Golosnovinua.com

Позначка: стрілянина в Києві

  • Понад 20 пострілів у директора клініки: у Києві оголосили спецоперацію та шукають озброєного нападника

    Понад 20 пострілів у директора клініки: у Києві оголосили спецоперацію та шукають озброєного нападника

    У Києві 3 вересня правоохоронці проводять спеціальну операцію з розшуку озброєного чоловіка, якого підозрюють у замаху на директора столичної клініки репродуктології. Напад стався близько 10:00 у Святошинському районі біля входу до медичного закладу. За попередніми даними поліції, стрілець здійснив понад 20 пострілів у 71-річного чоловіка, після чого втік. Потерпілого у тяжкому стані госпіталізували.

    Київська міська прокуратура повідомила додаткові обставини нападу. За версією слідства, озброєний чоловік не з’явився біля медзакладу випадково — він чекав на керівника приватного медичного центру на вулиці. Коли директор припаркував автомобіль і вийшов із салону, нападник підійшов до нього та відкрив вогонь. Після стрілянини зловмисник залишив місце події.

    Поліція попередньо встановила, що у потерпілого стріляли практично біля вхідних дверей клініки. Кількість пострілів — понад два десятки — свідчить про надзвичайно інтенсивний напад, однак тип зброї та точну кількість влучань правоохоронці на момент публікації офіційно не уточнювали. Так само поки не повідомляється, чи був нападник один і чи мав він спільників.

    Після отримання повідомлення про стрілянину у столиці розпочали спеціальну поліцейську операцію. До пошуку підозрюваного залучили додаткові сили, зокрема бійців спецпідрозділу КОРД. Правоохоронці встановлюють маршрут втечі чоловіка, його особу та мотиви нападу. Станом на середину дня 3 вересня офіційного повідомлення про затримання стрільця не було.

    Правоохоронці кваліфікували подію як замах на умисне вбивство — за частиною 2 статті 15 та частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування проводять слідчі Святошинського управління поліції за процесуального керівництва Святошинської окружної прокуратури Києва.

    Ім’я потерпілого офіційно поліція та прокуратура не називають. Водночас «Главком» із посиланням на власні джерела повідомив, що пораненим може бути директор клініки репродуктивної медицини «ІГР» Ігор Ільїн. Оскільки правоохоронні органи цю інформацію публічно не підтвердили, її наразі варто розглядати саме як дані медіа, а не встановлений слідством факт.

    Стан 71-річного чоловіка оцінюється як тяжкий. Після нападу його терміново доправили до лікарні, де йому надають медичну допомогу. Інших постраждалих унаслідок цієї стрілянини правоохоронці наразі не називали.

    Мотив нападу залишається одним із головних питань слідства. Поліція поки не повідомляла, чи могла стрілянина бути пов’язана з професійною діяльністю директора медичного центру, особистим конфліктом, бізнесовими питаннями або іншими обставинами. Правоохоронці прямо зазначають, що мотив злочину встановлюється. Тому будь-які версії щодо причин нападу до появи офіційних даних залишаються припущеннями.

    Спершу інформація про стрілянину поширилася в місцевих Telegram-каналах. Повідомлялося про значну кількість правоохоронців біля медичного закладу та оточену територію. Перші повідомлення не містили інформації ані про потерпілого, ані про обставини конфлікту. Згодом поліція підтвердила, що йдеться про цілеспрямований напад на директора клініки, а прокуратура оприлюднила деталі засідки.

    Таким чином, первинна інформація про «стрілянину біля лікарні на Житомирській» виявилася значно серйознішою подією. За офіційною версією слідства, нападник заздалегідь очікував на конкретного чоловіка, дочекався, поки той вийде з автомобіля, здійснив понад 20 пострілів та зник.

    Характер нападу став підставою для масштабних розшукових заходів у столиці. Залучення КОРДу та додаткових сил поліції пояснюється тим, що підозрюваний може залишатися озброєним. Правоохоронці закликають громадян не намагатися самостійно затримувати людину, яка може бути причетною до злочину, а всю інформацію передавати поліції.

    Слідчі паралельно працюють на місці події, збирають речові докази, встановлюють свідків та перевіряють записи камер відеоспостереження. Конкретних результатів цих слідчих дій поліція наразі не оприлюднювала.

    Важливо також не плутати цей напад зі стріляниною, яка сталася у Києві напередодні, 2 вересня, під час конфлікту за участю представників українських силових структур на Березняках. Станом на 3 вересня жодного офіційного зв’язку між двома інцидентами не встановлено.

    Нинішня стрілянина у Святошинському районі розслідується як окремий замах на життя керівника приватного медичного закладу. Правоохоронці поки не повідомляють ані про політичний, ані про службовий чи кримінальний підтекст події.

    Основним завданням поліції залишається встановлення та затримання нападника. Оскільки він утік зі зброєю, операція в Києві триває, а кількість залучених сил збільшена.

    Після затримання підозрюваного слідство має встановити, що саме стало причиною нападу, чи діяв він самостійно, де отримав зброю та чи готував замах заздалегідь. Наразі ж підтверджено головне: 71-річний директор столичної клініки репродуктології пережив напад із понад 20 пострілами, перебуває у тяжкому стані, а озброєного нападника розшукують.

  • ГУР заявило про кампанію з дискредитації розвідки на тлі гучного конфлікту із СБУ

    ГУР заявило про кампанію з дискредитації розвідки на тлі гучного конфлікту із СБУ

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило про розгортання цілеспрямованої дезінформаційної кампанії, метою якої, за версією відомства, є дискредитація української Воєнної розвідки та її бойових підрозділів. У ГУР попередили, що для поширення відповідних матеріалів можуть використовувати медіа, блогерів і Telegram-канали із сумнівною репутацією. Заява з’явилася 3 вересня на тлі резонансного конфлікту між окремими представниками ГУР та Служби безпеки України, який напередодні призвів до стрілянини в Києві.

    У розвідці стверджують, що інформаційна кампанія має на меті поставити під сумнів репутацію ГУР та окремих бойових підрозділів. При цьому відомство у своїй публічній заяві не назвало конкретних організаторів кампанії, не навело назв медіа чи Telegram-каналів, які вже могли бути до неї залучені, а також не оприлюднило прикладів конкретних матеріалів, які розцінює як дезінформаційні. Тому наразі йдеться саме про попередження ГУР, а не про встановлений незалежним розслідуванням факт діяльності конкретних осіб чи редакцій.

    У ГУР закликали громадян та журналістів користуватися перевіреними джерелами інформації та уважно ставитися до повідомлень, які містять неперевірені або сумнівні дані про діяльність української розвідки. Якщо ж хтось отримує пропозиції опублікувати чи поширити такі відомості, у відомстві радять повідомляти про це правоохоронні органи.

    Час появи заяви привернув особливу увагу, оскільки лише за день до цього в Києві стався гострий конфлікт між представниками двох українських спецслужб. Вранці 2 вересня у Дніпровському районі столиці, на житловому масиві Березняки, пролунала стрілянина за участю представників СБУ та ГУР. Президент Володимир Зеленський пізніше назвав ситуацію «абсолютно ганебною» та заявив, що обставини інциденту мають бути перевірені Генеральною прокуратурою і Державним бюро розслідувань.

    Центральною фігурою скандалу став заступник командира Російського добровольчого корпусу з бойової роботи Степан Каплунов. РДК входить до складу одного зі спецпідрозділів ГУР. Ще 1 вересня в Російському добровольчому корпусі повідомили про зникнення Каплунова і припустили, що його могли викрасти. Начальник штабу РДК Олександр Фортуна згодом уточнив, що публікація про зникнення була його особистою ініціативою.

    Сам Каплунов згодом розповів, що його затримали 23 серпня і допитували через підозри у співпраці з російською ФСБ. Він стверджував, що його утримували протягом кількох днів і що під час допитів він зазнав психологічного тиску. Каплунов визнав, що під час перебування під контролем силовиків погодився з версією про нібито контакти з ФСБ, але після звільнення почав категорично заперечувати таку співпрацю. Незалежного підтвердження його заяв про незаконне утримання чи тиск наразі немає.

    Служба безпеки України, своєю чергою, озвучила принципово іншу версію. У СБУ стверджують, що Каплунов підтримував контакти з російськими спецслужбами та міг бути причетним до підготовки замаху на одного з представників російського опозиційного руху. За версією спецслужби, відповідні дані були отримані в межах розслідування, а під час подальших слідчих дій і виникла конфліктна ситуація. Сам Каплунов звинувачення заперечує.

    Стрілянина сталася саме під час слідчих дій у будинку на вулиці Юрія Шумського, де, за словами адвоката Каплунова Тараса Боровського, є квартира, в якій зупиняються військовослужбовці ГУР, що перебувають у Києві. Захисник заявляв, що до будинку почали приїжджати представники ГУР, після чого між ними та працівниками СБУ виник конфлікт.

    Версії сторін щодо того, хто саме спровокував силове протистояння, суттєво відрізняються. Адвокат Каплунова стверджує, що представники СБУ спочатку відкрили попереджувальний вогонь, а згодом стріляли в напрямку військовослужбовців ГУР. СБУ натомість заявляла про збройний напад на свою оперативно-слідчу групу та спробу перешкодити проведенню законних слідчих дій.

    Внаслідок інциденту постраждали троє військовослужбовців ГУР. За словами адвоката Боровського, двоє з них після стрілянини перебували у важкому стані. Офіційні остаточні висновки щодо обставин поранень та правомірності застосування зброї на цей момент не оприлюднені.

    Після конфлікту на місці працювали співробітники Державного бюро розслідувань, які збирали докази. В Офісі генерального прокурора також повідомили про досудове розслідування за фактом погрози та посягання на життя працівника СБУ.

    Президент Зеленський наголосив, що правоохоронці мають встановити всю послідовність подій та перевірити свідчення кожного учасника. Він також заявив про необхідність внутрішніх розслідувань у двох спецслужбах та можливі кадрові рішення щодо осіб, причетних до конфлікту. За словами президента, в Україні застосування зброї між представниками державних структур не може сприйматися як допустиме.

    Таким чином, заява ГУР про дезінформаційну кампанію пролунала в момент, коли навколо Воєнної розвідки, СБУ та РДК уже сформувався надзвичайно напружений інформаційний фон. Проте саме ГУР у своїй заяві, за доступними публічними даними, не встановлювало прямого зв’язку між оголошеною дезінформаційною кампанією та справою Каплунова чи стріляниною 2 вересня. Такий зв’язок наразі можна визначити лише як часовий і контекстуальний, а не доведений.

    Це важливе уточнення, адже після конфлікту в публічному просторі одночасно з’явилися кілька взаємовиключних версій. СБУ наполягає на проведенні законного розслідування справи, пов’язаної з можливою діяльністю російських спецслужб. Представники РДК та сторона Каплунова говорять про його незаконне затримання і психологічний тиск. Представники ГУР вимагають об’єктивно розслідувати стрілянину, а тепер саме відомство окремо попереджає про спроби дискредитації розвідки.

    Саме тому остаточні висновки щодо справи Каплунова, законності дій представників СБУ та ГУР, а також обставин застосування зброї можуть бути зроблені лише після завершення офіційних розслідувань. Станом на 3 вересня публічно доступних результатів розслідування ДБР, які б остаточно встановлювали винних у перестрілці, немає.

    Водночас інформаційна складова скандалу, судячи із заяви ГУР, може стати окремим напрямом протистояння. Воєнна розвідка прямо попереджає, що в інформаційний простір можуть вкидатися матеріали, які мають створити негативне уявлення про її діяльність і бойові підрозділи. Але поки відомство не оприлюднило конкретних доказів щодо організаторів такої кампанії, усі твердження про її можливих замовників мають залишатися лише припущеннями.

    Тож головною зміною 3 вересня стало те, що скандал навколо українських спецслужб вийшов за межі самої стрілянини. Тепер ГУР офіційно заявляє ще й про інформаційну загрозу та закликає медіа максимально ретельно перевіряти походження резонансних даних. На тлі взаємних звинувачень навколо Каплунова саме результати незалежного розслідування ДБР та прокуратури мають показати, де закінчуються версії сторін і починаються встановлені факти.

  • «Погодився під психологічним тиском»: заступник командира РДК заперечив зв’язки з ФСБ після заяви СБУ

    «Погодився під психологічним тиском»: заступник командира РДК заперечив зв’язки з ФСБ після заяви СБУ

    Заступник командира Російського добровольчого корпусу з бойової роботи Степан Каплунов заявив, що під час допитів погодився з версією Служби безпеки України про нібито контакти з ФСБ РФ через психологічний тиск. Уже після звільнення він категорично заперечив співпрацю з російською спецслужбою. Водночас СБУ оприлюднила власну версію і стверджує, що має докази його контактів із ФСБ та підготовки замаху на одного з представників російського опозиційного руху.

    За словами Каплунова, його затримали 23 серпня біля будинку в Києві. Сам він називає це викраденням і стверджує, що протягом дев’яти діб перебував під контролем людей, які представлялися співробітниками державної безпеки. У перші дні, за його версією, його активно допитували щодо можливих контактів із представниками ФСБ. Фізичного насильства, як заявив Каплунов, до нього нібито не застосовували, однак він говорить про сильний психологічний тиск і погрози.

    Каплунов розповів, що під час допитів йому закидали комунікацію з російською спецслужбою, а також те, що згодом він нібито передав цей канал зв’язку своєму безпосередньому командирові Дмитру Іванову. За словами військового, в умовах, у яких він перебував, він погодився з такою версією слідчих, але тепер стверджує, що насправді нічого подібного не було.

    Він також заявив, що під час перебування під контролем силовиків чув фрази про те, що може «зникнути», а також згадки про необхідність «рити яму». Сам Каплунов трактує це як психологічний тиск і погрози. Незалежного підтвердження цих тверджень наразі немає, а СБУ таку версію подій заперечує своїми публічними заявами.

    Свою версію Каплунов озвучив ще ввечері 2 вересня. Уже наступного дня Служба безпеки України офіційно заявила, що заступник командира РДК нібито мав контакти з російською ФСБ та отримав завдання організувати замах на одного з лідерів російського опозиційного руху, який планував перебувати в Україні на День Незалежності.

    У СБУ стверджують, що під час розслідування отримали інформацію про контакти Каплунова з російською спецслужбою. Крім того, відомство заявило, що відповідні дані нібито були виявлені в його телефоні. СБУ також оприлюднила відеозапис, на якому Каплунов говорить про зв’язок із ФСБ. Його адвокат, своєю чергою, заявив, що ці свідчення були отримані під тиском.

    Українська спецслужба також стверджує, що йшлося не лише про одного опозиціонера. За версією СБУ, Каплунов нібито міг отримати завдання щодо ліквідації інших військовослужбовців Сил оборони України в обмін на грошову винагороду. У відомстві наголосили, що підготовку злочину було зупинено. Водночас ім’я російського опозиціонера, який міг бути потенційною ціллю, офіційно не називають.

    Сам Каплунов усі звинувачення у співпраці з ФСБ відкидає. Таким чином, станом на 3 вересня існують дві принципово різні версії подій. СБУ говорить про агентурний зв’язок, докази в телефоні та підготовку замаху, тоді як Каплунов і його захист заявляють про незаконне утримання та отримання зізнання під психологічним тиском.

    Ця справа отримала особливий резонанс після стрілянини в Києві 2 вересня. Інцидент стався на житловому масиві Березняки в Дніпровському районі столиці під час слідчих дій у квартирі, пов’язаній із Каплуновим. Саме там між представниками СБУ та людьми, яких пов’язують з одним із підрозділів Сил оборони, стався збройний конфлікт.

    За версією СБУ, її оперативно-слідча група проводила невідкладні слідчі дії у межах справи про теракт, який нібито організовували російські спецслужби. У цей момент група осіб, як стверджує СБУ, заблокувала автомобілі правоохоронців та вчинила збройний спротив. Для припинення конфлікту було залучено спецпідрозділ «Альфа». Під час стрілянини кілька людей отримали поранення.

    Адвокат Каплунова Тарас Боровський озвучував іншу версію. Він заявив, що конфлікт відбувся між представниками української військової розвідки та СБУ. За його словами, спочатку вдалося домовитися про мирне вирішення ситуації, однак зранку почалася стрілянина. Захисник стверджував, що співробітники СБУ спочатку стріляли в повітря, а потім відкрили вогонь по ногах, унаслідок чого троє представників розвідки нібито отримали поранення.

    Командир РДК Денис Капустін заявляв, що був присутній під час обшуку квартири Каплунова. За його словами, під час слідчих дій у помешканні не виявили предметів, які могли б компрометувати його заступника. Ця заява, однак, не спростовує твердження СБУ про нібито інформацію, знайдену в телефоні Каплунова.

    На інцидент відреагувала і найвища політична влада країни. Президент Володимир Зеленський назвав ситуацію ганебною та заявив про необхідність внутрішніх розслідувань і кадрових рішень у спецслужбах. За даними Financial Times, президент різко розкритикував конфлікт між українськими силовими структурами та наголосив, що зброя має бути спрямована проти російських окупантів, а не використовуватися у внутрішніх конфліктах.

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов також закликав провести ретельне та неупереджене розслідування. Він заявив, що ніхто не має права безкарно викрадати військовослужбовців або відкривати вогонь на вулицях українських міст. За його словами, обставинами вже займаються Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора.

    В Офісі генпрокурора повідомили про початок досудового розслідування за фактом погрози та посягання на життя працівника СБУ. Водночас остаточна правова оцінка дій усіх учасників конфлікту ще має бути визначена слідством.

    Таким чином, історія навколо Степана Каплунова переросла з повідомлення про його зникнення у масштабний міжвідомчий скандал. У центрі справи тепер одразу кілька питань: чи справді заступник командира РДК підтримував зв’язок із ФСБ, чи законним було його затримання та утримання, за яких умов він дав свідчення, а також хто і чому застосував зброю під час подій на Березняках.

    На цей момент жодна з протилежних версій не отримала остаточного судового підтвердження. СБУ наполягає на наявності доказів співпраці Каплунова з російською спецслужбою, тоді як він сам та його адвокат говорять про тиск і незаконне утримання. Остаточні відповіді мають дати розслідування ДБР, прокуратури та подальші процесуальні рішення.

  • Стрілянина біля лікарні у Києві: район Житомирської оточила поліція, на місці багато крові

    Стрілянина біля лікарні у Києві: район Житомирської оточила поліція, на місці багато крові

    У Києві в районі Житомирської вранці 3 вересня сталася стрілянина поблизу однієї з лікарень. На місце прибули правоохоронці, територію оточили. На оприлюднених місцевими каналами кадрах і за повідомленнями очевидців на місці події видно значну кількість крові. Водночас інформація про кількість потерпілих, їхній стан, а також обставини, за яких пролунали постріли, наразі офіційно не розкрита.

    Перші повідомлення про надзвичайну подію почали поширювати київські Telegram-канали. Згодом інформацію підхопили онлайн-медіа. За наявними даними, стрілянина сталася біля однієї з лікарень у районі Житомирської. Правоохоронці після прибуття обмежили доступ до території та почали працювати на місці.

    Очевидці звернули увагу на сліди крові, однак робити з цього висновки про кількість поранених чи тяжкість їхнього стану наразі передчасно. Офіційної інформації про загиблих або госпіталізованих на момент підготовки матеріалу немає. Так само невідомо, скільки людей могли брати участь у конфлікті та скільки пострілів було зроблено.

    Не повідомляється і про те, чи вдалося правоохоронцям затримати можливого стрільця або стрільців. У відкритих офіційних повідомленнях поліції Києва станом на момент перевірки не було детального релізу, який би пояснював мотив події, кількість учасників чи тип використаної зброї.

    Через це низка версій, які можуть поширюватися в соціальних мережах, поки не може вважатися підтвердженою. Зокрема, немає перевірених даних про те, чи був інцидент наслідком побутового конфлікту, замаху, сутички між кількома людьми або іншої події.

    Так само немає підтвердження, що стрілянина відбулася безпосередньо всередині медичного закладу. У повідомленнях, які вдалося знайти, йдеться саме про територію біля лікарні в районі Житомирської.

    Це уточнення важливе, оскільки в перші хвилини після резонансних подій у Telegram часто з’являються неповні або неточні формулювання. Тому до появи повідомлення Національної поліції або інших компетентних органів достеменно говорити можна лише про сам факт повідомлень щодо стрілянини, присутність правоохоронців і оточення місця події.

    Правоохоронці в таких випадках, як правило, мають встановити особи всіх учасників, опитати очевидців, вилучити записи камер відеоспостереження та знайти речові докази. Якщо застосовувалася вогнепальна зброя, на місці також працюють криміналісти, які можуть встановити кількість пострілів, тип боєприпасів та приблизний напрямок стрільби. Однак інформації про результати таких дій щодо нинішнього інциденту поки немає.

    Особливу увагу привертає те, що подія сталася лише наступного дня після іншого резонансного збройного інциденту у столиці. 2 вересня на Березняках у Києві сталася стрілянина за участю представників силових структур. У поліції тоді заявили журналістам, що інцидент перебуває в компетенції спецслужб. Згодом СБУ повідомила про збройний напад на своїх співробітників із боку одного з підрозділів Сил оборони. За даними «Української правди», йшлося про представників ГУР, однак офіційного підтвердження саме цієї деталі на момент перших повідомлень не було. Внаслідок того інциденту були поранені.

    При цьому жодних даних, які б пов’язували вчорашню стрілянину на Березняках із нинішньою подією біля лікарні в районі Житомирської, немає. Це два окремі інциденти, і проводити між ними причинний зв’язок без доказів неправильно.

    Саме тому нинішня ситуація потребує особливо обережного висвітлення. У повідомленні про «багато крові» немає інформації, кому вона належить і скільки людей могли отримати поранення. Також невідомо, чи перебувають потерпілі в лікарні, біля якої сталася подія, або їх доправили до іншого медичного закладу.

    Поки що не встановлено публічно і час, коли саме пролунали постріли. Відомо лише, що інформація про подію почала активно поширюватися вранці 3 вересня.

    Окремо варто наголосити, що відсутність негайного офіційного повідомлення не означає, що правоохоронці не працюють над справою. На оприлюднених матеріалах і в повідомленнях місцевих каналів зазначається, що територію оточили поліцейські, а доступ сторонніх обмежений.

    Для слідства перші години після застосування зброї є ключовими. Правоохоронцям необхідно не лише встановити обставини конфлікту, а й з’ясувати походження зброї, якщо її знайдуть, перевірити можливих свідків і проаналізувати відеозаписи з навколишніх будівель, закладів та автомобілів.

    Також лише після первинних слідчих дій може бути визначена кримінально-правова кваліфікація події. Залежно від встановлених обставин і наслідків це можуть бути різні статті Кримінального кодексу — від хуліганства із застосуванням зброї до замаху на вбивство чи інших тяжких злочинів. Але щодо конкретної стрілянини на Житомирській правоохоронці такої кваліфікації поки публічно не називали, тому припускати її передчасно.

    Так само не варто поширювати непідтверджені фотографії можливих учасників або називати конкретних осіб причетними до стрілянини без заяви слідства.

    На цей момент підтверджена публічно картина залишається короткою: у Києві біля однієї з лікарень у районі Житомирської повідомили про стрілянину; на місце прибули правоохоронці; територія оточена; очевидці та місцеві канали повідомляють про значну кількість крові.

    Кількість потерпілих, їхній стан, можливі затримання, мотив стрілянини та особи учасників залишаються невідомими. Саме ці деталі мають стати ключовими після першої офіційної заяви поліції.

    Інформація про подію оперативно оновлюється. До появи підтверджених даних від правоохоронців будь-які твердження про причину стрілянини або конкретних учасників варто сприймати лише як неперевірені версії.

  • Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після службового розслідування щодо дій правоохоронців під час теракту в Голосіївському районі ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі патрульної поліції Києва — від командирів взводів до керівництва столичного управління.

    Про це під час пресконференції повідомив глава МВС Ігор Клименко.

    За словами Клименка, рішення ухвалене за підсумками внутрішнього службового розслідування, яке аналізувало дії підрозділів патрульної поліції під час надзвичайної ситуації в столиці.

    Міністр наголосив, що з посад знято всю вертикаль управління — починаючи від командирів взводів і закінчуючи керівником Управління патрульної поліції Києва. Йдеться про найбільш масштабні кадрові зміни у столичній патрульній поліції за останній час.

    Водночас Клименко зазначив, що ухвалені рішення можуть бути не остаточними, а їх подальше уточнення залежить від результатів додаткових перевірок та рішень керівництва Національної поліції.

    Окремо міністр внутрішніх справ наголосив на зміні підходів до призначень у системі поліції.

    За його словами, особливу увагу приділятимуть професійній підготовці керівників підрозділів. Зокрема, заступники зі службової підготовки в кожному підрозділі мають призначатися виключно з числа осіб, які мають бойовий досвід.

    Клименко підкреслив, що в умовах воєнного стану система правоохоронних органів має бути максимально готовою до кризових ситуацій, а управлінські рішення — відповідати реаліям війни.

    Теракт стався 18 квітня. За даними слідства, невідомий відкрив стрілянину по цивільних, після чого зайшов до супермаркету та захопив заручників.

    Подія спричинила масштабну спецоперацію сил безпеки. Зловмисника було ліквідовано під час затримання. За офіційними даними, загинуло 7 людей.

    Подію кваліфіковано як терористичний акт, триває досудове розслідування.

    Після інциденту з’явилися повідомлення про те, що частина поліцейських залишила місце події під час стрілянини, не забезпечивши належної допомоги постраждалим.

    Через це керівництво МВС ініціювало службове розслідування, а окремих працівників було відсторонено від виконання обов’язків.

    Голова Національної поліції Іван Вигівський повідомив про початок внутрішньої перевірки та кадрові рішення щодо окремих співробітників.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про відкриття кримінального провадження щодо можливого факту службової недбалості з боку поліцейських під час теракту.

    Слідство встановлює, чи були порушені протоколи реагування та чи могли дії правоохоронців вплинути на кількість жертв.

    Інцидент у Голосіївському районі став одним із найрезонансніших у столиці за останній час. Він не лише спричинив людські жертви, а й викликав масштабну реакцію всередині системи МВС.

    У відомстві підкреслюють, що кадрові зміни є частиною ширшого перегляду підходів до оперативного реагування, підготовки особового складу та управління в умовах воєнного стану.

    Розслідування триває, остаточні висновки щодо дій усіх учасників подій будуть оприлюднені після завершення всіх експертиз та процесуальних дій.

  • Зеленський розкрив деталі стрілянини в Києві

    Зеленський розкрив деталі стрілянини в Києві

  • У Києві здійснено замах на відомого казахського опозиціонера Айдоса Садикова

    У Києві здійснено замах на відомого казахського опозиціонера Айдоса Садикова

    У вівторок, 18 червня, у Шевченківському районі Києва стався напад на відомого казахського опозиціонера, журналіста та активіста Айдоса Садикова. Кілер підбіг до припаркованого автомобіля і кілька разів вистрілив у чоловіка, який сидів у салоні. За інформацією ЗМІ, ціллю нападу був саме Садиков.

    Наразі постраждалий перебуває у лікарні у тяжкому стані.

    Айдос Садиков з 2014 року проживає у Києві та має офіційний статус біженця в Україні. Він відомий як казахський опозиціонер, який часто критикував казахську владу і підтримував протести у Казахстані в 2022 році, коли для їхнього придушення вводили війська ОДКБ.

    У жовтні 2023 року Садикова оголосили в розшук у Казахстані за “розпалювання соціальної, національної, родової чи релігійної ворожнечі”.

    Раніше, у своїй рідній країні, Садиков відбував два роки у в’язниці за хуліганство. Судовий процес у його справі розпочався 13 липня 2010 року, а вже 16 липня було оголошено вирок. Тоді 41-річного опозиціонера було визнано винним за статтею “Хуліганство” і засуджено до двох років в’язниці.

    Сам Садиков називав справу сфабрикованою та пов’язаною з його політичною діяльністю. На своєму YouTube-каналі “Басі”, який Садиков вів разом із дружиною Наталією, він регулярно публікував відео з критикою влади Казахстану.

    Останнє відео на його каналі вийшло сьогодні. У ролику президент Токаєв названий “маріонеткою в руках російського впливу”, а також розповідається про “агентів Кремля” з оточення казахського президента.