Golosnovinua.com

Позначка: тарифи на електроенергію

  • Тариф на світло восени не зміниться: Свириденко назвала ціну, яку платитимуть українці

    Тариф на світло восени не зміниться: Свириденко назвала ціну, яку платитимуть українці

    Українці й надалі сплачуватимуть за електроенергію за чинним тарифом — 4,32 грн за 1 кВт·год. Підвищення вартості електроенергії для побутових споживачів восени не передбачається: уряд продовжив дію чиного тарифу до 31 жовтня 2026 року. Про це повідомила ексочільниця уряду України Юлія Свириденко.

    За словами очільниці уряду, рішення дозволить зберегти стабільні витрати домогосподарств напередодні нового опалювального сезону. Це означає, що у вересні та жовтні всі побутові споживачі оплачуватимуть електроенергію за чинною ціною — 4,32 грн за кВт·год, без будь-яких змін або додаткових коефіцієнтів.

    Свириденко наголосила, що уряд також залишає спеціальні умови для громадян, які використовують електроенергію як основне джерело опалення. Пільговий тариф діятиме протягом опалювального сезону — з 1 жовтня до 30 квітня. Він поширюватиметься на приватні будинки та квартири з електроопаленням, а також багатоквартирні будинки, які не підключені до газопостачання та систем централізованого або автономного теплопостачання.

    Для таких споживачів вартість електроенергії становитиме 2,64 грн за 1 кВт·год, але лише за умови, що місячне споживання не перевищує 2000 кВт·год. Якщо цей ліміт буде перевищено, за електроенергію понад встановлений обсяг доведеться сплачувати вже за загальним тарифом — 4,32 грн за кВт·год.

    Таким чином уряд зберігає механізм державної підтримки для сімей, які мають високий рівень споживання електроенергії через використання електричних систем опалення. Це дозволяє зменшити фінансове навантаження на такі домогосподарства в осінньо-зимовий період, коли витрати на електроенергію традиційно зростають.

    Чинний тариф для населення діє в межах механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО), який дозволяє забезпечувати електроенергію для побутових споживачів за фіксованою ціною, нижчою за ринкову. Рішення про його продовження Кабінет Міністрів ухвалив наприкінці квітня 2026 року.

    Питання можливого перегляду тарифів залишається актуальним у контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. У меморандумі з МВФ зазначається, що після завершення воєнного стану та стабілізації енергетичного сектору Україна має поступово переходити до економічно обґрунтованих тарифів. Однак, за інформацією уряду, перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги очікується не раніше 2027 року.

    Експерти енергетичного ринку неодноразово зазначали, що нинішній тариф для населення не покриває повної ринкової вартості виробництва та постачання електроенергії. Водночас під час повномасштабної війни держава утримує соціально прийнятний рівень цін, щоб не допустити різкого зростання фінансового навантаження на громадян.

    Особливо актуальним це питання залишається напередодні нового опалювального сезону, коли споживання електроенергії традиційно збільшується. В умовах постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру уряд паралельно працює над відновленням пошкоджених енергетичних об’єктів, накопиченням резервів обладнання та підготовкою енергосистеми до зимових пікових навантажень.

    Наразі ж для побутових споживачів рішення уряду означає, що до кінця жовтня жодних змін у платіжках за електроенергію не буде. Базовий тариф залишатиметься на рівні 4,32 грн за кВт·год, а для домогосподарств з електроопаленням у межах встановленого ліміту й надалі діятиме пільгова ставка 2,64 грн за кВт·год під час опалювального сезону.

  • НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП розглядає можливість суттєвого перегляду тарифів для НЕК Укренерго, який може набрати чинності з 1 липня 2026 року. Йдеться про оновлення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, що є ключовими елементами функціонування об’єднаної енергосистеми України та визначають вартість транспортування електроенергії магістральними мережами.

    Питання було винесене на розгляд під час засідання НКРЕКП, де регулятор представив попередні розрахунки нових тарифів. Згідно з проєктом, тариф на передачу електроенергії пропонується встановити на рівні 903,53 гривні за мегават-годину без урахування ПДВ, що на понад 21 відсоток вище чинного рівня. Окремо передбачено суттєві зміни для підприємств металургійної галузі, зокрема для так званої “зеленої” електрометалургії, для якої тариф може зрости до 535,97 гривні за мегават-годину, що означає збільшення приблизно на 42 відсотки.

    Також регулятор розглядає підвищення тарифу на диспетчеризацію, який відповідає за балансування енергосистеми та оперативне управління потоками електроенергії. У проєкті пропонується встановити його на рівні 118,64 гривні за мегават-годину, що означає зростання майже на 8 відсотків. У НКРЕКП наголошують, що ці показники є попередніми та можуть бути змінені після публічного обговорення, консультацій з учасниками ринку та остаточного затвердження рішення.

    Водночас сам Укренерго пропонував значно більш суттєве підвищення тарифів. У первинних розрахунках компанія закладала збільшення тарифу на передачу майже на третину, підвищення для промислових споживачів ще на понад половину, а також суттєве зростання вартості диспетчеризації більш ніж на 50 відсотків. Таким чином, запропонований регулятором варіант наразі виглядає як компромісний між потребами оператора системи передачі та загальними економічними обмеженнями.

    Причини перегляду тарифів, за даними енергетичних джерел і профільних медіа, пов’язані з кількома ключовими факторами. Серед них насамперед зростання валютних курсів, яке безпосередньо впливає на витрати компанії, особливо в частині зобов’язань перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, адже їхня компенсація частково прив’язана до євро. Додатковим чинником є перегляд прогнозного балансу Об’єднаної енергосистеми України, згідно з яким очікується зменшення загального виробництва електроенергії приблизно на 9,5 відсотка та скорочення обсягів її передачі на 5,5 відсотка, що автоматично впливає на розподіл витрат інфраструктури.

    Ще одним важливим елементом у розрахунках є зміни на ринку електроенергії після лібералізації цінових обмежень. Очікується, що перегляд прайс-кепів з 1 травня 2026 року призведе до зростання середньозваженої ціни електроенергії, яка використовується як базовий орієнтир у взаєморозрахунках між учасниками ринку. Це також впливає на фінансову модель роботи оператора системи передачі та потребує коригування тарифної політики.

    У НКРЕКП підкреслюють, що запропоновані зміни не стосуватимуться побутових споживачів і не вплинуть безпосередньо на тариф для населення. Водночас промислові підприємства, особливо енергоємні галузі, можуть відчути додаткове фінансове навантаження, що потенційно позначиться на собівартості продукції та конкурентоспроможності окремих секторів економіки.

    Остаточне рішення щодо тарифів буде ухвалено після завершення всіх процедур обговорення та погодження. Регулятор наголошує, що процес є відкритим і передбачає врахування позицій учасників ринку, експертів та профільних асоціацій. У той же час енергетичний сектор України залишається в стані реформування та адаптації до нових економічних умов, що зумовлює регулярний перегляд тарифної політики з урахуванням макроекономічних та ринкових факторів.

  • Постачальники масово відмовляються від лікарень через ризики закупівель

    Постачальники масово відмовляються від лікарень через ризики закупівель

    Постачальники електроенергії дедалі частіше відмовляються від співпраці з лікарнями, комунальними підприємствами, школами та іншими бюджетними установами через високі юридичні та кримінальні ризики, які виникають під час державних закупівель. Представники енергетичного ринку заявляють, що нинішня система контролю та судова практика фактично роблять роботу з бюджетним сегментом непередбачуваною та економічно небезпечною для компаній.

    Про це заявила директорка з енергозбуту ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС РІ ГРУП» Христина Ян. За її словами, частина постачальників уже фактично припинила участь у тендерах для бюджетних установ, оскільки ризики роботи в цьому сегменті перевищують потенційні вигоди.

    Представниця компанії наголосила, що проблема полягає не лише у фінансових труднощах, а й у постійній зміні підходів до трактування законодавства, умов договорів та механізмів державних закупівель. За її словами, навіть укладання контракту з бюджетною установою нині може обернутися для постачальника судовими процесами або претензіями правоохоронних органів.

    «Зміна правил, тому що у нас взагалі зараз працювати з бюджетними установами — це вже ризик. Сам факт укладання цього договору. І як практика, ми ще намагаємось, в той час, коли інші компанії вже відходять дійсно від роботи з цими установами, ми ще намагаємось тяжко-важко, але намагаємось працювати», — заявила Христина Ян.

    За словами учасників ринку, ситуація особливо загострилася після того, як правоохоронні органи та прокуратура почали активніше оскаржувати зміни цін у договорах на постачання електроенергії для бюджетних установ. Постачальники стверджують, що нинішня система не враховує специфіку енергетичного ринку, де ціна ресурсу може змінюватися практично щодня залежно від попиту, імпорту, дефіциту генерації, сезонних факторів та рішень Регулятора.

    У компаніях зазначають, що постачальники не мають технічної можливості зафіксувати вартість електроенергії на тривалий період, особливо в умовах війни та постійних коливань на ринку. Водночас правила державних закупівель часто передбачають жорсткі обмеження на зміну ціни у вже укладених договорах.

    Саме через це, за словами Христини Ян, дедалі більше компаній залишають бюджетний сегмент, вважаючи його токсичним та юридично небезпечним.

    Вона наголосила, що постачальники намагаються довести свою позицію у судах та пояснити державним органам, що постійна зміна правил гри руйнує ринок електроенергії та скорочує конкуренцію.

    «Доводити органам, що зміна правил на шляху — це шлях в нікуди. Короткострокове наповнення бюджету, воно просто знищить ринок. Ми активно зараз виступаємо в судах, доводимо свою позицію. І наразі вона, я можу сказати, що наразі вона безрезультатна», — заявила Христина Ян.

    Окремо представниця компанії повідомила, що ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС РІ ГРУП» готує судовий позов щодо скасування окремих положень постанови Кабінету Міністрів №1178. Йдеться насамперед про норми, які регулюють механізм зміни ціни у договорах на закупівлю електроенергії.

    На думку учасників ринку, чинні правила не відповідають реаліям енергетичного сектору та створюють ситуацію, коли постачальники змушені або працювати собі у збиток, або достроково припиняти виконання договорів.

    «Наразі ми взагалі готуємо позов щодо скасування постанови 1178. А саме цих частин про зміну ціни», — повідомила Христина Ян.

    Окрему критику з боку бізнесу викликають підходи правоохоронних органів до розрахунку так званих збитків у справах щодо закупівель електроенергії. За словами представників компаній, у деяких випадках прокуратура порівнює біржову ціну електроенергії на ринку «на добу наперед» із кінцевою ціною для споживача, не враховуючи обов’язкові складові тарифу.

    Йдеться, зокрема, про ПДВ, тариф на передачу електроенергії, послуги операторів систем розподілу, балансування та інші платежі, які формують кінцеву вартість електроенергії для лікарень, шкіл чи комунальних підприємств.

    «У нас ми отримали розрахунок збитків на 5 мільйонів. Де прокуратура пише: РДН був 5,40, ви продаєте по 8,32. Ми питаємо, що входить в ціну для кінцевого споживача. Вони не знають. Вони порівнюють 5,40 і 8,32. Вони взагалі не мають уявлення, що таке 8,32, де там ПДВ, передача. Вони цього не знають, а суди це задовольняють», — заявила Христина Ян.

    Учасники ринку попереджають, що така практика вже призводить до зменшення кількості постачальників, готових брати участь у тендерах для бюджетних установ. Це, у свою чергу, може негативно вплинути на конкуренцію та призвести до ситуації, коли лікарні, водоканали, школи чи інші комунальні заклади отримуватимуть значно менше пропозицій або взагалі залишатимуться без учасників тендерів.

    Раніше про аналогічні проблеми заявляв директор ТОВ «Євро Трейд Енерджі» Олександр Кудим. За його словами, нинішня практика державних закупівель робить ринок дедалі менш конкурентним, а ризики для постачальників — дедалі більшими.

    Експерти наголошують, що проблема виникає на тлі загальної фінансової кризи в українській енергетиці. Станом на сьогодні сукупні борги на енергетичному ринку України оцінюються приблизно у 200 млрд грн. Значна частина цих боргів пов’язана із хронічними неплатежами, складною системою взаєморозрахунків та дефіцитом коштів у різних сегментах ринку.

    Ситуація додатково ускладнюється війною, пошкодженням енергетичної інфраструктури, необхідністю імпорту електроенергії та нестабільністю цін на ринку. У таких умовах постачальники заявляють, що без змін у підходах до державних закупівель та судової практики ринок може втратити ще більше компаній.

    Учасники галузі закликають державу переглянути чинні механізми регулювання та адаптувати правила закупівель до реальних умов роботи енергетичного ринку. Інакше, попереджають вони, бюджетні установи можуть зіткнутися не лише зі зростанням цін, а й із дефіцитом постачальників електроенергії, що створить додаткові ризики для стабільного функціонування лікарень, комунальної інфраструктури та інших критично важливих об’єктів.

  • Укренерго просить підвищити тариф на передачу електроенергії

    Укренерго просить підвищити тариф на передачу електроенергії

    НЕК Укренерго звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із пропозицією переглянути тарифи на передачу електроенергії та диспетчерське управління енергосистемою на 2026 рік. У компанії пояснюють необхідність підвищення тарифів комплексом фінансових, економічних та ринкових факторів, які посилилися на тлі війни, коливань валютного курсу та змін на енергетичному ринку України. Про це йдеться в офіційному повідомленні Укренерго.

    Однією з ключових причин для перегляду тарифів компанія називає суттєве зростання валютних курсів. В “Укренерго” наголошують, що значна частина фінансових зобов’язань компанії прямо або опосередковано прив’язана до іноземної валюти, насамперед євро.

    Особливо це стосується виконання спеціальних обов’язків перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел. В Україні діє система підтримки “зеленої” генерації, в межах якої тариф для виробників частково фіксується в євро. Через це девальвація гривні автоматично збільшує витрати оператора системи передачі.

    “Це створює додаткове фінансове навантаження на “Укренерго”, зокрема в контексті виконання передбачених чинним законодавством спеціальних обов’язків перед “зеленою” генерацією, ціна якої фіксується в євро”, — пояснили у компанії.

    У компанії фактично визнають, що нинішній рівень тарифів уже не дозволяє повною мірою компенсувати витрати, які виникають через валютні ризики та зміни економічної ситуації.

    Ще одним важливим фактором стала зміна прогнозного балансу Об’єднаної енергетичної системи України до кінця 2026 року. Згідно з новими розрахунками, прогнозний обсяг відпуску електроенергії в країні скоротиться на 9,5%, а обсяг її передачі — на 5,5%.

    Для оператора системи передачі це означає суттєве зменшення доходів, адже тарифна виручка “Укренерго” безпосередньо залежить від обсягів переданої електроенергії.

    “Це прямо впливає на обсяг тарифних надходжень, за рахунок яких мають покриватись інші статті видатків НЕК “Укренерго” як оператора системи передачі”, — зазначається у повідомленні.

    Фактично в компанії попереджають, що за нинішніх умов без перегляду тарифів можуть виникати труднощі із фінансуванням критично важливих напрямків роботи енергосистеми.

    Ситуацію додатково ускладнює рішення НКРЕКП про лібералізацію прайс-кепів — граничних цін на ринку електроенергії. З 1 травня 2026 року регулятор пом’якшив обмеження на ціни, що призвело до зростання середньозваженої вартості електроенергії на ринку.

    У “Укренерго” пояснюють, що це також впливає на фінансові розрахунки компанії з іншими учасниками ринку, оскільки збільшується база для взаєморозрахунків.

    “Сукупність усіх цих факторів вимагає невідкладного реагування”, — наголосили в компанії.

    Водночас в “Укренерго” окремо підкреслюють, що запропоноване підвищення тарифів не означає автоматичного підвищення вартості електроенергії для населення. Компанія нагадує, що тариф на передачу електроенергії напряму не застосовується до побутових споживачів.

    Тобто нинішня фіксована ціна електроенергії для населення формально не змінюється через рішення щодо тарифів оператора системи передачі. Водночас експерти енергетичного ринку неодноразово зазначали, що будь-які зміни тарифів у секторі в довгостроковій перспективі все одно впливають на загальну структуру собівартості електроенергії.

    Питання тарифів “Укренерго” залишається одним із найбільш дискусійних у сфері енергетики ще з початку повномасштабної війни. Компанія регулярно заявляє про зростання фінансового навантаження через необхідність підтримки енергосистеми після масованих російських атак.

    Після ударів по енергетичній інфраструктурі у 2022–2025 роках “Укренерго” змушене спрямовувати значні ресурси на аварійні ремонти, відновлення підстанцій, мереж та забезпечення стабільності роботи енергосистеми.

    Крім того, оператор системи передачі продовжує працювати в умовах високих витрат на імпорт обладнання, закупівлю трансформаторів, кабельної продукції та іншої техніки, значна частина якої закуповується за кордоном.

    Фінансове навантаження на енергетичний сектор також посилюється через скорочення споживання електроенергії. Через війну частина промислових підприємств або зупинила роботу, або працює не на повну потужність. Це безпосередньо впливає на доходи енергетичних компаній.

    Наприкінці 2025 року НКРЕКП уже ухвалювала рішення про двоетапне підвищення тарифу “Укренерго” на 2026 рік. Із 1 січня до 31 березня тариф становив 713,68 гривні за мегават-годину, що приблизно на 4% більше, ніж роком раніше.

    Із 1 квітня тариф було підвищено до 742,91 гривні за мегават-годину, що означало зростання вже на 8,2%.

    Тепер компанія фактично просить про новий перегляд тарифної політики через зміну макроекономічних умов та фінансових прогнозів.

    Рішення щодо можливого підвищення тарифів має ухвалити НКРЕКП після аналізу пропозицій “Укренерго” та проведення відповідних регуляторних процедур. Наразі конкретні параметри можливого нового тарифу офіційно ще не оприлюднені.

    На тлі війни стабільна робота Укренерго залишається одним із ключових факторів енергетичної безпеки країни. Саме оператор системи передачі відповідає за балансування енергосистеми, міжрегіональний розподіл електроенергії та інтеграцію України до європейської енергомережі ENTSO-E.

    В умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру питання фінансової стабільності енергокомпаній стає критично важливим для проходження наступного опалювального сезону та забезпечення безперебійного електропостачання в країні.

  • Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

    Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

    Рінат Ахметов знову посів перше місце в рейтингу найприбутковіших бізнесменів України за версією Опендатабот. Однак за зовнішнім фасадом фінансового успіху, на думку критиків, ховається роками вибудувана система монопольного впливу на енергетичний ринок, яка дозволяє отримувати надприбутки за рахунок держави та споживачів.

    Ключовим елементом цієї системи є холдинг ДТЕК, який контролює значну частину вугільної генерації та розподільчих мереж. Така концентрація дала групі можливість фактично диктувати умови на стратегічному ринку. Під гаслами стабілізації енергосистеми та відновлення інфраструктури, за оцінками експертів, відбувається системне перекачування бюджетних коштів і платежів населення в інтересах приватного бізнесу.

    Суть моделі полягає у створенні керованого дефіциту. Йдеться про ситуації, коли енергоблоки виводяться в так звані аварійні або планові ремонти саме в пікові періоди споживання. Це обмежує пропозицію електроенергії та провокує різке зростання цін на балансуючому ринку. За даними ринку, у період з 2021 по 2024 рік вартість електроенергії на цьому сегменті зросла приблизно на 151 відсоток.

    Фінансові потоки, пов’язані з реалізацією електроенергії кінцевим споживачам, акумулюються через мережу компаній бренду YASNO, зокрема «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги» та «Донецькі енергетичні послуги». Частина прибутків, за даними аналітиків, виводиться через іноземні структури, серед яких фігурують Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd.

    Окремим елементом цієї системи стали публічні закупівлі. Після витіснення конкурентів шляхом демпінгу, структури, пов’язані з групою Ахметова, за даними розслідувань, підвищують вартість контрактів для державних установ через додаткові угоди. Зростання ціни в таких випадках може становити від 30 до 90 відсотків від початкової вартості договору.

    Особливу увагу привертає тарифна політика щодо населення. У платіжках було закладено понад 38 мільярдів гривень на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас акти виконаних робіт, за оцінками контролюючих органів і журналістів, часто не містять детальної розшифровки, а окремі об’єкти можуть включатися до витрат повторно.

    Паралельно компанії «ДТЕК Енерго», «ДТЕК Мережі» та «Західенерго» отримують мільярдні компенсації з державного бюджету за процедурами, які критики називають неконкурентними. Такі рішення погоджувалися за участі Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

    На цьому тлі правоохоронна система, за словами авторів розслідувань, демонструє фактичну бездіяльність. Попри відкриті кримінальні провадження, зокрема №22025101110001224 та №22025101110000103 за фактами можливих зловживань владою, слідчі дії не мають помітного розвитку. Зазначається, що слідчі СБУ та Національної поліції уникають активних кроків, а Київська міська прокуратура не виконує ухвали Печерського районного суду щодо перевірки діяльності структур ДТЕК.

    Критики наголошують, що така ситуація фактично легалізує енергетичний диктат. У цих умовах блекаути стають не лише наслідком війни чи технічних проблем, а й приводом для чергового підвищення тарифів і зміцнення позицій олігархічної групи. Деолігархізація енергетичного сектору, від якого безпосередньо залежить національна безпека, у такій конфігурації виглядає радше імітацією, ніж реальним процесом.

  • Яким буде тариф на електроенергію в Україні з 1 лютого: як заощадити

    Яким буде тариф на електроенергію в Україні з 1 лютого: як заощадити

    З початку лютого 2025 року тариф на електроенергію в Україні становитиме 4,32 грн за 1 кВт*год. Це рішення уряд ухвалив у межах механізму накладання спеціальних обов’язків (НСО). Наступний перегляд тарифу, ймовірно, відбудеться лише після завершення опалювального сезону, однак змін може і не бути.

    Як платити менше за електроенергію?

    Українці можуть заощаджувати, використовуючи багатозонні лічильники, які дозволяють сплачувати за споживання електроенергії за диференційованими тарифами залежно від часу доби:

    • Двозонний лічильник:
      У нічний час (з 23:00 до 07:00) тариф зменшується вдвічі – до 2,16 грн за 1 кВт*год. Усі інші години діє стандартна ставка – 4,32 грн.
    • Тризонний лічильник:
      • Нічний тариф (23:00–07:00): 1,728 грн за 1 кВт*год.
      • Напівпіковий (07:00–08:00, 11:00–20:00, 22:00–23:00): 4,34 грн за 1 кВт*год.
      • Піковий (08:00–11:00, 20:00–22:00): 6,48 грн за 1 кВт*год.

    Кому вигідний тризонний лічильник?

    Такий тип обліку підходить для тих, хто має значне споживання електроенергії та може змінити свої звички використання техніки. Наприклад, якщо ви уникаєте користування електроприладами у пікові години, то тризонний тариф дозволить суттєво знизити витрати.

    Як перейти на багатозонний тариф?

    1. Придбати відповідний багатозонний лічильник.
    2. Звернутися до постачальника електроенергії з заявою про перехід на новий тариф.
    3. Після встановлення лічильника та налаштування тарифного обліку використовувати електроенергію згідно з графіками зонального споживання.

    Корисні поради для заощадження

    • Використовуйте енергоємні прилади (пральну чи посудомийну машину) в нічний час.
    • Плануйте заряджання пристроїв (електромобілів, акумуляторів) на період дії найнижчих тарифів.
    • Аналізуйте своє споживання і налаштовуйте побут відповідно до зонального тарифу.

    Переходячи на багатозонні тарифи, споживачі можуть оптимізувати витрати на електроенергію навіть за умови зростання тарифів у майбутньому.

  • Підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде “незначним”, заявила заступник міністра енергетики

    Підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде “незначним”, заявила заступник міністра енергетики

    За словами заступника міністра енергетики України Світлани Гринчук, підвищення тарифів на електроенергію в країні є неминучим, однак воно буде здійснене на “незначному” рівні. Це відбудеться в контексті аналізу всіх фінансових ресурсів, які доступні українському уряду, включаючи допомогу з боку міжнародних партнерів.

    “Ми обговорюємо, зокрема підвищення тарифів. Ми аналізуємо всі доступні нам фінансові ресурси, зокрема допомогу, яку надають наші партнери, задекларовану ними і яку буде надано найближчим часом. Аналізуємо можливості наших енергетичних підприємств, зокрема обговорюємо можливість підвищення тарифу”, – сказала Гринчук.

    “Очевидно, що незначне підвищення тарифу все-таки відбудеться. Але саме зараз рішення ще не ухвалено, тривають дискусії”, – додала вона.

    Раніше нардеп Олексій Кучеренко заявляв, що влада планує підняти тариф у півтора раза – до 3,5-4 грн/кВт-год (зараз 2,64 грн).

  • Зміна тарифів на електроенергію

    Зміна тарифів на електроенергію

    Маємо інсайди з Кабміну та Ради щодо змін ціни на електроенергію.

    Тариф для населення точно піднімають найближчим часом. Зараз триває обговорення, на скільки саме. Поки що основна ідея підняти з 2.64 грн/кВт до 3.2 грн/кВт.

    Ринковий тариф зараз близько 3.8 грн/кВт, але населення платить лише 2.64 грн/кВт, а бізнес від 5 до 7 грн/кВт. Західні партнери заявили, що більше не фінансуватимуть пільговий тариф для нашого населення і вимагають вивести загальний тариф щонайменше на собівартість (близько 3.8 грн/кВт), оскільки бізнес більші тарифи вже не потягне, то настала черга піднімати населенню.

    Поки незрозуміло, чи зроблять тариф знову гнучким (хто споживає більше – платить більше, хто споживає менше – платить менше), а також незрозуміло про сезонні тарифи і на е/е, і на газ (коли споживання менше – тариф більший, наприклад газ влітку по 9 грн/куб, а взимку по 8 грн/куб).