Golosnovinua.com

Позначка: силові структури

  • Зеленський раптово змінив керівника ДПСУ: хто очолив прикордонників

    Зеленський раптово змінив керівника ДПСУ: хто очолив прикордонників

    Президент України Володимир Зеленський у понеділок, 31 серпня, провів кадрову ротацію в керівництві Державної прикордонної служби України. Валерія Вавринюка, який тимчасово виконував обов’язки голови відомства, звільнено від цих функцій, а керувати прикордонниками тепер тимчасово буде генерал-майор Вадим Ченчик.

    Відповідні рішення президент оформив двома окремими указами — №836/2026 та №837/2026. Обидва документи датовані 31 серпня.

    У першому указі Зеленський постановив увільнити Валерія Вавринюка від тимчасового виконання обов’язків голови Державної прикордонної служби. Іншим документом президент доручив ці обов’язки заступнику голови ДПСУ Вадиму Ченчику. Причини кадрової ротації безпосередньо в указах не зазначені.

    Таким чином, важливий нюанс полягає в тому, що Ченчик наразі не призначений постійним головою ДПСУ. Він лише тимчасово виконуватиме обов’язки керівника служби. Саме так сформульовано президентський указ №837/2026.

    Вадим Ченчик для Держприкордонслужби людина далеко не нова. За офіційною біографією ДПСУ, він народився 15 листопада 1972 року в Катеринополі Черкаської області та понад три десятиліття пов’язаний із прикордонним відомством. Службу в системі охорони державного кордону він проходить із 1994 року.

    Ченчик має кілька вищих освіт. Він навчався у «Львівській політехніці», Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького та Харківському національному педагогічному університеті.

    За роки служби Ченчик працював як на оперативно-розшукових, так і на командних посадах. У його кар’єрі були керівні посади в Харківському, Мостиському та Мукачівському прикордонних загонах, а також робота у Східному регіональному управлінні ДПСУ.

    З вересня 2019 року він обіймає посаду заступника голови Державної прикордонної служби України.

    У 2022 році Вадиму Ченчику присвоїли військове звання генерал-майора. Він також нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Офіційний сайт ДПСУ й нині вказує його серед керівництва служби як заступника голови.

    Нинішня кадрова ротація відбувається після тривалого періоду змін у верхівці Держприкордонслужби.

    Постійного керівника відомство не має після кадрових рішень щодо колишнього голови ДПСУ Сергія Дейнеки. Згодом навколо нього розгорнулася резонансна антикорупційна справа.

    22 січня НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому топпосадовцю та чинному посадовцю Держприкордонслужби у справі про систематичне отримання неправомірної вигоди.

    За даними слідства, схема працювала у 2023 році та була пов’язана з незаконним переправленням цигарок через державний кордон України до країн Європейського Союзу. Правоохоронці заявляли, що для перевезень використовували автомобілі з номерними знаками, схожими на дипломатичні, а пасажирами ставали власники дипломатичних паспортів — члени сімей українських дипломатів у Європі.

    НАБУ і САП стверджували, що прикордонні посадовці забезпечували таким транспортним засобам безперешкодний перетин державного кордону.

    За версією слідства, лише протягом липня-листопада 2023 року правоохоронці задокументували отримання близько 204 тисяч євро неправомірної вигоди за проїзд 68 автомобілів. Сума становила приблизно три тисячі євро за кожен транспортний засіб. Дії підозрюваних кваліфікували за статтею про одержання неправомірної вигоди. Розслідування триває, а підозра сама по собі не означає доведеності вини особи.

    У лютому ДПСУ повідомляла, що Дейнеко був звільнений із військової служби наказом від 2 лютого на підставі рішення військово-лікарської комісії. Речник прикордонної служби Андрій Демченко тоді зазначав, що колишній керівник мав поранення, зокрема тяжке мінно-вибухове, та переніс кілька операцій.

    Однак уже на початку березня історія отримала нове продовження. Дейнека знову призвали на військову службу за мобілізацією та призначили начальником Третього прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса — Луганського прикордонного загону. У ДПСУ пояснювали це його попереднім бойовим та управлінським досвідом.

    Тому кадрове рішення Зеленського 31 серпня фактично означає вже чергову зміну тимчасового управління одним із ключових силових відомств країни.

    Державна прикордонна служба під час повномасштабної війни давно виконує значно ширші завдання, ніж класична охорона державного кордону. Підрозділи прикордонників воюють на фронті, виконують бойові завдання на найскладніших напрямках, контролюють пункти пропуску та протидіють незаконному перетину кордону, контрабанді й диверсійній діяльності.

    Особливого значення робота ДПСУ набуває і через тривалі дискусії щодо правил виїзду громадян за кордон під час воєнного стану, боротьби з незаконними схемами переправлення військовозобов’язаних та ситуації на кордонах із Росією і Білоруссю.

    Саме тому зміна навіть тимчасового керівника відомства є значущим кадровим рішенням.

    Водночас президентські укази наразі не містять інформації про те, чому Валерія Вавринюка було вирішено замінити саме зараз, а також коли може бути призначений повноцінний голова Державної прикордонної служби.

    Не повідомляється і про можливі додаткові кадрові перестановки у керівництві відомства.

    Наразі юридична ситуація однозначна: указом №836/2026 Вавринюка звільнено саме від тимчасового виконання обов’язків, а указом №837/2026 ці функції покладено на Вадима Ченчика. Обидва рішення президент підписав 31 серпня.

    Отже, після нової кадрової ротації українськими прикордонниками тимчасово керуватиме досвідчений кадровий офіцер, який працює в системі ДПСУ з 1994 року і вже близько семи років перебуває на посаді заступника голови служби.

    Чи стане це призначення лише коротким перехідним етапом, чи Вадим Ченчик керуватиме ДПСУ тривалий час, наразі невідомо. Офіційного рішення про призначення постійного голови служби станом на 31 серпня президент не оприлюднював.

  • Гучна справа в Москві: підлітків підозрюють у замаху з вибухівкою під авто

    Гучна справа в Москві: підлітків підозрюють у замаху з вибухівкою під авто

    Слідчий комітет Російської Федерації повідомив про затримання двох неповнолітніх, яких підозрюють у причетності до підготовки замаху на співробітника одного з науково-виробничих підприємств оборонного комплексу в Москві. За версією російського слідства, під автомобілем, що належав працівнику підприємства, було закладено вибуховий пристрій та встановлено GPS-трекер для відстеження його переміщень.

    Про це заявили у Слідчому комітеті РФ, а також повідомило російське видання «Агентство».

    Інцидент набув розголосу після повідомлень у російських медіа ввечері 9 червня про вибух автомобіля Zeekr на одній із парковок у Москві. Спочатку у публікаціях йшлося про детонацію транспортного засобу, однак згодом офіційні російські структури уточнили, що йдеться не про повноцінний вибух автомобіля, а про виявлення під ним підозрілого предмета, який нібито був знешкоджений шляхом контрольованої детонації за участі спеціальних служб.

    У СК РФ заявили, що вибуховий пристрій було виявлено під машиною співробітника одного з підприємств, пов’язаних із науково-виробничою сферою. Російські силовики стверджують, що пристрій був закладений за заздалегідь спланованою схемою із залученням двох підлітків — хлопця та дівчини.

    За версією слідства, дівчина отримала вибуховий пристрій із так званої «схованки», координати якої нібито передали невстановлені «куратори». Після цього вона передала пристрій хлопцеві, який розмістив його під автомобілем. Крім того, слідство стверджує, що підліток встановив на авто GPS-трекер, який мав дозволити відстежувати пересування транспортного засобу.

    Ім’я співробітника, який став потенційною ціллю замаху, офіційно не розголошується. Водночас російське «Агентство» припускає, що мова може йти про працівника технопарку науково-дослідного інституту «Полюс», який входить до структури державної корпорації «Ростех». Журналісти, проаналізувавши супутникові знімки та панорами сервісу «Яндекс.Карти», дійшли висновку, що автомобіль міг бути припаркований на майданчику неподалік будівель цього наукового інституту, що посилило припущення про можливий зв’язок інциденту з оборонною сферою.

    Російські правоохоронні органи заявили про відкриття кримінального провадження одразу за кількома статтями, серед яких замах на вбивство, а також незаконне виготовлення, зберігання, передача та носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв. Окремо зазначається, що слідство перевіряє затриманих на можливу причетність до інших подібних епізодів, які могли мати місце раніше.

    В офіційних заявах також підкреслюється, що слідчі дії тривають, а коло осіб, причетних до організації та координації інциденту, може бути ширшим. Російські силові структури традиційно в подібних справах згадують про «зовнішній вплив» або невстановлених кураторів, однак конкретних доказів або деталей таких тверджень публічно не наводиться.

    Додаткового резонансу ситуації надала ще одна подія, що сталася за кілька годин до інциденту з автомобілем Zeekr. У мікрорайоні Авіаторів у місті Балашиха під Москвою вибухнув автомобіль BMW X3. Внаслідок вибуху водій загинув. Російські медіа звернули увагу на те, що в цьому випадку влада РФ уперше не розкрила ім’я загиблого, що викликало додаткові запитання у журналістів і спостерігачів.

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 10 червня підтвердив, що про обидва інциденти було поінформовано президента Росії Володимира Путіна. Водночас він відмовився надавати будь-які подробиці щодо загиблого в Балашисі або коментувати обставини вибухів, пославшись на компетенцію слідчих органів.

    На тлі цих подій російські силові структури посилили публічну риторику щодо «загроз безпеці» та необхідності оперативного реагування на подібні інциденти. Водночас незалежні журналістські розслідування наголошують, що низка заяв офіційних органів не підкріплена оприлюдненими доказами, а інформація про події залишається фрагментарною.

    Експерти з безпекових питань звертають увагу, що останні інциденти навколо об’єктів у Московському регіоні відбуваються на тлі загального посилення внутрішньої напруги в Росії, а також триваючої війни проти України, яка суттєво вплинула на навантаження силових структур і оборонного сектору країни.

    Станом на зараз офіційне розслідування триває, а затримані підлітки перебувають під слідством. Подальші деталі справи російські правоохоронні органи обіцяють оприлюднити після завершення першочергових слідчих дій.

  • Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Правоохоронці викрили двох співробітників Служби безпеки України, яких підозрюють у вимаганні великого хабаря від підприємця. Йдеться про начальника слідчого відділу одного з управлінь СБУ в Полтавській області та його підлеглого. Про це НАБУ повідомило на своєму каналі в Telegram.

    За даними слідства, посадовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у бізнесмена 110 тисяч доларів в обмін на сприяння у кримінальному провадженні. Зокрема, мова йшла про укладення угоди про визнання винуватості та припинення переслідування компанії підприємця.

    Схема передбачала поетапну передачу коштів. Правоохоронці задокументували отримання частини хабаря, після чого організували затримання. Фігурантів викрили «на гарячому» під час отримання другого траншу — 55 тисяч доларів.

    Операцію провели детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Наразі тривають першочергові слідчі дії, встановлюються всі обставини злочину та можливі інші причетні особи.

    За попередніми даними, посадовці використовували своє службове становище для тиску на підприємця, створюючи штучні умови, за яких бізнес опинявся під загрозою кримінального переслідування. Саме це, за версією слідства, і стало підставою для вимагання неправомірної вигоди.

    Юристи зазначають, що подібні справи можуть кваліфікуватися одразу за кількома статтями — зокрема як вимагання хабаря в особливо великому розмірі та зловживання службовим становищем. У разі доведення вини підозрюваним загрожує тривале позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Викриття відбулося на тлі посилення антикорупційної роботи в Україні, особливо в умовах війни. Влада неодноразово заявляла про нульову толерантність до корупції, зокрема в силових структурах.

    Експерти наголошують, що подібні інциденти мають серйозний репутаційний ефект, адже йдеться про представників органів, які повинні забезпечувати безпеку держави. Водночас публічні викриття демонструють роботу антикорупційної системи та її здатність реагувати навіть на високопосадових фігурантів.

    Слідчі дії у справі тривають. Очікується, що найближчим часом буде визначено запобіжні заходи для підозрюваних, а також оголошено офіційні підозри.

    У підсумку справа може стати ще одним показовим кейсом у боротьбі з корупцією в правоохоронних органах, яка залишається одним із ключових викликів для України.

  • Кадрова ротація в СБУ: у Києві змінили керівника управління

    Кадрова ротація в СБУ: у Києві змінили керівника управління

    У Службі безпеки України відбулися кадрові зміни у столичному регіоні: з посади начальника управління СБУ у Києві та Київській області звільнено Артема Бондаренка. Його місце зайняв Артем Борисевич, який раніше обіймав керівні посади в структурі служби.

    Станом на зараз офіційні причини звільнення публічно не деталізуються, що є типовою практикою для кадрових рішень у секторі безпеки. Водночас відомо, що подібні ротації в СБУ відбуваються регулярно в умовах повномасштабної війни, коли особлива увага приділяється ефективності регіональних управлінь і здатності оперативно реагувати на нові загрози.

    За відкритими даними, Артем Бондаренко очолив управління СБУ в Києві та області у 2022 році під час масштабної хвилі оновлення керівництва служби. Тоді в Україні відбувалася так звана «перезагрузка» регіональних підрозділів, спрямована на посилення контррозвідувальної діяльності, боротьбу з внутрішніми загрозами та підвищення рівня безпеки в умовах війни.

    Новопризначений керівник Артем Борисевич має досвід роботи у прифронтових регіонах. Зокрема, раніше він очолював управління СБУ в Херсонській області після її деокупації, що свідчить про його залучення до роботи в умовах підвищених безпекових ризиків і складної оперативної обстановки.

    Столичне управління СБУ є одним із ключових у системі національної безпеки України. Воно відповідає за широкий спектр завдань, зокрема контррозвідку, протидію диверсійній діяльності, боротьбу з агентурною мережею противника, кібербезпеку та захист критичної інфраструктури. З огляду на стратегічне значення Києва як політичного, адміністративного та логістичного центру держави, ефективність роботи цього підрозділу має особливе значення.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році роль СБУ значно посилилася. Служба активно залучена до викриття колаборантів, протидії диверсійно-розвідувальним групам, забезпечення внутрішньої стабільності та координації з іншими силовими структурами.

    Експерти зазначають, що кадрові зміни в таких органах часто пов’язані з необхідністю адаптації до нових викликів, посилення окремих напрямків роботи або підвищення ефективності управління. У випадку Києва це може стосуватися як контррозвідувальної діяльності, так і захисту стратегічних об’єктів столиці.

    Водночас відсутність детальних публічних пояснень щодо причин звільнення може бути пов’язана з чутливістю інформації. У сфері національної безпеки подібні рішення нерідко не розкриваються з міркувань конфіденційності.

    Призначення нового керівника управління СБУ в Києві та області є частиною ширших процесів трансформації сектору безпеки України в умовах війни. Очікується, що нове керівництво зосередиться на посиленні захисту столиці, ефективній протидії загрозам з боку Росії та координації дій із іншими правоохоронними органами.

  • Відсторонені після теракту в Голосієво поліцейські будуть відправлені до бойових частин на фронт

    Відсторонені після теракту в Голосієво поліцейські будуть відправлені до бойових частин на фронт

    За інформацією наших джерел в силових структурах, після теракту в Голосіївському районі Києва, внаслідок якого загинуло шестеро людей, двоє відсторонених поліцейських напишуть заяви на звільнення та вирушать до бойових частин на фронт.

    “До такого рішення дійшли медіаконсультанти в неділю після аналізу всіх публікацій в ЗМІ.

    Крім того, всім поліцейським підрозділам у регіонах поставлено завдання максимально висвітлювати героїзм своїх співробітників.

    Водночас є інформація, що опоненти нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименко, чутки про заміну якого ходять давно, найімовірніше посилять інформаційний тиск на підрозділи поліції” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше політичний ТГ канал Bankova Mail, з посиланням на власні джерела повідомляв, що теракт у столиці почали активно використовувати у спробі похитати голову МВС Клименка.

  • У СБУ планують звільнення голів управлінь у Києві та трьох областях

    У СБУ планують звільнення голів управлінь у Києві та трьох областях

    Служба безпеки України готується до серії кадрових рішень у регіонах, які передбачають звільнення керівників окремих обласних управлінь. За інформацією джерел, йдеться передусім про управління у Києві, Рівненській, Вінницькій та Закарпатській областях.

    Формально ці рішення пов’язують із нещодавніми корупційними скандалами, у яких фігурували представники регіональних підрозділів спецслужби. Однак співрозмовники стверджують, що справжньою причиною є значно ширші процеси — спроба переформатування впливу та перерозподілу сил усередині обласних управлінь СБУ.

    За наявною інформацією, кадрові зміни можуть зачепити одразу кілька груп впливу. Зокрема, рішення потенційно вдарять не лише по представниках команди голови СБУ Василя Малюка, але й по орбіті першого заступника голови служби Олександра Поклада.

    Йдеться про внутрішній баланс сил у структурі, де регіональні управління традиційно відіграють ключову роль як у оперативній роботі, так і в контролі над локальними процесами. Саме тому будь-які зміни на рівні областей можуть мати наслідки не лише для кадрового складу, а й для загальної конфігурації впливу в Службі безпеки.

    Очікується, що рішення можуть бути реалізовані найближчим часом, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

  • В ОП готують кримінальні справи проти ТЦК через бусифікацію

    В ОП готують кримінальні справи проти ТЦК через бусифікацію

    Жорстка публічна заява президента Володимира Зеленського щодо так званої бусифікації має не лише безпековий, а й політичний підтекст. Про це повідомило джерело в Офісі Президента, обізнане з внутрішніми обговореннями.

    За словами співрозмовника, посилення риторики пов’язане з підготовкою до майбутнього виборчого циклу. У цьому контексті відповідальність за негативні практики мобілізації планують перекласти на територіальні центри комплектування, зокрема на військових комісарів.

    Як стверджує джерело, в Офісі Президента ухвалено політичне рішення зробити саме представників ТЦК «винними в треку» — тобто сформувати публічний наратив, за якого центральна влада дистанціюється від силових методів мобілізації, перекладаючи провину на виконавців на місцях.

    За цією ж інформацією, силовим структурам уже надано вказівку готувати кримінальні провадження щодо працівників ТЦК, які застосовували фізичну силу або перевищували службові повноваження під час мобілізаційних заходів. Йдеться про кейси, які можуть отримати публічний розголос і використовуватися як показові.

    Співрозмовник наголошує, що такий підхід дозволяє Банковій одночасно реагувати на суспільне обурення методами мобілізації та формувати образ «очищення системи» напередодні виборчої кампанії.

  • Ексчиновника БЕБ підозрюють в імітації служби у бойовому підрозділі МВС

    Ексчиновника БЕБ підозрюють в імітації служби у бойовому підрозділі МВС

    Поки країна перебуває у стані повномасштабної війни, в системі Міністерства внутрішніх справ розгортаються внутрішні кадрові процеси, які викликають серйозні запитання. У центрі уваги — колишній керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, ім’я якого в бізнес-середовищі пов’язують із системним тиском та корупційними практиками.

    За наявною інформацією, Ткачук знайшов спосіб повернутися у владну вертикаль через формальне зарахування до бойового підрозділу. Йдеться про штурмовий полк «Сафарі» у складі бригади «Лють», де він, згідно з наказом від 10 вересня 2025 року, був призначений інспектором взводу.

    Втім, за даними джерел, це призначення має виключно номінальний характер. Посада не передбачає реальної участі у бойових діях, а сама «служба» використовується як формальний етап для подальшого кадрового зростання. Кінцева мета — призначення Ткачука заступником керівника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції з перспективою повного контролю над цим підрозділом.

    Офіційно керівництво департаменту заявляє, що йдеться про проходження професійної підготовки. Проте на практиці відсутня інформація про реальні службові обов’язки, контроль виконання завдань чи фактичну присутність Ткачука в підрозділі. У середовищі правоохоронців це називають класичною схемою фіктивної служби, яка використовується для «очищення» репутації та уникнення відповідальності за попередні дії.

    За словами джерел, просування ексчиновника відбувається за прямого сприяння міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Саме він нібито забезпечує кадрові рішення в обхід відкритих конкурсів і встановлених процедур. Такий підхід суперечить вимогам закону про Національну поліцію та внутрішнім наказам МВС.

    Експерти звертають увагу, що Департамент стратегічних розслідувань виконує ключові функції в умовах воєнного стану. Призначення на керівні посади осіб із сумнівною репутацією несе ризики не лише для довіри до правоохоронної системи, а й для інституційної стійкості держави.

    Формально ситуація виглядає законною — є накази та записи про проходження служби. Фактично ж, за оцінками джерел, ідеться про використання війни та бойових підрозділів як інструменту для збереження впливу, контролю над фінансовими потоками та легалізації токсичних кадрів у системі МВС.

  • Плани щодо мобілізаційних заходів та залучення поліцейських: ключові питання наради

    Плани щодо мобілізаційних заходів та залучення поліцейських: ключові питання наради

    За інформацією наших джерел, сьогодні має відбутись нарада силових структур, на якій будуть підніматись питання щодо посилення мобілізаційних заходів та “закручування гайок” для опозиції.

    Зокрема, силовикам буде поставлене завдання за березень-квітень мобілізувати 60 тисяч військовозобов’язаних, з них мінімум 25% мають скласти поліцейські. Також поліцейських планують активно залучати до пошуків СЗЧ, яких, за найскромнішими підрахунками, станом на 1 березня 2025 року приблизно 50 тисяч.

    Також, за інформацією наших джерел, будуть обговорюватись варіанти тиску на окремих представників органів місцевого самоврядування з метою вилучення з місцевих бюджетів 25 мільярдів гривень для фінансування оборонних дій.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли про кадрові перестановки в Держфінмоніторингу, що можуть нести в собі ризики збору інформації для тиску на лідерів та спонсорів опозиційних партій.

  • Татаров і ко випускають з України корупціонерів та російських агентів

    Татаров і ко випускають з України корупціонерів та російських агентів

    Президент Володимир Зеленський ініціював термінову нараду для обговорення питання про незаконний виїзд з України осіб, які підозрюються в корупційних злочинах та зв’язках з російською агентурою. Це рішення було ухвалено після повідомлень про те, що підозрювані у важких злочинах, які могли бути причетні до корупційних схем або мати зв’язки з Росією, безперешкодно виїхали з країни.

    Ось далеко не повний список втікачів: 

    Артем Дмитрук, народний депутат, обраний від Слуги Народу, захисник УПЦ МП, який втік перед оголошенням йому підозри у побитті військового та правоохоронця.

    Андрій Портнов, поплічник Януковича, який поширював антизахідні наративи, втік за кордон у червні 2022 року.

    Ігор Портнов, син Портнова призивного віку, виїхав як волонтер.

    Андрій Деркач, проросійський політик, оголошений у розшук за підозрою у держзраді та незаконному збагаченні, втік до рф, де став кандидатом в депутати.

    Євгеній Мураєв, проросійський політик, якого рф розглядала як потенційного керівника маріонеткового уряду, втік за кордон у травні 2022 року.

    Тарас Козак, підозрюваний у держзраді ексдепутат від ОПЗЖ, «права рука» Медведчука, який втік з України до повномасштабного вторгнення рф.

    Олег Волошин, підозрюваний у держзраді ексдепутат від ОПЗЖ, який втік до рф через Білорусь.

    Наталія Королевська, ексдепутатка від ОПЗЖ, фігурантка справи НАБУ про незаконне збагачення, яка втекла в Емірати.

    Олександр Єфремов, колишній керівник фракції Партії регіонів, втік до рф на початку повномасштабного вторгнення.

    Геннадій Боголюбов, олігарх, який зміг виїхати з країни у червні 2024 року за допомогою чужих документів.

    Олександр Тупицький, колишній голова КСУ, фігурант справи ДБР, який втік за кордон у березні 2022 року.

    Кирило Шевченко, ексголова Нацбанку, фігурант справ НАБУ, який виїхав за кордон у відрядження перед повідомленням про підозру і не повернувся.

    Дмитро Сенниченко, колишній голова Фонду держмайна, фігурант справи НАБУ, втік за кордон одразу після обшуків у нього вдома.

    Ярослав Дубневич, народний депутат, фігурант кількох справ НАБУ, втік за кордон у 2023 році.

    Ігор Кушнір, президент Київміськбуду, який виїхав за кордон за довідкою про інвалідність, а після цього піднявся на Еверест.

    Віктор Сиса, засуджений до 5,5 років позбавлення волі ексдиректор ДП «Гутянське лісове господарство».

    Владислав Трубіцин, депутат Київради, обвинувачений у корупції депутат Київралди, який виїхав за кордон завдяки листу від ГУР.

    Олег Гладковський, колишній перший заступник секретаря РНБО, фігурант справи НАБУ.

    Ігор Гладковський, син Олега Гладковського, фігурант справи НАБУ, виїхав за кордон у 2022 році.

    Андрій Довбенко, фігурант справи НАБУ, який втік до Великої Британії.

    Андрій Наумов, ексначальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ, який втік до Сербії за кордон за лічені години до повномасштабного вторгнення рф.

    І це далеко не фінальний список. Ще є різні блогери, музиканти, депутати місцевих рад та інші арестовичі.

    Більшість запрошених на нараду керівників правоохоронних органів (СБУ, МВС, ДБР, прокуратура) координуються заступником Єрмака Татаровим.

    Чи буде на нараді “незамінний менеджер” Татаров, до якого має бути найбільше питань –  не повідомляється.”