Позначка: судова система

  • Олег Татаров виступав на стороні Юри Єнакіївського в конфлікті довкола ринку “Столичний”

    Олег Татаров виступав на стороні Юри Єнакіївського в конфлікті довкола ринку “Столичний”

    Видання Судовий репортер опублікував великий лонгрід на базі даних отриманих під час негласних слідчих дій проведених НАБУ у справі конфлікту довкола ринку “Столичний” між відомою підприємицею Владою Молчановою та екс-нардепом Юрієм Іванющенком.

    За інформацією журналістів, заступник керівника ОП Олег Татаров, якого також називають “куратором судів та силового блоку” в конфлікті довкола ринку “Столичний” зайняв сторону Юрія Іванющенко (Юрія Єнакіївського).

    Зокрема, в журналістському розслідуванні Судового репортеру зазначається, що під час комунікацій Влади Молчанової з її оточенням стверджується, що Олег Татаров використав свій вплив на Шевченківський районний суд Києва, який у лютому 2021 року скасував підозру Стельмаху, який вважається довіреною особою Іванющенка.

    Зокрема, Влада Молчанова обурювалась у переписці:

    “Пидозру Стельмаху отменили. Татаров сам лично звонил в суд, давил на судью и угрожал. Президенту это вообще неинтересно?! Судья напишет заяву?!».

    Водночас, на телефоні адвоката Іванющенка Костянтина Баландіна НАБУ знайшли переписку про реакцію в таборі Єнакіївських на дії Молчанової.

    14 липня 2020 року Аврамов писав Баландіну:

    — На втором этаже такое репетируют против нас…

    Баландін відповідав, що це відбувається в рамках кримінальної справи по Стельмаху, яку “веде людина Татарова”.

    У травні 2021-го Молчанова переписувалась із юристом Богданом Прокопенком із компанії «Атлас Лігал» і правила складену ним довідку про ситуацію на ринку «Столичний»

    Прокопенко: Татарова в абзац вставлять?

    Молчанова: Сделаешь два. С ним и без.

    Після того Прокопенко надіслав їй два варіанти довідки, які відрізнялися одним абзацом такого змісту:

    «За наявною інформацією юридичну підтримку та адміністративний ресурс єнакіївському угрупованню надає Татаров Олег Юрійович».

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що на плівках НАБУ у справі “Мідас” також згадується Олег Татаров в контексті обговорень кому з яких органів і скільки заносити”.

    Зокрема, в одній з розмов фігурантів, де обговорювалися розмір “відкатів” прозвучала фраза: “його (Татарова – ред.) краще не дратувати, а то буде вдвічі дорожче вирішувати проблеми і маски шоу, і обличчям в підлогу, і застава в суді космічна”.

  • ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя трьох суддів Верховного суду України, яких підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми, пов’язаної з колишнім головою Верховного суду Всеволодом Князєвим та бізнесменом Костянтином Жеваго. Відповідне рішення було ухвалене 29 травня після розгляду клопотань керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомили у Вищій раді правосуддя, НАБУ та САП.

    Йдеться про суддів Ірину Григор’єву, Ігоря Желєзного та Жанну Єленіну. За рішенням ВРП, їх відсторонено від здійснення правосуддя до 19 липня 2026 року у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Раніше Вищий антикорупційний суд уже обрав їм запобіжні заходи у вигляді застав.

    У Вищій раді правосуддя пояснили, що під час ухвалення рішення враховували як принципи незалежності та недоторканності суддів, так і ризики, озвучені слідством. У ВРП наголосили, що клопотання САП були частково задоволені саме через обґрунтованість підозр і необхідність забезпечення належного перебігу досудового розслідування.

    У заяві ВРП зазначається, що ризики, наведені стороною обвинувачення, є співмірними із наслідками тимчасового відсторонення суддів, а також враховано строки слідства та характер кримінального провадження. У Раді підкреслили, що рішення ухвалювалося з урахуванням балансу між гарантіями суддівської незалежності та суспільним інтересом у справі, яка стосується корупції на найвищому рівні судової системи.

    Ця справа є продовженням одного з найгучніших антикорупційних розслідувань в історії незалежної України — справи колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва, якого у 2023 році викрили на отриманні багатомільйонного хабаря. Тоді детективи НАБУ та прокурори САП заявили про існування організованої схеми впливу на судові рішення у Верховному суді в інтересах великого бізнесу.

    За версією слідства, неправомірна вигода надавалася за ухвалення рішення у справі, пов’язаній із активами Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Слідчі вважають, що хабар передавався в інтересах бізнесмена Костянтина Жеваго — власника групи “Фінанси і кредит”. Йдеться про один із найбільших корпоративних спорів, який розглядався у Верховному суді.

    Після затримання Всеволода Князєва справа спричинила масштабний резонанс як в Україні, так і серед міжнародних партнерів. Викриття голови Верховного суду стало безпрецедентним випадком для української судової системи, адже йшлося про найвищу судову інстанцію держави. Тоді правоохоронці оприлюднили кадри з грошима, вилученими під час слідчих дій, а сам Князєв був усунений із посади голови Верховного суду.

    Надалі НАБУ та САП почали поступово розширювати коло підозрюваних у справі, перевіряючи можливу причетність інших представників суддівського корпусу. Останнім етапом стало оголошення підозр трьом чинним суддям Верховного суду та одному судді у відставці.

    Слідство вважає, що окремі представники судової системи могли бути залучені до схеми ухвалення рішень в обмін на неправомірну вигоду. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточні висновки щодо ролі кожного з фігурантів мають бути зроблені після завершення всіх процесуальних дій та розгляду справи у суді.

    Сам Костянтин Жеваго раніше неодноразово заперечував свою причетність до будь-яких корупційних домовленостей або спроб впливу на судову систему. Бізнесмен заявляв, що не організовував передачу хабарів і не мав стосунку до дій посадовців Верховного суду.

    Водночас справа Князєва та пов’язані з нею нові підозри залишаються одним із головних тестів для української антикорупційної системи. Західні партнери України неодноразово наголошували, що реальна боротьба з корупцією та очищення судової влади є ключовими умовами для подальшої інтеграції України до Європейського Союзу та збереження міжнародної підтримки.

    Експерти також зазначають, що розвиток цієї справи може суттєво вплинути на довіру суспільства до судової системи. Скандал навколо Верховного суду вже став одним із найболючіших ударів по репутації судової гілки влади за останні роки, оскільки корупційні підозри пролунали щодо представників найвищої інстанції, яка повинна бути символом законності та справедливості в державі.

  • Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок колишньому голові Баришівського районного суду Київської області Олександру Лисюку. Екссуддя отримав 8,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна за одержання неправомірної вигоди.

    Після рішення апеляції Лисюка взяли під варту прямо в залі суду.

    Про це повідомив журналіст Олег Новіков, який спеціалізується на висвітленні справ НАБУ та САП.

    “Апеляція підтвердила вирок ексголові райсуду на Київщині… Його заарештували в залі суду”, — написав Новіков.

    Ідеться про одну з резонансних антикорупційних справ у судовій системі Київської області. Ще у 2023 році Вищий антикорупційний суд визнав Олександра Лисюка винним у вимаганні та отриманні хабаря за ухвалення потрібного судового рішення.

    За матеріалами слідства, суддя вимагав гроші за забезпечення позову в інтересах фізичної особи та подальший швидкий розгляд справи.

    За версією обвинувачення, Лисюк спочатку заявив про необхідність “невідкладної передачі” 2 тисяч доларів за винесення рішення про забезпечення позову. Згодом, як стверджують правоохоронці, він попросив ще 500 тисяч гривень за подальший розгляд справи у “максимально стислі терміни” та ухвалення рішення на користь позивача.

    У НАБУ зазначали, що суддя діяв умисно та намагався отримати неправомірну вигоду якнайшвидше.

    Затримали Лисюка під час отримання 2,5 тисячі доларів.

    Справу розслідували детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП. Саме Вищий антикорупційний суд розглядав провадження як суд першої інстанції, а тепер Апеляційна палата ВАКС підтвердила законність вироку.

    Окрім тюремного строку, екссудді призначили конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади.

    Рішення апеляції стало остаточним важливим етапом у справі, яка тривала кілька років. В українській антикорупційній системі такі вироки вважаються особливо показовими, оскільки йдеться про представників судової влади.

    На тлі масштабної війни тема боротьби з корупцією залишається однією з ключових для української влади та міжнародних партнерів України. Західні союзники неодноразово наголошували, що ефективна робота антикорупційних органів та очищення судової системи є критично важливими для подальшої інтеграції України до ЄС.

    Саме тому рішення ВАКС у справах щодо суддів, чиновників та високопосадовців перебувають під особливою увагою суспільства.

    Справа Лисюка також стала ще одним прикладом того, як НАБУ та САП продовжують фокусуватися на корупції в судовій системі. Останніми роками антикорупційні органи відкривали провадження щодо низки суддів різних інстанцій, яких підозрювали у вимаганні хабарів або незаконному збагаченні.

    Водночас експерти наголошують: попри окремі гучні вироки, проблема корупції в судах залишається системною. Саме через це реформа судової системи та очищення суддівського корпусу залишаються одними з головних вимог як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Нагадаємо, раніше в Києві прокуратура через суд домоглася повернення до бюджету 1,8 мільйона гривень, переплачених під час ремонту укриття в одній зі столичних шкіл. Ця справа також стала частиною ширшої кампанії правоохоронців щодо боротьби з корупцією у сфері державних закупівель та бюджетних витрат під час війни.

  • США розширюють методи смертної кари

    США розширюють методи смертної кари

    Міністерство юстиції США готує перегляд федеральних правил застосування смертної кари та розглядає розширення методів її виконання. Про це повідомляє Reuters.

    За попередніми даними, у рамках нових підходів до виконання смертних вироків у США можуть бути дозволені альтернативні методи замість традиційних смертельних ін’єкцій. Серед них називають розстріл, застосування електричного стільця та газові методи страти.

    Смертельні ін’єкції залишаються основним способом виконання вироків у США, однак останніми роками їх застосування ускладнилося. Фармацевтичні компанії дедалі частіше відмовляються постачати препарати, що використовуються для страти, через етичні та юридичні обмеження.

    У Міністерстві юстиції вважають, що розширення переліку методів дозволить забезпечити виконання вироків навіть у разі дефіциту необхідних препаратів.

    Після повернення до Білого дому президент Дональд Трамп скасував мораторій на федеральні страти, запроваджений попередньою адміністрацією Джо Байден.

    Виконувач обов’язків генерального прокурора Тодд Бланш заявив, що попередній мораторій «підірвав систему правосуддя» і фактично унеможливив покарання для найнебезпечніших злочинців, включно з терористами та серійними вбивцями.

    Окрім цього, Мін’юст скасував частину обмежень часів Байдена та відновив розгляд десятків федеральних справ, у яких може бути застосована смертна кара.

    Питання смертної кари залишається одним із найбільш суперечливих у США. За соціологічними опитуваннями, підтримка цього виду покарання поступово знижується: близько половини американців виступають за її застосування у випадках вбивств, тоді як значна частина суспільства — проти.

    Правозахисні організації критикують можливе розширення методів страти, наголошуючи, що це може призвести до посилення страждань засуджених і суперечить сучасним гуманітарним стандартам. Частина політиків також називає смертну кару «жорстокою» та «неприйнятною для сучасного правосуддя».

    Дискусії навколо смертної кари активізувалися на тлі гучних кримінальних справ. Зокрема, у справі вбивства української біженки Ірина Заруцька у місті Шарлотт (штат Північна Кароліна) обвинувачений Декарлос Браун-молодший може постати перед судом із можливістю призначення смертної кари.

    Справу ускладнює рішення суду про його недієздатність, що фактично затягує розгляд. Адвокати домоглися відтермінування процесу, а остаточне рішення щодо участі обвинуваченого у суді ще не ухвалене.

    Після трагедії президент Трамп публічно заявив, що наполягає на найвищій мірі покарання для обвинуваченого, що додатково підсилило політичний та суспільний резонанс справи.

    Очікується, що оновлені правила Міністерства юстиції США можуть бути оприлюднені після завершення внутрішнього перегляду процедур. Водночас експерти прогнозують подальше загострення суспільної дискусії щодо меж застосування смертної кари та допустимих методів її виконання у сучасному правосудді США.

  • Новий Кримінальний кодекс відкладається: комісію з реформування розпустили

    Новий Кримінальний кодекс відкладається: комісію з реформування розпустили

    В Україні припинила роботу комісія, яка займалася підготовкою нового Кримінального кодексу. Про це повідомив член Комісії з питань правової реформи Микола Хавронюк на своїй сторінці у Facebook.

    За його словами, упродовж майже шести років у межах комісії діяла спеціальна робоча група українських експертів, яка розробляла проєкт нового Кримінального кодексу. Документ мав замінити чинний кодекс, ухвалений ще у 2001 році.

    Як зазначив Хавронюк, проєкт нового кодексу був підготовлений і навіть презентований громадськості. Він передбачав суттєве реформування кримінального права України. Зокрема, пропонувалося змінити систему класифікації злочинів: замість трьох категорій тяжкості — нетяжких, тяжких та особливо тяжких — запровадити дев’ять рівнів.

    Також у проєкті передбачали інші підходи до покарань. Наприклад, за злочини найвищого — дев’ятого — рівня тяжкості, до яких належать геноцид або агресія, пропонувалося встановити покарання до 30 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Водночас умисне вбивство однієї людини у проєкті нового кодексу відносили до злочинів сьомого рівня тяжкості з покаранням від 10 до 13 років позбавлення волі. Для порівняння, чинний Кримінальний кодекс передбачає за такий злочин від 7 до 15 років ув’язнення.

    Проєкт містив і нові склади злочинів, яких немає у чинному законодавстві. Серед них, зокрема, кримінальна відповідальність за клонування людини.

    Водночас новий кодекс викликав значну критику серед юристів. Фахівці зазначали, що система статей і класифікацій у документі є надто складною для практичного застосування. За словами розробників, для правильного використання норм навіть пропонувалося створити спеціальну комп’ютерну програму, яка допомагала б юристам кваліфікувати правопорушення.

    За словами Миколи Хавронюка, на державному рівні реалізацію проєкту наразі відклали. Основною причиною стала війна та перевантаженість правоохоронної системи, прокуратури й судів. Через це у влади поки що немає ані часу, ані ресурсів для впровадження масштабної реформи кримінального законодавства.

  • Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Вищий антикорупційний суд виніс вирок судді Київського районного суду Одеси Людмилі Салтан, визнавши її винною в одержанні неправомірної вигоди. Суд призначив їй покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

    Як повідомляється у матеріалах справи, рішення було ухвалене 6 березня. На вирок звернули увагу журналісти «Слідство.Інфо». Окрім ув’язнення, суд також заборонив Салтан протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади.

    Також суд постановив частково конфіскувати майно засудженої. Йдеться про будинок площею понад 451 квадратний метр в Одеській області та автомобіль Audi Q8. Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів.

    \За даними слідства, Людмила Салтан вимагала від позивача 4 тисячі доларів за ухвалення судового рішення на його користь. У справі йшлося про стягнення з відповідача 14 тисяч 200 доларів і 15 тисяч гривень.

    Суддя наполягала, що гроші необхідно передати терміново, пояснюючи це тим, що незабаром планує йти у відпустку. Проте позивач звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вимагання хабара.

    29 березня 2023 року правоохоронці затримали Салтан під час отримання коштів. Після цього їй оголосили підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою.

    У вересні 2024 року стало відомо, що Людмила Салтан мобілізувалася до лав Збройних сил України. Її призначили матросом резерву запасної роти у 36-й окремій бригаді морської піхоти.

    Однак уже через місяць з’явилася інформація, що вона проходить службу в іншій військовій частині. У грудні 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення про інцидент, який стався 27 листопада.

    Згідно з документами, Салтан з’явилася на службі у стані алкогольного сп’яніння. За цим фактом на неї склали адміністративний протокол за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    25 січня 2025 року Малиновський районний суд Одеси визнав її винною у перебуванні на службі в нетверезому стані та призначив штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

    Таким чином, справа Людмили Салтан стала одним із резонансних прикладів притягнення до відповідальності представників судової системи за корупційні правопорушення.

  • Фінальний баланс: з якими активами суддя Закарпатського суду залишив посаду

    Фінальний баланс: з якими активами суддя Закарпатського суду залишив посаду

    Декларація судді Закарпатського окружного адміністративного суду Сергія Рейти, подана напередодні звільнення, зафіксувала фінансові показники, які суттєво перевищують типовий рівень доходів для судді регіонального суду. Документ містить дані про значні готівкові заощадження, багатомільйонний дохід від операцій з нерухомістю та специфічну структуру сімейних активів.

    Ключовою фінансовою подією 2025 року став продаж нерухомого майна, який приніс судді 6 мільйонів гривень доходу. Ця сума задекларована безпосередньо Сергієм Рейтою. Паралельно у декларації зазначено великі обсяги готівки — 500 тисяч гривень та 200 тисяч доларів США. Сукупний обсяг таких заощаджень у перерахунку значно перевищує кількарічний офіційний дохід судді навіть з урахуванням суддівських доплат і надбавок.

    Майновий профіль родини доповнюється активами, оформленими не на самого суддю. Його дружина, Габріелла Рейта, володіє земельною ділянкою площею 750 квадратних метрів в Ужгороді. Водночас сім’я проживає та зареєстрована у житловому будинку площею майже 138 квадратних метрів, який формально належить третій особі. Такий формат користування нерухомістю без прямого права власності є поширеним серед посадовців і дозволяє юридично відокремити фактичне проживання від задекларованого майна.

    У 2025 році оновився і автопарк сім’ї. Дружина судді придбала Jaguar F-PACE 2021 року випуску за 1,05 мільйона гривень. Сам Сергій Рейта володіє Volkswagen Tiguan 2016 року, який був придбаний у 2022 році за 495 тисяч гривень. Хоча вартість автомобілів формально корелює з офіційними доходами родини, у поєднанні з обсягами готівки та доходами від нерухомості вони формують цілісну картину високого рівня добробуту.

    Основним офіційним джерелом доходу судді у 2025 році стала заробітна плата в Закарпатському окружному адміністративному суді — 1,72 мільйона гривень. Його дружина задекларувала 160 тисяч гривень доходу від роботи в Ужгородському національному університеті. Окремо в декларації зазначено членство Сергія Рейти в Національній асоціації адвокатів України, що свідчить про збереження професійних зв’язків поза межами судової системи.

    Наприкінці січня Вища кваліфікаційна комісія суддів припинила процедуру кваліфікаційного оцінювання Сергія Рейти у зв’язку з його звільненням. Таким чином, подана декларація стала фінальним документом у його суддівській кар’єрі та водночас зафіксувала накопичений фінансовий результат без подальшої інституційної перевірки. У подібних випадках спосіб виходу з системи привертає не менше уваги, ніж задекларовані суми та активи.

  • Пенсія колишнього судді Харківського апеляційного суду зросла до 199 тис. грн

    Пенсія колишнього судді Харківського апеляційного суду зросла до 199 тис. грн

    Суддя Харківського апеляційного суду у відставці Ярослав Чопенко, відомий участю у справі керівника “Запоріжжяобленерго” Стасевського, підвищив собі пенсію майже до 200 тис. грн через суд. Раніше його пенсія становила понад 138 тис. грн.

    Як повідомляє рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі 520/1627/25, Чопенко звернувся до Пенсійного фонду України ще минулого року з проханням перерахувати пенсію у зв’язку зі зростанням зарплати суддів. ПФУ відмовив, зазначивши відсутність законних підстав для перерахунку.

    Суддя отримав пенсію у розмірі 62% від зарплати судді Харківського апеляційного суду. Розрахунок провели із зарплати у 223,3 тис. грн, тоді як актуальний розмір посадового окладу становить 321 725 грн: базова ставка – 189 250 грн, доплата за вислугу років – 132 475 грн.

    Після перерахунку пенсія Чопенка зросла до 199,4 тис. грн. Суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року на підставі довідки Харківського апеляційного суду.

    Таким чином, відставний суддя отримав пенсію, фактично прирівняну до зарплати чинних суддів, незважаючи на початкову відмову Пенсійного фонду.

  • ВАКС засудив суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Гончара за хабар

    ВАКС засудив суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Гончара за хабар

    Вищий антикорупційний суд визнав винним у хабарництві суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Миколайовича Гончара та призначив йому реальний термін позбавлення волі.

    Вирок було оголошено 12 січня 2026 року у межах кримінального провадження щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище.

    Як встановив суд, у період з травня по вересень 2023 року Володимир Гончар, перебуваючи на посаді судді апеляційної інстанції, організував схему отримання грошей за вплив на судове рішення.

    Йшлося про кримінальну справу щодо мешканця Кіровоградської області, якого суд першої інстанції засудив до трьох років позбавлення волі за смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Суддя через знайомого посередника передав родині засудженого пропозицію змінити реальний термін ув’язнення на умовний в обмін на грошову винагороду.

    Сума хабаря неодноразово змінювалася — від 3 тисяч доларів до 10 тисяч. У ході досудового розслідування було задокументовано фактичне отримання суддею 8 тисяч доларів США через посередника.

    Попри отримання коштів, «потрібне» рішення ухвалене не було. Колегія суддів апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, і засуджений винуватець ДТП отримав реальний строк позбавлення волі.

    Після цього посередник був змушений повернути гроші родині засудженого. Цей факт також був зафіксований правоохоронними органами та долучений до матеріалів справи.

    Суд визнав Володимира Гончара винним за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

    Йому призначено покарання у вигляді:

    • 6 років і 6 місяців позбавлення волі;

    • позбавлення права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на 3 роки;

    • повної конфіскації майна.

    Під конфіскацію підпадають два автомобілі — Renault Megane та Mitsubishi Outlander 2020 року випуску, частка житлового будинку та земельна ділянка.

    До набрання вироком законної сили суд залишив засудженого під заставою у розмірі 700 тисяч гривень із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо здачі закордонних паспортів.

    Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів.

    Володимир Гончар працював у судовій системі понад 20 років. Суддею він був призначений у 2003 році, а з 2010 року здійснював правосуддя в апеляційному суді Кіровоградської області, який нині діє як Кропивницький апеляційний суд.

  • В Ірпінському суді правосуддя перетворили на бізнес

    В Ірпінському суді правосуддя перетворили на бізнес

    Ірпінський міський суд Київської області дедалі рідше сприймається як інституція правосуддя і все частіше фігурує в професійних колах як комерційний майданчик для «розв’язання питань». За словами співрозмовників у юридичному середовищі, у суді фактично сформовано сервісну модель роботи: мінімум публічності, чіткі строки та заздалегідь узгоджений результат для клієнта.

    Йдеться про повний спектр послуг — від закриття кримінальних проваджень і винесення потрібних рішень до цілеспрямованого затягування процесів. Ключовим елементом цієї схеми, за інформацією ОРД, є синхронна робота суду та прокуратури, коли наглядовий орган фактично стає частиною «пакета послуг», а не стороною, що забезпечує законність.

    За інформацією з юридичних кіл Київської області, розцінки в Ірпінському суді суттєво зросли. Якщо раніше подібні суми асоціювалися переважно з апеляційними інстанціями, то нині суд першої інстанції впевнено працює за тими самими тарифами. Комплексна послуга «під ключ» може коштувати клієнту до 50 тисяч доларів США. У випадках, коли для досягнення потрібного результату необхідне залучення прокуратури — наприклад, для пропуску процесуальних строків, допущення помилок у матеріалах, подання формально слабкої позиції або повної бездіяльності, — вартість питання, за словами джерел, подвоюється.

    Організацію цього «фаст-суду для обраних» співрозмовники пов’язують із суддею Ірпінського суду Шестопаловою Яною Володимирівною. Саме їй приписують роль координатора схеми та залучення менш досвідчених суддів для виконання технічних рішень. З боку прокуратури, за наявною інформацією, до обслуговування клієнтів залучені окремі представники Київської обласної прокуратури. Зокрема, згадується заступник прокурора області Ігор Грабець — посадовець, який роками утримується на одній і тій самій позиції, уникаючи публічності, але, як стверджують джерела, забезпечуючи стабільну роботу «без зайвого шуму».

    Витоки цієї моделі, за словами співрозмовників, ведуть до колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. Саме за його каденції, стверджують джерела, було вибудувано та відпрацьовано механізм, який дозволив «закрити» кримінальні справи щодо нього самого та близького оточення, зокрема за епізодами про створення організованої злочинної групи. Після цього схема була поставлена на потік і запропонована ширшому колу клієнтів. При цьому Карплюк, за словами співрозмовників, демонструє впевненість у наявності надійного політичного прикриття на центральному рівні.

    На цьому тлі особливо показовою виглядає багаторічна відсутність реакції з боку Київської обласної прокуратури. Попри численні сигнали, Ірпінський суд продовжує працювати з фактично відкритим «прайс-листом» на судові рішення, а прокуратура в цій системі виступає не контролером, а частиною механізму. Відкрите питання полягає в тому, чи зверне нове керівництво обласної прокуратури на чолі з Русланом Кравченком увагу на цей бізнес, чи ж «фаст-суд» і надалі спокійно обслуговуватиме клієнтів, прикриваючись війною та загальною управлінською турбулентністю.

    Історія Ірпінського суду — це не поодинокий скандал, а ілюстрація системної деградації правосуддя. Коли суд і прокуратура зливаються в єдиний комерційний механізм, верховенство права перетворюється на фікцію, а розмови про судову реформу втрачають будь-який зміст. Поки цей ринок судових рішень існує безкарно, довіра суспільства до правової системи продовжуватиме руйнуватися.