Golosnovinua.com

Позначка: стратегічна авіація

  • Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Після нічної та ранкової атаки дронами в Києві очікують нової хвилі ударів. За словами співрозмовника, частина мешканців столиці планує сьогодні не повертатися додому та залишитися в укриттях через побоювання масованого ракетного удару. Настрої посилилися після появи в моніторингових каналах інформації про можливу підготовку Росією нового удару по Україні — зокрема, про переміщення стратегічної авіації та підготовку носіїв ракет. Основною можливою ціллю балістичних ракет називають Київ та область. Водночас офіційного підтвердження цих даних немає, а склад сил, кількість ракет і можливі цілі можуть змінитися.

    Київ уже пережив масштабну атаку цієї ночі. За даними Повітряних сил, у ніч на 6 жовтня Росія запустила 137 ударних БПЛА, 114 із них було знищено або подавлено. В Оболонському районі через падіння уламків загорілася покрівля навчального закладу. ДСНС повідомила, що пожежу ліквідували, постраждалих немає. Ще одним наслідком атаки стало припинення роботи дата-центру «Омега Телеком»: компанія сама повідомила, що після масованої атаки майданчик припиняє роботу, а канали зв’язку відновлюють на резервних майданчиках.

    У разі нової масштабної атаки навантаження на систему укриттів Києва може суттєво зрости. За відповіддю КМДА на запит «Радіо Свобода», станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд цивільного захисту Києва обліковували 4368 об’єктів. Серед них — 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, одне мобільне укриття, 47 споруд подвійного призначення та 3806 найпростіших укриттів. Загальна місткість фонду, за даними КМДА, становить 2 182 467 людей.

    Окреме навантаження припадає на метро, під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття. У ніч проти 30 липня там одночасно перебували понад 56 тисяч людей. У «Київському метрополітені» заявили про надзвичайно велику кількість людей на окремих станціях і спростували інформацію про те, що на деякі станції нібито не пускали людей.

    Після атаки в ніч на 30 липня до Контактного центру міста Києва 1551 надійшло три звернення щодо проблем із доступом до укриттів. У Департаменті муніципальної безпеки КМДА зазначили, що в столиці функціонують понад 4,3 тисячі укриттів. Із початку 2026 року в Києві провели понад 600 перевірок їхнього санітарного й технічного стану та доступу до них.

    Окремо залишається питання переправ через Дніпро. Після ударів рух Південним мостом уже обмежували: міська влада запровадила технологічне перекриття під час повітряної тривоги. 3 жовтня Віталій Кличко повідомив про влучання в Північний міст, пошкодження дорожнього полотна й контактної мережі та перекриття руху з лівого берега на правий. У разі нових ударів це може ускладнити пересування між правим і лівим берегами та дорогу до укриттів для мешканців районів, де таких споруд небагато. Увечері в місті вже готуються до такого сценарію. Люди домовляються, де перечекати можливу атаку, а частина киян планує залишитися в метро ще до початку тривоги.

  • В Енгельсі підстрелили командира стратегічної авіації РФ: СБУ пов’язує його з ударом по «Охматдиту»

    В Енгельсі підстрелили командира стратегічної авіації РФ: СБУ пов’язує його з ударом по «Охматдиту»

    У російській Саратовській області вранці 3 вересня скоїли замах на високопоставленого офіцера Повітряно-космічних сил РФ. За повідомленнями російських медіа і Telegram-каналів, постраждалим є командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Микола Варпахович. Саме його Служба безпеки України кілька днів тому заочно повідомила про підозру у причетності до російського ракетного удару по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві.

    За попередньою інформацією російських джерел, напад стався близько 07:00 у селищі Пробудження поблизу Енгельса. Невідомий чоловік на мотоциклі під’їхав до приватного будинку військового, приховуючи обличчя під шоломом, після чого відкрив вогонь. Повідомляється про два постріли: одна куля влучила в тулуб Варпаховича, інша — в обличчя. Нападник після цього втік.

    Російські джерела також стверджують, що поранення отримав водій офіцера. Він нібито зміг утекти з місця нападу, а згодом повернувся та викликав швидку допомогу. Варпаховича госпіталізували у тяжкому або критичному стані. За даними російських медіа, лікарі розглядали можливість його транспортування спеціальним рейсом до Москви.

    На момент публікації російські правоохоронні органи не оприлюднили повної офіційної версії події, а нападника, за повідомленнями медіа, не затримали. Також немає підтвердженої інформації про мотив замаху чи його можливих організаторів. Тому будь-які припущення про причетність українських спецслужб або інших структур наразі не мають офіційного підтвердження.

    Окремо залишається певна плутанина щодо військового звання Варпаховича. Частина російських медіа називає його генерал-майором, так само його характеризує СБУ у повідомленні від 31 серпня. Водночас у базі санкцій ГУР War & Sanctions він наразі вказаний як полковник і командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії.

    22-га важка бомбардувальна авіаційна дивізія входить до системи дальньої авіації Росії. Саме такі підрозділи експлуатують стратегічні бомбардувальники, які Росія використовує для запуску крилатих ракет по території України. У публікаціях про Варпаховича вказується, що підрозділ має на озброєнні літаки Ту-95МС, Ту-160 і Ту-22М3.

    Особливе значення ця історія має через підозру, яку українські правоохоронці оголосили Варпаховичу буквально за кілька днів до замаху.

    31 серпня СБУ та Офіс генерального прокурора повідомили про заочну підозру двом російським військовим посадовцям, яких українське слідство пов’язує з ракетними ударами по цивільних об’єктах України. Одним із них був саме Микола Варпахович. СБУ офіційно назвала його командиром 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії Збройних сил РФ.

    За версією українського слідства, у липні 2024 року Варпахович віддав бойовий наказ про ракетний удар по Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» у Києві. СБУ стверджує, що підпорядковані йому підрозділи дальньої авіації застосували крилату ракету Х-101 класу «повітря — земля», яку запустили зі стратегічного бомбардувальника Ту-95МС.

    Російський удар по «Охматдиту» стався 8 липня 2024 року під час масованої атаки по Україні. На момент удару в медичному комплексі перебували сотні пацієнтів. Унаслідок атаки загинули люди, десятки отримали поранення, а один із корпусів лікарні був зруйнований. Також постраждали приміщення, де лікували тяжкохворих дітей та проводили операції.

    СБУ наголошувала, що зібрала доказову базу щодо командного ланцюга, який, за версією українського слідства, відповідав за підготовку та здійснення атаки. Водночас підозра є процесуальним статусом і не дорівнює обвинувальному вироку суду.

    Варпахович також перебуває під міжнародними санкціями. У базі ГУР зазначено, що обмеження щодо нього запровадили Європейський Союз, Швейцарія та Нова Зеландія.

    Енгельс, де стався замах, має особливе значення для російської стратегічної авіації. Саме в Саратовській області розташована авіабаза «Енгельс», з якої Росія протягом повномасштабної війни регулярно підіймала стратегічні бомбардувальники для ракетних атак по Україні. Через це місто та його околиці неодноразово опинялися в центрі уваги під час повідомлень про роботу російської дальньої авіації.

    Сам характер замаху також привертає увагу. За описом російських джерел, нападник діяв з близької відстані, використав мотоцикл для пересування та приховав обличчя шоломом. При цьому він не залишився на місці й зміг утекти. Але поки немає достовірних даних, чи був напад заздалегідь спланований, чи мав стрілець спільників та яку саме зброю використовував.

    Російські джерела наводять дещо відмінні версії навіть щодо місця нападу. Одні повідомляють, що стрілянина сталася біля приватного будинку Варпаховича, інші — що військового атакували, коли він перебував біля магазину в селищі Пробудження. Ця розбіжність ще раз свідчить, що деталі події залишаються попередніми.

    Так само поки немає незалежного підтвердження, що поранений офіцер справді є саме Варпаховичем. Його ім’я називають російські Telegram-канали та медіа, однак офіційного повідомлення Міністерства оборони РФ із підтвердженням особи постраждалого станом на другу половину дня 3 вересня не оприлюднено.

    Тому найбільш коректним наразі є формулювання, що за даними російських медіа, в Енгельсі стріляли в Миколу Варпаховича, а не подавати його особу як остаточно встановлений російською владою факт.

    Водночас інформація про його посаду та підозру у справі «Охматдиту» підтверджена українськими офіційними джерелами. СБУ прямо називає Варпаховича командиром 22-ї важкої бомбардувальної дивізії та фігурантом розслідування щодо ракетної атаки на дитячу лікарню.

    Якщо інформація російських джерел підтвердиться, замах стався лише через три дні після публічного оголошення Варпаховичу української підозри. Втім, часовий збіг сам по собі не доводить зв’язку між цими двома подіями.

    На цей момент відомо лише, що високопоставлений офіцер російської дальньої авіації отримав тяжкі вогнепальні поранення, нападник утік, а російські джерела ідентифікують потерпілого як Миколу Варпаховича. Його подальший стан і результати розшуку стрільця можуть бути уточнені протягом найближчих годин.

  • Росія перекидає стратегічні бомбардувальники: українців попереджають про можливий масований удар

    Росія перекидає стратегічні бомбардувальники: українців попереджають про можливий масований удар

    Росія проводить передислокацію стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми в європейській частині РФ. Моніторингові ресурси пов’язують переміщення авіації з можливими приготуваннями до нового масованого ракетного удару по Україні найближчими днями. Водночас офіційного підтвердження конкретної дати чи часу атаки наразі немає.

    Росія перекидає Ту-95МС

    Про переміщення російської стратегічної авіації стало відомо вранці 19 серпня. Моніторинговий ресурс «єРадар» повідомив про початок передислокації Ту-95МС із Далекого Сходу на російські аеродроми «Оленья» та «Енгельс».

    Станом на 09:30 монітори фіксували виліт першого літака. За попередньою інформацією, загалом Росія планувала передислокувати близько шести-семи стратегічних бомбардувальників.

    Ту-95МС є одним з основних компонентів російської стратегічної авіації, яку Москва регулярно використовує під час комбінованих атак на Україну. Ці літаки можуть бути носіями крилатих ракет великої дальності.

    Саме переміщення бомбардувальників ближче до районів, звідки Росія традиційно здійснює бойові вильоти, стало причиною попереджень про підвищення рівня ракетної загрози.

    Коли може відбутися атака

    Моніторингові ресурси припускають, що ризик нового масштабного обстрілу може зрости протягом найближчих кількох діб. Деякі джерела називають потенційним періодом підвищеної небезпеки найближчі 48 годин.

    Водночас називати конкретну дату майбутньої атаки як встановлений факт наразі некоректно. Передислокація стратегічної авіації сама по собі не означає, що бойовий виліт обов’язково відбудеться одразу після переміщення літаків.

    Крім того, моніторинговий ресурс Strategic Control уже ввечері повідомив про подальше переміщення одного Ту-95МС з аеродрому «Оленья» на «Дягілєво», що свідчить про продовження маневрів російської стратегічної авіації.

    З’явилося попередження про період до 23 серпня

    Окремо українські медіа 19 серпня поширили інформацію про можливе підвищення загрози російських атак у період з ночі 19 серпня до 23 серпня. Зокрема, повідомляється про ризик масштабних комбінованих ударів із застосуванням різних засобів повітряного нападу.

    При цьому інформація про конкретні цілі та напрямки можливого удару потребує особливо обережного трактування. Офіційні військові структури не повідомляють наперед достовірний час майбутніх російських атак.

    Тому українцям варто орієнтуватися передусім на повідомлення Повітряних сил ЗСУ та сигнали повітряної тривоги.

    Росія продовжує активно застосовувати повітряні засоби нападу

    Попередження про можливу активізацію стратегічної авіації з’явилося на тлі інтенсивного застосування Росією безпілотників.

    За даними Повітряних сил, лише протягом денного часу 18 серпня — з 07:00 до 18:30 — російські війська завдали удару по Україні 76 реактивними безпілотниками типу Shahed.

    19 серпня повітряна загроза також зберігається. Зокрема, моніторингові ресурси ввечері повідомляли про загрозу застосування балістичних ракет із території Росії.

    На цьому тлі переміщення стратегічних бомбардувальників може свідчити про підготовку РФ до подальшого використання різних компонентів своїх ударних сил. Проте остаточно визначити мету передислокації літаків можна буде лише за подальшою активністю російської авіації.

    Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та у разі оголошення небезпеки прямувати до укриттів.

  • Ігнат попередив про нові ракетні удари РФ

    Ігнат попередив про нові ракетні удари РФ

    Небезпека нових масованих ракетних ударів Росії по Україні найближчим часом зберігається, а характер останніх атак свідчить про збереження у противника значного ракетного та дронового потенціалу. Про це заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телеканалу «Новини.LIVE», коментуючи останню хвилю обстрілів та поточну тактику російських військ.

    За словами речника Повітряних сил, під час попередньої масованої атаки російська армія не застосовувала низку типів крилатих ракет, зокрема морського базування «Калібр» та наземного комплексу «Іскандер-К». Водночас основний акцент удару було зроблено на застосуванні стратегічної авіації, а також балістичних ракет типу «Іскандер-М», що вказує на гнучку зміну тактики комбінованих атак.

    Ігнат наголосив, що така структура ударів свідчить не про зменшення загрози, а про адаптацію російських сил до умов української протиповітряної оборони. За його словами, противник продовжує комбінувати різні засоби ураження, зокрема дрони-камікадзе, балістичні ракети та авіаційні засоби, намагаючись перевантажити систему ППО та ускладнити її роботу під час масованих атак.

    Окремо представник Повітряних сил підкреслив, що географія можливих пусків залишається широкою. Загроза може надходити як із напрямку Каспійського регіону, де базується стратегічна авіація РФ, так і з районів, пов’язаних із Чорноморським флотом Росії. Це, за його словами, ускладнює прогнозування конкретного часу та масштабу майбутніх атак.

    «Вірогідність подальших ударів зберігається. Точної інформації, чи планують вони нову атаку, зараз немає, але потрібно бути готовими до будь-яких сценаріїв, оскільки ворог такі удари не припиняє. І зараз дрони атакують на різних напрямках», — зазначив Ігнат.

    Його заява пролунала на тлі однієї з наймасштабніших атак останнього часу, що відбулася в ніч на 14 травня. Тоді Росія застосувала комбінований удар, використавши ракети різних типів і велику кількість ударних безпілотників. За офіційними даними, загалом по території України було випущено десятки ракет і сотні дронів, що стало черговим прикладом масованої повітряної атаки на критичну та цивільну інфраструктуру.

    Основною ціллю удару став Київ. У столиці один із влучань припав на житлову дев’ятиповерхівку, внаслідок чого було повністю зруйновано під’їзд будинку. Рятувальні служби протягом кількох годин працювали на місці трагедії, розбираючи завали та шукаючи людей, які могли залишатися під уламками.

    За попередніми даними, внаслідок атаки загинули щонайменше троє людей, понад 40 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Частина мешканців будинку вважається зниклими безвісти, тому пошуково-рятувальна операція триває. Медики та рятувальники працюють у посиленому режимі, а до ліквідації наслідків залучено додаткові підрозділи ДСНС.

    Окрім Києва, руйнування та пошкодження зафіксовані також у Київській області та низці інших регіонів України. Місцева влада повідомляє про пошкодження житлових будинків, інфраструктурних об’єктів і транспортної мережі. У кількох районах тривають аварійно-відновлювальні роботи, спрямовані на відновлення електро- та водопостачання.

    Українські військові зазначають, що останні атаки РФ демонструють збереження високої інтенсивності ракетного терору та готовність противника до повторних комбінованих ударів. Особливу увагу, за словами експертів, слід приділяти саме періодам між атаками, коли Росія накопичує боєприпаси та проводить підготовку до нових пусків.

    У Повітряних силах наголошують, що система протиповітряної оборони продовжує працювати в посиленому режимі, однак масштабність і різнотипність атак вимагають постійної готовності як військових, так і цивільного населення до сигналів повітряної тривоги.

    Українська влада та військові закликають громадян не ігнорувати попередження про небезпеку та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення повітряної тривоги, оскільки характер російських атак залишається непередбачуваним і може змінюватися в короткі терміни.

  • Пентагон змінює підхід до дронів після української операції «Павутина»

    Пентагон змінює підхід до дронів після української операції «Павутина»

    Американські збройні сили суттєво переглядають підходи до використання безпілотників, орієнтуючись на бойовий досвід України, зокрема на операцію Служби безпеки України «Павутина». Про це повідомляє Defense One, описуючи результати серії масштабних навчань Пентагону, проведених у 2025 році.

    Йдеться про навчання під назвою «Операція Чистий горизонт», які відбулися у вересні 2025 року на авіабазі Еглін у штаті Флорида. За задумом американських військових, вони мали максимально відтворити умови сучасного поля бою, які вже сформувалися під час війни Росії проти України. Саме український досвід масованих дронових атак став одним із ключових орієнтирів для планування сценаріїв.

    Як зазначив бригадний генерал Метт Росс, який очолює Об’єднану міжвідомчу оперативну групу 401 — спеціалізований центр Міністерства оборони США з протидії безпілотним системам, саме українські операції змусили Пентагон переглянути підходи до дронової війни. За його словами, аналіз бойових дій в Україні дозволив чіткіше визначити пріоритети розвитку технологій і тактики застосування безпілотників.

    Під час навчань американські підрозділи моделювали масовані атаки різними типами дронів — від малих FPV-систем до більших апаратів, здатних працювати в умовах активного радіоелектронного придушення. Значну увагу приділили сценаріям, у яких безпілотники повинні діяти в умовах глушіння сигналів, обмеженої навігації та протидії системам ППО.

    Окремим елементом стало використання нових типів зв’язку та керування. Американські військові застосовували дрони з оптоволоконним управлінням, а також безпілотники, що працюють через LTE та мобільні мережі. За словами генерала Росса, це дозволило реалізувати сценарії, за яких оператори могли здійснювати ураження цілей на великій відстані, перебуваючи в іншому штаті. Зокрема, він навів приклад, коли оператори в Колорадо координували дії дронів, які уражали цілі у Флориді.

    Важливою особливістю цих навчань стало те, що подібні технологічні рішення раніше не застосовувалися в такому масштабі навіть під час інших великих тренувань Пентагону, зокрема T-REX в Індіані та FlyTrap у Німеччині. У період з вересня по грудень 2025 року Міністерство оборони США провело 67 окремих тестувань, пов’язаних із розвитком і протидією безпілотним системам.

    За підсумками цих випробувань американська сторона впровадила єдину цифрову систему для відстеження дронів та створила міжвидовий інтерфейс для координації дій різних родів військ. Це має забезпечити більш ефективне управління ситуацією у разі масованих дронових атак у майбутніх конфліктах.

    Окремо Пентагон суттєво збільшує фінансування цього напрямку. У бюджетній пропозиції на 2027 рік передбачено 75 мільярдів доларів на розвиток технологій безпілотних систем, що є одним із найбільших показників інвестування в оборонні інновації за останні роки.

    Ключовим джерелом для цих змін стала українська операція «Павутина», проведена СБУ 1 червня 2025 року. В її рамках українські сили одночасно атакували кілька російських військових аеродромів у глибокому тилу, використовуючи FPV-дрони, завчасно доставлені на територію Росії.

    Згідно з офіційними даними СБУ, під час операції було уражено щонайменше 41 літак стратегічної авіації РФ, серед яких Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Атаки були спрямовані на авіабази в різних регіонах, зокрема в Мурманській, Іркутській, Рязанській та Іванівській областях, що зробило операцію однією з найглибших за географією ударів по військовій інфраструктурі Росії.

    Особливістю «Павутини» стала її складна логістика. Дрони були приховані у мобільних дерев’яних конструкціях, встановлених на вантажівках. У визначений момент дахи цих конструкцій дистанційно відкривалися, після чого безпілотники запускалися безпосередньо поблизу цілей. Такий підхід дозволив уникнути раннього виявлення і завдати одночасного удару по кількох об’єктах.

    За оцінками західних експертів, наслідки цієї операції досі відчутні для російської стратегічної авіації, оскільки частину втрат РФ не змогла компенсувати навіть через тривалий час після атаки.

    Саме цей досвід, як підкреслюють у США, став одним із найважливіших факторів, що прискорив трансформацію підходів Пентагону до майбутніх війн, у яких безпілотні системи відіграватимуть одну з ключових ролей.

  • Моніторингові канали повідомляють про підвищений ризик ракетної атаки

    Моніторингові канали повідомляють про підвищений ризик ракетної атаки

    Моніторингові канали повідомляють про зростання ризику масованого ракетного удару по території України упродовж найближчих 48 годин. За їхніми оцінками, ймовірна атака може розпочатися вже сьогодні ввечері, однак ця інформація потребує підтвердження з боку офіційних структур.

    Згідно з повідомленнями моніторингу, наразі фіксується передислокація російської ударної авіації. Зокрема, йдеться про переміщення стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродром «Енгельс». За наявними даними, на цей момент здійснюється переліт щонайменше чотирьох літаків.

    Окрім цього, аналітики зазначають, що до можливого удару можуть бути залучені й бомбардувальники Ту-22М3. Повідомляється, що вночі вони здійснили передислокацію з аеродрому «Оленья» на аеродром «Шайковка».

    Водночас у моніторингових каналах наголошують, що сама по собі передислокація авіації не завжди означає негайний початок атаки. Остаточні висновки можна буде робити лише після появи додаткових ознак підготовки до пусків ракет.

    Офіційні органи інформацію про можливі удари наразі не коментували. Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися рекомендацій сил цивільного захисту.