Golosnovinua.com

Позначка: суд

  • Військовий, який двічі втік із частини, отримав 5 років ув’язнення

    Військовий, який двічі втік із частини, отримав 5 років ув’язнення

    Миргородський міськрайонний суд Полтавщини засудив військового, який двічі самовільно залишив місце служби, до 5 років і 1 місяця позбавлення волі. Це рішення можна оскаржити протягом 30 днів.

    Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, засуджений – киянин, мобілізований під час війни, який служив гранатометником у відділенні охорони.

    Перше порушення сталося 16 березня 2024 року. Солдат залишив підрозділ, пояснюючи це тим, що стан його здоров’я нібито неправильно оцінили на військово-лікарській комісії (ВЛК).

    Після втечі чоловік звертався до медичних установ для уточнення діагнозу, однак стаціонарного лікування йому не призначили. Добровільно повернувшись на службу 11 квітня, військовослужбовець повідомив, що зіштовхнувся з утисками з боку командування.

    За його словами, начальство нібито підбурювало інших військовослужбовців застосувати до нього фізичну силу. У відповідь він викликав поліцію та військову службу правопорядку, які доставили його до лікарні для перевірки на стан сп’яніння. Після цього чоловік вдруге залишив частину та поїхав до Києва, більше на службу не повертаючись.

    27 травня його затримали співробітники Державного бюро розслідувань, після чого він перебував під вартою.

    Суд визнав військовослужбовця винним за статтями про самовільне залишення військової частини (СЗЧ) та дезертирство. Йому призначили 5 років і 1 місяць позбавлення волі.

    21 листопада 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про добровільне повернення на службу для військових, які вперше самовільно залишили частину чи дезертирували. Закон дозволяє таким військовим повернутися без суттєвих наслідків, якщо вони зроблять це добровільно.

    З початку дії цього закону на службу повернулися понад 7 тисяч військових, які раніше здійснили СЗЧ. Проте у випадках повторного порушення, як у справі засудженого гранатометника, закон передбачає жорсткі санкції.

  • Шуфричу дозволили виконувати депутатські повноваження, залишаючись у СІЗО

    Шуфричу дозволили виконувати депутатські повноваження, залишаючись у СІЗО

    Народний депутат України Нестор Шуфрич, який перебуває під слідством за підозрою у державній зраді, отримав право виконувати свої обов’язки народного обранця. Проте це можливо лише дистанційно, адже фізично він залишатиметься у слідчому ізоляторі СБУ.

    Шевченківський районний суд Києва надав Шуфричу можливість здійснювати депутатські повноваження, але з певними обмеженнями. Зокрема, він може готувати та надсилати письмові звернення, запити чи інші документи, пов’язані з його діяльністю як народного депутата.

    У СБУ підкреслили, що Шуфрич залишиться під вартою, виконуючи загальні обов’язки ув’язненого, і не матиме змоги фізично бути присутнім на засіданнях Верховної Ради. Раніше суд відмовив його адвокатам у клопотанні щодо доставки нардепа до парламенту.

    Нестора Шуфрича було заарештовано у вересні 2023 року за підозрою в державній зраді (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК). Згодом, у лютому 2024 року, йому висунули нову підозру за статтею про фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу України (ч. 3 ст. 110-2 КК).

    Ця підозра пов’язана із фінансуванням Росгвардії у Криму. Шуфричу інкримінують сприяння російським військовим формуванням, які брали участь у незаконній анексії півострова.

    Наприкінці 2023 року у ЗМІ з’явилися повідомлення про можливу смерть Шуфрича. Проте ця інформація не підтвердилася. У Державному бюро розслідувань заявили, що парламентарій живий, хоча й перебував у критичному стані через гостру стресову реакцію.

    Нестор Шуфрич є фігурантом декількох кримінальних проваджень, але, попри це, залишається народним депутатом України. Рішення суду дозволити йому виконувати обов’язки дистанційно викликало неоднозначну реакцію. Одні вбачають у цьому прояв демократичності правової системи, інші — можливість уникнення відповідальності.

  • Нардеп Микола Тищенко вдруге проігнорував судове засідання

    Нардеп Микола Тищенко вдруге проігнорував судове засідання

    Народний депутат Микола Тищенко знову не прийшов на засідання суду, призначений для розгляду справ за його участю. Як повідомляють джерела, депутати не підключилися до слухання навіть у форматі відеоконференції.

    Потерпілий ексвійськовий Дмитро Мазоха висловив обурення: «Мені вже смішно дивитися на це. Він зʼявляється у Верховній Раді, а за два тижні до цього його на візку вивозили. Прикро, що ми займаємо час, що ми виходимо в медійний простір з цього приводу, це представник народу, і він повинен як ніхто виконувати свої обовʼязки».

    Нагадаємо, 23 грудня у Миколи Тищенка завершився термін дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Його мали переобрати, але Тищенко двічі проігнорував вимогу суду прибути на засідання.

    Його навіть мали доставити примусово. Але прокурор пояснював, що Тищенко сам обіцяв приїхати, а тому примусу до нього не застосовували. Згодом стало відомо, що депутат не прийшов, бо із самого ранку перебував у лікарні в Києві через проблеми із серцем.

    На засідання 6 січня він долучився онлайн, але одразу ж просив про відвід судді. Через це засідання перенесли на 10-те. Тим часом Тищенко з’явився у Верховній Раді.

    Іншому фігуранту справи Тищенка — експоліціянту Богдану Писаренку — вже продовжили запобіжний захід. У суді триває підготовче засідання перед тим, як почнеться розгляд по суті.

    Нагадаємо, Миколу Тищенка звинувачують у незаконному позбавленні волі людини (ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України) через сутичку в центрі Дніпра в червні. Тоді група невідомих чоловіків у формі напала на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра (позивний — Син), коли той гуляв із дитиною.

    У Telegram-каналах писали, що на нього напали охоронці Тищенка. Однак депутат стверджує, що це військовий завдав кількох ударів слідчому, який працював на обшуку шахрайської ботоферми, а потім намагався втекти.

    Поліція, повідомляючи про сутичку, написала, що невідомі в камуфльованому одязі та балаклавах завдали 33-річному чоловікові тілесних ушкоджень і незаконно утримували його. Про напад на слідчого в поліції нічого не повідомляли.

    Зрештою, ДБР оголосило Тищенку підозру. За даними слідства, військового незаконно затримали саме за його вказівкою. Якщо Тищенка визнають винним, він може отримати 5 років в’язниці.

    Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, вже уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення.

    Згаданий слідчий, який брав участь у сутичці в Дніпрі, виявився поліціянтом із Києва. Щодо нього розпочали службове розслідування, згодом поліція Києва його звільнила.

    23 грудня 2024 року Тищенко не з’явився на засідання Бабушкінського райсуду Дніпра у справі про незаконне позбавлення волі колишнього військового, де він є підозрюваним. Причиною стало повідомлення про госпіталізацію через ішемічну хворобу серця.

    У той час у мережі з’явилися фото й відео Тищенка з лікарні. Нардеп стверджував, що ці матеріали незаконно зробили і поширили правоохоронці.

  • Суд в Одесі зобов’язав переселенку повернути 75 тис. грн допомоги

    Суд в Одесі зобов’язав переселенку повернути 75 тис. грн допомоги

    Київський районний суд Одеси ухвалив рішення на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, зобов’язавши переселенку повернути 75 тис. грн неправомірно отриманої допомоги на проживання. Справа стосувалася жінки, яка зареєструвала себе та свою дитину як переселенців через портал “Дія”, проте при реєстрації вказала неповну інформацію про своє місце проживання.

    Зокрема, вона зазначила лише Широківську територіальну громаду без вказівки на область та район, що викликало непорозуміння. За такою інформацією було надано допомогу на проживання, яку насправді не мала право отримувати, оскільки правильне місце її реєстрації знаходилося в іншій області. Ця помилка призвела до автоматичної виплати допомоги в розмірі 5 тис. грн щомісячно з 1 березня 2022 року по 31 липня 2023 року.

    Згідно з матеріалами справи, перевірка встановила, що жінка мала право на допомогу лише в березні та квітні 2022 року. Суд постановив стягнути з неї надміру виплачену суму на користь міського департаменту праці та соціальної політики.

  • Порошенко вимагає дострокового припинення повноважень членів ним же створеної партії

    Порошенко вимагає дострокового припинення повноважень членів ним же створеної партії

    Фракція “Європейська Солідарність” під керівництвом Петра Порошенка вимагає розгляду свого законопроєкту та постанови, щоб на підставі рішення Верховного Суду достроково припинити повноваження колишніх представників “Партії регіонів”. Ця ініціатива викликала великий резонанс, адже її лідер, Порошенко, хоча і закликає до боротьби з проросійським впливом у парламенті, сам не є чужим політичному контексту, в якому роль “Партії регіонів” була надзвичайно значною.

    У своїй заяві, опублікованій на Facebook, Порошенко заявив, що фракція “ЄС” не дозволить п’ятій колоні РФ підготувати “електронний десант” для поширення інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), ведення гібридної війни та захоплення України зсередини. Він також пообіцяв боротися до того часу, поки російський слід не зникне з українського парламенту.

    Однак ця позиція Порошенка виглядає, м’яко кажучи, суперечливою. Адже саме він, як один із засновників “Партії регіонів”, зараз виступає за усунення колишніх представників цієї партії з депутатських крісел. Більше того, він обіймав високі посади в урядах Януковича та Азарова, зокрема, відповідав за просування харківських угод та економічну співпрацю з РФ.

    Цікаво, що під час своєї політичної кар’єри Порошенко також займався просуванням власних бізнес-інтересів, зокрема — російський ринок для Липецької кондитерської фабрики. І навіть після початку російсько-української війни в 2014 році, він продовжував сплачувати податки в російський бюджет.

    Зараз Порошенко є підозрюваним у справі про державну зраду, а також має спільний бізнес з колишнім “регіоналом” Нестором Шуфричем у газовій сфері. Крім того, його син, Олексій Порошенко, переховується в Лондоні, ухиляючись від мобілізації, і був оголошений у розшук.

    Ці факти ставлять під сумнів мотивацію Порошенка в боротьбі з проросійським впливом. Адже його власна політична та бізнесова історія має чимало спільного з тими, кого він зараз намагається усунути з парламенту. Важко не помітити парадоксальність ситуації, коли лідер опозиції, маючи такі зв’язки з Росією та сумнівну політичну спадщину, закликає до боротьби з п’ятою колоною.

  • Подружжя німців зізналося у вбивстві матері та доньки з України заради викрадання немовляти

    Подружжя німців зізналося у вбивстві матері та доньки з України заради викрадання немовляти

    У суді міста Мангейм, розташованого у федеральній землі Баден-Вюртемберг, розпочався розгляд резонансної справи про вбивство української матері та її доньки. Подружжя німців, які викликають у скоєнні злочину, визнало свою провину. Про це повідомляє DW.

    Вирок можуть оголосити в лютому.

    Заради викрадення п’ятитижневої Маргарити пара вбила 51-річну українську біженку Марину Стеценко та її 27-річну доньку Маргариту. Вони висловили каяття в тому, що трапилося.

    За версією слідства, зробили вони це з бажання завести дитину. Жінці 45 років, чоловікові 43. Для цього жінка вступила в групу підтримки українських біженців у Telegram, зв’язалася з 27-річною жертвою, коли та шукала перекладача для майбутнього народження.

    Потім у ресторані пара підсипала українкам заспокійливе і вдала, що везуть їх до лікарні. Спершу на озері чоловік убив бабусю, вдаривши по голові невідомим предметом, а потім у такий самий спосіб матір, а труп спалив. Додому пара поїхала з дитиною. Незабаром їх затримали.

    Дівчинці вже 11 місяців, вона живе в Україні з тіткою.

  • Заступник директора КМДА постане перед судом за вимагання хабарів від перевізників

    Заступник директора КМДА постане перед судом за вимагання хабарів від перевізників

    Правоохоронці завершили розслідування у справі заступника директора департаменту Київської міської державної адміністрації та приватного підприємця-посередника, якого звинувачують у вимаганні хабарів у автоперевізників. За даними Державного бюро розслідувань, чиновник вимагав від перевізників 40 тисяч гривень щотижня за забезпечення дозволу на роботу на маршрутних лініях через підконтрольну йому фірму. Обвинувальний акт було направлено до суду, і справа набуває широкого розголосу.

    Як повідомляється, у квітні 2024 року до ДБР звернулась дружина військовослужбовця, яка керувала фірмою чоловіка з перевезень, поки той служить.

    Підприємство обслуговувало один із київських маршрутів. Жінка скаржилась на системний тиск з боку чиновника та погрози розірвати чинний договір на пасажирські перевезення, якщо вона не погодиться на “співпрацю”.

    Зокрема, компанія мала щотижнево передавати чиновнику через підконтрольну фірму 40 тисяч гривень за право роботи на маршруті.

    Правоохоронці затримали підприємця-посередника одразу після отримання чергового “траншу” для чиновника.

    Було проведено низку обшуків, під час яких вилучено документи та техніку, що підтверджували протиправну діяльність. Посадовця було відсторонено від виконання обов’язків.

    Двох фігурантів обвинувачують в одержанні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України).

    Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

  • Микола Тищенко приєднався до засідання суду по відеозв’язку

    Микола Тищенко приєднався до засідання суду по відеозв’язку

    Народний депутат України Микола Тищенко приєднався до засідання Бабушкінського райсуду Дніпра, яке проходило по відеозв’язку. Тищенко, разом зі своєю охороною, став фігурантом справи про незаконне позбавлення волі колишнього військовослужбовця Дмитра Мазохи.

    Повідомляється, що у Бабушкінському райсуді Дніпра продовжується підготовче засідання у справі нардепа Тищенка та колишнього бійця спецпідрозділу “Кракен” Мазохи. На ньому мають переглянути запобіжний захід для нардепа та зібрати докази, щоб дійти до розгляду справи по суті.

    “Нардеп приєднався до засідання по відео, його адвокат попросив про відвід судді. Він зазначив, що суддя порушила норми і що попередній раз він попереджав, що Тищенко не прибуде в суд”, – ідеться в повідомленні.

    Підготовче засідання розпочалося 20 грудня 2024 року, проте Тищенко на нього не з’явився, тож суд виніс ухвалу доставити його примусово на продовження засідання 23 грудня. Утім, Тищенко знову не приїхав.

    Прокурор повідомляв, що Тищенко не з’явився до суду, бо у нього виявили ішемічну хворобу серця.

    Тищенка та колишнього поліцейського Писаренка обвинувачують у незаконному позбавленні волі Дмитра Мазохи – ветерана війни та колишнього бійця спецпідрозділу “Kraken”.

    Справу Тищенка передали до суду в грудні 2024 року.

  • Як діяти, якщо один з батьків заважає спілкуванню з дитиною

    Як діяти, якщо один з батьків заважає спілкуванню з дитиною

    Згідно з українським законодавством, мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо виховання дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Це підтверджується статтею 141 Сімейного кодексу України, яка зазначає, що розірвання шлюбу та проживання батьків окремо не впливає на їхні обов’язки та права щодо дитини.

    Безперешкодне спілкування між батьками та дитиною

    Відповідно до статті 153 СК, батьки та діти мають право на безперешкодне спілкування, за винятком випадків, коли це право обмежене законом. Стаття 157 визначає, що навіть якщо один з батьків проживає окремо від дитини, він зобов’язаний брати участь у її вихованні і не може бути позбавлений цього права, за умови, що спілкування не завдає шкоди розвитку дитини.

    У разі, якщо один з батьків намагається перешкодити іншому у вихованні чи спілкуванні з дитиною, йому можна звернутися до органів опіки та піклування або до суду для вирішення цього спору.

    Як вирішити спір через органи опіки та піклування

    Якщо батьки не можуть домовитися між собою, то один із них, що проживає окремо від дитини, може звернутися до органу опіки та піклування. Для цього він повинен подати заяву та надати відповідні документи, такі як копія паспорта, свідоцтва про народження дитини, свідоцтво про шлюб або розірвання шлюбу. Після проведення бесіди з батьками та іншими родичами, служба у справах дітей складає висновок, на основі якого місцева адміністрація приймає рішення щодо участі у вихованні та порядку побачень з дитиною.

    Звернення до суду у разі перешкоджання вихованню дитини

    У разі, якщо один з батьків чинить перешкоди у вихованні чи спілкуванні з дитиною, друга сторона може звернутися до суду. Згідно зі статтею 159 СК, суд може усунути перешкоди на підставі позову батька або матері. Суд також може тимчасово призупинити виконання рішення органу опіки до вирішення спору.

    Як подати позов до суду

    Позовну заяву для врегулювання спору щодо виховання дитини слід подати до суду, вказавши в ньому всі необхідні документи: копії паспортів, свідоцтва про народження та шлюб, рішення суду про аліменти, а також висновок служби у справах дітей. Після подачі заяви її розглядатиме суд, що має право прийняти рішення про участь одного з батьків у вихованні дитини.

  • На Закарпатті затягують резонансну справу про насильство над 14-річною дівчинкою

    На Закарпатті затягують резонансну справу про насильство над 14-річною дівчинкою

    У Воловецькому районному суді Закарпатської області триває розгляд резонансної справи щодо зґвалтування 14-річної дівчини трьома підлітками. Попри значний громадський резонанс, фінальні судові дебати знову перенесено.

    Що сталося цього разу?

    Юридична компанія “Міллер”, яка представляє інтереси потерпілої, повідомила про чергову спробу затягнути процес із боку захисту обвинувачених.

    26 грудня під час засідання захист подав заяву про відвід головуючого судді, проте суд відхилив її. Водночас мати одного з обвинувачених повідомила про свою госпіталізацію, хоча доказів цього представлено не було. Інша мати під час слухання заявила про погіршення самопочуття, що стало підставою для перенесення дебатів на 10 січня 2025 року.

    Передісторія справи

    Злочин, що шокував Україну, стався 24 серпня 2021 року в селі Верхні Ворота. Троє неповнолітніх хлопців вчинили сексуальне насильство над дівчиною, зафіксували це на відео і виклали у мережу. Спочатку суд присудив обвинуваченим п’ять років позбавлення волі, але згодом термін було зменшено до двох років умовного строку. Це рішення викликало хвилю обурення серед громадськості.

    Чому громада обурена?

    • М’яке покарання. Обвинувачених не ув’язнили через їхній неповнолітній вік.
    • Поводження після звільнення. Після виходу на волю підлітки не дотримувалися умов домашнього арешту, публічно ображали жертву і створювали для неї загрозливі умови.
    • Заможні родини. У селі зазначають, що родини обвинувачених є досить забезпеченими, що породжує підозри у спробах уникнути справедливого покарання.

    10 січня відбудуться фінальні дебати, після яких кожен із обвинувачених матиме можливість виголосити останнє слово. Після цього суд ухвалить остаточне рішення. Громадськість очікує справедливого вироку, який стане прикладом того, що тяжкі злочини не залишаються безкарними.