Golosnovinua.com

Позначка: сво

  • Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    У Кремлі почали дедалі частіше використовувати формулювання, яких раніше намагалися уникати від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, речник президента РФ Дмитро Пєсков усе частіше називає бойові дії “війною”, хоча російська влада протягом кількох років наполягала виключно на терміні “спеціальна військова операція”. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України вважають, що така зміна риторики не є випадковою і може свідчити про інформаційну підготовку російського суспільства до нової хвилі мобілізації, а також до запровадження додаткових внутрішніх обмежень.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, останнім часом у виступах речника Кремля Дмитра Пєскова дедалі частіше звучить формулювання “повномасштабна війна”. Це суттєво відрізняється від офіційної лексики, яку російська влада використовувала з 24 лютого 2022 року.

    Від початку вторгнення Кремль послідовно вимагав називати бойові дії виключно “спеціальною військовою операцією”. Використання слова “війна” в офіційній інформаційній політиці фактично перебувало під негласною забороною, а незалежні журналісти й громадяни Росії навіть притягувалися до адміністративної та кримінальної відповідальності за використання такого формулювання.

    Саме тому, на думку Коваленка, нинішня зміна риторики заслуговує на особливу увагу.

    Він звернув увагу, що Пєсков дедалі частіше говорить про те, що “все починалося як СВО, а переросло у війну”.

    Керівник Центру протидії дезінформації переконаний, що така зміна термінології є не випадковою мовною конструкцією, а частиною продуманої інформаційної кампанії Кремля.

    За його словами, російська влада традиційно використовує поступову зміну офіційної риторики для підготовки суспільства до непопулярних політичних рішень.

    На його думку, Кремль прагне змінити суспільне сприйняття конфлікту, представивши його як масштабну війну, що потребує значно більших людських і матеріальних ресурсів.

    Саме це, як вважає Коваленко, може стати інформаційним підґрунтям для нової хвилі мобілізації.

    Він припускає, що відповідне рішення може бути ухвалене вже восени.

    За оцінкою керівника ЦПД, мобілізаційні заходи можуть супроводжуватися новими адміністративними обмеженнями для громадян Росії.

    Йдеться, зокрема, про можливе запровадження додаткового контролю за пересуванням населення, обмеження права на виїзд за кордон або навіть повну заборону залишати країну для окремих категорій чоловіків призовного віку.

    На думку Коваленка, Кремль може вдатися до таких кроків, щоб запобігти масовому виїзду потенційних мобілізованих після оголошення нового призову.

    У зв’язку з цим він закликав росіян, які не бажають брати участь у війні, не чекати офіційних рішень влади.

    “Тому росіянам бажано вже зараз почати їхати з країни, бо на нулі російський солдат живе від 15 до 30 хвилин”, – заявив Коваленко.

    В українському Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська влада вже неодноразово використовувала схожу інформаційну тактику.

    Перед оголошенням так званої “часткової мобілізації” у вересні 2022 року державні медіа Росії також поступово змінювали інформаційний порядок денний.

    Тоді росіянам дедалі частіше говорили про необхідність “захисту батьківщини”, “боротьби із Заходом”, “затяжний характер конфлікту” та потребу збільшення чисельності армії.

    Лише після кількох місяців такої інформаційної кампанії президент РФ Володимир Путін підписав указ про проведення часткової мобілізації.

    Тоді офіційно було заявлено про призов 300 тисяч резервістів.

    Водночас незалежні експерти та правозахисники стверджували, що фактична кількість мобілізованих була значно більшою.

    Після оголошення мобілізації Росію залишили сотні тисяч громадян, які виїхали до Казахстану, Грузії, Вірменії, Туреччини, Фінляндії, Монголії та інших країн.

    Саме тому нині експерти припускають, що Кремль може прагнути не допустити повторення такого сценарію.

    Останніми місяцями тема можливої нової мобілізації дедалі частіше з’являється і в повідомленнях незалежних російських медіа.

    Зокрема, видання “Важные истории” повідомляло, що через поступове скорочення кількості добровольців, які погоджуються підписувати контракти з Міністерством оборони РФ, Кремль розглядає різні варіанти поповнення армії.

    Серед таких сценаріїв називають проведення нової мобілізаційної кампанії після осінніх виборів до Державної думи.

    За інформацією журналістів, нинішніх темпів набору контрактників уже недостатньо для підтримання чисельності російських військ та формування нових резервів.

    Додатковим фактором залишаються значні втрати російської армії під час бойових дій в Україні.

    За оцінками українських та західних аналітиків, Росія змушена постійно поповнювати особовий склад через високі втрати на фронті.

    Водночас Андрій Коваленко раніше заявляв, що навіть проведення нової масштабної мобілізації не дозволить Кремлю повністю компенсувати втрати.

    На його думку, нові мобілізовані лише частково закриють дефіцит особового складу, але не зможуть кардинально змінити ситуацію на полі бою.

    Українське військове командування також уважно стежить за можливими рішеннями Москви.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський раніше наголошував, що українська армія аналізує всі можливі сценарії розвитку ситуації, включно з проведенням нової хвилі мобілізації в Росії.

    За його словами, Сили оборони України враховують усі потенційні кроки противника під час планування власних операцій і готові до будь-якого розвитку подій.

    На тлі останніх заяв Пєскова експерти звертають увагу, що зміна офіційної термінології може свідчити не лише про підготовку до мобілізації, а й про загальну трансформацію інформаційної політики Кремля.

    Якщо російська влада остаточно відмовиться від використання терміна “спеціальна військова операція” на користь слова “війна”, це може означати підготовку населення до тривалого конфлікту, подальшого нарощування військових витрат, посилення контролю всередині країни та ухвалення нових непопулярних рішень.

    Водночас офіційних заяв про проведення нової хвилі мобілізації або запровадження нових обмежень на виїзд із Росії Кремль наразі не робив. Заява Андрія Коваленка є оцінкою можливого розвитку подій, заснованою на аналізі змін у публічній риториці російського керівництва.

  • У Кремлі вперше фактично визнали війну

    У Кремлі вперше фактично визнали війну

    У Кремлі пролунала заява, яка може свідчити про зміну офіційної риторики щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков фактично визнав, що бойові дії вже не можна називати так званою “спеціальною військовою операцією”. За його словами, те, що Кремль понад три роки офіційно називав “СВО”, тепер є “справжньою війною”. При цьому відповідальність за таку зміну формулювання Пєсков поклав не на дії Росії, а на країни Заходу, які, за його словами, нібито стали учасниками конфлікту через масштабну підтримку України.

    Про це повідомляють російські ЗМІ із посиланням на заяву Дмитра Пєскова.

    Представник Кремля заявив, що на початковому етапі повномасштабного вторгнення Росія нібито проводила “спеціальну військову операцію”. Однак, за його словами, із часом характер бойових дій змінився.

    Пєсков стверджує, що це сталося через те, що країни Заходу почали активно допомагати Україні, надаючи військову, фінансову та політичну підтримку.

    “Спочатку це була спеціальна військова операція, але після того, як у цей конфлікт втягнувся колективний Захід, це вже стало для нас справжньою війною”, — заявив речник Кремля.

    Ця заява стала однією з найпомітніших у російському інформаційному просторі останнього часу, адже від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року російська влада принципово уникала використання слова “війна”. Натомість офіційні особи, державні ЗМІ та представники силових структур послідовно використовували термін “спеціальна військова операція”, який став основою всієї офіційної інформаційної кампанії Кремля.

    У Росії навіть було ухвалено спеціальне законодавство, яке фактично заборонило називати бойові дії війною. За поширення інформації, що суперечила офіційній позиції влади щодо “СВО”, громадянам загрожували великі штрафи, адміністративна або кримінальна відповідальність. Саме через використання слова “війна” десятки журналістів, правозахисників, громадських активістів і звичайних росіян стали фігурантами кримінальних справ або були змушені залишити країну.

    Попри це, у міжнародній практиці та документах ООН, Європейського Союзу, НАТО, Ради Європи та більшості демократичних держав російське вторгнення від самого початку визначалося саме як повномасштабна війна або акт агресії проти України.

    Пояснюючи свою позицію, Пєсков заявив, що саме підтримка України з боку Сполучених Штатів, європейських держав та інших партнерів нібито змінила характер конфлікту. При цьому він не уточнив, чому це, на його думку, змінює юридичну або політичну природу бойових дій.

    Окрім цього, речник Кремля традиційно звинуватив Україну у “терористичних методах”. За його словами, далекобійні удари українських Сил оборони по території Росії нібито мають “терористичний характер”.

    При цьому Пєсков не навів жодних доказів своїх тверджень.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що всі далекобійні удари здійснюються виключно по законних військових цілях відповідно до норм міжнародного права. Основними об’єктами атак залишаються військові аеродроми, склади боєприпасів, підприємства військово-промислового комплексу, командні пункти, логістичні вузли, засоби протиповітряної оборони, нафтопереробні заводи, об’єкти паливної інфраструктури та інші елементи, які забезпечують ведення війни Росією.

    Останніми місяцями українські далекобійні безпілотники регулярно атакують стратегічні підприємства на території Росії. За оцінками міжнародних експертів, такі удари дедалі сильніше впливають на роботу російського військово-промислового комплексу та енергетичного сектору. Зокрема, фіксується скорочення виробництва на окремих підприємствах, перебої у роботі нафтопереробних заводів, а також проблеми із забезпеченням паливом окремих регіонів РФ.

    Заява Пєскова пролунала на тлі активізації дипломатичних контактів між Москвою, Києвом і Вашингтоном.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив про телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. За словами українського лідера, він привітав американського президента та народ США із 250-річчям незалежності країни, подякував за підтримку України та обговорив ситуацію на фронті, оборонну допомогу і дипломатичні можливості завершення війни.

    Зеленський заявив, що нині існує реальна перспектива припинення війни, а рішуча позиція Сполучених Штатів може відіграти ключову роль у досягненні справедливого миру. Президенти також домовилися продовжити переговори під час майбутнього саміту НАТО.

    Того ж дня відбулася й телефонна розмова Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. За інформацією Кремля, сторони також обговорили ситуацію навколо війни в Україні.

    Помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що Путін під час розмови вкотре заявив про готовність до політико-дипломатичного врегулювання, однак лише за умови врахування російських підходів. Крім того, він стверджував, що російські війська продовжують наступальні дії на всіх напрямках фронту.

    Американська сторона офіційного детального повідомлення про зміст переговорів із Путіним поки що не оприлюднила.

    Політологи звертають увагу, що використання Пєсковим терміна “війна” може свідчити про поступову зміну інформаційної стратегії Кремля. Протягом понад трьох років російська влада всіляко уникала такого формулювання, наполягаючи, що проводить лише “спеціальну військову операцію”. Саме ця назва використовувалася у всіх офіційних документах, заявах посадовців та повідомленнях державних медіа.

    Водночас міжнародна спільнота від самого початку розглядала повномасштабне вторгнення як війну Росії проти України, а твердження Кремля про “спеціальну операцію” вважала елементом інформаційної кампанії, покликаної мінімізувати сприйняття масштабів конфлікту як усередині Росії, так і за її межами.

    Заява Пєскова фактично стала першим настільки чітким визнанням із боку одного з головних представників Кремля, що події, які тривають понад три роки після початку повномасштабного вторгнення, є війною, хоча відповідальність за це російська влада, як і раніше, покладає не на власні дії, а на підтримку України з боку західних партнерів.

  • Путін заявив про “відступ України”, але незалежні дані говорять інше

    Путін заявив про “відступ України”, але незалежні дані говорять інше

    Російський диктатор Володимир Путін під час з’їзду партії “Единая Россия” зробив чергову серію пропагандистських заяв про війну проти України, Захід і майбутні вибори до Державної думи РФ. Він стверджував, що ситуація для Росії нібито залишається “під контролем”, а стратегічні цілі так званої “спеціальної воєнної операції” будуть реалізовані. Водночас у своїй промові Путін фактично визнав, що Москва змушена коригувати окремі плани війни з урахуванням поточної ситуації.

    Виступ російського диктатора відбувся на з’їзді правлячої партії “Единая Россия”, де, окрім війни, обговорювали майбутню кампанію до Держдуми. Сам Путін назвав нинішній період “складним” і “доленосним” для Росії, а учасників війни проти України — “справжньою елітою” РФ. Така риторика вкотре демонструє спробу Кремля подати агресію проти України як нібито історичну місію та мобілізувати російське суспільство навколо війни.

    Путін повторив тезу, що Захід нібито “не може перемогти Росію на полі бою” і тому переходить до інших методів тиску. Також він заявив, що Росію нібито намагаються “прибрати як світовий фактор”, а саму країну “пробують на зуб”. Подібні формулювання Кремль використовує вже не вперше, намагаючись перекласти відповідальність за війну на Україну та її союзників.

    Окремо російський диктатор заявив, що Україна нібито “відступає по всій лінії фронту” і через це, за його словами, переходить до “терористичних дій”. Ці твердження не підтверджуються незалежними джерелами. Українські військові та західні аналітики регулярно повідомляють про складну, але динамічну ситуацію на фронті, де російські війська продовжують зазнавати великих втрат, а Україна посилює удари по логістиці, паливній інфраструктурі та військових об’єктах РФ.

    У цьому контексті особливо показовою стала інша частина промови Путіна. Він заявив, що Москва “коригує деякі плани СВО з урахуванням поточної ситуації”, але всі стратегічні цілі нібито однаково будуть реалізовані. Фактично це означає, що Кремль визнає необхідність змінювати свої військові розрахунки, хоча публічно продовжує говорити про повний контроль над ситуацією.

    Заяви Путіна пролунали на тлі дедалі активніших українських ударів по російській військовій та паливній інфраструктурі. Лише в останні дні Україна повідомляла про ураження нафтопереробних заводів, транспортних вузлів, складів боєприпасів і підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Такі операції мають на меті послабити можливості Росії вести війну, зменшити постачання пального та боєприпасів на фронт і створити додатковий тиск на російську економіку.

    Reuters раніше повідомляло, що Путін звинувачував Україну в атаках на російську інфраструктуру, називаючи їх спробою “дестабілізувати” ситуацію всередині РФ. Водночас Україна наголошує, що ці удари спрямовані на ослаблення джерел, які забезпечують російську військову машину. За даними Reuters, атаки на російські нафтопереробні заводи вже впливали на паливний ринок РФ, зокрема на ціни та доступність бензину в окремих регіонах.

    Додатковий тиск на Кремль створює й кампанія України проти логістики в окупованому Криму. Британська The Times повідомляла, що Україна посилила удари по об’єктах, які забезпечують сполучення та постачання на півострів, зокрема по паливній інфраструктурі та транспортних маршрутах. Це ускладнює російське військове забезпечення і створює ризик ізоляції окупованого Криму від основних логістичних потоків РФ.

    Попри це Путін у своїй промові намагався демонструвати впевненість. Він заявив, що Росія продовжить реалізовувати свої цілі, а учасники війни проти України мають посісти особливе місце в російському суспільстві. Така теза вписується в загальну політику Кремля з мілітаризації держави, де війна подається як центральний елемент внутрішньої ідеології.

    Окремий блок виступу Путін присвятив виборам до Держдуми. Він заявив, що кампанія має пройти у встановлені строки та “в суворій відповідності до закону”. Також диктатор пообіцяв доручення щодо безпеки виборів і захисту від нібито “зовнішньої маніпуляції”. За його словами, майбутня кампанія стане “перевіркою на міцність політичної системи”, а конкуренція буде “відкритою і чесною”.

    Такі заяви різко контрастують із реальним станом російської політичної системи, де опозиція фактично знищена, незалежні медіа заблоковані або витіснені за кордон, а вибори проходять під повним контролем адміністративного ресурсу. На тлі війни Кремль також посилив репресії проти критиків, активістів, незалежних журналістів і громадян, які виступають проти вторгнення в Україну.

    Українські та західні аналітики розглядають подібні виступи Путіна як спробу одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію, мобілізувати прихильників влади перед виборами та продемонструвати зовнішньому світу, що Кремль не відмовляється від своїх цілей у війні проти України.

    Водночас сам факт заяв про “коригування планів” свідчить, що війна розвивається не за тим сценарієм, який Москва намагається показати росіянам. Росія продовжує нести величезні втрати, її інфраструктура дедалі частіше опиняється під ударами, а економіка відчуває тиск санкцій, військових витрат і проблем у паливному секторі.

    Нові заяви Путіна стали не стільки демонстрацією сили, скільки черговою спробою приховати реальні проблеми Кремля за звичною пропагандистською риторикою. Публічно диктатор говорить про “контроль” і “стратегічні цілі”, але водночас визнає необхідність змінювати плани війни — а це саме по собі свідчить, що ситуація для Росії далека від тієї впевненості, яку намагається показати Кремль.

  • “Європу нема чим лякати”: росіяни масово розкритикували парад у Москві та промову Путіна

    “Європу нема чим лякати”: росіяни масово розкритикували парад у Москві та промову Путіна

    У Росії після військового параду 9 травня в Москві почали масово з’являтися критичні коментарі та хвиля розчарування серед прихильників Кремля. Росіяни скаржаться на відсутність важкої техніки, “порожню” промову президента РФ Володимир Путін та втрату колишньої помпезності головного пропагандистського шоу Кремля.

    Про це повідомляє 24 Канал.

    Цьогорічний парад у Москві, присвячений 81-й річниці перемоги у Другій світовій війні, став одним із найскромніших за останні роки. Замість масштабної демонстрації бронетехніки та озброєння по Красній площі проїхали переважно кілька кабріолетів, а в небі з’явилася обмежена кількість літаків.

    Саме це викликало хвилю невдоволення навіть серед проросійської аудиторії в телеграм-каналах та соцмережах. Користувачі писали, що “Європу нема чим лякати”, згадували провали так званої “СВО” та заявляли про “розтоптану гордість”.

    Частина коментаторів відкрито висловлювала розчарування тим, що парад більше не виглядає символом військової сили Росії. Деякі користувачі навіть іронізували, що головною “перемогою” стало те, що під час заходу Москву не атакували українські безпілотники.

    «На кладовищі має бути тиша, а не парад та свято. Одним словом “СВО” — дивна військова операція», — писали користувачі у коментарях під трансляціями.

    Окрему хвилю критики викликала промова Путіна. Росіяни звернули увагу, що президент РФ фактично повторив тези попередніх років про “російський характер”, “подвиг переможців” та “агресію НАТО”, не зробивши жодних гучних заяв чи анонсів.

    Деякі користувачі прямо писали, що речник Кремля Дмитро Пєсков обіцяв “важливу” промову, однак у результаті росіяни почули “старий текст без жодного сенсу”.

    Згодом адміністратори проросійських телеграм-каналів почали масово видаляти критичні коментарі про парад, війну та ситуацію в Росії. У частині чатів також закрили можливість залишати повідомлення.

    На тлі цього експерти зазначають, що цьогорічний парад став значно менш масштабним через великі втрати техніки у війні проти України, економічні проблеми та посилені заходи безпеки через загрозу атак дронів.

    Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко заявив, що Кремль перед 9 травня опинився у значно складнішій ситуації, ніж очікував.

    За його словами, Росія вже не може демонструвати образ абсолютної сили, який роками будувався навколо параду на Красній площі. Замість демонстрації могутності Москва змушена концентруватися на безпеці самого заходу та інформаційному контролі.

    Цьогоріч на параді були присутні лише окремі союзники Кремля, зокрема представники Білорусі, Казахстану та військові з Північної Кореї. Кількість іноземних гостей та делегацій також виявилася значно меншою, ніж у попередні роки.

    Окрему увагу російські медіа приділили тому, що поруч із Путіним уперше посадили учасника війни проти України — за даними росЗМІ, ним став військовий Леонід Рижов.

    На цьому тлі російська пропаганда намагалася зробити акцент не на масштабі параду, а на “єдності суспільства” та “підтримці армії”, однак у соцмережах переважали саме критичні та саркастичні реакції.

  • “Наша справа права”: Путін на параді 9 травня прив’язав війну проти України до “перемоги над нацизмом”

    “Наша справа права”: Путін на параді 9 травня прив’язав війну проти України до “перемоги над нацизмом”

    Глава Кремля Володимир Путін під час виступу на параді 9 травня в Москві заявив, що російські окупаційні війська, які воюють проти України, нібито “надихаються подвигами покоління переможців” часів Другої світової війни. Російський президент фактично вкотре спробував поставити сучасну війну РФ проти України в один ряд із боротьбою СРСР проти нацистської Німеччини.

    Про це повідомляють російські державні медіа та російська служба ТАСС.

    У своїй промові на Червоній площі Путін традиційно зробив акцент на темі “історичної пам’яті”, заявивши, що Росія “свято шанує спадщину солдатів Перемоги”. При цьому він вкотре використав російську пропагандистську риторику щодо війни проти України, назвавши її “СВО” — так у Кремлі офіційно називають повномасштабне вторгнення.

    “Великий подвиг покоління переможців надихає воїнів СВО”, — заявив Путін під час виступу. Також він стверджував, що російські військові нібито “протистоять агресивній силі, яку підтримує весь блок НАТО”.

    Під час промови глава Кремля повторив одну з ключових тез російської пропаганди про те, що Росія нібито веде “оборонну боротьбу” проти Заходу. Завершуючи виступ, Путін виголосив фразу: “Наша справа права!”, яку російська влада активно використовує у пропагандистських кампаніях.

    За даними російських пропагандистських ресурсів, у параді на Червоній площі цього року взяли участь понад тисячу російських військових, які брали участь у бойових діях проти України. Саме цей факт став одним із головних символічних елементів заходу, адже Кремль продовжує використовувати тему “перемоги у Другій світовій” для виправдання сучасної війни.

    На тлі параду в Москві були запроваджені безпрецедентні заходи безпеки. Російські медіа повідомляли про перебої та відключення мобільного інтернету в центрі столиці РФ ще зранку 9 травня. Причиною стали побоювання щодо можливих атак безпілотників та диверсій напередодні головного пропагандистського заходу Кремля.

    Упродовж останніх тижнів російська влада значно посилила систему протиповітряної оборони навколо Москви. Українські та західні аналітики звертають увагу, що Росія навіть перекидала частину ППО з інших регіонів до столиці для захисту параду. На цьому тлі в Україні заявляли, що такі дії свідчать про нервозність Кремля та страх можливих ударів по російській території.

    Водночас експерти зазначають, що цьогорічний парад у Москві проходить у значно складнішій для Кремля атмосфері, ніж у попередні роки. Повномасштабна війна проти України триває вже п’ятий рік, російська економіка перебуває під санкційним тиском, а втрати російської армії продовжують зростати. На цьому тлі російська влада дедалі активніше використовує радянську символіку та історичні паралелі для мобілізації суспільства.

    Окрему увагу аналітики звернули й на риторику про НАТО. Кремль продовжує намагатися представити війну проти України як частину ширшого конфлікту із Заходом. Саме ця теза регулярно використовується російською пропагандою для пояснення затяжної війни та внутрішніх економічних проблем у РФ.

    Попри масштабність заходу, низка міжнародних лідерів традиційно проігнорувала парад у Москві. Росія залишається у значній міжнародній ізоляції через війну проти України, а самі святкування 9 травня дедалі більше перетворюються на політичну демонстрацію підтримки нинішнього курсу Кремля.

  • Прихильниця Путіна в Харкові постане перед судом

    Прихильниця Путіна в Харкові постане перед судом

    У Харкові перед судом постане 60-річна жінка, яка є прихильницею президента Росії Володимира Путіна та так званої “спеціальної військової операції” (СВО). Вона активно поширювала свої проросійські погляди в коментарях до дописів у Telegram-каналах, які пропагують кремлівську політику.

    Згідно з повідомленням Харківської обласної прокуратури, обвинувачена стверджувала, що Харків є російським містом, а українці нібито мають молитися на президента РФ. Крім того, вона заперечувала факт збройної агресії з боку Росії, стверджуючи, що російські війська завдають ударів тільки по “військових об’єктах”. Її висловлювання містили зневажливі заяви щодо українських патріотів.

    Проти жінки було порушено справу за статтями Кримінального кодексу України, що стосуються зміни меж території або державного кордону України, а також поширення матеріалів, які заперечують збройну агресію Росії проти України. Протиправний зміст її висловлювань був підтверджений результатами судової лінгвістичної експертизи.

    Зараз жінка перебуває під вартою, а їй загрожує до п’яти років позбавлення волі за її проросійську діяльність.

  • Окупанти почали конфіскацію цивільних авто на Луганщині

    Окупанти почали конфіскацію цивільних авто на Луганщині

    За останніми повідомленнями від Центру спротиву, окупанти на тимчасово окупованій Луганській області розпочали нову хвилю конфіскації цивільних автомобілів. Ця дія відбувається в рамках так званої “спеціальної військової операції”, ініційованої окупаційними владами.

    На потреби так званого сво окупанти знову почали конфісковувати у цивільних транспортні засоби на тимчасово окупованій Луганщині. Про це повідомляє Центр національного спротиву.

    Йдеться вже про легкові автомобілі. Приводом для конфіскації може бути найдрібніше порушення правил дорожнього руху. Інколи навіть і цього не потрібно аби позбутися машини.

    Ця практика не є новою на тимчасово окупованих територій. Проте до недавно у регіоні обходилося спеціальним транспортом типу екскаваторів, тракторів чи навіть катерів.

    Відомо про випадок, коли одномоментно колаборанти відібрали близько 100 катерів у місцевого населення на тимчасово окупованих територіях Херсонської області.

    Армія противника зазнає величезних логістичних незручностей. Через брак автомобілів, особовому складу доводиться переміщатися пішки. От і знайшли окупанти вихід – забирати у мирного населення автомобілі,

    – йдеться у повідомленні.