Позначка: свято

  • «Свобода, за яку платять кров’ю»: як український шоу-бізнес відреагував на 35-ту річницю Незалежності

    «Свобода, за яку платять кров’ю»: як український шоу-бізнес відреагував на 35-ту річницю Незалежності

    У понеділок, 24 серпня, Україна відзначає 35-ту річницю проголошення Незалежності в умовах безжальної повномасштабної війни. Поки українські військові зі зброєю в руках відстоюють державний суверенітет на фронті, представники вітчизняного шоу-бізнесу публічно звернулися до громадян. У своїх соціальних мережах знаменитості поділилися роздумами про справжню ціну волі та висловили сподівання на швидке завершення бойових дій.

    «Майдан більше не для танців»: Цибульська про гірку ціну свободи

    Співачка Оля Цибульська у своєму зверненні провела паралель між минулим та сьогоденням, згадавши, як кардинально змінилося головне місце столиці. За її словами, якщо раніше серце Києва асоціювалося зі святом та розвагами, то тепер воно стало виключно символом втрати та шани загиблих воїнів.

    «З Днем Незалежності! 2012-го я вела на Майдані 21-шу річницю Незалежності. Тоді ми там співали, сміялись і випускали в небо синьо-жовті кульки. Сьогодні Майдан – уже не місце для концертів. Це місце пам’яті героїв і героїнь. Найдивніше у свободі те, що поки вона є, ми майже її не помічаємо. А коли хтось приходить її забрати, раптом розумієш: це і є найцінніше», – говорить співачка.

    Музика як зброя: Джамала збирає мільйони на фронт

    Своєю чергою виконавиця Джамала акцентувала увагу на тому, що незалежність вимагає від кожного громадянина конкретних дій та самовіддачі. Сама артистка продовжує використовувати свій талант для підтримки армії, організовуючи благодійні виступи за кордоном.

    «Днем Незалежності, Україно. Незалежність = відповідальність. За все, що ти робиш, вкладаєш та інвестуєш у свою країну. Я створюю музику. Їду в тур, щоб надихати й підтримувати людей та збирати кошти для наших військових. Слава Україні! Слава нашим захисникам і захисницям!» – ділиться артистка.

    «Справедливість знищить ворога»: емоційний заклик до єдності

    До привітань долучилися й інші діячі культури. Одна з відомих українських танцівниць закликала суспільство не втрачати віри у неминуче покарання для окупантів та зберігати людяність попри всі випробування війни.

    «Вітаю нашу Україну з 35-річчям незалежності! Як і кожен українець, зараз одне бажання – мирне небо, щасливі діти, чоловіки поруч з сім’ями, герої на рідній землі! Бажаю нам терпіння, сил і віри в те, що війна не вічна, і дуже хочеться вірити, що наші серця і душі, попри складні часи, все одно будуть сповненні любові і добра одне до одного. Зі святом Незалежності України! Вірю, що справедливість переможе і всі винні відповідатимуть за скоєне. Ми всі знаємо, як було раніше, вже ніколи не буде, але яким буде майбутнє, залежить від нас – людей, що живуть на цій землі. Тож зробімо все можливе, щоб пам’ять про наших героїв жила вічно, а ми з гордістю і гідністю несли крізь час своє звання – українці», – зазначила танцівниця.

    Музикант MELOVIN також приєднався до святкувань, проаналізувавши у своєму дописі рядки державного гімну. Співак побажав, аби головна пісня країни якомога швидше перетворилася із символу виснажливої боротьби на гімн остаточної перемоги та безпечного життя.

     

  • Мішень для російських дронів: у Краматорську попри постійні атаки відновили найбільший прапор Донеччини

    Мішень для російських дронів: у Краматорську попри постійні атаки відновили найбільший прапор Донеччини

    У місті Краматорськ Донецької області з нагоди Дня Державного прапора офіційно відновили найбільший синьо-жовтий стяг регіону. Національний символ знову замайорів над населеним пунктом, незважаючи на регулярні спроби російських окупаційних військ знищити його повітряними ударами.

    Армія Російської Федерації влаштувала справжнє полювання на український прапор. Загалом зафіксовано понад десять цілеспрямованих атак на флагшток та саме полотно. Для здійснення цих ударів російські військові систематично використовували ударні безпілотні літальні апарати, намагаючись завдати конструкції незворотних руйнувань.

    Попри значну кількість випущених дронів, мета окупантів не була досягнута. Після ворожих влучань і пошкоджень полотно оперативно приводили до ладу або замінювали, щоб символ продовжував майоріти над прифронтовим містом. Витрачання бойових безпілотників на боротьбу зі стягом свідчить про те, що для російських сил цей об’єкт став не лише фізичною, а й ідеологічною ціллю.

    Краматорськ залишається головним адміністративним центром підконтрольної Україні частини Донецької області. Місто перебуває під постійною загрозою обстрілів, тому збереження української символіки тут має особливе значення як для місцевого населення, так і для військовослужбовців, які тримають оборону на східному напрямку.

    Традиційно ворог посилює інтенсивність атак напередодні та під час державних свят, намагаючись здійснювати психологічний тиск. Проте відновлення найбільшого прапора області саме у святковий день стало чітким сигналом стійкості. Факт того, що значний ресурс російських безпілотників був витрачений на безрезультатну боротьбу з державним символом, лише підкреслив провал тактики залякування.

  • «Ми платимо кров’ю за право бути українцями»: Головком Драпатий зробив потужну заяву до 35-річчя Незалежності

    «Ми платимо кров’ю за право бути українцями»: Головком Драпатий зробив потужну заяву до 35-річчя Незалежності

    У понеділок, 24 серпня, Головнокомандувач Збройних сил України генерал-майор Михайло Драпатий офіційно звернувся до громадян та військовослужбовців з нагоди 35-ї річниці Незалежності. У своєму привітанні очільник армії наголосив на тому, що історична битва за існування держави триває, а нація щодня змушена платити за свободу надзвичайно високу ціну.

    Військовий керівник нагадав, що нинішнє збройне протистояння з агресором є лише продовженням багатовікового спротиву. Задовго до офіційного відновлення суверенітету у 1991 році попередні покоління патріотів так само боролися за державу, формували підпільні рухи та відбували покарання у в’язницях. Вони ризикували свободою і життям заради збереження рідної мови, культури та самої можливості називати себе українцями у часи, коли каральна система намагалася це знищити.

    «Сьогодні ця боротьба випала нам. Ми добре знаємо ціну Незалежності», – наголосив Михайло Драпатий.

    Генерал-майор зазначив, що бачить справжній прояв цієї незалежності кожного дня. Вона відображається в обличчях бійців, які роками не залишають передових позицій, у пілотах та моряках, у підрозділах протиповітряної оборони, що збивають ворожі ракети, та в людях, які під обстрілами евакуюють поранених. Окремо він відзначив тих воїнів, які знаходять сили повертатися у стрій після важких випробувань, та родини, що віддано чекають своїх близьких з фронту.

    Значну увагу у своєму зверненні Головнокомандувач приділив українцям, які опинилися в російському полоні або змушені виживати на тимчасово окупованих територіях, не втрачаючи надії на звільнення. Він також нагадав про Кримський півострів, який перебуває під контролем російських загарбників уже дванадцять років.

    «Це дуже висока ціна. І ми маємо чітко розуміти, за що її платимо. За право самим вирішувати, як нам жити. За право бути українцями на своїй землі. За те, щоб наші люди поверталися з полону додому. Щоб ті, хто сьогодні живе в окупації, знову жили у своїй країні. Щоб жодна інша держава не могла вирішувати за Україну, де проходять її кордони, якою мовою нам говорити, кого обирати і яке майбутнє будувати», – підкреслив керівник ЗСУ.

    Коментуючи поточну ситуацію, командування не приховує масштабів викликів. За словами офіцера, попереду на державу чекає надзвичайно складна битва, адже армія виснажена безперервними боями та зазнає втрат. Проте українські захисники демонструють феноменальну стійкість і продовжують виконувати завдання попри втому та ціну рішень, які доводиться ухвалювати.

    «Я не скажу вам, що попереду буде легко. Я командую армією, яка щодня веде важкий бій. Я знаю нашу втому. Знаю наші втрати. Знаю ціну рішень, які доводиться приймати. Але я знаю й силу людей, які після всього пережитого продовжують робити свою справу. Попереду ще важка боротьба. Але ми знаємо, за що боремося. За незалежну Україну», – резюмував Головком.

    Наприкінці промови він висловив глибоку вдячність кожному громадянину, який зі зброєю в руках або в тилу допомагає захищати та утримувати державу від ворожої навали.

  • Київ “штурмує” квіткові магазини: скільки доведеться заплатити за букет на День матері

    Київ “штурмує” квіткові магазини: скільки доведеться заплатити за букет на День матері

    У Києві у День матері квіткові магазини та ринки переживають справжній ажіотаж. Від самого ранку кияни масово скуповують букети для мам, а флористи говорять про один із найбільш завантажених днів цієї весни.

    Найбільший попит цьогоріч мають сезонні півонії, класичні троянди та ніжні композиції у пастельних кольорах.

    Як повідомляє Київ24, ціни на квіти перед святом помітно зросли.

    Так, одна півонія нині коштує приблизно 200–250 гривень за штуку. Троянди залишаються одним із найпопулярніших варіантів — у середньому близько 120 гривень за квітку.

    Через завершення сезону тюльпанів їх купують значно рідше, натомість дедалі популярнішими стають екзотичні композиції та авторські букети.

    Невеликі букети-композиції стартують від 300 гривень, середні коштують приблизно від 700 гривень, а великі святкові букети можуть обійтися у 1200 гривень і більше.

    У квіткових магазинах утворилися довгі черги, а флористи кажуть, що цього року покупці особливо часто просять додати до букетів листівки з теплими словами для мам.

    За словами продавців, багато хто не просто купує квіти, а намагається зробити подарунок максимально особистим — люди просять підписати листівки вручну або скласти індивідуальні побажання.

    День матері традиційно входить до переліку найбільш прибуткових дат для квіткового бізнесу поряд із 8 березня та Днем закоханих. Саме тому напередодні свята магазини збільшують поставки квітів та кількість готових композицій.

    В Україні День матері офіційно відзначають у другу неділю травня. Цього року свято припало на 10 травня.

  • В Україні починається Страсний тиждень: що можна і не можна робити до Великодня

    В Україні починається Страсний тиждень: що можна і не можна робити до Великодня

    З 6 квітня в Україні розпочинається Страсний тиждень — один із найважливіших періодів у християнському календарі, який триватиме до Великодня 12 квітня. У цей час віряни зосереджуються на духовному очищенні, молитві та підготовці до головного свята року.

    Священик Православної церкви України та військовий капелан ЗСУ Тарас Видюк пояснив значення цього періоду та основні правила поведінки для віруючих.

    За його словами, Страсний тиждень — це час тиші, роздумів і внутрішньої роботи над собою. У цей період не рекомендується влаштовувати гучні святкування, розваги чи гуляння, слухати гучну музику або проводити час у легковажних забавах. Натомість важливо більше молитися, відвідувати богослужіння та зосередитися на духовному житті.

    Священик наголошує, що вірянам слід уникати конфліктів, образ і негативних емоцій. Страсний тиждень закликає до примирення з близькими, стриманості та смирення.

    Особливе значення має Страсна п’ятниця — день, коли згадують розп’яття Ісуса Христа. Цей день вважається найсуворішим: віряни намагаються утримуватися від важкої фізичної праці, менше говорити та більше часу присвячувати молитві.

    Страсний тиждень передує Великодню і присвячений спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа — Таємну вечерю, суд, розп’яття та поховання. У цей період православні християни прагнуть завершити духовну підготовку до свята.

    Священники радять тим, хто ще не встиг, обов’язково сповідатися і причаститися протягом тижня, окрім п’ятниці. Також традиційно в цей час наводять лад у домі та готують страви до великоднього столу.

    Саме слово «страсті» у старослов’янській мові означає «страждання», тому цей період супроводжується суворішим постом, відмовою від розваг і посиленою молитвою.

    Таким чином, Страсний тиждень є часом духовного очищення, переосмислення життя і підготовки до Великодня, коли віряни зустрічають свято з оновленими думками і вірою.

  • Коли Чистий четвер у 2026 році і що потрібно знати про свято

    Коли Чистий четвер у 2026 році і що потрібно знати про свято

    Чистий четвер є одним із найважливіших днів Страсного тижня перед Великоднем і поєднує глибокий релігійний зміст із давніми народними традиціями. У цей день віряни згадують події Таємної вечері та приділяють особливу увагу духовному і тілесному очищенню.

    У 2026 році православні християни відзначатимуть Чистий четвер 9 квітня — за три дні до Великодня, який припадає на 12 квітня. У католиків аналогічне свято відбулося раніше — 2 квітня, що пов’язано з різними календарними підрахунками дати Пасхи.

    Біблійний зміст Чистого четверга пов’язаний із Таємною вечерею — останньою трапезою Ісуса Христа з апостолами. Саме тоді було встановлено таїнство причастя — євхаристії, коли вино та хліб символізують кров і тіло Христа. Також, згідно з Євангелієм, Ісус омив ноги своїм учням, показавши приклад смирення та рівності.

    Для вірян цей день символізує очищення — як духовне, так і фізичне. Традиційно у Чистий четвер проводять генеральне прибирання оселі: миють вікна, перуть речі, наводять лад перед святом. Вважається, що чистота в домі допомагає підготуватися до Великодня не лише зовні, а й внутрішньо.

    Окреме значення має і тілесне очищення. За традицією, у цей день варто скупатися або вмитися до сходу сонця — це символізує оновлення та, за народними віруваннями, приносить здоров’я.

    Також саме у Чистий четвер починають готувати великодні страви — замішують тісто на паски, фарбують яйця, готують святкові наїдки. Водночас куштувати їх ще не можна, адже триває Великий піст.

    У цей день важливо дотримуватися і певних обмежень. Не рекомендується сваритися, лихословити, зловживати алкоголем, влаштовувати гучні розваги чи залишати безлад у домі. Натомість праця, молитва та спокійний настрій вважаються правильним способом провести це свято.

    Таким чином, Чистий четвер — це не лише підготовка до Великодня, а й нагода зосередитися на духовних цінностях, примиритися з близькими та навести лад як у домі, так і в собі.

  • Які свята відзначають 4 квітня в Україні та світі

    Які свята відзначають 4 квітня в Україні та світі

    4 квітня в Україні поєднує церковні традиції та низку міжнародних подій, частина з яких має особливе значення в умовах війни.

    Цього дня православні віряни вшановують пам’ять преподобного Йосипа Піснописця. Святий народився на Сицилії, але через загрозу арабських нападів змушений був залишити батьківщину і переїхати до Константинополя, де прийняв чернецтво. Йосип став відомим як один із найвидатніших творців духовних гімнів. Його канони, тропарі та стихири й сьогодні використовуються в богослужіннях. У період іконоборства він зазнав переслідувань за відданість традиції вшанування ікон.

    Паралельно у світі відзначають низку тематичних і символічних дат. Серед них — Міжнародний день моркви, започаткований на початку 2000-х років у Великій Британії. Згодом ініціативу підхопили інші країни Європи та Азії. Морква вважається одним із ключових джерел бета-каротину, який сприяє підтримці зору, імунітету та стану шкіри.

    Також 4 квітня відзначають Міжнародний день ходіння по вогню — традиції, що має тисячолітню історію і зустрічається в різних культурах світу. У давнину такі ритуали були пов’язані з очищенням і духовними практиками. Сучасні дослідження пояснюють можливість короткочасного контакту з вугіллям без опіків фізичними властивостями матеріалу.

    Ще одне неформальне свято — Міжнародний день битви подушками. Воно виникло як частина міських флешмобів і масових акцій на початку XXI століття. У різних містах світу люди збираються в публічних місцях і влаштовують символічні «бої», що мають виключно розважальний характер.

    4 квітня також звертають увагу на Всесвітній день декоративного щура. Його мета — змінити сприйняття цих тварин, показавши їх як розумних і соціальних домашніх улюбленців.

    Окреме значення для України має Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки. Він покликаний нагадати про ризики, які становлять міни та вибухонебезпечні предмети. Для України ця проблема залишається однією з найгостріших, адже заміновані території створюють загрозу для цивільного населення і ускладнюють відновлення країни.

    Крім того, 4 квітня відзначають Міжнародний день бродячих тварин. У багатьох країнах цього дня організовують акції підтримки притулків і заохочують людей брати тварин додому.

    У професійному середовищі дата відома як День веб-майстра — свято фахівців, які забезпечують роботу інтернет-ресурсів, їхню безпеку та функціональність.

    Ще одна важлива дата — річниця створення НАТО. Північноатлантичний альянс було засновано у 1949 році, і сьогодні він залишається ключовим елементом системи колективної безпеки. Для України ця тема має особливу вагу на тлі триваючої війни та співпраці з партнерами.

    Таким чином, 4 квітня поєднує духовні традиції, культурні ініціативи та важливі міжнародні нагадування, які відображають як історичну спадщину, так і сучасні виклики.

  • Які свята відзначають 3 квітня і що не можна робити цього дня

    Які свята відзначають 3 квітня і що не можна робити цього дня

    3 квітня поєднує одразу кілька важливих подій — міжнародні екологічні ініціативи, церковні дати та народні традиції. Цей день має як символічне, так і практичне значення для різних сфер життя.

    У світі сьогодні відзначають День водних тварин — подію, присвячену захисту морської та океанічної фауни. Вона покликана привернути увагу до проблем забруднення водойм і браконьєрства, які безпосередньо впливають на чисельність морських видів.

    Також саме 3 квітня вважається днем народження мобільного телефону. У 1973 році інженер компанії Motorola здійснив перший у світі дзвінок із мобільного пристрою, що стало початком нової ери в комунікаціях.

    Серед інших неофіційних подій — День кавомолки, День штрих-коду, День твіду, День вечірки, День дитячої йоги та День рибних паличок.

    В Україні офіційних державних свят цього дня немає, однак дата залишається насиченою традиціями та церковними подіями.

    У православній традиції 3 квітня вшановують преподобного Микиту Сповідника, якому приписують дар зцілення, а також ікону Божої Матері «Цвіт запашний». Віряни моляться про здоров’я та духовне очищення.

    У католиків цього року на цю дату припадає Страсна п’ятниця — один із найважливіших днів Великоднього циклу. Віряни згадують розп’яття Ісуса Христа, відвідують богослужіння та дотримуються суворого посту.

    У народному календарі це Микитин день. Його вважають особливо сприятливим для жінок — цього дня моляться про сімейне благополуччя, достаток і легке материнство. Існує також обряд із джерельною водою, який, за віруваннями, приносить щастя.

    Народні прикмети цього дня пов’язані з майбутнім урожаєм. Зокрема, кола навколо сонця віщують добрий врожай пшениці, туман або гроза — багаті ягоди, а раннє цвітіння кульбаб — грибний рік.

    Водночас існують і застереження. У цей день не рекомендується лінуватися, відкладати важливі справи, зловживати алкоголем або поширювати плітки. Також варто обережно поводитися біля водойм — не смітити й не кричати, щоб не накликати біду.

    Таким чином, 3 квітня поєднує сучасні глобальні теми, релігійні традиції та народні вірування, формуючи особливу атмосферу дня.

  • Які свята відзначають 2 квітня в Україні та світі

    Які свята відзначають 2 квітня в Україні та світі

    2 квітня поєднує одразу кілька важливих подій — як релігійних, так і світських. Цей день має значення для вірян, фахівців певних професій, а також для міжнародної спільноти.

    За церковним календарем Православної церкви України цього дня вшановують святого Тита Студійського. Його вважають помічником у складних життєвих обставинах, до якого звертаються з молитвами про зцілення, підтримку в родині та вирішення фінансових труднощів.

    Водночас для іудеїв ця дата знаменує початок одного з найважливіших свят — Песаха. Свято триває кілька днів і присвячене визволенню єврейського народу з єгипетського рабства. Воно має глибоке історичне та духовне значення і супроводжується особливими традиціями.

    В Україні 2 квітня відзначають День кінолога. Це професійне свято людей, які займаються дресируванням собак і підготовкою службових тварин. Їхня робота має особливе значення в умовах війни, адже службові собаки допомагають у розмінуванні територій, пошуку людей під завалами та охороні державного кордону.

    На міжнародному рівні цього дня проходить Міжнародний день дитячої книги. Його мета — популяризувати читання серед дітей і підкреслити важливість літератури для розвитку мислення та уяви. У різних країнах організовують тематичні заходи, виставки та ярмарки.

    Також 2 квітня у світі присвячений підвищенню обізнаності про аутизм. У цей день говорять про необхідність підтримки людей із цим станом, боротьбу зі стереотипами та створення рівних можливостей у суспільстві.

    У народній традиції дата вважається сприятливою для торгівлі. Існувало повір’я, що щедрість і добрі справи цього дня можуть принести успіх у фінансових справах. Також наші предки звертали увагу на погодні прикмети, за якими намагалися передбачити врожай і характер весни.

    Водночас існували і певні застереження. У цей день не радили зациклюватися на негативі, скаржитися на життя або проявляти лінощі, особливо тим, чия діяльність пов’язана з торгівлею чи фізичною працею.

    Таким чином, 2 квітня поєднує у собі релігійні традиції, професійні свята та міжнародні ініціативи, нагадуючи про важливість духовності, освіти та взаємопідтримки.

  • Священник пояснив що насправді означають паска і яйця на Великдень

    Священник пояснив що насправді означають паска і яйця на Великдень

    Паска та фарбовані яйця є не лише традиційними стравами Великодня, а й глибокими символами християнського свята. Попри сучасні кулінарні експерименти, їхнє значення залишається незмінним і пов’язаним із вірою у Воскресіння Христове.

    Про це розповів священник Православної церкви України, богослов і релігійний оглядач Іван Петрущак. За його словами, традиції великодньої випічки та розфарбованих яєць формувалися століттями під впливом різних культур і релігійних практик.

    Історично хліб на Великдень має коріння ще у старозавітній традиції, де він символізував жертву та визволення. Однак саме у східнохристиянському світі, зокрема в Україні, сформувався знайомий вигляд паски як святкової здоби.

    Яйце ж із давніх часів уособлює життя та його перемогу над смертю. У християнстві цей символ отримав нове значення — він безпосередньо пов’язаний із ідеєю Воскресіння. Саме тому на Великдень яйця фарбують, підкреслюючи їхню особливість і відмінність від звичайної їжі.

    Священник пояснює, що паска символізує нове життя, духовну радість і достаток. Біла глазур на ній асоціюється зі світлом і чистотою, тоді як різнокольорова посипка — це вже сучасний елемент, який можна трактувати як символ людських дарів і здібностей.

    Окрему увагу він звернув на традицію фарбування яєць у червоний колір. За церковним переказом, Марія Магдалина принесла яйце імператору Тиберію і сповістила про Воскресіння Христа. У відповідь він засумнівався, але яйце нібито змінило колір на червоний, що й стало символом цієї події.

    Водночас у церкві наголошують: єдиного правильного рецепта паски не існує. У різних родинах її готують по-різному, і це не суперечить традиції. Допустимі як класичні дріжджові варіанти, так і сирні, які у народній культурі асоціюються з Гробом Господнім.

    Сучасні інтерпретації, такі як крафіни чи інші види святкової випічки, також не вважаються порушенням традиції. За словами священника, це лише нові кулінарні форми, які з часом можуть стати звичними.

    Головне, підкреслює він, не зовнішній вигляд святкових страв і не точний рецепт, а їхній зміст. Паска та яйця мають нагадувати про перемогу життя над смертю, духовну радість і віру, яка лежить в основі Великодня.