Позначка: СЗР РФ

  • У Москві заговорили про «удари з Латвії»: Росія пригрозила країні НАТО «відплатою»

    У Москві заговорили про «удари з Латвії»: Росія пригрозила країні НАТО «відплатою»

    У Службі зовнішньої розвідки РФ заявили, що Україна нібито готує атаки по території Росії з території Латвії. У Москві стверджують, що Київ уже буцімто отримав згоду латвійської влади на проведення таких операцій та перекинув до країни українських військових, які спеціалізуються на роботі з безпілотниками.

    Про це 19 травня повідомило російське державне агентство ТАСС із посиланням на заяву Служби зовнішньої розвідки РФ.

    У російській спецслужбі заявили, що Україна нібито планує запускати ударні дрони по території Росії з країн Балтії. За версією Москви, президент України Володимир Зеленський прагне таким чином продемонструвати західним союзникам, що українська армія зберігає можливість завдавати ударів по російських військових та економічних об’єктах навіть попри затяжну війну.

    У СЗР РФ також стверджують, що Київ нібито переконав Ригу погодитися на проведення таких операцій. Крім цього, у Москві заявили, що до Латвії буцімто вже прибули українські військовослужбовці сил безпілотних систем.

    Особливу увагу привернули погрози, які пролунали з боку російської розвідки. У СЗР РФ заявили, що Росії нібито відомі «центри ухвалення рішень» у Латвії, а членство країни в НАТО, мовляв, не стане гарантією безпеки у разі реалізації таких сценаріїв.

    Також російська сторона заявила, що сучасні засоби розвідки дозволяють визначати місця запуску безпілотників, якщо вони стартуватимуть із латвійської території.

    Станом на зараз ані українська влада, ані Міністерство оборони Латвії офіційно не коментували ці заяви Москви.

    Подібні заяви Росії з’явилися на тлі зростання напруги між Кремлем та країнами Балтії, які залишаються одними з найактивніших союзників України в Європі. Латвія, Литва та Естонія послідовно підтримують Київ військовою допомогою, санкціями проти РФ та закликами до посилення тиску на Москву.

    Крім того, країни Балтії останніми роками активно зміцнюють власну оборону через побоювання можливої російської агресії. Після початку повномасштабної війни Росії проти України НАТО суттєво наростило військову присутність у регіоні.

    На цьому тлі Кремль дедалі частіше використовує жорстку риторику щодо держав Альянсу. Російські посадовці та пропагандистські медіа регулярно звинувачують країни НАТО у «безпосередній участі» у війні через постачання зброї Україні та підтримку українських сил оборони.

    Водночас останніми місяцями Україна значно посилила удари дронами по військових об’єктах, аеродромах, нафтобазах та підприємствах військово-промислового комплексу на території РФ. Російська влада неодноразово заявляла про атаки безпілотників у прикордонних та центральних регіонах країни.

    Напередодні президент Зеленський повідомляв, що українська розвідка фіксує підготовку Росією нових масованих ракетно-дронових ударів по Україні. За його словами, Кремль може готувати атаки по політичних і військових об’єктах, а також так званих «центрах ухвалення рішень».

    Президент також наголошував, що Україна готова відповідати на російські атаки, зокрема ударами по нафтовій інфраструктурі РФ, військових підприємствах та особах, причетних до воєнних злочинів.

    Додаткову увагу до теми привернули і нещодавні інциденти у Латвії. На початку травня латвійські військові повідомляли про порушення повітряного простору країни безпілотниками, які, за попередніми даними, могли залетіти з території Росії. Тоді у країні зафіксували падіння щонайменше двох дронів.

    Аналітики зазначають, що нинішні заяви СЗР РФ можуть бути частиною інформаційного та психологічного тиску на країни НАТО. Водночас прямих доказів підготовки Україною ударів по Росії з території Латвії російська сторона не надала.

  • Угорщина вислала російського розвідника

    Угорщина вислала російського розвідника

    Угорщина непублічно вислала з країни російського розвідника, який працював під дипломатичним прикриттям і, за даними розслідування, намагався встановлювати контакти з впливовими політичними та аналітичними структурами, близькими до оточення прем’єр-міністра Віктора Орбана. Про це повідомляє VSquare із посиланням на кілька джерел в угорському уряді.

    Йдеться про 36-річного третього секретаря посольства Росії в Будапешті Артура Сушкова. За даними журналістів, він залишив територію Угорщини разом із дружиною 4 травня 2026 року після рішення про його висилку. Угорські спецслужби ідентифікували його як співробітника Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації, який діяв під дипломатичним прикриттям.

    Розслідування встановило, що Сушков зосереджував свою діяльність на проникненні у праві політичні кола, аналітичні центри та освітні установи, які мають вплив на формування зовнішньої політики Угорщини. Серед структур, до яких він намагався отримати доступ, називають Колегіум Матіаса Корвіна (MCC), Угорський інститут міжнародних відносин (HIIA), а також Інститут стратегії та політики імені Джона Лукача при Університеті державної служби Людовіка, де готують кадри для армії, поліції та спецслужб.

    За інформацією джерел, Сушков проводив закриті зустрічі, встановлював неформальні контакти з представниками експертного середовища та намагався вибудовувати мережу інформаторів. Також він проявляв інтерес до внутрішньополітичної ситуації в Угорщині та її позиції щодо війни Росії проти України, що викликало особливу увагу контррозвідки.

    У ході операції, яку проводило Управління із захисту конституції Угорщини у співпраці зі спецслужбою однієї з країн НАТО, було встановлено, що російський дипломат міг ініціювати процес вербування щонайменше трьох осіб. Ці дані стали одним із ключових аргументів для ухвалення рішення про його висилку.

    Водночас журналістське розслідування вказує, що рішення про видворення Сушкова ухвалили із затримкою. Спочатку, за даними джерел, угорська контррозвідка ще в лютому 2026 року пропонувала негайно припинити його діяльність і вислати з країни. Однак тоді ця ініціатива не була підтримана політичним керівництвом.

    Причиною затримки називають політичний контекст: напередодні парламентських виборів уряд Орбана не хотів загострювати відносини з Москвою, яка, за оцінками співрозмовників журналістів, зберігала інтерес до політичних процесів в Угорщині та могла розглядатися як фактор зовнішньої підтримки чинної влади. Лише після виборів 12 квітня, коли політична ситуація змінилася, рішення про висилку було реалізовано.

    Офіційно Будапешт не оприлюднював деталі операції та не підтверджував публічно звинувачення у шпигунстві. Водночас джерела в спецслужбах країн НАТО зазначають, що навіть після висилки Сушкова в російському посольстві в Будапешті можуть залишатися щонайменше десять осіб, які ідентифікуються або підозрюються як співробітники російських спецслужб під дипломатичним прикриттям.

    Інцидент став черговим епізодом у довготривалих дискусіях щодо ролі Росії в Центральній Європі та рівня її розвідувальної активності в країнах НАТО. Угорщина неодноразово опинялася в центрі уваги через свої політичні контакти з Москвою та більш обережну позицію щодо санкційної політики ЄС.

    Паралельно в країні тривають і внутрішньополітичні процеси, які посилюють увагу до діяльності державних інституцій. Раніше повідомлялося про розслідування щодо бізнес-структур, які отримували значні державні контракти за часів уряду Орбана. Сам прем’єр заявляв про намір залишатися лідером партії «Фідес» за підтримки її з’їзду, хоча й допускав можливість відмови від депутатського мандата в новому парламенті.

    На тлі цих подій висилка російського розвідника стала ще одним сигналом посилення роботи угорської контррозвідки та водночас показала складний баланс між політичними інтересами та безпековими рішеннями всередині країни.