Позначка: судді

Пенсійний борг перевалив за 100 млрд: держава програє суди, але платити нічим

Заборгованість держави за невиконаними судовими рішеннями у пенсійних спорах перевищила психологічну позначку у 100 млрд грн. Станом на 1 вересня 2026 року Пенсійний фонд обліковував уже 101,52 млрд грн боргу — удвічі більше, ніж три роки тому, коли сума становила близько 50 млрд грн.

Основна частина таких спорів пов’язана зі спеціальними пенсіями, які регулюються окремими законами. Йдеться, зокрема, про колишніх військових і правоохоронців, прокурорів, суддів, а також осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Для цих категорій законодавство передбачає вигідніші умови виходу на пенсію та розрахунку виплат, ніж для більшості українців.

Механізм накопичення боргу виглядає так: пенсіонер через суд домагається перерахунку виплат. Пенсійний фонд починає платити підвищену суму, але суд також часто зобов’язує компенсувати недоплачені кошти за попередні роки. Саме ця ретроспективна частина рішень часто залишається невиплаченою через відсутність достатнього фінансування, тому борг накопичується.

Масштаб проблеми видно і за співвідношенням боргу та закладених коштів. У бюджеті Міністерства соціальної політики на 2026 рік на виконання судових рішень передбачили лише 100 млн грн, тоді як тільки за 2025 рік заборгованість Пенсійного фонду зросла на 7,3 млрд грн.

У серпні уряд затвердив окремий порядок виплат за рішеннями судів. Постанова №1046 передбачає, що кошти розподілятимуть пропорційно між усіма отримувачами, включеними до відповідного переліку Пенсійного фонду, але лише в межах наявних бюджетних асигнувань.

Особливо гострою залишається ситуація зі спецпенсіями. За даними Пенсійного фонду, в липні 2026 року 29,5 тис. осіб отримували понад 30 тис. грн на місяць, хоча загальний максимальний розмір пенсії формально обмежений десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб — у 2026 році це 25,95 тис. грн. У багатьох випадках вищі виплати забезпечуються саме через рішення судів.

Найчисельніша група отримувачів спеціальних пенсій — колишні кадрові військові та правоохоронці. Виплати за профільним законом отримують понад пів мільйона людей, а їхній розмір може становити 50–70% грошового забезпечення чинного працівника на аналогічній посаді.

Окремі пільгові правила діють для прокурорів і суддів. Прокурори за певних умов можуть через суд домагатися перерахунку пенсій за старими нормами, які передбачали виплати до 90% зарплати. У матеріалі також наведений приклад 36-річного прокурора, який на початку 2026 року отримував пенсію 156 тис. грн на місяць.

Ще одна велика категорія судових спорів — так звані чорнобильські надбавки. Хоча чинне законодавство не передбачає частину таких доплат, пенсіонери продовжують домагатися їх через суди. За даними матеріалу, з 2022 року кількість отримувачів відповідних надбавок за один рік зросла у 13 разів — до понад 130 тисяч осіб.

Уряд намагається стримувати подальше зростання видатків через щорічні закони про держбюджет. З 2024 року там регулярно з’являються норми, які обмежують виплати понад встановлений максимум спеціальними коефіцієнтами. У проєкті бюджету на 2027 рік також запропоновано захистити посадовців ПФУ від штрафів за невиконання судових рішень у випадку, якщо на це немає бюджетних асигнувань.

Паралельно Мінсоцполітики працює над більш системною реформою. Вона передбачає заміну частини спецпенсій окремим рівнем професійних пенсій, фінансування яких планують пов’язати з підвищеним ЄСВ для відповідних професійних груп. Поки ця модель перебуває на етапі обговорення.

Таким чином, проблема вже давно вийшла за межі окремих судових справ. Держава одночасно має виконувати остаточні рішення судів, утримувати Пенсійний фонд у фінансовій рівновазі та шукати спосіб реформувати систему спецпенсій так, щоб нові борги не накопичувалися ще швидше.

6 Жовтня, 2026
Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко

Редакцію нашого видання зацікавила історія ймовірно неправомірного збагачення суддів Обухівського районного суду разом з прокурором Київській обласної прокуратури, чоловік якої воює за Росію та брав участь у катуванні українських воїнів.

Так, згідно даних декларацій, судді Обухівського райсуда Потабенко Лариса Вікторівна, Кравченко Максим Володимирович та Зінченко Олександр Миколайович у 06.10.2011 році синхронно отримали у власність ділянки землі у Київській області площею 10 000 м2.

Варто відзначити, що судді отримали ці земельні ділянки в той час, коли чоловік судді Лариси Потабенко – Потабенко Юрій Миколайович обіймав керівну посаду в Обухівській районній державній адміністрації на територіальній юрисдикції якої саме і знаходяться ці ділянки.

Що цікаво, вищезгадані судді в своїх корупційних кейсах часто мають справу з силовиками з вкрай сумнівною репутацією.

До прикладу, при розгляді справи про екстрадицію громадянина України Кошового А.Ю. № 12021111050000020 від 11.02.2021 року, яка має явно замовний характер та корупційну складову, судді Обухівського райсуда увійшли у змову з прокуроршою Київської обласної прокуратури Валерією Володимирівною Васечко.

ФОТО: Прокурор Київської обласної прокуратури Васечко Валерія Володимирівна

Зокрема, редакції нашого видання стало відомо, що відносно прокурора Валерії Васечко та суддів Обухівського райсуду Потабенко, Кравченко та Зінченко було зареєстроване ЄРДР за фактом певних протиправних дій передбачених ч. 3 ст. 255 КК України “Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній”.

Прокурорша Валерія Володимирівна Васечко родом з Горлівки, що само по собі не являється злочином. З початку 2025 року перевелась до Київської обласної прокуратури, до цього часу працювала в Броварській прокуратурі.

А що цікаво, так це той факт, що чоловік прокурорші Валерії Васечко – також уроженець Горлівки Васечко Денис Олександрович 21.06.1984 року народження, який був довіреною особою нині ліквідованого колаборанта Армена Саркисяна та разом з ним організував незаконне збройне формування “АрБАТ” бійці якого не тільки воювали проти України, але й були причетні до катування наших воїнів з 2025 року занесений на сайт Миротворець.

ФОТО: Чоловік прокурора Валерії Васечко засновник батальйону АрБАТ

Так, відповідно до матеріалів справи Nº42023000000001936 від 01.12.2023 чоловік української прокурорші Валерії Васечко, як права рука Армена Саркисяна (Армена Горлівского) допомагав йому у створенні воєнізованого формування батальойн “АрБАТ”, за що отримав підозру 23.07.2025 року.

Зокрема, в матеріалах справи також зазначено, що Денис Васечко займався підшукуванням та залученням осіб, готових за грошову винагороду надавати їм інформацію про місця розташування обʼєктів критичної інфраструктури, військових обʼєктів, місць дислокації військовослужбовців ЗСУ, представників Сил оборони України, співробітників правоохоронних органів України, військовослужбовців військових формувань України.

ФОТО: Скріншот матеріалів справи Nº42023000000001936

Як встановило слідство Денис Васечко займався організацією батальйону АрБАТ не пізніше вересня 2022 року, будучи в офіційному шлюбі з прокуроршою Валерією Васечко.

Нагадаємо, в декларації за 2022 рік Валерія Васечко не просто вказує чоловіка Дениса Васечко в Декларації, але й декларує дохід від його зарплати, тобто підтверджує спільне проживання та спільний побут із найближчим засновником незаконного збройного формування “АрБАТ”.

ФОТО: Скріншот декларації прокурора Валерії Васечко

Також цікавий нюанс, згідно даних офіційної декларації поданої Валерією Васечко, в 2019 році вони разом з чоловіком стали власником квартири 69,7 м2, якраз в той час коли Денис Васечко активно співпрацював з Арменом Саркисяном і можливо за отримані від нього гроші.

Варто відзначити, що в декларації Валерії Васечко за 2023 рік інформація про чоловіка колаборанта повністю відсутня.

Водночас, за інформацією наших джерел, Валерія Васечко до цього часу продовжує спілкування та періодично сумісне проживання з екс-чоловіком коллаборантом.

Улюбленим місцем зустрічі української прокурорші Валерії Васечко та російського бойовика Дениса Васечка стала Туреччина, яку після 2022 року Валерія регулярно відвідує.

Часті вояжі прокурорші Валерії Васечко до “традиційного місця зустрічі російських спецслужб зі своїми агентами” викликали інтерес в українських спецслужб, які під час чергового відвідування Валерією Васечко Туреччини зафіксували сумісне проживання та близькі контакти між нею та її екс-чоловіком.

З урахуванням підривного характеру діяльності Дениса Васечко та його участь у зборі даних про військові та стратегічні об’єкти на території України у відношенні прокурорші Валерії Васечко було розпочате внутрішнє розслідування.

За інформацією джерел нашого видання, свої зустрічі з екс-чоловіком та бойовиком російського терористичного угрупування “АрБАТ” Денисом Васечко прокурорша Валерія Васечко обгрунтувала фразою “він батько моїх дітей”.

Варто відзначити, що любі зафіксовані контакти такого роду з представниками російських терористичних військових угрупувань для громадян України мали б закінчитись підозрою по статті 111 (державна зрада), але з якоїсь невідомої причини навіть внутрішнє розслідування по прокурорші Васечко було закрите.

Варто відзначити, що суддів Обухівського райсуда Потабенко Ларису Вікторівну, Кравченко Максима Володимировича та Зінченко Олександра Миколайовича разом з прокуроршою Валерією Васечко зібрав в одному кейсі інший відомий силовик з корупційним шлейфом – Кукос Євгеній Володимирович.

ФОТО: Євгеній Кукос відмовляється воювати за Україну на Донбасі

Євгеній Кукос став фігурантом ряду журналістських після того, як журналісти знайшли в нього незадекларованої нерухомості на мільйони гривень.

Наразі Євгеній Кукос займає посаду Начальника відділу в Управлінні карного розшуку міста Києва, який займається розслідуванням диверсій РФ на території Києва.

Що цікаво, за інформацією наших джерел, в Управлінні карного розшуку новопризначеного начальника не те щоб “не люблять”, а серед рядових співробітників Управління поширена думка, що “Кукос з незрозумілих причин блокує їх роботу”.

“Новий начальник з нами навіть пити не сідає, не тому що не любить, а тому що розуміє що хлопці можуть не витримати та дійде до фізичного насилля” – зазначає джерело в Управлінні.

Також показово, що більшість співробітників Управлінні карного розшуку міста Києва були командировані на фронт на Донецький напрямок та отримали статус УБД, крім Євгенія Кукоса, який навідріз відмовляється воювати за Україну на Донбасі.

Водночас, поведінка Євгена Кукоса повністю логічна в контексті його зв’язків з прокуроршою Валерією Васечко і, відповідно, її чоловіком засновником батальйону АрБАТ Денисом Васечко.

9 Вересня, 2026
Рада терміново ухвалила закон про доброчесність суддів і розблокувала 300 млн євро для України

Верховна Рада України 9 червня ухвалила закон про удосконалення декларацій доброчесності та родинних зв’язків суддів. Документ став одним із ключових зобов’язань України перед Європейським Союзом у межах програми Ukraine Facility і дозволяє розблокувати близько 300 млн євро фінансової допомоги, яку країна могла втратити у разі провалу голосування.

За законопроєкт №13165-2 проголосували 242 народні депутати. Документ передбачає зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та низки інших нормативних актів, що регулюють процедури декларування доброчесності представників судової влади. За даними парламентського Комітету з питань правової політики, головною метою закону є посилення підзвітності суддів, удосконалення механізмів перевірки їхніх декларацій та виконання рекомендацій Європейської комісії.

У центрі реформи опинилися декларації доброчесності суддів та декларації родинних зв’язків. Закон передбачає їх об’єднання в єдиний документ — декларацію доброчесності та родинних зв’язків судді. Також уточнюється перелік відомостей, які судді повинні вказувати у таких деклараціях, та врегульовується процедура їхньої перевірки Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Прийняття документа відбулося на тлі активного тиску з боку європейських партнерів. Напередодні голосування до Києва прибула єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яка наголосила на важливості виконання Україною взятих на себе зобов’язань у сфері судової реформи. Саме питання очищення та підвищення доброчесності судової системи залишається одним із ключових критеріїв для подальшого просування України на шляху до членства в ЄС.

Програма Ukraine Facility, яка передбачає для України загалом 50 млрд євро підтримки на 2024–2027 роки, прив’язана до виконання конкретних реформ та індикаторів. Серед них — завершення етапів судової реформи, перевірка декларацій доброчесності суддів, добір нових суддів та створення механізмів очищення судової системи. Саме тому ухвалення цього закону розглядалося Брюсселем як один із важливих маркерів виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов’язань.

Втім, попри позитивне голосування, закон уже викликав гостру дискусію серед антикорупційних організацій та експертів у сфері судової реформи. Низка громадських організацій заявила, що документ не повною мірою відповідає очікуванням суспільства щодо очищення судової системи. Зокрема, критика стосується механізмів перевірки суддів Верховного Суду та відсутності достатньої участі міжнародних експертів у процесі оцінювання доброчесності.

У Фундації DEJURE наголошували, що закон не містить окремого механізму масштабної перевірки суддів Верховного Суду, яка після корупційного скандалу навколо колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва вважається одним із головних запитів суспільства. На думку експертів, документ не забезпечує достатньо жорсткого контролю та може перетворити процедури перевірки на формальність.

Схожої позиції дотримується і Центр протидії корупції. Там вважають, що законопроєкт суттєво пом’якшує механізми контролю за доброчесністю суддів та не передбачає залучення міжнародних експертів із вирішальним голосом, як це раніше застосовувалося під час створення Вищого антикорупційного суду та формування Вищої ради правосуддя.

Разом із тим прихильники закону наголошують, що документ є компромісним рішенням, яке дозволяє виконати вимоги ЄС та забезпечити подальше фінансування України. У Верховній Раді зазначають, що закон створює основу для більш прозорого декларування та перевірки доброчесності суддів, а його подальше вдосконалення можливе вже в рамках наступних етапів судової реформи.

Питання судової реформи залишається одним із найважливіших для України не лише через фінансову допомогу, а й через переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу. Брюссель неодноразово наголошував, що незалежна, прозора та доброчесна судова система є фундаментом верховенства права та ключовою умовою для подальшої інтеграції України до європейського співтовариства.

Тепер після ухвалення закону Україна зможе розраховувати на отримання чергового траншу фінансової підтримки в межах Ukraine Facility. Водночас дискусія щодо реального очищення судової системи, ролі міжнародних експертів та ефективності нових механізмів перевірки доброчесності суддів лише набирає обертів.

9 Червня, 2026
Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу судді Верховного Суду Жанни Єленіної і визначив їй заставу у розмірі 3 млн грн. Про це повідомляє Центр протидії корупції з посиланням на результати судового засідання.

За даними, озвученими у суді, Єленіна підозрюється в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США. Слідство вважає, що ці кошти могли бути частиною корупційної схеми, пов’язаної з ухваленням рішень у Верховному Суді. Також у матеріалах справи згадується, що гроші, передані колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, були вилучені під час слідчих дій.

Під час судового засідання сторона захисту заявляла, що покази Князєва можуть бути мотивовані його прагненням укласти угоду зі слідством і отримати більш м’яке покарання. Водночас суд дослідив ці аргументи у межах розгляду запобіжного заходу, однак вони не стали підставою для зміни рішення.

Окрім визначення застави, суд поклав на підозрювану низку процесуальних обов’язків, зокрема обмеження на пересування без дозволу слідства, заборону контактувати зі свідками у справі та обов’язок здати документи для виїзду за кордон. Йдеться про запобіжні заходи, які мають забезпечити належний хід розслідування та унеможливити вплив на інших учасників процесу.

Раніше ВАКС уже обирав запобіжні заходи іншим фігурантам цієї справи, зокрема двом суддям Верховного Суду, яким визначили застави у 2,5 млн грн та 2 млн грн. Таким чином, справа поступово розширюється і охоплює вже кількох чинних представників найвищої судової інстанції.

Слідство, яке ведуть Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, розглядає версію про існування системної корупційної схеми у Верховному Суді. За даними слідчих, йдеться про ймовірне отримання неправомірної вигоди за ухвалення рішень у справі, пов’язаній із Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом та інтересами групи “Фінанси і кредит”.

У матеріалах провадження фігурує бізнесмен Костянтин Жеваго, однак він публічно заперечує будь-яку причетність до можливих корупційних домовленостей у Верховному Суді.

Розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують встановлювати можливі зв’язки між фігурантами справи, джерелами коштів та механізмами впливу на ухвалення судових рішень.

25 Травня, 2026
НАБУ прийшло до Верховного Суду: у справі про корупцію проводять масштабні обшуки

У вівторок, 19 травня, детективи НАБУ та прокурори САП проводять масштабні обшуки у Верховному Суді в межах розслідування корупційної справи. Слідчі дії відбуваються за місцями роботи, проживання та у транспортних засобах чинних і колишніх суддів найвищої судової інстанції країни.

Про це офіційно повідомило НАБУ.

За даними правоохоронців, обшуки також проводять у колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва, справа якого вже слухається у Вищому антикорупційному суді. Деталі нових слідчих дій у НАБУ та САП поки офіційно не розкривають, однак пообіцяли оприлюднити додаткову інформацію пізніше.

За інформацією правоохоронців, слідчі дії відбуваються одразу за кількома адресами. Йдеться не лише про службові кабінети суддів, а й про приватне майно та автомобілі фігурантів справи. На оприлюднених фото видно співробітників НАБУ у приміщенні суду та під час проведення процесуальних дій.

Нинішні обшуки фактично стали продовженням однієї з найгучніших антикорупційних справ в українській судовій системі за останні роки — справи ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва.

Нагадаємо, 15 травня 2023 року правоохоронці затримали Князєва за підозрою в отриманні хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів. На той момент він очолював Верховний Суд. Слідство заявляло, що гроші нібито передавалися за ухвалення рішення на користь одного з українських бізнесменів.

Того ж тижня пленум Верховного Суду достроково припинив повноваження Князєва як голови суду. Скандал став безпрецедентним для української судової системи, адже вперше в історії незалежної України на хабарі затримали керівника Верховного Суду.

Після арешту справа Князєва неодноразово привертала увагу через зміну розміру застави. Спочатку суд визначив рекордну суму, однак згодом її кілька разів зменшували. У підсумку 31 січня 2024 року Князєв вийшов із СІЗО після внесення застави у понад 18 мільйонів гривень. Це стало сьомим переглядом розміру застави у справі.

Паралельно Вища рада правосуддя розглядала питання щодо надання згоди на затримання, тримання під вартою та тимчасове усунення судді від здійснення правосуддя.

Нинішні обшуки можуть свідчити про подальше розширення антикорупційного розслідування. Офіційно НАБУ не уточнює, чи йдеться про нові епізоди у справі Князєва, чи про окреме провадження щодо інших представників судової системи.

На тлі війни та постійних вимог західних партнерів щодо реформування судової системи подібні розслідування набувають особливого політичного значення. Україна неодноразово декларувала боротьбу з корупцією як одну з ключових умов для інтеграції до Європейського Союзу та подальшого отримання міжнародної фінансової допомоги.

Останніми тижнями українські правоохоронці активізували масштабні антикорупційні перевірки в різних державних структурах. Кілька днів тому правоохоронці провели серію обшуків у посадовців ТЦК та СП по всій Україні.

Тоді поліцейські та слідчі здійснили 44 обшуки у 16 регіонах держави. Під час слідчих дій вилучили елітні автомобілі, великі суми готівки та документи, що можуть свідчити про незаконне збагачення окремих посадовців. Загальна сума виявлених коштів сягнула майже 92 мільйонів гривень.

На цьому тлі нові обшуки у Верховному Суді можуть стати ще одним гучним ударом по репутації української судової системи, яка вже тривалий час перебуває під пильною увагою суспільства та міжнародних партнерів.

19 Травня, 2026
64 тисячі держслужбовців в Україні декларують відсутність житла

В Україні десятки тисяч державних службовців у своїх електронних деклараціях не вказують жодного об’єкта нерухомості, повідомляє NGL.media з посиланням на аналіз відкритих даних е-декларацій.

За даними видання, близько 64 тисячі посадовців за останній рік задекларували відсутність будь-якого житла, а приблизно 46 тисяч із них не зазначали жодної нерухомості щонайменше протягом двох останніх років поспіль.

Найбільшу частку серед таких випадків становлять представники органів місцевого самоврядування та працівники комунальних підприємств — близько 9,5 тисячі осіб. Це можуть бути як посадові особи громад, так і працівники комунальних структур, які зобов’язані подавати декларації незалежно від рівня посади.

Далі йдуть правоохоронці та військовослужбовці — по 7,3 тисячі осіб у кожній категорії. Також близько 1,5 тисячі декларантів працюють у міністерствах та підпорядкованих державних органах.

Окремо журналісти зазначають, що дев’ятеро співробітників Офісу президента не вказали у деклараціях жодного об’єкта нерухомості. Також виявлено щонайменше сімох суддів із подібними деклараціями, що викликає додаткові питання з огляду на рівень їхніх доходів і соціальний статус.

Серед правоохоронних органів найбільше таких випадків зафіксовано серед поліцейських і патрульних. Також серед декларантів без нерухомості згадуються 14 співробітників Бюро економічної безпеки та шість працівників Державного бюро розслідувань.

В Україні щорічне електронне декларування є обов’язковим для широкого кола посадовців — від державних службовців до суддів, прокурорів, військових та працівників державних і комунальних підприємств.

Декларація подається до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) і включає 16 розділів, серед яких інформація про доходи, грошові активи, зобов’язання, корпоративні права, транспорт та нерухомість.

Законодавство зобов’язує декларанта вказувати всю нерухомість, яка прямо або опосередковано пов’язана з ним або членами його сім’ї. Це стосується як власності, так і орендованого або безоплатно використовуваного житла.

Попри масштабність системи декларування, її контрольні можливості залишаються обмеженими. За даними NGL.media, щороку в Україні подається близько 630 тисяч декларацій, однак НАЗК проводить повні перевірки лише приблизно 1200 із них.

Це означає, що фактична глибока верифікація охоплює незначну частину посадовців, тоді як основна маса декларацій перевіряється вибірково або автоматизовано.

Система електронного декларування була запроваджена як один із ключових інструментів антикорупційної політики після Революції гідності. Вона має забезпечувати прозорість доходів і майнового стану посадовців, а також дозволяти виявляти невідповідності між задекларованими даними та реальним рівнем життя.

Останні роки в Україні триває дискусія щодо ефективності системи: з одного боку, вона є однією з найвідкритіших у Європі, з іншого — її контрольні механізми обмежені через велику кількість декларацій і недостатні ресурси для повної перевірки всіх поданих даних.

13 Квітня, 2026
Суддя з Богуслава йде у відставку: що відомо про стаж і майно

10 лютого Вища рада правосуддя без обговорення одноголосно підтримала відставку судді Богуславський районний суд Київської області Миколи Тітова. Рішення стало фінальною точкою у багаторічній кар’єрі, що тривала понад три десятиліття.

За офіційними розрахунками стажу, до 33 років суддівської роботи додали юридичну практику, строкову службу та частину навчання у Харківський юридичний інститут імені Дзержинського (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У сумі це дало понад 39 років стажу, що забезпечує право на довічне грошове утримання судді.

Грошові виплати для суддів-пенсіонерів зазвичай становлять 50–90% окладу, а з урахуванням надбавок можуть досягати значних сум щомісяця. Таким чином, відставка гарантує стабільний довгостроковий дохід.

Публічну увагу Тітов отримав ще у 2014 році, коли ухвалив рішення щодо учасниці руху Автомайдан. Пізніше апеляція це рішення скасувала. Сам суддя зазначав у деклараціях про доброчесність, що не розглядав справ, пов’язаних із протестувальниками.

Майновий стан родини включає земельні ділянки у межах Київська область та Черкаська область, житлові об’єкти в селі Калинівка та місті Богуслав. Частина майна перебуває у спільній власності з членами родини.

Фінансові надходження формуються з кількох джерел: пенсійні виплати, банківські дивіденди від Ощадбанк та ПриватБанк, орендна плата за землю, соціальні виплати, а також благодійна допомога від МХП через структуру ТОВ «НПФ “Урожай”».

Загальний рівень задекларованих доходів родини дозволяє підтримувати стабільний щомісячний бюджет. Після відставки суддя отримає право на довічні виплати, що доповнять наявні джерела доходів.

Формально рішення відповідає чинному законодавству та розрахункам стажу. Водночас суспільна дискусія навколо довічного забезпечення суддів і стандартів доброчесності залишається актуальною.

22 Лютого, 2026
Власник вишу, де студенти уникали служби в армії, прагне потрапити до апеляційного суду

Власник приватного університету, де СБУ викрила масштабну схему фіктивного навчання для ухилення від мобілізації, тепер намагається стати суддею.

Ростислав Сопільник, співвласник «Львівського університету бізнесу та права», бере участь у конкурсі на посаду судді Львівського апеляційного суду. Раніше в його навчальному закладі чоловіків призовного віку незаконно зараховували за гроші, щоб ті отримували довідки та уникали служби у війську. За даними СБУ, вартість таких «послуг» становила від 5 до 8 тисяч доларів. Керівництво університету перевищувало ліцензовані обсяги студентів та аспірантів, затверджені Міністерством освіти.

У помешканні Любомира Сопільника, батька Ростислава та, за версією СБУ, власника університету, було виявлено склад зброї. Після цього МОН анулювало ліцензію вишу на підготовку аспірантів за спеціальністю «право». Наприкінці 2025 року адвокати університету домоглися скасування цього рішення через суд.

Сам Ростислав Сопільник володіє 49% університету та працює старшим уповноваженим департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції у Львівській області. Попри скандальну історію з фіктивним навчанням, він успішно склав тести на знання права, пройшов перевірку когнітивних здібностей та виконав практичне завдання для конкурсу на суддівську посаду. Співбесіду у Вищій кваліфікаційній комісії суддів спочатку призначили на січень, але згодом її перенесли, нової дати поки немає.

6 Лютого, 2026
Спецпенсії за рахунок платників податків: держава витрачає 170 млрд грн на рік

В Україні формується окрема каста так званих «пенсіонерів у 30–40 років» — прокурорів, суддів та силовиків, які виходять на заслужений відпочинок задовго до загального пенсійного віку та отримують виплати, що у десятки разів перевищують середні по країні. Лише на спеціальні пенсії держава щороку витрачає близько 170 млрд грн.

Резонанс викликала історія колишнього керівника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака. У 36 років він отримує 156 тис. грн пенсії щомісяця. На пенсію ексчиновник вийшов ще у 33 роки. У суді він домігся скасування урядових обмежень на максимальні виплати, через що Пенсійний фонд був змушений повернути йому повний розмір нарахувань.

Формально Казак має другу групу інвалідності, однак отримує пенсію не лише через це, а й за вислугу років. За законодавчими лазівками прокурори можуть оформлювати такі виплати, маючи 20–25 років стажу, з яких частина — робота в прокуратурі. При цьому через суди вони часто домагаються застосування старішого закону 1991 року, який передбачає значно вигідніші умови — 80–90% від зарплати замість 60%.

За даними Пенсійного фонду, середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років — 47 років. Водночас є й ті, кому ще немає 40. Часто вони продовжують працювати та одночасно отримують і зарплату, і пенсію. Загалом в Україні понад 5,7 тис. прокурорів мають такі виплати, більше двох тисяч із них — діючі працівники.

Схожі пільги мають і судді, військові, правоохоронці, «чорнобильці» та працівники небезпечних виробництв. У грудні 2025 року в Україні нараховувалося 7,6 тис. осіб, які отримували пенсію у віці до 45 років.

Окрема проблема — розмір таких виплат. Середнє довічне грошове утримання судді перевищує 112 тис. грн, а максимальні суми сягають 390 тис. грн на місяць. Попри законодавчий ліміт у десять прожиткових мінімумів (близько 26 тис. грн), тисячі спецпенсіонерів через суди добиваються нарахувань без обмежень.

У січні–вересні 2025 року на спецпенсії витратили понад 127 млрд грн, а за рік сума сягнула приблизно 170 млрд. Отримувачів — 1,3 млн осіб. При цьому через судові рішення утворилася заборгованість Пенсійного фонду ще на 85,5 млрд грн.

Уряд визнає проблему та готує зміни. Попередня концепція реформи передбачала створення професійних накопичувальних фондів, щоб спецпенсії фінансувалися не з податків усіх громадян, а з додаткових внесків самих роботодавців і працівників. Однак нове керівництво Мінсоцполітики пропонує інший підхід — підвищений ЄСВ для пільгових професій, але без повноцінної накопичувальної системи.

Економісти застерігають: без системних змін солідарний рівень і надалі нестиме дедалі більше навантаження. Адже поки пересічні українці працюють до 60 років і отримують 30–40% від зарплати, окремі категорії можуть ставати пенсіонерами у 30–40 років із виплатами у сотні тисяч гривень.

6 Лютого, 2026
Невідповідність доходів і майна: ГРД визнала суддю Павла Прохорова недоброчесним

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Павло Прохоров, який нині працює суддею Київського районного суду Одеси, не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. До такого висновку дійшла Громадська рада доброчесності за результатами аналізу його майнового стану та фінансових пояснень.

Ключовою підставою для негативного висновку стала невідповідність рівня життя сім’ї судді та вартості набутого майна розміру задекларованих законних доходів. Зокрема, у 2016 році дружина кандидата, Тетяна Прохорова, придбала нежитлове приміщення вартістю 539 тисяч гривень. При цьому сукупний дохід сім’ї за цей рік становив 620 тисяч гривень, з яких після сплати податків залишалося близько 500 тисяч гривень.

На кінець 2015 року дружина судді декларувала заощадження у розмірі 349,5 тисячі гривень. З урахуванням поточних витрат на життя ці кошти, за оцінкою ГРД, могли покривати лише базові потреби сім’ї протягом року. Водночас уже в декларації за 2016 рік кандидат зазначив, що його дружина володіє готівковими заощадженнями у розмірі 27,6 тисячі доларів США, що за тодішнім курсом відповідало приблизно 740–750 тисячам гривень.

Таке суттєве зростання обсягу готівки виглядало економічно необґрунтованим, особливо з огляду на нещодавню значну покупку та обмеженість вільних коштів. Сам кандидат пояснив, що у лютому 2015 року його дружина продала однокімнатну квартиру за 349,5 тисячі гривень, після чого ці кошти були конвертовані в долари і зберігалися вдома. У 2016 році, за його словами, дружина отримала 397 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності, які також були переведені в іноземну валюту. Таким чином, загальна сума, за версією кандидата, дозволяла сформувати задекларовані 27,6 тисячі доларів.

Громадська рада доброчесності не визнала ці пояснення достатніми та переконливими. Окремі сумніви викликало подальше систематичне зростання заощаджень дружини судді в наступні роки, а також непропорційно велика частка доходів, яка, за деклараціями, спрямовувалася на накопичення готівки та інвестування у криптовалюту. При цьому враховувалися склад сім’ї, регулярні витрати на проживання, поїздки за кордон, утримання кількох транспортних засобів, один із яких було придбано у 2021 році.

У сукупності ці обставини, на думку ГРД, ставлять під сумнів повноту та достовірність пояснень щодо джерел походження коштів і структури заощаджень сім’ї кандидата. В результаті Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що Павло Прохоров не відповідає критеріям доброчесності, необхідним для обіймання посади судді апеляційного суду.

Зазначається також, що під час повномасштабного вторгнення дружина кандидата набула значну кількість рухомого й нерухомого майна та задекларувала володіння криптовалютою Ethereum вартістю близько 1,1 мільйона гривень, що стало додатковим фактором для оцінки фінансової поведінки сім’ї.

4 Лютого, 2026