Golosnovinua.com

Позначка: судовий процес

  • Міжнародні спостерігачі заявили про можливі порушення у справі “Роттердам+”

    Міжнародні спостерігачі заявили про можливі порушення у справі “Роттердам+”

    Міжнародна моніторингова місія IAC ISHR заявила про можливі процесуальні порушення під час розгляду справи “Роттердам+” у Вищому антикорупційному суді. За висновками спостерігачів, обставини, зафіксовані під час одного із судових засідань, можуть свідчити про ризики порушення права на захист та принципу рівності сторін, які гарантуються статтею 6 Європейської конвенції з прав людини.

    Про це йдеться у звіті Міжнародної моніторингової місії IAC ISHR за підсумками судового засідання, що відбулося 17 липня у Вищому антикорупційному суді.

    У документі зазначається, що під час дослідження письмових доказів як колегія суддів, так і представники сторони захисту неодноразово зверталися до прокурора із проханням уточнити, які саме обставини обвинувачення підтверджуються конкретними документами. Також прокурора просили пояснити доказове значення окремих матеріалів та їхній взаємозв’язок із загальною конструкцією обвинувачення.

    Експерти IAC ISHR звернули увагу, що така ситуація виникла не вперше. За їхніми словами, аналогічні процесуальні моменти вже фіксувалися під час попередніх засідань у цій справі, які проходили 25 та 29 травня, 2 і 3 червня, а також 15 липня. На думку місії, повторюваність таких випадків може свідчити про системний характер проблеми під час судового розгляду.

    У звіті наголошується, що необхідність постійно уточнювати зміст обвинувальної позиції вже під час слухання справи може негативно впливати на реалізацію права обвинувачених на ефективний захист. Міжнародні спостерігачі зазначають, що особа може повною мірою реалізувати своє право на захист лише тоді, коли чітко розуміє, які саме фактичні обставини покладені в основу обвинувачення та якими доказами вони підтверджуються.

    У місії нагадали, що право бути детально та зрозуміло поінформованим про характер і підстави висунутих обвинувачень передбачене підпунктом “а” пункту 3 статті 6 Європейської конвенції з прав людини. Крім того, відповідно до загальновизнаних принципів кримінального судочинства, саме сторона обвинувачення зобов’язана довести винуватість особи поза розумним сумнівом.

    Також у звіті наведено практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої будь-які обґрунтовані сумніви щодо узгодженості або достатності доказової бази не можуть трактуватися на шкоду обвинуваченому. Йдеться про принцип in dubio pro reo, який означає, що сумніви повинні тлумачитися на користь особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

    За підсумками аналізу засідання міжнародні експерти дійшли висновку, що систематична потреба звертатися до прокурора за роз’ясненнями щодо змісту обвинувачення потенційно може обмежувати можливість сторони захисту ефективно спростовувати доводи обвинувачення. З огляду на це місія рекомендувала продовжити міжнародний моніторинг судового процесу.

    У IAC ISHR наголосили, що діяльність моніторингової місії спрямована на сприяння дотриманню права на справедливий судовий розгляд, а також впровадженню сучасних міжнародних стандартів судочинства та незалежному спостереженню за резонансними судовими процесами.

    Справа “Роттердам+” залишається однією з найтриваліших антикорупційних справ в Україні. Її розслідування триває з березня 2017 року. За цей час прокуратура п’ять разів закривала кримінальне провадження через відсутність складу злочину, однак розслідування щоразу поновлювали. У жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про закриття справи, однак уже в грудні того ж року Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення, після чого розгляд був продовжений. Раніше низка юристів також звертала увагу на процесуальні питання у цьому провадженні та висловлювала сумніви щодо окремих аспектів організації розслідування.

  • Англійський суд підтвердив стягнення $3 млрд з Коломойського і Боголюбова

    Англійський суд підтвердив стягнення $3 млрд з Коломойського і Боголюбова

    Апеляційний суд Англії залишив у силі рішення Високого суду Англії та Уельсу у справі проти колишніх власників ПриватБанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, підтвердивши їхній обов’язок виплатити державному банку понад $3 млрд компенсації. Це рішення охоплює відшкодування збитків, нараховані відсотки та судові витрати, і фактично закріплює попередній висновок британського суду про масштабне шахрайство проти фінансової установи.

    Про це повідомив ПриватБанк, наголосивши, що апеляційна інстанція повністю підтримала позицію банку та відхилила аргументи сторони захисту. Зокрема, суд не прийняв доводи Коломойського та Боголюбова про нібито компенсацію або “повернення” коштів через інші фінансові операції, здійснені після виведення активів, визнавши такі твердження юридично неспроможними та такими, що не впливають на факт завданих збитків.

    У рішенні суду підтверджено попередні висновки Високого суду Англії та Уельсу, який встановив, що колишні власники банку були причетні до масштабної схеми незаконного виведення коштів. Британська юрисдикція кваліфікує справу як одну з найбільших банківських справ про міжнародне шахрайство, що розглядалися в її межах, з огляду на обсяг коштів, складність транзакцій та багаторівневу структуру операцій.

    ПриватБанк у своїй заяві підкреслив, що рішення апеляційного суду є ключовою віхою у багаторічному процесі судового переслідування, який триває в кількох юрисдикціях. У банку зазначили, що ще у 2017 році Високий суд Англії ухвалив наказ про всесвітній арешт активів відповідачів, що дозволило юридично обмежити їх можливості розпоряджатися майном у різних країнах і забезпечити основу для подальшого стягнення.

    Згідно з фінальними параметрами рішення, основна сума збитків, визначена судом, становить приблизно $1,763 млрд, ще близько $1,19 млрд — це нараховані відсотки за період користування коштами, а також окремо передбачено авансовий платіж для покриття судових витрат ПриватБанку в розмірі близько £76,4 млн, що еквівалентно майже $100 млн. Загальна сума зобов’язань перевищує $3 млрд.

    У ПриватБанку наголошують, що після того, як колишні власники не виконали добровільне зобов’язання сплатити кошти до визначеного терміну — 24 листопада 2025 року — банк переходить до наступної фази процесу, а саме примусового виконання рішення. Це передбачає пошук і стягнення активів відповідачів у різних юрисдикціях, де британські судові рішення визнаються та можуть бути реалізовані.

    Голова наглядової ради ПриватБанку Нільс Мелнгайліс назвав рішення апеляційного суду знаковим для всієї справи, підкресливши, що воно підтверджує правомірність позиції банку та міжнародну підтримку процесу повернення коштів. За його словами, співпраця з міжнародними партнерами та юридичними радниками дозволила довести справу до стадії, коли рішення суду набуло остаточного характеру в апеляційній інстанції.

    У банку також нагадали, що ще раніше, 30 липня 2025 року, Високий суд Лондона ухвалив фінальне рішення, яким визнав Коломойського, Боголюбова та пов’язані з ними структури винними у незаконному виведенні понад $1,9 млрд із банку. Це рішення стало основою для подальшого визначення остаточного розміру компенсації з урахуванням відсотків і витрат.

    Окремо судові матеріали вказують, що розслідувані операції мали складну структуру з використанням мережі компаній та транзакцій, які, за версією позивача, були спрямовані на приховування реального руху коштів. Британський суд у своїх висновках погодився з аргументами ПриватБанку, що йдеться про систематичне виведення активів у значних обсягах.

    Таким чином, рішення апеляційного суду фактично закріплює попередні висновки британської судової системи та посилює позицію ПриватБанку у подальшому примусовому стягненні активів колишніх власників. Банк заявляє, що має намір продовжувати всі юридичні процедури до повного виконання рішення та повернення коштів, які вважає втраченими внаслідок шахрайських дій.

    Це рішення також має значний міжнародний резонанс, оскільки підтверджує здатність державних фінансових установ України відстоювати свої інтереси у провідних судових юрисдикціях світу, включно з Великою Британією, де такі справи розглядаються з особливо високими стандартами доказування та юридичної перевірки.

  • Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Екскерівник Офісу президента Андрій Єрмак під час судового засідання у Вищому антикорупційному суді заявив, що не має наміру використовувати жодного впливу на правосуддя та наполягає на його повній незалежності. Про це він сказав журналістам перед початком слухання щодо обрання запобіжного заходу у справі про легалізацію 460 мільйонів гривень.

    Про це повідомляють “Укрінформ” та “Інтерфакс-Україна”.

    За словами Єрмака, принцип незалежності судової системи є ключовим, і він хотів би власним прикладом продемонструвати, що не намагається впливати на перебіг справи.

    “Важливо, щоб правосуддя було незалежним, без впливу. Я хочу на собі показати прикладом, що я цим не користуюся”, — зазначив він у коментарі перед засіданням.

    Окремо колишній керівник Офісу президента прокоментував особисті риси, відповідаючи на запитання журналістів. Він заявив, що має низку недоліків, однак “відсутність розуму” до них не відносить, що викликало значну увагу медіа.

    Питання щодо того, чи вважає він кримінальне провадження політично вмотивованим, Єрмак залишив без прямої відповіді, зазначивши, що наразі не хотів би це коментувати.

    Засідання у Вищому антикорупційному суді відбувалося 13 травня і стало продовженням слухань, які розпочалися напередодні. Процес стартував із затримкою через оголошену в Києві повітряну тривогу. Після її завершення частина засідання проходила у відкритому режимі, тоді як раніше суд розглядав матеріали у закритій частині.

    За даними журналістів, Єрмак особисто був присутній у залі суду. Також серед присутніх згадувався колишній співробітник розвідки Роман Червінський, чия поява привернула додаткову увагу медіа.

    Справу розглядає Вищий антикорупційний суд у межах провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в селищі Козин Київської області. За версією слідства, йдеться про приблизно 460 мільйонів гривень, які могли бути легалізовані через складні фінансові схеми.

    Правоохоронні органи вважають, що частина цих коштів могла походити від корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема підприємством Енергоатом. Остаточні висновки має встановити суд.

    Детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели слідчі дії з Єрмаком увечері 11 травня, після чого йому було оголошено про підозру. Наступного дня ВАКС розпочав розгляд питання щодо запобіжного заходу.

    Прокуратура просить суд обрати для екскерівника ОП тримання під вартою як основний запобіжний захід із можливістю внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень. Сторона обвинувачення аргументує це масштабом інкримінованих дій та ризиками впливу на слідство.

    Захист, зі свого боку, наполягає на відсутності підстав для арешту та заперечує ризики перешкоджання слідству. Сам Єрмак провину публічно не визнає.

    Справу вже називають однією з найрезонансніших антикорупційних історій останніх років через статус фігуранта та суму інкримінованих коштів. Вона також викликала активну суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів і балансу між жорсткістю переслідування та дотриманням прав підозрюваних.

    Окремо підкреслюється політичний контекст процесу, адже Андрій Єрмак протягом тривалого часу був однією з ключових фігур в українській виконавчій владі та фактично впливав на значну частину управлінських рішень під час війни та до неї.

    Судове засідання триває, остаточне рішення щодо запобіжного заходу має бути ухвалене після завершення розгляду всіх матеріалів справи та виступів сторін.

  • Міндіч подав позов проти Железняка через заяви про корупцію

    Міндіч подав позов проти Железняка через заяви про корупцію

    Підсанкційний український бізнесмен Тимур Міндіч, якого правоохоронці пов’язують із корупційними схемами у сфері енергетики, подав позов до народного депутата Ярослава Железняка про захист честі, гідності та ділової репутації. Про це повідомив сам парламентар, а також керуючий партнер юридичної компанії «Міллер» Масі Найєм у Facebook.

    Позов стосується публічних висловлювань депутата, які, за твердженням сторони позивача, нібито порушують права Міндіча та містять неправдиві або недоведені звинувачення.

    Ярослав Железняк заявив, що офіційно отримав позов і вже передав його своїм адвокатам.

    «Нарешті, офіційно отримав судовий позов Тимура Міндіча. Так, той самий — “про честь, гідність і ділову репутацію”))) Матеріали вже передані моїм адвокатам з Miller Law Firm», — написав він.

    За словами депутата, справа стосується його публічних заяв у відеоматеріалах на YouTube, де він коментував діяльність Міндіча в контексті антикорупційних розслідувань.

    Железняк наголосив, що цей процес має ширший характер, ніж звичайний спір між сторонами.

    «Насправді кейс значно ширший. Це про те, чи може народний депутат називати речі своїми іменами. Я вважаю — може. І буду це доводити, в тому числі в суді», — зазначив він.

    Адвокат Масі Найєм повідомив, що позов Міндіча стосується тверджень про його можливу причетність до діяльності так званої «злочинної організації», які раніше озвучувалися в публічному просторі.

    За його словами, подібні формулювання вже фігурували не лише у політичних заявах, а й у медіа, експертних оцінках та коментарях представників державних і правоохоронних органів.

    «Я б назвав цей спір за право говорити те, що пан Тимур Міндіч не хоче визнавати. З командою будемо захищати Ярослава і вже вивчаємо позовну заяву, аргументацію та процесуальні документи», — заявив Найєм.

    Юристи зазначають, що подібні справи зазвичай стосуються балансу між свободою слова та захистом репутації, особливо коли мова йде про публічних осіб і політичні коментарі.

    Ім’я Тимура Міндіча останніми місяцями неодноразово фігурувало у низці публічних та правоохоронних розслідувань.

    За інформацією, яку раніше оприлюднювали ЗМІ, зокрема «Українська правда», 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводило обшуки у бізнесмена, а також у тодішнього міністра юстиції Германа Галущенка. Того ж дня повідомлялося, що Міндіч залишив територію України за кілька годин до слідчих дій.

    13 листопада 2025 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.

    Згодом, 22 листопада 2025 року, українські правоохоронні органи оголосили обох фігурантів у розшук у межах справи «Мідас», яка стосується підозр у корупційних злочинах у різних секторах економіки.

    Наприкінці 2025 року Міндіч в інтерв’ю заявляв, що не має наміру повертатися до України, а розслідування проти нього називав «маніпуляціями» та політизованими звинуваченнями.

    Також повідомлялося, що «Українська правда» оприлюднила частину матеріалів, задокументованих НАБУ в межах справи «Мідас», де фігурували різні публічні особи, зокрема політики та представники влади.

    Фахівці з медіа- та конституційного права зазначають, що позови про захист честі та гідності проти народних депутатів часто стають тестом для судової практики щодо меж політичної критики.

    Ключовим у таких справах зазвичай є питання:

    • чи мали висловлювання фактичну основу
    • чи йдеться про оціночні судження, які захищаються свободою слова
    • чи можна вважати позивача публічною особою з підвищеним рівнем критики

    У випадку політичних коментарів суди зазвичай враховують суспільний інтерес до теми, особливо якщо йдеться про можливі корупційні злочини або діяльність у стратегічних секторах економіки.

    Експерти не виключають, що справа може стати резонансною і вплинути на практику публічних заяв українських політиків щодо фігурантів кримінальних розслідувань.

    Якщо суд стане на бік позивача, це може посилити обмеження для публічних коментарів щодо корупційних справ. У разі ж перемоги відповідача — навпаки, може бути закріплена ширша свобода політичної критики щодо осіб, які фігурують у розслідуваннях.

    Наразі сторони готуються до судового процесу. Адвокати Железняка вивчають матеріали позову, тоді як сторона Міндіча наполягає на захисті його репутації в судовому порядку.

    Очікується, що перші процесуальні рішення у справі можуть бути ухвалені найближчим часом після відкриття провадження.