Golosnovinua.com

Позначка: стрес

  • Психолог пояснила, чому ми не відчуваємо тривогу навіть під час обстрілів

    Психолог пояснила, чому ми не відчуваємо тривогу навіть під час обстрілів

    Кожен вибух, кожна сирена запускають в організмі миттєву реакцію тривоги. Але що відбувається, коли такі сигнали стають повсякденністю? Чи справді ми можемо звикнути до постійної небезпеки? Пояснення дала психолог Таня Солодка у своєму блозі.

    Коли людина чує сигнал небезпеки — вибух чи сирену — тіло реагує автоматично. Вивільняються адреналін і кортизол, серце починає битися швидше, м’язи напружуються, а мозок переходить у стан гіперпильності. Це типова реакція виживання.

    Однак після цієї мобілізації настає виснаження. Організм витрачає багато енергії, і це призводить до розумової “мли”, втоми, неможливості повернутися до звичного ритму. Якщо загроза не зникає, тіло не має часу на відновлення — нервова система застрягає у стані постійної напруги.

    Тривалий стрес змінює людину. Це не слабкість — просто людська нервова система не створена для безперервної бойової готовності. Людина стає надчутливою до звуків, втрачає інтерес до буденних речей, з’являються проблеми зі сном, концентрацією, пам’яттю. Тіло реагує головним болем, високим тиском, порушенням травлення, хронічною втомою. Людина ніби діє “на автоматі”, і це вже не адаптація, а виживання.

    З часом організм знижує чутливість — це виглядає як спокій. Насправді ж мозок “переналаштовує” сигнал тривоги, щоб не згоріти. Це не сила — це економія ресурсів.

    У класичній моделі стресу за Гансом Сельє є три фази: мобілізація, опір і адаптація. Якщо загроза не зникає, людина або виснажується, або “притуплює” свої реакції. Саме це ми часто приймаємо за витримку чи стійкість.

    Психолог попереджає: адаптація не означає, що ситуація нормальна. Людина може не відчувати своїх потреб, не усвідомлювати емоцій і втратити базове почуття безпеки. Це — ціна за виживання.

    Щоб допомогти собі, варто визнати: ви пристосувалися до ненормального. Це не нова версія себе — це реакція тіла. Сигнали безпеки потрібно повертати: через тілесні практики, дотик, розмову, прогулянку або терапію. Сльози, тремтіння, сміх — усе це допустимі реакції. І головне — шукати підтримку там, де вона є: у близьких, у психолога, в тих, хто переживає подібне.

  • Менше телефону – більше щастя? Як обмеження екранного часу покращує життя

    Менше телефону – більше щастя? Як обмеження екранного часу покращує життя

    Чи може скорочення часу в смартфоні справді стати щасливішими? Вчені з австрійського університету Кремса провели дослідження, яке доводить: скоротити користування смартфоном до двох годин на день, можна, якщо значно підвищити настрій, знизити рівень стресу та ще більше підвищити якість сну.

    Про це пише Закон і Бізнес.

    В експерименті брало участь понад 100 студентів, середній вік яких становив 23 роки. Їх розділили на дві групи: одна група проводила з телефоном не більше двох годин на день, а друга продовжувала користуватися гаджетами як завжди — у середньому 4,5 години на день. Вчені вимірювали рівень стресу, симптоми депресії, якість сну та загальне самопочуття за допомогою опитувальників.

    Через три тижні у тих, хто менше користувався телефоном, самопочуття покращало: симптоми депресії зменшилися

    на 27%, стрес знизився на 16%, а сон став кращим на 18%. Також учасники зауважили, що їхній настрій покращився на 14%.

    Проте повернення до старих моделей поведінки швидко призвело до погіршення ментального здоров’я.

    Щоденний час використання смартфона різко зріс останніми роками і сьогодні в середньому по світу становить 3 години 46 хвилин. За даними дослідження ВООЗ 2022 року, в Австрії 38% підлітків сидять у телефоні не менше 5 годин на день.

  • 5 порад психолога, як зберегти спокій і насолодитися святами без стресу

    5 порад психолога, як зберегти спокій і насолодитися святами без стресу

    Святкові дні повинні приносити радість і відпочинок, але іноді вони стають джерелом стресу та виснаження. Нова річ і новорічні свята можуть не тільки надихати, але й виснажувати, адже сучасний ритм життя, маркетинговий вплив і ідеалізовані образи в соціальних мережах створюють додатковий тиск. Як справлятися зі святковим стресом і зберігати внутрішню гармонію? Про це розповіла психологиня та КПТ-консультантка Олена Гнатко.

    Причини святкового стресу

    Колись новорічні свята здавались справжньою казкою: ялинка, подарунки, святкові страви та розваги в колі близьких. Але з часом святкові миті змінюються. Тепер ми самі стаємо творцями цих свят і часто намагаємося створити ідеальний образ святкової пори, спираючись на соціальні мережі, де все здається ідеальним. Рітейлери, маркетологи і популярні інфлюєнсери продовжують продавати не тільки товари, а й ідею “ідеального святкового настрою”. Така гонитва за ідеальністю може призвести до святкового стресу, коли ми намагаємося виконати всі завдання, купити всі подарунки та створити атмосферу “свята мрії”.

    Олена Гнатко пояснює, що так званий “синдром втрачених можливостей” (FOMO) також відіграє свою роль: ми часто відчуваємо страх пропустити важливі моменти або не встигнути за іншими, що має наслідком виснаження і стрес.

    Як знизити рівень стресу під час свят

    1. Планування. Потрібно заздалегідь спланувати, що хочете встигнути зробити під час свят, і розділити ці завдання на менші кроки. Це допоможе уникнути відчуття перевантаження. Важливо оцінювати реальність завдань і їх актуальність для вас, щоб уникнути розчарувань у разі невиконання.
    2. Бюджет. Розподіляйте кошти так, щоб після свят не залишатися з порожнім гаманцем. Святкові витрати можуть бути великими, але важливо не йти на імпульсивні покупки, які можуть створити додаткові фінансові труднощі.
    3. Не забувайте про себе. Важливо не забувати про власні потреби. Це дозволить зберегти емоційну рівновагу і гарний настрій. Якщо відчуваєте, що свято стає тягарем, не бійтеся сказати “ні” невідкладним, але не важливим справам.
    4. Залучення близьких. Організуйте свято разом з родиною або друзями. Спільна підготовка створює відчуття підтримки та причетності до створення свята, що знижує рівень стресу і допомагає отримати більше радості.
    5. Піклуйтеся про себе. Короткі прогулянки, теплі ванни та відпочинок дозволяють відновити сили. Якщо ж ви відчуваєте, що стрес надто великий, не бійтеся звернутися за допомогою до психолога.

    Магія свят — у теплих емоціях

    Олена Гнатко підкреслює: головне — не гонитва за ідеальними стандартами, а створення свята, яке принесе радість саме вам і вашим близьким. Свята — це не про досконалість, а про моменти, проведені разом з тими, кого любиш. Не бійтеся зберігати свої традиції та не прагнути відповідати нав’язаним ідеалам.

  • Магнітні бурі: що це і як підготуватися до їхнього впливу

    Магнітні бурі: що це і як підготуватися до їхнього впливу

    З 16 по 18 грудня Земля зіткнеться з підвищеною сонячною активністю, яка може вплинути на роботу техніки та самопочуття людей. Магнітні бурі вимірюються за шкалою К-індексу від 0 до 9. Згідно з прогнозами, найвищий показник у цей період сягне позначки 5, що відповідає сильній бурі.

    Прогноз магнітних бур

    • 16 грудня (понеділок): К-індекс 5, сильна буря, червоний рівень небезпеки.
    • 17 грудня (вівторок): К-індекс 4, середній рівень активності, жовтий рівень.
    • 18 грудня (середа): К-індекс 3, слабка буря, зелений рівень.

    Ці зміни спричинені потоками заряджених частинок, які досягають магнітосфери Землі після спалахів на Сонці. Інформація про активність оновлюється кожні три години, тому варто слідкувати за даними в режимі реального часу.

    Що таке магнітна буря і як вона впливає?

    Магнітні бурі виникають через спалахи на Сонці, які викидають у космос потужні потоки енергії. Коли ці потоки стикаються з магнітним полем Землі, вони викликають збурення, що впливають як на техніку, так і на людей.

    Сильні магнітні бурі (К-індекс 7–8) можуть спричиняти:

    • збої в роботі супутників і систем зв’язку,
    • порушення у навігаційних системах,
    • полярні сяйва у несподіваних регіонах.

    Для людини наслідки менш помітні, але чутливі до атмосферного тиску люди можуть відчувати головний біль, втому, дратівливість і навіть загострення хронічних хвороб.

    Як зменшити вплив магнітних бур?

    Щоб зменшити негативний вплив бур на організм, дотримуйтесь таких рекомендацій:

    1. Режим дня: Лягайте спати вчасно, уникайте перевтоми.
    2. Харчування: Уникайте жирної, солоної та гострої їжі. Пийте більше води та трав’яних чаїв.
    3. Фізична активність: Прогулянки на свіжому повітрі чи легкі вправи допоможуть поліпшити самопочуття.
    4. Зменшення стресу: Уникайте конфліктів, присвячуйте час відпочинку.
    5. Догляд за здоров’ям: Людям із хронічними захворюваннями варто мати при собі ліки і більше відпочивати.

    Контрастний душ вранці допоможе налаштуватися на день, а тепла ванна ввечері сприятиме розслабленню.

    Чому важливо слідкувати за прогнозом?

    Магнітні бурі не лише впливають на самопочуття, але й можуть порушувати роботу електроніки. Це може бути важливим для пілотів, моряків, а також для операторів супутникових і телекомунікаційних систем.

    Прогноз на 16–18 грудня базується на даних Центру прогнозування космічної погоди NOAA, однак він може змінюватися. Тому важливо перевіряти оновлення, щоб бути готовими до змін.

  • Що робити під час панічної атаки: поради експертів та практичні методи боротьби

    Що робити під час панічної атаки: поради експертів та практичні методи боротьби

    Панічна атака — це раптовий приступ сильного почуття тривоги, що супроводжується фізичними симптомами, такими як прискорене серцебиття, запаморочення, нудота, задуха та відчуття нереальності. Цей неприємний стан може тривати від 5 до 60 хвилин, але не є шкідливим для здоров’я. Однак, якщо панічні атаки повторюються і утруднюють життя, важливо звернутися за допомогою.

    Експерти Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” пояснили, що панічна атака може виникати без видимих причин, коли тіло помилково переходить у режим “бийся або біжи”, навіть коли реальної загрози немає. Це часто трапляється через стрес, перевтому, емоційне вигорання або інші фактори.

    Симптоми панічної атаки включають:

    • Прискорене серцебиття
    • Задуха та пришвидшене дихання
    • Тремтіння, оніміння рук і ніг
    • Нудота, дискомфорт у шлунку
    • Запаморочення та надмірна чутливість до світла

    Щоб зменшити прояви панічної атаки, можна скористатися технікою “5–4–3–2–1”, яка полягає в концентрації на навколишніх речах та відчуттях. Якщо ж атаки повторюються і значно впливають на життя, необхідно звернутися до фахівця.

    Підтримка лікаря допоможе визначити причини і розробити стратегію боротьби з панічними атаками, що можуть ставати серйозною проблемою, якщо залишаються без уваги.

  • В Україні зросла кількість інсультів через стрес і гіпертонію

    В Україні зросла кількість інсультів через стрес і гіпертонію

    В Україні спостерігається різке збільшення випадків інсультів, викликаних артеріальною гіпертонією, яку провокують стресові ситуації. Цю тенденцію медики вже називають «воєнною» хворобою. За словами Марії Прокопів, завідувачки кафедри неврології Київського національного університету імені Богомольця, стрес, що супроводжує війну, значно посилює ризики серцево-судинних захворювань, зокрема інсультів.

    “Все більше хворих доставляє «швидка»,” — зазначила Прокопів у своєму інтерв’ю для «Главкома». За її словами, з початку війни зросла кількість випадків, коли люди не чекають на покращення і не йдуть до поліклінік, а одразу викликають швидку допомогу. Цей факт має позитивний ефект, оскільки «швидка» може діагностувати інсульт на місці і доставити пацієнта в лікарню вчасно, що значно покращує шанси на одужання. Зокрема, кількість випадків, коли пацієнти потрапляють до лікарні в межах терапевтичного вікна, тобто упродовж 4,5 годин після інсульту, зросла на 20%.

    Однак медики також фіксують зростання числа пізніх звернень. Такі пацієнти мають набагато гірші прогнози, оскільки пізніше початок лікування значно ускладнює процес відновлення і підвищує ризик смерті. Особливо тривожним є те, що частина людей відмовляється від госпіталізації, навіть коли вона є критично необхідною. Відсоток таких випадків зростає і наразі становить 13,2%.

    Окрему увагу фахівці звертають на роль стресу в розвитку інсультів. За словами Прокопів, стрес викликає гостре підвищення артеріального тиску, що, в свою чергу, може призвести до інсульту. Стан, який медики визначають як стрес-індуковану артеріальну гіпертензію, набуває все більшої поширеності серед українців, особливо на тлі воєнних подій. Якщо до 2022 року лише 33% пацієнтів скаржились на сильний стрес, то зараз цей показник зріс до 42,5%.

    Серед факторів ризику інсультів гіпертонія є на першому місці. Тому медики наголошують на необхідності контролювати рівень артеріального тиску, особливо у людей, які перебувають у стресових ситуаціях, а також звертаються до лікарів при перших симптомах захворювань.