Позначка: ТЦК

  • Мобілізація з 31 жовтня: чи втратять українці відстрочки та кого торкнуться зміни

    Мобілізація з 31 жовтня: чи втратять українці відстрочки та кого торкнуться зміни

    В Україні 30 жовтня завершується черговий етап автоматичного продовження відстрочок від мобілізації. Міністерство оборони повідомило, що понад 90% чинних відстрочок можуть оновитися без повторного подання заяв та особистого звернення до державних установ. Водночас частині військовозобов’язаних доведеться самостійно перевірити свої дані або повторно подати документи, якщо система не зможе підтвердити підстави для відстрочки.

    Про це повідомляє Міністерство оборони України.

    За інформацією відомства, автоматичне продовження відстрочок розпочалося 17 жовтня і триватиме до 30 жовтня включно. Процес відбувається поступово, тому сповіщення в застосунку «Резерв+» надходять користувачам у різний час.

    У Міноборони наголосили, що відсутність повідомлення станом на ранок 30 жовтня не означає автоматичної втрати права на відстрочку. Система продовжує перевіряти інформацію в державних реєстрах, після чого громадянин має отримати сповіщення про результат.

    Головне — після 30 жовтня чинні відстрочки не скасовуються автоматично. Якщо військовозобов’язаний зберігає законні підстави для їх отримання, а державні реєстри містять необхідні відомості, строк дії відстрочки може бути продовжений без додаткових заяв.

    Автоматичне продовження працює незалежно від того, де людина раніше оформлювала відстрочку — через застосунок «Резерв+» чи центр надання адміністративних послуг.

    При цьому сам застосунок не ухвалює рішення про продовження. Він лише відображає актуальну інформацію з державного реєстру військовозобов’язаних.

    У Міноборони пояснили, що для перевірки статусу потрібно відкрити «Резерв+», натиснути символ «+» і вибрати функцію «Оновити документ». Після оновлення необхідно знову відкрити додаткове меню та перейти до розділу «Переглянути документ».

    Саме там зазначатиметься актуальний строк дії відстрочки.

    Якщо в документі відображається формулювання «до завершення мобілізації», це означає, що відстрочка діє до кінця поточного періоду мобілізації. Конкретну дату можна переглянути в розширених відомостях.

    У разі подальшого продовження мобілізації відстрочка для визначених категорій громадян також може оновитися автоматично, якщо законні підстави для неї залишатимуться чинними.

    Загалом автоматичне продовження доступне для 22 категорій військовозобов’язаних.

    До них належать люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до військової служби за станом здоров’я, батьки трьох і більше дітей, одинокі батьки, а також особи, які виховують дітей з інвалідністю або тяжкими захворюваннями.

    Автоматичне продовження також передбачене для громадян, які здійснюють догляд за близькими родичами за визначених законом обставин, опікунів недієздатних осіб та людей, які мають чоловіка, дружину або батьків з інвалідністю відповідних груп.

    Окремо до переліку входять студенти, аспіранти, науковці, викладачі закладів вищої та професійної освіти, а також педагогічні працівники загальноосвітніх закладів.

    Крім того, автоматично можуть продовжуватися відстрочки громадян, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час війни, осіб, які були незаконно позбавлені свободи через російську агресію, звільнених із полону військовослужбовців та деяких інших визначених законодавством категорій.

    Однак належність до відповідної категорії ще не гарантує успішного автоматичного продовження.

    Ключовою умовою є наявність актуальних відомостей у державних реєстрах. Якщо інформація про сімейний стан, інвалідність, навчання чи інші підстави відсутня або застаріла, система може не підтвердити право на відстрочку.

    У такому разі «Резерв+» має повідомити користувача про неможливість автоматичного продовження.

    У Міноборони підкреслили, що таке повідомлення не обов’язково означає втрату законного права на відстрочку. Найчастіше проблема може бути пов’язана саме з невідповідністю або відсутністю необхідних даних.

    Якщо відстрочка не продовжилася, військовозобов’язаному рекомендують перевірити інформацію у відповідних державних реєстрах та за потреби оновити її.

    Після цього можна повторно подати запит через «Резерв+», якщо для відповідної категорії передбачена електронна послуга. Альтернативний варіант — звернутися з необхідними документами до будь-якого зручного ЦНАП.

    При цьому подавати заяву безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не потрібно.

    Важливо, що вже оформлена відстрочка залишається чинною до завершення строку, на який її було надано. Сам факт відсутності автоматичного оновлення не означає, що вона припинила діяти раніше зазначеної дати.

    У Міноборони також звернули увагу на різницю між автоматичним продовженням чинної відстрочки та оформленням нової.

    Якщо перша процедура доступна для 22 категорій громадян, то нову відстрочку через «Резерв+» наразі можуть отримати представники лише 12 категорій.

    Серед них — люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до служби, багатодітні батьки, одинокі батьки, студенти, аспіранти, педагоги та науковці, а також окремі категорії громадян, які мають родичів з інвалідністю або дітей військовослужбовців.

    Для решти категорій оформлення здійснюється через ЦНАП із поданням необхідних документів.

    У Міністерстві оборони зазначили, що поступово розширюватимуть перелік послуг, доступних у «Резерв+», у міру вдосконалення обміну інформацією між державними реєстрами.

    Таким чином, 31 жовтня не стане датою масового скасування відстрочок від мобілізації. Для більшості громадян із підтвердженими підставами їхню дію мають продовжити автоматично.

    Водночас військовозобов’язаним варто перевірити інформацію у своєму електронному військово-обліковому документі та переконатися, що відстрочка має актуальний строк дії. Якщо система не змогла підтвердити право на неї, необхідно оновити відомості та скористатися передбаченою процедурою оформлення.

  • «Смертельно придатний»: 57-річного педіатра мобілізували, а за три тижні він помер від онкології

    «Смертельно придатний»: 57-річного педіатра мобілізували, а за три тижні він помер від онкології

    На Харківщині розгорівся скандал через смерть 57-річного лікаря-педіатра Ігоря Ревеки, який помер у лікарні Дніпра лише через 21 день після мобілізації. Медика з багаторічним досвідом роботи призвали до штурмового полку та зарахували на посаду стрільця-помічника гранатометника. Згодом з’ясувалося, що причиною його смерті, за інформацією військової частини, стало злоякісне новоутворення сигмовидної кишки. Командування Сухопутних військ уже розпочало перевірку обставин мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та смерті чоловіка.

    Смерть військовослужбовця раніше офіційно підтвердила Златопільська міська рада Харківської області.

    Ігор Ревека народився 12 серпня 1969 року. Він здобув освіту в Красноградському медичному училищі та Харківському медичному університеті, закінчив військову кафедру за спеціальністю військового лікаря-педіатра й отримав звання лейтенанта запасу. У цивільному житті багато років працював лікарем швидкої допомоги та педіатром у Харкові.

    Першою публічно розповіла про трагедію його падчерка. У соціальній мережі Threads вона написала, що чоловік був одним із найкращих педіатрів Харкова, допомагав людям під час пандемії COVID-19, а родина дізналася про його смерть невдовзі після мобілізації.

    Історія викликала значний резонанс. Пацієнти згадували Ревеку як уважного лікаря, який допомагав дітям навіть у складних випадках. Водночас користувачі соцмереж почали ставити запитання: чому досвідченого медика з офіцерським званням призвали на піхотну посаду та як він зміг пройти військово-лікарську комісію, якщо згодом помер від онкологічного захворювання?

    За інформацією 1-го окремого штурмового полку, Ігоря Ревеку мобілізували 25 вересня 2026 року. З 27 вересня до 2 жовтня він перебував у пункті постійної дислокації військової частини, а 3 жовтня розпочав базову загальновійськову підготовку.

    Уже 5 жовтня військовослужбовець поскаржився на погіршення самопочуття. Його госпіталізували до лікарні в Дніпрі, де 16 жовтня він помер.

    У військовій частині повідомили, що причиною смерті стало злоякісне новоутворення сигмовидної кишки. Командування також заявило, що захворювання не було пов’язане з проходженням військової служби.

    ФОТО: офіційне сповіщення про смерть, яке отримали рідні лікаря

    Проте ці пояснення не зняли запитань щодо результатів попереднього медичного огляду. Наразі публічно не встановлено, чи було відоме онкологічне захворювання на момент проходження ВЛК, які саме обстеження проводили лікарі та чи мав Ревека медичні документи, які могли вплинути на висновок щодо придатності до служби.

    У публікації «Коротко про» також порушується питання можливої останньої стадії онкологічного захворювання. Водночас офіційно оприлюднених результатів обстежень, які б підтверджували конкретну стадію раку на момент мобілізації, немає.

    Ще одним предметом дискусії стало військове призначення педіатра. У документах Ігор Ревека значився стрільцем-помічником гранатометника, хоча мав медичну освіту, досвід роботи та звання лейтенанта запасу.

    У 1-му окремому штурмовому полку пояснили, що під час базової загальновійськової підготовки новоприбулих військовослужбовців тимчасово зараховують на піхотні посади. Остаточний розподіл відбувається після завершення навчання з урахуванням цивільної спеціальності та професійних навичок.

    За твердженням командування, після підготовки Ігоря Ревеку планували направити до медичної роти. Таким чином, підтверджень того, що він безпосередньо брав участь у штурмових операціях, немає. До бойового підрозділу на фронті він так і не потрапив.

    Ситуацію також прокоментував командир 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» Сергій Філімонов. Він поставив під сумнів доцільність залучення кваліфікованих лікарів до піхотних завдань замість використання їхньої професійної підготовки для медичного забезпечення війська.

    Окремої перевірки потребує і питання бронювання. Українське законодавство передбачає можливість бронювання військовозобов’язаних медичних працівників за визначених умов. Проте останнє місце роботи Ревеки та наявність або відсутність чинного бронювання на момент мобілізації публічно не підтверджені.

    Тому наразі неможливо встановити, чи мав лікар законні підстави для відстрочки, які не були враховані під час призову.

    Після суспільного розголосу Командування Сухопутних військ ЗСУ повідомило про початок службової перевірки. Військові мають з’ясувати обставини мобілізації Ігоря Ревеки, проходження ним ВЛК, перебування у військовій частині, навчання та смерті.

    У командуванні закликали утримуватися від передчасних висновків, доки перевірка не встановить усіх обставин. Про її результати та ухвалені рішення пообіцяли повідомити додатково.

    Трагедія Ігоря Ревеки порушила ширшу проблему організації медичного огляду мобілізованих, належного використання фахових кадрів у війську та своєчасного виявлення серйозних захворювань.

    Особливого значення набуває питання, чи могла хвороба бути виявлена до початку військової підготовки та чи отримав чоловік необхідну медичну допомогу після появи симптомів. Водночас наявна інформація не дозволяє стверджувати, що саме мобілізація спричинила смерть лікаря або що медики допустили конкретне порушення.

    26 жовтня в рідному Златополі відбулося прощання з Ігорем Ревекою. Провести його в останню путь прийшли близькі, колеги, друзі та мешканці громади.

    Станом на 29 жовтня головні запитання залишаються відкритими: як оцінювали стан здоров’я медика під час ВЛК, чи були підстави для бронювання та чи можна було своєчасно діагностувати захворювання. Відповіді на них має надати офіційна перевірка.

  • «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    В Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації працівники територіальних центрів комплектування можуть перевіряти військово-облікові документи громадян. Однак це не означає, що представники ТЦК мають право вимагати розблокування смартфона, читати особисті повідомлення або переглядати фотографії. Юристи пояснили, де проходить межа між законною перевіркою та втручанням у приватне життя.

    Відповідно до чинного законодавства України, сам факт перевірки військово-облікових документів або спілкування громадянина з представниками ТЦК та поліції не є законною підставою для доступу до вмісту його мобільного телефона. Перегляд особистих повідомлень, фотографій та інших приватних даних без належних правових підстав може порушувати конституційне право людини на таємницю листування та недоторканність приватного життя.

    Відповідно до статей 31 і 32 Конституції України, кожному гарантуються таємниця листування та захист приватного життя. Ці гарантії поширюються і на інформацію, що зберігається у смартфоні.

    Зокрема, це повідомлення в месенджерах, особисті фотографії, електронна пошта, банківські дані та інша конфіденційна інформація.

    Водночас під час мобілізації уповноважені представники ТЦК та поліцейські можуть перевіряти документи чоловіків віком від 18 до 60 років.

    Таке право передбачене законодавством про мобілізацію та постановою Кабінету Міністрів №560.

    Однак перевірка військово-облікового документа не надає автоматичного доступу до інших даних на пристрої.

    Навіть якщо документ демонструють через смартфон, це не означає згоди власника на перегляд особистого листування або галереї.

    Окремі правила діють на блокпостах, де правоохоронці можуть проводити перевірки за наявності визначених законом підстав.

    Проте стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає поверхневу перевірку речей, а не довільний перегляд цифрової інформації.

    Якщо у правоохоронців виникла обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, наприклад незаконного поширення відомостей про розташування військових підрозділів, можуть застосовуватися передбачені кримінальним процесуальним законодавством заходи.

    При цьому вилучення пристрою та доступ до його вмісту мають здійснюватися з дотриманням належної процедури.

    Ще одне поширене питання — чи можуть представники ТЦК примусово забрати телефон.

    Адвокатка Надія Корінна пояснює, що працівники територіальних центрів комплектування не мають самостійних повноважень вилучати особисті речі громадян лише через проходження мобілізаційних процедур.

    У приміщеннях ТЦК можуть діяти правила внутрішнього режиму, які обмежують користування телефонами або забороняють відеознімання.

    Однак внутрішня заборона на зйомку сама собою не означає права примусово конфіскувати смартфон.

    Якщо пристрій усе ж забрали, юристи радять не вступати у фізичний конфлікт, за можливості повідомити близьких про своє місцеперебування та звернутися до адвоката.

    Також необхідно вимагати пояснення правової підстави вилучення та належного документального оформлення відповідних дій.

    Якщо складають процесуальні документи, перед підписанням варто уважно ознайомитися з їхнім змістом і письмово зафіксувати заперечення.

    Скарги на можливі незаконні дії можна подавати до поліції, Державного бюро розслідувань, прокуратури або суду залежно від обставин.

    Не менш актуальним залишається питання відеознімання представників ТЦК.

    Сам по собі запис можливої неправомірної поведінки посадових осіб не є загальною законодавчою забороною. Водночас необхідно враховувати режим конкретного об’єкта та обмеження на оприлюднення інформації, яка може розкрити розташування військових підрозділів, техніки чи інших чутливих об’єктів.

    Тому важливо розрізняти створення запису для захисту своїх прав і його подальше публічне поширення.

    Окремо постанова №560 передбачає фото- та відеофіксацію під час вручення повісток уповноваженими особами.

    Отже, під час мобілізаційних заходів громадяни повинні виконувати законні вимоги щодо перевірки документів, але це не позбавляє їх конституційного права на приватність.

    Якщо посадові особи вимагають доступу до особистих даних або вилучають телефон, такі дії повинні мати конкретну законну підставу та відповідати встановленій процедурі.

  • Кінець безкарності ТЦК: омбудсмен Лубінець заявив про масові кримінальні справи та реальні вироки за свавілля під час мобілізації

    Кінець безкарності ТЦК: омбудсмен Лубінець заявив про масові кримінальні справи та реальні вироки за свавілля під час мобілізації

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець констатував кардинальний злам у реакції правоохоронних органів на порушення з боку співробітників ТЦК та СП. За його словами, у 2026 році система нарешті зрушила з мертвої точки: якщо попередніми роками на скарги щодо зловживань під час мобілізації надходили переважно бюрократичні відписки, то зараз за матеріалами Офісу омбудсмена масово відкриваються та розслідуються кримінальні провадження.

    Масштаби викритих схем вражають. По всій Україні проведено сотні обшуків, які зафіксували системну корупцію: фіктивну мобілізацію громадян лише на папері, незаконне «списання» цілком здорових чоловіків та примусовий призов тих, хто мав законне право на відстрочку. Зміни у правоохоронній системі вже підкріплені реальними судовими вироками. Зокрема, на Одещині засуджено дев’ятьох співробітників ТЦК, один з яких визнаний винним у застосуванні тортур. Водночас на Закарпатті за матеріалами омбудсмена четверо фігурантів уже опинилися за ґратами в СІЗО.

    Разом з тим, Лубінець підкреслив, що порушення залишаються однією з найгостріших внутрішніх проблем держави, і ця агресія є двосторонньою — правоохоронці також фіксують численні напади на самих військовослужбовців ТЦК під час виконання ними службових обов’язків.

  • Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    У Білгород-Дністровському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Одеської області виявили серйозні проблеми з умовами перебування мобілізованих. Під час моніторингового візиту представники уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксували підвальні приміщення з бетонною підлогою, старі ліжка без матраців, антисанітарію та металеві ґрати на дверях кімнат, де перебувають люди. Крім того, перевірка виявила неналежне зберігання бронежилетів і касок, а також алкоголь на території установи. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив про підготовку офіційних актів реагування та необхідність системних змін у процесі мобілізації.

    Про це 21 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй сторінці у Facebook.

    Результати моніторингового візиту також оприлюднили «Українська правда» та «Суспільне Одеса».

    За словами омбудсмана, умови, в яких перебувають люди, не відповідають належним стандартам забезпечення людської гідності.

    Люди спали в підвалах на бетонній підлозі

    Одним із найбільш тривожних результатів перевірки став стан приміщень, облаштованих для перебування мобілізованих.

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Представники Офісу омбудсмана встановили, що частина людей змушена перебувати в підвалах, де немає належних умов для відпочинку.

    Спальні місця обладнані старими ліжками, частина яких не має матраців.

    За словами Лубінця, людям доводилося спати на бетонній підлозі та накриватися старими простирадлами.

    Окремі приміщення мали проблеми з вентиляцією.

    Зокрема, отвори у стінах поблизу вентиляційних конструкцій були заткнуті звичайними подушками.

    Це викликало додаткові питання щодо належного облаштування приміщень і дотримання санітарних вимог.

    Омбудсман наголосив, що громадяни, які проходять мобілізаційні процедури або вже стали військовослужбовцями, мають право на нормальні умови перебування.

    Металеві ґрати на дверях викликали окремі запитання

    Особливу увагу представників моніторингової групи привернули металеві ґрати, встановлені на дверях приміщень із мобілізованими.

    Дмитро Лубінець висловив занепокоєння тим, що такі конструкції можуть свідчити про обмеження свободи людей.

    Він наголосив, що побачене потребує ретельної перевірки.

    Водночас факт наявності ґрат сам по собі ще не дозволяє встановити, чи було конкретних громадян незаконно позбавлено волі.

    Для правової оцінки необхідно з’ясувати порядок перебування людей у цих приміщеннях, підстави встановлення обмежень та дії відповідальних посадовців.

    Саме тому омбудсман наполягає на перевірці обставин, зафіксованих під час візиту.

    Антисанітарія та тіснота в казармах

    Проблеми стосувалися не лише підвальних приміщень.

    Під час перевірки представники омбудсмана звернули увагу на незадовільний санітарний стан туалетів.

    Крім того, неналежні побутові умови виявили в казармах роти охорони.

    За повідомленням Лубінця, кімнати були переповнені, військовослужбовці розміщувалися на двоярусних ліжках, а замість тумбочок використовували картонні коробки.

    Такі обставини порушують питання належної організації побуту особового складу.

    Омбудсман наголосив, що необхідність оборони держави не скасовує обов’язку забезпечувати людям гідні умови служби та проживання.

    Бронежилети й каски зберігали серед старих меблів

    Ще одним результатом перевірки стало виявлення проблем зі зберіганням військового майна.

    За словами Лубінця, бронежилети та каски перебували у відкритому гаражі без дверей.

    Поруч із захисним спорядженням зберігалися старі меблі та інший непотріб.

    Такі умови викликали занепокоєння омбудсмана, оскільки йдеться про спорядження, призначене для захисту життя і здоров’я військовослужбовців.

    Водночас із повідомлення не випливає, що бронежилети або каски вже втратили захисні властивості.

    Для визначення їхнього технічного стану потрібна окрема перевірка.

    На території ТЦК виявили алкоголь

    Окремо представники Офісу омбудсмана повідомили про алкоголь у пластикових ємностях, який знайшли на території військової установи.

    Лубінець включив цей факт до переліку проблем, виявлених під час моніторингового візиту.

    Однак у його повідомленні не уточнюється, кому належали ємності, де саме їх знайшли та за яких обставин алкоголь потрапив на територію ТЦК.

    Також немає підтверджених відомостей про вживання алкоголю конкретними посадовими особами під час виконання службових обов’язків.

    Ці обставини можуть бути встановлені лише під час додаткової перевірки.

    Лубінець готує офіційні акти реагування

    За підсумками моніторингу Дмитро Лубінець повідомив, що його представники готують акти реагування.

    Мета — домогтися усунення виявлених недоліків і перевірки дій посадовців, відповідальних за організацію перебування людей.

    Омбудсман також закликав головнокомандувача Збройних сил України до системних змін у процесі мобілізації.

    За його словами, проблема потребує не лише формального реагування на окремий випадок, а й практичних рішень.

    Водночас на момент оприлюднення повідомлення ще не було відомо, чи застосовано дисциплінарні заходи до керівництва відповідного ТЦК.

    Не повідомлялося й про завершення будь-якого службового розслідування.

    Чому умови перебування в ТЦК мають значення

    Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відіграють важливу роль у процесі мобілізації та забезпечення потреб Збройних сил України.

    Однак виконання цих завдань не звільняє державні установи від обов’язку дотримуватися прав людини.

    Громадяни не втрачають права на гідне поводження, належні санітарні умови та захист здоров’я через проходження мобілізаційних процедур.

    Особливо важливим є розмежування законних організаційних обмежень, пов’язаних із військовою службою, та неправомірного позбавлення свободи.

    Наявність підстав для перебування людини в установі не означає, що будь-які умови її утримання автоматично є допустимими.

    Саме тому моніторингові візити Офісу омбудсмана є одним із механізмів виявлення можливих порушень.

    Чи перевірятимуть інші територіальні центри комплектування

    Оприлюднені результати перевірки стосуються конкретного Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП.

    Вони не дають підстав автоматично робити висновок, що аналогічні умови існують в усіх територіальних центрах комплектування України.

    Водночас Лубінець наголосив на необхідності ширших системних змін.

    Раніше Офіс омбудсмана неодноразово отримував звернення громадян щодо можливих порушень прав під час мобілізаційних заходів.

    Серед регіонів, де фіксували значну кількість таких звернень, називали й Одеську область.

    Однак кількість скарг сама по собі не тотожна кількості підтверджених правопорушень.

    Кожне повідомлення має перевірятися окремо, із встановленням фактичних обставин і можливих відповідальних осіб.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    Моніторингова група Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксувала в Білгород-Дністровському ТЦК проблеми з умовами проживання, санітарією, організацією побуту та зберіганням військового спорядження.

    Окремі питання виникли через металеві ґрати на дверях приміщень, де перебували мобілізовані.

    Дмитро Лубінець уже оголосив про підготовку актів реагування та вимогу перевірити дії відповідальних посадовців.

    Головне питання тепер — чи будуть виявлені недоліки усунені та які результати дасть офіційна перевірка. Публічних відомостей про притягнення конкретних осіб до відповідальності станом на момент заяви омбудсмана немає.

    Результати цього моніторингу також можуть стати підставою для перегляду практичних вимог до умов перебування людей у територіальних центрах комплектування.

  • Кривавий інцидент у центрі столиці: стрілянина в Печерському ТЦК оголила критичну напруженість мобілізаційного процесу

    Кривавий інцидент у центрі столиці: стрілянина в Печерському ТЦК оголила критичну напруженість мобілізаційного процесу

    У столиці України стався безпрецедентний випадок збройного насильства, безпосередньо пов’язаний із процесом проведення загальної мобілізації. У приміщенні Печерського територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Києва сталася стрілянина, внаслідок якої вогнепальні поранення отримали шестеро осіб, які виконували свої службові обов’язки. За офіційною інформацією, наданою Головним управлінням Національної поліції у місті Києві та згодом підтвердженою керівництвом Київського міського ТЦК та СП, надзвичайна подія трапилася близько дев’ятнадцятої години. Попередні дані слідства свідчать про те, що вогонь відкрив цивільний чоловік, якого напередодні було примусово доставлено до будівлі військкомату через фіксацію порушень чинного законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Завдяки оперативним діям правоохоронців, зловмисника, який влаштував стрілянину, було затримано безпосередньо на місці скоєння злочину. Всі шестеро постраждалих — а це троє співробітників Національної поліції та троє військовослужбовців територіального центру комплектування — були негайно госпіталізовані каретами швидкої медичної допомоги до столичних лікарень, де їм наразі надається необхідна екстрена лікарська допомога. На цей час медики та правоохоронці утримуються від офіційних коментарів щодо ступеня тяжкості отриманих поранень та загального стану здоров’я госпіталізованих.

    Одразу після нейтралізації стрілка будівля Печерського територіального центру комплектування та прилегла до неї територія були щільно оточені силами правоохоронних органів. На місці надзвичайної події продовжують інтенсивно працювати посилені слідчо-оперативні групи як територіального підрозділу, так і Головного управління поліції столиці, а також експерти-криміналісти, які ретельно збирають речові докази, опитують свідків та встановлюють усі обставини, що передували застосуванню зброї. Тим часом у місцевих київських пабліках та популярних Telegram-каналах почали масово поширюватися перші відеозаписи з місця події, на яких зафіксовано прибуття великої кількості екіпажів патрульної поліції та карет швидкої медичної допомоги, що лише підкреслює масштаб інциденту.

    Цей кричущий випадок у самому центрі столиці став черговим та надзвичайно тривожним індикатором глибокої системної кризи, що супроводжує мобілізаційні заходи в Україні на п’ятому році повномасштабного російського вторгнення. Тотальна недовіра значної частини суспільства до методів роботи територіальних центрів комплектування, регулярні силові конфлікти під час проведення мобілізаційних заходів на вулицях міст не лише критично посилюють соціальну напруженість, але й суттєво ускладнюють планове укомплектування Сил оборони України особовим складом. Водночас держава стикається з не менш гострою проблемою утримання вже мобілізованих військовослужбовців у лавах армії. Згідно з офіційними статистичними даними, лише за період з січня по липень поточного року правоохоронними органами було зареєстровано понад 110 тисяч кримінальних проваджень за фактами самовільного залишення військових частин. Самі ж військовослужбовці головними причинами такого масового явища називають тотальне виснаження, тривалу відсутність повноцінних відпусток, бюрократичні перепони під час спроб переведення до інших підрозділів та регулярні конфлікти з командуванням.

    На жаль, київська стрілянина не є поодиноким інцидентом, а скоріше вписується у вкрай небезпечну загальнонаціональну тенденцію радикалізації конфліктів між цивільним населенням та військовими, відповідальними за призов. Хронологія останніх місяців демонструє лякаючу динаміку ескалації насильства. Зокрема, другого серпня в Одесі стався аналогічний інцидент, коли місцевий житель відкрив стрілянину, внаслідок якої поранення отримали четверо працівників військкомату. А зовсім нещодавно, дев’ятнадцятого жовтня, у Харкові правоохоронці затримали п’ятдесятирічного чоловіка, якого підозрюють у жорстокому вбивстві ножем військовослужбовця місцевого територіального центру комплектування. Ця низка трагічних подій наочно демонструє критичну необхідність перегляду підходів до мобілізаційних процесів задля зниження градуса напруги в суспільстві.

  • Покроковий алгоритм дій: що робити військовослужбовцю у разі невиплати грошового забезпечення або бойових

    Покроковий алгоритм дій: що робити військовослужбовцю у разі невиплати грошового забезпечення або бойових

    Українські військовослужбовці, які зіткнулися із затримкою або повною невиплатою грошового забезпечення, додаткової бойової винагороди чи належних премій, мають діяти за чітким юридичним алгоритмом, не обмежуючись усними розмовами. Житомирський обласний ТЦК та СП оприлюднив детальну інструкцію щодо захисту фінансових прав військових — від первинної перевірки нарахувань у частині до звернення до судових інстанцій.

    Фахівці виділяють кілька послідовних кроків для з’ясування причин затримки та відновлення виплат:

    1. Первинне звернення до фінансової служби частини: Необхідно звернутися до фінчастини свого підрозділу, щоб перевірити правильність банківських реквізитів, наявність відповідних бойових наказів та уточнити, чи нараховувалися кошти за спірний період.
    2. Подання офіційного рапорту: Якщо проблема не вирішилася на місці, військовослужбовець подає письмовий рапорт командуванню із зазначенням конкретного виду невиплаченої суми та періоду, за який виникла заборгованість. У рапорті слід вимагати надати письмове роз’яснення причин затримки та провести перерахунок. Важливо обов’язково зафіксувати дату реєстрації рапорту або зберегти доказ його направлення.
    3. Ескалація звернення до Міноборони: У разі бездіяльності командування частини наступним етапом є подання скарги до вищого штабу, дзвінок на гарячу лінію Міністерства оборони України за коротким номером 1512 або прямий контакт із профільним підрозділом — Департаментом фінансів Міноборони за номером (044) 271-35-59.

    До офіційних звернень рекомендується додавати копію зареєстрованого рапорту, розрахункові листи, витяги з бойових наказів чи журналів бойових дій, що підтверджують виконання бойових завдань та право на конкретну виплату. Якщо всі досудові інструменти врегулювання вичерпані, а законні виплати так і не надійшли, військовослужбовець має повне право відстоювати свої інтереси в адміністративному суді.

  • Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    В Одесі засудили дев’ятьох учасників груп оповіщення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які незаконно затримували чоловіків, застосовували насильство й силоміць доставляли людей до ТЦК. Шестеро отримали реальні строки ув’язнення, а найсуворіше покарання становить сім років і один місяць позбавлення волі.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Вироки суд ухвалив у вересні–жовтні 2026 року.

    За даними слідства, у квітні–травні 2026 року учасники груп оповіщення одного з районних ТЦК Одеси незаконно затримували чоловіків просто на вулицях міста. Потерпілих силоміць саджали в автомобілі та перевозили до територіального центру комплектування.

    Затримання супроводжувалися побиттям, погрозами та приниженнями. За матеріалами прокуратури, засуджені застосовували сльозогінний газ, фізичну силу й психологічний тиск. Чоловіків змушували називати персональні дані та повідомляти інформацію про інших осіб призовного віку.

    В окремих випадках насильство набувало особливо жорстоких форм. Одному потерпілому погрожували сексуальним насильством, а інший знепритомнів після застосування сльозогінного газу.

    Крім того, один із засуджених під час примусового перевезення чоловіка викрав із його гаманця 5200 гривень.

    Усі дев’ятеро обвинувачених визнали свою провину та уклали угоди з прокурорами. Суд затвердив ці домовленості й призначив покарання відповідно до встановленої ролі кожного учасника.

    Шестеро засуджених отримали реальні строки позбавлення волі. Найсуворіший вирок — сім років і один місяць ув’язнення. Двом іншим призначили по два роки службового обмеження з відрахуванням 10% грошового забезпечення в дохід держави.

    Ще один фігурант отримав п’ять років позбавлення волі з випробувальним строком два роки.

    Чотирьом засудженим також заборонили протягом трьох років обіймати посади в районних ТЦК та СП і брати участь у мобілізаційних заходах.

    Водночас судовий розгляд щодо ще двох обвинувачених у цій справі триває.

    Проблема порушень під час мобілізаційних заходів уже неодноразово привертала увагу громадськості. Раніше видання «Ненька інфо» повідомляло про позицію Міністерства оборони щодо незаконного перекриття доріг представниками ТЦК, а також про необхідність дотримання встановленого законодавством порядку оповіщення військовозобов’язаних.

    Крім того, «Ненька інфо» висвітлювала зміни в роботі ТЦК та скорочення кількості мобільних блокпостів, які впроваджувалися для впорядкування мобілізаційних процедур.

    Незаконне позбавлення волі, катування та застосування насильства не можуть виправдовуватися необхідністю проведення мобілізації.

    Вироки у справі одеських груп оповіщення підтверджують, що порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів можуть призвести до реального позбавлення волі незалежно від військового статусу чи службових повноважень винних.

  • Святий бізнес на ухилянтах: єпископ ПЦУ оформив 291 фальшивого диякона

    Святий бізнес на ухилянтах: єпископ ПЦУ оформив 291 фальшивого диякона

    На Івано-Франківщині суд виніс вирок єпископу Православної церкви України Кирилу (Михайлу Михайлюку), який допомагав військовозобов’язаним уникати мобілізації за допомогою фіктивних документів про набуття духовного сану. Загалом схема охопила 291 чоловіка, а вартість оформлення документів сягала двох тисяч доларів. Попри масштаб справи, священнослужитель отримав три роки іспитового строку замість реального ув’язнення.

    Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на вирок Калуського міськрайонного суду від 5 жовтня 2026 року.

    За матеріалами справи, 62-річний єпископ Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ упродовж червня 2023 — листопада 2025 року організував оформлення документів, які засвідчували нібито висвячення військовозобов’язаних у диякони.

    Насправді чоловіки не проходили встановленої церковними правилами процедури та не збиралися виконувати обов’язки священнослужителів.

    Документи виготовляли від імені єпархії, а інформацію про нібито проведені хіротонії навіть публікували на її офіційному сайті. Згодом ці посвідчення використовували під час взаємодії з територіальними центрами комплектування.

    За оформлення фіктивного духовного сану військовозобов’язані платили від 1000 до 2000 доларів. Частину грошей отримували посередники, а решту передавали єпископу.

    В окремих випадках Кирило особисто супроводжував чоловіків до ТЦК у священницькому вбранні та підтверджував справжність виданих документів. Така послуга додатково коштувала 5000 гривень.

    За даними «Суспільного», упродовж 2025 року єпископ також неодноразово звертався до керівництва ПЦУ з проханням надати єпархії статус критично важливої релігійної організації. Це мало створити можливість для подальшого бронювання чоловіків від мобілізації.

    Загалом у матеріалах кримінального провадження фігурують 291 військовозобов’язаний, яким оформили документи про нібито належність до духовенства.

    31 березня 2026 року єпископ уклав угоду з прокурором про визнання винуватості. Він погодився співпрацювати зі слідством і сприяти викриттю інших правопорушень, пов’язаних із перешкоджанням діяльності ЗСУ.

    Суд визнав його винним за частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України та призначив п’ять років позбавлення волі. Однак від реального відбування покарання священнослужителя звільнили, встановивши трирічний іспитовий строк.

    Серед пом’якшувальних обставин суд врахував визнання провини, каяття, співпрацю зі слідством, відсутність попередніх судимостей, інвалідність другої групи та благодійний внесок у розмірі 500 тисяч гривень на потреби Збройних сил України.

    Раніше Священний синод ПЦУ відсторонив Кирила від управління єпархією. У лютому 2026 року його взяли під варту, проте згодом він вийшов після внесення застави.

    Таким чином, єпископ, який визнав участь у схемі оформлення фіктивних документів для сотень військовозобов’язаних, залишився на волі, але зобов’язаний виконувати умови пробаційного нагляду. Вирок може бути оскаржений.

  • «Пограбування чи робота ТЦК?»: люди у формі залізли через вікно до будинку

    «Пограбування чи робота ТЦК?»: люди у формі залізли через вікно до будинку

    На Хмельниччині спалахнув новий резонанс навколо мобілізаційних заходів після появи в соцмережах відео, на якому група людей у військовій формі та цивільному одязі підходить до приватного будинку, а один із чоловіків проникає всередину через вікно. Кадри викликали реакцію уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, який звернувся до Офісу генерального прокурора та вимагає встановити особи всіх учасників інциденту й законність їхніх дій.

    Важливий момент: станом на ранок 5 жовтня офіційно не підтверджено, що чоловіки на відео були працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Сам Лубінець наголосив, що це мають з’ясувати правоохоронці. Серед можливих варіантів він назвав працівників ТЦК та СП, військовослужбовців або інших осіб.

    Один із чоловіків заліз у будинок через вікно

    Відео інциденту спочатку почало поширюватися у місцевих Telegram-каналах Хмельниччини, після чого його оприлюднив і омбудсмен.

    На кадрах видно групу чоловіків у військовій формі та цивільному одязі біля приватного домоволодіння. За даними місцевого видання «Є», один із них заліз усередину через вікно, після чого відчинив двері зсередини.

    Саме ці кадри викликали у Лубінця запитання щодо того, хто саме перебував біля будинку та які правові підстави вони мали для таких дій.

    Омбудсмен відреагував емоційною фразою: «Що це було — пограбування? Чи знову “робота” ТЦК та СП?»

    Водночас він не стверджував, що люди на відео є співробітниками ТЦК. Навпаки, Лубінець окремо зазначив: їхні особи та статус має встановити офіційна перевірка.

    Лубінець звернувся до Офісу генпрокурора

    Після появи відео уповноважений Верховної Ради з прав людини направив офіційного листа до Офісу генерального прокурора.

    Він вимагає встановити всіх причетних до події, з’ясувати, хто саме були ці люди, на якій підставі вони діяли та чи отримували відповідні вказівки від посадових осіб.

    Окреме питання — чи існували законні підстави для проникнення до приватного домоволодіння.

    Лубінець наголосив, що кожен подібний випадок має отримати правову оцінку, незалежно від статусу людини або структури, представником якої вона є.

    Омбудсмен також пов’язав ситуацію з ширшою проблемою дотримання прав громадян під час мобілізації та заявив про необхідність позбуватися практик, які можуть призводити до порушень.

    Що говорить Конституція

    Історія на Хмельниччині привернула особливу увагу ще й через те, що право на недоторканність житла прямо закріплене Конституцією України.

    Стаття 30 Конституції гарантує кожному недоторканність житла. Проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення там огляду або обшуку загалом допускаються за вмотивованим рішенням суду.

    Винятки передбачені для невідкладних випадків, пов’язаних, зокрема, із врятуванням життя людей чи майна або безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненні злочину.

    Тому сам факт того, що людина може бути військовозобов’язаною або підлягати перевірці військово-облікових документів, не є тотожним автоматичному праву сторонніх осіб безумовно проникати до її житла.

    Постанова Кабміну №560 передбачає, що уповноважені представники ТЦК та СП мають право перевіряти військово-облікові документи, зокрема за місцем проживання. Під час такої перевірки представник ТЦК повинен назвати свої дані, посаду та пред’явити відповідне службове посвідчення разом із документом, який посвідчує його особу. Водночас ці повноваження мають застосовуватися з урахуванням конституційної гарантії недоторканності житла.

    Саме тому ключове питання у цій конкретній історії — не лише хто перебував біля будинку, а й на яких законних підставах відбулося проникнення всередину, якщо факт такого проникнення буде підтверджено в межах офіційної перевірки.

    Може йтися про кримінальне правопорушення

    Лубінець також нагадав про статтю 162 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за порушення недоторканності житла.

    Закон передбачає відповідальність за незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи, незаконний огляд або обшук та інші дії, які порушують недоторканність житла.

    Якщо такі дії вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, відповідальність є суворішою — санкція відповідної частини статті передбачає, зокрема, позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

    Чи підпадають дії людей на відео під цю статтю, мають визначити слідчі та прокуратура після встановлення всіх обставин. Самого відеозапису недостатньо, щоб робити остаточний юридичний висновок про вину конкретних осіб.

    Скарги на дії ТЦК рахуються тисячами

    Резонанс навколо відео виник на тлі значного збільшення кількості звернень громадян щодо можливих порушень під час мобілізації.

    Раніше Лубінець повідомляв, що у 2022 році до його Офісу надійшло лише 18 відповідних звернень, у 2023 році — 514, у 2024-му — 3312, а у 2025 році — вже понад 6100.

    За першу половину 2026 року, за словами омбудсмена, було отримано вже понад 3400 скарг. У зверненнях громадяни повідомляли про можливе незаконне позбавлення волі, застосування фізичної сили, утримання у ТЦК, проблеми з військово-лікарськими комісіями та ігнорування права на відстрочку. Про ці дані раніше писала і «Ненька інфо».

    У тому матеріалі Лубінець наголошував, що проблема виходить далеко за межі окремих конфліктів і може серйозно впливати на довіру громадян до державних інституцій.

    Омбудсмен уже домагався відповідальності працівника ТЦК

    Цього року стався й інший показовий випадок. У квітні «Ненька інфо» повідомляла, що суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі представників Офісу омбудсмена.

    Справа стосувалася моніторингового візиту на Закарпатті, під час якого представникам Уповноваженого перешкоджали отримати доступ до приміщень та необхідної інформації.

    Ще одна резонансна історія стосувалася чоловіка на Львівщині, який помер наступного дня після мобілізації. Родичі заявляли про тілесні ушкодження, після чого представник омбудсмена направив офіційний запит до обласного ТЦК. Водночас остаточні висновки щодо причин смерті та можливих порушень мали встановити правоохоронці.

    Хто був на відео — поки головне питання

    Наразі найважливіша деталь історії на Хмельниччині залишається невстановленою: хто саме люди, зафіксовані на відео.

    У відкритих джерелах станом на ранок 5 жовтня не вдалося знайти оприлюднених результатів перевірки, які б підтверджували, що учасники інциденту є співробітниками ТЦК та СП. Так само поки немає підстав стверджувати, що було вчинено саме кримінальне правопорушення — це має встановити слідство.

    Лубінець вимагає від Офісу генпрокурора відповісти одразу на кілька ключових питань: хто ці люди, чи представляли вони державні або військові структури, хто дав їм вказівки та на якій юридичній підставі вони опинилися всередині приватного будинку.

    Тому резонансне відео поки залишається не доказом «роботи ТЦК», а підставою для офіційної перевірки, результати якої мають визначити, що насправді сталося на Хмельниччині та чи порушив хтось закон.