Позначка: судовий вирок

  • ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    Колишня депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Ярина Ар’єва отримала вирок у справі про дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої тяжко постраждала пішохідка. Оболонський районний суд Києва визнав її винною у порушенні правил дорожнього руху та призначив покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном.

    За рішенням суду, Ар’єву визнано винною у вчиненні ДТП, внаслідок якої пішохід отримала тяжкі тілесні ушкодження. Суд перекваліфікував обвинувачення: замість статті, що передбачає відповідальність за керування транспортом у стані наркотичного сп’яніння, застосовано норму про порушення правил дорожнього руху без такої обтяжувальної ознаки.

    У підсумку суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Водночас, відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України, обвинувачену звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки.

    Київська міська прокуратура наголосила, що не погоджується з таким рішенням і готує апеляційне оскарження. Прокурори вважають, що суд безпідставно перекваліфікував обвинувачення та не врахував усі докази сторони обвинувачення.

    За версією прокуратури, під час розслідування було встановлено, що водійка могла перебувати у стані наркотичного сп’яніння. Ця позиція базується на висновках лікаря-нарколога та результатах токсикологічної експертизи, які виявили в організмі метаболіти канабісу.

    Дорожньо-транспортна пригода сталася 27 листопада 2022 року в Оболонському районі Києва. За матеріалами слідства, автомобіль Volkswagen Polo під керуванням Ар’євої наблизився до нерегульованого пішохідного переходу, де водійка не змогла вчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки та здійснила наїзд на жінку-пішохода.

    Постраждала отримала численні тяжкі травми, зокрема переломи ключиці та щелепи, травматичну втрату зубів, переломи кінцівок та черепно-мозкову травму. Після інциденту вона проходила тривале лікування, зокрема за межами України.

    Під час розгляду справи Ар’єва визнавала факт ДТП, однак заперечувала вживання наркотичних речовин. Вона називала відповідні звинувачення необґрунтованими та заявляла про «спробу дискредитації».

    У червні 2023 року вона склала депутатський мандат. Також повідомлялося, що між сторонами було досягнуто домовленостей щодо компенсації потерпілій, яка продовжує відновлення після травм.

    Після рішення суду справа перейде до апеляційної інстанції. Прокуратура наполягає на більш суворій кваліфікації дій обвинуваченої та реальному строку покарання.

    Таким чином, фінальне рішення у справі ще не є остаточним і може бути переглянуте апеляційним судом у разі задоволення скарги сторони обвинувачення.

  • Суд виніс вирок за розтрату ексдиректору центру культури на Хмельниччині

    Суд виніс вирок за розтрату ексдиректору центру культури на Хмельниччині

    Хмельницький суд заочно визнав винним колишнього директора Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва Андрія Клименка у розтраті майна комунального закладу на суму майже 800 тисяч гривень. Йому призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за винятком житла.

    Кримінальне провадження щодо розтрати було відкрито у лютому 2021 року. Підставою стала інвентаризація, під час якої виявили нестачу значної кількості майна. Зокрема, зникли великий LED-екран, комп’ютерна техніка, книги, посуд та інші матеріальні цінності, які перебували на балансі установи.

    Представники закладу не змогли надати пояснень щодо місцезнаходження майна. Сам Андрій Клименко наприкінці січня 2021 року припинив виходити на роботу, після чого його місцезнаходження стало невідомим.

    Згодом ексдиректор з’являвся у медійному просторі Російської Федерації. Зокрема, у серпні 2021 року він взяв участь в авторській програмі російської журналістки Ксенія Собчак, де виступив у ролі актора під час обговорення діяльності так званої громадської ради при міністерстві культури РФ.

    У листопаді 2021 року Клименко також з’явився у програмі Андрій Малахов «Прямий ефір» на телеканалі «Росія 1». У сюжеті його представили як музиканта та нового обранця ексдружини шоумена Гоген Солнцев.

    На початку 2022 року він фігурував у відео російського блогера вже в образі «екстрасенса», де його представляли під іншим ім’ям та описували як людину з «надприродними здібностями».

    За інформацією Хмельницької обласної прокуратури, з 2023 року експосадовець перебуває в міжнародному розшуку. Того ж року суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою заочно. Наразі вирок винесено, рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

  • Під виглядом медикині ЗСУ жінка обдурила військового на понад 930 тисяч гривень

    Під виглядом медикині ЗСУ жінка обдурила військового на понад 930 тисяч гривень

    Жидачівський районний суд Львівської області виніс вирок уродженці села Мазурівка Журавненської громади Наталії Мазур, яка ошукала військовослужбовця Національної гвардії України майже на мільйон гривень. За скоєне жінці призначили п’ять років позбавлення волі.

    Як встановив суд, у 2023 році обвинувачена створила у TikTok фейкову сторінку під назвою «Ангелочок ЗСУ». Для профілю вона використала фотографії іншої дівчини та видавала себе за бойову медикиню. Під час листування з військовослужбовцем жінка повідомляла неправдиві дані про себе, надсилала чужі фото та поступово увійшла в довіру потерпілого, створивши ілюзію близьких стосунків.

    Згодом вона повідомила військовому, що на війні нібито загинув її брат і їй потрібні гроші на поховання. Потерпілий переказав 15 тис. грн. Пізніше жінка вигадала історію про намір придбати будинок у Дрогобичі для їхнього спільного проживання. На ці потреби військовий надіслав близько 80 тис. грн.

    Надалі обвинувачена повідомила, що потрапила у ДТП і потребує коштів для «вирішення проблем». Військовий перерахував ще 35 тис. грн. Згодом, на прохання жінки, він передав їй банківську картку для користування та повідомив пін-код. Упродовж 2023–2024 років вона знімала з рахунку значні суми.

    Загалом Наталія Мазур заволоділа приблизно 932 тис. грн, якими розпорядилася на власний розсуд.

    У судовому засіданні обвинувачена визнала свою вину та розкаялася. Вона підтвердила, що листувалася з потерпілим від імені іншої дівчини. Потерпілий наголосив, що жодного разу не бачив її особисто та був переконаний, що спілкується з іншою людиною. Він також заявив, що гроші йому не повернули, і просив призначити суворе покарання.

    Суддя Святослав Сливка визнав жінку винною у шахрайстві, привласненні чужого документа та крадіжці. Їй призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.

  • Суд відправив за ґрати експоліцейського, який вимагав гроші за зміну версії ДТП

    Суд відправив за ґрати експоліцейського, який вимагав гроші за зміну версії ДТП

    Болградський районний суд Одеської області визнав колишнього працівника поліції винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Його засудили до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Підставою для кримінальної справи стала дорожньо-транспортна пригода, що сталася у 2024 році в селі Криничне. У зіткненні легкового автомобіля з мотоциклом водій двоколісного транспорту отримав тяжкі тілесні ушкодження та знепритомнів. Розслідуванням займався слідчий поліції, який згодом став обвинуваченим у справі про хабар.

    За матеріалами суду, слідчий повідомив водію автомобіля, що саме його визнають винним у ДТП, однак запропонував «вирішити питання» шляхом фальсифікації матеріалів разом з експертами. За зміну версії подій він вимагав тисячу доларів, натякаючи, що «це коштуватиме недешево».

    Водій автомобіля наполягав на своїй невинуватості, стверджуючи, що мотоцикліст виїхав на зустрічну смугу без увімкнених фар і перебував у стані алкогольного сп’яніння. За його словами, поліцейський залякував його реальним тюремним строком. У результаті чоловік звернувся до СБУ та погодився передати гроші під контролем правоохоронців.

    Під час судового розгляду з’ясувалося, що спочатку слідчий отримав від заявника 2 тисячі гривень нібито «на бензин для експерта». Цей епізод офіційно не фіксувався. Надалі йшлося про тисячу доларів, які, за словами обвинуваченого, мали бути «для нього особисто», а іншим він нібито передасть гроші сам. Затримку з передачею коштів слідчий сприймав агресивно та вимагав назвати конкретну дату.

    Поліцейського затримали під час одержання неправомірної вигоди. Після цього його звільнили з органів поліції за результатами службового розслідування.

    У суді обвинувачений намагався перекваліфікувати свої дії на шахрайство. Він заявляв, що мав понад десять років досвіду роботи слідчим у справах ДТП і ще до проведення експертиз був переконаний у винуватості мотоцикліста. Також він посилався на складне фінансове становище, сімейні проблеми та необхідність догляду за тяжкохворою матір’ю. За його версією, гроші він вирішив привласнити через наполегливі прохання водія та його батька.

    Суд відкинув ці аргументи. Було встановлено, що слідчий мав усі процесуальні повноваження самостійно ухвалювати рішення у справі — визначати потерпілих, повідомляти про підозру, змінювати кваліфікацію або закривати провадження. Доказів того, що кошти призначалися для передачі іншим особам, суд не знайшов.

    Окремо суд звернув увагу на поведінку обвинуваченого перед винесенням вироку. За кілька днів до судових дебатів він разом з іншою особою намагався незаконно залишити територію України. 22 січня 2026 року його затримав прикордонний наряд. Після цього прокурор ініціював зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.

    Обвинувачений пояснював, що їхав до батьків, щоб попрощатися, усвідомлюючи можливий вирок. За його словами, він перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння і не пам’ятає, як опинився біля кордону. Суд не прийняв ці пояснення як підставу для пом’якшення відповідальності.

    Спроби захисту довести провокацію злочину шляхом повторного допиту свідків суд відхилив, визнавши такі клопотання спрямованими на затягування процесу. Вирок набув форми реального позбавлення волі.

  • Суд у Дніпрі вдруге виправдав колишнього прокурора у справі про хабар

    Суд у Дніпрі вдруге виправдав колишнього прокурора у справі про хабар

    Центральний районний суд міста Дніпра визнав колишнього працівника прокуратури невинним у справі про вимагання та отримання неправомірної вигоди. Вирок ухвалено 16 січня, повідомляє «Судовий репортер».

    За матеріалами справи, у 2015 році в смт Петриківка Дніпропетровської області поліція розслідувала незаконну вирубку дерев. Один із учасників справи визнав свою провину і мав сплатити штраф у розмірі 1700 гривень. Згодом, за версією слідства, прокурор Петриківського району нібито наказав оперативнику поліції вимагати від чоловіка 2500 доларів США за уникнення кримінальної відповідальності. Оперативник, діючи під контролем СБУ, двічі передав кошти — 500 доларів та 50 тисяч гривень.

    Колишній прокурор категорично заперечував свою причетність до вимагання. Він пояснював, що гроші були передані як фінансова допомога для ремонту банкетного залу в ресторані родини оперативника, з яким у нього були довірливі стосунки. Захист також заявив, що матеріали негласних слідчих дій, відеозаписи та скріншоти листування були уривчастими та змонтованими.

    Свідки підтвердили, що прокурор не вимагав гроші, а заяву про нібито хабар йому наказали написати співробітники СБУ під тиском. Також з’ясувалося, що оперативник поліції вже раніше брав участь у провокаційних операціях СБУ, пов’язаних із передачею неправомірної вигоди.

    У 2020 році прокурора виправдали, однак у 2023 році апеляційний суд скасував вирок і справу розглядали повторно. За другим розглядом обвинуваченого знову виправдали. Суд не знайшов підтвердження, що гроші передавалися як хабар, і визнання їх поверненням боргу не було спростоване.

    Рішення суду демонструє складність проваджень із використанням матеріалів негласних слідчих дій і значну роль доказової бази у справах про корупцію.

  • Сарненський суд засудив чоловіка за наругу над могилами військових

    Сарненський суд засудив чоловіка за наругу над могилами військових

    Сарненський районний суд Рівненської області визнав винним 37-річного Леоніда Вакулка у нарузі над могилами військовослужбовців. За вироком від 21 січня, чоловік викрав артилерійські гільзи, які використовувалися як вази для квітів, та продав їх. За скоєне суд призначив йому п’ять років позбавлення волі.

    За даними слідства, у лютому 2025 року Вакулко викрав гільзи з трьох могил у селі Немовичі Сарненського району. Про злочин повідомили родичі загиблих захисників.

    Правоохоронці оперативно встановили особу зловмисника. Ним виявився раніше судимий за корисливі злочини сарненчанин. Викрадені гільзи він очистив від фарби та продав місцевим жителям.

    Обвинувачений визнав свою провину і розкаявся у вчиненому, однак суд врахував рецидив злочинів при призначенні покарання. Суддя Юрій Березень визнав Вакулка винним за ч. 3 ст. 297 Кримінального кодексу України (наруга над могилою з корисливих мотивів) та призначив 4,5 роки ув’язнення. До цього частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком, в результаті остаточний термін склав п’ять років.

    Вирок ще може бути оскаржений у апеляційному порядку.

  • 17 років за диверсії: суд виніс вирок агенту РФ на Харківщині

    17 років за диверсії: суд виніс вирок агенту РФ на Харківщині

    Суд у Харківській області визнав винним 41-річного чоловіка у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану. Йдеться про агента Російської Федерації, який у Харкові підпалював релейні шафи залізничної інфраструктури. За вироком суду його засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, однак з урахуванням часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком остаточний строк ув’язнення становить 17 років.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними слідства, у червні 2024 року чоловік через месенджер Telegram погодився на пропозицію так званого «легкого заробітку». За грошову винагороду він взявся підпалювати релейні шафи систем сигналізації, централізації та блокування на об’єктах залізничної інфраструктури у Харкові.

    Ці об’єкти забезпечують роботу автоматики та безпеку руху поїздів. За задумом кураторів з Росії, диверсії мали порушити логістику та ускладнити постачання військової техніки і боєприпасів для Сил оборони України на Харківському напрямку.

    Слідством встановлено, що агент зламував металеві двері релейних шаф, обливав обладнання легкозаймистою сумішшю та підпалював його. Про виконання завдань він звітував куратору з Федеральної служби безпеки Росії, надсилаючи відеозаписи підпалів.

    Загалом диверсант устиг пошкодити три релейні шафи. За кожне виконане «замовлення» він отримував близько 9 тисяч гривень.

    Унаслідок диверсій Акціонерному товариству «Укрзалізниця» було завдано матеріальної шкоди на суму понад 100 тисяч гривень. Чоловіка затримали у червні 2024 року під час чергової спроби підпалу. Відтоді він перебував під вартою.

    Під час судового розгляду обвинувачений своєї вини не визнав. Водночас суд дійшов висновку, що доводи сторони обвинувачення є обґрунтованими та підтверджуються зібраними доказами, і визнав чоловіка винним у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану.

  • Суд покарав колишнього львівського митника за корупцію на імпорті авто

    Суд покарав колишнього львівського митника за корупцію на імпорті авто

    Городоцький районний суд Львівської області виніс вирок колишньому працівнику Львівської митниці Євгену Чернюку, визнавши його винним у хабарництві та зловживанні впливом. За даними слідства, посадовець систематично отримував неправомірну вигоду за сприяння в імпорті автомобілів в Україну.

    Як зазначається у вироку суду, оприлюдненому в судовому реєстрі у грудні 2025 року, Чернюк, обіймаючи посаду державного інспектора відділу аналізу та контролю митної вартості Львівської митниці, вимагав та отримував хабарі за вплив на рішення щодо митного оформлення транспортних засобів.

    Зокрема, у червні 2025 року митник отримав 100 доларів США за нестворення штучних перешкод під час розмитнення автомобіля BMW 530d. Крім того, він взяв ще 300 доларів за вплив на своїх колег з метою сприяння імпорту трьох інших автомобілів. У липні 2025 року правоохоронці задокументували отримання ним ще 1200 доларів за аналогічний вплив щодо ввезення інших машин.

    Про затримання Євгена Чернюка раніше повідомляло видання ZAXID.NET. У ході досудового розслідування обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості з прокурором. Згідно з його електронною декларацією, на момент розгляду справи він уже не працював на Львівській митниці. У вироку також зазначено, що Чернюк проходить службу в одній з військових частин.

    Справу розглядала суддя Ольга Ференц. Вивчивши матеріали провадження та аргументи сторін, вона затвердила угоду про визнання винуватості та призначила покарання у вигляді штрафу в розмірі 85 тисяч гривень. Також суд заборонив Чернюку протягом 1,5 року обіймати посади в митних органах.

    Окрім цього, у дохід держави конфіскували 400 доларів США, отриманих як неправомірну вигоду. Вирок суду наразі не набрав законної сили і може бути оскаржений у встановленому законом порядку.

  • Продали зерно вдвічі дешевше: суд покарав учасників схеми

    Продали зерно вдвічі дешевше: суд покарав учасників схеми

    Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок у справі про масштабні збитки державі під час операцій із зерном. Реальні строки ув’язнення отримали колишній директор державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко.

    Суд визнав обох винними в реалізації схеми із заниження вартості зерна. Василя Сахненка засуджено до 4 років позбавлення волі, Ігоря Трушенка — до 3 років і 10 місяців. Крім того, їм заборонено обіймати керівні посади, а також призначено штрафи. Окремим рішенням суд постановив стягнути з обвинувачених солідарно понад 13,4 млн грн як компенсацію збитків, завданих державі.

    Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

    У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

    Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

    Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

  • Смерть дитини в Одесі: подружжя отримало майже по 10 років тюрми

    Смерть дитини в Одесі: подружжя отримало майже по 10 років тюрми

    В Одесі оголосили вирок у резонансній справі про загибель 1-річного та 3-місячного хлопчика, тіло якого наприкінці січня 2025 року було знайдено у морозильній камері квартири на Пересипі. Про це повідомили в поліції Одеської області.

    18-річну матір дитини засуджено до 9 років і 8 місяців позбавлення волі. Її 44-річний співмешканець отримав 9 років і 10 місяців ув’язнення. Слідство встановило, що дитина зазнала тяжких термічних опіків, але дорослі не звернулися по медичну допомогу, хоча бачили критичний стан малюка — втрату свідомості та розлади дихання.

    Хлопчик помер від опікової хвороби, ускладненої жировою емболією. Замість того, щоб повідомити лікарів чи правоохоронців, співмешканець, який перебував у стані наркотичного сп’яніння, загорнув тіло дитини у плівку, поклав у сумку та сховав у морозильну камеру. Там тіло пролежало близько двох тижнів, перш ніж трагедію було виявлено.

    Матері висунули обвинувачення за завідоме залишення без допомоги (ч. 3 ст. 135 КК) та злісне невиконання батьківських обов’язків (ст. 166 КК). Чоловік відповів за залишення без допомоги та наругу над тілом померлого (ч. 1 ст. 297 КК).

    Дворічну сестру загиблого хлопчика передано під опіку біологічного батька. Правоохоронці наголошують: справа має стати нагадуванням про обов’язковість негайного звернення по медичну допомогу у разі загрози життю дитини, а також про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов’язків.