Позначка: Стерненко

  • Стерненко після замаху на нього пообіцяв помститися

    Стерненко після замаху на нього пообіцяв помститися

    Активіст і волонтер Сергій Стерненко, який 1 травня пережив черговий замах, оприлюднив фото з головою Служби безпеки України Василем Малюком та пообіцяв, що відповідальні за напад не уникнуть покарання.

    На знімку, опублікованому в Instagram, Стерненко стоїть поруч із Малюком, підписавши світлину латинським висловом Fiat justitia ruat caelum — «Нехай здійсниться правосуддя, хоч би впало небо».

    Що сталося 1 травня

    На Стерненка напали в Києві. У результаті нападу він отримав вогнепальне поранення. Завдяки оперативній роботі Служби безпеки України на місці події була затримана 45-річна жінка, уродженка Одещини, яка нещодавно переїхала до столиці.

    Слідство встановило, що жінку дистанційно завербували російські спецслужби. За даними СБУ, вона готувала напад протягом тривалого часу, вивчаючи маршрути пересування активіста та способи наблизитися до нього. Її метою було фізичне усунення Стерненка.

    Зловмисниці оголосили підозру одразу за двома статтями — у державній зраді та замаху на вбивство. 2 травня суд обрав для неї запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    Стерненко вважає, що за нападом стоїть Росія. У своїх дописах він наголосив, що ворог не досягне бажаного результату, а правосуддя буде здійснено.

  • Сергій Стерненко під час війни купив собі ще одну квартиру у Києві – джерело

    Сергій Стерненко під час війни купив собі ще одну квартиру у Києві – джерело

    За інформацією, що з’явилася у ЗМІ, активіст Сергій Стерненко, який раніше фігурував у справах про незаконний обіг наркотиків, умисні насильницькі та майнові злочини, оформив квартиру в елітному житловому комплексі «Кристал-Парк» у Києві на підставних осіб. Житло розташоване за адресою проспект Берестейський, 42.

    Це встановили журналісти «ЗіБ» під час свого розслідування.

    На думку експертів, такі активи під час війни сім’я Стерненка придбає за рахунок розкрадання волонтерських коштів, які пересічні українці перераховують як допомогу армії.

    Для прикриття протиправної діяльності з відмивання грошей, С.Стерненко формує собі вигадані доходи нібито за юридичні послуги, отримуючи гроші як ФОП та зарплату від компанії «Орехівський та Коломієць». На думку експертів, у такий спосіб С.Стерненко створює враження, що нібито живе на кошти від законної діяльності, а не від розкрадання волонтерської допомоги.

    З цього можна дійти висновку, що фігурант не займається бізнес-діяльністю, а проводить практично щодня від одного до двох разів у ресторані ЖК «Чикаго», кілька годин у басейні «Олімпійський стиль» на вул. Діловий та записує ролики.

    Водночас його громадянська дружина Наталія Усатенко скуповує дорогий одяг у київських бутіках.

    Як повідомляли ЗМІ, С.Стерненко за час повномасштабної війни вивів зі своїх криптогаманців, на які збирав, як заявлялося, допомогу на армію, понад $1 млн. Так, з одного крипторахунку, на який С.Стерненко збирав гроші, на той самий гаманець у криптобіржі Binance було виведено 1,015 млн USDT (курс приблизно дорівнює курсу американського долара), а з іншого крипторахунку на тій самій криптобіржі — 350,75 тис. USDT.

    Також С.Стерненко збирає пожертвування на свої рахунки в українських банках. При цьому в податковій декларації про майновий стан та доходи він вказав отримання доходів (коштів) у розмірі 44,61 млн грн. З них: у 2022 році — 18,68 млн грн.; у 2023 році — 25,93 млн грн.

    За даними реєстрів, у 2023 році С.Стерненко та його співмешканка Наталія Усатенко придбали два автомобілі Volkswagen Tiguan. На ім’я С.Стерненка цей автомобіль зареєстрований 11.01.2023. Вартість за договором купівлі-продажу — 950 тис. грн. (середня ринкова вартість — 1,3 млн грн.).

    На ім’я Н.Усатенко автомобіль зареєстровано 20.12.2023. За договором він придбаний лише за 70 тис. грн., що у багато разів нижче за ринкову вартість. За даними джерел, обома автомобілями С.Стерненко та Н.Усатенко користуються особисто.

    Батько С.Стерненко В’ячеслав, згідно з даними реєстрів, у липні 2024 року придбав земельну ділянку 4,5011 га у Білгород-Дністровському районі Одеської області.

    Щодо батьків Н.Усатенко, то, за інформацією джерел, її батьки проживають у м.Горлівка, на захопленій РФ території Донецької області. На підконтрольній Україні території востаннє вони були ще до повномасштабного вторгнення і з того часу не поверталися.

    Як нагадують ЗМІ, С.Стерненко фігурує у кількох кримінальних справах, у т.ч. про викрадення людини та вбивство. За даними джерел у правоохоронних органах, у період з 24.04.2018 до 16.09.2021 він перебував на обліку в Одеському РУП №1 ГУНП в Одеській області як особа, причетна до збуту наркотиків (ЄРДР №*0920 от 14.12.2017 за ч.3 ст.307 КК).

    Як зазначалося, батьки Н.Усатенко мають у друзях осіб, що підтримують окупантів, прославляють путіна та розміщують антиукраїнські дописи. Батьки Н.Усатенко ще у 2021 році виїхали з території України й з того часу до України не поверталися. Ймовірно, мешкають в окупованій Горлівці. У серпні 2023 року мати Н.Усатенко публікувала фото у соцмережі «Однокласники» з кримської Алушти.

  • Притула розповів звідки в нього гроші

    Притула розповів звідки в нього гроші

    Відомий український ведучий та волонтер Сергій Притула, який з 2022 року активно допомагає військовим через свою благодійну організацію, відверто розповів про зміни у своїх доходах під час війни.

    За словами Притули, його заробітки стали меншими, порівняно з часами роботи на телебаченні, де він був одним із найбільш успішних ведучих. Однак громадський діяч зазначив, що зараз він отримує дохід з трьох основних джерел.

    Перше з них — монетизація YouTube-каналу. Сергій є автором та ведучим популярного подкасту “Гуртом та Вщент”, який він веде разом з радіоведучим та стендап-коміком Антоном Тимошенком. За словами Притули, цей проєкт приносить стабільний дохід завдяки великій кількості слухачів.

    Крім того, Притула згадує, що його родина має фінансову подушку, яку він використовує у разі серйозних витрат, наприклад, на зимову резину для автомобіля. Він підкреслив, що на такі витрати іноді доводиться витягувати кошти із сімейного бюджету.

    Ще одним джерелом доходу для Сергія є облігації внутрішніх державних позик України. Притула розповів, що кілька років тому, завдяки підтримці дружини, він вклав частину сімейних заощаджень в облігації, як гривневі, так і валютні. Регулярні дивіденди від цих облігацій допомагають підтримувати фінансову стабільність родини.

    Хоча Притула не став називати конкретні цифри своїх доходів, він зазначив, що навіть у цей важкий час має кілька надійних джерел доходу, що дозволяє йому зберігати фінансову стабільність.

  • Скандал із Стерненком: криптовалюти, розкішні покупки та корупція під час війни

    Скандал із Стерненком: криптовалюти, розкішні покупки та корупція під час війни

    Волонтер-інвалід Сергій Стерненко, який нещодавно потрапив у скандал із неявкою за повісткою до ТЦК, за що на нього наклали штраф, а раніше він оформив собі інвалідність за зором, за роки повномасштабної війни вивів зі своїх криптогаманців, на які він збирав, як заявлялося, допомогу на армію, понад мільйон доларів. Крім того, він і члени його сім’ї купували нерухомість і автомобілі.

    За даними джерел, з одного крипторахунку, на який Стерненко збирав гроші, на один і той самий гаманець у криптобіржі Binance було виведено 1,015 млн USDT (курс приблизно дорівнює курсу американського долара), а з іншого крипторахунку на ту саму криптобіржу 350,75 тисяч USDT.

    Також Стерненко збирає пожертви на свої рахунки в українських банках. При цьому в податковій декларації про майновий стан і доходи він вказав отримання доходів у розмірі 44,61 млн.грн. З них: у 2022 році – 18,68 млн.грн.; у 2023 році – 25,93 млн.грн.

    За даними реєстрів, у 2023 році Сергій Стерненко та його співмешканка Наталія Усатенко придбали два автомобілі VOLKSWAGEN TIGUAN.

    На ім’я Стерненка цей автомобіль був зареєстрований 11.01.2023. Вартість за договором купівлі-продажу 950 000 грн (середня ринкова вартість – 1,3 млн).

    На ім’я Наталії Усатенко автомобіль було зареєстровано 20.12.2023 року. За договором його було придбано всього за 70 тисяч гривень, що багаторазово нижче за ринкову вартість.

    За даними джерел, обома автомобілями Стерненко та Усатенко користуються особисто.

    Батько Стерненка В’ячеслав, згідно з даними реєстрів, у липні 2024 року купив земельну ділянку в 4,5011 га в Білгород-Дністровському районі Одеської області.

    Що стосується батьків Наталії Усатенко, то, за інформацією джерел, її батьки проживають у Горлівці, на захопленій РФ території Донецької області. На підконтрольній Україні території востаннє вони були ще до повномасштабного вторгнення і відтоді не поверталися. У серпні 2023 року мати Усатенка публікувала фото в соцмережі Одноклассники з кримської Алушти.

    Нагадаємо, сам Сергій Стерненко був фігурантом кількох кримінальних справ.

    І, за даними джерел у правоохоронних органах, у період з 24.04.2018 по 16.09.2021 він стояв на обліку в Одеському РУП No 1 ГУНП в Одеській області як особа, причетна до збуту наркотиків.

  • Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    У парламенті України знову обговорюється питання прозорості даних військовозобов’язаних, зокрема щодо публічних діячів та громадських активістів. Нардеп від фракції “Слуга народу” Максим Бужанський запропонував внести зміни до закону “Про захист персональних даних” в межах проекту №12197. За його словами, це дозволить відкрити дані військовозобов’язаних осіб, які є публічними фігурами, зокрема активістів, членів громадських об’єднань та благодійних організацій.

    Основні моменти нової ініціативи:

    • Дані про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які займають публічні посади, повинні бути доступні для громадськості, але з обмеженням щодо особистої інформації, наприклад, місце проживання чи дата народження.
    • Це має на меті підвищити рівень довіри до військового обов’язку, зокрема, серед громадських активістів, які сприймаються як моральні авторитети нації.
    • Пропонується зберегти обмежений доступ до чутливої інформації, такої як місце проживання чи дата народження, подібно до заходів, що застосовуються у деклараціях державних службовців.

    Згідно з цією ініціативою, правдивість інформації щодо ухилення від виконання військових обов’язків серед публічних осіб стане прозорішою. У разі спростування недостовірних звинувачень, це допоможе запобігти формуванню стереотипів, що навіть активісти можуть ухилятися від мобілізації.

    Ця ініціатива виникла на фоні ситуацій, коли громадські діячі, волонтери та журналісти опиняються в центрі уваги через звинувачення в ухиленні від служби, що, на думку законодавця, підриває довіру до процесу мобілізації серед звичайних громадян.

    Нещодавно, серед таких ситуацій, було звинувачення блогера Сергія Стерненка, якому закинули, що його оголосили в розшук через невиконання повістки, що згодом було спростовано після сплати штрафу. Таких випадків у суспільстві значно більше, що додає політичної та соціальної напруги в країні в умовах війни.

    Пропозиція Бужанського має на меті зробити процес мобілізації більш прозорим, щоб уникнути спекуляцій і сприяти більшій довірі серед українців до системи виконання військового обов’язку.

    Нагадаємо, що, як з’ясували ЗМІ, від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от: журналісти Юрій Ніколов та Юрій Бутусов, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, чоловік співзасновниці «ЦПК» Дар’ї Каленюк — Орест Рудий та очільник «ЦПК» Віталій Шабунін, цивільний чоловік ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької — Сергій Якоб, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко та головний редактор «НВ» Віталій Сич.

  • Приморський ТЦК Одеси оголосив у розшук Сергія Стерненка

    Приморський ТЦК Одеси оголосив у розшук Сергія Стерненка

    Приморський ТЦК  Одеси оголосив про розшук відомого праворадикала Сергія Стерненка. Відповідний документ про оголошення у розшук був опублікований у соціальних мережах та набув широкого розголосу серед громадськості.

    У ньому військкомат просить Нацполіцію внести в базу розшуку і доставити до них Стерненка за порушення правил військового обліку. Стерненко не з’явився за повісткою.

    Стерненко, який раніше очолював одеський «Правий сектор», зараз відомий блогер і волонтер. На фронті він при цьому не воює, заявляючи, що «більш ефективний» у тилу.

    При цьому, за даними ЗМІ, Стерненко оформив собі інвалідність на підставі поганого зору. Зараз він регулярно з’являється в окулярах. Але, якщо подивитися його минулі відео, то там він окулярів не носив.

    Нагадаємо, нещодавно вибухнув скандал із тим, що прокурори масово оформляли собі інвалідність, що давало їм право не йти на фронт. Цей скандал став приводом для відставки генпрокурора Костіна.

    Нагадаємо, раніше в мережі згадували як Стерненко у 2023 році називав обраного президента США Дональда Трампа «мерзотою».

  • Мережа суддів, правоохоронців та адвокатів, пов’язаних з Татаровим, може закривати невигідні для влади справи

    Мережа суддів, правоохоронців та адвокатів, пов’язаних з Татаровим, може закривати невигідні для влади справи

    Протягом періоду з 2014 по 2020 рік заступник голови Офісу Президента України, Олег Татаров, брав участь у науковому супроводі захисту дисертацій понад 59 науковців з 6 закладів вищої освіти. Більшість з цих осіб на сьогодні мають видатні кар’єри в сфері правоохоронної діяльності, займаючи важливі посади та беруть участь у вирішенні знакових справ, зокрема, у справах Стерненка та Дениса Єрмака.

    За даними журналістів, вказані 59 осіб захистили свої дисертації під науковим керівництвом Олега Татарова або на захисті, де він був науковим опонентом, протягом вищезазначеного періоду, коли Татаров не мав посади в уряді.

    Серед осіб, які захистили дисертації під керівництвом Олега Татарова або в яких він був науковим опонентом, виділяються наступні імена:

    • Станіслав Свириденко, адвокат, що представляв інтереси Ірини Кузнецової, дружини одного з нападників на активіста Сергія Стерненка;
    • Світлана Шапутько, суддя Печерського районного суду, яка практично підтримала віправку Романа Ратушного під домашній арешт;
    • Світлана Смик, суддя Печерського районного суду, яка спочатку затягувала розгляд справи про невчасне декларування президентом Зеленським отримання 2,5 млн гривень за продаж облігацій, а потім закрила її. Вона також відома через справу натоятеля Києво-Печерської Лаври Павла Лебідя, авторозподіл суддів по цій справі мав ознаки корупції;
    • Віта Бортницька, суддя Печерського районного суду, яка перед виходом на пенсію ухвалила рішення про арешт майна Петра Порошенка.

    У зв’язку з справами Сергія Стерненка та його прихильників, які організували протест на Банковій, відзначено, що з Олегом Татаровим пов’язані суддя Світлана Шапутько, прокурор Олег Білоус та адвокат Станіслав Свириденко. Вважається, що між Татаровим та цими особами, які захищалися від судового переслідування, існує системний зв’язок.

    “Доказів того, що саме Татаров встановлював ці зв’язки, не виявлено. У ролі заступника керівника Офісу Президента він не має офіційних кадрових повноважень. Але існує де-юре та де-факто. Відомо, що Татаров впливає на правоохоронний блок. Важко повірити, що Офіс президента не мав жодного впливу на формування керівного складу цих органів. Маючи власних адвокатів та зв’язки в слідстві, прокуратурі, судах, можна взагалі впливати на рішення суду”, – заявив юрист Вадим Валько з Центру протидії корупції.

    В розслідуванні зазначено: “Є підстави підозрювати, що ця неофіційна мережа, пов’язана з Татаровим, буде використовуватися владою для розв’язання ще багатьох скандальних справ”.

    Олег Татаров був призначений на посаду заступника керівника Офісу Президента 5 серпня 2020 року. Раніше він працював заступником начальника Головного слідчого управління МВС під керівництвом Віталія Захарченка під час Революції Гідності. Татаров керував кримінальними провадженнями щодо активістів Революції Гідності.