Позначка: світові лідери

  • 97% проти Путіна, 77% — проти Трампа: кого зі світових лідерів найбільше підтримують українці

    97% проти Путіна, 77% — проти Трампа: кого зі світових лідерів найбільше підтримують українці

    Президент США Дональд Трамп потрапив до трійки світових лідерів, до яких українці ставляться найбільш негативно. Гірші показники серед політиків, включених до нового дослідження Rating Group, мають лише російський лідер Володимир Путін та Олександр Лукашенко.

    Натомість найбільші симпатії українців отримали президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування Rating Group, проведеного 4–9 серпня 2026 року.

    Путін очолив антирейтинг

    Найвищий рівень негативного ставлення зафіксували щодо Володимира Путіна — 97% опитаних українців ставляться до нього негативно.

    На другому місці антирейтингу — Олександр Лукашенко із 90% негативних оцінок.

    Третім став президент США Дональд Трамп. До нього негативно ставляться 77% респондентів, тоді як позитивно — лише 16%.

    Таким чином, Трамп суттєво поступається за рівнем позитивного сприйняття більшості західних лідерів, яких соціологи включили до дослідження.

    Водночас важливо правильно трактувати результати: Rating Group не ставила Путіна, Лукашенка і Трампа в одну політичну категорію. Йдеться виключно про рівень позитивного або негативного ставлення опитаних до конкретних політиків.

    Макрон став лідером симпатій українців

    На протилежному полюсі рейтингу опинився президент Франції Еммануель Макрон.

    Позитивно до французького президента ставляться 79% українців — це найвищий показник серед світових лідерів, представлених у дослідженні.

    Друге місце посідає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц із 64% позитивних оцінок.

    Трійку лідерів замикає президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган — його позитивно сприймає 61% опитаних.

    Соціологи також зафіксували позитивну динаміку для Макрона та Ердогана: порівняно з 2024 роком ставлення українців до обох політиків покращилося.

    Мерц випередив свого попередника

    Окремо Rating Group звернула увагу на зміну сприйняття керівництва Німеччини.

    Фрідріх Мерц із показником у 64% позитивного ставлення випереджає свого попередника Олафа Шольца. У лютому 2025 року позитивно до Шольца ставилися 57% українських респондентів.

    Таким чином, зміна канцлера Німеччини принаймні на рівні громадського сприйняття в Україні супроводжувалася покращенням оцінок німецького керівництва.

    Загалом і Німеччину українці переважно сприймають як дружню державу. Такою її назвали 77% опитаних. Францію дружньою вважає 81%.

    У Польщі ситуація протилежна

    Значно помітніше змінилося ставлення українців до президента Польщі.

    Колишнього польського президента Анджея Дуду в лютому 2025 року позитивно оцінювали 72% українців.

    У його наступника Кароля Навроцького показники суттєво гірші: позитивно до нього ставляться лише 20%, тоді як негативно — 62% респондентів.

    Водночас польський прем’єр Дональд Туск має значно кращий баланс оцінок: позитивно його сприймають 45% українців, негативно — 35%.

    Тобто результати дослідження показують, що ставлення до конкретного політика не завжди збігається зі ставленням до держави загалом.

    Польщу дружньою щодо України назвали 50% опитаних, тоді як 21% оцінюють її позицію як ворожу.

    Що українці думають про Угорщину

    Цікавими виявилися й результати щодо угорського керівництва.

    Прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра позитивно оцінюють 33%, негативно — 34%. Ще приблизно кожен п’ятий опитаний повідомив, що не знає цього політика.

    На цьому тлі його показники значно кращі, ніж були у попередника Віктора Орбана: соціологи нагадують, що негативно Орбана оцінювали 74% українців.

    Водночас ставлення до самої Угорщини залишається неоднозначним: 23% респондентів вважають її ставлення до України дружнім, 36% — нейтральним, а 35% — ворожим.

    Трамп непопулярний, але США все ще вважають дружньою країною

    Один із найцікавіших результатів опитування стосується Сполучених Штатів.

    Попри те, що 77% негативно ставляться особисто до Дональда Трампа, більшість респондентів не переносять це ставлення на США загалом.

    54% опитаних вважають Сполучені Штати дружньою щодо України країною.

    Це демонструє суттєву різницю між оцінкою українцями конкретного американського президента та сприйняттям держави.

    Схожа ситуація простежується і з деякими іншими країнами: громадська думка щодо конкретного лідера може помітно відрізнятися від оцінки відносин із країною, яку він представляє.

    Кого українці вважають найбільшими друзями

    Окремий блок дослідження Rating Group був присвячений тому, наскільки дружньою або ворожою українці вважають позицію інших держав.

    Серед найкраще оцінених — Франція, Велика Британія, Литва та Німеччина.

    Францію дружньою назвали 81%, Велику Британію — 80%, Німеччину і Литву — по 77%. Молдову дружньою вважають 68% респондентів.

    Щодо Туреччини оцінки стриманіші, ніж у випадку особисто з Ердоганом. 48% назвали її ставлення дружнім, а 41% — нейтральним.

    Китай українці переважно сприймають негативно: 53% вважають його ставлення до України ворожим.

    Абсолютними аутсайдерами очікувано стали Росія та Білорусь. Ставлення Росії до України ворожим назвали 97% опитаних, Білорусі — 83%.

    До росіян ставлення також різко погіршилося

    Соціологи окремо запитували не про держави чи їхніх керівників, а про мешканців сусідніх країн.

    І тут Росія знову різко відрізняється від інших сусідів України.

    Холодне ставлення до жителів РФ висловив 91% респондентів, причому 81% характеризують його як «дуже холодне». До білорусів холодно ставляться 70% опитаних.

    Rating Group зазначає, що з 2022 року ці показники лише погіршувалися. Для порівняння: чотири роки тому дуже холодне ставлення до росіян мали 56% українців, ще 25% характеризували його просто як холодне.

    До мешканців інших сусідніх держав українці переважно ставляться тепло або нейтрально. Найкраще — до молдован: 55% висловили тепле ставлення, 39% — нейтральне.

    Як проводили опитування

    Дослідження Rating Group проводилося з 4 до 9 серпня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI.

    Соціологи опитали 2000 громадян України віком від 18 років. Вибірка формувалася на основі випадкових мобільних телефонних номерів і охоплювала всі області України, крім тимчасово окупованих територій та місцевостей, де на момент дослідження не було українського мобільного зв’язку.

    Результати зважувалися з використанням актуальних даних Держстату. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення, а заявлена похибка становить не більше 2,2% із довірчою ймовірністю 0,95.

    Отже, опитування демонструє досить контрастну картину. Найвищий рівень симпатій серед запропонованих соціологами світових лідерів має Еммануель Макрон — 79%. На іншому полюсі перебувають Путін із 97% негативних оцінок, Лукашенко з 90% та Трамп із 77%.

    При цьому випадок президента США особливо показовий: ставлення до самого Трампа серед українців переважно негативне, але США більшість опитаних усе ще сприймає як дружню Україні державу.

  • Трамп готовий бачити Путіна на саміті G20 у США: що стоїть за можливим запрошенням і як реагує світ

    Трамп готовий бачити Путіна на саміті G20 у США: що стоїть за можливим запрошенням і як реагує світ

    Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість запросити Володимира Путіна на саміт G20, який має відбутися у грудні 2026 року в Маямі. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела в американській адміністрації та Державному департаменті США. Йдеться про один із найбільш резонансних дипломатичних сигналів останнього часу, який може суттєво вплинути на геополітичний баланс і позиції Заходу щодо Росії.

    За інформацією видання, зустріч світових лідерів планують провести на території приватного гольф-курорту Трампа «Doral» у Маямі. У Держдепі наголошують, що чинна адміністрація прагне забезпечити «ефективний і продуктивний саміт», а тому не виключає участі Росії у всіх засіданнях. Сам Трамп під час спілкування з журналістами підтвердив, що не бачить проблеми у можливому візиті російського президента, підкресливши свою традиційну позицію щодо необхідності діалогу навіть із опонентами: за його словами, розмова з усіма сторонами може бути «дуже корисною».

    Втім, попри ці заяви, офіційних запрошень наразі не розіслано, і остаточне рішення ще не ухвалене. Більше того, навіть у самій Росії звучать суперечливі сигнали. Заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Панкін стверджує, що запрошення вже було направлене «на найвищому рівні», тоді як речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що формат участі Росії ще визначається і залежатиме від подальших обставин.

    Ця ситуація розгортається на тлі триваючої війни Росії проти України та збереження санкційного тиску з боку Заходу. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія фактично опинилася в частковій міжнародній ізоляції, а її участь у ключових глобальних форматах стала предметом політичних дискусій. Саміт G20 залишається одним із небагатьох майданчиків, де представники РФ можуть потенційно взаємодіяти з лідерами провідних економік світу.

    Експерти звертають увагу, що можливе запрошення Путіна може бути частиною ширшої стратегії США. Зокрема, йдеться про спробу відновити канали комунікації з Москвою або ж використати саміт як інструмент дипломатичного тиску. Водночас така ініціатива викликає занепокоєння серед союзників Вашингтона, адже може бути сприйнята як сигнал пом’якшення позиції щодо Росії.

    Критики цієї ідеї наголошують, що допуск Путіна до саміту G20 без суттєвих змін у його політиці може підірвати єдність Заходу та створити небезпечний прецедент. Зокрема, українські та європейські політики неодноразово заявляли, що Росія має нести відповідальність за свої дії, а не повертатися до глобальних переговорних форматів без виконання міжнародних вимог.

    На цьому тлі показовою є реакція частини експертного середовища. Голова організації «Україна в НАТО» Юрій Романюк зазначив, що подібні кроки можуть грати на руку Кремлю, адже створюють додаткову напругу між союзниками та послаблюють консолідовану позицію Заходу. У ширшому контексті це також може вплинути на переговорні процеси щодо війни в Україні, де будь-які сигнали про «нормалізацію» відносин із Росією сприймаються вкрай чутливо.

    Варто також враховувати, що сам формат G20 передбачає участь як західних країн, так і держав Глобального Півдня, багато з яких займають більш нейтральну позицію щодо війни. Саме тому питання участі Росії часто стає компромісним і залежить від балансу інтересів усіх сторін.

    Окрему увагу привертає й місце проведення саміту — приватний курорт Трампа. Це додає політичного та іміджевого виміру події, адже поєднує державну дипломатію з особистим бізнес-простором президента США. Подібне рішення може викликати додаткові дискусії як у самих США, так і серед міжнародних партнерів.

    Наразі ситуація залишається невизначеною. Чи буде надіслано офіційне запрошення Путіну, чи погодиться він на участь і якою буде реакція інших країн — ці питання залишаються відкритими. Водночас уже зараз зрозуміло, що сама можливість такого кроку свідчить про складність сучасної геополітики, де навіть у період гострих конфліктів зберігається потреба у діалозі, хай і суперечливому.

    Саміт G20 у Маямі може стати не просто економічним форумом, а ключовою подією, яка визначить подальший формат взаємодії між світовими лідерами в умовах нової глобальної реальності — з війною в Європі, напруженням у відносинах між США і Китаєм та зростанням ролі регіональних конфліктів.

  • Зеленський звернувся до США, Китаю та Індії: світові лідери мають прямо сказати Путіну зупинити війну

    Зеленський звернувся до США, Китаю та Індії: світові лідери мають прямо сказати Путіну зупинити війну

    Президент України Володимир Зеленський закликав світових лідерів зайняти чітку позицію щодо війни Росії проти України та прямо заявити російському президенту Володимиру Путіну про необхідність її припинення. Відповідну заяву глава держави зробив в інтерв’ю CNN, про що повідомляє у своїх офіційних каналах.

    Зеленський наголосив, що дипломатичні зусилля без чіткої оцінки дій Росії як агресії не дають результату. На його думку, підхід, який базується лише на компромісах і нейтральному посередництві, не змушує Кремль відчувати відповідальність за війну.

    «Якщо ми справді хочемо його зупинити, потрібно прямо говорити, що він неправий», — підкреслив президент України.

    Особливу увагу Зеленський звернув на роль ключових глобальних гравців — зокрема США, Китай та Індія. За його словами, саме лідери цих країн мають достатній політичний і економічний вплив, щоб змусити Росію переглянути свою позицію.

    Президент окремо згадав президента США Дональда Трампа, голову КНР Сі Цзіньпіна та прем’єр-міністра Індії Нарендра Моді як політичних діячів, здатних вплинути на ситуацію.

    «Вони не можуть говорити Україні: “Ви маєте зупинити війну”. Ми захищаємося. Ми не агресори. Що зупиняти? Усі разом ми маємо зупинити Путіна», — заявив Зеленський.

    Глава держави також звернув увагу на питання безпеки та можливі механізми стримування Росії. Він висловив переконання, що реальним фактором, який може запобігти подальшій ескалації, є міжнародна військова присутність уздовж лінії зіткнення.

    За словами Зеленського, розміщення іноземних військових контингентів створило б для Росії серйозний ризик у разі спроби відновлення активних бойових дій. «Вони бояться сил підтримки, баз і міжнародних представників. Якщо такої присутності не буде, жодні слова не зупинять Путіна», — зазначив він.

    Ця позиція відображає більш жорсткий підхід до питання безпеки, який Україна просуває на міжнародній арені. Київ наполягає на тому, що лише конкретні дії — а не декларації — можуть гарантувати довготривалий мир.

    Водночас Зеленський скептично оцінив роль посередництва у нинішньому форматі. На його думку, коли переговори будуються виключно на компромісах без визначення сторони-агресора, це створює ризик затягування війни.

    «Якщо це лише посередництво, він не відчуває провини. Це велика проблема», — підкреслив президент.

    Заяви українського лідера прозвучали на тлі тривалих дискусій щодо можливих форматів мирного врегулювання. Останнім часом у міжнародному політичному просторі активізувалися різні ініціативи, які передбачають переговори між сторонами конфлікту за участі третіх країн.

    Водночас Україна неодноразово наголошувала, що будь-які переговори мають базуватися на повазі до її територіальної цілісності та суверенітету.

    Зеленський також раніше зазначав, що небажання Путіна зустрічатися на рівні лідерів і його відмова погоджуватися на міжнародну присутність уздовж лінії фронту свідчать про відсутність реальної готовності до миру.

    На думку експертів, такі заяви українського президента спрямовані на посилення дипломатичного тиску на Росію через глобальних партнерів. Вони також відображають прагнення України змінити підхід міжнародної спільноти — від стриманого посередництва до більш чіткої позиції щодо агресії.

    Окремо Зеленський зауважив, що будь-яка пауза у бойових діях є важливою, адже дозволяє зберегти життя людей. Однак довгострокове вирішення конфлікту, за його словами, можливе лише за умови реального стримування агресора.

    Українська сторона продовжує наполягати на активнішій ролі світових лідерів у припиненні війни. Київ очікує не лише дипломатичних сигналів, а й конкретних дій, які могли б змінити поведінку Росії та наблизити завершення війни.

  • Папа Римський відповів на критику Трампа і пояснив свою позицію щодо війни

    Папа Римський відповів на критику Трампа і пояснив свою позицію щодо війни

    Папа Римський Лев XIV заявив, що не зацікавлений у публічних суперечках із президентом США Дональдом Трампом, попри нещодавню критику з боку американського лідера. Водночас понтифік наголосив, що продовжить послідовно закликати до миру та справедливості, зокрема на тлі загострення ситуації у світі, включно з конфліктами на Близькому Сході.

    Про це повідомляють західні медіа, зокрема Politico, з посиланням на заяви Папи під час його перельоту до Африки в межах 11-денного апостольського візиту.

    За словами Лева XIV, його нещодавні висловлювання, які деякі інтерпретували як відповідь на критику Трампа, насправді були підготовлені заздалегідь і не мали на меті вступати в полеміку з політиком. Йдеться про фразу, у якій понтифік згадав про «жменьку тиранів, що витрачають мільярди на війни». Саме ці слова викликали резонанс і були сприйняті як непрямий випад на адресу американського президента.

    «Це було написано ще два тижні тому, до того, як пролунала критика. Але виглядало так, ніби я знову намагаюся сперечатися з президентом Трампом — у чому я зовсім не зацікавлений», — пояснив Папа.

    Він підкреслив, що його позиція як духовного лідера полягає не в участі у політичних конфліктах, а у просуванні універсальних цінностей. Зокрема, у своїх майбутніх зверненнях та літургійних читаннях він планує акцентувати увагу на темах братерства, відповідальності та необхідності пошуку шляхів до миру.

    Контекстом для цієї заяви стала не лише критика з боку Трампа, але й загострення міжнародної ситуації, зокрема довкола Ірану. Хоча понтифік прямо не вступає в дискусію щодо конкретних політичних рішень, він неодноразово висловлював занепокоєння через ескалацію конфліктів та закликав світових лідерів утримуватися від дій, які можуть призвести до подальшого насильства.

    Після першої хвилі критики з боку Трампа Папа вже заявляв, що не боїться висловлювати свою позицію, навіть якщо вона викликає негативну реакцію політиків. За його словами, місія Церкви полягає в тому, щоб говорити про моральні орієнтири, незалежно від політичної кон’юнктури.

    Водночас сам Дональд Трамп публічно відреагував на ситуацію, заявивши, що був «шокований» реакцією прем’єр-міністерки Італії Джорджа Мелоні, яка стала на захист понтифіка та розкритикувала слова американського президента. Цей епізод додатково підсилив напруження навколо теми взаємин між політичними та релігійними лідерами.

    Експерти зазначають, що подібні публічні розбіжності між главою Католицької церкви та політичними діячами не є безпрецедентними, однак у сучасних умовах вони набувають особливого значення через високий рівень глобальної нестабільності. Водночас аналітики наголошують, що Лев XIV намагається дотримуватися обережної лінії: уникати прямої конфронтації, але не відмовлятися від чітких моральних оцінок.

    Окрему увагу привертає і сам міжнародний тур понтифіка, під час якого він відвідує країни Африки. У своїх виступах він вже неодноразово піднімав теми соціальної нерівності, конфліктів і гуманітарних криз, наголошуючи на необхідності глобальної солідарності.

    У підсумку позиція Папи Римського залишається послідовною: він дистанціюється від політичних суперечок, але продовжує використовувати свій авторитет для просування ідей миру, діалогу та відповідальності. Такий підхід, на думку оглядачів, дозволяє йому зберігати баланс між духовним лідерством і впливом на глобальний порядок денний.