Golosnovinua.com

Позначка: судова реформа

  • Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр офіційно вніс до парламенту проєкт масштабних змін до Конституції країни, який може стати однією з найбільших політико-правових реформ за всю новітню історію держави. Запропоновані поправки стосуються практично всіх ключових державних інституцій — парламенту, президентської влади, Конституційного суду, судової системи та державного управління. Однією з найрезонансніших ініціатив стало дострокове припинення повноважень чинного президента Тамаша Шуйока, якого нова влада вважає одним із символів політичної системи, сформованої за часів багаторічного правління Віктора Орбана.

    Про це повідомляє угорське видання Index.

    Про внесення законопроєкту Петер Мадяр повідомив 4 липня. За його словами, документ покликаний не лише змінити окремі положення Основного закону, а й закласти фундамент для оновлення всієї державної системи після зміни влади. Прем’єр наголосив, що вперше за останні 36 років зміни до Конституції пропонуються не кулуарно, а після консультацій із громадянами та з урахуванням суспільного запиту на реформування держави.

    Мадяр заявив, що його уряд прагне створити більш демократичну, ефективну та справедливу модель державного управління, яка гарантуватиме незалежність інституцій, не допустить концентрації влади та забезпечить прозорість політичної системи. За його словами, кожна із запропонованих поправок має спільну мету — зробити так, щоб жодна політична сила чи окремі посадовці більше не могли фактично контролювати всю державну систему.

    Одним із центральних положень законопроєкту стало обмеження тривалості перебування депутатів у парламенті. Згідно із запропонованими змінами, одна особа зможе бути народним депутатом не більше трьох каденцій поспіль або загалом не довше 12 років. Уряд пояснює цю ініціативу необхідністю регулярного оновлення політичної еліти та створення умов для приходу нових політиків, які представлятимуть інтереси сучасного угорського суспільства.

    Не менш резонансною стала пропозиція щодо дострокового припинення повноважень чинного президента Угорщини Тамаша Шуйока. Саме цей пункт викликав найбільшу увагу як усередині країни, так і за її межами.

    Петер Мадяр прямо заявив, що не бачить можливості провести повноцінне реформування держави за участю президента, який, на його думку, був частиною політичної системи попередньої влади. За словами прем’єра, Тамаш Шуйок підтримував уряд, який протягом багатьох років послаблював верховенство права, концентрував владу та змінював баланс між державними інститутами.

    Саме тому новий уряд пропонує достроково завершити президентський мандат. Після набуття чинності відповідних змін парламент має обрати нового президента країни. Очікується, що це може відбутися вже цього літа. Новий глава держави працюватиме протягом п’ятирічного терміну або до завершення комплексної конституційної реформи.

    Суттєві зміни передбачені й для Конституційного суду, який останніми роками неодноразово опинявся у центрі політичних дискусій щодо його незалежності. Законопроєкт пропонує скоротити максимальний термін перебування суддів Конституційного суду на посаді з 12 до 9 років. Крім цього, планується встановити граничний вік перебування суддів на посаді — 70 років.

    На думку уряду, такі зміни дозволять уникнути надмірного впливу окремих політичних сил на судову систему та сприятимуть регулярному оновленню складу Конституційного суду.

    Окремий блок поправок присвячений реформі всієї судової влади. Петер Мадяр пропонує значно посилити систему суддівського самоврядування, розширивши її повноваження та забезпечивши більшу незалежність суддів від виконавчої влади. Уряд заявляє, що саме незалежне правосуддя має стати однією з головних гарантій демократичного розвитку країни.

    Ще одним важливим елементом реформи стане створення Національного офісу відновлення й захисту активів. Передбачається, що цей орган відповідатиме за повернення державного майна, боротьбу з незаконним відчуженням активів, фінансовими зловживаннями та можливими корупційними схемами. Очікується, що структура отримає широкі повноваження щодо пошуку, арешту та повернення активів, які могли бути незаконно виведені з державної власності.

    Документ також містить символічні зміни, які стосуються адміністративно-територіального устрою країни. Зокрема, уряд пропонує відмовитися від історичної назви адміністративних одиниць vármegye, яку попередня влада повернула лише у 2023 році, та знову використовувати сучаснішу назву megye. Хоча ця зміна не впливає безпосередньо на систему управління, вона має політичне значення, оскільки демонструє намір нового уряду переглянути частину рішень попередньої влади.

    Петер Мадяр наголосив, що нинішня реформа має стати символом переходу Угорщини до нової моделі державного управління. За його словами, країна потребує не лише кадрових змін, а й нового конституційного фундаменту, який відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Особливу увагу глава уряду приділив темі відкритості процесу. Він заявив, що вперше з моменту демократичних змін наприкінці 1980-х років конституційні поправки обговорюватимуться не вузьким колом політиків, а із залученням суспільства. На думку Мадяра, саме така модель дозволить відновити довіру громадян до державних інституцій.

    Конфлікт між новим урядом і президентом триває вже кілька місяців. Після перемоги партії “Тиса” на парламентських виборах Петер Мадяр закликав Тамаша Шуйока добровільно скласти повноваження, мотивуючи це необхідністю повного оновлення системи влади після багаторічного домінування політичної сили Віктора Орбана.

    Президент категорично відмовився виконувати цю вимогу. Наприкінці травня він остаточно заявив, що не має наміру залишати посаду навіть після завершення встановленого урядом терміну для добровільної відставки. У відповідь Петер Мадяр оголосив про намір вирішити це питання шляхом внесення змін до Конституції, що зрештою і було реалізовано.

    Очікується, що парламент найближчим часом розпочне розгляд законопроєкту. Якщо документ отримає необхідну підтримку депутатів, Угорщина може пройти через наймасштабніше конституційне реформування за останні десятиліття. Уряд переконаний, що ці зміни допоможуть відновити баланс між гілками влади, зміцнити незалежність судової системи, обмежити політичну монополію та створити ефективніші механізми захисту демократії й верховенства права.

  • Суддя з «паспортом РФ» знову в центрі уваги: Верховний Суд повернув справу до касації

    Суддя з «паспортом РФ» знову в центрі уваги: Верховний Суд повернув справу до касації

    Велика палата Верховного Суду повернула до Касаційного адміністративного суду справу про поновлення на посаді колишнього судді Верховного Суду Богдана Львова, якого у 2022 році було позбавлено повноважень після інформації про наявність у нього громадянства Російської Федерації. Таким чином одна з найрезонансніших судових історій останніх років отримала новий розвиток, а остаточна крапка у справі поки що не поставлена.

    Про це повідомили журналісти проєкту «Схеми», які першими оприлюднили інформацію про російський паспорт екссудді.

    Історія навколо Богдана Львова триває вже майже чотири роки і залишається однією з найгучніших справ у судовій системі України. Вона стосується не лише долі конкретного судді, а й питань національної безпеки, довіри до судової влади та механізмів очищення державних інституцій під час війни.

    Згідно з ухвалою Великої палати Верховного Суду від 9 червня 2026 року, підстав для розгляду справи на рівні Великої палати немає. Судді не погодилися з позицією Касаційного адміністративного суду, який раніше заявив про існування так званої «виключної правової проблеми».

    У своєму рішенні Велика палата зазначила, що різні підходи судів до тлумачення одного й того самого питання самі по собі не свідчать про наявність виключної правової проблеми.

    Таким чином справа повертається до касаційного розгляду, де суд має дати остаточну оцінку законності припинення повноважень Богдана Львова.

    Скандал навколо екссудді розгорівся у вересні 2022 року після журналістського розслідування програми «Схеми». Тоді журналісти оприлюднили матеріали, які свідчили про те, що суддя Верховного Суду Богдан Львов міг мати громадянство Російської Федерації.

    У розслідуванні йшлося про російський паспорт, отриманий у Москві, а також про нерухомість родини Львова на території РФ.

    Після публікації журналістів Служба безпеки України провела власну перевірку та повідомила керівництво Верховного Суду про підтвердження факту російського громадянства.

    На підставі листа СБУ тодішній голова Верховного Суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року видав наказ про припинення повноважень Богдана Львова як судді.

    Саме цей наказ став предметом судових спорів.

    Богдан Львов категорично заперечує всі звинувачення та наполягає, що не має російського громадянства.

    У січні 2024 року він публічно заявив, що звинувачення базуються на припущеннях та недостовірних даних. За словами екссудді, йому закидають існування двох російських паспортів, виданих у 1999 та 2012 роках, однак він не визнає цих документів своїми.

    Після звільнення Львов звернувся до суду з позовом про поновлення на посаді судді Верховного Суду та виплату заробітної плати за весь період вимушеного прогулу.

    10 січня 2024 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення на його користь.

    Суд першої інстанції визнав наказ про припинення повноважень незаконним, постановив поновити Львова на посаді та виплатити компенсацію за час відсторонення від роботи.

    Це рішення викликало широкий суспільний резонанс, особливо на тлі повномасштабної війни та суспільного запиту на очищення державних органів від осіб, які можуть мати зв’язки з Росією.

    Втім Верховний Суд та Служба безпеки України не погодилися з таким рішенням і подали апеляційні скарги.

    Улітку 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд став на бік Верховного Суду та СБУ, скасувавши рішення першої інстанції.

    Апеляційний суд фактично визнав законним припинення повноважень Львова на підставі інформації про його російське громадянство.

    Після цього справа перейшла до касаційної інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду дійшов висновку, що справа має особливе значення для судової практики, та передав її до Великої палати Верховного Суду для розгляду питання про існування виключної правової проблеми.

    Однак Велика палата вирішила інакше та відмовилася брати справу до розгляду.

    Тепер остаточне рішення знову має ухвалити Касаційний адміністративний суд.

    Сама справа Львова вже давно вийшла за межі особистого конфлікту між суддею та керівництвом Верховного Суду.

    Фактично вона стала тестом для всієї української судової системи щодо того, як діяти в ситуаціях, коли виникають питання про громадянство представників найвищих державних інституцій.

    Особливо гостро ця проблема постала після початку повномасштабної російської агресії, коли питання лояльності державних службовців та посадовців набули безпрецедентного значення.

    На сьогодні Богдан Львов продовжує наполягати на своїй невинуватості та домагається повернення до Верховного Суду. Натомість СБУ та керівництво судової системи вважають рішення про припинення його повноважень законним та обґрунтованим.

    Подальший розгляд справи у касаційній інстанції може стати одним із ключових судових процесів 2026 року та створити важливий прецедент для всієї системи правосуддя України.

    Від його результату залежатиме не лише доля самого Богдана Львова, а й підходи держави до оцінки подібних випадків у майбутньому.

  • Україна відкриває двері до ЄС: стартують ключові переговори про членство

    Україна відкриває двері до ЄС: стартують ключові переговори про членство

    Україна разом із Молдовою вже найближчим часом переходять до нового етапу євроінтеграційного процесу: у понеділок у Люксембурзі офіційно стартують переговори щодо першого кластера вступу до Європейського Союзу. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейські дипломатичні джерела та посадовців ЄС.

    Йдеться про початок практичної фази переговорів, яка охоплює базові та водночас найбільш принципові розділи законодавства Євросоюзу. Перший кластер стосується верховенства права, демократії, функціонування інституцій та фундаментальних політичних стандартів, без яких подальший рух до членства неможливий. Саме цей етап вважається одним із найскладніших, оскільки він закладає основу для всієї подальшої інтеграції.

    Офіційний запуск переговорів відбудеться за участі високопосадовців Європейського Союзу, представників урядів України та Молдови. Очікується, що відкриття кластера стане політичним сигналом підтримки обох країн і підтвердженням того, що їхній рух до членства залишається пріоритетом для ЄС навіть в умовах внутрішніх дискусій у самому блоці.

    Рішення про старт переговорів стало можливим після того, як країни-члени ЄС змогли досягти одностайної згоди щодо відкриття першого кластера. Це, за оцінками європейських дипломатів, стало важливим кроком, який зняв політичну блокаду процесу розширення та дозволив перейти від декларацій до практичних процедур.

    У спільній заяві президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніо Коста відзначили «рішучість, мужність і наполегливу працю» України та Молдови. Вони наголосили, що процес розширення ЄС є не лише технічним, а й стратегічним питанням майбутнього Європи, особливо в умовах геополітичної нестабільності.

    Президент України Володимир Зеленський позитивно оцінив початок переговорів, заявивши, що Україна виконує всі необхідні кроки для вступу до ЄС і продовжує рухатися шляхом реформ. Він підкреслив, що відкриття першого кластера є важливим політичним сигналом підтримки як для держави, так і для українського суспільства, яке розглядає членство в ЄС як стратегічну мету.

    За попередніми оцінками європейських чиновників, у разі збереження політичної волі та темпу реформ Україна потенційно може завершити технічну частину переговорів приблизно за чотири роки. Водночас у Брюсселі наголошують, що сам факт завершення технічних процедур не гарантує членства, оскільки остаточне рішення має бути одноголосно ухвалене всіма державами-членами ЄС і супроводжуватися повною імплементацією європейського законодавства.

    Експерти зазначають, що старт першого кластера є не формальністю, а початком складного та тривалого процесу трансформації державних інституцій. Колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе підкреслює, що цей етап можна розглядати як «перевірку реальністю», адже темпи адаптації законодавства та реформа державного управління стануть ключовим фактором подальшого просування.

    Вона також наголошує, що Україна має особливе значення для ЄС у контексті безпеки, оскільки єдина країна на континенті з реальним бойовим досвідом у сучасній війні високої інтенсивності. На її думку, інтеграція України у сферу безпеки та оборони Євросоюзу може стати одним із пріоритетних напрямків співпраці вже на ранніх етапах переговорів.

    У Європейському Союзі загалом позитивно оцінюють прогрес України у сфері реформ, зокрема в антикорупційній політиці та інституційній перебудові. Водночас, за оцінками європейських структур, Україна виконала близько 15% із погодженого плану реформ, що свідчить про необхідність прискорення змін у ключових сферах, включно із судовою реформою, посиленням незалежності антикорупційних органів та вдосконаленням процедур призначення суддів і прокурорів.

    Європейські чиновники також відзначають, що окремі кроки України, зокрема гучні антикорупційні розслідування, розглядаються як позитивний сигнал серйозності намірів у боротьбі з корупцією. Водночас у Брюсселі очікують більш системного та стабільного прогресу, який би гарантував незворотність реформ.

    Старт переговорів став можливим після подолання політичних розбіжностей усередині ЄС, зокрема блокувань, які раніше уповільнювали процес розширення. Після досягнення компромісів між державами-членами відкрився шлях до формального запуску переговорного процесу з Україною та Молдовою.

    Аналітики підкреслюють, що цей етап має не лише інтеграційне, а й геополітичне значення, адже фактично закріплює довгострокову орієнтацію України на Європейський Союз. У контексті війни це також розглядається як сигнал стратегічної підтримки Києва та підтвердження його місця в майбутній архітектурі європейської безпеки.

    Таким чином, відкриття першого кластера переговорів стає початком багаторічного процесу, який вимагатиме масштабних реформ, політичної стабільності та постійної взаємодії з інституціями ЄС, але водночас формує реальну дорожню карту для потенційного членства України в Європейському Союзі.

  • Рада терміново ухвалила закон про доброчесність суддів і розблокувала 300 млн євро для України

    Рада терміново ухвалила закон про доброчесність суддів і розблокувала 300 млн євро для України

    Верховна Рада України 9 червня ухвалила закон про удосконалення декларацій доброчесності та родинних зв’язків суддів. Документ став одним із ключових зобов’язань України перед Європейським Союзом у межах програми Ukraine Facility і дозволяє розблокувати близько 300 млн євро фінансової допомоги, яку країна могла втратити у разі провалу голосування.

    За законопроєкт №13165-2 проголосували 242 народні депутати. Документ передбачає зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та низки інших нормативних актів, що регулюють процедури декларування доброчесності представників судової влади. За даними парламентського Комітету з питань правової політики, головною метою закону є посилення підзвітності суддів, удосконалення механізмів перевірки їхніх декларацій та виконання рекомендацій Європейської комісії.

    У центрі реформи опинилися декларації доброчесності суддів та декларації родинних зв’язків. Закон передбачає їх об’єднання в єдиний документ — декларацію доброчесності та родинних зв’язків судді. Також уточнюється перелік відомостей, які судді повинні вказувати у таких деклараціях, та врегульовується процедура їхньої перевірки Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

    Прийняття документа відбулося на тлі активного тиску з боку європейських партнерів. Напередодні голосування до Києва прибула єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яка наголосила на важливості виконання Україною взятих на себе зобов’язань у сфері судової реформи. Саме питання очищення та підвищення доброчесності судової системи залишається одним із ключових критеріїв для подальшого просування України на шляху до членства в ЄС.

    Програма Ukraine Facility, яка передбачає для України загалом 50 млрд євро підтримки на 2024–2027 роки, прив’язана до виконання конкретних реформ та індикаторів. Серед них — завершення етапів судової реформи, перевірка декларацій доброчесності суддів, добір нових суддів та створення механізмів очищення судової системи. Саме тому ухвалення цього закону розглядалося Брюсселем як один із важливих маркерів виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов’язань.

    Втім, попри позитивне голосування, закон уже викликав гостру дискусію серед антикорупційних організацій та експертів у сфері судової реформи. Низка громадських організацій заявила, що документ не повною мірою відповідає очікуванням суспільства щодо очищення судової системи. Зокрема, критика стосується механізмів перевірки суддів Верховного Суду та відсутності достатньої участі міжнародних експертів у процесі оцінювання доброчесності.

    У Фундації DEJURE наголошували, що закон не містить окремого механізму масштабної перевірки суддів Верховного Суду, яка після корупційного скандалу навколо колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва вважається одним із головних запитів суспільства. На думку експертів, документ не забезпечує достатньо жорсткого контролю та може перетворити процедури перевірки на формальність.

    Схожої позиції дотримується і Центр протидії корупції. Там вважають, що законопроєкт суттєво пом’якшує механізми контролю за доброчесністю суддів та не передбачає залучення міжнародних експертів із вирішальним голосом, як це раніше застосовувалося під час створення Вищого антикорупційного суду та формування Вищої ради правосуддя.

    Разом із тим прихильники закону наголошують, що документ є компромісним рішенням, яке дозволяє виконати вимоги ЄС та забезпечити подальше фінансування України. У Верховній Раді зазначають, що закон створює основу для більш прозорого декларування та перевірки доброчесності суддів, а його подальше вдосконалення можливе вже в рамках наступних етапів судової реформи.

    Питання судової реформи залишається одним із найважливіших для України не лише через фінансову допомогу, а й через переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу. Брюссель неодноразово наголошував, що незалежна, прозора та доброчесна судова система є фундаментом верховенства права та ключовою умовою для подальшої інтеграції України до європейського співтовариства.

    Тепер після ухвалення закону Україна зможе розраховувати на отримання чергового траншу фінансової підтримки в межах Ukraine Facility. Водночас дискусія щодо реального очищення судової системи, ролі міжнародних експертів та ефективності нових механізмів перевірки доброчесності суддів лише набирає обертів.

  • ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя трьох суддів Верховного суду України, яких підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми, пов’язаної з колишнім головою Верховного суду Всеволодом Князєвим та бізнесменом Костянтином Жеваго. Відповідне рішення було ухвалене 29 травня після розгляду клопотань керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомили у Вищій раді правосуддя, НАБУ та САП.

    Йдеться про суддів Ірину Григор’єву, Ігоря Желєзного та Жанну Єленіну. За рішенням ВРП, їх відсторонено від здійснення правосуддя до 19 липня 2026 року у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Раніше Вищий антикорупційний суд уже обрав їм запобіжні заходи у вигляді застав.

    У Вищій раді правосуддя пояснили, що під час ухвалення рішення враховували як принципи незалежності та недоторканності суддів, так і ризики, озвучені слідством. У ВРП наголосили, що клопотання САП були частково задоволені саме через обґрунтованість підозр і необхідність забезпечення належного перебігу досудового розслідування.

    У заяві ВРП зазначається, що ризики, наведені стороною обвинувачення, є співмірними із наслідками тимчасового відсторонення суддів, а також враховано строки слідства та характер кримінального провадження. У Раді підкреслили, що рішення ухвалювалося з урахуванням балансу між гарантіями суддівської незалежності та суспільним інтересом у справі, яка стосується корупції на найвищому рівні судової системи.

    Ця справа є продовженням одного з найгучніших антикорупційних розслідувань в історії незалежної України — справи колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва, якого у 2023 році викрили на отриманні багатомільйонного хабаря. Тоді детективи НАБУ та прокурори САП заявили про існування організованої схеми впливу на судові рішення у Верховному суді в інтересах великого бізнесу.

    За версією слідства, неправомірна вигода надавалася за ухвалення рішення у справі, пов’язаній із активами Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Слідчі вважають, що хабар передавався в інтересах бізнесмена Костянтина Жеваго — власника групи “Фінанси і кредит”. Йдеться про один із найбільших корпоративних спорів, який розглядався у Верховному суді.

    Після затримання Всеволода Князєва справа спричинила масштабний резонанс як в Україні, так і серед міжнародних партнерів. Викриття голови Верховного суду стало безпрецедентним випадком для української судової системи, адже йшлося про найвищу судову інстанцію держави. Тоді правоохоронці оприлюднили кадри з грошима, вилученими під час слідчих дій, а сам Князєв був усунений із посади голови Верховного суду.

    Надалі НАБУ та САП почали поступово розширювати коло підозрюваних у справі, перевіряючи можливу причетність інших представників суддівського корпусу. Останнім етапом стало оголошення підозр трьом чинним суддям Верховного суду та одному судді у відставці.

    Слідство вважає, що окремі представники судової системи могли бути залучені до схеми ухвалення рішень в обмін на неправомірну вигоду. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточні висновки щодо ролі кожного з фігурантів мають бути зроблені після завершення всіх процесуальних дій та розгляду справи у суді.

    Сам Костянтин Жеваго раніше неодноразово заперечував свою причетність до будь-яких корупційних домовленостей або спроб впливу на судову систему. Бізнесмен заявляв, що не організовував передачу хабарів і не мав стосунку до дій посадовців Верховного суду.

    Водночас справа Князєва та пов’язані з нею нові підозри залишаються одним із головних тестів для української антикорупційної системи. Західні партнери України неодноразово наголошували, що реальна боротьба з корупцією та очищення судової влади є ключовими умовами для подальшої інтеграції України до Європейського Союзу та збереження міжнародної підтримки.

    Експерти також зазначають, що розвиток цієї справи може суттєво вплинути на довіру суспільства до судової системи. Скандал навколо Верховного суду вже став одним із найболючіших ударів по репутації судової гілки влади за останні роки, оскільки корупційні підозри пролунали щодо представників найвищої інстанції, яка повинна бути символом законності та справедливості в державі.

  • Кандидатку з кримінальним провадженням хочуть призначити суддею на Закарпатті: юрист заявив про можливе рейдерство

    Кандидатку з кримінальним провадженням хочуть призначити суддею на Закарпатті: юрист заявив про можливе рейдерство

    У Закарпатській області розгорівся скандал навколо можливого призначення суддею апеляційної інстанції кандидатки, яка фігурує у кримінальному провадженні.

    Йдеться про Вікторію Сову, кандидатуру якої 26 травня має розглянути Вища рада правосуддя.

    Про це заявив юрист та політичний експерт Михайло Шнайдер.

    За його словами, Сова є фігуранткою кримінального провадження №42025270000000109 та підозрюється у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 206 Кримінального кодексу України — протидія законній господарській діяльності.

    Шнайдер стверджує, що у матеріалах справи фігурують факти можливого рейдерства, підроблення документів, створення фіктивних боргів та виведення активів підприємств на сотні мільйонів гривень.

    «І така людина претендує на статус судді апеляційної інстанції? Це просто не вкладається в голові», — заявив експерт.

    Він наголосив, що Закарпатський апеляційний суд є стратегічно важливим органом у прикордонному регіоні, де розглядають складні кримінальні, митні та економічні справи.

    На думку Шнайдера, суспільство має отримати відповідь, чи може людина, ім’я якої пов’язують із кримінальними обставинами та можливим виведенням активів, претендувати на посаду судді апеляційного суду.

    Рішення щодо кандидатури Вікторії Сови Вища рада правосуддя має ухвалити вже 26 травня.

    Наразі офіційних коментарів від самої кандидатки або Вищої ради правосуддя щодо заяв Михайла Шнайдера публічно не оприлюднювали.

    Тим часом тема доброчесності суддів та прозорості призначень залишається однією з ключових у контексті судової реформи в Україні.

  • Єврокомісія висунула умови для отримання Україною 4 млрд євро

    Єврокомісія висунула умови для отримання Україною 4 млрд євро

    Європейська комісія визначила перелік із 11 законопроєктів, ухвалення яких відкриє для України можливість отримати близько 4 млрд євро фінансової допомоги. Відповідний сигнал був переданий до Верховної Ради у листі єврокомісара Марти Кос на ім’я спікера парламенту Руслана Стефанчука.

    У документі окрему увагу приділено реформам у сфері правосуддя. Зокрема, йдеться про законодавчі ініціативи щодо виконання та цифровізації судових рішень, а також запровадження декларацій доброчесності суддів. У Єврокомісії вважають, що ці кроки мають посилити довіру до судової системи в Україні.

    Крім того, серед ключових вимог — зміни до законодавства про державну службу, а також реформи в енергетичному секторі та сфері залізничного транспорту. У Брюсселі наголошують, що ці перетворення є необхідними для подальшої інтеграції України до європейського ринку та стандартів управління.

    Водночас частина законопроєктів передбачає посилення ролі міжнародних партнерів у процесах відбору керівників правоохоронних органів і контролюючих структур, а також у нагляді за державними підприємствами. Саме ці положення викликають дискусії всередині країни та зустрічають опір з боку окремих представників влади.

    Фактично йдеться про продовження курсу на глибокі інституційні зміни, які є умовою не лише фінансової підтримки, а й подальшого просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.

    Очікується, що Верховна Рада розглядатиме відповідні законопроєкти найближчим часом, оскільки від їхнього ухвалення залежить доступ до значного обсягу європейського фінансування.

  • Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко звернулися до уряду з пропозицією внести зміни до бюджетного законодавства на 2026 рік. Серед ключових ініціатив — перегляд механізму нарахування винагород суддям Вищого антикорупційного суду.

    У листі, оприлюдненому у публічному доступі, йдеться про необхідність скасувати обмеження прожиткового мінімуму, який зараз використовується як база для розрахунку суддівських окладів. У разі ухвалення таких змін розмір щомісячних виплат суддям ВАКС може зрости на десятки або навіть сотні тисяч гривень.

    Крім фінансових змін, антикорупційні органи пропонують реформувати процесуальні правила розгляду справ у Вищому антикорупційному суді. Зокрема, йдеться про перехід до одноосібного розгляду справ суддею замість чинної практики колегії з трьох суддів. Також пропонується виключити з Кримінального процесуального кодексу норму, яка гарантує високопосадовцям розгляд їхніх справ колегією суддів.

    На думку авторів ініціативи, такі зміни дозволять зменшити навантаження на суд та пришвидшити розгляд антикорупційних справ.

    Окремо у зверненні пропонується створити спеціалізовану незалежну експертну установу для проведення експертиз у кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ. Йдеться про формування окремої структури судових експертів, що працюватимуть із матеріалами антикорупційних розслідувань.

    Керівники антикорупційних органів також виступають за розширення процесуальних повноважень керівника САП. Зокрема, пропонується надати йому право самостійно вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо можливих злочинів народних депутатів. Наразі така процедура передбачає участь Генерального прокурора.

    На думку представників НАБУ і САП, відсутність таких повноважень може затягувати початок розслідувань щодо членів парламенту.

    Серед інших пропозицій — перегляд правил оприлюднення судових рішень у Єдиному державному реєстрі. У листі пропонується запровадити обмеження щодо публікації деяких ухвал і рішень у справах, які розслідують антикорупційні органи. Водночас детальний механізм таких обмежень у документі не уточнюється.

    Ініціативи керівників антикорупційних органів уже викликали дискусію серед юристів та експертів. Деякі з них вважають, що фінансові ініціативи щодо суду з боку органів обвинувачення можуть викликати питання щодо балансу між сторонами процесу.

    Крім того, експерти звертають увагу на питання ефективності роботи антикорупційної системи. За результатами аудиту, проведеного у 2025 році, значна частина розслідувань НАБУ роками перебуває на стадії досудового слідства, не доходячи до судових вироків.

  • Суддю, яка ухвалювала рішення під час Революції Гідності, не притягнули до відповідальності

    Суддю, яка ухвалювала рішення під час Революції Гідності, не притягнули до відповідальності

    Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила рішення закрити дисциплінарне провадження щодо судді Деснянського районного суду Києва Ірини Татаурової у зв’язку зі спливом строків притягнення до відповідальності.

    Під час засідання 23 лютого палата відмовила у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності та припинила провадження. Таким чином, розгляд справи завершився без застосування дисциплінарного стягнення.

    Ірина Татаурова працює суддею з 2013 року. До переведення в Деснянський районний суд Києва вона здійснювала правосуддя у Вінницькому міському суді та Староміському районному суді Вінниці.

    У період Революції Гідності 2013–2014 років суддя ухвалювала рішення щодо учасників протестів. Зокрема, у січні 2014 року вона постановила взяти під варту на 60 діб дизайнера Антона Стогова, якого слідство пов’язувало з подіями на вулиці Грушевського. Сам чоловік категорично заперечував участь у масових заворушеннях і стверджував, що був затриманий дорогою додому. Його свідчення підтверджували інші особи.

    Після винесення рішення щодо Стогова в Києві відбулися акції підтримки. Згодом апеляційний суд змінив запобіжний захід на домашній арешт, а в травні 2014 року кримінальне провадження було закрите через відсутність складу правопорушення.

    Крім цього, у січні 2014 року суддя ухвалювала рішення щодо інших осіб, пов’язаних із подіями протестів, а також учасників поїздки до резиденції тодішнього президента у Межигір’ї. У 2015 році Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку про порушення присяги суддею, після чого було ініційовано процедуру її звільнення.

    Згодом рішення про звільнення переглядалося в судах різних інстанцій. У 2020 році судові рішення були скасовані, а суддю поновлено на посаді. У 2021 році її також поновили з виплатою компенсації за вимушений прогул.

    У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомляло про нову підозру щодо рішень, ухвалених у період подій 2014 року. Окремо розглядалася дисциплінарна справа у Вищій раді правосуддя. Паралельно суддя подала заяву про відставку, однак її розгляд був відкладений до завершення дисциплінарного провадження.

    Наразі, після рішення дисциплінарної палати про закриття справи через строки давності, подальша доля кадрового питання залежатиме від інших процедур, передбачених законодавством.

    За декларацією за 2024 рік, суддя отримала понад 1,45 млн грн заробітної плати та понад 88 тис. грн пенсійних виплат.

  • Суддя з Богуслава йде у відставку: що відомо про стаж і майно

    Суддя з Богуслава йде у відставку: що відомо про стаж і майно

    10 лютого Вища рада правосуддя без обговорення одноголосно підтримала відставку судді Богуславський районний суд Київської області Миколи Тітова. Рішення стало фінальною точкою у багаторічній кар’єрі, що тривала понад три десятиліття.

    За офіційними розрахунками стажу, до 33 років суддівської роботи додали юридичну практику, строкову службу та частину навчання у Харківський юридичний інститут імені Дзержинського (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У сумі це дало понад 39 років стажу, що забезпечує право на довічне грошове утримання судді.

    Грошові виплати для суддів-пенсіонерів зазвичай становлять 50–90% окладу, а з урахуванням надбавок можуть досягати значних сум щомісяця. Таким чином, відставка гарантує стабільний довгостроковий дохід.

    Публічну увагу Тітов отримав ще у 2014 році, коли ухвалив рішення щодо учасниці руху Автомайдан. Пізніше апеляція це рішення скасувала. Сам суддя зазначав у деклараціях про доброчесність, що не розглядав справ, пов’язаних із протестувальниками.

    Майновий стан родини включає земельні ділянки у межах Київська область та Черкаська область, житлові об’єкти в селі Калинівка та місті Богуслав. Частина майна перебуває у спільній власності з членами родини.

    Фінансові надходження формуються з кількох джерел: пенсійні виплати, банківські дивіденди від Ощадбанк та ПриватБанк, орендна плата за землю, соціальні виплати, а також благодійна допомога від МХП через структуру ТОВ «НПФ “Урожай”».

    Загальний рівень задекларованих доходів родини дозволяє підтримувати стабільний щомісячний бюджет. Після відставки суддя отримає право на довічні виплати, що доповнять наявні джерела доходів.

    Формально рішення відповідає чинному законодавству та розрахункам стажу. Водночас суспільна дискусія навколо довічного забезпечення суддів і стандартів доброчесності залишається актуальною.