Golosnovinua.com

Позначка: Stolitsa Group

  • Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Господарський суд міста Києва задовольнив позов ТОВ «Новус Україна» до ПрАТ ХК «Київміськбуд» та зобов’язав комунального забудовника сплатити 1 мільйон 550 тисяч 828 доларів США 80 центів. Відповідне рішення ухвалила суддя Марина Литвинова 22 грудня 2025 року.

    Як випливає з рішення суду, між компаніями 1 лютого 2019 року був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №20350/РН-Н. Згідно з угодою, «Київміськбуд» зобов’язувався у визначені строки завершити будівництво об’єкта та передати майнові права замовнику — ТОВ «Новус Україна».

    Втім, як встановив суд, комунальна компанія свої зобов’язання вчасно не виконала і не передала майнові права покупцю. Це стало підставою для звернення «Новус Україна» до суду з вимогою стягнути з «Київміськбуду» сплачені кошти.

    Суд погодився з аргументами позивача та визнав вимоги обґрунтованими, ухваливши рішення про повне задоволення позову.

    Варто зазначити, що «Київміськбуд» у період з лютого 2024 року по травень 2025 року очолював Василь Олійник, якого на ринку пов’язують із бізнес-орбітою девелоперки Владислави Молчанової. Раніше він керував компаніями «Моноліт стройсервіс» та «Спецстрой-моноліт», які будували житлові масиви, де девелопером виступала Stolitsa Group.

    Саме до орбіти цієї девелоперської групи, за даними журналістських розслідувань, також відносять компанію «Новус Україна», що посилює суспільний інтерес до цього судового рішення.

  • Генпрокуратура намагається відібрати у Інституту рибного господарства 14,5 га землі: ділянку планували забудувати компанії Молчанової

    Генпрокуратура намагається відібрати у Інституту рибного господарства 14,5 га землі: ділянку планували забудувати компанії Молчанової

    Генеральна прокуратура України в судовому порядку добивається повернення державі земельної ділянки площею 14,5 га на вул. Обухівській у Святошинському районі столиці. За твердженням правоохоронців, земля Інституту рибного господарства НААН України використовувалася не за призначенням: замість створення ставків для вирощування риби на ній розпочали підготовку до житлової забудови. Реалізувати цей проєкт мала компанія «Акцепт Логистик Груп», пов’язана з бізнесвумен Владиславою Молчановою. Про це пише видання КВ.

    4 грудня 2025 року Господарський суд Києва проведе підготовче засідання у справі №910/12587/25. Генпрокуратура вимагає скасувати реєстрацію двох ділянок загальною площею понад 230 га, припинити право постійного користування інституту на ділянку 14,5 га та повернути її у державну власність. Мова йде про землі дослідного господарства «Нивка», які у 1999 році були передані інституту для наукової діяльності та експлуатації рибних ставків.

    Правоохоронці наголошують, що при первинній реєстрації у 2001 році категорія земель водогосподарського призначення не була внесена до кадастру, а у 2009 році інститут уклав договір із «Акцепт Логистик Груп», дозволивши компанії готувати територію під будущє котеджне містечко. За даними прокуратури, ставки на ділянці були засипані, територію вирівняно, а далі землю незаконно віднесли до категорії «землі житлової та громадської забудови», хоча уповноважений орган не приймав рішення про зміну її цільового призначення.

    У жовтні прокуратура подала позов і вже домоглася забезпечення позову: суд тимчасово заборонив будь-які будівельні та підготовчі роботи на ділянці площею 14,5 га та передачу обох ділянок третім особам. Це має запобігти повторній реєстрації землі або початку активного будівництва до завершення процесу.

    Адвокат і правозахисник Олександр Дядюк наголошує, що інститут не мав права самостійно укладати такі угоди, оскільки розпорядником державних земель у Києві є КМДА, а нині — КМВА. Він зазначив, що у разі перемоги прокуратури наступним кроком стане оскарження договору про забудову. Дядюк намагався долучитися до справи як третя особа від благодійної організації «КЕКЦ», однак суддя Сергій Турчин відмовив. Адвокат стверджує, що «справу хочуть провести тихо», але додає, що у прокуратури є шанси на успіх.

    Свої сумніви щодо розгляду справи у першій інстанції він аргументує попередніми рішеннями цього ж судді, зокрема у справі про повернення громаді Києва земель біля озера Вирлиця. Тоді суд першої інстанції також відмовив прокуратурі, але рішення вдалося переграти в апеляційній та касаційній інстанціях.

    Передісторія цієї земельної ділянки має понад 20 років. У 2006 році інститут уклав договір участі у забудові з компанією «Нове місто», яка згодом передала свої права «Акцепт Логистик Груп». Компанія отримала дозволи на підготовчі та будівельні роботи ще у 2010–2012 роках, але проєкт так і не реалізували. У 2016 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження через можливу незаконну забудову земель водного фонду, але у 2021 році справа була закрита «через відсутність складу злочину». Суди першої та апеляційної інстанцій тоді дійшли висновку, що будівництво не суперечить цільовому призначенню ділянки.

    Попри це, новий позов прокуратури ґрунтується на тому, що земельна категорія була змінена неправомірно, а інститут фактично позбавив державу водного фонду, знищивши гідротехнічні споруди, ставки та порушивши умови користування землею. Правоохоронці також зауважують, що водні об’єкти не могли бути приватизовані чи передані в оренду.

    ТОВ «Акцепт Логистик Груп» пов’язують із девелоперськими групами «BT INVEST» та «Stolitsa Group», які контролюють значні активи у сфері нерухомості та роздрібної торгівлі. Владислава Молчанова, ключова фігура групи, раніше була співвласницею компанії «Нове місто», першого інвестора забудови на Обухівській. Її бізнес неодноразово фігурував у скандальних земельних історіях, зокрема у справі про 18 га ринку «Столичний», де НАБУ та САП повідомили про підозри за фактом можливої незаконної приватизації землі.

    Схожі конфлікти виникають і щодо земель інших наукових установ, зокрема НАН України, чиї ділянки у Голосіївському районі також подаються під забудову приватним компаніям, що викликає судові суперечки та протести громади. Дядюк наголошує, що державні наукові установи фактично перетворилися на операторів із розпорядження землею, а інвестиційні угоди укладаються у непрозорий спосіб, нерідко без конкурсів та без погоджень Кабміну.

    Доля ділянки 14,5 га на вул. Обухівській тепер залежить від суду. Якщо прокуратура доведе незаконність зміни цільового призначення та перевищення повноважень інститутом, земля може бути повернута у відання держави.

  • Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    У Києві вибухнув новий містобудівний скандал. Мешканці Березняків протестують проти будівництва 26-поверхового будинку на вулиці Івана Миколайчука, 3, яке веде компанія, пов’язана з девелоперкою Владиславою Молчановою. Люди заявляють, що висотка зводиться фактично на території скверу імені Павла Тичини — колишнього скверу Леніна, який так і не отримав офіційного статусу зеленої зони.

    Активісти ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини” звинувачують забудовника у маніпуляціях. Будинок формально класифіковано як “багатофункціональний комплекс”, що дозволяє обійти законодавчі обмеження для житлового будівництва. Втім, усі проєктні матеріали свідчать, що у майбутній висотці планується продаж квартир та апартаментів.

    Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

    Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

    21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

    У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

    Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

    Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

    Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

    Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

    Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

    Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

  • Будівництво в Ботсаду і Голосієві: як компанії Молчанової руйнують екологію столиці

    Будівництво в Ботсаду і Голосієві: як компанії Молчанової руйнують екологію столиці

    Влада Молчановa, власниця групи компаній Stolitsa Group, знову активізувала свою PR-кампанію, намагаючись відбілити репутацію через проплачені публікації на медіа-майданчиках із мільйонною аудиторією. У своїх інтерв’ю та матеріалах вона заперечує підозри Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, подаючи медійну активність як доказ «законності» та «успішності» бізнесу.

    Втім, виникає логічне питання: чи потрібні дорогі медіакампанії людині, яка справді не має відношення до інкримінованих дій?

    Особливе занепокоєння викликає діяльність Молчанової через ТОВ «Фредс Резортс», що входить до Stolitsa Group. Саме ця компанія веде масштабне будівництво на територіях, які раніше вважалися символами природної краси та культурної спадщини Києва — у Ботанічному саду імені Гришка та в Голосіївському лісі.

    На землях, що мають охоронний статус, зводяться оздоровчі комплекси та інші об’єкти нерухомості. Це не лише руйнує екосистему столиці, а й прямо суперечить законодавству щодо охорони природно-заповідного фонду.

    За офіційними документами та розпорядженнями КМДА, «Фредс Резортс» отримало право на будівництво на землях НАН України. Зокрема, через співзаснування Міжнародного центру астрономії та геодинаміки «Астрогеодин», розташованого поряд із охоронюваними територіями.

    Ключове розпорядження КМДА від 7 липня 2021 року дозволило зведення житлових і нежитлових об’єктів. При цьому документація постійно змінюється, а остаточний проєкт не гарантує дотримання містобудівних та екологічних норм.

    Інтерес САП та інших правоохоронних органів до діяльності Молчанової є цілком обґрунтованим. Її компанії фактично знищують природні об’єкти столиці, що становить небезпеку для екології Києва та правового порядку у сфері забудови.

    Журналісти та активісти неодноразово направляли матеріали щодо цих порушень, однак остаточну крапку має поставити правосуддя. Без рішучих дій правоохоронців забудовницьке свавілля продовжуватиме руйнувати Київ.

  • Ринок «Столичний»: як ділянки з держвласності опинилися у приватних руках

    Ринок «Столичний»: як ділянки з держвласності опинилися у приватних руках

    Антикорупційні органи розслідують історію із землею довкола гуртового ринку «Столичний» у Софіївській Борщагівці. Йдеться про масив, що колись належав державі та перебував у користуванні агрокомбінату «Пуща-Водиця». За версією слідства, у 2021 році ланцюжок рішень і переоформлень дозволив вивести частину цієї території в приватні руки, а згодом — переписати на підконтрольні структури. У центрі уваги — забудовниця і співзасновниця «Stolitsa Group» Владислава Молчанова, колишній народний депутат Юрій Іванющенко та посадовці Держгеокадастру. Усім фігурантам, за даними прокурорів, повідомлено про підозри. Про це пише видання КВ.

    Історія береться від ділянки площею понад 157 гектарів на околиці Києва. Спершу земля була у постійному користуванні державного підприємства, згодом — після вилучення — орендодавцем стала Києво-Святошинська райдержадміністрація, яка у 2012 році підписала договір оренди з компанією, що оперує ринком. Через кілька років у документах змінилося цільове призначення: масив класифікували як землі житлової та громадської забудови для потреб оптового ринку та його інфраструктури. НАБУ звертає увагу, що таку зміну, на їхню думку, здійснили без необхідного нового землевпорядного пакету. А вже у березні 2021-го категорію повернули до «сільськогосподарської» — крок, який відкрив можливість безоплатної приватизації для громадян.

    Паралельно відбулися ротації в орендних відносинах: права орендаря перейшли до іншої фірми, мотивуючись набуттям нею права власності на невеликий об’єкт нерухомості на тій самій землі. Після цього обласний Держгеокадастр погодив розробку, а потім і затвердження проектів відведення дев’яти ділянок по два гектари кожна. Уже за кілька тижнів ці дев’ять шматків змінили власників — ними стали три товариства, які згодом, за матеріалами слідства, отримали в бенефіціарах представника з орбіти Юрія Іванющенка. Розслідувачі підкреслюють швидкість, з якою пройшов увесь цикл: від зміни категорії до продажу промайнуло лише кілька місяців.

    На цьому тлі між Молчановою та Іванющенком, які змагалися за вплив на активи ринку, улітку 2021 року з’явився меморандум — неформальна домовленість про спільне використання земельного масиву, у тому числі для забудови. Уже восени представник ексдепутата увійшов до складу бенефіціарів компаній-власників новонабутіх ділянок. Надалі, як випливає з ухвал судів, детективи провели низку обшуків. У домі Сергія Коровченка, цивільного чоловіка Молчанової, вилучили телефон із листуванням, де, за даними слідства, обговорювалися реєстрації ділянок і переформатування великого масиву після «вилучення» дев’яти шматків. Захист намагався оскаржити арешт гаджета, посилаючись на адвокатську таємницю, однак у підсумку спроба виявилася безуспішною. У телефоні самої Молчанової, вилученому приблизно в той самий період, слідчі зафіксували обмін щодо «мемо» — додаткової угоди до згаданої домовленості. Ще у вересні 2021 року суд арештував спірні ділянки.

    Позиції сторін очікувано протилежні. Прокурори САП та детективи НАБУ говорять про організовану схему з елементами привласнення державного майна в особливо великих розмірах і подальшої легалізації. Молчанова натомість публічно заявляє, що провадження є замовним і прискореним штучно; підозру не визнає, наголошує на багаторічних інвестиціях у Київ, благодійних внесках на підтримку ЗСУ та обіцяє довести невинуватість у суді. Юрію Іванющенку підозру, як повідомлялося, вручали дистанційно, оскільки він давно не проживає в Україні.

    На рівні реєстрів та матеріалів провадження фігурують компанії, які оперували ринком, змінювалися в ланцюжку оренди й ставали новими власниками дев’яти ділянок. Частина цих юросіб у різний час мала зв’язки з людьми з орбіти Молчанової, інша — з бенефіціарами, яких медіа пов’язують з Іванющенком. Сам «Столичний» формально належить структурі із кількох українських та іноземних засновників; фактичний контроль, за оцінками ЗМІ, приписують саме забудовниці — тезу, яку вона публічно не деталізує.

    Провадження відкрите 7 червня 2021 року та налічує значний масив слідчих дій. ВАКС, окрім арештів землі, продовжує розглядати процесуальні клопотання сторін. Остаточні відповіді щодо законності рішень земельних органів, реальності договорів відчуження та ролей кожного з фігурантів має дати суд. До того моменту кожна зі сторін лишається у статусі, який визначає закон, — із правом на захист і презумпцією невинуватості.

  • Stolitsa Group реалізує квартири в ЖК, дозвіл на будівництво якого скасував суд

    Stolitsa Group реалізує квартири в ЖК, дозвіл на будівництво якого скасував суд

    Попри скасоване рішення про забудову, компанія Stolitsa Group продовжує активний продаж і рекламу квартир у ЖК “H2O”, що зводиться на території Екопарку Осокорки.

    Згідно з інформацією громадської організації «Екопарк Осокорки», 25 квітня 2025 року Волинський окружний адміністративний суд повністю скасував дозвіл на виконання будівельних робіт для цього об’єкта. Суд задовольнив позов ГО до ліквідованої Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ), яка раніше видала цей дозвіл.

    У позові йшлося про те, що Stolitsa Group не отримала погодження на забудову території, яка має статус пам’ятки ландшафту — “Історичний ландшафт Київських гір і долини річки Дніпро”. Саме відсутність цього погодження й стала підставою для скасування дозволу.

    Незважаючи на чітке судове рішення, девелопер не тільки не припинив будівництво, а й активно просуває об’єкт на ринку. На офіційних ресурсах та в рекламних оголошеннях компанія пропонує придбати квартири в новому житловому комплексі, не згадуючи про рішення суду.

    Юристи ГО «Екопарк Осокорки» наголошують, що будь-які інвестиції в цей об’єкт наразі пов’язані з ризиками, адже ЖК фактично набув статусу незаконної забудови. Вони закликають потенційних покупців утриматися від укладення угод, доки не буде чітко врегульовано правовий статус земельної ділянки та дозвільної документації.

    Нагадаємо, Stolitsa Group, пов’язана з бізнесменкою Владою Молчановою, раніше вже фігурувала у скандалах, пов’язаних із забудовою зелених зон Києва. Ситуація навколо ЖК H2O — ще один епізод, який викликає серйозні запитання щодо дотримання містобудівного законодавства.

  • Суд скасував дозвіл на будівництво ЖК H2O від Stolitsa Group

    Суд скасував дозвіл на будівництво ЖК H2O від Stolitsa Group

    Черговий удар по одіозній столичній забудові. Волинський окружний адміністративний суд визнав незаконним дозвіл на будівництво житлового комплексу H2O — масштабного проєкту компанії Stolitsa Group, що планувався в охоронній зоні на Осокорках. Під багатоповерхівки хотіли віддати ділянку, яка за генпланом має бути зеленою зоною.

    Рішення суду стало відповіддю на багаторічну боротьбу громадської організації «Екопарк Осокорки». Ще у 2018 році активісти подали позов, вказуючи на порушення: відсутність оцінки впливу на довкілля, ігнорування містобудівної документації, будівництво на землях з іншим цільовим призначенням.

    Суд погодився: дозвіл на забудову, виданий 27 квітня 2018 року ДАБІ компаніям «Контактбудсервіс» і «Будеволюція», — протиправний. Фактично, це ставить під сумнів правомірність будь-яких робіт на об’єкті.

    Однак забудовник не збирається відступати. Stolitsa Group, яку пов’язують із Вадимом Молчановим, вже оголосила про апеляцію. У компанії стверджують, що рішення ухвалене «із процесуальними порушеннями» — без виклику їх представників, без судового засідання і нібито в розріз із позицією Верховного Суду. Попри скасований дозвіл, будівництво на ділянці триває.

    Проєкт H2O має заплутану історію. Він виник після передачі активів збанкрутілого банку «Аркада» Stolitsa Group — разом із двома іншими об’єктами: «Патріотика» та «Еврика». Для добудови недобудов Stolitsa уклала меморандум із Київською міською державною адміністрацією, який передбачав часткове фінансування за рахунок нового будівництва — зокрема ЖК H2O.

    Активісти побоюються, що під виглядом вирішення проблеми вкладників «Аркади» девелопери фактично проштовхують незаконні забудови в рекреаційних зонах.

    Судовий вердикт поки не остаточний — попереду апеляція. Але для громади, яка роками бореться проти ущільнення забудови на Осокорках, це вже перемога.

  • Висотки замість садів. У Києві розпочалося нове скандальне будівництво

    Висотки замість садів. У Києві розпочалося нове скандальне будівництво

    На Виноградарі розпочалося будівництво великого житлового комплексу на місці, яке могло б стати найбільшим парком Києва.
    У Києві на житловому масиві Виноградар (Подільський район) на перетині проспекту Правди та вулиці Виговського з’явився новий будівельний майданчик, де вже тривають роботи — будівельники викопали три котловани та встановили палі під фундамент.

    Журналісти “Телеграфа” двічі побували на місці чергового будівництва на Виноградарі та з’ясували подробиці.

    Що відбувається на будмайданчику

    Зазначимо, раніше про будівництво на проспекті Правди біля кругового розвороту написав журналіст Дмитро Бунецький:” Тихо і повсякденно почалася забудова залишків яблуневих садів на Виноградарі. Справа ви можете бачити, як бурять палі під фундаменти. Зліва – майбутнє того, що могло стати найбільшим парком Києва. На жаль, комфортним був район ”.

    Зараз за двометровим зеленим парканом працює спецтехніка, вивозиться пісок з викопаного котловану, працюють кілька будівельних бригад на різних локаціях. На майданчику встановлено електропідстанцію та будівельний кран, а також облаштовано під’їзди для вантажівок зі спецтехнікою.

    Примітно, що близько двох в’їздів безпосередньо на будмайданчик немає жодної інформації про замовників та виконавців будівельних робіт, відсутній паспорт об’єкта будівництва та будь-яка інша контактна інформація. Отже, чи є у будівельників вся дозвільна та узгоджена документація, поки що невідомо.


    Неофіційно будівельники повідомили журналістам, що девелопером майданчика нібито виступає відома столична будкомпанія Stolitsa Group. “Це та ж компанія, яка звела житловий комплекс через дорогу, тобто Stolitsa Group”, – анонімно зізнався співрозмовник “Телеграфа”.

    Зазначимо, що з іншого боку вулиці Виговського зведено так званий “Варшавський мікрорайон”, замовником якого виступало державне підприємство “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, у власності якого знаходилася ця земля. А девелопером – Stolitsa Group.

    За даними аналітичної системи YouControl, земельну ділянку, на якій риють котловани під нові будівлі, теж у власності ДП “Агрокомбінат Пуща-Водиця”. Загальна площа земельної ділянки – 86 гектарів. (кадастровий номер – 8000000000:91:400:0101) Її офіційна вартість за державною оцінкою становить 1,3 мільярда гривень (станом на 2021 рік).


    Цільове призначення землі – “Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торговельно-розважальної та ринкової інфраструктури”.

    Водночас, за даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 2 червня 2023 р. Державна інспекція архітектури та містобудування України видала дозвіл на виконання будівельних робіт на цій ділянці (реєстраційний номер дозволу — ІУ013230530416).


    Назва об’єкта – “Комплексна забудова мікрорайонів XI, XII, XV, XVII та часткова забудова мікрорайонів XVI, XVIII, XIX багатофункціонального житлового району, прилеглого до вул. Гетьмана Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка), просп. Правди та вул. Подільському районі м. Києва (ХІ та ХІІ мікрорайони)”.


    Замовником будівництва виступає “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, а генеральним підрядником зазначено ТОВ “Моноліт будсервіс”. Примітно, що за даними ЗМІ, “Моноліт будсервіс” виступав свого часу генпідрядником будівництва ЖК “Варшавський плюс” (у згаданому вище “Варшавському кварталі”) від девелоперської компанії Stolitsa Group.


    Відповідно до цього дозволу на будівництво, на цій ділянці мають з’явитися 30 багатоповерхових житлових будинків заввишки до 25 поверхів (майже 6 тис. квартир), паркінги, школа, дитячі садки, торгові центри.


    Що ще відомо про забудовника Stolitsa Group

    Як повідомляв “Телеграф”, власницею Stolitsa Group є відома та впливова столична бізнес-вумен Владислава Молчанова. Її бізнес-партнер Денис Москаль очолює Постійну комісію Київради з питань екологічної політики.


    За підрахунками деяких вітчизняних медіа , з 2010 р. “Столиця груп” збудувала близько сотні будинків, ще десятки проектів – у процесі будівництва. Молчанова також називалася одним із спонсорів партії “Батьківщина”. А під час попередніх виборів президента України була довіреною особою Юлії Тимошенко.

    Підтримку інших політсил Київради Молчанової нібито забезпечував Денис Комарницький, колишній співголова фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді 2008-2010 років.

    Молчанова також відома своєю громадською діяльністю. З початку російської агресії проти України у 2014 році активно займалася волонтерством, допомагаючи підрозділам АТО. А після 24 лютого-2022 – підтримує Сили оборони.

    Які чинники надають скандальності ситуації? Історичний та екологічний контексти

    З відкритих джерел відомо, що історія Виноградаря починається з 1848 року, коли саксонець Готліб Крістер переїхав до Києва, купивши на Пріорці біля Вітряних гір ділянку у князя Естергазі. Розчистивши його від дерев, у 1850-му він засновує фірму “Садівництво та насіннєве господарство.” Крістер”. За 40 років від початку існування на цій території з’являється квітучий сад, розплідник плодових дерев, овочів і квітів. Після смерті Крістера, його справу продовжують його сини, і вже в 1900 р. садівництво Крістера налічувало площу зі 128 десятин і 5 мільйонів саджанців.

    1907 р. перський підданий Ісаак Іванович Бекас отримує від міської управи в оренду на 24 роки 16 ділянок землі на Вітряних горах площею 17 десятин для розведення винограду. Саме Бекасу належить назва місцевості “Виноградар”.

    У радянський період у 1930-х приватні господарства почали об’єднувати у трудові комуни, які займалися вирощуванням винограду та баштанних культур, а територія угідь зросла з 17 до 74 га. У 1960 р. це господарство влилося до радгоспу “Пуща-Водиця”, а його загальну площу розширили до понад 3 тисяч гектарів (з яких 400 га — у межах Києва). Праворуч і ліворуч від вул.Виговського радгоспівці заклали фруктові сади (частково під виробництво соків), що тяглися до вул.Північно-Сирецькій та Берківців.

    У 1990-ті сади почали занепадати, а до державних земель поступово почали придивлятися забудовники, зводячи замість садів та зелених зон житлові комплекси.