuters повідомляв, що Омський НПЗ переробив понад 21 млн тонн нафти і виробив понад 5 млн тонн автомобільного бензину, що становило суттєву частку російського виробництва.

    Перші повідомлення про атаку на Омський НПЗ з’явилися вдень 6 липня. Російська влада традиційно заявила про роботу ППО. Губернатор Омської області Віталій Хоценко повідомив, що в регіоні нібито збивали безпілотники, але водночас визнав падіння кількох дронів на території «промислового вузла». Український Генштаб згодом підтвердив, що удар був завданий саме по Омському НПЗ.

    За даними українських і OSINT-джерел, після удару на території заводу спалахнула пожежа. Окремі аналітики повідомляли, що удар міг припасти по технологічних колонах установки ЕЛОУ-АВТ-11, однак офіційно масштаб пошкоджень ще не підтверджений. Українська сторона наразі говорить про попереднє ураження установки та уточнення наслідків.

    Атака на Омський НПЗ стала частиною ширшої операції Сил оборони в ніч проти 6 липня. За повідомленням Генштабу, українські військові також завдали ударів по ще двох російських нафтопереробних заводах, пункту дислокації ракетної бригади та терміналу перевалки нафтопродуктів у тимчасово окупованому Криму. Це свідчить про комплексний характер ударів по російській військовій та паливній інфраструктурі.

    Останніми місяцями Україна значно наростила інтенсивність далекобійних атак по нафтопереробних підприємствах РФ. За оцінками західних медіа та українських джерел, удари по НПЗ уже спричинили перебої у роботі частини російських заводів, ремонтні простої та додатковий тиск на паливний ринок. Раніше Financial Times повідомляла, що з початку 2026 року кількість ударів по російських НПЗ різко зросла, а сама кампанія стала значно ефективнішою завдяки кращому плануванню, збільшенню виробництва далекобійних дронів та розвідувальній підтримці партнерів.

    Стратегічна логіка таких атак очевидна: нафтопереробка є одним із ключових елементів російської воєнної економіки. Заводи виробляють дизель, бензин, авіаційне пальне та інші продукти, необхідні для транспорту, промисловості й армії. Навіть часткове виведення з ладу окремих установок може змусити РФ переналаштовувати логістику, перекидати запаси, скорочувати експорт або ремонтувати обладнання, яке важко швидко замінити через санкції.

    Удар по Омському НПЗ також демонструє збільшення дальності українських можливостей. Відстань майже 2 500 км означає, що під загрозою опиняються не лише об’єкти у прикордонних чи західних регіонах РФ, а й стратегічна інфраструктура в глибокому тилу. Для Росії це створює додаткову проблему: захистити всі ключові НПЗ, нафтобази, термінали та військові об’єкти на такій території практично неможливо без розосередження систем ППО.

    Поки що остаточні наслідки удару по Омському НПЗ невідомі. Офіційно підтверджено влучання, пожежу та попереднє ураження установки ЕЛОУ-АВТ-11. Подальший вплив на виробництво залежатиме від масштабу пошкоджень, тривалості ремонту та можливості заводу швидко компенсувати втрати іншими технологічними лініями.

    Однак сам факт ураження найбільшого НПЗ Росії за тисячі кілометрів від України вже став важливим сигналом: українські Сили оборони продовжують переносити війну на російську військово-промислову та паливну інфраструктуру, яка забезпечує агресію проти України.

  • Міноборони не погодило з МЗС назву центру ССО: спливли документи

    Міноборони не погодило з МЗС назву центру ССО: спливли документи

    Нові документи, оприлюднені Офісом президента України у відповідь на інформаційний запит, викликали нову хвилю дискусій навколо рішення про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА». Із пояснювальної записки до проєкту президентського указу випливає, що під час підготовки документа Міністерство оборони аналізувало економічні, фінансові та екологічні наслідки рішення, однак не зверталося до Міністерства закордонних справ для оцінки можливих дипломатичних ризиків.

    Йдеться про указ президента України №440/2026 від 26 травня 2026 року, яким Окремому центру спеціальних операцій «Північ» присвоєно почесне найменування «імені Героїв УПА». У документі зазначено, що рішення ухвалене «з метою відновлення історичних традицій національного війська» та з огляду на заслуги підрозділу під час захисту незалежності й територіальної цілісності України.

    Згідно з матеріалами, оприлюдненими Офісом президента, пояснювальна записка до проєкту указу була підписана міністром оборони Михайлом Федоровим. У ній зазначається, що реалізація документа не матиме негативного впливу на економіку, бюджет, екологію, природні ресурси чи інші суспільні відносини. Водночас у матеріалах немає згадки про консультації з Міністерством закордонних справ або аналіз можливих наслідків для міжнародних відносин.

    Фото: Українські Новини

    Офіс президента також повідомив, що під час підготовки ініціативи Міністерство оборони зверталося до Українського інституту національної пам’яті. У відповіді Інститут підтримав присвоєння підрозділу почесного найменування «імені Героїв УПА», вважаючи такий крок таким, що відповідає політиці вшанування української визвольної боротьби. Водночас документів, які б свідчили про офіційні консультації з МЗС щодо можливої міжнародної реакції, серед оприлюднених матеріалів немає.

    Саме це питання набуло особливої актуальності після того, як указ президента викликав різку реакцію в Польщі. Уже наступного дня після підписання документа польська сторона висловила офіційний протест, наголосивши, що використання назви «Герої УПА» для військового підрозділу є болючим для значної частини польського суспільства та може негативно вплинути на двосторонні відносини.

    Президент Польщі Кароль Навроцький став одним із найгучніших критиків рішення української влади. Він заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла, який був вручений йому у 2023 році тодішнім президентом Анджеєм Дудою як символ стратегічного партнерства між країнами. Навроцький пояснив свою позицію тим, що рішення щодо найменування підрозділу створює додаткові суперечності навколо історичної пам’яті та, на його думку, може бути використане російською пропагандою.

    Критичні заяви пролунали й від інших польських посадовців. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що особисто доніс українській стороні позицію Варшави та заявив про намір домагатися перегляду цього рішення. Польська влада наголошувала, що питання історичної пам’яті залишається надзвичайно чутливим у двосторонніх відносинах.

    До дискусії долучився і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він заявив, що відповідальність за врегулювання ситуації лежить на українській стороні, оскільки саме рішення про присвоєння найменування стало причиною нового витка напруженості у польсько-українських відносинах. За словами польського прем’єра, сторони останніми роками доклали значних зусиль для подолання історичних суперечностей, тому виникнення нового конфлікту він назвав небажаним.

    У відповідь на критику українське Міністерство закордонних справ заявило, що присвоєння почесного найменування українському військовому підрозділу не мало антипольського характеру. У відомстві наголосили, що рішення є внутрішньою справою України та спрямоване на вшанування учасників українського визвольного руху, а не на перегляд відносин із Польщею.

    Водночас тема продовжує активно обговорюватися у Польщі. За даними польських медіа та соціологічних досліджень, питання найменування підрозділу ССО стало предметом широкої політичної дискусії та використовується різними політичними силами напередодні парламентської кампанії. Частина політиків закликає Україну переглянути рішення, тоді як інші виступають за збереження стратегічного партнерства між двома країнами попри історичні суперечки.

    Оприлюднені документи не містять оцінки того, чи відсутність консультацій із МЗС могла вплинути на подальший розвиток подій. Водночас вони свідчать, що під час підготовки указу Міністерство оборони офіційно аналізувало низку внутрішніх ризиків, однак питання можливих дипломатичних наслідків у пояснювальній документації не відображене. Саме ця обставина нині стала предметом нової суспільної дискусії після міжнародного резонансу, який спричинило рішення про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА».

  • Українські дрони уразили портову нафтову інфраструктуру під Петербургом

    Українські дрони уразили портову нафтову інфраструктуру під Петербургом

    У ніч на 4 липня Сили оборони України провели чергову далекобійну операцію на території Росії, завдавши удару по одному з ключових об’єктів паливної інфраструктури поблизу Санкт-Петербурга. Під атаку потрапив Петербурзький нафтовий термінал — стратегічний логістичний вузол, через який здійснюється експорт російських нафтопродуктів до десятків країн світу. Після влучань на території підприємства виникла масштабна пожежа, а густий дим було видно за кілька кілометрів від місця займання.

    Про успішне виконання бойового завдання повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram, а також підтвердили у пресслужбі Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

    Президент наголосив, що українські далекобійні засоби ураження вкотре досягли своєї цілі, завдавши удару по об’єкту, який безпосередньо забезпечує фінансування російської війни проти України.

    «Цієї ночі наші українські далекобійні санкції проти Росії за цю війну спрацювали поблизу Петербурга. Сили оборони України уразили портову нафтову інфраструктуру, що заробляє гроші для російської війни», — заявив Зеленський.

    Глава держави також повідомив, що цієї ж ночі було завдано удару по порту у Кронштадті. За його словами, цей об’єкт має важливе військове значення для Російської Федерації.

    Президент окремо звернув увагу на дальність проведеної операції. Відстань від державного кордону України до району ураження перевищує 850 кілометрів, що демонструє подальше розширення можливостей українських далекобійних ударних систем.

    У Силах спеціальних операцій уточнили, що по нафтовому терміналу влучили кілька ударних безпілотників.

    Унаслідок атаки на території підприємства виникла сильна пожежа.

    За даними українських військових, займання охопило об’єкти портової нафтової інфраструктури, які використовуються для зберігання та перевалки нафтопродуктів.

    Офіційна російська влада наразі не повідомила про характер пошкоджень, однак численні відеозаписи, які з’явилися в соціальних мережах, свідчать про масштабне загоряння.

    На оприлюднених кадрах видно потужні осередки вогню, густий чорний дим та роботу пожежних підрозділів.

    За словами очевидців, після перших вибухів у районі терміналу ще тривалий час було чути детонацію.

    Петербурзький нафтовий термінал є одним із найбільших об’єктів такого типу на Балтійському узбережжі Росії.

    Він виконує роль ключового логістичного вузла для експорту російських нафтопродуктів морським шляхом.

    Через цей термінал проходять великі обсяги дизельного пального, бензину, мазуту, авіаційного пального та інших продуктів переробки нафти.

    Звідси танкери регулярно вирушають до країн Африки, Близького Сходу, Південної Америки та Азії.

    Експорт нафтопродуктів залишається одним із найважливіших джерел валютних надходжень для російського бюджету.

    Саме ці кошти використовуються Кремлем для фінансування військової промисловості, виробництва озброєння, закупівлі боєприпасів, виплат військовослужбовцям та забезпечення ведення бойових дій проти України.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що подібні об’єкти є законними військовими цілями, оскільки вони безпосередньо забезпечують економічний потенціал російської агресії.

    Окрім нафтового терміналу, під удар потрапив порт у Кронштадті.

    Кронштадт є одним із найважливіших військово-морських центрів Росії.

    Місто розташоване на острові Котлін у Фінській затоці та історично є головною базою Балтійського флоту РФ.

    Саме тут дислокуються бойові кораблі, допоміжні судна, ремонтні підприємства, склади матеріально-технічного забезпечення, а також інші військові об’єкти.

    Українська сторона не уточнює, які саме об’єкти було уражено в Кронштадті, однак зазначає, що порт має важливе військове значення.

    У ніч на 4 липня жителі Санкт-Петербурга масово повідомляли про вибухи в різних районах міста.

    У соціальних мережах швидко почали з’являтися відео зі спалахами в небі, звуками роботи систем протиповітряної оборони та великими осередками пожеж.

    Російські Telegram-канали писали про атаку безпілотників на район нафтового терміналу, а також про вибухи біля портової інфраструктури.

    Деякі очевидці повідомляли, що перед вибухами було чути характерний звук польоту безпілотників.

    На тлі атаки губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив про введення режиму небезпеки через загрозу застосування безпілотників.

    За його словами, сили протиповітряної оборони були приведені у стан підвищеної готовності.

    Водночас офіційна влада традиційно не надала детальної інформації щодо масштабів пошкоджень або кількості влучань.

    Російські державні медіа також обмежилися короткими повідомленнями про атаку дронів.

    Останніми місяцями Україна значно активізувала кампанію із завдання ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії.

    Під ударами регулярно опиняються нафтопереробні заводи, нафтобази, склади пального, підприємства оборонно-промислового комплексу, військові аеродроми, логістичні центри, склади боєприпасів та інші стратегічні об’єкти.

    Основною метою таких операцій є зменшення економічного потенціалу Росії, порушення логістики забезпечення російської армії та скорочення фінансових ресурсів, які Кремль використовує для продовження війни.

    Особливу увагу українські військові приділяють саме нафтовій інфраструктурі.

    Нафта та нафтопродукти залишаються головною статтею російського експорту та одним із найбільших джерел доходів федерального бюджету.

    Попри міжнародні санкції, Росія продовжує активно експортувати паливо через морські порти, зокрема на Балтійському морі.

    Саме тому удари по портовій нафтовій інфраструктурі можуть не лише створювати тимчасові логістичні проблеми, а й негативно впливати на експортні можливості країни-агресора.

    Водночас удари по Кронштадту демонструють прагнення України уражати не лише економічні, а й військово-морські об’єкти Росії.

    Балтійський флот відіграє важливу роль у забезпеченні військової присутності РФ у Балтійському регіоні та виконує низку логістичних і навчальних функцій.

    Хоча він не бере безпосередньої участі у бойових діях проти України так активно, як Чорноморський флот, його інфраструктура залишається важливою складовою військового потенціалу Росії.

    Останні атаки також свідчать про постійне вдосконалення українських далекобійних безпілотних систем.

    Якщо раніше основними цілями були прикордонні регіони Росії, то нині українські безпілотники регулярно долають сотні кілометрів та досягають стратегічних об’єктів у глибокому тилу країни-агресора.

    Це змушує російське військове командування перекидати додаткові сили протиповітряної оборони до великих міст і промислових центрів, розосереджувати комплекси ППО та витрачати значні ресурси на захист критичної інфраструктури.

    Водночас українська сторона наголошує, що всі удари завдаються виключно по військових або стратегічних об’єктах, які забезпечують ведення війни проти України або фінансують російську військову машину. За оцінками українського військового керівництва, системне ураження таких цілей є одним із ключових елементів стратегії зі зниження бойового потенціалу Росії та послаблення її спроможності продовжувати повномасштабну агресію.

  • Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Колишній президент Польщі Александр Квасневський заявив, що Володимир Зеленський припустився політичної помилки, коли в Україні ухвалили рішення назвати підрозділ Сил спеціальних операцій на честь Героїв УПА. На думку експрезидента, цей крок загострив і без того чутливу історичну тему у відносинах Києва та Варшави й дав додатковий аргумент польським політичним силам, які будують кампанії на антиукраїнських настроях.

    Про це Квасневський сказав в інтерв’ю «Європейській правді» у Ґданську, напередодні Конференції з відновлення України URC-2026.

    Експрезидент Польщі наголосив, що системно підтримує Україну та вважає її вступ до Європейського Союзу вигідним не лише для Києва, а й для самої Польщі. Водночас він попередив: польсько-українські відносини зараз опинилися у небезпечній точці, коли ініціативу можуть перехопити радикали з обох боків.

    «Не можна віддавати польсько-українські відносини в руки радикалів», – заявив Квасневський.

    За його словами, якщо саме радикальні сили почнуть визначати тон відносин між двома країнами, це може стати початком серйозної політичної катастрофи. Особливо небезпечно це виглядає на тлі майбутніх парламентських виборів у Польщі 2027 року, де українське питання, за прогнозом Квасневського, стане однією з ключових тем.

    Окремо він розкритикував рішення щодо підрозділу ССО імені Героїв УПА. Квасневський вважає, що це було «неправильно прораховане рішення», яке вдарило по польському суспільному сприйняттю України. При цьому він визнав, що тепер Зеленський політично не може просто скасувати це рішення, як і президент Польщі Кароль Навроцький не може відмовитися від уже обраної жорсткої лінії.

    Квасневський також згадав, що керівник ГУР Кирило Буданов приїздив до Варшави, аби знайти вихід із ситуації, однак, за словами експрезидента Польщі, розв’язати кризу не вдалося.

    Особливу увагу Квасневський приділив Каролю Навроцькому. Він назвав нового польського президента «особливим випадком» і зазначив, що той ще до виборів займав дуже жорстку позицію щодо історичних питань, зокрема Волині та УПА. На думку Квасневського, Навроцький прагне стати центром правої коаліції у Польщі після виборів 2027 року.

    До такої коаліції, за його оцінкою, можуть увійти «Право і справедливість», «Конфедерація» та «Конфедерація польської корони» Гжегожа Брауна. Квасневський попередив, що якщо ці сили отримають більшість, це буде поганою новиною для України, Польщі та Європейського Союзу.

    Він також наголосив, що антиукраїнські настрої в Польщі існують, але не є позицією більшості суспільства. За словами експрезидента, більшість українців у Польщі працюють, дотримуються законів і допомагають польській економіці. Однак окремі резонансні випадки за участі українців використовуються політиками для розпалювання негативу.

    Квасневський навів приклад із досвіду Польщі після вступу до ЄС, коли у Великій Британії також були кримінальні історії за участі поляків. Він згадав, як під час аудієнції у королеви Єлизавети II вибачався за вбивство, яке скоїв поляк, але королева відповіла, що пам’ятає передусім внесок поляків у боротьбу під час Другої світової війни.

    На думку Квасневського, подібну логіку варто застосовувати й до українців у Польщі: окремі інциденти не мають перекреслювати загальну роль українців, які живуть, працюють і підтримують польську економіку.

    Експрезидент також нагадав про формулу польсько-українського примирення «пробачаємо і просимо пробачення», яку він погоджував із президентом України Леонідом Кучмою ще у 1997 році. За його словами, тоді це було дуже складно, адже багато свідків Волинської трагедії були живими, але діалог усе ж працював.

    Квасневський вважає, що згодом обидві сторони недостатньо підтримували цей процес. Не було достатньо діалогу між істориками, інтелектуалами та науковцями. Новий шанс для зближення з’явився після початку повномасштабної війни, коли поляки масово й щиро прийняли українських біженців. Але з часом втома від війни та політичні маніпуляції знову посилили напругу.

    Попри нинішню кризу, Квасневський заявив, що вірить у майбутнє членство України в Європейському Союзі. Він підкреслив, що шлях до ЄС тривалий і складний, але Україна вже далеко не на початку цього процесу. За його словами, Польща пройшла шлях від Угоди про асоціацію до членства в ЄС за 13 років, тому Києву також потрібно готуватися до довгих переговорів і складних реформ.

    Серед найбільш чутливих питань він назвав сільське господарство, сферу послуг, боротьбу з корупцією та незалежність судової влади. Квасневський запропонував створювати спільні експертні групи між Україною та ЄС, які допоможуть знаходити рішення у найскладніших сферах.

    Щодо НАТО експрезидент Польщі був значно обережнішим. На його думку, членство України в Альянсі було б найкращою гарантією безпеки не лише для України, а й для всієї Європи. Водночас він визнав, що за нинішньої позиції США, зокрема президента Дональда Трампа, вступ України до НАТО наразі виглядає нереалістичним.

    Натомість членство в ЄС Квасневський назвав цілком досяжною гарантією безпеки. Він заявив, що й надалі підтримуватиме європейське майбутнє України, бо вважає це стратегічно важливим для Польщі та Європи.

    Наприкінці інтерв’ю Квасневський висловив думку, що в найближчі місяці у війні може статися певний прорив. Водночас він уточнив, що не очікує повноцінної мирної угоди, адже не вірить у надійний мир із нинішньою Росією. Однак, на його думку, можливим може стати перемир’я, яке відкриє для України та Європи нове політичне вікно можливостей.

  • Історична суперечка на тлі війни: про що Косіняк-Камиш говорив із Будановим

    Історична суперечка на тлі війни: про що Косіняк-Камиш говорив із Будановим

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш провів зустріч із керівником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирилом Будановим, під час якої обговорювалися не лише питання безпеки та двосторонньої співпраці, а й одна з найчутливіших тем у відносинах між Києвом і Варшавою — історична пам’ять та ставлення до діяльності Української повстанської армії. За підсумками переговорів польський міністр заявив, що Польща очікує від України врахування позиції Варшави щодо рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назви на честь Героїв УПА.

    Про зустріч Косіняк-Камиш повідомив у соціальній мережі Х. Польський урядовець наголосив, що його країна залишається одним із найближчих союзників України у протистоянні російській агресії та підтримує українську державу в питаннях оборони, безпеки та європейської інтеграції. Водночас він підкреслив, що навіть між партнерами повинна існувати можливість відкрито обговорювати складні історичні питання, які мають особливе значення для обох народів.

    За словами глави польського оборонного відомства, Польща та Україна сьогодні пов’язані спільними інтересами у сфері безпеки, адже обидві держави розглядають Росію як головну загрозу для стабільності регіону. Однак, на його переконання, стратегічне партнерство не означає замовчування суперечливих сторінок минулого. Саме тому під час зустрічі з Будановим він окремо порушив тему присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назви, пов’язаної з Українською повстанською армією.

    Косіняк-Камиш заявив, що доніс до української сторони позицію Варшави та очікування польського суспільства щодо цього рішення. Він наголосив, що для Польщі питання пам’яті про жертв Волинської трагедії залишається принциповим і не може бути предметом політичних компромісів. Саме тому його заява після переговорів була доволі жорсткою.

    «Пам’ять про жертв Волинської трагедії не підлягає обговоренню. Є межі, які не можна перетинати», — заявив глава Міноборони Польщі.

    Його слова стали продовженням дискусії, яка розгорнулася між Києвом і Варшавою після рішення щодо найменування одного з українських військових підрозділів. Польська сторона розцінила цей крок як такий, що може викликати негативну реакцію серед значної частини польського суспільства через історичні асоціації з подіями Другої світової війни та Волинською трагедією.

    Напередодні зустрічі Косіняка-Камиша з Будановим це питання вже обговорювалося на дипломатичному рівні. Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький також провів переговори з очільником української воєнної розвідки. Головною темою розмови стала саме ситуація навколо підрозділу Сил спеціальних операцій та реакція польської сторони на рішення про присвоєння йому назви, пов’язаної з УПА.

    Польська влада останніми роками неодноразово наголошувала, що питання історичної пам’яті залишається одним із ключових у двосторонніх відносинах. У Варшаві переконані, що події на Волині під час Другої світової війни мають отримати належну оцінку та залишатися предметом відкритого діалогу між державами. Саме тому будь-які рішення щодо вшанування історичних постатей або організацій, які в Польщі пов’язують із трагічними подіями того періоду, викликають гостру реакцію серед політиків та громадськості.

    Владислав Косіняк-Камиш раніше вже звертався до президента України Володимира Зеленського із закликом переглянути рішення щодо присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій імені Героїв УПА. Польський міністр наголошував, що такий крок може негативно вплинути на суспільне сприйняття українсько-польських відносин у Польщі, попри високий рівень підтримки України з боку польської держави та польського народу.

    Ситуація розгортається на тлі загалом тісної співпраці між Києвом і Варшавою. З початку повномасштабного російського вторгнення Польща стала одним із головних союзників України, надавши масштабну військову, гуманітарну та політичну допомогу. Через польську територію проходить значна частина міжнародної військової та гуманітарної підтримки для України, а польська влада послідовно виступає за посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення східного флангу НАТО.

    Попри це, історичні суперечки періодично повертаються до порядку денного двосторонніх відносин. Експерти зазначають, що питання Волинської трагедії та оцінки діяльності УПА залишаються одними з найскладніших тем у діалозі між двома країнами. Водночас і Київ, і Варшава неодноразово заявляли про готовність продовжувати історичний діалог, не дозволяючи суперечкам минулого зруйнувати стратегічне партнерство, сформоване на тлі сучасних безпекових викликів.

    Наразі українська сторона офіційно не повідомляла про намір змінювати або переглядати рішення щодо найменування підрозділу Сил спеціальних операцій. Водночас останні контакти між представниками двох держав свідчать про те, що тема залишається предметом активних консультацій на високому рівні.

    Заява Косіняка-Камиша вкотре продемонструвала, що навіть за умов безпрецедентно тісної співпраці між Україною та Польщею питання історичної пам’яті продовжують відігравати важливу роль у двосторонніх відносинах. При цьому обидві сторони наголошують на важливості збереження партнерства та спільної роботи над безпекою регіону в умовах триваючої війни Росії проти України.

  • Польща хоче позбавити Зеленського ордена Білого Орла через назву підрозділу ЗСУ

    Польща хоче позбавити Зеленського ордена Білого Орла через назву підрозділу ЗСУ

    Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про намір ініціювати процес позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Причиною такого кроку він назвав рішення української сторони присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України почесне найменування «імені Героїв УПА», яке у Польщі викликає історичні та політичні суперечки.

    Про це повідомляє Onet із посиланням на заяву польського президента.

    За словами Навроцького, це питання буде винесене на розгляд капітулу ордена Білого Орла, засідання якого заплановане на 8 червня. Він наголосив, що запропонував включити до порядку денного пункт щодо можливого позбавлення Володимира Зеленського цієї відзнаки, яку йому вручили 5 квітня 2023 року під час візиту українського президента до Варшави. Тоді орден Білого Орла Зеленському особисто передав тодішній президент Польщі Анджей Дуда як знак підтримки України в умовах повномасштабної війни з Росією.

    Навроцький публічно розкритикував рішення Києва щодо перейменування підрозділу ССО ЗСУ, заявивши, що воно може мати негативні політичні наслідки та використовується в інформаційних наративах, спрямованих проти України та Польщі. Він зазначив, що присвоєння назви «імені Героїв УПА» українському військовому підрозділу “надає російській пропаганді додаткові аргументи” та поглиблює історичні суперечності між країнами.

    “Я дуже критично оцінюю це рішення”, — заявив Кароль Навроцький, коментуючи ситуацію. Він підкреслив, що, на його думку, подібні кроки потребують більшої чутливості до історичного контексту польсько-українських відносин.

    Йдеться про указ президента України Володимира Зеленського, яким Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ було присвоєно почесне найменування «імені Героїв УПА». У документі зазначалося, що це рішення ухвалене з метою відновлення історичних традицій українського війська, а також з огляду на бойові заслуги підрозділу у захисті територіальної цілісності та незалежності України під час повномасштабної війни.

    У Польщі це рішення вже раніше викликало офіційну реакцію. Міністерство закордонних справ Польщі висловило протест українській стороні, а під час зустрічі з послом України у Варшаві було передано позицію про те, що такі кроки є болючими для значної частини польського суспільства. Польська дипломатія наголосила на важливості врахування історичної пам’яті та чутливих тем у двосторонніх відносинах.

    Паралельно польські медіа та аналітики звертають увагу на зміну суспільних настроїв у країні щодо України та українців. За їхніми оцінками, на тлі тривалої війни, економічних викликів та політичних дискусій у Польщі зростає рівень поляризації громадської думки, що поступово впливає і на міждержавні відносини.

    Водночас експерти наголошують, що попри окремі політичні суперечності, стратегічне партнерство України та Польщі залишається важливим елементом безпеки у регіоні, особливо в контексті триваючої російської агресії проти України. Очікується, що питання ордена Білого Орла та реакція Варшави на рішення Києва можуть стати предметом подальших дипломатичних консультацій між двома державами.

  • ССО уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз”

    ССО уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз”

    У ніч проти 13 травня безпілотники Сил спеціальних операцій України уразили один із ключових об’єктів російської нафтологістики — наливний пірс терміналу “Таманьнефтегаз”, розташованого на чорноморському узбережжі Краснодарського краю РФ. Про це повідомили у пресслужбі ССО та підтвердили в Генеральному штабі ЗСУ.

    За офіційною інформацією, операція була проведена в районі села Волна на Таманському півострові, приблизно за 300 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Об’єкт є частиною великого перевантажувального комплексу, який відіграє важливу роль у російській експортній інфраструктурі нафти та нафтопродуктів через Чорне, Азовське та Середземне моря.

    У Силах спеціальних операцій зазначають, що уражений термінал використовується для перевалки енергоносіїв, які далі транспортуються морськими шляхами до міжнародних ринків. Йдеться про стратегічний логістичний вузол, який забезпечує безперервний цикл постачання: від залізничної інфраструктури до завантаження танкерів.

    За даними українських військових, портова інфраструктура “Тамань” та пов’язаний із нею нафтовий термінал можуть одночасно обслуговувати до чотирьох великих суден. Це дозволяє Росії підтримувати стабільні обсяги експорту навіть за умов санкційного тиску, тому об’єкт вважається критично важливим для енергетичного сектору РФ.

    Операція була здійснена підрозділами Deep Strike ССО у взаємодії із Силами безпілотних систем та іншими складовими Сил безпеки та оборони України. Військові підкреслюють, що такі удари є частиною системної роботи зі зниження можливостей Росії у сфері логістики пального та експорту нафтопродуктів, які напряму пов’язані з фінансуванням воєнних дій.

    У Генштабі ЗСУ повідомили, що після удару на території об’єкта було зафіксовано пожежу. Її масштаби та точні наслідки наразі уточнюються, оскільки оцінка руйнувань потребує додаткових даних технічної розвідки та супутникового моніторингу.

    Попередньо відомо, що ураження припало на елементи перевантажувальної інфраструктури, які забезпечують обробку та подальше транспортування нафти. Це може вплинути на стабільність роботи всього комплексу, однак офіційних підтверджень щодо тривалості зупинки або обсягів втрат наразі немає.

    Російська сторона традиційно не розкриває деталі щодо пошкоджень критичної інфраструктури, що використовується у військово-економічних цілях. Водночас подібні об’єкти неодноразово ставали цілями атак у попередні місяці через їхню роль у забезпеченні російського експорту енергоресурсів.

    Українські Сили оборони наголошують, що продовжують завдавати ударів по об’єктах, які забезпечують логістику та фінансування військової агресії РФ, зокрема по нафтопереробній та портовій інфраструктурі на території Росії.