Golosnovinua.com

Позначка: Сили спеціальних операцій

  • Білорусь посилює війська біля кордону з Україною

    Білорусь посилює війська біля кордону з Україною

    Білорусь розпочала формування нової десантно-штурмової бригади, яка дислокуватиметься поблизу українського кордону. До кінця 2026 року командування планує завершити створення ще одного батальйону та низки підрозділів бойового забезпечення, артилерії, протиповітряної оборони й розвідки.

    Про це повідомив командувач сил спеціальних операцій Збройних сил Білорусі Олександр Іллюкевич.

    За його словами, формування нового військового з’єднання вже триває. Наразі створено перший батальйон, а до завершення року заплановано сформувати ще один батальйон, а також підрозділи бойового забезпечення, артилерійські, зенітні та розвідувальні частини.

    “Ми вже приступили до формування військових частин, сформовано один батальйон. Цього року ми формуємо ще батальйон, підрозділи бойового забезпечення, артилерійські, зенітні підрозділи, розвідувальні”, – заявив Іллюкевич в ефірі телеканалу Міністерства оборони Білорусі.

    За наявною інформацією, нова десантно-штурмова бригада вже укомплектовується офіцерським складом, а також військовослужбовцями. Завершення її формування має суттєво посилити угруповання сил спеціальних операцій Білорусі на південному напрямку.

    Відомо, що місцем постійної дислокації нового підрозділу стане район поблизу Гомеля. Це місто розташоване неподалік державного кордону з Україною і має важливе стратегічне значення через близькість до Чернігівської та Київської областей.

    Формування нового військового підрозділу відбувається на тлі триваючої безпекової напруги в регіоні. Водночас офіційний Мінськ останнім часом заявляє про відсутність ознак загострення ситуації на кордоні з Україною.

    Раніше білоруська сторона, попри попередні заяви про нібито підвищені ризики на прикордонні, повідомила, що не фіксує ознак агресії, а обстановку на кордоні назвала стабільною. Водночас створення нового десантно-штурмового з’єднання поблизу українського кордону свідчить про подальше посилення військової присутності Білорусі на цьому напрямку.

  • На полігоні у Хмельницькій області вибухнули боєприпаси: є поранені військові

    На полігоні у Хмельницькій області вибухнули боєприпаси: є поранені військові

    У Хмельницькій області на території військового полігону сталася детонація боєприпасів. Унаслідок надзвичайної події четверо військовослужбовців отримали поранення, ще з кількома військовими наразі відсутній зв’язок.

    Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

    За попередніми даними, поранених військових госпіталізували до медичного закладу, де їм надають необхідну допомогу. Медики встановлюють ступінь тяжкості отриманих травм.

    Крім того, триває з’ясування місцеперебування кількох військовослужбовців, які перебували на полігоні під час вибухів. Зв’язок із ними поки що відсутній.

    Після інциденту правоохоронці розпочали досудове розслідування. Слідчі вже проводять допити командування та військовослужбовців відповідної військової частини.

    Огляд місця події буде проведено після повного припинення детонації боєприпасів та забезпечення безпечного доступу до території полігону.

    Попередньо кримінальне провадження відкрито за частиною 2 статті 414 Кримінального кодексу України — порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими чи іншими небезпечними речовинами, якщо це через необережність або недбалість призвело до тяжких наслідків.

    Нагадаємо, 31 липня жителі Хмельницького повідомили про кілька потужних вибухів, які пролунали без оголошення повітряної тривоги. Згодом у Силах спеціальних операцій ЗСУ підтвердили, що причиною вибухів стала надзвичайна подія на полігоні однієї з військових частин у Хмельницькій області.

    Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини інциденту та причини детонації боєприпасів. Інформація щодо військовослужбовців, із якими втрачено зв’язок, уточнюється.

  • Засідка на Дніпрі: спецпризначенці захопили човен РФ і взяли п’ятьох окупантів у полон

    Засідка на Дніпрі: спецпризначенці захопили човен РФ і взяли п’ятьох окупантів у полон

    Оператори 73-го морського центру Сил спеціальних операцій Збройних сил України провели успішну бойову операцію на Дніпрі, під час якої перехопили ворожий плавзасіб і взяли в полон п’ятьох російських військових. Човен окупантів потрапив у заздалегідь підготовлену засідку українських спецпризначенців.

    Кадри операції були оприлюднені в соціальних мережах 26 липня. На відео зафіксовано момент, коли російський човен проходить поблизу позиції української групи, після чого оператори ССО переходять до активних дій і встановлюють контроль над плавзасобом. За результатами операції човен залишився неушкодженим і став українським трофеєм, а п’ятьох російських військовослужбовців узяли в полон.

    Точне місце проведення операції, назва острова або ділянка Дніпра офіційно не розкриваються. Також не повідомляється, коли саме відбулося перехоплення та яке завдання виконували росіяни. Відсутність цих подробиць може бути пов’язана з необхідністю не розкривати позиції українських військових, маршрути пересування та особливості роботи підрозділу.

    Російський човен потрапив у підготовлену засідку

    За оприлюдненою інформацією, спецпризначенці заздалегідь облаштували засідку на маршруті, яким пересувався ворожий човен. Коли плавзасіб опинився в зоні ураження та контролю української групи, оператори швидко вийшли з укриття і змусили російських військових припинити опір.

    Успіх такої операції залежить не лише від швидкості безпосереднього захоплення. Перед цим військовим необхідно було встановити ймовірний маршрут пересування противника, непомітно зайняти вигідну позицію, організувати спостереження та дочекатися моменту, коли човен не зможе швидко змінити курс або відійти на безпечну відстань.

    На опублікованих кадрах видно, що дії українських військових стали несподіванкою для екіпажу. Після встановлення контролю над човном російських військових роззброїли та вивели на берег. Повний перебіг операції, а також інформація про можливі трофейні документи, засоби зв’язку або зброю не оприлюднюються.

    Відео підтверджує сам факт захоплення людей і плавзасобу, однак із відкритих кадрів неможливо незалежно встановити точні координати, дату проведення операції чи підрозділ, до якого належали полонені.

  • Лукашенко пригрозив «неробам» автоматами й службою біля України: кого хоче відправити на кордон

    Лукашенко пригрозив «неробам» автоматами й службою біля України: кого хоче відправити на кордон

    Олександр Лукашенко пригрозив відправляти до армії та на кордон з Україною білоруських працівників і чиновників, які, на його думку, не справляються зі своїми обов’язками або порушують трудову дисципліну. Для таких людей білоруський правитель запропонував організувати коротку військову підготовку, після якої їх начебто можна буде передавати у розпорядження Сил спеціальних операцій.

    Заява прозвучала 21 липня під час загальнореспубліканської селекторної наради, присвяченої проведенню збиральної кампанії 2026 року. Офіційний сайт Лукашенка опублікував стенограму, у якій підтверджено, що він доручив передати відповідну вказівку міністру оборони Білорусі Віктору Хреніну.

    Під час обговорення нестачі працівників і порушень дисципліни Лукашенко заявив, що замість застосування жорсткіших адміністративних заходів людей, які «не вміють працювати», можна відправляти до війська.

    «Попросіть Хреніна, доручення йому моє передайте: усіх, хто не вміє працювати, — в армію і на південний кордон. У ліс», — сказав він.

    Під південним кордоном Лукашенко мав на увазі білорусько-українську ділянку. Він також підтвердив, що вздовж неї за його наказом розосереджені підрозділи Сил спеціальних операцій Білорусі. За словами Лукашенка, військові перебувають там у складних польових умовах — у лісах, де стикаються з комахами та іншими побутовими труднощами.

    Білоруський правитель запропонував після нетривалої підготовки направляти туди працівників, які провинилися. Він заявив, що нібито достатньо одного тижня, щоб навчити людину користуватися гранатометом або кулеметом, після чого її можна передавати у розпорядження підрозділів спеціального призначення.

    Водночас із оприлюдненої заяви не зрозуміло, чи йдеться про реальну зміну порядку комплектування білоруської армії, чи лише про чергову публічну погрозу, якою Лукашенко намагався дисциплінувати керівників підприємств та аграрних працівників. Жодного нормативного документа, указу або офіційно затвердженого механізму такого направлення до війська на момент заяви не оприлюднювали.

    Окремо не пояснюється, кого саме білоруська влада зможе вважати людиною, яка «не вміє працювати», хто ухвалюватиме відповідне рішення та чи стосуватиметься воно громадян, які вже проходили військову службу. Лукашенко лише наголосив, що покарання може поширюватися як на звичайних працівників, так і на посадовців різного рівня.

    Заява прозвучала в контексті збиральної кампанії. Під час наради Лукашенко вимагав від керівників господарств особисто контролювати проведення жнив і не керувати процесом лише з кабінетів. Офіційне білоруське агентство БелТА також повідомило, що основною темою зустрічі було управління сільськогосподарськими роботами та відповідальність керівників за їхні результати.

    Лукашенко не вперше використовує армію та службу у складних умовах як форму публічного залякування чиновників або працівників. Його виступи на господарських нарадах часто супроводжуються погрозами звільненнями, кримінальними справами або направленням на важкі роботи. Проте цього разу заява привернула особливу увагу через згадку українського кордону та розміщених там білоруських Сил спеціальних операцій.

    Після заяви про відправлення «нероб» до армії Лукашенко вкотре запевнив, що Білорусь нібито не планує нападати на сусідні держави. Він заявив, що присутність підрозділів біля України начебто пов’язана виключно із забезпеченням безпеки самої Білорусі.

    «Це не означає, що ми на когось збираємося нападати. Ми ні на кого не нападаємо, ми забезпечуємо свою безпеку», — стверджував він.

    Такі запевнення Мінська лунають на тлі збереження напруженості на українсько-білоруському кордоні. У червні 2026 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що на території Білорусі розміщене обладнання, яке Росія може використовувати для наведення ударів по Україні. Він закликав Лукашенка прибрати або вимкнути його та попередив, що Київ може вжити заходів самостійно. Reuters зазначало, що незалежно перевірити ці твердження на той момент не вдалося.

    Україна також посилювала оборонні рубежі на північному напрямку через побоювання щодо подальшого втягування Білорусі у російську агресію. За даними західних медіа, на білоруській території розвивається інфраструктура, яку Росія потенційно може використовувати для розвідувальних або ударних операцій. Водночас ознак формування великого наступального угруповання, здатного найближчим часом атакувати Україну з півночі, аналітики не фіксували.

    Білорусь надала свою територію російській армії для вторгнення в Україну в лютому 2022 року. З білоруського напрямку російські підрозділи наступали на Київську та Чернігівську області, а з території країни здійснювалися ракетні й авіаційні удари. Мінськ також продовжує військову співпрацю з Москвою, проводить спільні навчання та дозволяє використовувати білоруську інфраструктуру російським військовим.

    При цьому Лукашенко неодноразово заявляв, що не хоче безпосередньо направляти білоруських військовослужбовців воювати проти України. На початку липня він стверджував, що не збирається відправляти свою армію «на бійню», а Росія нібито також не зацікавлена у прямому вступі білоруських підрозділів у війну.

    Нова заява про відправлення недисциплінованих працівників на український кордон суперечить спробам Мінська представляти військову присутність там як звичайний оборонний захід. Вона також демонструє, що кордон з Україною у внутрішній риториці білоруської влади використовується як місце покарання та служби у навмисно важких умовах.

    Водночас називати слова Лукашенка оголошенням мобілізації наразі немає підстав. Із офіційного повідомлення випливає лише те, що він публічно дав доручення міністру оборони та запропонував направляти до армії людей, яких влада визнає нездатними належно працювати. Чи перетвориться ця погроза на реальні кадрові або військові рішення, білоруське Міністерство оборони поки не повідомляло.

  • Ставка на Буданова: чому саме він має зупинити загострення відносин із Польщею

    Ставка на Буданова: чому саме він має зупинити загострення відносин із Польщею

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов отримав один із найскладніших політико-дипломатичних викликів останніх місяців. На тлі загострення дискусій між Києвом і Варшавою навколо історичної пам’яті та рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесного найменування «імені Героїв УПА» саме Буданов став однією з ключових фігур, які залучені до пошуку шляхів деескалації ситуації.

    Останніми тижнями українсько-польські відносини опинилися під додатковим тиском через суперечки щодо історичних питань. Після указу президента України Володимира Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА» у Польщі пролунала хвиля критики з боку частини політичного спектра.

    Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. У польському політикумі також лунали заклики переглянути підходи до підтримки України та навіть блокувати окремі етапи її євроінтеграції.

    Попри це, офіційна Варшава продовжує наголошувати на стратегічному характері відносин з Україною. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав обидві сторони до діалогу та застеріг від використання історичних суперечок на користь третіх сторін, насамперед Росії. Аналогічну позицію озвучували й представники польського парламенту, які наголошують на важливості збереження партнерства між двома державами в умовах війни.

    На цьому тлі увагу експертів привернуло те, що до процесу врегулювання напруженості активно залучили саме Кирила Буданова. Політичний консультант Олег Постернак вважає, що це рішення не є випадковим.

    За його словами, глава української військової розвідки вже давно перестав сприйматися виключно як керівник спецслужби. За роки повномасштабної війни Буданов став одним із найвідоміших представників української влади на міжнародній арені. Він неодноразово брав участь у складних міжнародних переговорах, координував питання повернення українських військовополонених, цивільних заручників та дітей, незаконно вивезених Росією.

    Експерт наголошує, що саме цей досвід дає Буданову перевагу під час роботи на особливо чутливих дипломатичних напрямках.

    «Складні дипломатичні треки Буданову під силу. Фактично відбувається його ініціація не лише як антикризового політика, а й як практика-дипломата», — зазначив Постернак.

    На думку експерта, українська влада розраховує, що Буданов зможе забезпечити більш прагматичний підхід до врегулювання суперечностей. Глава ГУР має високий рівень довіри як всередині країни, так і серед багатьох міжнародних партнерів України.

    Водночас політтехнолог Олексій Голобуцький раніше також звертав увагу на зміну ролі Буданова в українському політичному просторі. За його словами, керівник розвідки поступово виходить за межі традиційної військової функції та дедалі частіше виступає як кризовий менеджер державного масштабу.

    Польський напрямок залишається одним із ключових для України. Варшава є одним із головних союзників Києва від початку повномасштабного вторгнення Росії. Польща прийняла мільйони українських біженців, надала масштабну військову та гуманітарну допомогу, а також активно підтримувала Україну на міжнародних майданчиках.

    Окреме значення мають євроінтеграційні перспективи України. Саме Польща може відігравати важливу роль під час відкриття та проходження переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу. Тому будь-яке загострення відносин між Києвом і Варшавою розглядається як потенційний ризик для стратегічних інтересів обох держав.

    Аналітики наголошують, що нинішня криза має переважно політичний та історичний характер і не зачіпає фундаментальних безпекових інтересів двох країн. Саме тому сторони зацікавлені в пошуку компромісних рішень, які дозволять знизити градус дискусії та не допустити перетворення історичних суперечок на масштабний політичний конфлікт.

    Сам Постернак вважає, що головне завдання переговорного процесу полягає не стільки у вирішенні всіх історичних питань, скільки у недопущенні їх використання як інструменту для руйнування стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою.

    «Україні буде потрібна Польща для євроінтеграції. Польщі потрібен військовий досвід України», — наголошує експерт.

    Поки що офіційна інформація про конкретний формат переговорів за участю Кирила Буданова залишається обмеженою. Однак сам факт його залучення до цього напрямку свідчить про особливу увагу української влади до відносин із Польщею та прагнення не допустити їх подальшого погіршення.

    На тлі війни з Росією Київ і Варшава залишаються природними союзниками, а тому пошук формули взаєморозуміння залишається одним із головних завдань для обох сторін. І саме Кирило Буданов, схоже, отримав одну з ключових ролей у цьому процесі.