Позначка: техніка Apple

  • «Тижневий обсяг ринку за три дні»: monobank влаштував iPhone-бум на 1,4 млрд грн

    «Тижневий обсяг ринку за три дні»: monobank влаштував iPhone-бум на 1,4 млрд грн

    Український ринок електроніки отримав одну з найгучніших подій року. За три дні платформа monomarket, яка працює на базі monobank, продала техніки Apple на понад 1,4 млрд грн. За оцінками учасників ринку, йдеться приблизно про 20 тисяч iPhone, що можна порівняти з тижневими продажами смартфонів Apple по всій Україні. Масштабна акція викликала ажіотаж серед покупців, але водночас поставила питання: чи вдалося monobank заробити на такому розпродажі, чи це була дорога маркетингова кампанія?

    Кампанія стартувала 29 травня після анонсу співзасновника monobank Олега Гороховського. У своєму Telegram-каналі він повідомив, що будь-яку техніку Apple на monomarket можна придбати у розстрочку до 20 платежів. Одночасно покупцям запропонували знижки на популярні моделі iPhone 15, iPhone 16 та нову лінійку iPhone 17. Розмір дисконту залежав від моделі та сягав від 3% до 16%.

    Пропозиція миттєво стала вірусною в соцмережах. Користувачів привабила не лише можливість придбати смартфон без переплат, а й сама тривалість розстрочки. Для українського ринку електроніки програма на 20 платежів є фактично безпрецедентною. Більшість великих ритейлерів пропонують розстрочку на 10–12 місяців, тоді як monomarket збільшив цей термін майже вдвічі.

    Уже через кілька днів Гороховський оприлюднив результати кампанії. За його словами, покупці оформили близько 47 тисяч замовлень на загальну суму понад 1,4 млрд грн. При цьому значну частину продажів сформували саме смартфони Apple. За оцінками учасників ринку, протягом акції було реалізовано близько 20 тисяч iPhone різних моделей.

    Такі показники стали справжньою несподіванкою навіть для представників галузі. Український ринок смартфонів Apple залишається одним із найбільших у сегменті преміальної техніки, однак реалізація десятків тисяч пристроїв за три дні є надзвичайно високим результатом навіть за мірками великих національних мереж.

    Експерти пояснюють успіх кампанії одразу кількома факторами. По-перше, monobank має одну з найбільших активних клієнтських баз серед українських фінансових сервісів. За останніми даними, кількість клієнтів банку перевищує 10 мільйонів користувачів. По-друге, сервісу вдалося поєднати дві найбільш привабливі для покупців умови — суттєву знижку та довгострокову розстрочку.

    Водночас фінансисти звертають увагу, що така акція могла виявитися не надто прибутковою для самого банку. Річ у тім, що програма «Покупка частинами» передбачає фінансування клієнтів за рахунок банку, а отже monobank фактично кредитує покупців на тривалий період. При високій вартості смартфонів Apple це означає значні витрати на фінансування угод.

    За оцінками ринкових аналітиків, собівартість залучення коштів та обслуговування розстрочки на десятки тисяч дорогих пристроїв могла коштувати банку десятки мільйонів гривень. Додатковим фактором стали знижки, які також зменшували потенційну маржу продажів.

    Втім, для monobank прямий прибуток міг бути не головною метою. Експерти припускають, що кампанія виконувала одразу кілька стратегічних завдань. По-перше, банк отримав величезний інформаційний ефект. Протягом кількох днів акція залишалася однією з найобговорюваніших тем у соцмережах та профільних медіа. По-друге, monomarket отримав тисячі нових клієнтів, які раніше не користувалися маркетплейсом банку.

    Крім того, продаж техніки через власну платформу дозволяє monobank розвивати екосистему додаткових сервісів. Останніми роками банк активно виходить за межі традиційного фінансового сектору та пропонує користувачам страхові продукти, сервіси бронювання, інвестиційні інструменти та маркетплейс товарів.

    Аналітики також звертають увагу на загальну ситуацію на ринку електроніки. Попри війну та складну економічну ситуацію, попит на продукцію Apple в Україні залишається стабільно високим. Смартфони американського виробника традиційно входять до числа найпопулярніших преміальних гаджетів серед українців. Особливо високий інтерес викликають нові моделі після виходу чергового покоління пристроїв.

    Для конкурентів monomarket акція стала серйозним викликом. Представники ринку визнають, що запропонувати аналогічні умови без значного фінансового навантаження буде складно навіть великим мережам електроніки. Саме тому багато експертів називають кампанію monobank не просто розпродажем, а масштабною маркетинговою операцією з посилення позицій на ринку.

    Попри вражаючі результати, акцію вирішили не продовжувати після завершення триденного періоду. За словами Гороховського, кампанія була задумана як обмежена за часом пропозиція. Такий підхід додатково стимулював попит, адже покупці розуміли, що вигідні умови можуть зникнути будь-якої миті.

    У підсумку monomarket встановив один із найяскравіших рекордів українського ринку електроніки останніх років. Продаж техніки Apple на 1,4 млрд грн за три дні продемонстрував не лише силу бренду Apple, а й ефективність поєднання фінансових сервісів із сучасною електронною комерцією. Навіть якщо кампанія не принесла банку значного прямого прибутку, вона стала потужним інструментом залучення клієнтів і зміцнення позицій monobank у боротьбі за українського споживача.

  • Схеми паралельного імпорту продукції Apple до РФ та Білорусі холдингом ASBIS

    Схеми паралельного імпорту продукції Apple до РФ та Білорусі холдингом ASBIS

    У другій частині журналістського розслідування видання 360ua.news продовжує публікувати схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні – компанію ASBIS.

    Коли Росію стало важче прикривати, у гру вступила Білорусь. У Республіці Білорусь холдинг ASBIS використовує “дзеркало” тієї ж схеми.

    Так, у квітні 2022 року з’являється “нова” компанія ТОВ «ДНК-Трейд» з тим же самим менеджментом що й у білоруському представництві ASBIS.

    Директор ТОВ «ДНК-Трейд» – Артем Ахунов, колишній гендиректор СЗАО «Асбіс». Офіс ТОВ «ДНК-Трейд» за тією ж адресою, де раніше працював головний офіс ASBIS у Мінську – Менковський тракт, 10, офіс 27.

    ФОТО: Холдинг ASBIS продовжує роботу в РБ через підставну «ДНК-Трейд»

    Тепер підконтрольна холдингу ASBIS білоруська «ДНК-Трейд» постачає техніку Apple для білоруської мережі A1, офіційного реселера Apple. Мережа iStore теж просто «переїхала» — спершу це було ТОВ «Автоматизированные системы бизнес-контроля», а у 2024 році з’явилася «АйСтор Плюс», яка до 2025 належала все тій самій «ДНК-Трейд».

    Потім контроль перейшов до Максима Бобко – колишнього директора ООО «МакСолюшнс», структури, через яку Asbis запустив проект Breezy для trade-in техніки Apple.


    ФОТО: Зв’язки та активна робота ASBIS в Білорусії

    Звісно, власник Asbis Сергій Костевич досить акуратний, тож офіційно нові офіси холдингу працюють на Кіпрі, у Казахстані, Узбекистані, Грузії.

    Але по факту більшість «релокованих» співробітників навіть не виїжджали з Росії:

    Расім Лемберанський, колишній виконавчий директор російської мережі re:Store, у травні 2025 року став Chief Omnichannel Officer в Asbis. У профілі Лемберанського — Кіпр, а у житті — Москва.

    Зокрема, його присутність у чатах житлового комплексу «Событие» восени 2025 року підтверджує, що топ-менеджер міжнародного холдингу, який декларує відхід із РФ, досі мешкає у столиці країни-агресора.

    Дмитро Андрєєв, керівник відділу продажів Asbis, в офіційних документах — Алмати.
    Та до 2022 року він працював у московському офісі Western Digital.

    У грудні 2023-го публікував резюме з місцем проживання «Москва», а вже в березні 2023-му оформлював замовлення на адресу в Санкт-Петербурзі. Його історія «релокації» нагадує переїзд тільки на папері — між вкладками браузера.

    Станіслав Мартинов, колишній директор Asbis Russia, тепер числиться у філії в Узбекистані. Але польоти між Ташкентом і Москвою — дев’ять туди, дев’ять назад.

    А ось липні 2025 року Станіслав Мартинов шукав, де полагодити машину у Москві.

    Варто відзначити, що на Кіпрі, у штаб-квартирі холдингу Asbis, числяться десятки нових «міжнародних фахівців». Але якщо уважно подивитись, то всі вони всі з Москви

    Анастасія Коршункова, колишня менеджерка московського офісу Schneider Electric,

    у 2023 році стала співробітницею Asbis. До цього працювала у російській Асоціації імпортерів та експортерів — структурі, яка займалася імпортом електронних модулів і деталей для БПЛА. У Asbis вона вже під прапором Кіпру. Але робочі контакти, адреси й канали зв’язку — ті самі.

    Василь Снежков, ще донедавна керівник московського офісу ELKO Group, у 2024 році очолив Prestigio Consumer & Lifestyle Products — дочірній напрямок Asbis. Його новий офіс — у Лімасолі, але мережа ділових контактів залишилася московською.

    Катерина Ладогіна, колишня директорка з маркетингу московської школи, тепер відповідає за маркетинг Asbis у регіоні EMEA. Офіційно — Кіпр. По суті — те ж коло знайомств, те ж комунікаційне поле, ті ж контакти з російськими колегами.

    Ще один «новий» напрямок Asbis — штучний інтелект і робототехніка де ми знову бачимо “знайомі” імена.

    Олександр Аспідов, колишній інженер із Huawei у Москві, з 2023 року очолює напрям Machine Learning & Computer Vision в Asbis Robotic Solutions. Локація — Кіпр. Реальність — усе та ж Росія.

    У цьому ж підрозділі працюють Аркадій Кривчиков, Артемій Смєхов, Євген Догель — усі вони мали попередній досвід роботи у російських компаніях, пов’язаних з IT, інженерією та лазерними системами.

    Найімовірніше, Asbis просто переніс відділ R&D на «нейтральну» територію, але команда лишилася тією самою.

    Офіційно — міжнародна корпорація з філіями у 28 країнах.
    Неофіційно — мережа людей, які залишились у Росії та працюють дистанційно під брендом «кіпрського офісу».

    Вони змінили підпис у пошті, але не змінили країну. І поки компанія демонструє “адаптивність бізнесу”, фактично вона продовжує тримати у штаті російських фахівців, які вчора обслуговували місцевий ринок, а сьогодні — розробляють продукти для нього через обхідні схеми.

    Хоча ASBIS публічно обіцяв «скоротити присутність у Росії та Білорусі», на графіках — інша картина: саме у 2022-му стрімко підросли ринки, що прилягають до РФ. Вірменія — плюс 217%, Грузія — 124%, Азербайджан — 58%, ОАЕ — 40%, Казахстан — 33%. І це не статистичний шум, а маршрут.

    Казахстан у звітах перетворюється на головний хаб постачання. Якщо у 2021-му він давав 12,45% продажів ASBIS, то у 2022 — вже 21,74%, у 2023 — 22,77%. Кожна п’ята гривня обороту — через країну, яка стала головним транзитним вузлом для російського ринку.

    На початку 2024-го компанія запускає будівництво нового складу площею близько 20 тис. м² — і того ж року скаржиться в піврічному звіті: «незаконна торгівля» конкурентів вибиває ціни на 30%.

    Паралельно у вересні 2023-го в кіпрському офісі ASBIS з’являється Key Account Manager Анастасія Коршункова. За рік до того вона працювала в російській Асоціації експортерів та імпортерів із локацією в Туреччині — структурі, що, серед іншого, пропонувала імпорт продукції подвійного призначення: деталі для БПЛА, електронні модулі, товарні позиції, які легко опиняються у санкційних списках. У публічних звітах це називається «міжнародним розвитком». У реальному житті — коридором.

    Коли ASBIS оголосив про «вихід» зі східних ринків, точку входу просто зсунули. На карті Європи складів стало менше, у Центральній Азії — більше.

    У 2021-му дочірня юрособа ASBIS CA в Узбекистані отримала чотири поставки. У 2024-му — вже 4 059. Зростання у тисячу разів — це не локальний успіх, це інфраструктура. Офіційні реселери Apple в Узбекистані множаться: Beeline, CA.Store, Elmakon, Mediapark, Radius. У Ташкенті відкривається iStore від ASBIS. «Нейтральний» ринок? Новий фасад — той самий зміст.

    У звітності це виглядає «органічним розвитком» на нових ринках. У географії постачань — це класичний паралельний імпорт: товар перетікає через юрисдикції, де простіше з паперами і складніше з відповідальністю. Коли у 2024-му частка Казахстану в загальних продажах падає до 16,37%, компанія пояснює це «незаконною торгівлею» конкурентів і змінами в законодавстві. Але в той самий час у Казахстані з нуля росте склад на 20 тисяч квадратів, а в Центральній Азії — пульсують канали, які суміжні з РФ не на словах, а на дорогах і складах.

    ФОТО: квітень 2025, блогер з Росії на каналі iBlog викладає відео: порівняння зарядних пристроїв від Асбіс, а також інформує про налагодження постачання.

    Як бачимо, ASBIS не скоротив присутність в РФ, а тільки змінював фасади, під’єднував нові двері, добудовував склади — і вів товар туди, куди офіційно «вже не ходить». На папері — розвиток. У реальності — легалізований обхід. І якщо хтось іще сумнівається, достатньо подивитися на 2022-й рік на карті продажів — і на те, як саме ця мапа накладається на географію російського ринку.

    Найбільш цинічним в даній історії є той факт, що ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до РФ.

    Офіційна формула звучить бездоганно: в Україні імпортером Apple є ТОВ «Еппл Україна» (з 2020 року), Apple завозить техніку з Китаю та Індії і сама ж розмитнює. На папері — чиста вертикаль: виробник → митниця → полиці.

    Але практична географія постачань рідко збігається з пресрелізами. Вересень 2024 дає важливу деталь: ASBIS у цій моделі — не просто «перевізник». Саме на їхніх складах сортують техніку, звідси відвантажують у iStore, а також Comfy, «Фокстрот», «Алло» та інші мережі; тут же погоджують викладку вітрин, рекламні матеріали, навчання продавців. Формально імпорт здійснює Apple, фактично ASBIS контролює маршрут від рампи складу до каси магазину. І якщо ви керуєте маршрутом, ви впливаєте на напрямок.

    Ось яскравий приклад – Вересень 2025. Російський блогер Wylsacom показує у ролику новий iPad Pro М5, тримаючи в руках коробку від iPad Pro M4 (2024). На стікері чітко читається: «Імпортер — ТОВ “Еппл Україна”». Поруч — part number MVXR3NF/A. Для людей з індустрії це не абревіатура, а карта: NF — код регіону Бельгія/Франція/Люксембург; пристрої з цим кодом легально продаються також у Великій Британії, Ірландії, Литві, Україні. Тобто коробка з таким маркуванням цілком могла з’явитися у нас на полиці.

    ФОТО: ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до
    РФ

    Схема паралельного імпорту проста до банальності: товар входить «чисто» в країну А, а виходить уже в країну Б. Юридично — це інший ланцюг постачання; фізично — ті самі коробки з тією ж «шапкою» імпортера.

    Якщо ASBIS — оператор складів, відвантажень, мерчандайзингу та навчання продавців у партнерських мережах, саме тут утворюється чутливий вузол контролю. Звідси — можливість перевести потік з офіційного ринку на «сірий» без зміни упаковки й артикулу. Особливо коли сусідні країни — Польща, Литва, Україна — одночасно виступають легальними точками входу для офіційної техніки й зручними хабами для її подальшого «переорієнтування».

    ФОТО: схема паралельного імпорту продукції Apple до РФ

    Чи означає це, що кожна коробка з написом «Еппл Україна» опинилася в РФ через ASBIS? Ні. Чи означає це, що саме тут — у точці, де ASBIS керує сортуванням та відвантаженням — найпростіше сформувати паралельний маршрут? Так. Ланцюг слабкий рівно настільки, наскільки у вас централізовано логістику.

    Ми вже бачили, як центральноазійські ринки вибухнули зростанням у 2022–2024 роках, а склади й нові вакансії з’являлися там, де легше «розчиняти» партії в транзиті.
    Тепер маємо візуальний доказ присутності українсько маркованої коробки в Росії — у момент, коли ринок РФ нібито закритий. Збіг у ланцюгу? Занадто дорога випадковість.

    Отже, Україна в цій карті постачань має два обличчя. Офіційне — «Еппл Україна» як імпортер. Операційне — ASBIS як керуючий складом, який вирішує, де завтра лежатиме конкретна коробка. І якщо завтра вона з’являється у руках російського оглядача, питання «хто перевів стрілку маршруту» звучить не риторично, а предметно.

    Також компанія ASBIS часто згадується у судових реєстрах. Так, 31 січня 2023 року в ЄРДР фігурує кримінальне провадження № 42023000000000108 за ознаками ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України. Предмет — зловживання владою та службове підроблення. Справу не закрито: останню ухвалу оприлюднено у вересні 2025 року.

    Слідство фіксує період 09.05.2022 — 28.09.2022. За цей час ТОВ «ПІІ „Асбіс-Україна“ перерахувало на рахунки материнської ASBISc Enterprises Plc (Кіпр) $47,13 млн (близько 1,5 млрд грн) — як «розрахунки за імпорт», у т. ч. на умовах відстрочки та під процент.

    Фактичний імпорт, зазначений у матеріалах, — приблизно 22 млн грн без ПДВ (з них від ASBISc — близько 3 млн грн). Банки не встановили порушень валютного контролю, попри перерахування значних сум без відповідного ввезення товарів на митну територію України. Формально — платежі за зовнішньоекономічними контрактами; у балансі — розрив між грошовим і товарним потоками.

    Також, за даними правоохоронців, із 2019 року «Асбіс-Україна» реалізовувала техніку Apple за готівку структурам групи «Цитрус» (ТОВ «Імпортмакс», «Цетехно», «Максішоп», «Діпровайд», «Імпорт Капітал») без відображення цих операцій в обліку.

    Щоб вирівняти папери, у звітності з’являються фіктивні контрагенти — «Домашня Електроніка Плюс», «ІТР-Стройінформ», «Віст-М», «Інновації ХХІ століття» — із ціною на ≈10% нижчою за ринкову, що «пояснювало» списання залишків. Для податкових реєстрів — коректні рядки; для інвентаризації — непомітні «мінуси».

    Окрема тема — Allmotion Group (згодом перейменована), що офіційно надає послуги активації брендів, івенти, мерчандайзинг. Слідство описує механіку «буферних» і «транзитних» підприємств (січень 2020 — серпень 2021):

    • формування штучного податкового кредиту через безтоварні операції;
    • подальше перенесення цього «кредиту» на ТОВ «Ол Моушн Груп» та ТОВ «Ол Моушн Україна» як «оплата рекламних послуг».

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    За цей період до бюджету не надійшло: близько 3,42 млн грн (Allmotion Group) і 14,61 млн грн (Allmotion Україна). У січні—липні 2022 по колу пройшло ще 12 млн грн під виглядом «поворотної фіндопомоги».

    У цьому контексті у звітності «Асбіс-Україна» фіксується «придбання рекламно-маркетингових послуг» на понад 7 млн грн у Allmotion. Податкова декларація Allmotion за лютий 2022: 8,47 млн грн «наданих послуг» (ПДВ 1,69 млн), із яких 7,61 млн грн — платник «ПІІ „Асбіс-Україна“» (у т. ч. ПДВ 1,52 млн).

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    Відкриті джерела про широкі рекламні кампанії того періоду — скупі. Документи — докладні. У таких сюжетах папери виглядають переконливіше, ніж білборди. Обшуки, сейфи, арешти — і повернення.

    Серпень 2023 — ухвала на обшук в офісі «Асбіс-Україна». Працівники погоджуються добровільно видати документи, але під час огляду встановлено: видано не все.

    Вересень 2023 — обшук у директора: вилучено $122,2 тис. та €22 тис., кошти заарештовано; згодом (жовтень 2024) арешт скасовано. Обшуки також у головного економіста ($20 тис. та €570) і, ймовірно, у головного бухгалтера ($42,1 тис. та 207 тис. грн); суд відмовляє у накладенні арештів на ці суми.

    У лютому 2025 суд задовольняє скарги «Асбіс-Україна» на бездіяльність детективів БЕБ та повертає частину майна, вилученого під час обшуку. Провадження — триває.

    У наступній частині нашого розслідування читайте про засновників корпорації ASBIS, які стоять за паралельним імпортом техніки Apple до Росії.

    З ПЕРШОЮ частиною нашого журналістського розслідування можна ознайомитись за посиланням: Офіційний партнер Apple в Україні корпорація ASBIS потрапила в скандал із паралельним імпортом до РФ

  • Співзасновника мережі «ТехноЇжак» Олексія Гулого викрили в ухиленні від податків на 2,1 млрд

    Співзасновника мережі «ТехноЇжак» Олексія Гулого викрили в ухиленні від податків на 2,1 млрд

    На тлі війни та дефіциту бюджету в Україні продовжують діяти масштабні схеми ухилення від податків і контрабанди. Одним із найяскравіших прикладів є діяльність торговельної мережі «ТехноЇжак», співзасновником якої є Олексій Гулий.

    Мережа, що з 2015 року відкрила близько 50 магазинів у найбільших містах країни, створює ілюзію стабільного та легального бізнесу. Втім, за фасадом успішної компанії криється системна злочинна модель, яка щороку коштує державі мільярди гривень.

    Ключовим інструментом стало масове використання понад 150 підставних ФОПів, зареєстрованих на родичів, знайомих і працівників компанії. Така схема дозволяла штучно дробити обороти й уникати сплати ПДВ. За період 2021–2024 років бюджет недоотримав щонайменше 171 млн грн лише з цього епізоду.

    Другим стовпом схеми є контрабанда техніки Apple, смартфонів, телевізорів та іншої електроніки. Товари закуповувалися у Китаї, Гонконзі та В’єтнамі, а в Україну потрапляли мікроавтобусами через кордони з ЄС. На митниці вантажі оформлювалися як дешеві комплектуючі, а їхня вартість навмисне занижувалася. Для безперешкодного «зеленого коридору» використовували хабарі посадовцям митниці та прикордонної служби.

    Значна частина продукції продавалася без видачі фіскальних чеків. Покупці отримували лише квитанції, а кошти надходили на рахунки підконтрольних ФОПів. У 2024 році завдяки цим механізмам компанія приховала понад 2,1 млрд грн доходів.

    Тіньові прибутки легалізовувалися через мережу фіктивних компаній-прокладок. Гроші дробилися, переводилися у готівку, оформлювалися як фіктивні угоди або виводилися за кордон. Це дозволяло уникати контролю фінмоніторингу і створювати видимість законної діяльності.