Позначка: судді України

  • Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Вищий антикорупційний суд виніс вирок судді Київського районного суду Одеси Людмилі Салтан, визнавши її винною в одержанні неправомірної вигоди. Суд призначив їй покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

    Як повідомляється у матеріалах справи, рішення було ухвалене 6 березня. На вирок звернули увагу журналісти «Слідство.Інфо». Окрім ув’язнення, суд також заборонив Салтан протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади.

    Також суд постановив частково конфіскувати майно засудженої. Йдеться про будинок площею понад 451 квадратний метр в Одеській області та автомобіль Audi Q8. Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів.

    \За даними слідства, Людмила Салтан вимагала від позивача 4 тисячі доларів за ухвалення судового рішення на його користь. У справі йшлося про стягнення з відповідача 14 тисяч 200 доларів і 15 тисяч гривень.

    Суддя наполягала, що гроші необхідно передати терміново, пояснюючи це тим, що незабаром планує йти у відпустку. Проте позивач звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вимагання хабара.

    29 березня 2023 року правоохоронці затримали Салтан під час отримання коштів. Після цього їй оголосили підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою.

    У вересні 2024 року стало відомо, що Людмила Салтан мобілізувалася до лав Збройних сил України. Її призначили матросом резерву запасної роти у 36-й окремій бригаді морської піхоти.

    Однак уже через місяць з’явилася інформація, що вона проходить службу в іншій військовій частині. У грудні 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення про інцидент, який стався 27 листопада.

    Згідно з документами, Салтан з’явилася на службі у стані алкогольного сп’яніння. За цим фактом на неї склали адміністративний протокол за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    25 січня 2025 року Малиновський районний суд Одеси визнав її винною у перебуванні на службі в нетверезому стані та призначив штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

    Таким чином, справа Людмили Салтан стала одним із резонансних прикладів притягнення до відповідальності представників судової системи за корупційні правопорушення.

  • Чоловік судді ВАКС отримав статус батька-одинака після розлучення і зміг уникнути мобілізації

    Чоловік судді ВАКС отримав статус батька-одинака після розлучення і зміг уникнути мобілізації

    Суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Сікора розірвала шлюб зі своїм чоловіком Олександром Сікорою на тлі ризику його мобілізації. Після рішення суду чоловік отримав статус батька, який самостійно виховує дитину, що відповідно до законодавства може бути підставою для відстрочки від призову та можливості виїзду за кордон.

    Як випливає з матеріалів судової справи, наприкінці лютого 2025 року Катерина Сікора подала позов до Ленінського районного суду Дніпра (нині Новокадацький районний суд) про розірвання шлюбу.

    У поданих до суду документах зазначалося, що фактичні шлюбні відносини між подружжям припинилися ще раніше. За словами адвокатки Анетти Сергієвської, з 2019 року кожен із подружжя жив окремим життям, а остаточно шлюбні стосунки припинилися в липні 2024 року.

    У позові також зазначалося, що малолітній син подружжя з 2019 року проживає разом із батьком. Цю інформацію підтвердили адвокати під час судового засідання.

    При цьому сторони повідомили суду, що між ними немає спору щодо поділу майна. У заяві також наголошувалося, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливими і суперечать інтересам як самої позивачки, так і їхньої дитини.

    З огляду на ці обставини позивачка просила суд розірвати шлюб.

    Справу розглядала суддя Галина Дорошенко. За результатами розгляду позов було задоволено, і шлюб між Катериною Сікора та Олександром Сікора офіційно розірвали.

    За даними адвокатів, подання позову було пов’язане з потенційною мобілізацією чоловіка. Після розлучення він отримав статус батька, який самостійно виховує дитину, що відповідно до законодавства може бути підставою для відстрочки від мобілізації.

    Після цього Олександр Сікора також отримав можливість безперешкодно виїжджати за кордон.

  • Недеклароване майно та сумнівні доходи: що закидають судді Буського суду

    Недеклароване майно та сумнівні доходи: що закидають судді Буського суду

    Суддя Буського районного суду Львівської області Ігор Кос, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційного суду, отримав негативну оцінку Громадської ради доброчесності. Причиною стали сумніви щодо прозорості його майнового стану, можливе приховування нерухомості у декларації, а також питання до якості та строків ухвалення судових рішень.

    Ключові зауваження стосуються квартири у Львові площею 62 квадратні метри, якою суддя користується нібито на безоплатній основі. Формально житло оформлене на його сестру — Галину Сеник. Водночас члени Громадської ради доброчесності вважають, що під виглядом безкоштовного користування може приховуватися фактичне придбання квартири самим суддею для власних потреб.

    За даними матеріалів перевірки, суддя не надав переконливих доказів щодо джерел походження коштів, за які було придбано зазначену квартиру. Крім того, ціна житла, зазначена в договорі, виглядає щонайменше вдвічі нижчою за ринкову вартість подібних квартир у Львові на той момент, що підтверджується інформацією зі спеціалізованих ресурсів з нерухомості.

    Згідно з наданими поясненнями, сестра судді у грудні 2016 року уклала договір на придбання майбутньої квартири вартістю 444,1 тисячі гривень. Ціна, за її словами, була знижена на 10% за умови повної оплати протягом п’яти днів після підписання договору. Також зазначалося, що на момент укладення угоди забудовник ще не мав зареєстрованого дозволу на будівництво, що нібито зумовило додаткові ризики та зменшення вартості.

    Втім, Громадська рада доброчесності критично оцінила ці аргументи. За 13 років офіційні доходи сестри судді становили лише 190 тисяч гривень, а її чоловік задекларував 539,2 тисячі гривень доходів. Цих сум, на думку ради, було недостатньо для купівлі такого майна навіть із урахуванням знижки.

    Під час співбесіди Ігор Кос пояснив, що кошти на придбання квартири походили з кількох джерел: подарунку від батьків у розмірі 50 тисяч доларів у 2014 році, близько 10 тисяч доларів, подарованих на весілля у 2016 році, а також заощаджень сестри та її чоловіка у розмірі 30 тисяч доларів. Однак і ці пояснення не переконали ГРД, оскільки офіційні доходи батьків також не дозволяли зробити настільки дорогі фінансові подарунки.

    Додаткові питання викликає і той факт, що суддя Кос проживав у цій квартирі протягом семи років, у той час як його сестра не користувалася житлом. До цього, з 2013 по 2017 роки, суддя разом із сім’єю мешкав безоплатно у квартирі, що належала співробітниці та подрузі його дружини.

    Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на професійну діяльність судді. У період з 2010 по 2025 роки Ігор Кос розглянув 1116 справ про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП. Під час аналізу було виявлено щонайменше 10 випадків, які потребують додаткових пояснень через порушення розумних строків розгляду справ. У результаті затягування процесів окремі водії уникнули відповідальності через сплив строків давності.

    У сукупності ці обставини, за висновком Громадської ради доброчесності, свідчать про наявність ознак недоброчесності та ставлять під сумнів відповідність судді Ігоря Коса критеріям, необхідним для роботи в апеляційному суді.

  • Кандидат в апеляційний суд: ГРД поставила під сумнів доброчесність судді з Дніпра

    Кандидат в апеляційний суд: ГРД поставила під сумнів доброчесність судді з Дніпра

    Суддя Новокодацького районного суду Дніпра Дмитро Мовчан, який претендує на посаду судді апеляційної інстанції, не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Такий висновок оприлюднила Громадська рада доброчесності за результатами аналізу його майнового стану та пояснень.

    У фокусі уваги — користування дорогими автомобілями, формально оформленими на батька судді. Зокрема, у 2008 році батько Дмитра Мовчана придбав Toyota Land Cruiser Prado 120, яким суддя користувався та декларував до 2017 року. Після цього, до 2020 року, він використовував інший автомобіль батька — Mitsubishi Pajero 2008 року випуску.

    Водночас офіційні доходи батька судді з 2002 року по квітень 2009 року становили лише 85 тисяч гривень, що за тодішнім курсом дорівнювало приблизно 17 тисячам доларів США. Навіть сьогодні ринкова вартість Toyota Land Cruiser Prado 120 не опускається нижче 14 тисяч доларів, а 17 років тому чотирирічний позашляховик коштував щонайменше у 2,5–3 рази дорожче.

    Ситуацію ускладнює і той факт, що у 2007 році, менш ніж за рік до купівлі Prado, батько судді придбав ще один автомобіль — Mitsubishi Outlander. У реєстрах зазначено, що транспортний засіб був зареєстрований як придбаний у торговельній організації на виплат, що викликає додаткові сумніви щодо наявності у родича коштів навіть на перше авто, не кажучи про друге.

    Сам Дмитро Мовчан неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху під час керування Mitsubishi Pajero, який фактично був єдиним транспортним засобом, яким він користувався. Пояснюючи, як відбувалося користування автомобілем разом із батьком, кандидат зазначив, що це була усна домовленість, а витрати на утримання здійснювалися за принципом «хто їде, той і заправляє».

    На думку Громадської ради доброчесності, такі пояснення лише підтверджують, що батько судді був номінальним власником автомобіля, тоді як фактичним користувачем і бенефіціаром був сам суддя. Це, у свою чергу, свідчить про приховування реального майнового стану та порушення стандартів прозорості, які є обов’язковими для кандидатів на посади в апеляційних судах.

  • Поїздки до Москви та Криму: ГРД висловила застереження щодо судді з Миколаївщини

    Поїздки до Москви та Криму: ГРД висловила застереження щодо судді з Миколаївщини

    Громадська рада доброчесності поставила під сумнів відповідність критеріям доброчесності судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Тетяни Шевиріної, яка претендує на посаду судді апеляційного суду. Причиною стали численні поїздки самої судді та її близьких родичів до Російської Федерації та тимчасово окупованого Криму після початку агресії РФ проти України.

    За даними ГРД, у серпні 2015 року Шевиріна відвідувала Москву разом із чоловіком і малолітнім сином. Її чоловік також здійснював поїздки на територію Росії у червні та вересні 2014 року, а згодом двічі відвідував анексований Крим — у січні 2018 року та в липні 2019 року. Під час останньої поїздки він перебував на тимчасово окупованій території разом із неповнолітнім сином і батьком судді.

    Батько Тетяни Шевиріної, за інформацією ГРД, перебував у Росії в травні 2014 року, а також відвідував Крим у квітні 2017 року. Ще більш інтенсивними були поїздки з боку родичів чоловіка судді. Свекор і свекруха Шевиріної перебували на території РФ у 2014–2015 роках, у тому числі впродовж тривалого періоду, що охоплював кілька місяців. Крім того, у 2018–2021 роках свекор судді здійснив ще вісім поїздок до Росії та двічі відвідував тимчасово окупований Крим.

    Під час проходження кваліфікаційного оцінювання у 2018 році Шевиріна підтвердила факт своїх поїздок до Росії, пояснивши їх родинними обставинами. У письмових поясненнях до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона зазначила, що в Москві проживають родичі її чоловіка, а також її власні родичі, там поховані дід і бабуся. Аналогічними родинними причинами суддя пояснила й поїздки батька до Криму.

    Водночас Громадська рада доброчесності наголошує, що в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України будь-які поїздки до держави-агресора або на тимчасово окуповані території мають оцінюватися не лише з огляду на особисті обставини, а й з урахуванням ризиків для державної безпеки. Йдеться, зокрема, про загрозу затримання, тиску або вербування, що може мати наслідки не лише для конкретної особи, а й для національних інтересів України.

    Саме сукупність таких поїздок — як самої судді, так і членів її родини — ГРД розцінює як обставину, що потребує особливої оцінки під час розгляду питання про призначення Шевиріної до апеляційного суду.