Позначка: Стамбул

  • Туреччина готує Стамбул до тристоронніх переговорів України, Росії та США

    Туреччина готує Стамбул до тристоронніх переговорів України, Росії та США

    Турецькі служби безпеки починають підготовку майданчика у Стамбулі для тристоронніх переговорів України, Росії та США. За даними джерела, саме це місто стане місцем проведення наступного раунду переговорів. Наразі турецька сторона опрацьовує організаційні питання та оцінює об’єкти, які можуть прийняти делегації.

    Повернення до тристороннього формату обговорювали 21 жовтня під час зустрічі Володимира Путіна зі спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом у Костянтинівському палаці. Переговори тривали близько трьох годин, до них дистанційно долучився Джаред Кушнер. Після зустрічі помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що сторони загалом домовилися повернутися до тристороннього формату після середини листопада.

    Вибір Стамбула продовжує дипломатичну лінію Анкари, яка зберігає канали зв’язку і з Москвою, і з Києвом. Місто вже було майданчиком для прямих російсько-українських контактів у 2022 році, а згодом приймало переговори в травні та липні 2025-го. Однак тепер ідеться про формат за участю США, що посилює роль Туреччини не лише як сторони, яка приймає делегації, а й як посередника, здатного забезпечити комунікацію між усіма учасниками.

    Раніше серед можливих місць проведення переговорів називали Абу-Дабі, де відбулися перші раунди зустрічей у січні–лютому 2026 року. Підготовка у Стамбулі свідчить про те, що наразі пріоритет віддають турецькому майданчику. Остаточні організаційні деталі, зокрема точну дату зустрічі та рівень представництва делегацій, поки публічно не розкривають.

    Паралельно Анкара продовжує дипломатичну роботу над питаннями безпеки в Чорному морі. Для Туреччини цей напрям пов’язаний не лише з відносинами з Росією та Україною, а й із захистом торговельного судноплавства та стабільністю зернових маршрутів. Проведення переговорів у Стамбулі вписується у прагнення турецької сторони зберегти роль одного з ключових посередників у врегулюванні конфлікту.

    Наразі головна зміна — визначення майданчика для наступного раунду. Якщо підготовка триватиме, наступним етапом стане узгодження дати, складу делегацій і порядку денного переговорів. Саме ці деталі покажуть, чи обмежиться зустріч обговоренням питань безпеки, чи сторони спробують перейти до ширших параметрів майбутньої угоди.

  • США готують нову спробу мирних переговорів між Україною та РФ

    США готують нову спробу мирних переговорів між Україною та РФ

    Сполучені Штати найближчими тижнями можуть здійснити нову спробу відновити переговорний процес між Україною та Росією щодо завершення війни. Вашингтон готовий використати будь-яку можливість для просування дипломатичного врегулювання, якщо для цього з’являться відповідні передумови.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox News.

    За його словами, президент США Дональд Трамп від початку своєї каденції наголошував, що Сполучені Штати можуть відіграти важливу роль у припиненні російсько-української війни. Саме тому американська адміністрація приділяла цьому питанню значну увагу протягом першого року роботи, однак досягти прориву поки не вдалося.

    “Сполучені Штати можуть відіграти роль у припиненні цієї війни. Ми й надалі будемо досліджувати такі можливості”, – заявив Рубіо.

    Держсекретар зазначив, що, на його думку, саме Дональд Трамп є єдиним світовим лідером, який здатен посадити представників України та Росії за стіл переговорів і сприяти пошуку шляхів завершення війни.

    Водночас Рубіо наголосив, що за останні місяці ситуація на полі бою змінилася. За його словами, Україна значно розширила свої можливості щодо завдання далекобійних ударів по території Росії, через що наслідки війни дедалі більше відчувають і російські регіони.

    Саме ця нова військово-політична динаміка, за словами держсекретаря, може створити додаткові передумови для повернення сторін до дипломатичного діалогу.

    “Ми хочемо з’ясувати, чи відкрила ця нова динаміка шлях до певного переговорного врегулювання”, – пояснив він.

    Марко Рубіо повідомив, що вже найближчими тижнями США можуть активізувати дипломатичні контакти та зробити нові кроки, спрямовані на відновлення переговорного процесу між Києвом і Москвою.

    Разом із тим він визнав, що досягнення компромісу залишається надзвичайно складним завданням. За словами держсекретаря, як Україна, так і Росія мають власні принципові позиції та так звані “червоні лінії”, які суттєво ускладнюють пошук взаємоприйнятного рішення.

    “Ми розуміємо, що обидві сторони мають досить жорсткі червоні лінії. Поки нам не вдасться хоч трохи зблизити ці позиції, досягти домовленостей не вийде”, – зазначив Рубіо.

    Він також повідомив, що Дональд Трамп доручив своїй команді використовувати будь-яку нагоду для просування дипломатичних ініціатив.

    За словами держсекретаря, президент США переконаний, що будь-яку реальну можливість для започаткування або пожвавлення мирного процесу необхідно використовувати.

    “Президент сказав своїй команді: якщо ви побачите можливість стати силою, яка надасть мирним переговорам нового імпульсу, зробіть це. Він завжди віддає перевагу дипломатії, а не війні, і миру, а не бойовим діям”, – підсумував Рубіо.

    Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів із Росією, однак наголошує: вони повинні бути спрямовані на досягнення реального припинення вогню та справедливого миру. Водночас українська влада неодноразово підкреслювала, що не погодиться на умови, які суперечать суверенітету та територіальній цілісності держави.

    Росія, зі свого боку, представила власні умови припинення війни у меморандумі, який був переданий українській делегації 2 червня під час переговорів у Стамбулі. У Києві цей документ назвали ультиматумом, зазначивши, що запропоновані вимоги є неприйнятними.

    Крім того, результати соціологічних опитувань свідчать, що переважна більшість українців виступає проти виконання вимог Кремля як умови завершення війни, підтримуючи курс на захист державного суверенітету та національних інтересів.

  • «Найближчі тижні покажуть усе»: Рубіо анонсував нову спробу відновити переговори України та Росії

    «Найближчі тижні покажуть усе»: Рубіо анонсував нову спробу відновити переговори України та Росії

    Сполучені Штати найближчими тижнями планують активізувати дипломатичні зусилля, щоб з’ясувати, чи існує реальна можливість повернути Україну та Росію до змістовних переговорів про завершення війни. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, водночас визнавши, що позиції Києва та Москви залишаються суттєво віддаленими одна від одної.

    В ефірі Fox News Рубіо повідомив, що Вашингтон готує нові кроки, які мають показати, чи є політичний простір для відновлення переговорного процесу.

    «Протягом найближчих кількох тижнів ви станете свідками певних зусиль, спрямованих на те, щоб з’ясувати, чи вдасться нам відновити переговори між Росією та Україною й покласти край цій війні», — заявив американський держсекретар.

    При цьому Рубіо не став створювати враження, що домовленість уже близька. За його словами, головною проблемою залишаються принципові розбіжності між сторонами, які стосуються ключових умов можливого завершення бойових дій.

    Американський дипломат назвав ці позиції «червоними лініями» та наголосив, що без їхнього хоча б часткового зближення перейти до реального компромісу буде надзвичайно складно.

    За словами Рубіо, у Вашингтоні розуміють, що обидві сторони мають чіткі вимоги, від яких поки що не готові відмовлятися. Саме тому майбутні дипломатичні контакти мають насамперед показати, чи готові Київ і Москва рухатися від максималістських позицій у напрямку практичного переговорного процесу.

    Заява держсекретаря пролунала на тлі затяжної паузи у спробах досягти політичного прориву. Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів, але наполягає на повному та безумовному припиненні вогню як базовій передумові для змістовної дипломатії.

    Київ також виступає за припинення ударів по цивільній та критичній інфраструктурі, повернення полонених, цивільних та викрадених Росією українських дітей, а також за перехід переговорів на рівень лідерів держав.

    Подібну позицію українська сторона озвучувала і під час попередніх раундів переговорів у Стамбулі. Тоді Київ наголошував, що готовий до припинення вогню фактично негайно, якщо відповідне політичне рішення ухвалить Москва. Українська делегація також пропонувала організувати зустріч Володимира Зеленського і Володимира Путіна за участю міжнародних партнерів.

    Водночас попередні переговори не дали масштабного політичного результату. Найвідчутнішим практичним досягненням стали домовленості щодо обмінів військовополоненими та гуманітарних питань.

    У попередніх раундах сторони погоджували великі обміни, обговорювали повернення тяжкопоранених та тіл загиблих військових, але в питанні повного припинення вогню прориву не сталося.

    Українська сторона звинувачувала Москву в тому, що замість реалістичних пропозицій російська делегація продовжує висувати вимоги, які фактично мають ультимативний характер.

    Серед головних розбіжностей залишаються територіальні питання, майбутні гарантії безпеки для України, чисельність і статус Збройних сил, санкції проти Росії та політичні умови припинення війни.

    Попередні раунди переговорів у Стамбулі показали, що навіть питання припинення вогню сторони трактують по-різному. Україна наполягає на повному та безумовному припиненні бойових дій на суші, в повітрі й на морі, тоді як російська сторона раніше пропонувала короткі локальні паузи або висувала додаткові політичні умови.

    Туреччина водночас продовжує наполягати на збереженні стамбульського формату. У липні глава турецького МЗС Хакан Фідан заявляв, що продовження таких контактів було б корисним навіть за відсутності негайного прориву. За його словами, Анкара працює над новими підходами, які могли б допомогти вивести переговорний процес із глухого кута.

    США також намагаються зберігати роль ключового посередника. Рубіо раніше наголошував, що Вашингтон не відмовляється від спроб сприяти завершенню війни, навіть попри складність переговорного процесу та значну дистанцію між позиціями Москви та Києва.

    Нова заява американського держсекретаря важлива ще й тому, що він фактично назвав часовий горизонт, протягом якого Вашингтон хоче перевірити життєздатність нового дипломатичного раунду. Йдеться не про оголошення конкретної дати переговорів, а про кілька тижнів активних консультацій та спроб з’ясувати готовність сторін до компромісу.

    При цьому жодних подробиць щодо формату майбутніх контактів Рубіо не розкрив. Наразі невідомо, чи йдеться про новий раунд прямих переговорів України та Росії, окремі консультації США з Києвом і Москвою або підготовку ширшої міжнародної зустрічі.

    Не оголошено також місце можливих переговорів. Стамбул залишається одним із очевидних варіантів через попередню роль Туреччини як посередника, однак офіційного рішення з цього приводу немає.

    Для України головним залишається питання реального припинення вогню, а не самого факту переговорів. Київ неодноразово підкреслював, що дипломатія має призводити до практичного зменшення бойових дій, а не використовуватися Росією для затягування часу або перегрупування військ.

    Саме тому найближчі кілька тижнів можуть показати, чи зможе адміністрація США знайти формулу, яка хоча б частково зблизить позиції сторін. Заява Рубіо поки що не свідчить про досягнуті домовленості або неминуче відновлення переговорів. Вона радше сигналізує про нову спробу Вашингтона перевірити, чи з’явилося достатньо політичного простору для повернення України та Росії до діалогу.

    Поки ж ключове питання залишається незмінним: чи готова Росія перейти від ультимативних вимог до переговорів про реальне припинення війни. Україна заявляє, що готова до дипломатії та повного припинення вогню, а США тепер мають намір у найближчі тижні з’ясувати, чи можливо перетворити ці заяви на новий переговорний процес.

  • Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Українська делегація наполягала на якомусь перемир’ї — повному, повітряному, морському чи енергетичному — як на обов’язковому першому кроці. Американська сторона знову повернулася до теми територіальних поступок. Саме це, за словами джерела, знайомого з ходом переговорів, і пояснює появу Криму в недавньому інтерв’ю. Єдине, про що вдалося домовитися, — Стамбул у серпні має стати майданчиком для нового раунду. На пряме запитання, через скільки після початку перемир’я Київ готовий провести вибори, точної відповіді не прозвучало, пролунав діапазон «від 6 до 12 місяців».

    Це принципово змінює публічну картину, яку обидві сторони старанно малювали після зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Офіційно лунали слова про «хорошу» і «продуктивну» бесіду, ліцензії на виробництво перехоплювачів Patriot і необхідність «оживити дипломатичний процес». Джерело, що має доступ до змісту розмови, малює іншу реальність: змістовного зближення по суті конфлікту не відбулося. Переговори вперлися в старий порядок дій. Київ вимагає спочатку зупинити вогонь хоча б в окремих сферах. Вашингтон продовжує вважати територіальне питання частиною будь-якого сталого врегулювання.

    Після місяців глухого кута в тристоронніх форматах в Абу-Дабі та Женеві на початку року, коли обговорювалися зокрема ідеї «вільної економічної зони» в частині Донбасу та різні варіанти заморозки, американська сторона знову спробувала повернути до порядку денного питання, які Москва вважає вже вирішеними «реаліями на землі». Україна, навпаки, бачить можливість тиску через триваючі удари по інфраструктурі та логістиці на окупованих територіях, включно з Кримом, і через дефіцит російської ППО. Звідси й акцент Києва на часткових перемир’ях — повітряному чи енергетичному, — які вже обговорювалися в липні як можливий «вхід» у ширший процес. Джерело підкреслює, що нового пакета пропозицій, який можна було б пред’явити Москві, сторони не узгодили.

    Туреччина неодноразово пропонувала себе як майданчик, а Володимир Путін у червні публічно повертався до «стамбульських угод» 2022 року як до можливої основи. Однак змістовно позиції не зрушилися. Американці, за словами джерела, знову говорили про територіальні поступки — і саме це винесло Крим у публічний простір в інтерв’ю Зеленського Fox News, де він, відповідаючи на пряме запитання, назвав землю «дуже важливою», але підкреслив, що «найважливіше — не втрачати людей». Офіційно жодна зі сторін не підтверджує, що Крим став предметом конкретних домовленостей. Відкриті джерела показують лише, що в минулих американських начерках планів статус півострова фігурував у формулах de facto або de jure визнання.

    Російська сторона, судячи з публічних заяв останніх тижнів, як і раніше пов’язує будь-який прогрес із визнанням «реальностей» і відмовою України від низки претензій. Американські посередники (Стів Віткофф і Джаред Кушнер), які вже кілька разів їздили до Москви і готувалися до візиту до Києва, опиняються перед необхідністю знову зводити несумісні підходи. Офіційні заяви, найімовірніше, залишаться в рамках уже озвученого: «команди продовжать роботу», «дипломатія важлива». Реальних сигналів про узгоджену пропозицію Москві чекати не варто. Питання про вибори через 6–12 місяців після початку перемир’я, навіть у невизначеній формулюванні, фіксує, що Київ пов’язує політичний цикл із припиненням вогню, а не з підписанням фінальної угоди. Це відрізняється від жорсткіших попередніх американських натяків на швидкі вибори.

    На полі бою логіка ударів по енергетиці, логістиці та кримській інфраструктурі зберігається, обидві сторони продовжують вважати, що саме військовий тиск створює умови для дипломатії. У дипломатії повертається стамбульський формат, який уже кілька разів давав гуманітарні результати (обмін полоненими), але жодного разу не вирішував територіальний вузол. Джерело прямо каже, що нового мирного плану немає. Українська сторона озвучила діапазон 6–12 місяців для виборів після початку перемир’я. Якщо американські посередники зможуть переконати Москву хоча б в обмеженому повітряному чи енергетичному перемир’ї, раунд у Стамбулі може відбутися. Якщо ні, процес знову піде в паузу, а публічна риторика повернеться до звинувачень у неготовності іншої сторони. Жодних підтверджених домовленостей про зміст майбутніх переговорів наразі немає.

     

  • У Стамбулі тисячі людей протестували проти саміту НАТО

    У Стамбулі тисячі людей протестували проти саміту НАТО

    У Стамбулі відбулася масштабна акція протесту проти проведення саміту НАТО в Туреччині. Тисячі людей вийшли на центральні вулиці міста, щоб висловити незгоду з проведенням зустрічі лідерів країн-членів Альянсу в Анкарі. Під час багатотисячної демонстрації учасники вигукували антиамериканські гасла, критикували діяльність НАТО та заявляли, що виступають проти військової політики організації.

    Про це повідомляє AP.

    Акція протесту відбулася на тлі саміту НАТО, який проходить у столиці Туреччини — Анкарі. Саміт зібрав представників країн-членів Альянсу для обговорення ключових питань міжнародної безпеки, розвитку оборонної співпраці, ситуації у світі та підтримки партнерів. Водночас проведення такого заходу викликало невдоволення частини турецького суспільства, яка традиційно критично ставиться до діяльності Північноатлантичного альянсу та політики Сполучених Штатів.

    З самого початку акції до протестувальників приєдналися представники кількох громадських і політичних рухів. Серед них були активісти лівих організацій, пропалестинські об’єднання, а також представники курдських політичних сил. Попри різні політичні погляди, усіх учасників об’єднувала спільна позиція щодо неприйнятності проведення саміту НАТО на території Туреччини.

    Колона демонстрантів пройшла центральними вулицями Стамбула. Учасники несли прапори та транспаранти із закликами проти НАТО, військових союзів та американської зовнішньої політики. Під час ходи регулярно лунали антиамериканські гасла. Одним із найпоширеніших був заклик: «Вбивці, США, забирайтеся з нашої країни». Подібні вигуки супроводжували демонстрацію практично протягом усієї ходи.

    Організатори акції заявляли, що їхній протест спрямований не лише проти самого саміту, а й проти політики НАТО загалом. На їхню думку, діяльність Альянсу сприяє ескалації міжнародних конфліктів, а його військові операції становлять загрозу для миру у світі.

    Один із учасників демонстрації, 21-річний Алі Гюльтекін, пояснив журналістам причини, через які він долучився до протесту. За його словами, учасники акції виступають категорично проти того, щоб Туреччина приймала саміт НАТО.

    «Ми тут, щоб висловити протест проти проведення в Анкарі – за мільйони доларів – саміту НАТО, організації, яку ми вважаємо машиною для масових вбивств, створеною для збереження глобальної гегемонії», – заявив він.

    Ця заява відображає позицію частини протестувальників, які вважають, що НАТО проводить політику, спрямовану на зміцнення впливу західних держав у різних регіонах світу. Водночас інші учасники демонстрації наголошували на необхідності змінити зовнішньополітичний курс Туреччини та виступали проти поглиблення співпраці з Альянсом.

    Під час проведення акції у центрі Стамбула були посилені заходи безпеки. За громадським порядком стежили численні підрозділи поліції, які супроводжували колону протестувальників уздовж маршруту її руху. Правоохоронці контролювали ситуацію, щоб не допустити можливих провокацій або сутичок. Станом на момент публікації інформації про серйозні інциденти чи масові затримання не надходило.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить у складній міжнародній обстановці, коли країни Альянсу обговорюють широкий спектр безпекових викликів. Однією з головних тем зустрічі є продовження підтримки України у протистоянні російській агресії, посилення обороноздатності країн-членів НАТО, збільшення військових витрат, розвиток спільних оборонних програм та реагування на нові загрози глобальній безпеці.

    Окрему увагу учасники саміту приділяють питанням протиповітряної та протиракетної оборони, адже останнім часом Росія значно активізувала застосування балістичних ракет і ударних безпілотників проти українських міст.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час зустрічей із партнерами на полях саміту одним із ключових питань стане зміцнення української системи протиповітряної оборони. За словами глави держави, особливу увагу він планує приділити переговорам із президентом США, під час яких порушуватиметься питання передачі Україні додаткових зенітно-ракетних комплексів Patriot та іншого обладнання, необхідного для захисту українських міст від російських балістичних атак.

    Проведення саміту НАТО в Туреччині вкотре продемонструвало, що діяльність Альянсу викликає неоднозначну реакцію всередині самої країни. Поки в Анкарі тривають переговори між світовими лідерами щодо безпеки та міжнародної співпраці, у Стамбулі тисячі людей вийшли на вулиці, щоб висловити протест проти політики НАТО та присутності Альянсу в Туреччині.

  • Анкара готова повернути Україну і Росію за стіл переговорів

    Анкара готова повернути Україну і Росію за стіл переговорів

    Туреччина заявила про готовність знову виступити майданчиком для можливих переговорів між Україною та Росією з метою відновлення дипломатичного процесу щодо завершення війни. В Анкарі наголошують, що нинішній етап конфлікту характеризується інтенсифікацією бойових дій та одночасним зниженням активності дипломатичних контактів, що, на думку турецької сторони, створює ризик подальшої ескалації та затягування війни.

    Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан під час спільної пресконференції з міністеркою закордонних справ Канади Анітою Ананд в Оттаві.

    За словами Фідана, Туреччина послідовно підтримує ідею врегулювання війни між Росією та Україною виключно шляхом переговорів, заснованих на нормах міжнародного права та взаємному врахуванні позицій сторін. Він зазначив, що нині дипломатичний процес фактично перебуває у стані застою, тоді як бойові дії продовжують набирати інтенсивності, а сторони концентруються на досягненні військових результатів, а не політичного врегулювання.

    Турецький міністр підкреслив, що Анкара вже має досвід організації переговорних форматів між Києвом і Москвою та готова знову запропонувати свою територію як нейтральний і безпечний майданчик для зустрічі делегацій. Він додав, що відповідні сигнали були доведені як до української, так і до російської сторін, і Туреччина залишається відкритою до будь-якого формату, який дозволить відновити діалог.

    Фідан наголосив, що метою Анкари є не лише організація зустрічі, а й створення умов для поступового відновлення ширшого переговорного процесу, який міг би охоплювати гуманітарні, безпекові та політичні питання. Він підкреслив, що міжнародна спільнота має зацікавлення у зниженні напруги та пошуку дипломатичних рішень, оскільки затяжна війна має глобальні наслідки для безпеки та економіки.

    Окрему увагу глава МЗС Туреччини приділив майбутньому саміту НАТО, який запланований на 7–8 липня та має відбутися в Анкарі. За його словами, ця зустріч стане важливою платформою для обговорення нових викликів безпеці, що виникли на тлі війни Росії проти України та інших регіональних конфліктів. Однією з ключових тем саміту стане розвиток оборонної промисловості країн Альянсу та підвищення їхньої обороноздатності.

    Фідан також зазначив, що серед союзників НАТО вже сформувалося чітке розуміння необхідності збільшення оборонних витрат і посилення військових спроможностей. За його словами, дискусії щодо цього питання перейшли з теоретичної площини у практичну, і тепер головним завданням є реалізація раніше досягнутих домовленостей.

    Питання можливого відновлення переговорів між Україною та Росією залишається одним із ключових елементів міжнародної дипломатичної дискусії. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про низку дипломатичних ініціатив, спрямованих на залучення міжнародних партнерів до пошуку формули завершення війни, а також про активізацію заходів тиску на Росію, зокрема через спеціальні операції та санкційні механізми.

    У свою чергу представники російської сторони заявляли про теоретичну готовність до відновлення переговорів, однак одночасно наполягають на власних умовах і поверненні до попередніх домовленостей, обговорюваних у Стамбулі. Водночас офіційна позиція Москви щодо відсутності передумов для негайного миру фактично ускладнює можливість швидкого запуску діалогу.

    На тлі цього ініціатива Туреччини щодо повторного надання переговорного майданчика розглядається як спроба зберегти дипломатичний канал комунікації між сторонами конфлікту та створити умови для потенційного перезапуску мирного процесу в майбутньому.

  • Навіть у Росії більше не витримують: Зеленський закликав Кремль до справжніх переговорів

    Навіть у Росії більше не витримують: Зеленський закликав Кремль до справжніх переговорів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що війна між Україною та Росією повинна завершитися шляхом реальних переговорів, а не черговими політичними деклараціями чи суперечливими заявами з боку Кремля. За словами глави держави, дедалі більше громадян Російської Федерації починають ставити питання власному керівництву щодо відсутності перспектив завершення війни, яка триває вже понад чотири роки та продовжує створювати серйозні економічні, соціальні та політичні проблеми для російського суспільства.

    Про це президент сказав під час свого вечірнього звернення, коментуючи останні заяви російських посадовців щодо можливого відновлення переговорного процесу. Зеленський наголосив, що сьогодні вже навіть значна частина росіян усвідомлює безперспективність війни та висловлює претензії до російського диктатора Володимира Путіна через те, що бойові дії не мають чітких термінів завершення, а обіцяні Кремлем результати так і не були досягнуті.

    Президент підкреслив, що дедалі більше громадян РФ починають замислюватися над тим, чому війна продовжується попри величезні людські втрати, економічні витрати та міжнародну ізоляцію Росії. За його словами, труднощі, з якими стикається російське населення, не є випадковими або зовнішньо нав’язаними обставинами, а є прямим наслідком рішень Кремля та політики, яку проводить Володимир Путін. Зеленський зазначив, що всі нинішні проблеми Росії повинні підштовхнути російське суспільство до усвідомлення того факту, що саме війна стала головним джерелом негативних процесів усередині країни.

    Глава держави наголосив, що Україна від самого початку демонструвала готовність до дипломатичного врегулювання конфлікту та неодноразово висувала конкретні пропозиції для початку змістовних переговорів. Київ, за його словами, зробив усе необхідне для запуску реального переговорного процесу, який міг би привести до припинення бойових дій та встановлення справедливого миру. Водночас саме російська сторона систематично блокує можливість досягнення прогресу, відмовляючись від конструктивного діалогу та продовжуючи висувати ультимативні вимоги.

    Зеленський нагадав, що переговорний процес між Україною та Росією фактично було зупинено цього року після того, як Москва відмовилася продовжувати діалог. Попри численні заяви про готовність до миру, Кремль так і не зробив конкретних кроків, які могли б свідчити про реальне бажання завершити війну. Більше того, російський диктатор Володимир Путін продовжує уникати особистої зустрічі з президентом України, що додатково ускладнює перспективи досягнення домовленостей на найвищому рівні.

    Заява українського президента пролунала на тлі нової хвилі коментарів з боку російських посадовців щодо можливого відновлення переговорів. Зокрема, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров несподівано заявив, що Москва нібито готова повернутися до переговорного процесу з того моменту, на якому він був зупинений раніше. Водночас російська влада продовжує наполягати на власних умовах і не демонструє готовності відмовитися від вимог, які Україна та її міжнародні партнери вважають неприйнятними.

    Додатковий резонанс викликала заява директора Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортнікова, який фактично визнав, що українське керівництво залишається ключовим партнером для будь-яких можливих переговорів. Його слова привернули увагу міжнародних спостерігачів, оскільки останнім часом російська пропаганда неодноразово намагалася поставити під сумнів легітимність української влади та уникала прямого визнання необхідності вести переговори саме з чинним керівництвом України.

    Особливу увагу аналітики звернули на заяви самого Володимира Путіна, який протягом одного дня висловив одразу кілька взаємовиключних позицій щодо переговорного процесу. Спочатку російський лідер заявив, що наразі не бачить жодних передумов для відновлення переговорів з Україною. Проте вже через кілька годин він заявив про готовність вести діалог на основі домовленостей, які раніше обговорювалися під час переговорів у Стамбулі. Такі різкі зміни риторики багато експертів розцінили як свідчення відсутності єдиної та послідовної стратегії Кремля щодо завершення війни.

    На думку української сторони, подібні суперечливі сигнали свідчать про те, що російське керівництво перебуває під дедалі більшим внутрішнім і зовнішнім тиском. Війна продовжує вимагати від Москви величезних фінансових ресурсів, мобілізаційних зусиль та політичних витрат. Одночасно посилюється міжнародна ізоляція Росії, а санкції Заходу дедалі відчутніше впливають на окремі сектори економіки.

    У Києві переконані, що справжній мир можливий лише за умови реальних переговорів, підкріплених конкретними діями, а не інформаційними кампаніями чи дипломатичними маневрами. Україна продовжує наполягати на необхідності поваги до міжнародного права, територіальної цілісності та суверенітету держави як основи будь-якого майбутнього врегулювання.

    Зеленський також дав зрозуміти, що поступове зростання невдоволення всередині Росії може стати одним із факторів, які впливатимуть на подальші рішення Кремля. За його словами, що більше росіяни усвідомлюватимуть справжню ціну війни та її наслідки для власного майбутнього, то сильнішим буде суспільний запит на припинення бойових дій і пошук політичного виходу з конфлікту.

    На тлі активних бойових дій, дипломатичних дискусій та суперечливих заяв з боку Москви українська влада продовжує наголошувати, що двері для переговорів залишаються відкритими. Однак Київ очікує від Росії не чергових декларацій про готовність до діалогу, а конкретних кроків, які могли б засвідчити справжнє прагнення завершити найбільшу війну в Європі з часів Другої світової війни.

  • Путін та Зеленський можуть зустрітись в Стамбулі. Джерела

    Путін та Зеленський можуть зустрітись в Стамбулі. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, зустріч президентів України та Росії може відбутись у Стамбулі.

    “Туреччина, з великою ймовірністю, стане основним майданчиком для відновлення переговорного процесу між Україною та Росією і можливим місцем для зустрічі двох президентів та підписання мирного договору.

    Такий варіант стає реальним, виходячи з того, що в Росії згодні на певні поступки щодо перебування миротворців в Україні.

    Однак про реальний стан справ можна буде говорити лише після переговорів лідерів США і Китаю 14-15 травня.

    У цих переговорах питання України під номером 4, після Ірану, торгової війни і Тайваню” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що міжнародні переговори щодо завершення війни в Україні перебувають на вирішальному етапі.

    “Закінчення війни Росії проти України та встановлення тривалого миру є значно ближчим, ніж раніше, а Туреччина залишається активним учасником мирного процесу і робить свій внесок у його просування” – зазначив Хакан Фідан.

  • Новий раунд переговорів США, України та Росії можуть провести 11 березня

    Новий раунд переговорів США, України та Росії можуть провести 11 березня

    Черговий раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією може відбутися 11 березня у Стамбулі. Туреччина розглядається як один із можливих майданчиків для продовження дипломатичних консультацій щодо завершення війни.

    За даними джерел, нову зустріч готують після того, як попередні переговори, заплановані на початок березня, були відкладені через загострення ситуації на Близькому Сході. Раніше сторони планували провести раунд переговорів в Абу-Дабі, однак через нові геополітичні ризики місце зустрічі довелося змінювати.

    У 2026 році вже відбулося кілька раундів переговорів у тристоронньому форматі. Перші зустрічі делегацій України, США та Росії пройшли в Абу-Дабі у січні та на початку лютого.
    Після цього переговорники зустрілися у Женеві 17–18 лютого. Там сторони обговорювали технічні механізми можливого припинення бойових дій та роль США у моніторингу майбутнього перемир’я.
    Попри сам факт переговорів, суттєвого прориву поки що досягти не вдалося. Переговорний процес залишається складним, а ключові політичні питання — зокрема території та гарантії безпеки — залишаються предметом гострих суперечок між сторонами.

    Запланований раунд переговорів на початку березня спочатку мав пройти в Об’єднаних Арабських Еміратах, однак через ескалацію конфлікту на Близькому Сході зустріч довелося перенести.

    Президент України Володимир Зеленський заявляв, що сторони продовжують консультації щодо нового місця і дати переговорів. Серед можливих локацій розглядали Туреччину або Швейцарію. Очікується, що на новій зустрічі делегації можуть зосередитися на кількох ключових питаннях:
    параметри можливого припинення вогню, механізми міжнародного контролю та гуманітарні питання, включно з обмінами полоненими.
    Попри складність переговорів, дипломатичний формат із участю США залишається одним із небагатьох каналів діалогу між Києвом і Москвою з початку повномасштабної війни.

    Оновлено. Президент Володимир Зеленський заявив, що запланована зустріч представників США, України та Росії цього тижня відкладається через ситуацію в Ірані та загострення на Близькому Сході. Водночас Україна готова до переговорів у будь-який момент, якщо їх формат буде реалістичним для завершення війни.

  • Наступний раунд переговорів Україна-США-Росія можуть провести вже наступного тижня

    Наступний раунд переговорів Україна-США-Росія можуть провести вже наступного тижня

    Наступний раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією щодо завершення війни може відбутися вже наступного тижня — після 9 березня. Остаточна дата зустрічі наразі не визначена.

    Про це повідомляють джерела, знайомі з підготовкою переговорів.

    За попередніми даними, сторони розглядають кілька можливих майданчиків для проведення зустрічі. Серед основних варіантів — Женева у Швейцарії або Стамбул у Туреччині.

    Спочатку переговори планували провести 5 березня в Абу-Дабі, однак зустріч була перенесена. За інформацією співрозмовників, на зміну планів вплинула безпекова ситуація на Близькому Сході.

    Чому переговори перенесли

    На початку березня повідомлялося, що новий раунд консультацій між делегаціями України, США та Росії може відбутися у Швейцарії, де раніше вже проходили переговорні зустрічі.

    Згодом місцем проведення назвали Об’єднані Арабські Емірати. Однак через загострення ситуації в регіоні, зокрема удари по ОАЕ з боку Ірану, переговори вирішили відкласти.

    Наразі сторони продовжують узгоджувати нову дату та локацію зустрічі.

    Спецпредставник президента США Стів Віткофф 6 березня заявив, що переговорний процес між Україною та Росією не зупинено. За його словами, сторони продовжують роботу над пошуком можливих домовленостей.

    Водночас президент США Дональд Трамп під час пресконференції 7 березня заявив, що Вашингтон нібито вже неодноразово був близьким до домовленостей щодо завершення війни.

    Він також зазначив, що мирні переговори між Києвом та Москвою є, за його словами, «послугою для Європи».

    Трамп додав, що президент Росії Володимир Путін, за його словами, буцімто готовий до підписання мирної угоди, і закликав президента України Володимира Зеленського зробити відповідний крок.

    Офіційних підтверджень дати проведення нового раунду переговорів наразі немає.