Golosnovinua.com

Позначка: строки давності

  • Побив киянку пакетом Louis Vuitton — і уникнув покарання: суд закрив гучну справу адвоката

    Побив киянку пакетом Louis Vuitton — і уникнув покарання: суд закрив гучну справу адвоката

    Печерський районний суд Києва звільнив від кримінальної відповідальності адвоката, якого обвинувачували у хуліганстві після дорожнього конфлікту з киянкою. Справа, що тягнулася понад два роки, завершилася без вироку: суд закрив провадження через закінчення строків давності. Про це повідомив «Главком» із посиланням на судовий реєстр.

    Інцидент, за матеріалами справи, стався ще у травні 2023 року на вулиці Євгена Ковпака, 17 у Києві. Між водієм Mercedes і водійкою Toyota виник конфлікт через паркування. Жінка попросила чоловіка переставити автомобіль, оскільки, за її словами, він заважав проїзду іншим транспортним засобам. Обвинувачений відмовився це зробити.

    Після цього, коли чоловік вийшов з авто і пішов у бік будинку, водійка Toyota повторно звернулася до нього з проханням перемістити машину. За версією обвинувачення, у відповідь адвокат почав лаятися та завдав жінці трьох ударів у голову пакетом бренду Louis Vuitton. Саме ця деталь зробила справу особливо резонансною, хоча юридично ключовим у ній залишалося питання не бренду пакета, а самої кваліфікації дій як хуліганства.

    Крім того, за матеріалами справи, потерпіла фіксувала конфлікт на мобільний телефон Apple iPhone 14. Обвинувачений, побачивши це, нібито вирвав смартфон із рук жінки та кинув його на асфальт. Унаслідок цього пристрій отримав пошкодження.

    У судових засіданнях обвинувачений вини не визнавав. Водночас наприкінці травня 2026 року його захисник подав клопотання про звільнення клієнта від кримінальної відповідальності. Аргумент був формальний, але законний: від моменту події минуло понад три роки, а для такого правопорушення це означає сплив строків давності. Прокурор не заперечував проти клопотання сторони захисту. Потерпіла та її адвокат виступили проти, заявивши, що суд не забезпечив своєчасного розгляду справи та не ухвалив вирок.

    Суддя у своїй ухвалі зазначив, що інкриміноване хуліганство у цьому випадку належить до категорії кримінальних проступків. За статтею 49 Кримінального кодексу України особу можуть звільнити від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені законом строки. Для кримінального проступку, за який передбачене покарання у вигляді обмеження волі, цей строк становить три роки.

    Хуліганство, відповідно до статті 296 Кримінального кодексу, визначається як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. За першою частиною цієї статті передбачені штраф, пробаційний нагляд або обмеження волі.

    У рішенні суду також зазначено, що обвинуваченому неодноразово пропонували, з огляду на невизнання ним вини, продовжити розгляд справи до ухвалення вироку — виправдувального або обвинувального. Однак чоловік категорично відмовився від продовження судового розгляду та наполягав саме на звільненні від кримінальної відповідальності через строки давності.

    Це означає, що суд не встановлював остаточно, чи був обвинувачений винним або невинним по суті. Провадження закрили не через виправдання, а через те, що законний строк притягнення до відповідальності сплив раніше, ніж справа завершилася вироком. Така процедура не є реабілітуючою підставою, але водночас і не дорівнює обвинувальному вироку.

    За даними «Главкома», обвинувачений має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю з 1994 року. Саме професійний статус фігуранта додає справі суспільного резонансу, адже йдеться про людину, яка сама працює у правовій сфері.

    У підсумку справа, яка почалася з конфлікту через припаркований Mercedes, завершилася без покарання для обвинуваченого. Потерпіла сторона наполягала, що затягування процесу позбавило її можливості отримати судове рішення по суті. Натомість суд застосував передбачений законом механізм і закрив провадження через завершення трирічного строку давності.

  • Ексочільника поліції Одеської області звільнили від відповідальності у справі про контрафакт

    Ексочільника поліції Одеської області звільнили від відповідальності у справі про контрафакт

    У Вищому антикорупційному суді завершився розгляд гучної кримінальної справи щодо колишнього начальника поліції Одеської області Дмитра Головіна. Його обвинувачували у заволодінні контрафактними цигарками на суму понад півмільйона доларів, однак у підсумку ексчиновник уникнув кримінальної відповідальності.

    Про перебіг справи повідомляє Судовий репортер. За даними видання, двоє інших фігурантів кримінального провадження уклали угоди зі слідством і погодилися відшкодувати державі 13,5 мільйона гривень збитків. Ця сума відповідає приблизно 587 тисячам доларів за курсом 2017 року — саме тоді, за версією слідства, було вчинено злочин.

    Після укладення цих угод прокурор несподівано змінив кваліфікацію дій Головіна. Замість обвинувачення у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем йому інкримінували службову недбалість. Така перекваліфікація кардинально змінила правові наслідки справи.

    Суд, розглянувши оновлене обвинувачення, одразу застосував строки давності та звільнив Головіна від кримінальної відповідальності. Фактично це означає, що ексначальник поліції не отримав ані вироку, ані покарання, попри масштаби збитків, які фігурували у матеріалах провадження.

    Сама справа стосувалася незаконного заволодіння великими партіями контрафактних тютюнових виробів, вилучених правоохоронцями. За даними слідства, йшлося про схему, внаслідок якої держава втратила сотні тисяч доларів. Провадження тривалий час вважалося одним із показових у контексті відповідальності високопосадовців правоохоронних органів.

    Закриття справи через строки давності після зміни обвинувачення вже викликало гостру реакцію в експертному середовищі. Критики вказують, що подібна практика підриває довіру до антикорупційного правосуддя та створює відчуття вибірковості відповідальності для колишніх високопосадовців.

  • Учасник схеми з іржавими тепловозами для порту “Південний” уникнув покарання

    Учасник схеми з іржавими тепловозами для порту “Південний” уникнув покарання

    Київський районний суд Одеси закрив кримінальне провадження проти Сергія Лепетинського, уродженця Євпаторії, який був фігурантом схеми з фальсифікації документів для реєстрації десятків фіктивних компаній. Одну з цих компаній використовували для продажу порту “Південний” несправних іржавих тепловозів.

    Як повідомляє 368.media, підставою для закриття справи стало закінчення строків давності – з моменту злочину минуло понад 6 років.

    За матеріалами слідства, у березні 2019 року Лепетинський за гроші погодився стати номінальним засновником і директором понад 30 юридичних осіб, серед яких ТОВ «А 2020», ТОВ «АР-ТОРГ», ТОВ «БОРІСКОЛ», ТОВ «ДД-ТРЕЙД», ТОВ «УКРПРОЕКТСЕРВІС-2017» та інші. Він видав довіреність на повне розпорядження своїми частками іншій особі, передав копії паспорта та ІПН, при цьому не мав наміру вести бізнес.

    Прокуратура кваліфікувала дії Лепетинського як пособництво у внесенні завідомо неправдивих відомостей до держреєстру (ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК). Проте підозрюваний не ухилявся від слідства і не скоював нових злочинів. Прокурорка Наталія Дульська подала клопотання про закриття справи, яке суд задовольнив.

    Лепетинський та його захисник підтримали клопотання, тож кримінальну відповідальність з нього знято.

  • Справу проти ексміністра Пивоварського закрили через строки давності — ексміністр відновив права на майно

    Справу проти ексміністра Пивоварського закрили через строки давності — ексміністр відновив права на майно

    Вищий антикорупційний суд України припинив кримінальне провадження проти колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського. Рішення суду, як повідомив сам Пивоварський на Facebook, ухвалено у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; одночасно знято всі арешти з його майна.

    Нагадуємо: Національне антикорупційне бюро повідомило Пивоварському про підозру 22 лютого 2023 року у справі про зловживання владою, через які, за версією слідства, держава нібито зазнала збитків понад 30 млн доларів. За версією детективів, у липні 2015 року Пивоварський разом із заступником підписали наказ, який дозволив приватним компаніям стягувати корабельний збір у порту «Південний» — збори, що згідно з законом мали стягуватися Адміністрацією морських портів України.

    Сам Андрій Пивоварський від початку заперечував протиправні дії і стверджував, що діяв у межах чинного законодавства та урядових рішень того часу. Раніше, 16 березня 2023 року, ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді застави майже 10 млн грн, яку ексчиновник того ж дня вніс у повному обсязі.

    Після тривалого провадження суд ухвалив рішення про закриття справи через вичерпання строків давності. Пивоварський подякував усім, хто підтримував його і родину під час розгляду справи.

  • Колишній начальник поліції Червоноградського району катався на арештованому Audi Q7 із підробленими номерами

    Колишній начальник поліції Червоноградського району катався на арештованому Audi Q7 із підробленими номерами

    Суд визнав винним колишнього начальника Червоноградського райвідділу поліції Андрія Лисяка в участі в незаконних діях щодо майна, на яке був накладений арешт, проте звільнив його від покарання у зв’язку з закінченням строку давності. Інцидент трапився у квітні 2022 року: за матеріалами слідства, Лисяк незаконно заволодів арештованим автомобілем Audi Q7, що зберігався на арештмайданчику як речовий доказ у кримінальному провадженні, встановив на нього номерні знаки від Volkswagen Caddy і кілька разів їздив містом, допоки машину не зупинили патрульні.

    Слідчі оголосили колишньому начальнику підозру за частиною першою статті 388 Кримінального кодексу України — незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт. У суді обвинувачений провину заперечив, посилаючись на нібито існуюче на початку повномасштабного вторгнення рішення про передачу автівок для потреб ЗСУ і стверджуючи, що Audi Q7 було відремонтовано волонтерами, а користувалися нею також інші працівники поліції. Водночас сам Лисяк визнав, що знав про арешт авто, і пояснював поїздки «службовою необхідністю».

    Працівники станції техобслуговування підтвердили, що ремонтували автомобіль за проханням поліцейських, однак документів на передачу чи погодження ремонту їм не надавали. Інші правоохоронці свідчили, що машина не перебувала у списку на передачу військовим. Суддя Неля Отчак визнала Андрія Лисяка винним і призначила штраф у розмірі 17 тисяч гривень, але через закінчення строків давності звільнила від реального покарання. Крім того, колишній начальник має відшкодувати майже 36 тисяч гривень витрат на експертизу. Вирок підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

    Андрій Лисяк родом із Хмельницького і працює у правоохоронних органах з 2002 року. У 2021 році він очолив Шептицький райвідділ поліції на Львівщині, до цього був начальником Яворівського районного відділення поліції, а з 2023 року працює старшим дільничним офіцером поліції у секторі превенції в Хмельницькій області.

  • Суддя Лазюк може уникнути 7 років в’язниці через мобілізацію

    Суддя Лазюк може уникнути 7 років в’язниці через мобілізацію

    Суддя Дзержинського райсуду Харкова Сергій Лазюк, якого у 2022 році Вищий антикорупційний суд визнав винним у корупції та засудив до семи років ув’язнення з конфіскацією майна, може уникнути покарання. Причина — прогалина у законодавстві, яка дозволила йому фактично «заморозити» власну справу.

    У 2023 році під час розгляду апеляції Лазюк мобілізувався. Це автоматично призупинило судовий процес, і з того часу він не просувається. Тим часом строки давності завершуються: за першим епізодом — уже за півтора місяці, за другим — у січні 2026 року. Якщо апеляцію не відновлять найближчим часом, вирок ВАКС залишиться на папері.

    Як зазначають у Центрі протидії корупції та «Автомайдані», справа Лазюка стала показовою. Коли Верховна Рада ухвалювала закон про мобілізацію засуджених, із переліку тих, хто не міг скористатися цією нормою, випали судді, прокурори, слідчі та посадовці Офісу президента. Таким чином, Лазюк отримав можливість уникнути реального покарання, прикриваючись мобілізацією.

    Правозахисники наголошують: це створює небезпечний прецедент. Якщо судді та високопосадовці зможуть безкінечно відкладати вироки завдяки формальним шпаринам у законі, довіра суспільства до антикорупційної системи буде остаточно підірвана.

    У парламенті зареєстрований законопроєкт №10100, який мав би врегулювати подібні випадки та встановити чіткі строки розгляду справ навіть у разі мобілізації. Однак поки що депутати не поспішають його ухвалювати.

    Справу Лазюка експерти називають «лакмусовим папірцем» для влади: від того, чи знайдеться політична воля закрити прогалини й не дозволити спустити справу на гальмах, залежить не лише доля конкретного судді, а й довіра до всього антикорупційного правосуддя в Україні.