Позначка: Сибіга

  • Дипломатичний наступ на європейському треку: Андрій Сибіга провів переговори з главами МЗС партнерів щодо термінового постачання систем ППО та боєприпасів

    Дипломатичний наступ на європейському треку: Андрій Сибіга провів переговори з главами МЗС партнерів щодо термінового постачання систем ППО та боєприпасів

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розгорнув масштабну дипломатичну роботу з ключовими європейськими союзниками задля прискорення та збільшення обсягів постачання критично важливої оборонної продукції. Як повідомив очільник зовнішньополітичного відомства на своїй офіційній сторінці в соцмережі X, переговори стали прямим продовженням нещодавніх інтенсивних міжнародних контактів президента Володимира Зеленського та української урядової делегації в Брюсселі та столицях країн Європейського Союзу. Головна мета поточної координації полягає в тому, щоб оперативно трансформувати досягнуті на вищому рівні політичні домовленості в конкретні юридичні рішення, укладені оборонні контракти та відчутне прискорення фізичних графіків передачі зброї для потреб Сил оборони України.

    Під час першого раунду переговорів Сибіга провів результативні консультації з очільниками зовнішньополітичних відомств Швеції, Фінляндії та Іспанії, які висловили повну готовність долучитися до конструктивного діалогу та посилити оборонну спроможність Києва. Окрім цього, глава української дипломатії погодив проведення двосторонніх зустрічей із міністрами закордонних справ Нідерландів, Польщі, Латвії та Федеративної Республіки Німеччина. У центрі уваги цих переговорів перебувають три нагальні напрями: екстрене посилення української системи протиповітряної оборони додатковими батареями та ракетами-перехоплювачами, безперебійне постачання артилерійських боєприпасів стандартів НАТО, а також активізація процесу офіційного відкриття перших переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу.

    Український міністр підкреслив, що питання зміцнення ППО набуває вирішального значення напередодні складного зимового періоду, коли енергетична інфраструктура країни стає головною мішенню для щоденних російських комбінованих атак. За словами Сибіги, ворог не збавляє інтенсивності повітряного терору, тому будь-які бюрократичні паузи чи зволікання союзників із наданням засобів протиракетного захисту несуть пряму загрозу цивільному населенню. Паралельно партнери продовжують реалізацію спільних програм зміцнення стійкості: зокрема, Швеція ухвалила рішення спрямувати додаткові понад 5 мільйонів євро до Фонду підтримки транспортної інфраструктури України (UTSF), а Польща передала черговий спеціалізований пакет допомоги для захисту повітряного простору від російських атак. Системна робота з європейськими столицями покликана сформувати надійний безпековий щит та гарантувати стійкість українського тилу в умовах тривалої війни.

  • Дипломатична відлига з нафтовим присмаком: Будапешт залагодив суперечку довкола «Карпатської вісімки», але відмовив Україні у стратегічних сховищах

    Дипломатична відлига з нафтовим присмаком: Будапешт залагодив суперечку довкола «Карпатської вісімки», але відмовив Україні у стратегічних сховищах

    Складні та сповнені протиріч відносини між Києвом та Будапештом демонструють перші ознаки прагматичного потепління після зміни влади в Угорщині, проте ключові стратегічні розбіжності в енергетичній сфері залишаються непохитними. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила про повне врегулювання непорозумінь навколо нового регіонального об’єднання «Карпатська вісімка». Досягти дипломатичного компромісу вдалося під час насиченого тижня зустрічей високого рівня на Генеральній Асамблеї ООН, де очільниця угорського зовнішньополітичного відомства провела серію результативних перемовин зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою. Поки публічний простір та соціальні мережі спостерігали за резонансними суперечками, за лаштунками дипломатичних кабінетів тривала інтенсивна робота, яка дозволила суттєво знизити градус напруги між двома державами та відкрити шлях до розблокування сусідського діалогу.

    Важливим кроком на шляху до нормалізації контактів став щоденний робочий діалог між угорським міністерством та віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволодом Ченцовим. Головним предметом цих консультацій залишається узгодження нового законопроєкту щодо забезпечення прав угорської національної меншини в освітній сфері Закарпаття, який базується на укладеній у червні двосторонній угоді. Офіційне внесення документа на розгляд Верховної Ради очікується вже в жовтні, що має стати якісним проривом у розв’язанні багаторічних гуманітарних претензій Будапешта. Ба більше, угорська сторона вже не виключає власного повноцінного приєднання до «Карпатської вісімки» у майбутньому, якщо відповідний формат співпраці гарантуватиме захист національних інтересів країни. Водночас попри зміну уряду та прихід прем’єра Петера Мадяра, сусідня держава досі не відмовилася від закупівлі російського викопного палива та продовжує використовувати чутливе питання прав меншин як політичний інструмент під час обговорення вступу України до Європейського Союзу.

    Проте у питаннях прямої енергетичної безпеки Будапешт зайняв жорстку та непоступливу позицію, навідріз відмовившись від розміщення на своїй суверенній території стратегічних паливних хабів для потреб нашої держави. Керівництво угорського уряду підтвердило свій категоричний намір за жодних умов не створювати потужності для зберігання нафтопродуктів для українського ринку. Це вето залишається чинним навіть попри те, що угорський нафтогазовий концерн MOL та український державний Нафтогаз раніше уклали офіційний меморандум про спільну підготовку та реалізацію подібного проєкту. В умовах безупинних ракетних та дронових атак агресора по вітчизняній паливній інфраструктурі диверсифікація маршрутів і винесення складських резервуарів за межі зони обстрілів є питанням стабільності всього українського ринку, однак небажання Будапешта йти назустріч змушує Київ шукати надійніші альтернативи серед інших сусідів по східноєвропейському регіону.

  • Тінь Орбана над Будапештом: чому новий уряд Угорщини зриває Карпатську вісімку та блокує спільні нафтосховища з Україною

    Тінь Орбана над Будапештом: чому новий уряд Угорщини зриває Карпатську вісімку та блокує спільні нафтосховища з Україною

    Українсько-угорські відносини знову опинилися в зоні високої дипломатичної турбулентності через несподівану та деструктивну позицію офіційного Будапешта, яка звела нанівець перші паростки конструктивного діалогу після тривалої кризи. Офіційний Київ висловив глибоке здивування та відверте розчарування через демонстративну відмову Угорщини від участі у перспективній регіональній ініціативі «Карпатська вісімка», а також через блокування масштабного спільного проєкту з будівництва стратегічного нафтосховища. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із жорсткою та принциповою заявою, прямо порівнявши антиукраїнську риторику нинішнього угорського прем’єр-міністра Петера Мадяра з токсичною лінією його попередника Віктора Орбана. Попри зміну прізвищ у владних кабінетах Угорщини, сусідня держава знову обирає шлях штучної конфронтації, ставлячи під сумнів взаємовигідну співпрацю та стабільність усього регіону.

    Зрив участі в Карпатській інтеграційній ініціативі став справжнім ударом по багатосторонній дипломатії в Центрально-Східній Європі. Цей амбітний формат створювався як практичний майданчик для економічного зростання, посилення транспортного взаємозв’язку та реалізації спільних інфраструктурних задумів для восьми держав карпатського ареалу. Українська сторона наголошує, що безпідставно агресивні та категоричні заяви угорського лідера на адресу нашої країни залишають Київ спантеличеним, адже справжні мотиви раптового демаршу Будапешта залишаються незрозумілими. Замість об’єднання зусиль перед спільними викликами угорська влада знову демонструє схильність до політичного демаршу, який завдає шкоди передусім інтересам самого угорського народу.

    Не менш тривожним сигналом для Києва стала спроба угорського уряду торпедувати критично важливі енергетичні домовленості між бізнесовими структурами двох країн. Буквально за кілька днів до демаршу українська національна група «Нафтогаз» та угорський енергетичний гігант MOL офіційно уклали меморандум щодо будівництва нових потужностей для зберігання нафтопродуктів поблизу спільного кордону на території Угорщини. В умовах невпинних варварських ударів держави-агресора по вітчизняних нафтобазах і паливних складах цей проєкт мав фундаментальне оборонне та економічне значення. Створення безпечних резервуарів за межами зони досяжності російського вогню покликане забезпечити диверсифікацію постачань та врятувати весь внутрішній ринок пального від катастрофічного дефіциту. Проте політичне втручання Будапешта у прагматичну взаємодію енергокомпаній знову створило штучні перепони на шляху взаємовигідного партнерства.

    Підсумовуючи останні сигнали з Будапешта, глава української дипломатії з гіркотою констатував очевидну спадкоємність деструктивного курсу. Хоча Віктор Орбан формально відійшов від керма влади, його фірмова політика шантажу, регіонального блокування та штучного ізоляціонізму продовжує квітнути під новим керівництвом. Так званий «орбанізм» за багато років не приніс жодної користі ані самій Угорщині, ані європейській спільноті, і тим більше не матиме успіху в майбутньому. Попри всі провокаційні заяви та штучні перепони, офіційний Київ укотре підтверджує свою непохитну готовність розвивати прагматичні, взаємоповажні та добросусідські взаємини з Будапештом, сподіваючись, що здоровий глузд і стратегічна вигода врешті-решт переможуть політичний популізм.

  • «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський прокоментував резонансну історію з поверненням президентом України Володимиром Зеленським ордена Білого Орла до Польщі через сервіс «Нової пошти». Після того як фотографії відправлення нагороди з’явилися у соцмережах, в українському інформаційному просторі почали активно обговорювати, чому для такого символічного кроку не була використана саме державна пошта.

    Про це Смілянський написав на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника «Укрпошти», він не знає справжньої причини такого рішення, однак вирішив із гумором відреагувати на хвилю запитань від користувачів.

    «Друзі, мережею несуться тисячі запитань, чому президент відправив орден до Польщі “Новою Поштою”, а не “Укрпоштою”. Тож відповідаю: насправді я не знаю, чому саме так сталося, але я завжди за чесну конкуренцію», — зазначив Смілянський.

    Він наголосив, що нині питання монополії державного поштового оператора вже не є актуальним, а конкуренція між компаніями сприяє розвитку ринку та підвищенню якості послуг.

    Три версії від Смілянського

    Щоб пояснити можливі причини вибору саме «Нової пошти», генеральний директор «Укрпошти» озвучив три власні версії.

    Перша версія має радше жартівливий характер. За словами Смілянського, національні кольори Польщі — білий і червоний — повністю збігаються з корпоративними кольорами «Нової пошти», тому хтось міг вирішити, що повертати польську державну нагороду символічно саме у такому оформленні.

    Друга версія пов’язана із законодавчими обмеженнями. Очільник «Укрпошти» звернув увагу, що пересилання державних нагород через поштові сервіси може регулюватися окремими нормами та правилами.

    «Можливо, юристи Офісу президента вивчили питання і побачили, що пересилання державних нагород саме поштою суворо обмежене або заборонене. Водночас “Нова пошта” є експрес-оператором, а не класичною поштовою службою», — припустив він.

    Третя версія стосується безпосередньо логістики. Смілянський розповів про труднощі, з якими останнім часом стикається «Укрпошта» під час роботи на польському напрямку.

    За його словами, протягом останніх двох місяців автомобілі державного поштового оператора регулярно затримуються польськими митними службами. Через це маршрути доставки доводиться змінювати та прокладати через територію інших країн Європи.

    «Наші машини зараз фактично змушені об’їжджати Польщу через Угорщину та Словаччину. Водночас автомобілі “Нової пошти” проходять значно швидше, оскільки здійснюють експрес-доставку», — зазначив Смілянський.

    Він також додав, що проблеми із проходженням українських поштових вантажів через польський кордон негативно впливають на логістику та швидкість доставки міжнародних відправлень.

    «Конкуренція — це добре. Погане ставлення до України — це погано», — підсумував керівник «Укрпошти».

    Чому Зеленський повернув орден

    Скандал навколо ордена Білого Орла став одним із найбільш резонансних епізодів у сучасних українсько-польських відносинах.

    19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Цю відзнаку Зеленський отримав у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди як символ підтримки України у боротьбі проти російської агресії.

    Після рішення Варшави Володимир Зеленський оголосив про повернення нагороди до Польщі. У соцмережах президент опублікував фотографії, на яких видно процес пакування ордена у відділенні «Нової пошти» та оформлення міжнародного відправлення на адресу канцелярії польського президента.

    У своєму зверненні Зеленський процитував слова Кароля Навроцького про те, що орден Білого Орла символізує особливу довіру польської держави та повагу до фундаментальних цінностей польського суспільства.

    Після цього український президент заявив, що Україна не буде сперечатися з тим, що аналогічні нагороди свого часу отримували такі суперечливі історичні постаті, як російська імператриця Катерина ІІ, італійський диктатор Беніто Муссоліні та колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.

    Водночас Зеленський подякував польському народу за підтримку України після початку повномасштабної війни та наголосив, що повага між українцями та поляками має залишатися важливою складовою двосторонніх відносин.

    Хвиля повернення польських нагород

    Після рішення Кароля Навроцького про повернення власних польських нагород заявили одразу кілька відомих українських політиків та державних діячів.

    Серед них — другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Також про намір повернути польські державні відзнаки повідомили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі історія з відправленням ордена через «Нову пошту» стала окремим інформаційним приводом, який швидко набув популярності у соцмережах та медіа.

    Попри іронічний тон коментаря Ігоря Смілянського, ситуація ще раз привернула увагу до напруження в українсько-польських відносинах, яке останніми днями продовжує залишатися однією з найбільш обговорюваних міжнародних тем.

  • «Перемир’я лише на папері»: Сибіга різко відповів Кремлю — Росія атакує, поки Путін готується до параду

    «Перемир’я лише на папері»: Сибіга різко відповів Кремлю — Росія атакує, поки Путін готується до параду

    Російські заяви про так зване «перемир’я» до 9 травня не мають нічого спільного з реальною дипломатією, адже обстріли України не припинялися ні на хвилину. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коментуючи нічні атаки РФ після оголошеного Києвом режиму тиші.

    За словами очільника МЗС, Росія фактично зірвала ініціативу припинення вогню, яку Україна запровадила з опівночі 6 травня. Лише за ніч, за офіційними даними, російські війська випустили по Україні щонайменше три ракети та понад 100 ударних безпілотників. Атаки тривали всю ніч і не припинилися вранці, що, як наголосив міністр, є прямим доказом відсутності будь-яких реальних намірів Кремля до миру.

    «Москва вкотре проігнорувала реалістичний і справедливий заклик до припинення бойових дій», — зазначив Андрій Сибіга. Він підкреслив, що ініціатива України була підтримана низкою міжнародних партнерів та організацій, однак російська сторона її демонстративно проігнорувала.

    Ключовою тезою заяви стало жорстке формулювання щодо справжніх пріоритетів Кремля. За словами міністра, президент РФ Володимир Путін «зацікавлений лише у військових парадах, а не в людських життях». Ця фраза фактично стала відповіддю на пропозиції Москви оголосити короткострокове «перемир’я» саме на період святкування 9 травня.

    Передумови цієї ситуації формувалися ще наприкінці квітня. Як повідомлялося раніше, представник Кремля Юрій Ушаков після розмови з президентом США Дональд Трамп заявив про готовність Росії до тимчасового припинення вогню. Згодом російське Міноборони в односторонньому порядку оголосило про «режим тиші» на 8–9 травня, паралельно погрожуючи масованими ударами у разі «провокацій».

    У відповідь президент України Володимир Зеленський наголосив, що подібні заяви виглядають цинічно на тлі щоденних атак по українських містах. Він підкреслив, що неможливо говорити про мир, продовжуючи обстрілювати цивільну інфраструктуру і населення.

    Саме тому Україна оголосила власну ініціативу — повноцінний режим тиші з 00:00 6 травня. Однак, як зазначив Андрій Сибіга, Росія порушила його фактично одразу після початку.

    У МЗС підкреслюють: така поведінка Кремля вкотре демонструє, що «перемир’я» використовується як інструмент інформаційної та політичної маніпуляції, а не як реальний крок до деескалації. У цьому контексті українська сторона закликає міжнародну спільноту не реагувати на декларативні заяви Москви, а оцінювати ситуацію за фактичними діями.

    Окремо міністр наголосив на необхідності посилення тиску на Росію. Йдеться про розширення санкцій, міжнародну ізоляцію, а також притягнення до відповідальності за воєнні злочини. Також Україна закликає партнерів активніше підтримувати оборонний сектор — як у військовому, так і в економічному вимірі.

    На тлі підготовки до 9 травня в Росії ситуація набуває додаткового символізму. Попри масштабні втрати на фронті та зростання атак на власну територію, Кремль продовжує концентрувати ресурси на проведенні військового параду в Москві. Аналітики зазначають, що це має на меті продемонструвати контроль і «стабільність» для внутрішньої аудиторії, навіть попри реальні виклики безпеці.

    Події початку травня вкотре підтверджують розрив між риторикою та діями Росії. На словах — заяви про перемир’я, на практиці — масовані атаки ракетами та дронами. І саме це, за словами української дипломатії, має стати ключовим аргументом для міжнародної спільноти у формуванні подальшої політики щодо Кремля.

  • Лавров заявив, що переговори з Україною наразі не є пріоритетом

    Лавров заявив, що переговори з Україною наразі не є пріоритетом

  • Ляшко став найбільш оплачуваним міністром у 2025 році

    Ляшко став найбільш оплачуваним міністром у 2025 році

    У 2025 році лише троє членів Кабінету Міністрів України задекларували річні доходи, що перевищили 2 мільйони гривень. Найбільшу зарплату отримав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко — понад 2,26 мільйона гривень.

    Друге місце за рівнем доходів посів міністр закордонних справ Андрій Сибіга, який задекларував понад 2,13 мільйона гривень. Третім став міністр соціальної політики Денис Улютін із доходом трохи більше 2,03 мільйона гривень.

    Водночас найнижчі показники серед членів уряду зафіксовані у міністра цифрової трансформації Михайла Федорова — близько 1,35 мільйона гривень, а також у прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, яка задекларувала близько 1,37 мільйона гривень.

    Таким чином, різниця між найвищим і найнижчим рівнем доходів серед урядовців у 2025 році склала приблизно 900 тисяч гривень.

    Більшість членів Кабміну отримали річні доходи у діапазоні від 1,3 до 1,9 мільйона гривень. При цьому у підрахунок включені виплати як за поточними посадами, так і доходи, отримані протягом року на попередніх місцях роботи.

    Опубліковані дані демонструють помітну різницю у рівні оплати праці серед урядовців, що може бути пов’язано як із посадовими обов’язками, так і з особливостями нарахування виплат у різних міністерствах.

  • Франція ініціює збір 500 мільйонів євро на відновлення саркофага ЧАЕС

    Франція ініціює збір 500 мільйонів євро на відновлення саркофага ЧАЕС

    Україна отримала перші підтвердження фінансової допомоги від міжнародних партнерів на відновлення пошкодженого укриття Чорнобильської атомної електростанції. Йдеться про десятки мільйонів євро, які мають стати частиною ширшого проєкту реконструкції.

    Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами, пошкодження саркофага стало наслідком атаки російського дрона, а загальна вартість відновлення оцінюється приблизно у 500 мільйонів євро.

    Міністр зазначив, що Франція, яка нині головує у «Групі семи», виступила з ініціативою винести це питання на обговорення напередодні донорської конференції, запланованої в Україні на квітень.

    За його словами, вже під час попередніх обговорень низка країн заявила про готовність долучитися до фінансування. Конкретні суми наразі не розголошуються, однак уже є підтвердження щодо виділення кількох десятків мільйонів євро.

    Очікується, що фінансування буде акумульоване в межах спеціального фонду, який створюється у співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку.

    Сибіга наголосив, що питання безпеки на Чорнобильській АЕС має глобальний характер і виходить за межі національних інтересів окремих держав. Саме тому Україна розраховує на широку міжнародну підтримку у відновленні об’єкта.

    Таким чином, процес формування фінансової бази для реконструкції вже розпочався, однак для повного відновлення укриття необхідно залучити значно більші ресурси.

  • Сибіга: безконтрольне відключення ЗАЕС підвищує ризик ядерних інцидентів

    Сибіга: безконтрольне відключення ЗАЕС підвищує ризик ядерних інцидентів

    Росія свідомо відключила Запорізьку атомну електростанцію від української енергомережі, готуючи її перепідключення до власної системи. Про це 2 жовтня повідомив глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга на платформі Х.

    За його словами, відключення станції було здійснене вручну як тестовий крок для інтегрування АЕС в енергосистему Росії. Сибіга висловив стурбованість, зазначивши, що наступні дії окупантів можуть бути ще більш небезпечними — запуск реактора в умовах окупації, без належного охолодження, без ліцензії та поза будь-яким контролем.

    Очільник українського МЗС назвав дії Росії безвідповідальними і спрямованими лише на демонстрацію контролю. Він наголосив, що такі кроки значно підвищують ризик ядерних інцидентів.

    Сибіга закликав МАГАТЕ активізувати зусилля для забезпечення доступу ремонтних бригад та спеціалізованого обладнання для термінового відновлення резервної лінії. Також він підкреслив необхідність швидкого підключення кількох незалежних зовнішніх живлень до станції.

  • Орбан виступив проти членства України в ЄС та НАТО, Сибіга відповів різко

    Орбан виступив проти членства України в ЄС та НАТО, Сибіга відповів різко

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не хоче належати до спільних міжнародних об’єднань разом із Україною. Зокрема, угорський лідер виступив проти членства України у Європейському Союзі та Північноатлантичному Альянсі, пропонуючи натомість лише «стратегічну угоду» з Києвом.

    Орбан стверджує, що угорці не бажають перебувати в одному інтеграційному форматі — військовому, як НАТО, чи політично-економічному, як ЄС, з українцями. Він також піддав сумніву суверенітет України, зазначивши, що «Україна не має грошей, щоб утримувати себе, і якщо за вас платить хтось інший, ви не суверенна країна».

    У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

    Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

    У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.