Позначка: статус

  • Українці в ЄС не отримають автоматичного права на проживання після 2027 року

    Українці в ЄС не отримають автоматичного права на проживання після 2027 року

    Громадяни України, які перебувають у країнах Європейського Союзу за програмою тимчасового захисту, не зможуть автоматично залишитися в ЄС після завершення дії цього режиму. Ймовірно, він триватиме до березня 2027 року. Про це заявила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон у коментарі для «Радіо Свобода».

    За її словами, після завершення програми тимчасового захисту українці повинні будуть переходити на національні дозволи на проживання відповідно до законодавства кожної окремої держави-члена ЄС. Автоматичного продовження статусу або перетворення його на довгостроковий дозвіл не передбачено.

    Йоганссон наголосила, що чинні правила ЄС передбачають отримання довгострокового або постійного проживання після щонайменше п’яти років легального перебування в країні. Однак період, проведений під тимчасовим захистом, не зараховується до цього строку.

    За її словами, під час роботи на посаді єврокомісарки з внутрішніх справ вона ініціювала поправку до європейського законодавства, яка б дозволила враховувати роки тимчасового захисту для отримання довгострокового статусу. Проте переговори щодо цієї ініціативи зайшли в глухий кут, і наразі діє попередній режим, який не передбачає таких змін.

    Спецпосланниця зазначила, що в більшості країн ЄС національні закони дозволяють іноземцям оформлювати постійний або довгостроковий дозвіл після п’яти років легального перебування. Водночас цей механізм не буде автоматично застосований до українців, які користувалися тимчасовим захистом.

    Попри це, низка держав-членів ЄС зацікавлена у тому, щоб українці залишилися після завершення програми. Деякі країни вже адаптують своє законодавство. Зокрема, Польща оголосила про комплексне рішення, яке передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні дозволи на проживання. За словами Йоганссон, подібні процеси відбуваються майже в усіх країнах Євросоюзу.

    Водночас окремі держави діють повільніше та лише розпочинають аналіз необхідних змін до законодавства. Йдеться про створення правових механізмів, які дозволять українцям, що працюють і вже інтегрувалися в суспільство, залишитися на більш стабільних підставах.

    Через затримки в ухваленні рішень частина громадян може опинитися в ситуації правової невизначеності після 2027 року. Остаточні умови перебування залежатимуть від рішень конкретних урядів та можливих змін у європейському законодавстві.

  • Як зняти статус «У розшуку» в застосунку «Резерв+» після сплати штрафу

    Як зняти статус «У розшуку» в застосунку «Резерв+» після сплати штрафу

    Порушення правил військового обліку в Україні може мати серйозні наслідки — від штрафів до внесення даних громадянина до реєстру «Оберіг» зі статусом «У розшуку». Водночас сплата штрафу відкриває шлях до зняття цього статусу, хоча процес потребує часу.

    За даними юридичної компанії INSEININ, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) мають право передавати відомості про порушників до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. У результаті в застосунку «Резерв+» з’являється відповідна позначка — «У розшуку».

    Підставою для адміністративної відповідальності стає неявка до військкомату після отримання повістки, відмова від проходження військово-лікарської комісії або ухилення від оновлення персональних даних. Розмір штрафу за такі дії становить від 17 до 25 тисяч гривень, однак у разі повторного порушення чи під час особливого періоду він може бути суттєво вищим.

    Після сплати штрафу через «Резерв+» інформація автоматично передається до військкомату, де вносять зміни до реєстру «Оберіг». Зняття з розшуку не відбувається миттєво: зазвичай на це потрібно від трьох до п’яти робочих днів. У цей час статус у застосунку може залишатися незмінним, доки система не оновиться.

    Таким чином, для того щоб зняти статус «У розшуку» в «Резерв+», громадянину необхідно сплатити призначений штраф і дочекатися оновлення бази даних.

  • Що означає статус у «Резерв+»: пояснення для військовозобов’язаних

    Що означає статус у «Резерв+»: пояснення для військовозобов’язаних

    Застосунок “Резерв+” став одним з основних цифрових інструментів обліку призовників, резервістів і військовозобов’язаних в Україні. Через нього можна оновити дані, перевірити статус військового обліку й навіть отримати цифровий військово-обліковий документ. Проте у багатьох користувачів виникають запитання щодо статусів у застосунку — і особливо, що робити, якщо система показує некоректну інформацію.

    Які бувають статуси в “Резерв+”

    Адвокат Роман Сімутін пояснює: у “Резерв+” для користувача можуть відображатися такі статуси:

    • На обліку — особа перебуває на обліку у ТЦК і має з’явитися, якщо прийде повістка. Для призовників до 25 років — це базовий статус. Після 25 років “Резерв+” автоматично переводить у статус військовозобов’язаного, і тоді потрібно самостійно з’явитися до ТЦК, щоби отримати підтвердження.

    • Знятий з обліку — особа знята з обліку в одному ТЦК і має протягом 7 днів стати на облік у новому за місцем фактичного проживання.

    • Виключений з обліку — це статус для тих, хто визнаний непридатним до служби (за висновком ВЛК) або досяг граничного віку. Такі особи більше не вважаються військовозобов’язаними.

    • Не перебуває на обліку — система не знаходить особу в жодному ТЦК. Це може бути через відсутність військового квитка, помилки в реєстрі або технічні збої. Необхідно звернутися до ТЦК для постановки на облік.

    • Уточнюються дані — означає, що дані особи є в реєстрі “Оберіг”, але вона не закріплена за жодним ТЦК. Потрібно також з’явитися до центру для оновлення інформації.

    • У розшуку — найпроблемніший статус. Виникає, якщо призовник після 25 років не став на облік, змінив місце проживання і не оновив дані, або не з’явився за повісткою. Якщо особу з таким статусом зупинить поліція, її можуть затримати й доставити до ТЦК.

    Що робити, якщо статус у “Резерв+” некоректний

    Адвокат зазначає, що найпоширеніша проблема — це статус “У розшуку”, навіть якщо особа вже сформувала військово-обліковий документ. Часто буває, що застосунок не відображає результат ВЛК, або ж статус не оновлюється вчасно. Наприклад, “Тимчасово непридатний” може висвітитися лише через місяць після проходження комісії.

    Також виникають ситуації, коли роботодавець подав запит на бронювання через “Дію”, але у “Резерв+” не з’явилася позначка про бронювання — часто це пов’язано зі статусом “Не на обліку” або “У розшуку”.

    Як виправити ситуацію

    1. Якщо статус помилковий — з’явіться до ТЦК особисто для уточнення.

    2. Якщо протягом трьох місяців після появи статусу “У розшуку” немає постанови про адміністративну відповідальність — можна звертатися до суду з вимогою скасувати цей статус.

    3. Варто регулярно перевіряти “Резерв+” навіть після оновлення документів — система може пізніше автоматично внести зміни.

    Хоча “Резерв+” значно спрощує взаємодію з військовими структурами, технічні або адміністративні збої трапляються часто. Тому навіть при використанні цифрових сервісів варто не нехтувати особистим візитом до ТЦК — це допоможе уникнути проблем, зокрема зі статусом “у розшуку”, що може призвести до затримання.

  • У ТЦК пояснили, що означає статус “у розшуку” в застосунку “Резерв+”

    У ТЦК пояснили, що означає статус “у розшуку” в застосунку “Резерв+”

    У застосунку “Резерв+” для військовозобов’язаних можуть з’являтись несподівані статуси, які декого лякають. Проте в більшості випадків причин для занепокоєння немає. Про це в коментарі hromadske розповів Павло Литвин, заступник начальника мобілізаційного відділу Солом’янського ТЦК у Києві.

    За його словами, статус “уточнюється” означає лише те, що надану особою інформацію наразі перевіряють. Наприклад, якщо військовозобов’язаний подав довідку про навчання, потрібен час для підтвердження цього факту. Після обробки даних статус змінюється.

    Статус “підлягає призову” означає, що людина визнана придатною до мобілізації. В такому разі військовозобов’язаний може отримати повістку або має право надати документи, що підтверджують підстави для відстрочки.

    Статус “тимчасово непридатний” надається за результатами проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), якщо стан здоров’я не дозволяє служити.

    Найбільше запитань викликає статус “у розшуку”. Литвин запевнив: це не має жодного стосунку до кримінального переслідування. Мова йде про осіб, які тривалий час не з’являлись до ТЦК, не поновлювали дані або змінили місце проживання, не знявшись з військового обліку. Зокрема, це часто стосується тих, хто після 25 років (коли завершується призовний вік) не з’явився для взяття на облік уже як військовозобов’язаний.

    Статус “знято” означає, що особу знято з обліку у зв’язку зі зміною місця проживання чи з медичних причин.

    Натомість статус “виключено” присвоюється людям, які більше не підлягають мобілізації — наприклад, через вік, стан здоров’я або судимість. Сюди ж належать чинні військовослужбовці, які вже не є військовозобов’язаними.

    Нагадаємо, що застосунок “Резерв+” дозволяє громадянам уточнювати персональні дані, подавати заяви на проходження ВЛК та взаємодіяти з ТЦК в електронному форматі.

  • ЄС може скасувати захист мільйонів українських біженців після перемир’я

    ЄС може скасувати захист мільйонів українських біженців після перемир’я

    Європейські країни не мають чіткої стратегії щодо майбутнього мільйонів українських біженців після можливого припинення бойових дій в Україні. Про це повідомляє впливове європейське видання Euractiv, посилаючись на власні джерела в європейських інституціях.

    За інформацією журналістів, після оголошення перемир’я українці, які перебувають під захистом Директиви про тимчасовий захист, можуть масово втратити свій правовий статус. Наразі країни ЄС надають українцям захист автоматично, відповідно до єдиної правової норми, але подальша доля цього механізму викликає дедалі більше запитань.

    «Припинення вогню може повністю змінити ситуацію. Це відкриє для приймаючих країн можливість самостійно вирішувати, чи зберігати режим захисту, інтегрувати біженців або закликати їх повертатися додому», – зазначає Euractiv.

    Фактично йдеться про те, що кожна країна може піти власним шляхом – від посилення програм інтеграції до поступового згортання тимчасового захисту й репатріації українців. У той же час Євросоюз поки не представив єдиного бачення для подальших дій.

    Очікується, що Рада ЄС розгляне питання статусу українських біженців на засіданні міністрів внутрішніх справ, яке відбудеться в червні. Однак уже зараз зрозуміло, що можливе припинення бойових дій ускладнить політичні позиції багатьох урядів, які стикаються з внутрішнім тиском на тлі економічних проблем і зростання міграційної напруги.

    Нагадаємо, станом на 2024 рік у країнах ЄС перебуває понад 4 мільйони українців, які отримали тимчасовий захист після повномасштабного вторгнення Росії. Директива ЄС, яка гарантує їхній статус, наразі діє до березня 2025 року.

  • Чернігівський Спасо-Преображенський собор, як при більшовиках, хочуть зробити музеєм

    Чернігівський Спасо-Преображенський собор, як при більшовиках, хочуть зробити музеєм

    Спасо-Преображенський собор, закладений ще у 1030 році, є однією з найвизначніших та найстаріших монументальних кам’яних споруд України. Цей храм, який є головною спорудою Чернігово-Сіверського князівства, довгі століття служив місцем релігійних обрядів та духовного відновлення для вірян.

    Однак, виникло питання про перетворення Спасо-Преображенського собору на музей, позбавивши його статусу діючого православного храму.

    Історія невблаганно повторюється:

    – 1926 року Богослужіння в Чернігівському соборі припинилися на шістнадцять років, а будівля храму була передана під склад продовольчій базі.

    – У 1937 році храм передали історичному музею.

    – У 1942 році храм знову було відкрито для богослужінь.

    – 1961 року богослужіння знову припинили і собор знову зробили частиною музею.

    – Наприкінці 1980-х УПЦ відновили богослужіння в Спасо-Преображенському соборі, давши змогу парафіянам і прочанам долучитися до значної кількості святинь.

    – У жовтні 2023 року громаду УПЦ з собору вигнали.

    – У грудні 2023 року заповідник “Чернігів стародавній” передав храм ПЦУ, після нетривалого часу “собор був закритий на реставрацію”.

    Стародавній собор необхідно утримувати, але грошей на це у ПЦУ немає, бо люди до них не ходять. Тому щоб зібрати хоч якісь кошти на утримання собору, його відкриють як музей 28 червня.

  • Уряд спростив процедуру отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни

    Уряд спростив процедуру отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни

    Уряд спростив процедуру отримання статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни, повідомив заступник голови Рівненської ОВА Сергій Подолін.

    Міністерство ветеранів внесло ініціативу про спрощену процедуру подання та встановлення статусів інвалідам внаслідок війни та членам сімей загиблих військовослужбовців і військовослужбовиць.

    Раніше цей процес міг тривати до 8 місяців, під час яких особи з інвалідністю та родини загиблих не мали можливості скористатися пільгами, передбаченими державою.

    Відтепер це можна буде зробити протягом 30 днів. Отримати статуси можна буде двома способами:

    • У паперовій формі через ЦНАП, незалежно від місця проживання.
    • В електронній формі через е-кабінет порталу Дія або єдиного державного реєстру ветеранів війни.

    Крім того, ветеранам чи родинам загиблих не потрібно буде збирати жодних документів, це стане обов’язком компетентних органів та осіб.

    Система електронної подачі в розробці, а ЦНАПи готові вже зараз.

    Мінветеранів спільно з Міністерством з питань цифрової трансформації вдосконалюють технічну можливість отримання статусів “в один клік”. Її планують впровадити найближчим часом.

    Спочатку е-заява буде доступною для військовослужбовців ЗСУ, Нацгвардії, ДПСУ, Нацполіції, СБУ, СЗР, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій та для сімей загиблих захисників і захисниць цих же категорій.

  • Україна розглядає введення п’яти нових статусів замість “обмежено придатних”: що це означає для військової служби?

    Україна розглядає введення п’яти нових статусів замість “обмежено придатних”: що це означає для військової служби?

    В Україні розглядається можливість введення нового статусу для військовослужбовців і осіб, які підлягають військовій службі, замість скасованого статусу “обмеженої придатності”. Протягом наступних дев’яти місяців з травня особи з обмеженою фізичною підготовкою повинні будуть пройти другий військово-медичний огляд (ВМС), щоб визначити їхню придатність до військової служби. Наразі Міністерство оборони ще не розробило нових критеріїв класифікації, тому лікарі не мають чіткої інструкції, куди віднести людей з обмеженою фізичною підготовкою.

    Цю інформацію надала служба охорони здоров’я Міноборони у відповідь на запит ВПС України. Закон також передбачає, що Міністерство оборони має три місяці для вирішення будь-яких питань, пов’язаних зі статусом “обмежено відповідним”.

    Вже відомо, що замість «обмеженої придатності» можуть бути введені нові фітнес-статуси, такі як:

    • непридатний до військової служби у зв’язку із зняттям з військового обліку;
    • Чи не придатний для повторного обстеження через 6-12 місяців;
    • тимчасово нездоровий і потребує лікування, відпустки або звільнення (дана категорія існує вже деякий час);
    • відповідний;
    • Підходить для служби у частинах військового забезпечення, центрах технічної підготовки та спільних підприємствах, вищих військово-навчальних закладах та інститутах.

    Нові правила можуть полегшити життя військовослужбовцям з тяжкими захворюваннями, які підлягають мобілізації. Однак, деякі правозахисники висловили стурбованість щодо відсутності проміжного статусу між придатними та непридатними до служби особами. Є також питання, як нові правила вплинуть на кадрову ситуацію в армії.

    21 березня Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроект № 10313, який передбачає збільшення розміру допомоги, що надається грошовими виплатами годувальникам та інші важливі пункти. Закон також враховує обов’язкову повторну перевірку ВМС. Цей законопроект може сприяти полегшенню життя багатьом людям, які проходять обов’язкову військову службу, і допоможе у визначенні їхньої придатності до служби.