Golosnovinua.com

Позначка: суд

  • Колишнього очільника управління «Укртрансбезпеки» у Києві засудили за хабарництво

    Колишнього очільника управління «Укртрансбезпеки» у Києві засудили за хабарництво

    Колишнього очільника управління «Укртрансбезпеки» у Києві засудили за хабарництво
    Колишнього виконуючого обов’язки начальника Північного міжрегіонального управління “Укртрансбезпеки” Ігоря Сабадаша засудили за хабарництво.

    Про це редакція 368.media дізналася з вироку Голосіївського райсуду Кієва за ч.4 ст.368 КК.

    Чоловік також обіймав посаду начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у місті Києві Північного міжрегіонального управління «Укртрансбезпеки».

    У березні 2021 року посадовець почав регулярно перевіряти одного і того ж перевізника. Водій маршруту за напрямом метро «Почайна» — місто Вишгород (ТОВ «КенПак») не мав паспорта маршруту. Перевізник стверджував, що це нерегулярні пасажирські перевезення, вони доставляють працівників на підприємство і тому паспорт маршруту не потрібен.

    Із кінця березня і до початку квітня посадовець майже щодня (чотири рази) перевіряв це автобус, встановлював ті самі порушення, але акт перевірки не складав. Він залишив водію свій номер телефону, щоб власник йому передзвонив.

    Підприємець, начебто, домовився, що платитиме щомісячно по 50 доларів за чотири автобуси, щоб їх не перевіряли. Потім він стверджував, що дав представнику «Укртрансбезпеки» 200 доларів. Але йому не сподобалася поведінка посадовця, який постійно хвалився, які акти виписує і які будуть штрафи, тому звернувся у правоохоронні органи.

    У червні 2021-го вже в рамках контролю за вчинення злочину підприємець дав обвинуваченому 200 доларів і приблизно за тиждень — ще 500 доларів за не перевірку 15 автобусів.

    У судовому засіданні Сабадаш винним себе не визнав і просив його виправдати, хоча фактично не заперечував отримання коштів. Він розповідав, що влаштував кілька рейдів перевірки, щоб підтвердити регулярність перевезень. А далі підприємець, нібито, його спровокував і він спокусився. Крім того, чоловік обіцяв йому інформацію про незаконну діяльність інших перевізників. Раніше грошей від нього не отримував.

    З огляду на розбіжності в документах і показаннях обвинуваченого та свідків суд не встановив, який режим перевезення пасажирів був у підприємця, але це й не було предметом судового розгляду. Між тим, такими розбіжностями, як вважає суд, міг скористатися обвинувачений для створення штучних перешкод у підприємницькій діяльності, почавши перевіряти одного і того ж перевізника. Посадовець створив умови, коли підприємець мусив виходити із ним на звʼязок та домовлятися. Також суд враховує той факт, що він залишив свій номер телефону водію, щоб той його передав власнику автобуса, ініціювавши їхній контакт.

    Зміст розмов свідчить про те, що між обвинуваченим і заявником існували певною мірою приятельські стосунки. Посадовець розповідає про свої перевірки перевізників у Боярці та що він може зробити, якщо перевізник не бажає із ним домовлятися. Підприємця він запитував, чи є у нього конкуренти, пропонував послугу «завалити конкурента». Доводи захисту щодо провокації хабаря суд відхилив.

    Сабадаша засудили до 5 років 6 місяців увʼязнення із конфіскацією майна. Додатково йому заборонили обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 3 роки

    Обвинувачений поки що лишається на свободі, бо вирок ще не набув законної сили і може бути оскаржений.

  • Ірина Фаріон програла суд із поновлення на посаді професора «Львівської політехніки»

    Ірина Фаріон програла суд із поновлення на посаді професора «Львівської політехніки»

    Громадська діячка та колишня народна депутатка програла судовий процес із поновлення на посаді професора кафедри української мови в Львівській політехніці. Її звільнили після мовного скандалу, що спалахнув у листопаді 2023 року. Фаріон висловила критичні ремарки на адресу російськомовних бійців полку «Азов», які захищали Маріуполь.

    Суд підтримав рішення університету, вважаючи, що її слова могли образити військовослужбовців. Вони вважаються неприпустимими в контексті боротьби за державну мову. Ця справа підкреслила важливість мови для національної ідентичності, але також показала, що нетерпимість до будь-якої групи осіб, зокрема за їх мовою чи національністю, не може бути прийнятною.

    Суд також наголосив, що Фаріон не має безпосереднього зв’язку зі збройними силами України, тому вирішення мовного питання у військових повинно бути залишено на їхньому розсуді.

    Галицький райсуд Львова вирішив, що в умови нинішньої ситуації всі громадяни України повинні об’єднатися навколо захисту країни та підтримувати Збройні Сили, а не публічно критикувати військовослужбовців. Це стало відомо з рішення суду.

    Після звільнення Ірини Фаріон з львівського університету Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження та призначила ряд експертиз щодо її висловлювань та публікацій.

    Кримінальне провадження відкрито за такими статтями Кримінального кодексу України: ст. 161 (порушення рівноправності громадян), ст. 435-1 (образа честі і гідності військовослужбовців), ст. 163 (порушення таємниці листування), ст. 182 (порушення недоторканості приватного життя).

    СБУ запровадила психолого-лінгвістичну експертизу висловлювань Ірини Фаріон.

    На відповідь на критику російської мови серед бійців «Азову», екскомандир полку Максим Жорін закликав Фаріон припинити висловлюватися та звернути увагу правоохоронних органів на її дії.

  • Нестору Шуфричу повідомили про нову підозру за фінансування росгвардії у Криму

    Нестору Шуфричу повідомили про нову підозру за фінансування росгвардії у Криму

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Службою безпеки України зафіксували нові докази антиукраїнської діяльності народного депутата Нестора Шуфрича, який вже перебуває під підозрою у державній зраді.

    За висновками слідства, підозрюваний організував схему фінансування російських окупаційних груп у тимчасово анексованому Криму.

    Він надавав кошти російській росгвардії за воєнізовану охорону своєї елітної нерухомості на півострові. Тільки за три місяці 2016 року компанія, що перебувала під його контролем, передала окупантам понад пів мільйона російських рублів за такі послуги.

    Росгвардійці мали забезпечувати охорону недобудованого профілакторію загальною площею понад 4,5 тисячі квадратних метрів, розташованого біля моря в селищі Сімеїз. Ця нерухомість, що знаходилася на земельній ділянці площею понад 1,5 гектара та межувала з “дачею Медведчука”, була придбана через підприємства, контрольні акції яких належали Оксані Марченко. Відповідну угоду підписав особистий юрист Шуфрича, що виконував обов’язки виконавчого директора в цій компанії.

    Пізніше фігуранти домовилися про охорону об’єкта в Криму через укладення договору зі структурами росгвардії, за яким щомісяця перераховували гроші окупантам в сотнях тисяч російських рублів. Крім цього, підконтрольна Шуфричу компанія систематично сплачувала податки та збори у бюджет Росії.

    Під час обшуків в офісах афілійованих з нардепом комерційних структур і помешканнях фігурантів в Києві було виявлено документацію, печатки та інші матеріальні докази злочинної діяльності.

    На підставі зібраних фактів слідчі ДБР повідомили Нестору Шуфричу та його юристу про підозру за ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України (фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України). Розслідування продовжується.

    Шуфрич, якого підозрюють у державній зраді, отримав підозру 15 вересня. Служба безпеки України підтвердила, що він “тісно співпрацював” з колишнім секретарем Ради національної безпеки і оборони України Володимиром Сівковичем, який був агентом ФСБ і координував російську агентуру в Україні. Одним з головних завдань Шуфрича, за даними слідства, була дестабілізація ситуації в інформаційній сфері. Він поширював наративи Кремля про те, що Україна – це “штучне утворення”, а українці й росіяни – “один народ”, щоб зміцнити проросійські настрої в українському суспільстві.

  • У Києві судитимуть чиновницю: сидячи в столиці, вела Telegram-канал Азарова

    У Києві судитимуть чиновницю: сидячи в столиці, вела Telegram-канал Азарова

    Чиновниця одного з районних відділів адміністрації столиці перебуває під вартою за звинуваченням у співпраці з екс-прем’єр-міністром України та організації пропагандистської діяльності від його імені через Telegram-канал.

    Жінці пред’явлено кілька серйозних звинувачень за Кримінальним кодексом України, за які їй загрожує суворе покарання. Обвинувальний акт у цій справі вже направлено до суду, повідомили у прес-службі Офісу Генпрокурора України.

    Відомо, що зазначена чиновниця почала співпрацювати з колишнім прем’єр-міністром України ще у 2015 році і продовжила цю діяльність навіть після повномасштабного вторгнення РФ на територію України та ракетного обстрілу столиці.

    Жінка активно вела соціальні мережі від імені свого “шефа” та організовувала пропагандистську діяльність через його Telegram-канал. Крім того, вона координувала антиукраїнські інтерв’ю та коментарі для російських ЗМІ.

    За даними Офісу Генпрокурора, антиукраїнські заяви екс-прем’єр-міністра в її Telegram-каналі вона готувала навіть у день початку повномасштабного вторгнення, ілюструючи допис фотографіями руйнувань столиці.

    Важливо відзначити, що на момент вчинення злочину обвинувачена обіймала посаду начальника організаційного відділу в одній з районних адміністрацій столиці.

    Експерти проаналізували опублікований колишньою чиновницею контент і піддали його експертизі. У висновку зазначено, що вона була автором контенту, який містив публічний заклик до насильницької зміни встановленого конституційного ладу України.

    Жінку будуть судити за фактами закликів до насильницької зміни та повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, а також за виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України (статті 28, 109, 110, 436-2 Кримінального кодексу України).

    Наразі вона знаходиться під вартою, і на неї чекає судове провадження.

  • Розкрадання 1,5 млрд гривень: відстороненому керівнику департаменту Міноборони Нахкуру обрали запобіжний захід

    Розкрадання 1,5 млрд гривень: відстороненому керівнику департаменту Міноборони Нахкуру обрали запобіжний захід

    Суддя Вищого антикорупційного суду, Катерина Сікора, винесла рішення про запобіжний захід для Тоомаса Нахкура, якого усунули з посади в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Захід у вигляді особистого зобов’язання передбачає, що Нахкур не може покидати межі Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, обмежено його спілкування та встановлено обов’язок здачі закордонних паспортів та носіння електронного засобу контролю.

    Цю інформацію оприлюднили пресслужба Вищого антикорупційного суду та Центр протидії корупції. Рішення було прийнято 2 лютого після часткового задоволення клопотання детектива НАБУ. Зазначено, що Тоомас Нахкур повинен виконувати зобов’язання протягом двох місяців. Повний текст постанови буде оприлюднено 7 лютого. Важливо відзначити, що суд відхилив альтернативу тримання під вартою, яка передбачала заставу у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

    Розслідування справи про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони розкриває важливі деталі, зокрема стосовно Тоомаса Нахкура, одного з п’яти підозрюваних. За висновками слідства, посадовці Міноборони відомі були про ймовірність непоставки 100 тисяч мінометних пострілів для Збройних Сил, але не здійснили відповідних перевірок і не вирішили питання доставки з Хорватії.

    Прокурор вказав, що Нахкур не виконав необхідні перевірки документів, не контролював процес постачання мін, ігноруючи порушення законодавства та контракту. Також йому доводиться передоплатити за угодою і рішенням 1,34 мільярда гривень, що становить 97% від загальної суми договору.

    Водночас захист стверджує, що Нахкур обмежувався своєю компетенцією, будучи лише начальником одного з управлінь в Міністерстві оборони. За даними СБУ, у серпні 2022 року посадовці уклали контракт на закупівлю арт-снарядів, і сума була повністю перерахована підприємству. Однак частина грошей була відправлена на рахунок іноземної структури, замовлені боєприпаси якої повинні були бути поставлені в Україну.

    2 лютого Нахкура відсторонили від виконання обов’язків за підозрою, отриманою від кримінального провадження, ініційованого 27 січня 2024 року. Рішення про відсторонення ухвалив глава Міноборони, Рустем Умеров, за клопотанням заступника, генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка. ВАКС також розглядає питання запобіжних заходів для іншого фігуранта справи, колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександра Лієва.

  • Суд арештував майно колишнього народного депутата Олега Царьова на півмільярда гривень

    Суд арештував майно колишнього народного депутата Олега Царьова на півмільярда гривень

    Судове рішення про арешт майна Олега Царьова, колишнього народного депутата, було ухвалено за клопотанням Служби безпеки України. За даними СБУ, арешт обіймає квартиру в центрі Дніпра, земельну ділянку на Київщині та два майнових комплекси у окупованому Криму.

    Зокрема, арешт стосується санаторію “Кірова” та музею “Садиба княгині Барятинської”, де зараз перебуває Царьов. Загальна вартість арештованої нерухомості становить майже півмільярда гривень, повідомила прес-служба СБУ.

    СБУ також наголошує, що арешт майна перешкодить спробам перереєструвати його на інших осіб для уникнення подальшої конфіскації.

    Після окупації Криму, за словами СБУ, Олег Царьов переоформив свій кримський санаторій згідно з російським законодавством та сплачує податки до бюджету Росії. Крім того, він уклав договір з підрозділом Росгвардії на монтаж та обслуговування технічних засобів охорони двох кримських об’єктів, а гроші за ці послуги сплачується на банківські рахунки окупаційного угруповання Російської Федерації.

    Крім того, Царьову оголошено підозру у фінансуванні дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України. Відомо, що він перебуває на окупованій території України.

    Це не перший випадок, коли Царьов опиняється під увагою правоохоронних органів. У травні 2023 року йому та ще двом колишнім членам “Партії регіонів” була повідомлена підозра у державній зраді в умовах воєнного стану.

  • Прокуратура планує оскаржувати рішення суду по справі фігуранта “Укренерго”

    Прокуратура планує оскаржувати рішення суду по справі фігуранта “Укренерго”

    У Вищому антикорупційному суді України було прийнято рішення щодо застосування запобіжного заходу у вигляді застави для одного з фігурантів справи про завдання збитків компанії “Укренерго”. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) 2 лютого.

    Згідно з інформацією, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) за клопотанням детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ), погодженим прокурором САП, встановив заставу у розмірі 30,280 мільйона гривень для директора приватного товариства, який є учасником злочинної схеми з заволодіння електроенергією ПрАТ “НЕК “Укренерго” та легалізації отриманих від її продажу коштів.

    Проте прокуратура не погоджується з таким рішенням і планує оскаржити його в апеляційному порядку. Зазначається, що прокурор наміренний наполягати на призначенні підозрюваному застави в розмірі 300 мільйонів гривень.

    Поки що ім’я фігуранта справи не розголошується.

    У січні Національне антикорупційне бюро оголосило про розслідування щодо можливого заволодіння електроенергією оператора “Укренерго”, яке призвело до збитків у розмірі 716 мільйонів гривень. Серед підозрюваних, яких оголосили у розшук, був представник неформальної групи “Приват” Михайло Кіперман, якого підозрюють у розтраті майна та відмиванні коштів.

  • Рішення Суду ООН у Гаазі щодо позову України проти Росії

    Рішення Суду ООН у Гаазі щодо позову України проти Росії

    Міжнародний суд ООН у Гаазі виніс рішення у справі, в якій Україна звинуватила Росію у порушенні двох міжнародних конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

    Суд частково задовольнив позов України, відкинувши більшість звинувачень проти Росії. Зазначено, що цей позов не охоплює порушень Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року, а обмежується подіями на Донбасі та в Криму з 2014 року.

    До оголошення рішення в Україні це вже вважали “історичною” подією. Лана Зеркаль, колишня заступниця міністра закордонних справ, яка представляла Україну в суді Гааги, відзначила, що це рішення стане першою правовою відповіддю цивілізованого світу на “грандіозну зневагу” Росії до міжнародного права та самого Міжнародного суду ООН.

    Рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі щодо позову України проти Росії включає відкид більшості обвинувачень. У розгляді справи про фінансування тероризму, суд визнав лише імовірність підтримки Росією терористичних груп фінансовими засобами, виключаючи використання зброї для вчинення терактів.

    Щодо терористичних обвинувачень проти представників “ДНР” та “ЛНР”, суд вирішив, що Росія не провела достатнього розслідування, порушивши конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму. Однак це єдиний пункт, в якому суд задовольнив обвинувачення України у цій справі.

    У відношенні ситуації в Криму суд визнав, що дії російських правоохоронних органів порушували права кримських татар. Але щодо обвинувачень у расовій дискримінації, суд висловив невпевненість у переслідуванні кримських татар та українців через їхнє етнічне походження, вважаючи, що це може мати політичну мотивацію.

    Суд відмовився визнати російське порушення прав українців та кримських татар національної приналежності. За порушення прав етнічних українців у Криму суд визнав винною Росію, але відмовився призначати компенсації для України.

    У січні 2017 року Міністерство закордонних справ України подало позов до Міжнародного суду ООН проти Росії, звинувативши її у порушенні двох міжнародних конвенцій.

    Перша конвенція, на яку посилається позов, стосується боротьби з фінансуванням тероризму. Росію звинуватили в наданні фінансової підтримки “незаконним збройним формуванням, що вчинили ряд актів тероризму на території України”. Міністерство закордонних справ наводить приклади, такі як збиття літака рейсу MH17 та обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська.

    Друга конвенція стосується ліквідації расової дискримінації. У позові зазначено, що це обвинувачення стосується “неросійських громад” в окупованому Криму, зокрема “етнічних українців і кримських татар”. Згідно із позовом, дії Росії, такі як проведення “референдуму” в Криму, заборона Меджлісу кримськотатарського народу та обмеження викладання українською та кримськотатарською мовами, порушують цю конвенцію.

    У своєму позові Київ просить суд вжити заходів, таких як відмова від підтримки збройних груп, кримінальне переслідування осіб, причетних до фінансування тероризму, і компенсація збитків, пов’язаних із катастрофою MH17 та іншими терористичними актами, які призвели до звинувачень проти Росії. У кримській частині позову вимагається повний захист етнічних груп в окупованому Криму та відновлення їхніх прав.

    Позиція Росії в контексті судового розгляду. На протязі деякого часу Кремль відкидав обвинувачення в порушенні прав людини на Криму та участі у війні на Донбасі, як підтримки бойовиків матеріально та зброєю, так і розташування своїх військ.

    Під час судового процесу представник Росії стверджував, що обстріли цивільних на Донбасі відбувалися з обох сторін лінії розмежування та не мали характеру тероризму.

    Однак пізніше Кремль оскаржив сам факт розгляду позову. У вересні 2018 року російська сторона заявила, що суд не має юрисдикції у цьому спорі.

    Представники Росії вказували, що Україна неправильно тлумачить поняття тероризму у своєму позові, а доказів причетності Росії до подій, описаних у позові, немає.

    Щодо частини позову, що стосується Криму, російські представники твердили, що основною метою України є не обговорення питань расової дискримінації в Криму, а оскарження самого статусу півострова.

    Незважаючи на спротив Росії, Міжнародний суд ООН підтвердив свою юрисдикцію щодо позову. Для України це визнання стало важливою перемогою.

    Важливість прийняття цього рішення. Позов, поданий Україною до Міжнародного суду ООН, визначається як історичний прецедент через його унікальність – вперше суд ООН займався обвинуваченнями окремої держави у підтримці тероризму.

    Україна, готуючи справу, вклала значні зусилля і докладність у підготовку. Представники країни зібрали та подали тисячі сторінок документів для суддів.

    За словами Лани Зеркаль, це рішення матиме визначальне значення для подальшого розвитку та застосування міжнародного права в області боротьби з фінансуванням тероризму та расовою дискримінацією.

    “Результат справи буде мати вплив на розвиток ситуації на Близькому Сході, де деякі країни, зокрема Іран і, можливо, Росія, звинувачуються у фінансуванні нападів хуситів та підтримці своїх проксі-груп”, – вказує Лана Зеркаль.

    Журналіст Сергій Сидоренко, що докладно стежив за розглядом справи, наголошує: “Україна визначила новий шлях у тлумаченні міжнародного права, що стало історичним прецедентом. Це рішення визначить майбутнє міжнародного регулювання у сфері боротьби з фінансуванням тероризму та расової дискримінації”.

  • Міноборони перемогло в суді над компанією, яка мала поставити 100 тисяч мінометних мін для Збройних Сил України

    Міноборони перемогло в суді над компанією, яка мала поставити 100 тисяч мінометних мін для Збройних Сил України

    Міністерство оборони України успішно виграло судовий процес на суму понад 1,5 мільярда гривень проти компанії “Львівський арсенал”. Ця компанія отримала фінансування, але не виконала поставку 100 тисяч мінометних мін для Збройних Сил.

    За інформацією пресслужби Міноборони, 24 січня Північний апеляційний господарський суд підтвердив рішення Господарського суду Києва щодо стягнення з “Львівського арсеналу” понад 1,3 мільярда гривень передоплати, більше 90 мільйонів гривень пені та понад 96 мільйонів гривень штрафу за невиконання угоди.

    Це рішення є законним і підлягає обов’язковому виконанню. Крім того, ведеться судовий процес у Господарському суді міста Києва щодо додаткового стягнення 163 мільйонів гривень штрафу від “Львівського арсеналу” за цим самим контрактом.

    Також повідомляється, що на рахунки та інше майно “Львівського арсеналу”, яке належить компанії, було наложено арешт. Зазначається, що ця справа може мати міжнародний аспект, оскільки можливою причиною може бути діяльність міжнародного організованого злочинного угруповання, яке розкрадало кошти України та не виконувало своїх зобов’язань.

    Напередодні було оприлюднено розслідування великої афери у Великій Британії, в якому стверджується, що група українських чиновників та підприємців розкрадала кошти, призначені для Збройних Сил України. Зазначається, що серед можливих організаторів цього шахрайства може бути міжнародне злочинне угруповання, яке операціонувало в Україні, Чехії та США.

  • Суд підтвердив статус пам’ятки “Гостинний двір” як об’єкта національного значення

    Суд підтвердив статус пам’ятки “Гостинний двір” як об’єкта національного значення

    Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив легітимність зміни статусу пам’ятки “Гостинний двір” з місцевого на національного значення. Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

    Суд не задовільнив апеляційну скаргу ТОВ “Укрреставрація” щодо рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року у справі, ініційованій позовом “Укрреставрації” до Кабінету міністрів та Міністерства культури та інформаційної політики. Позов стосувався визнання неправомірною та недійсною постанови Кабінету міністрів від 19 травня 2021 року № 506 “Про зміну категорії пам’яток культурної спадщини” у частині перекатегоризації пам’ятки “Гостинний двір (за проєктними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 рік)” на пл. Контрактовій, 4 у місті Києві на категорію національного значення.

    За повідомленням, рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року, яке врахувало аргументи Кабінету міністрів, Мін’юсту та МКІП про безпідставність вимог у позові й підтвердило законність переходу пам’ятки “Гостинний двір” з місцевого на національного значення, набрало законної сили.

    Нагадаємо, у червні 2021 року Фонд державного майна України передав “Гостинний двір” під управління МКІП, а в травні уряд змінив категорію пам’яток “Комплекс споруд Контрактової площі” та “Гостинний двір (за проєктними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)” у м. Києві на категорію національного значення, присвоївши їм відповідні охоронні номери.