Йдеться про рішення, пов’язане з присвоєнням президентом України Володимиром Зеленським почесного найменування, що відсилає до “героїв УПА”, одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Сам факт використання таких історичних референсів у назвах українських військових формувань був сприйнятий у Польщі неоднозначно, оскільки тема Української повстанської армії (УПА) залишається однією з найбільш чутливих у польському суспільному дискурсі через трагічні події Другої світової війни та післявоєнного періоду.
Згідно з результатами опитування, 51,9% респондентів заявили, що після цього рішення їхнє ставлення до України та українців погіршилося. Це найбільша частка відповідей серед усіх варіантів і вона свідчить про помітний емоційний резонанс, який тема викликала в польському суспільстві. Водночас 31,9% опитаних зазначили, що дана подія не вплинула на їхнє ставлення до українців, що може свідчити про стійкість частини польського суспільства до політичних та історичних контроверсій у двосторонніх відносинах.
Ще 11,7% респондентів не змогли визначитися з відповіддю або не мають сформованої думки щодо цього питання. І лише 4,5% опитаних заявили, що їхнє ставлення до України та українців після цього рішення навіть покращилося. Таким чином, баланс громадської думки у межах цього опитування демонструє суттєве переважання негативної або нейтральної реакції, тоді як позитивний вплив є мінімальним.
Соціологи також зафіксували відмінності у сприйнятті залежно від статі та віку респондентів. Зокрема, серед чоловіків частка тих, хто заявив про погіршення ставлення до України, вища і становить близько 59%, тоді як серед жінок цей показник нижчий — приблизно 46%. Це може вказувати на різницю у сприйнятті історичних та політичних тем залежно від соціальних і культурних факторів.
За віковими групами найбільш критично налаштованими виявилися молоді респонденти віком до 24 років. У цій категорії 56% опитаних повідомили про погіршення ставлення до України та українців. Такий результат є показовим, оскільки молодша аудиторія зазвичай вважається менш залученою до історичних суперечок, однак у цьому випадку реакція виявилася доволі емоційною.
Опитування проводилося дослідницькою агенцією SW Research у період 9–10 червня 2026 року серед користувачів онлайн-панелі SW Panel. У дослідженні взяли участь 800 інтернет-користувачів віком від 18 років. Соціологи зазначають, що вибірка дозволяє відобразити загальні тенденції у сприйнятті питання, однак не виключає впливу інформаційного фону та медійних дискусій у момент проведення опитування.
Тема викликала також політичну реакцію на найвищому рівні. Прем’єр-міністр Польщі Donald Tusk прокоментував ситуацію, зазначивши, що президент України Володимир Зеленський не мав наміру образити Польщу цим рішенням. Водночас він визнав, що українській стороні, на його думку, бракує чутливості у питаннях історичної пам’яті, які залишаються особливо делікатними у польсько-українському діалозі.
Експерти відзначають, що подібні епізоди демонструють, наскільки складним залишається баланс між сучасною військово-політичною співпрацею України та Польщі та історичними наративами, які по-різному трактуються в обох країнах. Попри стратегічне партнерство, такі питання періодично стають джерелом напруги в інформаційному просторі та впливають на суспільні настрої.
Таким чином, результати опитування SW Research фіксують помітне погіршення ставлення до українців у польському суспільстві на тлі історично чутливої теми, що вкотре підкреслює важливість делікатного підходу до символічних рішень у міждержавних відносинах.