Golosnovinua.com

Позначка: технології

  • Скорочення в Microsoft: Запропонували вихідну допомогу чверті штату заради AI-інвестицій

    Скорочення в Microsoft: Запропонували вихідну допомогу чверті штату заради AI-інвестицій

    Компанія Microsoft направила пропозицію про добровільне звільнення з виплатою вихідної допомоги (Voluntary Exit Offer) близько 60 тисячам співробітників у США, Канаді, Великій Британії та Індії. Це становить понад 25% від загального глобального штату компанії (близько 223 тисяч осіб).

    Програма поширюється на працівників рівнів до 70 рівнів включно в підрозділах AI, Copilot, Finance, HR, Xbox та Windows. Водночас інженери дата-центрів, відділи продажу, маркетингу та кібербезпеки під дію програми не підпадають.

    Основні деталі та умови програми:

    • Умови виплати: Працівникам пропонується вихідний оклад за 60 днів плюс додаткова компенсація в розмірі тижневого окладу за кожні шість місяців вислуги (максимум до 39 тижнів).
    • Терміни ухвалення рішення: Співробітники мають визначитися до початку грудня 2026 року. У разі згоди датою завершення роботи стане 31 грудня 2026 року.
    • Контекст попередніх скорочень: Навесні 2026 року компанія реалізувала програму дострокового виходу на пенсію для 8,75 тис. осіб (прийняли близько 30%). Крім того, у липні відбулося скорочення 4800 позицій у підрозділі Xbox.

    Причини та аналіз експерименту

    Офіційно HR-директорка Microsoft Емі Коулман пояснила ініціативу «гнучкістю для працівників та можливістю адаптувати структуру компанії». Проте галузеві аналітики та фінансові оглядачі виділяють дві головні причини:

    1. Оптимізація витрат під масштабні капіталовкладення в ШІ: Компанія спрямовує десятки мільярдів доларів у розбудову дата-центрів та закупівель процесорів ШІ. Скорочення фонда оплати праці виступає фінансовим важелем для компенсації рекордно зростаючих капітальних витрат (CapEx).
    2. Перехід завдань до штучного інтелекту: Вивільнення посад у розробці програмного забезпечення та корпоративних функціях збігається з масовим впровадженням внутрішніх автономних ШІ-агентів, які беруть на себе базові завдання інженерії, підтримки та документообігу.

    Кінцевий розмір виплат та суми, виділені на реструктуризацію, компанія деталізує у фінансовому звіті за перший квартал 2027 фінансового року.

  • СБУ провела у Харкові чемпіонат із кібербезпеки для протидії російським хакерським загрозам

    СБУ провела у Харкові чемпіонат із кібербезпеки для протидії російським хакерським загрозам

    У Харкові відбувся спеціалізований чемпіонат із технологічного спорту та кібербезпеки, організований кіберфахівцями обласного управління Служби безпеки України за сприяння Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки СБУ. За інформацією речника обласного відомства Владислава Абдули, головною метою заходу стало тренування спеціалістів ефективно виявляти та нейтралізовувати сучасні цифрові загрози.

    Значущість подібних заходів зумовлена тим, що в умовах повномасштабної війни кіберпростір перетворився на повноцінне поле бою. Електронні ресурси державних органів влади, об’єктів критичної інфраструктури, промислових підприємств, засобів масової інформації та бізнесу перебувають під постійним прицілом російських спецслужб. Надійно протистояти таким систематичним атакам можуть лише висококваліфіковані та добре підготовлені ІТ-фахівці.

    Змагання проходили у популярному міжнародному форматі «Capture the Flag» (CTF), який являє собою професійний квест для програмістів, адміністраторів систем безпеки та студентів профільних спеціальностей. У турнірі взяли участь 12 команд, які відпрацьовували практичні навички захисту та пошуку вразливостей.

    Програма чемпіонату складалася з кількох блоків складних завдань. Учасники проводили розслідування імітованих кіберінцидентів, аналізуючи файли та мережевий трафік для виявлення цифрових слідів хакерських атак. Окрім цього, команди змагалися у пошуку слабких місць на спеціально розробленому тестовому сайті, зламували паролі до навчальних облікових записів та шукали головний «прапор»  — спеціальний секретний рядок, прихований глибоко у програмному коді.

  • Штучний інтелект витісняє людей: Microsoft пропонує шістдесяти тисячам працівників звільнитися заради розбудови нових технологій

    Штучний інтелект витісняє людей: Microsoft пропонує шістдесяти тисячам працівників звільнитися заради розбудови нових технологій

    Американський технологічний гігант Microsoft ініціював одну з наймасштабніших в історії корпоративного сектору програм оптимізації персоналу. Керівництво корпорації офіційно запропонувало десяткам тисяч своїх співробітників написати заяви на добровільне звільнення в обмін на фінансові компенсації. Цей безпрецедентний крок продиктований гострою необхідністю вивільнити колосальні обсяги капіталу для їх подальшого інвестування у розбудову глобальної інфраструктури для штучного інтелекту. Загалом під дію нової програми потрапляють близько шістдесяти тисяч фахівців компанії, що становить майже 27 відсотків від загальної кількості робочої сили цієї технологічної імперії.

    Масштабна пропозиція щодо добровільного розірвання трудових контрактів охоплює ключові для корпорації регіони присутності. Йдеться насамперед про працівників у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Великій Британії та Індії. Саме в цих країнах зосереджені найбільші дослідницькі центри, офіси розробки та головні адміністративні управління розробника програмного забезпечення. Запропонована схема передбачає, що фахівці самостійно ухвалюють рішення про залишення посади, натомість отримуючи розширені вихідні допомоги та інші пільги, передбачені внутрішньою корпоративною політикою. Такий формат дозволяє керівництву уникнути гучних репутаційних скандалів, які зазвичай супроводжують примусові масові скорочення, та водночас досягти поставленої фінансової мети з оптимізації операційних витрат на утримання великого штату.

    Радикальна зміна кадрової політики є прямим наслідком глобальної технологічної гонки, у якій корпорація намагається втримати абсолютне лідерство. Розробка, впровадження та підтримка великих мовних моделей і генеративних нейромереж вимагають астрономічних фінансових вливань. Основна частина цих коштів спрямовується не на програмний код, а на фізичну інфраструктуру – будівництво гігантських центрів обробки даних, закупівлю надпотужних і вкрай дефіцитних графічних процесорів, а також оплату колосальних обсягів електроенергії для охолодження серверних стійок. Аби виграти конкурентну боротьбу на ринку хмарних обчислень, компанія змушена перерозподіляти свої бюджети, жертвуючи класичними напрямами розробки та адміністративним персоналом заради посилення апаратних можливостей штучного інтелекту.

    Інтеграція розумних алгоритмів у всі базові продукти компанії, від операційних систем до офісних додатків та пошукових платформ, стала головним стратегічним вектором розвитку гіганта на найближче десятиліття. Проте цей перехід неминуче призводить до трансформації самої структури технологічних корпорацій. Ті завдання, які ще кілька років тому виконували цілі відділи маркетологів, тестувальників, аналітиків та фахівців технічної підтримки, сьогодні поступово автоматизуються завдяки впровадженню розумних асистентів. Відповідно, утримання надмірно великого колективу працівників, чиї функції вже зараз можуть бути оптимізовані програмними методами, стає економічно недоцільним тягарем для бюджету розвитку інновацій.

    Ця ситуація яскраво ілюструє загальносвітовий тренд на ринку праці в індустрії інформаційних технологій. Провідні корпорації світу сьогодні відмовляються від політики неконтрольованого найму, яка домінувала в минулі роки, і переходять до жорсткої раціоналізації. Вивільнені кошти негайно спрямовуються на купівлю дороговартісного обладнання та переманювання вузькопрофільних інженерів, які безпосередньо створюють алгоритми машинного навчання. Таким чином, рядові співробітники опиняються перед складним вибором: прийняти пропозицію про добровільне звільнення з фінансовою подушкою безпеки зараз, або ризикувати потрапити під хвилю жорстких примусових скорочень у майбутньому, коли технологічна трансформація дійде до фінальної стадії.

  • Кінець беззахисного нейтралітету: Молдова отримає українські технології для боротьби з російськими дронами

    Кінець беззахисного нейтралітету: Молдова отримає українські технології для боротьби з російськими дронами

    Уряди України та Республіки Молдова вийшли на новий рівень безпекової взаємодії, офіційно уклавши масштабну угоду про військово-технічне співробітництво. Як повідомили представники Міністерства оборони, цей стратегічний договір відкриває сусідній державі прямий доступ до унікального українського бойового досвіду, передових оборонних технологій та передбачає запуск спільних індустріальних проєктів. Юридичний документ розрахований на п’ять років із закладеним механізмом автоматичного продовження. При цьому оборонне відомство окремо акцентує увагу на тому, що глибока практична реалізація цих домовленостей жодним чином не порушуватиме закріплений у молдовській конституції нейтральний статус.

    Міждержавна співпраця охопить одразу кілька критично важливих оборонних напрямків, які вимагають негайного реагування в умовах сучасної війни. Сторони домовилися про безперешкодну передачу знань, запуск спільних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у сфері виробництва зброї. Окрім створення нових зразків, фахівці двох країн спільно займатимуться глибокою модернізацією та капітальним ремонтом наявної військової техніки. Окремими надважливими пунктами угоди стали підготовка висококваліфікованих спеціалістів, розбудова потужної архітектури кіберзахисту, а також поглиблене радіолокаційне спостереження за повітряним простором для виявлення потенційних загроз.

    Міністр оборони Євген Хмара наголосив на абсолютній ексклюзивності тих тактичних навичок, які українська армія здобула під час реальних бойових дій. Урядовець запевнив, що держава готова відкрито ділитися цими здобутками, аби допомогти європейським сусідам посилити власну безпеку перед обличчям спільних викликів.

    «Україна володіє досвідом, який неможливо здобути на навчаннях. Ми готові ділитися цими знаннями з партнерами, допомагати їм краще розуміти можливості техніки та ефективніше її використовувати. Ми вже допомагаємо Молдові консультаціями щодо створення системи ППО», – заявив Євген Хмара.

    Зі свого боку, прем’єр-міністр Сергій Корецький підкреслив, що такий безпрецедентний крок суттєво посилить спільну протидію російській агресії у регіоні.

    Масштабна війна Російської Федерації проти України продовжує створювати прямі та невідворотні загрози для всіх сусідніх держав. Молдова, яка свідомо не входить до складу Північноатлантичного альянсу і потерпає від незаконної військової присутності російського контингенту в Придністров’ї, залишається вкрай вразливою мішенню для повітряного терору. Під час спеціальної пресконференції прем’єр-міністр Молдови Васіле Тофан оприлюднив тривожну статистику: від початку повномасштабного вторгнення російські літальні апарати порушували повітряний простір його країни понад сто разів. Траплялися періоди, коли лише протягом однієї доби місцеві служби безпеки фіксували до п’яти фактів падіння уламків снарядів та ударних безпілотників на суверенній території республіки.

    Очільник молдовського уряду визнав, що саме українські фахівці нині володіють найкращим у світі практичним інструментарієм для результативної протидії ворожим дронам. Київ навчився ефективно захищати небо, застосовуючи при цьому відносно недорогі, але надзвичайно дієві технологічні рішення, які зараз конче необхідні Кишиневу для збереження спокою власних громадян.

    «Ми хочемо перейняти цей досвід і знайти рішення для захисту нашого повітряного простору. Це природна співпраця між двома сусідніми країнами», – зазначив Васіле Тофан.

  • Скандал довкола Starlink: Маск звинуватив ЗСУ в атаках дронами та закликав пожаліти російських призовників

    Скандал довкола Starlink: Маск звинуватив ЗСУ в атаках дронами та закликав пожаліти російських призовників

    Американський мільярдер та засновник SpaceX Ілон Маск спровокував чергову дипломатичну напруженість, публічно звинувативши українських військових у порушенні умов використання мережі Starlink для нанесення наступальних ударів безпілотниками. Розвиваючи свою думку в соцмережі X, бізнесмен закликав зупинити бойові дії та несподівано висловив співчуття «бідним російським призовникам», які, за його словами, змушені воювати без власної волі та гинути від ударів дронів.

    Київ оперативно відкинув технічні претензії мільярдера. Радник президента з питань технологій Сергій (Флеш) Бескрестнов пояснив, що ЗСУ фізично позбавлені можливості використовувати комерційні термінали компанії для глибоких ударів. За його словами, ще з лютого 2026 року на всі системи Starlink над територією України накладено жорстке програмне обмеження швидкості переміщення на рівні 70–90 км/год, а на території Росії супутниковий сервіс повністю заблокований за геозоною. Попри такі публічні суперечки та залежність від одноосібних рішень Маска, системи SpaceX залишаються критично важливим елементом управління та зв’язку для української армії.

  • Туреччина запускає «конвеєр талантів»: чи зможе Україна повторити технологічний прорив

    Туреччина запускає «конвеєр талантів»: чи зможе Україна повторити технологічний прорив

    Туреччина створила масштабну систему підтримки молодих винахідників, яка допомагає школярам перетворювати захоплення наукою на професію. Технологічні фестивалі, безкоштовні інженерні майстерні, університетські гранти та співпраця з великими компаніями формують безперервний шлях від першого дитячого експерименту до роботи у високотехнологічній промисловості. Для України, яка потребує нових інженерів, науковців і розробників оборонних технологій, цей досвід може стати важливим орієнтиром.

    Про це у своїй авторській статті для ZN.UA розповіла докторка фізико-математичних наук Катерина Терлецька, завідувачка лабораторії математичних наук Національного центру «Мала академія наук України».

    Одним із найпомітніших прикладів турецького підходу став фестиваль авіації, космосу та технологій TEKNOFEST, який цьогоріч відбувся у місті Шанлиурфа.

    За офіційними даними організаторів TEKNOFEST, на конкурси зареєструвалися понад 1,6 мільйона учасників із 99 країн світу, які сформували понад 730 тисяч команд.

    До фінального етапу дісталися понад 14 тисяч молодих винахідників. Вони презентували власні технологічні розробки — від робототехніки та безпілотних систем до штучного інтелекту й космічних технологій.

    Загальна кількість відвідувачів заходів фестивалю сягнула приблизно 1,5 мільйона людей.

    Проте головна особливість Туреччини полягає не лише в масштабних технологічних шоу.

    Після фестивалів зацікавлені школярі можуть продовжити навчання в мережі майстерень DENEYAP, які працюють у всіх 81 провінціях країни.

    Ця програма передбачає 36 місяців безкоштовного навчання за 11 технологічними напрямами.

    Діти опановують програмування, робототехніку, електроніку, штучний інтелект, кібербезпеку, матеріалознавство, енергетичні та аерокосмічні технології.

    Згідно з офіційною програмою DENEYAP, навчання поєднує практичні заняття, командну роботу та створення власних проєктів.

    Наступною сходинкою стають університетські дослідження, грантові програми та можливості працевлаштування в технологічних компаніях.

    Важливу роль у цій системі відіграє Рада з наукових і технологічних досліджень Туреччини TÜBİTAK, яка фінансує наукові проєкти та підтримує розвиток дослідницької інфраструктури.

    За даними, наведеними Катериною Терлецькою, Туреччина витрачає на дослідження й розробки близько 1,46% валового внутрішнього продукту. Причому понад половину відповідних витрат фінансує приватний бізнес.

    Таким чином, технологічна освіта безпосередньо пов’язана з потребами промисловості.

    Водночас авторка наголошує: не кожен талановитий школяр обов’язково має стати інженером оборонного підприємства.

    Для розвитку держави потрібні також математики, фізики, біологи та дослідники фундаментальних наук.

    Прикладом альтернативного підходу стало Математичне село Несіна поблизу турецького Шириндже. Його створили як незалежний освітній простір, де школярі, студенти й науковці можуть вивчати математику без необхідності негайно перетворювати знання на комерційний продукт.

    Україна також поступово розбудовує подібну систему.

    Зокрема, проєкт «Інженерне майбутнє України» покликаний поєднати школу, університет, інженерний центр і технологічну індустрію.

    Водночас «Ненька інфо» раніше повідомляла про плани створення STEM-просторів для дітей загиблих і полонених українських військових.

    Такі освітні програми дають дітям можливість вивчати робототехніку, програмування та інженерію, працювати з наставниками й розробляти власні технологічні проєкти.

    На думку Терлецької, Україні необхідно створити систему, за якої талановитий випускник зможе знайти лабораторію, фінансування, команду та перспективну роботу всередині країни.

    Адже головне завдання полягає не лише в підготовці майбутніх спеціалістів, а й у створенні середовища, в якому молоді люди бачитимуть перспективи професійного розвитку без вимушеного виїзду за кордон.

    Турецький досвід демонструє, що технологічний розвиток починається зі школи, але потребує довгострокового партнерства освіти, науки, держави та бізнесу.

  • Космічний щит для армії: Nokia та ICEYE створять для України захищену систему супутникового зв’язку під державним контролем

    Космічний щит для армії: Nokia та ICEYE створять для України захищену систему супутникового зв’язку під державним контролем

    Україна робить безпрецедентний крок до технологічної незалежності на полі бою, зробивши ставку на передові космічні рішення від фінських технологічних гігантів Nokia та ICEYE. Під час зустрічі на найвищому рівні Міністерство оборони України підписало з корпораціями офіційний лист про наміри щодо розробки власної захищеної системи супутникового зв’язку, яка має докорінно змінити можливості Сил оборони у сфері комунікації та розвідки.

    Інноваційний проєкт передбачає розгортання мережі широкосмугового зв’язку на низькій навколоземній орбіті. Головною перевагою цієї співпраці є те, що нова супутникова система, включно з усією наземною інфраструктурою та терміналами, перебуватиме під повним суверенним контролем України. Це дозволить військовим здійснювати безпечне спостереження за територіями, миттєво отримувати високоточні розвідувальні дані та підтримувати безперебійну зашифровану комунікацію, яка не залежатиме від мінливих рішень приватних іноземних провайдерів.

    Високотехнологічний альянс із Nokia та ICEYE став центральним і найдорожчим елементом ширшого пакета домовленостей між Києвом та Гельсінкі, загальна вартість якого сягає 300 мільйонів євро. Окрім супутникових інновацій, масштабний транш спрямовано на підтримку української логістики та енергетики: фіни виділять кошти на захист критичної інфраструктури, а також безоплатно передадуть десять локомотивів для підтримки виснаженої російськими атаками залізниці.

     

  • Прорив у зв’язку на передовій: Дональд Трамп підтвердив зняття обмежень швидкості для Starlink в Україні

    Прорив у зв’язку на передовій: Дональд Трамп підтвердив зняття обмежень швидкості для Starlink в Україні

    Президент США Дональд Трамп офіційно підтвердив, що засновник компанії SpaceX Ілон Маск скасував раніше введені обмеження швидкості для військової модифікації супутникового зв’язку Starlink, яка активно використовується Силами оборони України. Про це американський лідер заявив під час спілкування з представниками ЗМІ, коментуючи резонансну ситуацію навколо функціонування критичної військової інфраструктури на фронті. Водночас глава Білого дому утримався від прямих відповідей на запитання журналістів щодо того, чи особисто він телефонував мільярдеру з вимогою розблокувати систему, наголосивши, що конкретні деталі та закулісні комунікації наразі не мають вирішального значення. Головним підсумком він назвав відновлення повноцінної працездатності мережі для українських захисників.

    Цьому публічному підтвердженню передувала хвиля обговорень у західних медіа. Зокрема, впливове видання The Wall Street Journal із посиланням на інформовані джерела серед американських та українських посадовців раніше повідомляло, що Дональд Трамп провів телефонну розмову з Ілоном Маском, під час якої висловив занепокоєння та пряме роздратування через те, що швидкісні ліміти для українських терміналів залишалися на рівні близько 160 кілометрів на годину. Нагадаємо, що наявність таких технічних бар’єрів створювала критичні проблеми на передовій: обмеження швидкості унеможливлювало ефективне застосування українських далекобійних ударних дронів, зривало виконання завдань армійською авіацією та суттєво ускладнювало перехоплення нових високошвидкісних реактивних безпілотників супротивника.

    Коментуючи ситуацію навколо розблокування, президент США у своєму фірмовому стилі ухилився від присвоєння особистих заслуг, проте дав зрозуміти, що процес перебуває під контролем. «Я не хочу коментувати, чи дзвожив я, чи хтось інший — це не має жодного значення. Думаю, головний підсумок полягає в тому, що він повернув усе назад», — підкреслив Трамп. Експерти у сфері оборонних технологій зазначають, що скасування лімітів дозволить українським підрозділам оперативно відновити повний цикл координації розвідувальних даних, ударних операцій та логістики на середній дистанції. Повернення повної пропускної спроможності супутникових каналів є життєво необхідним для стабілізації ситуації на передовій в умовах інтенсивних бойових дій.

  • Технологічна відповідь на дроновий терор: Україна масштабує замовлення на вітчизняні автоматичні турелі з ШІ для боротьби з «Шахедами»

    Технологічна відповідь на дроновий терор: Україна масштабує замовлення на вітчизняні автоматичні турелі з ШІ для боротьби з «Шахедами»

    Україна суттєво нарощує державне оборонне замовлення на спеціалізовані роботизовані турелі вітчизняного виробництва, які на практиці продемонстрували високу результативність у виявленні та знищенні ударних безпілотників противника. Про ухвалення відповідного стратегічного рішення повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками спеціальної селекторної наради з членами уряду та вищим військовим керівництвом держави. Питання суттєвого розширення серійного випуску сучасних стрілецьких комплексів верховний головнокомандувач детально обговорив із міністром оборони Євгеном Хмарою, головнокомандувачем Збройних сил України Михайлом Драпатим та командувачем Повітряних сил ЗСУ Анатолієм Кривоножком. Президент наголосив, що держава принципово збільшує обсяги фінансування та кількість контрактів, тому наразі ключовим пріоритетом є максимальне форсування всіх робочих етапів — від оперативного розподілу коштів та усунення бюрократичних перепон до безпосереднього розширення виробничих ліній на потужностях підприємств українського оборонно-промислового комплексу.

    Для гарантування стабільності виробничих циклів та прискореного постачання критично важливих компонентів офіційний Київ проводить системні переговори з країнами Балтії. За словами глави держави, розбудовою та оптимізацією нових безпечних логістичних маршрутів наразі безпосередньо займається Міністерство закордонних справ України в тісній координації з іноземними партнерами. Залучення балтійських хабів покликане ліквідувати будь-які затримки у транспортуванні спеціалізованих високоточних мікроелектронних плат, сенсорів та тепловізійних оптичних систем, без яких неможливе складання та масштабування роботизованих бойових модулів. Паралельно інженери та військові постійно акумулюють бойовий досвід експлуатації перших партій установок для оперативного внесення апаратних і програмних коректив.

    Практичною передумовою для ухвалення цього масштабування стали успішні випробування роботизованих комплексів у системі протиповітряної оборони столиці. Як на початку жовтня повідомляв радник президента з питань технологій Сергій (Флеш) Бескрестнов, у Києві розгорнули першу лінію оборони з дванадцяти українських автоматичних турелей під керуванням систем штучного інтелекту. Ці установки, оснащені кулеметами, здійснюють автономний або напівавтономний вогневий вплив по повітряних цілях практично без залучення людини. Інтегровані алгоритми штучного інтелекту за частки секунди ідентифікують акустичний, візуальний або тепловий профіль безпілотника, автоматично супроводжують його, розраховують динамічне випередження та відкривають щільний прицільний вогонь. Особливого значення такі стаціонарні та мобільні платформи набувають у контексті протидії новим російським реактивним «Шахедам», швидкість польоту яких часто перевищує 500 кілометрів на годину, що робить їх майже невразливими для класичних мобільних груп із ручними кулеметами та пошуковими прожекторами.

    В умовах гострого дефіциту зенітних керованих ракет західного зразка, зокрема перехоплювачів для систем Patriot та NASAMS, масове впровадження недорогих автоматизованих турелей стає найбільш прагматичною та економічно обґрунтованою стратегією захисту тилу. Збиття масових роїв дешевих дронів-камікадзе за допомогою кулеметних боєприпасів береже мільйонні запаси ракет, необхідні передусім для перехоплення балістичних загроз. Розгортання широкої ешелонованої мережі таких автоматичних комплексів навколо міст, енергетичних підстанцій та заводів дозволить створити надійний захисний бар’єр і суттєво розвантажити розрахунки ППО напередодні складного зимового періоду.

  • Швидкісні обмеження на фронті: Зеленський заявив про збої в роботі Starlink та Starshield при швидкості понад 130 км/год

    Швидкісні обмеження на фронті: Зеленський заявив про збої в роботі Starlink та Starshield при швидкості понад 130 км/год

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про виявлення критичної технічної проблеми у функціонуванні систем супутникового зв’язку на лінії бойового зіткнення. За свідченнями бойових підрозділів, термінали цивільної системи Starlink та її спеціалізованої військової версії Starshield раптово припиняють працювати, коли швидкість переміщення обладнання сягає від 130 до 161 кілометра на годину. Відповідну інформацію глава держави оприлюднив після заслуховування спеціальної доповіді головнокомандувача Збройних сил України щодо практичного досвіду експлуатації супутникових сервісів різними родами військ.

    За словами українського лідера, наявність подібних обмежень суттєво б’є по боєздатності армії: вона відчутно гальмує фронтову логістику та значно ускладнює застосування новітніх вітчизняних безпілотних платформ. Найбільше цей бар’єр б’є по роботі ударних дронів середньої дальності (мідстрайків), а також новітніх дронів-перехоплювачів, створених для полювання на російські баражуючі боєприпаси та реактивні «Шахеди». Оскільки знищення швидкісних повітряних цілей вимагає виконання маневрів на граничних швидкостях із безперервною передачею телеметрії та відеопотоку, раптове відключення супутникового зв’язку робить такі перехоплення фактично неможливими.

    Володимир Зеленський підкреслив, що питання функціоналу обладнання вимагає термінового перегляду, тому Київ ініціює новий раунд переговорів із партнерами та керівництвом компанії-розробника на всіх офіційних рівнях. Президент наголосив, що в умовах сучасної технологічної війни швидкість має вирішальне значення для збереження життів особового складу та захисту цивільного населення від регулярного повітряного терору.